CC BY
39
УДК 616:619.995
Шендрик Л.1., к.б.н, професор, Днтропетровський державный аграрный утверситет
ЗМ1ШАН1 ГЕЛЬМ1НТОЗИ У КАЧОК ТА ЕФЕКТИВН1СТЬ СУЧАСНИХ
АНТИГЕЛЬМШТИКШ
Автором тдтверджено змшану кишкову твазт у качок, складниками яког е представники клаав Nematoda та Cestodа. Визначено р1вень ураженостг птиц - 61,2 %, в\дм\чено вгковг та сезонш коливання I складнитв гельмштоз1в. Ефективтсть бровермектин-грануляту за нематодоз1в склала 100 %, а празиквантелу, як цестодоциду - 96,8 %.
Ключо^^ слова: гельмттози, качки, нематодози, цестодози, антигельмштики, екстенс- та Ытенсефективтсть.
Вступ. На сьогодш птахiвництво в Укра!ш е щнною галуззю тваринництва, особливо з огляду на те, що И продукщя достатньо скороспша у вирощуванш та доступна для населения за щною. Забезпечення И розвитку -виправдано доцшьний напрямок у сучасному розвитку сшьського господарства кра!ни.
1нвазшш хвороби займають значну частку серед iнших захворювань свшсько! птицi, завдаючи вiдчутних збштав птахiвничим господарствам [1, 2]. Вирощування та розведення водоплавно! птицi, хоча й простше в матерiальному i технологiчному планах, у порiвияннi з вирощуванням худоби чи свиней, все ж вимагае вщ виробничникiв достатньо глибоких знань з етзоотологи швазшних захворювань, бюлоги збудникiв, а також сучасних пiдходiв до дiагностики хвороб та науково обгрунтованих засобiв л^вання i профiлактики.
Гельмiнтози водоплавно! птищ у Днiпропетровськiй областi рееструються частше, нiж iншi швази [3, 4, 5]. Нерщко вони мають змшану природу. Складниками !х асоцiацiй е рiзновидовi за таксономiею гельмiнти, що пов'язано з типом утримання птищ, використанням водоймищ, де можуть л^вати дикi водоплавнi - носи збудниюв iнвазiй та iснують безхребетнi -промiжнi хазя! окремих гельмiнтiв.
Метою нашо! роботи було оцiнити склад гельмштофауни кишечника качок приватно! птахофабрики та визначити терапевтичну ефективнiсть сучасних антигельмштиюв бровермектин-грануляту i празиквантелу.
Для досягнення мети нами були поставлеш завдання: проаналiзувати епiзоотичну ситуацiю щодо гельмiнтозiв у качок; вивчити видовий склад гельмштофауни !х кишечника; з'ясувати вжову та сезонну динамiки гельмiнтозiв; вивчити гематологiчнi змiни у швазованих та звiльнених вiд гельмiнтiв качок; визначити ефектившсть дi! сучасних антигельмштнтиюв.
Матер1ал 1 методи. Дослiд було проведено на поголiв'l качок рiзного вiку: молодняк до трьох мшящв i дорослi качки - старше шести мюящв, якi
належали Краснопшьськш приватнш птахофабрищ виробничо! фiрми "Агроцентр" у Дшпропетровськш областi протягом 2009 року.
Для оцшки етзоотично! ситуаци провели аналiз ветеринарно! звiтностi господарства з швазшних захворювань качок. Гематологiчнi дослщження виконували згiдно з загальноприйнятими методиками. 1з паразитологiчних дослiджень - гельмштоовоскопш за Фюллеборном (у модифжаци 1.1. Коваленка, Л. Д. Мигачово!, ГС.Болонсько!, 1989), повний гельмштолопчний розтин (ПГР) - за К.1. Скрябiним. Рiвень швази умовно подiляли на: слабкий (при виявленнП-10 гельмiнтiв), середнiй (11-20 екз.) i високий (бшьше 20 екз.); звертали увагу на змiни у травному каналi дослщжувано! птицi, враховували видовi особливостi виявлених гельмiнтiв, !х локалiзацiю. Сезонну та вiкову динам^ гельмiнтозiв качок проводили щомiсячно.
Для визначення ефективност антигельмiнтикiв сформували три групи птищ вiком 4-6 мюящв, швазовано! змiшаними гельмiнтозами: двi дослщш i контрольну, по 50 качок у кожнш. Качкам першо! дослщно! групи задавали впродовж трьох дiб нематоцид бровермектин-гранулят з розрахунку 1 г/10 кг маси тша; у другш застосовували цестодоцид празиквантел у дозi 10 мг/кг маси тша груповим методом. Качок контрольно! групи не обробляли.
