CC BY
11
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Глечик М.В., здобувач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 ЕШЗООТОЛОГП КИШКОВИХ ПАРАЗИТОЗ1В КУРЕЙ
У ЛЬВШСЬКШ ОБЛАСТ1
При еиечент етзоотолог1чног ситуацп е окремих спещал1зоеаних I приеатних господарстеах Льегеськог област1 естаноелено, що уражешсть курей станоеила: аскарид1ями е1д 1,2 до 3,5 % у спещал1зоеаних господарстеах та е1д 23,1 до 46,8% у присадибних господарстеах, гетераюсами - у спещал1зоеаних господарстеах 3,2%, а у присадибних до 31,4 %, еймер1ями - у спещал1зоеаних - 2-5,5%, у присадибних - 41,7-59,2%.
Ключовi слова: кури, аскаридюз, гетеракоз, еймерюз, екстенсиетсть теазп, ттенсиетсть теазп/
Вступ. Птахiвництво в Укра!ш належить до одше! з галузей сшьського господарства, яка е вщображенням сощально-культурних традицш нашого народу, вщдзеркалюе рiвень добробуту в кра!ш та динамку И розвитку. В свою чергу, устх ще! галузi ткно пов'язаний з ветеринарною наукою, яка забезпечуе виршення найбшьш актуальних напрямюв боротьби з захворюваннями курей [1? 2, 3].
Одшею з причин, яю перешкоджають розвитку птахiвництва та призводять до значних економiчних збитюв, е паразитози. Особливого значення набувають питання всебiчного вивчення iнвазiйних хвороб системи травлення птицi з урахуванням зонально! етзоотологи, бо суттевою перепоною на шляху тдвищення продуктивностi птахiвництва е швази, особливо протозоози та гельмштози [4].
З метою вивчення поширення основних iнвазiйних захворювань кишкового каналу курей Львiвсько! областi нами було проведено серш овоскопiчних дослщжень курей рiзних вiкових груп при долiвковому та клiтковому утриманнi.
Матер1али 1 методи. Дослiдження курей були проведен впродовж 2004 - 2008 роюв у 16 спецiалiзованих та приватних господарствах Львiвсько! областi з рiзною технологiею утримання (клiткове та долiвкове).
Для объективно! оцiнки етзоотично! ситуацi! ми використовували також матерiали звiтностi Львiвських районних державних лабораторш ветеринарно! медицини та отриманi безпосередньо вщ власникiв та спецiалiстiв господарств.
Гельмштоовоскотчному дослiдженню було пiддано 2200 курей 3-10-мiсячного вiку з птахофабрик (клiткове утримання) та 1490 курей з приватних господарств (долiвкове утримання).
© Науковий кер1вник д.вет.н, професор Стибель В.В. Глечик М.В., 2009 40
Для дослщження з пташниюв, де утримувались кури рiзних вжових груп, ми вщбирали проби послщу (не менше 25 проб з кожно1 групи), якi дослщжували в лабораторних умовах на кафедрi паразитологи та iхтюпатологп Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iм С.З.Гжицького. Копроскопiчнi дослiдження проводили за методом Дарлшга. Видову належшсть визначали за К.I.Скрябiним та Е.М. Матевосян [5], А.Н. Чертковою та О.М. Петровим [6].
Результати дослщження. В обстежених господарствах кури були швазоваш двома видами нематод - Ascaridia galli та Heterakis gaШnamm, а також еймерiями. Проведенi паразитолопчш дослiдження свiдчили, що епiзоотичний стан господарств з рiзною технологieю утримання курей був суттево рiзними.
У СВГ «Ясешв» Бродiвського району копроскошчними дослiдженнями у курей було встановлено наявнiсть аскаридюзно1 швази, яка рееструвалась переважно у теплу пору року (травень - серпень), при цьому екстенсившсть швази не перевищувала 2,7%, при середнш iнтенсивностi 6,2 яець в 1 г послщу. Така низька швазовашсть пояснюеться тим, що у СВГ «Ясешв» використовуеться кл^кове утримання, яке зменшуе можливiсть контакту курей з резервуаром збудника захворювання. 1нвазоваш аскаридiями кури також були уражеш еймерiями, при цьому екстенсившсть не перевищувала 3,7%, при середнш штенсивност 4,9 ооцист. У приватних господарствах аскаридюзна iнвазiя рееструвалась впродовж цшого року i становила 23,1%, при середнш штенсивност швази 12,1 яець в 1 г послщу. Екстенсившсть еймерюзно! швази становила 3,7%, при середнш штенсивност 4,9 ооцист.
