CC BY
11«C@yL@qyiym-J®yrMaL»#3®î82),2©2© / MEDICAL SCIENCES
33
MEDICAL SCIENCES
Антон1в А.А., Коцюбшчук З.Я., Чтр1ян Г.Г.
ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет» DOI: 10.24412/2520-2480-2020-3082-33-37 ЗМ1НИ ВЕГЕТАТИВНОГО ТОНУСУ ТА ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ВЕГЕТО-СУДИННО1 ДИСТОНП У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ НЕКАМЕНЕВИЙ ХОЛЕЦИСТИТ
Antoniv A.A., Kotsyubiychuk Z. Y., Chiprian H.H.
Bukovynian State Medical University
CHANGES IN VEGETATIVE TONUS AND FEATURES OF CLINICAL COURSE OF VEGETOVASCULAR DYSTONIA IN PATIENTS WITH CHRONIC NON-STONE CHOLECYSTITIS
Abstract.
The articledeals with the analysis ofchanges ofvegetative tonus and peculiarities of clinical course ofchronic acalculous cholecystitis (CAC) in patients with comorbid neurocirculatory dystonia. The possibility to eliminate vegetative imbalance in patients with comorbid pathology has been found. Анотацш.
Стаття присвячена анализу зм1н вегетативного тонусу та особливостей клт1чного переб1гу хротчного не-каменевого холециститу (ХНХ) у пацгентгв 1з супров1дною нейроциркуляторною дистотею. Встановлено можли-вгсть усунення вегетативного дисбалансу у хворих 1з поеднаною патологгею.
Keywords: vegetative tonus, clinical course, neurocirculatory dystonia, chronic acalculous cholecystitis. Ключов1 слова: вегетативний тонус, клгтчний перебгг, нейроциркуляторна дистотя, хротчний не-каменевий холецистит.
В останш роки сшсгерцаегься значне збшьшення частоти та поширеносп функцюнальних захворювань серцево-судинно! системи, зокрема нейроциркуляторно! дистони (НЦД) [1, 3]. Зпдно з лпературними даними, частота дано! патологи у популяци становить у середньому 24-25 % [1, 2], що пов'язано i3 багатьма факторами, серед яких найважлившими е збшьшення р1вня психоемоцш-ного напруження та попршення еколопчно! ситуацц у регюнах проживання [2, 3]. Незважаючи на значне по-ширення НЦД та наявнiсгъ робiт, присвячених данш проблем1, роль патогенетичних мехашзмв и виникнення та прогресування у хворих на патолопю гепато-бшарно! системи, зокрема при хрошчному некаменевому холецистит! (ХНХ), до тепершнього часу остаточно не ви-значена [4, 5]. Потребують також подальшого вивчення особливосп впливу дисфункцц вегетативно! нервово! системи (ВНС) на розвиток дисюнезш жовчного м1хура та жовчовивiдних шляхiв при рiзних варiантах перебиу НЦД у пащенпв з ХНХ для пояснення причин та вста-новлення нових патогенетичних механiзмiв !х розвитку.
Метою нашого дослщження було встановити особливосп змш вегетативного тонусу у пащенпв з хротч-ним некаменевим холециститом (ХНХ) iз супровщною нейроциркуляторною дистошею.
Матерiал та методи дослдження. Визначення функц1онального стану вегетативно! нервово! системи у обстежених хворих на ХНХ iз супровщною НЦД показало ктотну рiзноспрямованiсгъ змш, оскшьки групу
складае клiнiчно неоднорщна група пацieнтiв. Залежно вщ кштчно! симптоматики НЦД, згщно з чинною кла-сифiкацiею, обсIеженi xBopi (78 oci6) були подiленi на три групи: перша - XBopi (15 oci6) на ХНХ та НЦД за ПперТТ; друга - хвopi на ХНХ i3 НЦД за ПпоТТ (30 oci6) та третя - хвopi на ХНХ i3 НЦД за КТ (26 oci6). Се-реднш в1к хворих склав 31±5,8 poкiв. Контрольну групу склали 30 ПЗО вщповщного вжу. Для визначення вихщ-ного вегетативного тонусу у хворих на ХНХ iз НЦД ви-користовували шкалу вегетативних симптoмiв А.М.Вейна в ощнкою за п'ятибальною шкалою [2], а також обчислювали низку шдекс1в: вегетативний iндекс (В1) Кердо: В1 = (1 - ДАТ/ЧСС)х100, де ДАТ -дiастoлiчний аpтеpiальний тиск, ЧСС - частота сер-цевих скорочень; кoефiцiент Q Хшьдебранда: Q = ЧСС/ЧД, де ЧД - частота дихання [2]. Також визна-чали активнiсть ацетилхолшестерази (АХЕ) у сиро-ватцi кpoвi за допомогою стандартного набору ре-активiв „Даниш Ltd" (м. Львiв).