Повторш дослщження по^ду i кровi проводили на 14 добу тсля дегельмштизаци.
Результати дослщжень. Качок м'ясного типу кросу „Благоварский" Краснопшьсько! приватно! птахофабрики вл^ку утримують на вигулах i ставках, у холодний перюд року - в стандартних примiщеннях. Господарство мае два природних i одне штучне водоймище, де утримують молодняк. Щшьшсть посадки птицi на них висока, не завжди вiдповiдае нормi.
Ретроспективним аналiзом ветеринарно! звiтностi птахофабрики щодо паразитарних хвороб качок пiдтверджено дрепанщотенюз. Однак, власнi дослiдження виявили змшаш гельмiнтози. У качок рiзного вжу складниками гельмiнтоценозiв були нематоди видiв Ganguleteracis dispar, Echinuria uncinata, Strepocara crassicauda та цестоди - Drepanidotaenia lanceolata.
Молодняк з весни заражався гангулетеракюами, ще утримуючись на суходол^ пiзнiше, у 1,5-мiс. вiцi на водоймищi - ехiнурiями, а у 3,5-4 мю. -дрепанiдотенiями та стрептокарами (табл. 1).
Як видно з даних таблищ, рiвень гельмштозно! iнвазi! у качок досить високий (Е1 61,2 %), однак !! склад у молодняка i дорослих качок рiзниться. Так, у дорослих качок частше виявляли асоцiацiю нематод i цестод, тодi як у каченят вiком до трьох мю., якi утримувались iзольовано вiд дорослих - лише гангулетеракшв та ехiнурiй. При цьому рiвень ураженостi дорослих качок ехiнурiозом був на 38 % вище, нiж у молодняка, що пiдтверджуе бiльш значну можлившть ураженостi цим гельмiнтозом на водоймищах. У 32 % дослiджено! доросло! птищ були виявлеш лише нематоди, у 43 % - нематоди i цестоди i у решти (25 %) виявляли змшаний гельмштоз, до складу якого входили три види нематод i один - цестод. Це були гангулетераюси (80 %), ех^рп (72 %), стрептокари (62 %), та дрепанщотени (77 %).
Таблиця 1.
Види гельмш^в та |ивень ураженосп ними качок (п=100)_
Вид птиц1, в1к Клас i види виявлених гельмшлв Екстенсившсть швази, %
Качки: Nematoda:
Доросл (старш1 6 мю.) Ganguleteracis dispar 80
Echinuria uncinata 72
Streptocara crassicauda 26
Cestoda:
Drepanidotaenia lanceolata 77
Молодняк (2-3 мю.) Nematoda:
Ganguleteracis dispar 78
Echinuria uncinata 34
В середньому: 61,2
Нами було також тдтверджено, що молодняк, як правило, частше (у 64 % випадюв вiд дослiджених) був уражений одним iз збудникiв i лише у 36 % -двома: нематодами i цестодами. Цестодозну швазш реестрували у каченят, старших 2,5 мю., тих, якi побували на водоймищ1
Вiдзначивши загалом невисоку штенсившсть швази, слiд вiдмiтити, що за перюдами року рiвнi Е1 та II були рiзними. (табл. 2).
Таблиця 2.
Показники в1ково1 та сезонно** динамики гельмштозно**швазп у качок
(n=50)
Перюди Рiвень ураженосп качок гельмштами
року гангулетераюси ехшурп стрептокари дрепашдотени
EI, % II, екз. EI, % II, екз. EI, % II, екз. EI, % II, екз.
Весна 52,8 0-4 40,2 2-4 24,5 1-3 10,6 0-1
0 0 0 0 0 0 0 0
Лгго 87,2 3-5 100 3-7 78,4 3-5 29,7 1-4
13,6 0-2 12,8 0-2 0 0 0 0
Осшь 99,2 4-8 100 4-6 94,4 3-7 57,5 3-6
26,8 0-2 32,8 0-4 0 0 0 0
Зима 69,4 2-4 64,8 2-5 33,6 0-3 11,8 0-3
34,4 0-1 42,7 0-3 0 0 0 0
Чисельник - доросла птиця, знаменник - молодняк
Виходячи Í3 показникiв таблицi 2, можемо стверджувати, що у молодняка весною жодних збудниюв не виявили, але, починаючи з перших лiтнiх мшящв, пiсля виведення каченят на вигули, у них з'явились спочатку гангулетераюси - 13,6 %, а поим й ехiнурil - 12,8 %. З виходом каченят на водоймище Е1 та II у них зросла. У дорослих качок нематодозна iнвазiя трималась високою протягом вах перiодiв року, коливаючись вiд 24,5 % взимку до 100 % вл^ку та восени, за штенсивност швазп вiд 0-1 до 3-7 екземплярiв яець гельмiнтiв у полi зору мiкроскопа (рис. 1).