У ТзОВ АПФ «Львiвська» Буського району у курей було виявлено яйця Heterakis gallinarum, при цьому екстенсившсть швази становила 2%, при середнш штенсивност швази 8,2. Дослщженнями послщу курей з приватних господарств даного району встановлено значно вищу екстенсившсть гетеракозно1 швази - 31,4%, при середнш штенсивност 8,2 яець в 1 г послщу, а у 30,6% курей 6-7-мкячного вжу були виявлеш яйця Ascaridia galli. Курчата 3-4 мiсячного вiку були уражеш еймерюзом: у ТзОВ АПФ «Львiвська» екстенсивнiсть становила 2,7% (штенсившсть - 5,3), а у приватних господарствах вона досягала 59,2%, при середнш екстенсивност 22,4 ооцист. Таю вщмшност показниюв екстенсивностi швази пояснюються тим, що кури присадибних господарств, у бшьшост випадкiв, перебувають на вшьно-вигульному утриманнi i мають бiльшу можливiсть контактувати з резервуаром збудниюв захворювань.
У фермерському господарствi «Унiя» Городоцького району середня екстенсившсть аскаридюзно1 швази склала 3,5% проти 24,1% у присадибних господарствах. Уражешсть курей гетеракозною iнвазiею у присадибних господарствах становила 24,3 %, при середнш штенсивност 6,2. Необхщно вщм^ити, що в iнвазованих аскаридiями курей були виявлеш ооцисти еймерш, яю, скорiш за все, були малопатогенними, бо клiнiчно еймерiоз не проявлявся. Екстенсившсть еймерюзно1 швази у ФГ «Ушя» становила 3%, проти 42,6% у
41
присадибних господарствах, з середньою штенсившстю, вщповщно, 6,4 та 26,1 ооцист.
З чотирьох приватних господарствах Дрогобицького району, де ми проводили дослщження, лише у 2-х кури були швазоваш аскаридiями (ТзОВ «Агро» та ТзОВ «Гелiус»). При цьому екстенсившсть ураження була невисокою i становила в обох господарствах 1,2%, натомють iнтенсивнiсть швази дещо вiдрiзнялась: у ТзОВ «Гелiус» вона була вищою, нiж у ТзОВ «Агро», i становила, вiдповiдно, 7,7 проти 2,4 яйця в 1 г послщу. Яйця Heterakis gallinarum були виявлеш лише в одному господарствi - АФ «Беркут», але у незначнш кiлькостi - 6 яець в 1 г послщу, при екстенсивност 3,2%. 1нвазовашсть еймерiозом у таких господарствах, як ТзОВ «Агро», АФ «Беркут» та АФ «Ватра» складала вiд 2 до 4%, при середнш штенсивност швази 4,6-7 яець в 1 г по^ду. Приватнi господарства даного району характеризувалися наявнiстю аскаридюзно1 та гетеракозно! швази. Результати дослiджень показали, що екстенсивнiсть аскаридюзно1 швази досягала 42,8%, тодi як екстенсивнiсть гетеракозно1 швази була майже вдiчi нижчою - 22,9%, а середня штенсившсть становила, вщповщно, 8,4 i 6,9. Водночас з аскаридюзом та гетеракозом реестрували й еймерiоз. Екстенсивнiсть еймерюзно1 швази становила 58 6% з середньою штенсившстю швази 33 ооцисти. В господарствах еймерюзи спричинеш слабопатогенними видами збудниюв, оскшьки клiнiчнi прояви хвороби не спостер^али. В окремих курчат був вщсутнш навiть пронос, але вони пом^но вiдставали у рост i розвитку.
Результати дослiджень у 1111 <^зенберг» Жовкiвського району показали, що кури 5-7-мюячного вiку були вшьш вiд гетеракозно1 швази, а у вщ 8-9 мiсяцiв були швазоваш аскаридiями (2,5%). Молодняк 3-4-мюячного вiку був уражений еймерiями (5,5%) з невисокою штенсившстю - 8,2 ооцист. Результати дослщжень у присадибних господарствах свщчать про наявшсть у курей аскаридюзно1 та гетеракозно1 швази з екстенсившстю, вiдповiдно, 46,8 та 18,5%, причому були виявлеш й ооцисти еймерш з екстенсившстю 41,7 при штенсивност швази 32,1.
1нвазовашсть курей у АФ «Зага1» ТзОВ та у приватних господарствах Кам'янко-Бузького району гетеракюами та еймерiями суттево вiдрiзняеться i залежить вiд умов утримання та форми ведення птахiвництва. В АФ «Зага1» середня екстенсившсть ^вази гетеракiсами та еймерiями склала 1,5% i 2,5%, проти екстенсивност, вiдповiдно, 28,3% i 46,6% курей присадибних господарств. Таку неоднорщшсть показниюв еймерюзно1 та гетеракозно1 швази можна пояснити тим, що кури приватних господарств, у бшьшост випадюв, мають можливiсть користуватись пасовищами, на яких i вiдбуваеться !х iнвазування.
42
Таблиця
ЕшзоотолоНя кишкових napa3^03ÍB куpeй у Льв1вськ1й обляст1 (дaнi _копpоскопiчниx дослiджeнь)_
Ascaridia galli Heterakis gallinarum Eimeria spp.
№ п/п Гocпoдapcxвo, parn^ Дocлiджeнo куpeй Bиявлeнo xEopoï птищ Екcxeнcивнicxь, % Iнxeнcивнicxь iнвaзiï (cepeдня), eкз. Bиявлeнo xEopoï пxицi Екcxeнcивнicxь, % Iнxeнcивнicxь iнвaзiï (cepeдня), eo. О p О Й -о В К В g È в m Екcxeнcивнicxь, % Iнxeнcивнicxь iнEaзiï (cepeдня), eкз.
