CC BY
29«1нноваци в стоматологи», № 2, 2016
ТЕРАПЕВТИЧНО-КЛ1Н1ЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.311:616.523
С. А. Шнайдер, д. мед. н., А. О. Саввова
Одеський нацюнальний медичний уншерситет
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВ1В ХРОН1ЧНОГО РЕЦИДИВУЮЧОГО ГЕРПЕТИЧНОГО СТОМАТИТУ В ОС1Б 13 ПЕРМАНЕНТНИМ ПЕРЕБ1ГОМ ЗАХВОРЮВАННЯ
Визначенi клШчт прояви та загальн кл1тчт фактори ризику розвитку тяжко'г' форми ХРГС. Визначено, що клiнiчнi прояви рецидиву герпетично'г' тфекцп при частому або перманентному рецидивуванн значно зни-жують яюсть життя патента в зв 'язку iз практично постшним вираженим больовим синдромом, обмеженi-стю соцiальноi активностi в уах ii проявах, негативного впливу на iмунну систему. Показано, що серед хворих на тяжку форму ХРГС майже вдвiчi переважають жтки (51 проти 26). Тяжкий ступть ХРГС проявляеться вже при тривалостi захворювання вiд 1 до 3 ротв у 35,1 % хворих, що свiдчить про важкий подальший прогноз щодо розвитку ускладнених форм та захворювань, асоцшованих iз ХРГС.
Ключовг слова: хротчний рецидивуючий герпетичний стоматит, тяжкий перебг клтчы фактори ризику.
С. А. Шнайдер, А. О. Саввова
Одесский национальный медицинский университет
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОЯВЛЕНИЙ ХРОНИЧЕСКОГО РЕЦИДИВИРУЮЩЕГО ГЕРПЕТИЧЕСКОГО СТОМАТИТА У ЛИЦ С ПЕРМАНЕНТНЫМ ТЕЧЕНИЕМ ЗАБОЛЕВАНИЯ
Определены клинические проявления и общие клинические факторы риска развития тяжелой формы ХРГС. Выявлено, что клинические проявления рецидива герпетической инфекции при частом или перманентном рецидивировании значительно снижают качество жизни пациента в связи с практически постоянным выраженным болевым синдромом, ограниченностью социальной активности во всех ее проявлениях, негативным влиянием на иммунную систему. Показано, что среди больных тяжелой формой ХРГС почти вдвое преобладают женщины (51 против 26). Тяжелая степень ХРГС проявляется уже при продолжительности заболевания от 1 до 3 лет у 35,1 % больных, что свидетельствует о тяжелом дальнейшем прогнозе в отношении развития осложненных форм и заболеваний, ассоциированных с ХРГС.
Ключевые слова: хронический рецидивирующий герпетический стоматит, тяжелое течение, клинические факторы риска.
S. A. Schneider, A. О. Savvova
Odessa National Medical University
CLINICAL FEATURES OF CHRONIC RECURRENT HERPETIC STOMATITIS IN PATIENTS WITH RECURRENT COURSE OF THE DISEASE
Identified common clinical manifestations and clinical risk factors for severe HRHS. Determined that the clinical signs of relapse of herpes infection frequent or permanent recurrence significantly reduce quality of life due to the almost constant severe pain, limited social activity in all its forms, the negative impact on the immune system. It is shown that among patients with severe form HRHS almost half dominated by women (51 vs. 26). Hard degree HRHS evident even when disease duration from 1 to 3 years in 35,1 % ofpatients, indicating a severe outlook for further development of complicated forms and diseases associated with HRHS.
Keywords: chronic recurrent herpetic stomatitis, severe course, clinical risk factors.
I
Вступ. Проблема хрошчного рецидивуючо-го герпетичного стоматиту (ХРГС) набувае зна-чущост в практищ л1кар1в р1зних спещальнос-тей, оскшьки герпес, в1русна шфекщя, отримала
широке поширення в св1товому масштаб^ ура-жуе людей р1зного вшу та машфестуе р1зномаш-тними клшчними проявами [3]. В наш час в1ру-сами простого герпесу шфшовано 90-95 % насе-
© Шнайдер С. А., Саввова А. О., 2016.
«1нноваци в стоматологи», № 2, 2016
лення планети. За даними ВООЗ, смертшсть, що обyмовленa вiрyсaми простого герпесу, посiдae дрyге мiсце тсля смертностi вiд грипу [1, 2].