Гангулетеракоз Ех1нур103 Стрептокароз Дрена! ¡дотенюз
веенг
лпо осшг
сезоня року
зима
Рис. 1 Сезонна динамика гельмiнтозiв у дорослих качок
Дрепанщотенюзна iнвазiя була на низькому рiвнi взимку i весною, проте вл^ку та восени вона зростала вiдчутно i складала вщповщно 29,7 % та 57,5%, за штенсивност швазп 1-4 i 3-6 яець в полi зору мшроскопа. Взимку зниження ще! швазп було поманим - Е1-11,8 % та 11-0-3 екз. яець.
Показники кровi качок пщтверджували наявнiсть у органiзмi гельмiнтiв еозинофiлiею; iз бiохiмiчних показниюв - пiдвищення рiвня загального бшка та його глобулiнових фракцiй, свщчили про запальнi процеси (табл. 3).
Таблиця 3.
Бш^мпчш показники кровi качок до дегельмiнтизацi'l', М±т, п=10
Групи Загальний бшок, Альбумши, Глобулши, г/л Кальцш,
птищ г/л г/л ммоль/л
норма 37,2-46,6 14,3-19,7 28,7-39,3 5,44-7,7
дослщна 66,8±0,2 12,6±0,2 54,2±0,1 4,5±0,3
контрольна 47,2±0,1 17,1±0,1 30,1±0,2 5,5±0,1
Показники загального бiлка у качок дослщно! групи був майже вдвiчi вище вiд норми, як i глобулiновi його фракци. Альбумiни у качок дослщно! були навпаки нижчими вщ норми i на 4,5 г/л, нижчими вщ !х показника у качок контрольно! групи. Рiвень кальцш, досить низький у качок обох груп, що ймовiрно зв'язано з низьким рiвнем його у кормах.
Визначення ефективност антигельмiнтних препараив проводили на уражених змiшаними гельмштозами качках, задаючи бровермектин-гранулят, та празиквантел вiдповiдно качкам першо! i друго! дослiдних груп. За результатами повторних лабораторних дослщжень пiдтверджено, що ЕЕ та 1Е бровермектин-грануляту 100 %. Цестодоцидна дiя празиквантелу склала вiдповiдно ЕЕ - 96,8 %, 1Е - 98,8 %.
Повторш дослщження KpoBi качок на 14 добу тсля дегельмштизаци, показали, що у звщьнено' вiд гельмiнтiв птицi piBeHb глобулмв знизився i склав 48,7-39,8 г/л, у межах норми були i морфолопчш показники.
Висновки. 1. Гельмiнтофауну кишечника качок склали три види нематод Ganguleteracis dispar, Echinuria uncinata, Strepocara crassicauda та один вид цестод - Drepanidotaenia lanceolata. Ектенсившсть швазп склала 61,2 %.
2. Рiвень ураження гельмiнтозами дорослих качок вищий i з бiльшою кшьюстю асоцiантiв, анiж у молодняка, що пов'язано з тривалим утриманням ix на водоймищi. Е1 у птицi вища влiтку та восени, найнижчi показники ураження гельмiнтозами - весною.
3. Гематолопчш показники уражених гельмштами качок характеризувались еозинофiлieю та високим рiвнем глобулiнiв (54,2±0,1 г/л).
4. Ефектившсть антигельмiнтикiв за змiшаниx гельмiнтозiв у качок мала високi показники, так, екстенс- та штенсефектившсть бровермектин-грануляту склала 100 %, а празиквантелу вiдповiдно 96,8 % i 98,8 %.
Л1тература
1. Богач М.В., Березовський А.В. 1нвазшш хвороби свшсько' птицi // Ки'в, Ветiнформ, 2007, 224 с.
2. Вержиховський О., Колос Ю., Титаренко В. та ш.. Етзоотичний стан птаxiвництва в Украшу/Бет. медицина Укра'ни. -2007.-6.-С. 8-10.
3. Герман Б.В., Бербицький П.1., Стегнш Б.Т. Довiдник з хвороб птищ. -Харкiв: Фолiо, 2002.- 296 с.
4. Коваленко 1.1. Довщник з найбшьш поширених гельмiнтозiв водоплавно' птицi Укра'ни // Ки'в, Ветшформ, 2009, 50 с.
5. Корнеева I.A., Шендрик Л.1. Змiшана кишкова iнвазiя у гусей та ефектившсть i'i' лiкування // наук. вкник ЛНУБМБ iм. Гжицького, Т.11, №2(41), ч.1, 2009
Стаття надшшла до редакцИ 10.05.2011