1. Бpoдiвcький p-н, -СBГ «Яceшв» -пpивaxнi гocпoдapcxвa 3OO S 2,7 6,2 - - - 11 3,7 4,9
26O 6O 23,1 12,1 6S 26,1 11,4 13O 5O 15,6
2. Бугакий p-н, -TзОB АПФ «Львiвcькa» -пpивaxнi гocпoдapcxвa 3OO - - - 6 2 S S 2,7 5,3
24S 75 3O,6 6,S 77 31,4 S,2 145 59,2 22,4
3. Гopoдoцький p-н, -ФГ «Ушя» -пpивaxнi гocпoдapcxвa 2OO 7 3,5 6 - - - 6 3 6,4
23O 55 24,1 4,S 56 24,3 6,2 9S 42,6 26,1
4. Дpoгoбицький p-н, -АФ 25O - - - - - - 9 3,6 5
«Baтpa» -TзОB «Arpo» -АФ «Бepкут» 25O 3 1,2 2,4 - - - 1O 4 4,6
25O - - - S 3,2 6,7 5 2 7,3
-TзОB «Гeлioc» 25O 3 1,2 7,7 - - - - - -
-пpивaxнi гocпoдapcxвa 2SO 12O 42,S S,4 64 22,9 6,9 164 5S,6 33,1
S. Жсв^^к™ p-н, -ПП «Biзeнбepг» -пpивaxнi гocпoдapcтвa 2OO 5 2,5 3 - - - 11 5,5 S,2
23S 11O 46,S 21,3 49 1S,5 15,7 9S 41,7 32,1
6. Кaм'янкo-Бузький p-н, -АФ «3araï» TзОB -пpивaxнi гocпoдapcxвa 2OO - - - 3 1,5 4 5 2,5 12,5
24O 95 39,5 16,S 6S 2S,3 14,S 112 46,6 2S,6
7. Bcьoгo 369O 541 4O,3 S,7 399 39,7 9,1 S12 4O,1 15,15
Висновки. Кoпpocкoпiчними oбcтeжeннями куpeй гocпoдapcтв Львiвcькoï oблacтi з piзнoю тexнoлoгieю утpимaння вcтaнoвлeнo знaчнe poзпoвcюджeння киш^в^ iнвaзiй - acкapидioзу, гeтepaкoзу xa eймepioзу. Уpaжeнicть куpeй cтaнoвилa: acкapидiями 1,2-3,5 % у cпeцiaлiзoвaниx гocпoдapcтвax тa 23,1-46,S% у npHcaA^RHx гocпoдapcтвax, гeтepaкicaми у cпeцiaлiзoвaниx гocпoдapcтвax 3,2%, у пpиcaдибниx - дo 31,4 %, eймepiями у cпeцiaлiзoвaниx -2-5,5%, у пpиcaдибниx - 41,7-59,2%.
Лiтepaтуpa
1.Tимoфeeв Б.А. Эймepиoз птиц // Beтepинapный кoнcультaнт. - M., 2OO4. -№°5. - С. 6-1O.
2.B.B. Гepмaн, БТ. Стeгнiй, П.1. Bepбицький тa ш. Дoвiдник з xвopoб птищ. -Xap^: Фoлio, 2OO2. - 296 c.
43
3.Етзоотичний стан птахiвництва в Укра!ш / Вержиховський О., Колос Ю., Титаренко В., Стець В. // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. - № 6. - С. 8-10.
4.Коваль О. Захворювання на гельмштози в Укрш'ш. Актуальш проблеми. Система профшактичних заходiв, спрямованих на попередження й зниження захворюваност населення // Инфекционный контроль.-2005.-№ 4.-С.19-21.
5.Скрябин К.И., Е.М. Матевосян. Ленточные гельминты (гименолепиды) домашних и охотничье-промисловых птиц. - М.: ОГИЗ, Сельхозиздат, 1945.476 с.
б.Черткова А.Н., Петров А.М. Гельминты домашних куриных птиц и вызываемые ими заболевания. - М., 1961.-с.340.
Summary Hlechyk M. V., Stybel V.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S.Z.Gzhytskyj FEATURES OF EPIZOOTOLOGY INTESTINAL PARAZITOZIV CHICKENS IN LVOV AREA
In the economies of the Lvov area it is set at копроовоскотчних researches of chickens, wide distribution of nematodoznoy invasion - askaridiozu and geterakidozu, and also eymeriyami invasions. Yes, the staggered of chicken made: askaridiyami from 1,2 to 3,5 % in the specialized economies andfrom 23,1 to 46,8% in prisadibnikh economies, geterakisami - in the specialized economies 3,2%, and in prisadibnikh to 31,4 %, eymeriyami - in specialized - 2-5,5%, in prisadibnikh - 41,759,2%.
Стаття надшшла до редакцИ 29.04.2009
44
