CC BY
36
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Хар1в 1.1. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
МОН1ТОРИНГ КИШКОВИХ ПАРАЗИТОЗ1В 1НДИК1В У ШАНО-ФРАНКШСЬКШ ОБЛАСТ1
У статт1 наведет результати монторингу паразит1е кишкоеого каналу гндикге у 1еано-Франкгеськгй област1. Виечено паразитолог1чну ситуацт е окремих спещал1зоеаних г приеатних господарстеах ргзних форм еласност1. Встаноелено, що ттенсиетсть ураження гндикге станоеила: аскарид1ями 2,73,4% у спещал1зоеаних господарстеах, 8,7 - 13,2%, у присадибних господарстеах, гетераюсами у спещал1зоеаних господарстеах 3,2 - 8,1%, у присадибних господарстеах 9,7 - 13,2%, еймер1ями у спещал1зоеаних господарстеах 3,0 - 3,5%, у присадибних 11,7 - 15,7%. У есгх господарстеах було асощатиене зараження трьома еидами еказаних паразит1е. Найеища ттенсиетсть ураження гндикге гельмттами та еймергями у присадибних господарстеах зумоелена стацюнарним утриманням птиц на обмежетй територп та наяетсть неблагополучних паразитолог1чних пункт1е.
Ключовi слова: гндики, аскаридгоз, гетеракоз, еймерюз, екстенсиетсть теазп, ттенсиетсть теазп
Вступ. На сьогодшшнш час птахiвництво одна з найбшьших галузей виробництва у сшьському господарств^ Важливим i перспективним напрямком у м'ясному птахiвництвi е шдиювництво. Вирощування шдиюв - це вигщний i надшний резерв збшьшення виробництва пташиного м'яса. У короткий термш ця галузь дае можливють виробити значну кшькють цшного м'яса з мммальними затратами пращ i засобiв на одиницю продукци. Це зв'язано iз тим що, шдики мають досить короткий термш вiдгодiвлi. Середня маса тша шдичок м'ясних порiд досягае 13-14кг, а маса вгодованого шдика бiльше 20кг [1].
Анал1з основних дослщжень 1 публ1кац1й. За останнi роки в Укра!ш значно зросло поголiв'я iндикiв у фермерських i присадибних господарствах. Програмою "Укра1на-2010" передбачено виршення проблеми забезпечення населення м'ясом власного виробництва, власне тому, штенсифжащя розвитку галузi птахiвництва вимагае якнайшвидшого вiдродження. 1стотне збiльшення обсягiв виробництва м'яса птищ можливе за умов науково-обгрунтовано! схеми ведення ще! галузь Особливого значення набувають питання всебiчного вивчення iнфекцiйних та iнвазiйних захворювань з урахуванням даних ешзоотологи рiзних регiонiв Украiни. Суттевою перепоною на шляху тдвищення продуктивностi в птахiвництвi е нематоди та еймерiози.
© Науков1 консультанти д.вет.н, професори Гуфрш Д.Ф., Стибель В.В. Хар1в 1.1., 2009
193
Локалiзацiя збудниюв у травному каналi спричиняе !х впливу на рют i розвиток птищ [2, 3, 4, 5].
На сьогодш у ветеринарнiй медицинi немае ефективних лжарських засобiв для лжування iндикiв вiд аскаридiозiв, гетеракiсiв i еймерiозiв, що звязано з високою резистентнiстю паразитiв до лiкiв, а також буде слугувати в подальшому заповненням ще! нiшi i розробки нових препарата.
Метою наших дослщжень було з'ясувати етзоотичний стан з основних гельмiнтозiв та протозоозiв кишкового каналу iндикiв рiзних господарств 1вано-Франювсько1 областi.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проводили у спецiалiзованих та присадибних господарствах 1вано-Франювсько1 областi протягом 2005-2009 роюв.
Вiдомостi про поголiв'я птицi, спецiалiзацiю i технологiю виробництва, паразитолопчну ситуацiю одержанi i проаналiзованi за матерiалами звiтностi Iвано-Франкiвських районних державних лабораторш ветеринарно! медицини та шформаци, отримано!, безпосередньо, вiд власниюв i спецiалiстiв господарств.
Гельмiнтоовоскопiчному дослiдженню було тддано 1680 iндикiв 1-12 мкячного вiку з спецiалiзованих та 525 шдиюв з приватних господарств 1вано-Франювсько1 областi.
Головним показником при етзоотолопчному обстеженнi iндикопоголiв'я був стутнь ураженостi стада iндикiв гельмiнтами та найпростшими, тобто екстенсивнiсть швази (Е1). Кал вiдбирали з пiдлоги безпосередньо тсля акту дефекаци або шдивщуально iз клоаки, дослiджували стандартизованим методом Г.А. Котельникова та В.М. Хренова [6]. Визначення яець гельмшив до вщповщного виду проводили тд мжроскопом за малого збiльшення (х 80) та за допомогою атласiв диференщально1 дiагностики гельмiнтозiв [7]. Для дiагностики еймерiозiв iндикiв вiдiбраний матерiал дослщжували методом Дарлiнга. Кiлькiсть ооцист тдраховували пiд малим збiльшенням мiкроскопу (10х10) у 20 полях зору з наступним пiдрахунком середнього показника.
Результати дослщження. За результатами лабораторних дослiджень у спецiалiзованих господарствах 1вано-Франювсько1 област поширення та сезонна динамiка екстенсивност швази кишкового каналу iндикiв значно вiдрiзняються вiд екстенсивностi швази шдиюв присадибних господарств.
Зокрема, у ТзОВ «Агрофiрма добробут Прикарпаття» Надвiрнянського району, 1вано-Франювсько1 областi в результатi проведених копроовоскотчнх дослiджень встановлено наявнiсть еймерюзно1 швази, яка становила 3,0 % проти 11,7 % екстенсивност швази у присадибних господарствах iз середньою iнтенсивнiстю швази вiдповiдно 2,9 i 4,3 яець в 1 г (одному) послщу. Саме такi, розбiжностi у показниках, ймовiрно, вiдбуваються за рахунок стащонарного утримання птицi на обмеженш територи та наявностi стащонарно неблагополучного пункту з еймерiозу шдиюв. В господарствах Надвiрнянського району еймерюзи iндикiв спричиненi слабо патогенними видами збудниюв, оскiльки клiнiчнi прояви хвороби нехарактерно В окремих
194
шдичат був вщсутнш, навт пронос, але вони пом^но вщставали у ростi та розвитку. Уражешсть iндикiв гетеракозною iнвазieю у спецiалiзованих господарствах становила 5,5 %, а iндикопоголiв'я присадибних господарств -
9.7 % з штенсившстю швази вiдповiдно 20,8 та 26,7 яець в 1 г (одному) послщу. Водночас з еймерiозом та гетеракозом шдиюв реестрували i аскаридоз. Екстенсившсть аскаридозно! швази iндикiв у господарствах рiзних форм власностi становила вщповщно 2,7 та 8,7 % з середньою iнтенсивнiстю швази
2.8 i 4,8 яець в 1 г (одному) послщу.
Таблиця
Мошторинг кишкових паразитонв шдикчв у ¡вано-Франктськш обласп (дан копроскошчних дослвджень)
№ п/п Район, господарство Дослщжено шдишв Ascaridia galli Heterakis gaИшamm Етепа spp.
о Я и « '¡3 о а " & СЗ ш « .5 Екстенсившсть, % 1нтенсившсть швази (середня), екз. о Я « « '3 о а " & а « .5 Екстенсившсть, % 1нтенсившсть швази (середня), екз. о на ав о а Я § а в Д Екстенсившсть, % 1нтенсившсть швази (середня), екз.
1 Надв1рнянський р-н: ТзОВ «Агроф1рма добробут Прикарпаття» приватш господарства 655 19 2,7 2,8 26 5,5 20,8 19 3,0 2,9
196 17 8,7 4,8 19 9,7 26,7 23 11, 7 4,3
2 Богородчанський р-н: ТзОВ «Зоотех» приватш господарства 580 19 3,2 3,3 30 5,2 19,9 20 3,5 4,1
185 20 11, 8 5,2 22 11, 9 29,3 29 15, 7 5,2
3 Тлумацький р-н СП «Украна» приватш господарства 445 - - - - - - 13 3,1 3,8
144 19 13, 2 3,7 19 13, 2 31,1 17 11, 8 5,1
Iнвазованiсть шдиюв еймерiозами у ТзОВ «Зоотех» Богородчанського району та присадибних господарствах суттево вiдрiзняеться i залежить вiд умов утримання та форми ведення галузi шдиювництва. В спецiалiзованих господарствах середня екстенсившсть становила 3,5 % проти екстенсивност -15,7 % шдиюв присадибних господарств. Уражешсть шдиюв гетеракозною iнвазiею у спецiалiзованих господарствах становила 5,2 %, а iндикопоголiв'я присадибних господарств - 11,9 % з штенсившстю швази вщповщно 19,9 та 29,3 яець в 1 г (одному) послщу. Водночас з еймерюзом та гетеракозом шдиюв у господарствах рiзних форм власност реестрували i аскаридоз. Екстенсившсть аскаридозно! швази шдиюв у господарствах рiзних форм власност становила вщповщно 3,2 та 11,8 % з середньою штенсившстю швази 3,3 i 5,2 яець в 1 г
195
(одному) послщу. Саме таку, неоднорщшсть показниюв екстенсивност та штенсивност швази можна пояснити тим, що шдики приватних господарств, у бшьшосп випадюв, мають можливiсть користуватись пасовищами, на яких i вщбуваеться ix iнвазування.
У СП «Украша» Тлумацького району вiдзначено про вщсутшсть аскаридюзно1 та гетеракозно! швази. Це свщчить про те, що в господарствi регулярно проводять дегельмiнтизацiю. Наявшсть еймерюзно1 швази е результатом спонтанного зараження, так як шдики знаходяться на вигульному утриманш. Екстенсивнiсть швази була невисокою i становила 3,1 % при середнш iнтенсивностi 3,8 ооцист. У присадибних господарствах даного району рееструвались ус три види швази. За цих умов екстенсившсть аскаридюзно! швази становила 13,2 % при середнш штенсивност швази 3,7 яець в 1 г (одному) послщу, гетеракозно1 - 13,2 %, при середнш штенсивност 31,1 та еймерюзно1 - 11,8 % з штенсившстю 5,1. Власне таку розбiжнiсть у показниках екстенсивност гетеракозно1 швази шдиюв господарств рiзниx форм власностi можна пояснити, насамперед, рiзними умовами господарювання i, вiдповiдно, умовами утримання.
Отже iнвазованiсть шдиюв рiзниx вiковиx груп еймерiозом в птахогосподарствах уЫх форм власностi становила 3,0 - 15,6 %, при середнш штенсивност 2,9 - 5,2.
Висновки. Копроскопiчними обстеженнями iндикiв в окремих спецiалiзованиx i приватних господарствах 1вано-Франювсько1 областi встановлено значне розповсюдження кишкових iнвазiй - аскаридiозу, гетеракозу та еймерюзу. Ураженiсть iндикiв становила: аскаридiями 2,7 - 3,2 % у спецiалiзованиx господарствах та 8,7 - 13,2% у присадибних господарствах, гетеракками - у спецiалiзованиx господарствах 5,2 - 5,5%, у присадибних - 9,7 -13,2 %, еймерiями - у спецiалiзованиx - 3,0-3,5%, у присадибних - 11,7-15,7%.
Подальш1 дослщження. Будуть спрямоваш на вивчення складникiв сучасного антигельмштного препарату, його ефективностi ди щодо збудникiв Ascaridia galli, Heterakis gallinarum i Eimeria spp. i дозволить розробити заходи боротьби з щею iнвазiею.
Л1тература
1. Кобцова Г. Индейки - это выгодно //Птицеводство, 2001. - №4. - С.
18-19.
2. Машке I.A., Захаров О.1. Ектопаразити птиць в фермерських i присадибних господарствах Крима //Вет. медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. -Харюв, 2002.- №80. - С. 423-428.
3. Богач М.В., Тараненко 1.Л. Паразитарш хвороби шдиюв фермерських i присадибни х господарств твдня Укра1ни // Аграрний вкник Причорноморя: Зб. нак. праць. - Одеса, 2003. - Вип.21. - С. 311-317.
4. Тимофеев Б.А. Эймериоз птиц // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
196
5. Етзоотичний стан птахiвництва в Укра!ш / Вержиховський О., Колос Ю., Титаренко В., Стець В. // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. -№ 6. - С. 8-10.
6. Котельников Г.А. Гельминтологические исследования окружающей среды. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 144 с.
7. Атлас гельмшив тварин /1.С. Дахно, А.В. Березовський, В.Ф. Галат та ш. - К.: Ветшформ, 2001. - 118 с.
8. Стибель В.В., Березовський А.В. Терапевтична та економiчна ощнка бровермектину-гранулята при швазшних хворобах свиней // Ветеринарна медицина Украши.
Summary I. Chariv
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S.Z.Gzhytskyj MONITORING OF INTESTINAL PARAZITOZIS OF TURKEY IN IVANO-FRANKOV AREA
In the economies of the Ivano-Frankov area it is set at koprooskopichns researches of turkey wide distribution of nematodonesy invasion - askaridiosis and geterakidosis, and also eymeriyosis invasions. Yes, the staggered of turkey made: askaridia from 2,7 - 3,2 % in the specialized economies and from 8,7 - 13,2% in prisadibnikh economies, geterakis - in the specialized economies - 5,2 - 5,5%, and in prisadibnikh 9,7 - 13,2 %, eymeria - in specialized - 3,0-3,5%, in prisadibnikh - 11,715,7%.
Стаття надшшла до редакцИ 2.09.2009
197