Результата дослiдження та ïx обговорення. Ре-зультати проведеного дослщження загальних вегетативних симпшшв показали, що змши кольору шкipи при хвилюванщ фiзичнoму навантаженнi у пащенпв з НЦД за ПперТТ та КТ мали негативну тенденщю, тобто шира блщла, що вщображае пщвищення тонусу симпатично! нервово! системи (СНС) i у балах складае зни-ження вщ стану ейтонй' на 41,7% та 37,5% вщповщно (р<0,05) (табл. 2).
34_MEDICAL SCIENCES / <<Ш1ШадиМ"^©иГ[Ш[1>>#Ш§2)),2©2©
Таблиця 1
Показники вегетативного тонусу та активносп ацетилхолшестерази в сироватщ кров у хворих на хронь чний некаменевий холецистит Í3 супровщною нейроциркуляторною дистонieю залежно в1д варiанту пере-
6iry НЦД, (M±m)
Показники ПЗО, n=30 ХНХ iз НЦД за Ппер ТТ, n=15 ХНХ iз НЦД за Гто ТТ, n=30 ХНХ iз НЦД за КТ, n=26
В1 Кердо 0,3±0,02 4,0±0,15* -4,3±0,14*/** 3,2±0,16 */**/***
Q 3,5±0,11 4,2±0,08* 2,5±0,10*/** 3,9±0,05 */**/***
АХЕ, мкмоль/год-хмл 220,7±4,34 255,9±5,63* 132,9±3,30 */** 240,4±4,14 */***
Примтка: * -р1зниця вiрогiднау nopiernmi з показникому ПЗО (р<0,05);
** - рiзниця вiрогiдна у nорiвняннi з показником у хворих на НЦД за ГтерТТ (р<0,05);
*** - рiзниця вiрогiдна у порiвняннi з показником у хворих на НЦД за ГтоТТ (р<0,05).
Таблиця 2
Показники функщонального стану вегетативно'1 нервово'1 системи за шкалою А.М.Вейна (у балах) у хворих на хрошчний некаменевий холецистит iз супроввдною нейроциркуляторною дистошею,
(M±m)
Симптоми та показники ПЗО, ХНХ Í3 НЦД за Ппер ХНХ Í3 НЦД за rino ХНХ Í3 НЦД за КТ,
n=30 ТТ, n=15 ТТ, n=30 n=26
Змши кольору шк1ри 2,4±0,15 1,4±0,07* 3,7±0,13*/** 1,5±0,08*/***
Дермографiзм 3,1±0,14 2,0±0,15* 4,3±0,12*/** 1,9±0,09*/***
Температура шк1ри кiнцiвок 2,6±0,18 1,2±0,03* 4,2±1,19*/** 1,4±0,05*/***
Мерзлякуватiсть шнщвок 2,9±0,20 2,7±0,05 3,9±0,12*/** 2,8±0,09***
Пiтливiсть 3,1±0,23 1,5±0,14* 3,9±0,15*/** 1,7±0,07*/***