Первинна реплшащя вiрyсy простого герпесу (ВПГ) вщбуваеться в клiтинaх ешдермюу та вла-сне шкiри, куди вш проникае через слизовi обо-лонки та yрaженi дiлянки шюри. Герпес-вiрyс спочатку осiдae на вегетативних та чутливих не-рвових заюнченнях, а потiм лiмфогенним, гема-тогенним або нейрональними шляхами мiгрye в активному сташ по еферентним шляхам, уражу-ючи рiзнi органи та системи [4]. Залучення до процесу нових поверхонь та висока частота ви-сипiв, що локaлiзyються на достатньому вщда-леннi вiд первинно1' локaлiзaцiï елементiв, пояс-няються еферентним поширенням вiрyсy по пе-риферичних чутливих нервах та шкiрi [10, 15]. Вiдомi приклади розвитку герпес-асоцшовано1' багатоформно1' ексудативно1' еритеми (ГА БЕЕ) тсля типового рецидиву герпетичного стоматиту. Як правило, початку розвитку ГА БЕЕ пере-дують змши в клiнiчних проявах ХРГС, зокрема, вщбуваеться зростання частоти рецидивiв та ïx тривaлостi, обсягу ураження, спостертаеться стiйкiсть до ефективно1' рaнiше медикаментозно1' терaпiï [11, 14].
Лiкyвaння хворих на ХРГС являе собою складне завдання, а хрошчна герпетична шфек-цiя - захворювання, що важко контролюеться. В оргaнiзмi людини вiрyс герпесу iнтегрyeться в геном хазяша, де знаходиться пожиттево, перю-дично активуеться, викликаючи рецидиви, що попршують якiсть життя пaцieнтa [7, 8].
На тепершнш час видiлено 8 патогенних для людини вiрyсiв родини Herpesviridae: ВПГ-1 ВПГ-2, Varicella-Zoster, цитомегaловiрyс, вiрyс Эпштейна-Барр, вiрyс герпесу людини 6-го, 7-го та 8-го тишв. Специфiчними для щелепно-лицево1' дшянки вважають два серотипи вiрyсy -ВПГ-1 та ВПГ-2, а також ix поеднання [5]. За даними ВООЗ, до 95% населення планети шфшо-ваш одним або декшькома штамами вiрyсy герпесу [4, 9].
Згщно з рекомендащями International Herpes Management Forum [12] лшування xронiчниx ге-рпетичних шфекцш, у тому числi ХРГС, виклю-чно засобами зовнiшнього застосування вважа-еться недостaтнiм та малоефективним, цей факт е загальновизнаним та документально закршле-ним [9]. В практищ ведення хворих на ХРГС iз частими рецидивами або перманентним переб> гом захворювання становить значну проблему. Адже позитивний результат лшування ХГРС за-лежить не тiльки вщ ефективностi специфiчниx противiрyсниx препaрaтiв, що застосовуються, а й кшцевого iмyнокорегyючого ефекту, що визна-
чае вщправку точку для дослiдження iмунного статусу пащента та розробки схеми комплексного лшування шляхом включення до не! специф> чних противiрусних препарата та iндукторiв ш-терферону.
Мету даного етапу комплексного досль дження було визначено як вивчення клжчних особливостей ХГРС у хворих з частими рецидивами або перманентним переб^ом захворювання.
Матерiал i методи до^дження. У досль дження були включеш 75 хворих з ХГРС, у яких захворювання характеризувалося частими рецидивами (понад 3 на рш) - 47 ошб та перманентним переб^ом - 28 оаб, тривалють захворювання понад 1 рш. Усi пащенти пройшли комплекс-не клiнiко-лабораторне обстеження на кафедрi загально! стоматологii ОНМедУ. Були обстежеш 26 чоловiкiв (33,8 %) та 51 жшка (66,2 %) у вщ вiд 18 до 49 роюв. Середнiй вш пацiентiв склав 33,7±3,5 роки.
