CC BY
11УДК 616.31-002.152+612.017.1+616-053.4
Г. М. Гришакова1, В. Я. Стба, д. мед. н.2, Т. В. Чабан, д. мед. н.1,
Одеський нацюнальний медичний ушверситет1,
Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально! академи медичних наук Украши»2
ЗМ1НИ У СКЛАД1 М1КРОФЛОРИ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА I З БОКУ 1МУННО1 СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРОМУ ГЕРПЕТИЧНОМУ
СТОМАТИТ У Д1ТЕЙ
Обстежено 159 дтей вжом до 3 роюв з гострим герпетичним стоматитом. Встановлено дисбгоз м1к-рофлори слизово'1 оболонки порожнини рота, порушення продукцИ IFN-y, IL-4 i IL-10, стутнь вираженостг яких залежав eid тяжкостi перебг захворювання. Встановлеш порушення е одним з механiзмiв зниження протитфекцшного захисту i подальшого прогресування тфекцп.
Ключовi слова: гострий герпетични стоматит, мкрофлора, цитоюни.
А. Н. Гришакова1, В. Я. Скиба, д. мед. н.2, Т. В. Чабан, д. мед. н.1
Одесский национальный медицинский университет1 Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украини»2
ИЗМЕНЕНИЯ В СОСТАВЕ МИКРОФЛОРЫ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА И СО СТОРОНЫ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРИ ОСТРОМ ГЕРПЕТИЧЕСКОМ СТОМАТИТЕ У ДЕТЕЙ
Обследованы 159 детей в возрасте до 3 лет с острым герпетическим стоматитом. Установлен дисбиоз микрофлоры слизистой оболочки полости рта, нарушения продукции IFN-y, IL-4 i IL-10, степень выраженности которых зависела от тяжести хода заболевания. Установленные нарушения являются одним из механизмов снижения противоинфекционной защиты и последующего прогресса инфекции.
Ключевые слова: острый герпетический стоматит, микрофлора, цитокины.
A. N. Grishakova1, B. Ja. Skiba2, T. V. Chaban1
Odessa National Medical University1, State Establishment «The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine»2
THE CHANGES OF COMPOSITION IN THE MICROFLORA OF ORAL MUCOSA AND BY IMMUNE SYSTEM IN ACUTE HERPETIC STOMATITIS
OF CHILDREN
Local mucosal immunity provided by oral complicated cascade of reactions involvement of immunoglobulins, cy-tokines, phagocytes and other components of the immune system. Occur violations in the human immune system that taking place, in acute herpetic stomatitis always impact on the status of the protective mechanisms of the oral cavity on the composition of microflora of the mouth, which contributes the dysbiosis.
The aim of research was to explore violations of microflora changes in immune status and clinical manifestations of acute herpetic stomatitis in the complex.
Materials and methods. 159 children 3 years old with acute herpetic stomatitis were investigated. Microbiological composition of the oral cavity was examined by bacteriological method. To determine the level of cytokines laser flow cytometry was used which included paramagnetic parts.
The Results. Conclusions. Dysbiosis of microflora of the oral mucosa, breach products IFN-y, IL-4, IL-10 was tested on children. The power of their identity depends on the severity of the course of the disease. Detected disorders are just one of the mechanisms for reduce anti-infectious protection and subsequent progress of infection.
Key words: acute herpetic stomatitis, microflora, cytokines.
© Гришакова Г. М., Сюда В. Я., Чабан Т. В., 2015.
Стан здоров'я людини багато в чому визна-часться його мшрофлорою. Саме тому в сучаснш стоматологи пильна увага придшяеться проблемi дисбiозу i дисбактерiозу порожнини рота. Дисбаланс мшробних асоцiацiй ротово! порожнини, за даними дослiдникiв, являеться причиною ба-гатьох захворювань або супроводжуе !х, призво-дячи до метаболiчних розладiв i порушень гумо-рально! регуляцп макроорганiзму. Зсув бактерiа-льного угрупування в аеробний або анаеробний бiк, супроводжуеться змiнами фiзико-хiмiчних i бiохiмiчних показникiв цього бiотопу, характе-ризуе рiзнi прояви патологiчного стану порожнини рота [1, 2, 3].