Набряки нижнiх кiнцiвок 3,0±0,15 2,8±0,19 4,5±0,19*/** 2,5±0,15**/***
Частота дихання 3,0±0,13 4,3±0,12* 1,8±0,11*/** 4,1±0,24*/***
Ддаметр зiниць 3,4±0,25 4,7±0,21* 2,0±0,03*/** 4,5±0,19*/***
Сон 3,0±0,12 1,8±0,15* 4,3±0,21*/** 1,5±0,11 */* * *
Фiзична працездатнiсть 2,5±0,13 4,3±0,23* 1,8±0,07*/** 4,5±0,21*/***
Головний бiль 1,7±0,03 4,5±0,17* 4,0±1,18* 3,7±0,22*/**
Запаморочення 2,6±0,24 2,7±0,13 4,7±0,22*/** 2,8±0,15***
Непритомш стани 2,8±0,10 2,8±0,14 4,1±0,20*/** 3,0±0,18***
Бiль у дiлянцi серия 2,6±0,11 3,2±0,10* 3,8±0,19*/** 4 7±0 25*/**/***
Серцебиття 2,2±0,13 3,5±0,21* 3,0±0,11*/** 4,1±0,15*/***
Пульс 3,0±0,25 4,7±0,30* 1,7±0,08*/** 4,8±0,19*/***
САТ 3,2±0,19 4,9±0,10* 1,5±0,03*/** 3 5±0 21**/***
ДАТ 3,0±0,17 4,7±0,12* 1,6±0,05*/** 3,7±0,13*/***
Ортостатична проба 3,1±0,15 4,7±0,22* 2,2±0,10*/** 4,4±0,18*/***
Клiно-ортостатична проба 3,2±0,19 2,5±0,15* 3,9±0,14*/** 2,3±0,11*/***
Проба Ашнера 3,0±0,21 3,6±0,19 1,7±0,24*/** 3,8±0,26***
Зубець Р 11-111 3,1±0,21 4,5±0,13* 2,2±0,07*/** 4,3±0,15*/***
1нтервал PQ 3,4±0,27 3,0±0,09 3,9±0,10** 3,3±0,12***
1нтервал ST 3,5±0,19 3,2±0,15 3,8±0,12** 2,9±0,18***
Комплекс QRS 3,1±0,07 3,0±0,08 3,8±0,05*/** 2,9±0,10***
Маса тша 3,2±0,18 2,4±0,12* 4,1±0,17*/** 2,9±0,15***
Спрага 1,8±0,09 3,7±0,24* 1,2±0,03*/** 3,5±0,19*/***
Апетит 1,9±0,02 4,1±0,05* 1,3±0,05*/** 3,5±0,19*/***
Слиновидiлення 2,6±0,07 1,5±0,08* 4,5±0,22*/** 1,8±0,07*/***
Кислотшсть шлункового соку 3,1±0,18 2,7±0,14 3,8±0,22*/** 3,0±0,12**
Моторика кишки 3,8±0,24 1,7±0,13* 4,2±0,27** 1,9±0,25*/***
Метеоризм 3,7±0,21 2,9±0,27 4,7±0,15*/** 3,2±0,19***
Нудота 3,2±0,15 2,6±0,01* 3,9±0,10*/** 2,5±0,04*/***
Бшь в ешгастрп 3,1±0,18 2,8±0,13 4,5±0,28*/** 4,0±0,12*/***
Бшь у правiй пiдребернiй дiлянцi 3,1±0,15 3,9±0,24* 4,6±0,26* 3,4±0,18***
Примтка: * - р1зниця вiрогiдна у nopiernmi з показником у ПЗО (р<0,05);
** - pí-знщя вiрогiдна у nopieHHHHÍ з показником у хворих на НЦД за ГтерТТ (р<0,05);
<<Ш[[ШетиМ~^®и©Ма[>#3(Ш2)),2©2© / MEDICAL sciences
35
*** -р1зниця вipогiднау поpiвняннi з показникому хворих на НЦДзаГтоТТ (р<0,05).
Водночас, у пащенпв з ГшоТТ НЦД встанов-лено переважання ПНС, тобто вiзуальнo спо-стерiгалася гiперемiя шк1ри, що склало зростання показника у балах на 54,2% (р<0,05) у пoрiвняннi з ПЗО. Аналопчна тенденцiя змiн спoстерiгалася пiд час визначення дермoграфiзму: у хворих на Гшер ТТта КТ було встановлено бший або блвдо-рожевий тип, що при ощнщ у балах склало зниження показника у пoрiвняннi зi станом ейтoнiï на 35,5 та 38,7% вщповвдно (р<0,05), у той час, коли у хворих на Гшо ТТ НЦД визначався стшкий (бiльше 10 хв), яс-кравий червоний дермoграфiзм, що шдвищувався над поверхнею шк1ри (зростання показника за шкалою А.М.Вейна на 38,7% (р<0,05)). Скарги на мерз-лякуватють кiнцiвoк виказували бiльше третини пащенпв iз НЦД за Гшо ТТ, що при оцшщ у балах склало прирют у пoрiвняннi з ейтошею на 34,5% (р<0,05), у той час, як у хворих шших груп даний симптом не був зареестрований. Оцiнка шгенсив-нoстi та якoстi пoтoвидiлення виявила, що при ГiперТТ та КТ тт в'язкий iз насиченим неприемним запахом, видiляеться у зменшенiй кшькосп (зниження у балах на 51,6% та 45,2% (р<0,05)), у хворих на ПпоТТ НЦД пoтoвидiлення щдсилене iз видiленням редкого поту без запаху (ощнка за шкалою - зростання на 25,8% (р<0,05)). У пащенпв iз НЦД за Гшо ТТ встановлено схиль-нiсть до затримки рвдини у oрганiзмi, тобто перюдична поява набряк1в на нижшх кiнцiвках, що за шкалою склало вщхилення вiд стану ейтoнiï на 50,0% (р<0,05) i вказуе на переважання ПНС, та було не характерним для хворих шших груп.
Характерним проявом НЦД е синдром ресшра-торних невротичних рoзладiв, який спoстерiгався у 100% обстежених хворих i характеризувався ввд-чуттям нестачi пoвiтря, незадоволення ввд вдиху, утрудненням при диханнi, особливо тд час хвилю-вання, емоцшного переживання. Визначення ча-стоти дихання у обстежених пацiентiв 1 -ï та 3 -ï груп вказуе на ïï зростання ввдповвдно у балах - на 43,3% та 36,7% (р<0,05), причому в даному випадку пере-важало поверхневе дихання, у той час, як у пацiентiв 2-ï групи було зареестровано пoвiльне, глибоке дихання, таким чином показник у балах вiрoгiднo знижувався (на 40,0% у пoрiвняннi зi станом ейтонй' (р<0,05)) (табл. 2).
Аналiз суб'ективно1' oцiнки якосл сну також показуе iстoтнi вщмшносп при пoрiвняннi мiж гру-пами. Зокрема, у пацiентiв 1-ï та 3-ï груп встановлено порушення прoцесiв засипання (збiльшення часу перед настанням сну), наявнiсть поверхневого, неглибокого сну з частим прокиданням, що при щдрахунку за шкалою А.М.Вейна ввдповвдно склало зниження на 40,0% та 50,0% (р<0,05), у той час, як у хворих 2-ï групи навпаки спостершалась сoнливiсть удень з ввдчуттям невисипання та втоми при рашшньому прoкиданнi (зростання суми балiв у пoрiвняннi з ПЗО на 43,3% (р<0,05)) (табл. 3.1). Суб'ективна ощнка фiзичнoï працездатнoстi вказуе на ïï ютотне пiдвищення у хворих 1 -ï та 3 -ï груп (у балах на 72,0% та 80,0% (р<0,05)), зниження праце-здатносп та тдвищену втoмлюванiсть у пащенпв
2-1 групи (на 28,0% (р<0,05)) (табл. 2). Темперамент обстежених хворих i3 НЦД за ПперТТ та КТ характеризувався тдвищеною збудливiстю, емоцiйною лабiльнiстю, ввдчуттям тривоги, невмотивованого страху, дратiвливiстю, гнiвливiстю, нестримашстю, швидкою змiною настрою, у той час, як у хворих на НЦД за ГшоТТ переважали прояви астени, в'ялють, схильнiсть до депресп, малорухомiсть.
