ЗМІНИ НЕЙРО-ЕНДОКРИННОГО СТАТУСУ ХВОРИХ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОГО ПЕРЕБІГУ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ ТА ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

блемы экспертизы в медицине 2005, 3: 36-39

4. Ромодановский П.О., Баринов Е.Х., Малышев А.П.. Программный продукт «Time of Death» как доступный дополнительный инструмент в работе судебного медика на месте происшествия. Судебно-медицинская экспертиза 2013,2: 3839

5. Кильдюшов Е.М., Вавилов А.Ю., Куликов В.А. Диагностика давности наступления смерти термометриче-

ским способом в раннем посмертном периоде (новая медицинская технология). Вестник судебной медицины 2012; 1:19-23.

6. Приказ Минздравсоцразвития России № 346н от 12.05.2010 г. «Об утверждении Порядка организации и производства судебно-медицинских экспертиз в государственных судебно-медицинских учреждениях Российской Федерации».

Дудка 1.В.

доцент кафедри внутрШньог медицини, клШчно! фармакологи та професшних хвороб ВДНЗ Украти «Буковинський дер-

жавний медичний ун1верситет», Чертвщ, Украгна

Дудка Т.В.

асистент кафедри внутрШньог медицини, клтчноХ фармакологи та професшних хвороб ВДНЗ Украти «Буковинський

державний медичний ун1верситет», Чертвцг, Украгна

зм1ни нейро-ендокринного статусу хворих за умов

посднаного переб1гу гастроезофагеально! рефлюксно1 хвороби та хрон1чного обструктивного

захворювання легень

CHANGES OF NEURO-ENDOCRINE STATUS OF PATIENTS WITH COMBINED GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE AND CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE

Dudka I.V., Associate Professor of the Internal Medicine, Clinical Pharmacology and Occupational Diseases Department, HSEE of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine

Dudka T. V., Assistant of the Internal Medicine, Clinical Pharmacology and Occupational Diseases Department, HSEE of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine

АНОТАЦ1Я

У статтi викладенi результати до^дження вмкту катехоламiнiв у еритро-цитах, активностi ацетилхолiнесте-рази кровi, тонусу вегетативно'г' нервово'г' системи за умов поеднаного переб^ гастроезофагеально'г' рефлюксноi хвороби та хротчного обструктивного захворювання легень. Встановлено, що тдукований загостренням ХОЗЛхолiнергiчний та адренергiчний дисбаланс е важливою ланкою потенцтвання кислотозалежного ушкодження слизово'г' оболонки стравохо-ду при ГЕРХ.

ABSTRACT

The paper presents the findings of investigating the catecholamine content in red blood cells, the activity of acetylcholinesterase blood, the vegetative nervous system tone under conditions of the combined course of gastroesophageal reflux disease (GERD) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Cholinergic and adrenergic imbalances induced by a COPD exacerbation have been found to be important components ofpoten-tiating an acid-dependent injury of the esophageal mucous coat in GERD.

Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хротчне обструктивне захворювання легень, катехоламiни, кортизол, вегетативний тонус.

Keywords: gastroesophageal reflux disease, chronic obstructive pulmonary disease, catecholamines, cortisol, vegetative tone.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та хротчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) належать до поширених патолопчних сташв, яш поеднуються у 2560 % випадшв. У хворих з ГЕРХ часто виявляють легеневi «маски» - кашель, шчну задишку, гшерреактившсть брон-хiв, ларингоспазм та бронхоспазм, що пов'язують з езофа-готрахеобронхiальним рефлексом унаслвдок регурптаци та асшраци шлункового вмюту [4, 6]. Для хворих з ХОЗЛ характерним е патолопчний кислотний рефлюкс через тд-вищення внутршньогрудного тиску, прийом препарапв, яш знижують тонус нижнього сфшктера стравоходу, зм^ по-ложення тша [8, 7].

У гастроентеролопчнш та загальнолтарсьшй практищ ГЕРХ - одне з найпоширешших захворювань. Епвдемюло-пчт дослвдження в кранах Захвдно! Свропи та Швтчно! Америки виявили, що 30-40% дорослого населення страж-дають на цю патологш [10], яка часто супроводжуеться пе-чiею. За даними систематичного огляду 10 дослвджень, по-ширешсть шчно! печи та/або регурптаци становить ввд 21

до 59 % [11].