Гострий герпетичний стоматит (ГГС), збуд-ником якого е вiрус простого герпесу (HSV) 1/2 типу являеться одним з найбшьш поширених вь русних захворювань дитячого вшу. Ураження слизово! оболонки порожнини рота у таких хво-рих перебтають iнодi у тяжкiй формi та супро-воджуються виникненням частих рецидивiв i ро-звитком асоцiйованих форм захворювання [4, 6].
Формування iмунних реакцiй людини у вщ-повiдь на втручання i реплшащю вiрусiв являеться складним, багатокомпонентним мехашзмом. Роботами багатьох дослiдникiв доведено, що рiзнi вiруснi шфекцп, в т.ч. й шфекщя, спричинена HSV 1/2 типу супроводжуються зниженням активносп клiтинного i гуморального iмунiтету, призводячи до вторинного iмунодефiциту [4, 5, 7].
Мюцевий iмунiтет слизово! оболонки рота забезпечуеться складним каскадом реакцш за участю iмуноглобулiнiв, цитокiнiв, фагоцита i iнших компонентiв гмунно! системи. Порушення, що вiдбуваються в iмуннiй системi людини незмiнно вiдображаються на сташ захисних механiзмiв порожнини рота, складi мiкрофлори ротово! порожнини, сприяе виникненню дисбактерiозу [1, 2, 6].
Цшь до^дження. Вивчення порушеннь мiкрофлори, змiни iмунного статусу i клiнiчнi прояви ГГС у комплекс^ де роль пускового механiзму належить будь-якш з цих складових.
Матерiали i методи до^дження. Пiд нашим спостереженням знаходилися 159 дггей з гострим герпетичним стоматитом вшом до 3-х роюв. Серед обстежених дггей були 76 хлопчикiв i 83 дiвчаток. З урахуванням тяжкосп переб^у ГГС вс дгш роздiленi на три групи: I група - 13 дггей, у яких дiагностовано легкий переб^ ГГС, II група - 81 дитина, у яких вщзначений середньотяжкий переб^ ГГС, III група - 65 дггей з тяжким переб^ом ГГС.
Дiагноз ГГС встановлювали на пiдставi даних анамнезу, ктшчних проявгв хвороби,
пiдтверджували знайденням у слиш Bipycy простого герпесу (HSV) 1/2 типу.
Контрольну групу склали 30 здорових дггей вшом до 3-х роюв, у яких протягом 3-х мюящв до обстеження шфекцшш захворювання не спостерiгали.
Мшробюлопчний склад порожнини рота дослiджyвали бактерюлопчним методом. У день забору матерiалy дiти мали втримуватися вiд чистки зyбiв, застосування лiкарських препарата i полоскання порожнини рота. Забiр матерiалy для дослiдження здiйснювали натще або через 2-3 години тсля !жг Проводили посiв отриманого матерiалy на спецiальне живильне середовище. 1дентифшащю видiлених мiкроорганiзмiв здiйс-нювали загальноприйнятими методами з ураху-ванням морфолопчних, культуральних i бiохiмi-чних властивостей.
Визначали 4 ступеня дисбюзу мiкрофлори порожнини рота [1, 6]:
1 - дисбютичний зсув - незначна змша кшь-костi одного виду умовно-патогенного мшроор-ганiзмy при збереженнi нормального видового складу мшрофлори рота (латентна або компенсо-вана форма);
2 - дисбактерюз I-II ступеня (субкомпенсо-вана форма), на фош помiрного зниження титру лактобактерш видiляють 2-3 патогенних види;
3 - дисбактерiоз III ступеня (субкомпенсова-ний), знайдення патогенно! монокультури при значному зниженнi кшькосп або повнiй вщсут-ностi представниюв нормально! мiкрофлори;
4 - дисбактерюз IV ступеня (декомпенсова-ний), наявнють асоцiацiй патогенних видiв бак-терш з дрiждeподiбними грибами.
Для визначення рiвня цитокiнiв використо-вували проточну лазерну цитометрiю iз застосу-ванням парамагштних часток. Дослiдження проводили на проточному лазерному цитофлюоро-метрi FACS Calibrum™ System (виробник Bectom Dickinson), користуючись тест-системами виробника.
Статистичну обробку одержаних результата здшснювали на персональному комп'ютерi ASUS A7V8X-X/LAN за допомогою Microsoft Office 2010, Stat Plus 2009. Бази даних формува-лися в таблицях Microsoft Exel. Для кожного ва-рiацiйного ряду розраховували середню арифме-тичну (М), середне квадратичне вiдхилення (g), середню помилку середньо! арифметично! (m). За допомогою критерда Ст'юдента-Фiшера (t) оцiнювали вiрогiднiсть рiзницi середнiх величин у групах порiвняння (р).
Результати до^дження та ix обговорен-ня. У результат проведених дослщжень встано-влено сyттевi вiдмiнностi складу мiкрофлори ро-
тово! порожнини здорових дней вщ показниюв дiтей з ГГС. До того ж, мали мюце вщмшносп й залежно вiд тяжкосп nepe6iry ГГС. Так, у складi мiкрофлори ротово! порожнини здорових дггей (таблиця 1) найбiльшy питому вагу складали фа-кyльтативнi анаероби - Streptococcus mitis (100 %) i Lactobacillus (90 %). У 7 (23,3 %) дiтей знаходили непатогенних представникiв роду Corynebacterium: дифтеро!ди i паличка Гофмана у 6 (20 %) дггей - Candida albicans; у 5 (16,7 %) дггей - Staphylococcus aureus; у 2 (6,7 %) дггей -Staphylococcus epidermidis.
У дггей з ГГС склад мкрофлори ротово! порожнини був шшим (табл. 1) i залежав вщ ступе-ня тяжкосп герпетично! шфекцп. Слщ вщмнити, що при легкому перебiгy ГГС змши були незна-чними i характеризувалися переважно зменшен-ням вмюту Streptococcus mitis, Lactobacillus i Candida albicans. На слизовш оболонщ у таких дггей спостерiгали лише поодиною везикули з ободком гшеремн навколо висипань. Прояви ш-токсикацп i больовий синдром у цш грут обсте-жених були незначними.
Таблиця 1
Склад м1крофлори роговоТ порожнини обстежених дггей
MiKpoopram3MH Дти з ГГС Здоров1 дти (n=30)
легкийпереб1г (n=13) середньотяжкий переб1г (n=81) тяжкийпереб1г (n=65)
абс. %
абс. % абс. % абс. %
Streptococcus mitis 11 84,6 44 54,3 19 29,2 30 100
Streptococcus pyogenes - 3 3,7 8 12,3 -
Staphylococcus aureus 2 15,4 35 43,2 38 58,5 5 16,7
Staphylococcus epidermidis - 14 17,3 31 47,7 2 6,7
Corynebacterium 3 23,1 15 18,5 6 9,2 7 23,3
Candida albicans 1 7,8 24 29,6 27 41,5 6 20
Lactobacillus 10 76,9 19 23,4 7 10,8 27 90
Clostridium - 2 2,5 3 4,6 -
Однак, i при середньотяжкому, i при тяжкому перебГгу ГГС мало мюце значне зменшення вмюту Streptococcus mitis i Lactobacillus. Якщо при середньотяжкш формГ ГГС Streptococcus mitis зустрГчався в 54,3 % випадюв, то при тяж-кш формГ - лише у 29,2 % дггей. Бшьш значш вь дмшносп частоти виявлення вщзначеш при дос-лщженш Lactobacillus. Так, щ молочнокислГ бак-терн знайдено у 23,4 % дггей з середньотяжким перебГгом i лише у 10,8 % дггей з тяжким перебь гом ГГС, що було, вщповщно, в 3,8 i 8,3 рази ме-нше, шж у здорових дггей. Таю змши й обумови-ли, на наш погляд, подальшГ порушення бюцено-зу ротово! порожнини, зростання питомо! ваги гнильно! мшрофлори.
Привертае до себе увагу поява такого пред-ставника коково! флори як Streptococcus pyogenes - у 3,7 % дггей з ГГС середньо! тяжкос-т i 12,3 % дггей з ГГС тяжкого перебГгу, а також значне збшьшення частоти знайдення Staphylococcus aureus i Staphylococcus epidermidis. В цих групах дггей спостерГгали су-бфебрильш або висою цифри температури тша, ознаки штоксикацшного синдрому, прояви вира-зкового гшпвпу, кровоточивють ясен, значну кь лькють герпетичних висипань не лише на слизовш оболонщ рота, але й на шюрГ навколоротово! обласп, вушних раковин, кон'юнктивГ очей та ш. Але, слщ вщмпити, що гншш ураження, яю ви-
кликаються означеними збудниками у обстеже-них дггей дГагностоваш не були.
Зниження частоти виявлення непатогенних Corynebacterium супроводжувалося одиничними випадками появи представниюв анаеробно! флори - Clostridium (у 2,5 % дггей з середньотяжким i 4,6 % дггей з тяжким перебГгом ГГС). Слщ за-значити, що у таких дггей спостерГгали карюзш порожнини.
Цкавим е й той факт, що не дивлячись на достатньо високу частоту знайдення Candida albicans, клшчш прояви кандидозу дГагностува-ли лише у 1 дитини з тяжким перебГгом ГГС.
Отримаш даш щодо особливостей порушення мкробюценозу слизово! оболонки порожнини рота стали тдставою для розподшу за ступенем дисбюзу (табл. 2).
Отже, якщо у дггей з легким перебГгом ГГС переважали ознаки дисбютичного зсуву (61,5 %), за умов тяжкого перебГгу хвороби в 72,3 % ви-падках вщзначено прояви III або IV ступеня дисбюзу, що негативно вщображалося на клшчних симптомах хвороби. У дггей з тяжким перебГгом ГГС вщзначали, що слизова оболонка рота була гшеремована, набрякла, спостерГгали виражеш прояви катарального або виразково-некротичного гшпвпу. Множинш герпетичш везикули виникали на слизовш оболонщ рота, губ, язика, у 43 (66,1 %) дней - на щоках, у 36
(55,4 %) дггей - на яснах. Також елементи висипу спостертали на шкiрi носо-губного трикутника у 32 (49,2 %) дггей, вушних раковин, пальщв рук, вш, на кон'юнктивi очей - у 12 (18,5 %) обстежених дггей. При зливанш везикул
виникали крупнi елементи, тсля вiдкриття яких формувалися крупнi ерозп. Вiдзначали рiзкий гнильний запах iз рота, надлишкову салiвацiю iз домшками кровi.
Таблиця 2
Розпод1л д1тей з ГГС за ступенем тяжкост дисбюзу слизовот оболонки порожнини рота (п=159)
Стушнь Легкий перебгг Середньотяжкий Тяжкий переб1г
дисбюзу ГГС (п=13) перебгг ГГС (п=81) ГГС (п=65)
абс. % абс. % абс. %
дисбютичний зсув 8 61,5 25 30,9 6 9,2
¡-И 5 38,5 27 33,3 12 18,5
III - 23 28,4 26 40,0
IV - 6 7,4 21 32,3
Таблиця 3
Р1вень IFN-y, IL-4 1 IL-10 у д1тей з ГГС залежно вщ тяжкосл переб1гу хвороби (М±т)
——Цитокши 1Ш-у, ГЬ-4, ГЬ-10,
Тяжшсть ГГС ——^^^^ пг/мл пг/мл пг/мл
Легкий переб1г 12, 27 ± 1,03* 37,14 ± 1,21* 26,63 ± 1,47*
Середньотяжкий переб1г 9,42 ± 0,28* 60,94 ± 5,57* 52,65 ± 3,07*
Тяжкий переб1г 6,72 ± 0,13* 75,83 ± 2,21* 61,50 ± 3,28*
Здоров1 дти 16,74 ± 2,18 18,65 ± 2,46 17,02 ± 1,23
Примiтка : * - в1ропдна р1зниця пор1вняно з показниками здорових дней (р<0,05).
Також нами дослiджений вмют деяких пред-ставникiв цитокшово! мережк IFN-y, IL-4 i IL-10 (табл. 3). Як вщомо, фiзiологiчнi ефекти №N-7 спрямованi як на пщтримку неспецифiчного за-палення, так й на регулящю адаптивно! iмунно! вщповщг Високий рiвень продукцп IFN-y асощ-юеться з ефективною iмунною вщповщдю орга-нiзму людини [3, 9].
Як видно з представлених даних у всiх обстежених дггей з ГГС спостерiгали суттеве зни-ження продукцп IFN-y (див. табл. 3). Найменше значення рiвня цього цитокшу встановлено у дь тей з тяжким переб^ом ГГС. Так, отриманий результат в 2,5 рази був нижче показника здорових дггей (р<0,05).
^-4 разом з IL-10 гальмуе видшення IFN-y Th1-лiмфоцитами. За сучасними даними саме 4 (разом з №N-7) являеться ключовим фактором, що визначае тип iмунно! вiдповiдi, потенщюе експресiю секреторного компонента IgA. ^-10 е антагонiстом IFN-y: обидва цитокши iнгiбують не лише продукцiю, але й бюлопчну активнiсть один одного. Надлишок IL-10 сприяе зниженню протшнфекцшного захисту i формуванню хрош-чних форм шфекцшних захворювань [3, 8, 9].
Як видно з таблиц 3, в слиш дiтей з ГГС встановлено тдвищення вмiсту протизапальних
цитокшов - IL-4 i ^-10. Так, кратнiсть збшь-шення рiвня IL-4 складала 2,0 у дггей з легким перебiгом ГГС, 3,3 - при середньотяжкому i 4,1 -тяжкому переб^у ГГС (р<0,05). Ступiнь пщви-щення IL-10 також залежав вщ тяжкостi перебiгу ГГС, найвищий показник вмiсту IL-10 встанов-лений у дiтей з тяжким переб^ом хвороби.
На наш погляд, встановлеш змiни у цитокь новш мережi е одним з факторiв, що перешко-джають формуванню ТЫ -залежно! iмунно! вщ-повiдi, сприяють розвитку дефектно! реакцi! iму-нно! системи органiзму дитини у вщповщь на проникнення i подальшу реплшащю вiрусу простого герпесу.
Висновки. У дггей з гострим герпетичним стоматитом спостертаються вираженi змiни у складi мшрофлори порожнини рота, вираженiсть яких залежить вщ ступеня тяжкостi захворюван-ня. При гострому герпетичному стоматитi встановлено зниження синтезу №N-7, яке обумовлено високою продукцiею IL-4 i IL-10, що призводить до зниження протшнфекцшного захисту оргаш-зму дитини, можливому подальшому прогресу-ванню дисбюзу мшрофлори ротово! порожнини i формуванню хрошчних форм iнфекцi!. Встанов-леш порушення потребують подальшого вивчен-ня i розробки адекватних методiв корекцп.
Список лтератури
1. Рабинович И. М. Применение имудона в комплексной терапии дисбактериозов полости рта / И. М. Рабинович, О. Ф. Рабинович, Н. А. Дмитриева [и др.] // Клиническая стоматология.- 2001.- № 3.- С. 70-72.
2. Микрофлора полости рта: норма и патология : учебное пособие / Е. Г. Зеленова, М. И Заславская, Е. В. Салина, С. П. Рассанов. - Нижний Новгород : НГМА, 2004. - 158с.
3. Кетлинский С. А. Цитокины / С. А. Кетлинский, А. С. Симбирцев. - СПб : ООО «Издательство Фолиант», 2008. - 552 с.
4. Кравченко Л. С. Змши бiохiмiчних та iмунологiчних показниюв факто^в захисту ротово! рiдини при захворюваннях слизово! оболонки порожнини рота / Л. С. Кравченко, Н. О. Бас // Украшський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 6. - С. 38-41.
5. Шкробюлопя з основами iмунологiï / В. В. Дани-лейченко, Й. М. Федечко, О. П. Корншчук [та ш.]. - К. : Медицина, 2009. - 392 с.
6. Павленко Л. Г. Применение пробиотиков в комплексном лечении острого герпетического стоматита у детей / Л. Г. Павленко, М. Ю. Бабанина // Здоров'я Украши. -2008. - № 23-24. - С. 80-81.
7. Роль микрофлоры в патологии слизистой оболочки полости рта / И. М. Рабинович, Г. В. Банченко, О. Ф. Рабинович [и др.] // Стоматология. 2002. - № 5. - С. 48-50.
8. Dinarello C. Role of pro- and anti-inflammatory cytokines during inflammation: experimental and clinical findings / C. Dinarello // J. Biol. Regul. Homeost. Agents. - 2008. - Vol. 11 (3). - P. 91-103.
9. Maher J. J. Cytokines: overview / J. J. Maher // Seminars in Liver Diseas. - 2009. - Vol. 19, № 2. - P. 109-115.
Надшшла 25.02.15