Верифшащю дiагнозу рецидивного простого герпесу слизово! рота i губ здiйснювали на тдс-тавi стандартних методiв дослщження: збiр анамнезу; об'ективний огляд; цитологiчне досль дження; ПЛР (полiмеразна ланцюгова реакцiя); 1ФА (iмуноферментний аналiз). У всiх хворих вивчали скарги, проводили поглиблений збiр анамнезу захворювання i анамнезу життя. Всiм хворим було проведене стоматологiчне обстеження, яке складалось iз зовнiшнього огляду хворого, обстеження оргашв порожнини рота. Звертали увагу на зовнiшнiй вигляд пащента, симетричшсть обличчя, його конф^уращю, ко-лiр, наявнiсть на шкiрi обличчi елементiв ураження та !х характер. Визначали стан регюналь-них лiмфатичних вузлiв. Огляд оргашв порож-нини рота починали з обстеження червоно! кайми губ i купв рота. При цьому вiдмiчали рельеф, розмiри, наявнiсть та характер елемешгв ураження. Потiм послiдовно дослщжували присiнок рота, слизову оболонку щш, пiднебiння, дно порожнини рота, ясна, зубш ряди. При обстеженш слизово! оболонки рота звертали увагу на !! ко-лiр, зволожешсть, наявнiсть елементiв ураження та !х характер (кiлькiсть елементiв, !х розмщен-ня, межi патологiчного процесу, вщношення до навколишнiх тканин, колiр, характер поверхш ураження, рельеф). Дiагноз захворювання вста-новлювали на пiдставi характерно! ктшчно! кар-тини, анамнезу життя та захворювання з ураху-ванням сукупностi основних та додаткових кри-терiiв. У наших спостереженнях герпетичш ураження локалiзувалися або тiльки на губах (верх-ня i нижня окремо, або оби^ разом), кути рота або тшьки слизова оболонка рота. До поширено-го ураження вщносили тi випадки, коли патоло-
«Ыноваци в стоматологИ», № 2, 2016
пчний процес охоплював дв^ три дiлянки щеле-пно-лицево! областi. Тобто, до уражень червоно!' кайми приеднувались ураження слизово! рота i слизово! оболонки носа та крила носа, шюра на-вколо ротово! дiлянки. Також зустрiчалися випа-дки поеднання герпетичних уражень щелепно-лицево! областi з ураженнями герпесом шюри iнших частин тiла чи кшщвок та генiталiй. Сту-шнь тяжкостi перебiгу захворювання визначали на пiдставi наступних критерiiв: кiлькостi реци-дивiв протягом одного року; схильносп до наро-стання кiлькостi рецидивiв; середньо! тривалостi рецидивiв та поширеносп ураження. Критерiем включення пацiентiв до даного фрагменту досл> дження була наявшсть тяжкого ступеню захворювання - бшьше 5 рецидивiв за 1 рш чи перма-нентний перебт Аналiзуючи клiнiчний перебiг рецидивного герпесу слизово! рота i губ у досл> джуваних хворих, оцшювали вираженiсть ознак
iнтоксикацii; характер i тривалiсть температурно! реакцii; залучення шших анатомiчних дiлянок; наявнiсть i тривалють регiонарного лiмфаденiту; локалiзацiю, кiлькiсть i динамiку елементiв уражень; площу висипань; частоту рецидивiв на рш; тривалiсть рецидиву та мiжрецидивного перюду; схильнiсть до наростання рецидивiв; характер провокуючих факторiв; наявнiсть супутнiх за-хворювань внутрiшнiх органiв i систем оргашз-му.
Результати та 1х обговорення. Тривалють захворювання герпес^русною шфекщею у пащ-ентiв, що увшшли до даного дослiдження, склала в середньому 5,36±0,316 року. Тривалiсть захворювання вщ 1 року до 3-х роюв включно вщмь чена у 34,7% пащенпв. У 22,7 % оаб тривалiсть захворювання складала 5 рокiв, у 17,3 % - сягала 7 рокiв, у чверт обстежених (25,3 %) - понад 7 рокiв (табл.)
Таблиця
Розподш пащентт з ХРГС за тривал1стю захворювання
Тривалють захворювання Кшьюсть пацiенгiв, абс., (%) Чоловжи (п=26) абс (%) жшки (п=51) абс (%)
вщ 1 року до 3 роюв 27 (35,1%) 8 (30,8%) 17(33,3%)
вщ 3,1 року до 5 роив 17 (22,1%) 4 (15,4%) 14 (27,4%)
вщ 5,1 року до 7 роюв 14 (18,2%) 3 (11,5%) 12 (23,5%)
вщ 7,1 та бшьше рокв 19 (24,6%) 11(42,3%) 8 (15,7%)
Всього 77 (100%) 26 (100%) 51 (100%)
Серед жшок з тяжким перебтом ХРГС най-меншу групу склали особи iз тривалiстю захворювання понад 7 роюв (15,7 %), найбшьшу - з тривалютю до 3 рокiв - 33,3 %. Серед чоловтв переважна бшьшють була з тривалiстю понад 7 роюв - 42,3 % та вщ 1 до 3 роюв - 30,8 %. В излому найбiльшу кiлькiсть склали особи iз трива-лiстю захворювання до 3 роюв - 35,1 %.
Аналiз локалiзацii елементiв ураження при ХГРС тяжкого переб^у у дослщжуваних хворих показав, що у 28,6 % чоловтв та 71,4 % жшок первиннi та вториннi елементи розташовувалися тiльки в областi слизово! оболонки порожнини рота, у 65,5 % жшок та 34,5 % чоловтв спосте-рталося ураження червоно! облямiвки губ, у 80% жшок та 20 % чоловтв - комбшоване ураження СОПР та червоно! облямiвки губ. Ураження червоно! облямiвки губ та шюри навколо рота, носа, крил носа та щш - у 60 % жшок та 40 % чолов> юв. Герпетичш висипи на слизовш оболонцi порожнини рота змшано! локалiзацii достеменно частiше зустрiчаються у жшок в порiвняннi з чо-
ловiками ((р<0,05). Локалiзацiя герпетичних ви-сипiв в областi червоно! облямiвки губ достовiр-но частiше зус^чаеться у чоловiкiв.
Огляд порожнини рота засвщчив, що у 32,8% хворих (43 особи) елементи ураження ло-калiзувалися одночасно в декiлькох дшянках (дорзальнiй, вентральнiй та боковiй поверхнях язика, слизовiй оболонцi щiк, твердого шднебш-ня, верхньо!' та нижньо! губ, пiд'язичноi областi). У 9,1 % (7 ошб) елементи ураження були виявле-нi в обласп твердого пiднебiння, у 15,6 % (12 ошб) - в обласп червоно! кайми верхньо! та нижньо! губи, у 19,4 % (15 оаб) - в обласп ясен верхньо! та нижньо! щелеп. В цшому, пацiенти вiдмiчали «улюблену» локалiзацiю, яка практично повторювалася вiд рецидиву до рецидиву, а в ошб iз перманентним переб^ом захворювання висипи «мiгрували» в межах СОПР в комбшаци з ураженнями шюри.
В перший день звернення слизова оболонка порожнини рота гшеремована, набрякла, мно-жиннi ерозii неправильно! фестончато! форми,
«1нноваци в стоматологи», № 2, 2016
вкрит ф1бринозним нальотом. Симптоми Кебне-ра та Ншольського негативш у 100 %. При ура-женш червоно! облям1вки губ та шюри виявля-лися множинш пухирщ, поодиною або згрупова-ш, яю мютили прозору рщину на фош набряку та гшереми.
Серед чинниюв, що призводять до вторин-них рецидив1в у жiнок переважае зв'язок i3 про-студними захворюваннями (68,2 %, 35 жшок) та перевтомленням (17,6 %, 9 жiнок), в меншш мiрi
- з менструальними циклом (5,2 %, 4 жшки). У чоловiкiв провiдним чинником загострення за-хворювання визначилися простуднi захворюван-ня (30,8 %, 8 чоловЫв), перевтомлення (26,9 %, 7 чоловтв), стрес (15,4 %, 4 чоловша). Отже, основними чинниками загострень ХРГС серед жшок та чоловтв е переохолодження та просту-днi захворювання, що складають вiдповiдно 68,2 % та 30,8 % випадюв.
Аналiз поеднання герпес ^русно! шфекци з соматичною патологiею у хворих iз тяжким сту-пенем ХРГС засвiдчив, що в 54,5 % (42 оаб) пе-реважали хронiчнi захворювання оргашв систе-ми травлення (виразкова хвороба шлунка та два-надцятипало! кишки, дуоденiт, гастрит, дисбак-терiоз кишкiвника). У 10,4 % (8 оаб) випадкiв зус^чалася урогенiтальна патологiя (цистит, хронiчний шелонефрит, мiома матки, простатит), у 14,3% (11 оаб) - захворювання верхшх диха-льних шляхiв (бронхiт, тонзилгг), у 6,5 % (5 ошб) ендокринна патологiя (цукровий дiабет, у тому чи^ поеднаний з захворюваннями щитовидно! залози), захворювання серцево-судинно! системи
- у 3 % (3 особи).
Обтяжений алергоанамнез був у 13 пащенпв (16,9 %), при цьому стд зазначити що в момент проведення обстеження в жодному випадку не було зареестровано алерпчних реакцiй. При об-стеження пацiентiв були виявлеш алергiчнi реак-ци наступного характеру: полшоз у 5 хворих (6,5 %), харчова алерпя у 3 оаб (3,9 %), медикамен-тозна алерпя у 7 оаб (9,1 %) на нестерощш про-тизапальш засоби, вiтамiни групи В, анестетики, йодвмюш препарати.
Висновки. Отже, проведеним дослiдженням визначенi клiнiчнi прояви та загальш клiнiчнi фактори ризику розвитку тяжко! форми ХРГС. Визначено, що ктшчш прояви рецидиву герпе-тично! iнфекцi! при частому або перманентному рецидивуванш значно знижують якiсть життя пацiента в зв'язку iз практично постшним вира-женим больовим синдромом, обмеженютю соцi-ально! активностi в ушх !! проявах, негативного впливу на iмунну систему.
Показано, що серед хворих на тяжку форму ХРГС майже вдвiчi переважають жiнки (51 про-
ти 26). Тяжкий ступiнь ХРГС проявляеться вже при тривалостi захворювання вщ 1 до 3 роюв у 35,1% хворих, що свщчить про важкий подаль-ший прогноз щодо розвитку ускладнених форм та захворювань, асоцшованих iз ХРГС.
Перспектива подальшого досл1дження по-лягае у визначенш медико-соцiальних та загаль-но-клшчних факторiв ризику виникнення ХРГС та обгрунтування заходiв щодо профiлактики йо-го рецидивування та пiдвищення ефективносп лiкування.
Список лтератури
1. Диагностика герпес-вирусных инфекций человека: меморандум совещания ВОЗ. // Бюллетень ВОЗ. - 2001. -Т.69. - №3. - С. 11-19.
2. Диагностика герпесвирусных инфекций человека: Меморандум совещания ВОЗ. // Бюлл. ВОЗ. - 1991. - Т.69. -№3. - С. 11-19.
3. Львов Н. Д. Герпесвирусы человека - системная, интегративная, лимфопролиферативная иммуноонкопатоло-гия / Н. Д. Львов. // Российский медицинский журнал. -2012. - № 22. - С. 1133-1138.
4. Рабинович О.Ф. Рецидивирующий герпетический стоматит / Рабинович О.Ф., Рабинович И.М., Разживина Н.В. - М.: Гоэтар-Медиа, 2005. - 64 с.
5. Регурецька Р.А. Особливосл клшчного перебггу та лжування простого герпесу слизово! оболонки порожни-ни рота та губ у оаб молодого вжу : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологш» / Р. А. Регурецька; Нац. мед. ун-т ш. О.О.Богомольця. - К., 2008. --20 с.
6. Резниченко Н. Ю. Профилактика обострений гер-песвирусной инфекции как осложнения инвазивных косме-тологических процедур / Н. Ю. Резниченко, Ю. Г. Резниченко, Н.П. Красько // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки та практики. - 2010. - № 2. - С. 96-99.
7. Bradley H. Seroprevalence of herpes simplex virus types 1 and 2 United States, 1999-2010. / [H. Bradley, L. E. Markowitz, T. Gibson, G. M. McQuillan] // J. Infect Dis. -2014. -Vol. 209 (3). - Р. 325-333.
8. Famciclovir vs. acyclovir in immunocompetent patients with recurrent genital herpes infection: a parallel-groups, randomized, double-blind clinical trial / [O. Chosidow, Y. Drouault, F. Leconte-Veyriac et al.] // Br J Dermatol. - 2001. - Vol. 144, № 4. - P. 818-824.
9. European guideline for the management of genital herpes. International Journal of STD & AIDS, 2001; 12 (Suppl. 3):34-39.
10. Fli J. Oral transgene vaccination mediated by attenuated Salmonellae is an effective method to prevent Herpes simplex virus-2 induced disease in mice / J. Fli, S. Tisminetzky, F. Baralle // Vaccine. - 2001. - Vol. 19. - № 13-14. - P. 17721782.
11. Hugh J. Herpes simplex virus antiviral drug resistance - current trends and future prospects / J. Hugh, J. Field // Journal of Clinical Virology. - 2001. - Vol. 21. - №3. - P. 261-269.
12. International Herpes Management Forum // htpp: www.IHMF.org
13. Lui T. Inflammatory infiltration of the trigeminal ganglion after herpes simplex virus type 1 coned infection / T. Liu, Q. Tang, RL. Hedricks // Journal of Virology. - 2011. -Vol. 85. - P. 24.
14. Morrison L. A. Vaccine-induced serum immunoglobin contributes to protection from herpes simplex virus type 2 geni-
«iHHoeauii e cmo.
tal infection in the presence of immune T cells / LA. Morrison, L. Zhu, LG. Thebeau // J Virol. - 2001. - Vol. 75, № 3. - P. 1195-1204.
15. Nakajima H. A pathogenic role of Th2 responses on the severity of encephalomyelitis induced in mice by herpes simplex virus type 2 infection / H. Nakajima, M. Kobayashi,
ологи», № 2, 2016
RB. Pollard, F. Suzuki // J Neuroimmunol. - 2000. - Vol. 110, № 1-2. - P. 106-113.
Надшшла 30.05.16
УДК 572.7+616.314.17-008.1:616-089-08
Ю. Е. Браун, Г. Ф. Белоклицкая, д. мед. н., *В. В. Григоровский, д. мед. н.
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика *ГУ «Институт травматологии и ортопедии Национальной академии медицинских наук Украины»
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПОРАЖЕНИЯ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У БОЛЬНЫХ С ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ В ХОДЕ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ФАЗЫ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ
Актуальность. Диагностика, лечение и прогнозирование дальнейшего течения хронического генерализованного пародонтита (ГП), в особенности II, II-III степени тяжести, остается важнейшей проблемой современной стоматологии. Оценка эффекта различных хирургических вмешательств и дополнительных воздействий в ходе оперативного вмешательства, проводится на основании данных клинических исследований. Пато-морфологические исследования, в которых была бы дана объективная оценка динамического состояния тканей пародонта на основе гистологического изучения биоптатов, полученных от больных в процессе динамического наблюдения при использовании различных методов хирургического лечения ГП, проводятся редко, хотя и представляются наиболее доказательными.
Ключевые слова. Генерализованный пародонтит, мягкие ткани пародонта, лазерный кюретаж, модификация лоскутной операции, пародонтологические индексы, гистопатология, статистический анализ, средние параметры, частоты встречаемости.
Ю. Е. Браун, Г. Ф. Бтоклицька, *В. В. Григоровський
Нащональна медична академiя шслядипломно! освгги iм. П. Л. Шупика *ДУ «1нститут травматологи та ортопеди Нащонально! академи медичних наук Украши»
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 УРАЖЕННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ П1Д ЧАС Х1РУРГ1ЧНО1 ФАЗИ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ
Д1агностика, лтування i прогнозування подальшого переб1гу хротчного генерал1зованого па-родонтиту (ГП), особливо II, II-III ступеня тяжкостi, залишаеться одним з важливших питань су-часног стоматологи Оцтка ефекту вiд рiзних хiрургiчних втручань i додаткових лтувальних заходiв в ходi оперативного втручання, проводиться на основi даних ^тчних до^джень. Патоморфологi-чт до^дження, в яких була б дана об'ективна оцтка динамiчного стану тканин пародонта на ос-новi гiстологiчного до^дження бiоптатiв, отриманих вiд хворих в процес динамiчного спостере-ження при використанн рiзних методiв хiрургiчного лтування ГП, проводяться рiдко, однак пред-ставляються найбшьш доказовими.
Ключовi слова. генералiзований пародонтит, м'яю тканини пародонта, лазерний кюретаж, модифтащя клаптевог операцИ, пародонтологiчнi тдекси, гiстопатологiя, статистичний аналiз, середн параметри, частоти зустрiчностi.
© Браун Ю. Е., Белоклицкая Г. Ф., Григоровский В. В., 2016.