В ешдемюлопчних дослвдженнях, проведених в Украш, виявлено, що на пвдстаы скарг поширешсть типового варь анта ГЕРХ становить у середньому 30 % (25,1 % - у чоло-вЫв, 39,1 % - у жшок). Спостериаеться чггка тенденщя до збшьшення захворюваносп на ГЕРХ [1, 2].

Провщним патогенетичним мехашзмом, який лежить в основi ГЕРХ, е порушення функци нижнього стравохвдного сфiнктеpa (НСС) - непосмугованого м'яза дистального ввд-далу стравоходу, який мае специфiчну автономну моторну дiяльнiсть, власну iннеpвaцiю, кровопостачання [5]. Цi осо-бливостi дозволяють видiлити НСС як вiдособлене морфо-функцiонaльне утворення. Розслаблення НСС стимулюеть-ся блукаючим нервом через преганглюнарш холiнеpгiчнi, постгaнглiонapнi нехолiнеpгiчнi та неадренерпчш неpвовi волокна. Симпатична iмпульсaцiя посилюе тонус НСС. Кpiм того, на мюгенш влaстивостi непосмугованих м'язiв НСС впливають piзнi гумоpaльнi фактори: гастрин, мотилш, гiстaмiн, бомбезин, вазопрессин, простагландин (nf)-F2a,

a-a^eHOMÎMerara, p-адреноблокатори, яш пвдвищують тонус НСС, а секретин, глюкагон, холeцистокiнiн, нейротен-зин, шлунковий гaльмiвний полiпeптид, прогестерон, ПГ-Е1, ПГ-Е2, дофaмiн, p-aдрeномiмeтики, a-адреноблокатори знижують тонус НСС [5]. У споко1' м'язeвi волокна стра-воходу перебувають у станi тонiчноï констрикцiï, при цьому в НСС створюеться тиск вщ 10 до 30 мм рт. ст. (залежно ввд фази дихання). Пiд час ковтальних рухiв, тонус м'язiв НСС знижуеться i пiсля проходження 1'ж1 в шлунок просвiт ниж-ньоï частини стравоходу закриваеться. Даний мeхaнiзм дiе у якосп фiзiологiчного бар'еру для попередження закиду вмю-ту шлунку в стравохвд. При ГЕРХ спостeрiгaеться гiпотонiя або нaвiть aтонiя НСС, тиск рвдко досягае 10 мм рт.ст. [9]. За умов супровiдного ХОЗЛ шлунково-стравохщний рефлюкс може бути зумовлений зростанням кiлькостi eпiзодiв релак-саци НСС (унaслiдок кашлю, наявносп подовженого ви-диху, гiпоксiï); минучого зростання внутрiшньочeрeвного тиску (внaслiдок шдвищеного опору на видиху внаслвдок бронхiaльноï обструкци, пвд час виконання форсованого видиху при проведенш спiрогрaфiï - стрес-рефлюкс); а та-кож стaбiльноï релаксацп НСС (гiпотонiя НСС) - вшьний рефлюкс, що зумовлений фоновим холшерпчним, адренер-гiчним дисбалансом [9, 12], а також низкою ще невщомих досi патогенетичних мeхaнiзмiв.

Беручи до уваги дaнi [4] ввдносно ролi гiпeрпродукцiï монооксиду нiтрогeну у розвитку NO-залежнох' рeлaксaцiï НСС у пащенпв з ХОЗЛ, ми вважали необхвдним дослiдити стан нейро-ендокринно1' рeгуляцiï тонусу непосмугованих м'язiв бронхiaльного дерева та стравоходу, тобто ощнити стан функщонування aдрeнeргiчноï та холiнeргiчноï систем у ще1' кaтeгорiï пaцiентiв.

Мета дослвдження. Вивчити iнтeнсивнiсть депонування кaтeхолaмiнiв (КА) еритроцитами, тонус холiнeргiчноï сис-теми, концентращю кортизолу в сировaтцi кровi у хворих на ХОЗЛ залежно ввд вaрiaнту пeрeбiгу супровiдноï ГЕРХ та ступеня тяжкостi бронхообструктивного синдрому.

Мaтeрiaл та методи дослiджeння. Обстежено 60 хворих, у тому числг 15 хворих на ХОЗЛ II стадп (1-ша група), 15 хворих на ХОЗЛ II стадп iз супроввдною ГЕРХ ендоскотч-но негативною (2-га група), 15 хворих на ХОЗЛ II стади iз супровщною ГