Моніторинг епізоотичної ситуації щодо кишкових інвазій курей птахівничих господарств Львівської області Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК: 636.09.616.993.1:635.5

Криштальська М.О., астрант © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого

МОН1ТОРИНГ ЕП1300ТИЧН01 СИТУАЦ11 щодо кишкових 1НВА31Й КУРЕЙ ПТАХ1ВНИЧИХ ГОСПОДАРСТВ ЛЬВ1ВСЬК01

ОБЛАСТ1

При проведент паразитолог1чних дослгдженъ з вивчення етзоотичног ситуацп у Лъвгвсъти област1 було встановлено, що найбыъш розповсюдженими iнваз1ями серед курей е аскаридюз, гетеракоз та еимерюз, ят зустр1чаютъсяу вигляд1 моно- та MÍKcminea3Íü.

Ключое1 слова: гелъмтти, аскаридюз, гетеракоз, еимер1оз, iнваз1я, мотторинг, екстенсивтстъ, ттенсиетстъ.

Вступ. Птах1вництво е одшею з найприбутковших галузей тваринництва i вдаграе важливу роль в забезпеченш населения високояккними продуктами харчування [10]. Воно вигщно вщр1зняеться вщ шших галузей тваринництва завдяки бюлопчним особливостям птищ, з урахуванням яких можна регулювати ироцес И вщтворення i отримати бшьше продукцп [1].

Головним завданням птах1вництва е подальше збшьшення погол1в'я птищ м'ясно! i яечно! порщ, пщвищення ix продуктивное^ i зниження соб1вартост1 [2, 3, 4]. Виконання цього завдання, поряд Í3 забезпеченням повнощнного ращону, tícho пов'язане з проведениям ветеринарних заход1в щодо лжвщаци втрат птищ вщ р1зних хвороб, у тому числ1 i швазшних [2, 3, 6]. 1нвазшш хвороби широко поширеш в тих господарствах, де на обмеженш територи сконцентровуеться велика кшьюсть птищ [8]. Багаточисельш дослщження в1тчизняних i заруб1жних вчених евщчать, що в окремих системах i органах тваринного оргашзму одночасно може локал1зуватися декшька вид1в паразит1в, складових паразитоценозу [9,10]. Найбшьш розповсюдженш pÍ3HÍ вар!анти асощацш паразшгв у кишечнику.

У Льв1вськш област1 е велик! спещал1зоваш птах1внич1 господарства по виробництву племшно! птищ, м'яса i яець. KpiM того, значне погол1в'я птищ е i в приватному ceKTopi у населения.

Метою наших дослщжень було з'ясувати законом1рност1 етзоотичного процесу при моно- та мшстшваз1ях у птах1вничих господарствах р1зних форм власност1 Льв1всько! област1 при дол1вковому та кл1тковому утриманш.

Матер1али та методи. Дослщження курей проводилися протягом 2009 -2012 рр. у 9 спещал1зованих птахофабриках та приватних господарствах Льв1всько! област1 з кл1тковою та дол1вковою технолопею утримання.

© Науковий KepiBHHK - д.вет.н., член-кор. НААНУ, академж АН ВО Украши В.М. Гунчак Криштальська М. О. 2012

117

Паразитолопчне дослщження проводили на курях 2-10 мюячного вшу з птахофабрик (2095 проб) та з приватних господарств (1455 проб).

3 пташниюв, де утримувались кури р1зних bíkobhx груп, нами було вдабрано послщ з кожно! групи, вщповщно до метод1в лабораторно-д1агностичних дослщжень. Дослщження проводились на кафедр1 паразитологи та ¿хтюпатологи Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ím. С.З. Гжицького. Дослщження проб послщу на наявшсть яець нематод та ооцист еймерш проводили за методом Дарлшга [5, 7, 8]. Видову приналежшсть яець гельмшив i найпростших визначали, використовуючи атлас тавизначник [12, 13, 14].

Результата i обговорення. Результати проведених нами паразитолопчних дослщжень показали поширення кишкових швазш на птахофабриках та приватних господарствах Льв1всько! област1 (табл. 1,2). Найпоширешшими гельмштами в курей е аскаридп i гетеракки, а також паразитичш HañnpocTimi еймерп, як1 розповсюджеш у вигляд1 моно- та м!кстшвазш.

У господарствах pÍ3HOi форми власност1 екстенсившсть та штенсившсть ÍHBa3Íñ була неоднаковою i залежала вщ способу утримання птищ. 3 наведених у таблиц! 1 даних видно, що екстенсившсть швази курей Ascaridia galli у середньому становила вщ 5,7 до 13,0 % при штенсивност1 швази вщ 4,2 до 11,2 яець в одному rpaMi послщу. Серед спещал1зованих птахофабрик ураження аскарид1ями курей виявляли у ТзОВ АПФ «Льв1вська» Буського р-ну, АФ «Беркут» та ТзОВ «Гел1ус» Дрогобицького р-ну i СВГ «Ясешв» Брод1вського р-ну з екстенсившстю швази вщ 1,0 до 1,3 % при штенсившст1 швази вщ 1,1 до 1,7 яець в одному rpaMi посл1ду.

Ураження курей Heterakis gallinarum у вигляд1 моношвазш виявили у 1111 «В1зенберг» Жовювського р-ну, ФГ «Ушя» Городоцького р-ну, АФ «Ватра», АФ «Беркут» та ТзОВ « Гел1ус» Дрогобицького р-ну i ТзОВ АФ «Зага!» Кам'янко-Бузького р-ну Í3 екстенсившстю швази вщ 0,8 до 2,1 % при середнш штенсивност! швази вщ 1,2 до 2,5 яець в 1 rpaMi послщу, тод1 як у приватних господарствах екстенсившсть ураження гетеракками становила вщ 5,0 до 10,5 % при штенсившст! швази вщ 3,8 до 9,8 яець в 1 rpaMi послщу.

У спещал1зованих птахофабриках 1111 «В1зенберг» Жовмвського р-ну, ФГ «Ушя» Городоцького р-ну, АФ «Ватра», ТзОВ «Arpo», ТзОВ «Гел1ус» Дрогобицького р-ну та СВГ «Ясешв» Брод1вського р-ну екстенсившсть ураження еймер1ями становила вщ 1,5 до 3,2 %, при середнш штенсивност1 швази вщ 1,9 до 2,7 ооцист в одному rpaMi послщу. У приватних господарствах етзоотична ситуащя щодо еймерюзно! швази вщр1знялась вщ спещал1зованих птахофабрик, i була вищою. Так, у приватних господарствах екстенсившсть ураження курчат еймер1ями становила вщ 10,0 до 17,5 %, при середнш штенсивност! швази вщ 8,2 до 15, 1 ооцист в 1 rpaMi послщу.

118

Таблиця 1

Ешзоотолопя кишкових паразитоз1в курей у Льв1вськш обласн

№ П/п Район, господарство Досхпджено проб Вид ÍHBa3Íi

Ascaridia galli Heterakis gallinarum Eimeria spp.

1нвазо-вано 0х W II (середня) екз. 1нвазо-вано 0х W II (середня) екз 1нвазо-вано 0х W II (середн) екз

1. Жовшвський р-н, -ПП «В1зенберг» - приватн1 господарства 230 - - - 3 1,3 1,8 6 2,6 2,0

240 18 7,5 4,2 12 5,0 3,8 30 12,5 8,2

2. Городоцький р-н, -ФГ «Ун1я» - приватш господарства 280 - - - 8 2,8 2,1 5 1,8 2,0

230 22 9,6 5,7 19 8,3 9,1 28 12,2 12,1

3. Буський р-н, -ТзОВ АПФ «Льв1вська» - приватн1 господарства 250 3 1,2 1,7 - - - - - -

200 26 13,0 8,9 21 10,5 9,3 35 17,5 15,1

4. Дрогобицький р-н, -АФ «Ватра» -ТзОВ «Агро» -АФ «Беркут» -ТзОВ «Гел1ус» - приватш господарства 220 - - - 4 1,8 1,5 7 3,2 2,7

200 - - - - - - 3 1,5 1,9

200 2 1,0 1,1 4 2,0 2,5 - - -

235 3 1,3 1,5 2 0,8 1,2 5 2,1 2,4

250 29 11,6 11,2 17 6,8 7,2 25 10,0 12,1

5. Кам'янко-Бузький р-н, -АФ «Зага!» ТзОВ -приватш господарства 280 - - - 5 1,9 1,5 - - -

290 34 11,7 11,3 28 9,6 9,8 33 11,4 13,4

6. Бродавський р-н, -СВГ «Ясешв» - приватш господарства 200 2 1,0 1,2 - - - 4 2,0 2,4

245 14 5,7 8,4 20 8,2 9,2 26 10,6 11,7

7. Всього 3550 159 4,5 5,2 142 4 3,6 207 5,8 8,3

При проведен! дослщжень у птах1вничих господарствах встановили мкстшвази в курей у таких асощащях: аскаридюз + гетеракоз, аскаридюз + еймерюз, аскаридюз + гетеракоз + еймерюз. Наведен! у таблиц! 2 даш свщчать про вщносно р1зну екстенсившсть аскаридюзно-гетеракозно! полинвази курей у р1зних птах1вничих господарствах Льв1всько! областг У результат! дослщжень встановлено, що найвища екстенсившсть аскаридюзно-гетеракозно! полинвази була пом1ж спещал1зованих птахофабриках та становила 10,0 % у СВГ «Ясешв» Брод1вського р-ну, а нижча екстенсившсть полИнвазИ була в ФГ «Ушя» Городоцького р-ну, ТзОВ АПФ «Льв1вська» Буського р-ну, АФ «Ватра», ТзОВ «Arpo», ТзОВ «Гел1ус» Дрогобицького р-ну та ТзОВ АФ «Зага!» Кам'янко-Бузького р-ну i становила вщ 1,0 до 4,6 %. У приватних господарствах аскарид1озно-гетеракозна м1кст1нваз1я становила в середньому 12,3 %, що пояснюеться можлив1стю випасання курей на дшянках, де е можливий контакт

119

з1 збудниками швазшних хвороб, яю в свою чергу можуть бути джерелом заражения.

Таблиця 2

№ П/п Район, господарство Досл1джено проб Вид полпнвазп

аскарид юзно-гетеракозна аскарид юзно-еймерюзна аскаридюзно-гетеракозно-еймерюзна

швазо-вано Е1, % швазо-вано Е1, % швазо-вано Е1, %

1. Жовшвський р-н, -ПП «В1зенберг» - приватн1 господарства 230 - - 5 2,2 - -

240 24 10,0 13 5,4 33 13,7

2. Городоцький р-н, -ФГ «Ун1я» - приватш господарства 280 8 2,8 - - - -

230 26 11,3 24 10,4 27 11,7

3. Буський р-н, -ТзОВ АПФ «Льв1вська» - приватн1 господарства 250 10 4 7 2,8 - -

200 22 11,0 35 17,5 20 10,0

4. Дрогобицький р-н, -АФ «Ватра» -ТзОВ «Агро» -АФ «Беркут» -ТзОВ «Гел1ус» - приватш господарства 220 4 1,8 8 3,6 4 1,8

200 2 1,0 - - 7 3,5

200 - - 5 2,5 5 2,5

235 11 4,6 - - 8 3,4

250 35 14,0 28 11,2 25 10,0

5. Кам'янко-Бузький р-н, -АФ «Зага!» ТзОВ -приватн1господарства 280 9 3,2 6 2,1 3 1,1

290 40 13,8 23 7,9 14 4,8

6. Бродавський р-н, -СВГ «Ясен1в» - приватш господарства 200 20 10,0 3 1,5 4 2,0

245 32 13 21 8,5 16 6,5

7. Всього 3550 243 6,8 178 5 166 4,7

При паразитолопчному дослщженш курей було встановлено аскаридюзно-еймерюзну полинвазш. Так, аскаридюзно-еймерюзна полинваз1я у спещал1зованих итахофабриках 1111 «В1зенберг» Жовювського р-ну, ТзОВ АПФ «Льв1вська» Буського р-ну, АФ «Ватра» та АФ «Беркут» Дрогобицького р-ну, ТзОВ АФ «Зага!» Кам'янко-Бузького р-ну та СВГ «Ясешв» Брод1вського р-ну становила ввд 1,5 до 3,6 %, тод1 як у приватних госиодарствах аскаридюзно-еймерюзна полинваз1я в середньому становила вщ 5,4 до 17,5 %.

При дослщженш курей було виявлено аскаридюзно-гетеракозно-еймерюзну полинвазш у спещал1зованих итахофабриках АФ «Ватра», ТзОВ «Агро», АФ «Беркут», ТзОВ «Гел1ус» Дрогобицького р-ну, ТзОВ АФ «Зага!» Кам'янко-Бузького р-ну та СВГ «Ясешв» Брод1вського р-ну ¿з екстенсившстю швази вщ 1,1 до 3,5 %, тод1 як у приватних господарствах аскарид1озно-гетеракозно-еймер1озна пол11нваз1я становила в середньому вщ 4,8 до 13,7 %.

Висновки: 1. У птах1вничих господарствах Льв1всько! област1 р1зних форм власност1 при вирощуванн1 птиц1 виявили ураження А8саг1ё1а ¿з

середньою екстенсивн1стю ¿нваз11 4,3 %, Не1егак18 gallinarum - 4,0 % та Етепа 8рр., в1дпов1дно, 8,3 %.

120

2. Аскариди переважають у Bcix комбшащях компонентов паразитоценоз1в. Серед курей вар1анти асощаци паразит1в Ascaridia galli + Heterakis gallinarum були з екстенсившстю швазп 6,8 %, при Ascaridia galli + Eimeria spp. - 5,0 % та Ascaridia galli + Heterakis gallinarum + Eimeria spp., вщповщно, 4,7 %.

3. У спещал1зованих птахофабриках та приватних господарствах з вирощування курей екстенсившсть та штенсившсть моно- та мжстшвазш залежить вщ способу утримання та технолог!! ведения птах1вництва.

Л1тература

1. Богач М.В., Березовський А.В., Тараненко 1.Л. 1нвазшш хвороби свшсько! птищ: навчальний поабник. — К.: Ветшформ, 2007. — 224 с.

2. Mazurkiewicz M. Choroby drobiu. — Wroclaw: Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wroclawiu, 2005. — 788 p.

3. Parasitic Diseases of Wild Birds // C.T. Atkinson, D.B. Hunter, Nancy J. Thomas, D. Bruce Hunter. — USA: Publiching Wiley-Blackwell, 2008. — 595 p.

4. Ешзоотичний стан птах1вництва в Укра!ш / Вержиховський О., Колос

Ю.,

Титаренко В., Стець В. // Ветеринарна медицина Украши. — 2007. — № 6. — С. 8—10.

5. Котельников Г. А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды: Справочник.-М.: Колос, 1984. — 152 с.

6. Люлш П. В.. Деяю питания ешзоотологп еймерюзно-нематодозних швазш шлунково кишкового тракту курей // Ветеринарна медицина: Можвщ. темат. наук. зб. - Харк1в, 2003. — № 81. — С. 202—204.

7. Секретарюк К. В., Сварчевський О. А., Тафшчук P. I. Гельмштолопчш досл1дження тварин i навколишнього середовища у ветеринарн1й медицин!. — Льв1в: Сполом, 2005. — 107 с.

8. Юсьюв I. Д. Ветеринарна протозоолопя. — Льв1в: Каменяр, 1997 — 142

с.

9. Fitzgerald P.R. The economic impact of coccidiosis in domestic animals // Adv. Vet. Sci and Comparative. — 1980. — Vol. 24. — P. 121—143.

10. Yamet N. Josse J., Robin B. et. al. An epidemiological investigation into coccidiosis and drug resistance in chikens // World's Poultry Sc. J. — 1985. — T. 41, № 3. — P. 210— 213.

11. Rochette F. Industrial deworming for broiler and layer flocks // Poultry. — 1988. — T. 4, № 2. — P. 42—43.

12. Петроченко В.И., Котельников Г.А. Гельминтозы птиц. — М.: Колос, 1976. — 352 с.

13. Дифференциальная диагностика гельминтозов по морфологической структуре яиц и личинок возбудителей: Атлас / Под ред. А.А.Черепанова. — М.: Колос, 1999. — 76 с.

14. Определитель паразитических простейших / М. В. Крылов . — СПб.: Наука (Зоологический ин-т РАН), 1996. — 602 с

121

Summary

In the process of researches, aiming at examining of epizootic situation in Lviv region, it was found that the most common infestations among chickens is ascariasis, heterosis and eimeriosis that occur in the form of mono-and mixtinvasion

Рецензент - д.вет.н., професор Юсьшв 1.Д.

122