Хворi усiх груп спостереження скаржились на приступоподiбний головний бшь, однак у пацieнтiв 1-1 групи б№ частiше був дифузного стискаючого характеру (частiше у 2,6 раза (р<0,05) у порiвняннi з ейтошею), пащенпв 2-1 групи турбував бiль за типом мiгренi iз локалiзацiею у половинi голови або дифузний без чгтко1 локалiзацil (часпше, шж у ПЗО в 2,4 раза (р<0,05)), пацiентiв 3-1 групи бт частiше локалiзувався у скронях, стискаючого або пульсу-ючого характеру (частше, шж у ПЗО у 2,2 раза (р<0,05)) (табл. 2). Частою скаргою пащенпв 2-1 групи було запаморочення, що вказуе на наявшсть дистонп судин головного мозку iз переважанням тонусу ПНС (шдвищення за шкалою А.М.Вейна у порiвняннi з ейтонiею на 80,8% (р<0,05)). Водночас, у ще1 групи пащенпв iз шдвищеною частотою спостерталися непритомнi стани (раптова втрата свщомосп або вiдчуття, що може втратити свiдомiсть), особливо при перебуваннi у задушли-вому примiщеннi, тривалому перебуванш у вертикальному станi, хвилюванш (частiше, нiж у ПЗО на 46,4% (р<0,05)). Частота виникнення зазначених сташв у пацiентiв 1-1 та 3-1 груп не вiдрiзнялася ввд групи ПЗО (р>0,05) (табл. 2).
Аналiз наявностi та iнтенсивностi серцево-су-динних симптомiв показуе, що пащенпв з ХНХ та НЦД частше, нiж ПЗО турбував бiль у дмнщ серця. У пацiентiв 3-1 групи даний симптом спо-стершався iз найбiльшою частотою (на 80,8% часпше, шж у ПЗО (р<0,05)) у виглядi болю стискаючого характеру, виникав тсля перенесеного психо-емоцшного стресу, супроводжувався ввдчут-тям серцебиття, страху смертi i не зшмався вживаниям нiтратiв. Пацiентiв 1-1 групи часто турбував бiль у дмнщ серця „колючого" характеру, що виникав при хвилюванш i, навпаки, зникав тд час фiзичного навантаження (за шкалою оцiнки симп-томiв - частiше вiд ейтонп на 23,1% (р<0,05)) (табл. 2). Обидва варiанти змiн характеризують переважання у пащенпв тонусу СНС. У хворих 2-1 групи також виникали неприемш ввдчуття стискання у дмнщ серця, бiль iнодi супроводжувався аршшею, виникав переважно у положенш лежачи, що вказуе на переважання тонусу ПНС. Приступи серцебиття виникали у пащенпв уах груп спостереження у вщповвдь на фiзичне навантаження, хви-лювання частiше, шж у ПЗО вiдповiдно на 59,1%, 36,4% та 86,4% (р<0,05) (табл. 2). Ощнка частоти пульсу вказуе на вiрогiдну рiзноспрямованiсть змiн: схильшсть до тахшардп у 1-й та 3-й групах (зростання за шкалою вщповщно на 56,7% та 60,0% (р<0,05)) та схильнiсть до брадикарди у пацiентiв 21 групи (зменшення у балах на 43,3% (р<0,05)) (табл. 2). Величина середнього САТ у хворих 1-1
MEDICAL SCIENCES / <<ш^шетум~^®угма[к>>#ш®2)),2©2©
36_
груди вipoгiднo зростала (у балах за шкалою А.М.Вейна вщповщно на 53,1% (р<0,05)), падiентiв 3-ï групи - мала тенденцш до зростання (р>0,05), у падiентiв 2-ï групи - вipoгiднo зменшувалась (на 53,1% (р<0,05)). Величина середнього ДАТ у хво-рих 1-ï групи також вipoгiднo зростала (у балах за шкалою А.М.Вейна - на 56,7% (р<0,05)), пащенпв 3-ï групи - вipoгiднo зростала, але менш iнтенсивнo (на 23,34%, р<0,05), а у пацiентiв 2-ï групи -вipoгiднo зменшувалась (на 46,7% (р<0,05)) (табл. 2). При проведенш opтoстатичнoï' проби вipoгiднi змiни були заpеестpoванi у вах групах спостере-ження. Зокрема, у хворих 1-ï та 3-ï груп частота пульсу вipoгiднo зростала (у балах за шкалою А.М.Вейна вщповщно на 51,6% та 41,9% (р<0,05)), у пащенпв 2-ï групи - вipoгiднo зменшувалась (на 29,0% (р<0,05)). При пpoведеннi клшо-ортостатич-нoï проби частота пульсу змшювалась у дiамет-рально протилежному напрямку: у хворих 1-ï та 3-ï груп - сповшьнювалась (вщповщно на 21,9% та 28,1% (р<0,05)), у падiентiв 2-ï групи - вipoгiднo прискорювалась (на 21,9% (р<0,05)). При проведенш проби Ашнера у хворих 1 -ï та 3 -ï груп частота пульсу парадоксально мала тенденцш до приско-рення (за шкалою А.М.Вейна вщповщно на 20,0% та 26,7% (р>0,05)), пацiентiв 2-ï групи - вipoгiднo зменшувалась (на 52,8%, р<0,05) (табл. 3.1).
Результати дослщження наявносп та штенсив-нoстi змш вегетативного статусу, як1 характеризу-ють функцюнальний стан шлунково-кишкового тракту вказують на ютотну вipoгiднiсть змiн. Зокрема, на пщвищену спрагу скаржились бiльшiсть пацiентiв 1-ï та 3-ï груп спостереження, що при ощнщ у балах склало пщвищення у пopiвняннi зi станом ейтoнiï' вщповщно у 2,1 та 1,9 раза (р<0,05), у той час, як у пащенпв 2-ï групи - вщчуття спраги було пpигнiчене (зниження при oцiнцi за шкалою у 1,5 раза (р<0,05)). Не зважаючи на те, що змiни 1МТ у пацiентiв 1-ï та 3-ï груп мали тенденцiю до зниження, ощнка iнтенсивнoстi апетиту вказуе на його вipoгiдне пiдвищення у пащенпв 1-ï та 3-ï груп (вщповщно у 2,2 та 1,8 раза (р<0,05)) i на зниження апетиту (у 1,5 раза (р<0,05)) при пщвищеному 1МТ у хворих 2-ï групи (табл. 2). Також у пащенпв iз поеднаним перебиюм ХНХ та Гiпo ТТ НЦД спо-стеpiгалась нудота у рашшнш час (збiльшення по-казника у балах на 21,9% (р<0,05)), що не було ха-рактерним для пащенпв шших груп (табл. 2). Перюдичний бiль у епiгастpiï турбував близько 50% хворих на Ппо ТТ НЦД, що при пщрахунку у балах у пopiвняннi з ПЗО склало 45,2% (р<0,05) та близько у 40,0% хворих на КТ, причому бшь ло-калiзувався бiльше зл1ва у лiвiй пщребернш дiлянцi (зростання iнтенсивнoстi показника на 42,9% (р<0,05)) (табл. 2). На бшь у правш пiдpебеpнiй дшянщ скаржились переважно пацiенти з ХНХ у поеднанш з НЦД за ПперТТ та ГiпoТТ (при ощнщ за шкалою - зростання штенсивносп показника у пopiвняннi зi станом ейтони на 25,8% та 54,8% вщповщно (р<0,05)), причому у хворих 1-ï групи бшь був тупого, розпираючого характеру, супро-воджувався вщчуттям важкoстi у пpoекцiï' жовч-
ного Mixypa, а у хворих 2-ï групи - бшь був спастич-ного, колiкоподiбного характеру. Iнтенсивнiсть салiвацiï у хворих на ГiперТТ та КТ була зниженою (табл. 3.1) (вщповщно за шкалою у 1,7 та 1,4 раза (р<0,05)), причому переважно видшялась густа в'язка слина. Водночас, у хворих на Гшо ТТ була зареестрована гiперсалiвацiя (збтшення показника у балах у 1,7 раза (р<0,05)) з видшенням слини рiдкоï, водянистоï консистенцiï. Дослщження кис-лотностi шлункового вмiстy вказуе на ïï вiрогiдне пiдвищення у хворих 2-ï групи (на 22,6% (р<0,05)) та на вщсутнють змш iз незначною тенденцш до зниження у 1-й та 3-й групах спостереження (р>0,05) (табл. 2). Дослщження показнишв моторики товстоï' кишки показало, що у пащенпв 1-ï та 3-ï груп переважають ознаки ïï зниження (вщповщно на 55,3% та 50,0% (р<0,05)) у виглядi атошчних закрепiв та ослабленоï перистальтики, що вказуе на пщвищення тонусу СНС, а у пащенпв 2-ï групи за шкалою у балах змши були невiрогiднi (р>0,05), однак суб'ективно спостер^ались настyпнi симптоми: схильшсть до газоутворення (зростання на 27,0% (р<0,05)) (табл. 2), перiодичнi проноси (при вживанш молочних продyктiв) та схильшсть до спастичних закрепiв iз випорожнен-нями типу „овечого калу", що вказуе на переваж-ання тонусу ПНС.
Результати обчислення низки вегетативних ш-дексiв у обстежених пащенпв (табл. 1) пщтвер-джують спрямованiсть тонусу ВНС за вищенаведе-ними даними посимптомного аналiзy за шкалою А.М.Вейна. Зокрема, В1 Кердо у пащенпв 1-ï та 3-ï груп мав позитивне значення i перевищував показ-ник у ПЗО вщповщно у 13,3 раза та 10,7 раза (р<0,05), що вказуе на ютотне переважання тонусу СНС. Водночас, показник В1 у хворих 2-ï групи мав негативне значення, однак перевищив за абсолютною величиною даш, що характеризують стан ейтони у 14,3 раза (р<0,05), що свщчить про ютотну ваготонш. Аналопчне спрямування тонусу ВНС встановлено при аналiзi показника коефiцiентy Q Хтдебранда (табл. 1). Аналiз резyльтатiв актив-ностi ацетилхолiнестерази (АХЕ) у кровi вказуе на ïï вiрогiднy активащю у пацiентiв 1-ï та 3-ï груп на 15,9% та 8,9% вщповщно у порiвняннi зi станом ейтони (р<0,05) та ютотне гальмування активностi АХЕ у пащенпв 2-ï групи спостереження (на 39,8% (р<0,05)).
Висновки. Таким чином, у хворих на хрошчний некаменевий холецистит iз су-пров1дною НЦД за гшертошчним та кардiальним типом спостерiгаеться пщвищення тонусу симпатичного вщд^ вегетативноï' нервовоï' системи iз частими симпато-адреналовими кризами, а для пацiентiв з супровщною НЦД за гiпотонiчним типом характерна ваготошя iз переважанням ваго-ш-сулярних крiзiв.
У пащенпв з ХНХ iз супров1дною НЦД iз знач-ною частотою спостерталися вегетативнi сyдиннi кризи, причому симпато-адреналовi кризи (САК) спостерiгалися у пащенпв з тяжким та середнь-
<<Ш11ШетиМ~^®и©Ма1>#3(Ш2)),2©2© / MEDICAL sciences
37
отяжким nepe6iroM НЦД за rinepTT у 66,7% випад-к1в, у 23,3% випадшв пацieнтiв з НЦД за ГшоТТ НЦД та у 46,2% випадшв у пацieнтiв з КТ НЦД.
У хворих на ХНХ молодого вiку встановлено загострення проявiв НЦД у 87,5% випадк1в, серед яких переважае (у 60,0%) ГшоТТ, у 11,4% спо-стершаеться ГшерТТ i у 28,6% - КТ. У хворих на ХНХ зршого вшу встановлено загострення НЦД у 94,7% випадшв, серед яких ГшоТТ спостертаеться у 25,0%, а переважають ГшерТТ (30,6%) та КТ (44,4%).
Список лтератури
1. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология: в 2т. / Е.Н.Амосова.- К.: Здоров'я.- 2002.- Т. 2.- 992 с.
2. Вейн А.М. Вегетативные расстройства / А.М.Вейн А.М.- М.: Мед. информ. агенство, 2000.752 с.
3. Горбунова А.В. Вегетативная нервная система и устойчивость сердечно-сосудистых функций при эмоциональном стрессе / А.В.Горбунова // Нейрохимия.- 2000.- Т.17, №3.- С.163-184.
4. Ильченко А.А. Заболевания желчного пузыря и желчных путей: Руководство для врачей / А.А. Ильченко.- М.: Анахарсис, 2006.- 448с.
5. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей: практич. рук. / ТТТ.ТТТерлок, Дж.Дули [пер. с англ.]; под ред. З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина.- М.: ГЭОТАР-МЕД , 2002.- 864с.
6. Щербинша М.Б. Взаемозв'язок функцюна-льних бшарних розлащв та стану вегетативно! не-рвово! системи / М.Б. Щербинша, Е.1. Литвяк. // Га-строентеролопя.- 2004.- №35.- C.130-135.
7. González-Pérez A. Gallbladder disease in the general population: association with cardiovascular morbidity and therapy / A.González-Pérez, L.A.García Rodríguez // Pharmacoepidemiol. Drug. Saf.- 2007.-Vol.16, N5.- P. 524-531.
8. Rutherford A.E. Cholestasis and cholestatic syndromes / A.E. Rutherford, D.S. Pratt // Curr Opin Gastroenterol.- 2006.- Vol.22, №3.- 209-214.
9. Trauner M. Cholestatic Syndromes / M. Trauner, J.L. Boyer // Curr Opin Gastroenterol.- 2004.-Vol.20, №3.- Р.220-230.
10. Zollner G, Trauner M. Mechanisms of cholestasis // Clin Liver Dis.- 2008.- Vol.12, №1.- Р.1-26.
Антотв А.А., Коцюбшчук З.Я., Чорненька Ж.А., Возняк О.П.
ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет»
ЗМ1НИ ПОКАЗНИК1В Н1ТРОЗИТИВНОГО ТА ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ НЕКАМЕНЕВИЙ ХОЛЕЦИСТИТ ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ СУПРОВ1ДНО1
НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНО1 ДИСТОНП
Antoniv A.A., Kotsyubiychuk Z. Y., Chornenka Zh.A., Vozniak O.P.
Bukovynian State Medical University
CHANGES OF NITROSATIVE AND OXIDATIVE STRESS MARKERS IN PATIENTS WITH CTRONIC ACALCULOUS CHOLECYSTITIS DEPENDING ON THE TYPE OF ACCOMPANYING
NEUROCIRCULATORY DYSTONIA
Summary.
In the research paper there are data about intensity of oxidative and nitrosative stress in patients with chronic acalculous cholecystitis depending on the type of accompanying neurocirculatory dystonia. In patients with chronic acalculous cholecystitisand comorbid neurocirculatory dystonia of hypertensive and cardiac type, the intensity of oxidative stress is dominating and there are significant imbalance of antioxidant defense factors. In majority of the patients with chronic acalculous cholecystitis and neurocirculatory dystonia of hypertensive type, on the background of mild amplification of oxidative stress intensity, the nitrosative stress intensity is higher because of induced nitric oxide (NO) synthase activation and hyperproduction of nitrogen monoxide. The latter contributes to the development of peripheral venous dilatation.
Анотацш.
В роботi наведенi дат щодо ттенсивностг оксидативного та нтрозитивного стресу в хворих на хротчний некаменевий холецистит залежно вiд типу супровiдноi нейроциркуляторног дистонИ. Упацiен-тiв з хротчним некаменевим холециститом i3 супровiдною нейроциркуляторною дистотею за гiпертонiчним та кардiальним типом переважають iнтенсивнiсть оксидативного стресу та стотний дисбаланс активностi фак-торiв протиоксидантного захисту. У бiльшостi пацiентiв з хротчним некаменевим холециститом i3 супровiдною нейроциркуляторною дистотею за гтототчним типом, на rrni помiрного тдсилення iнтенсивностi оксидативного стресу, переважае штенсивтсть нтрозитивного стресу внастдок активащ прозапальног шдуцибельно'г' NO-синтази, гтерпродукци монооксиду нтрогену, який сприяерозвитку периферичног вено.зно'г' вазодилятаци.
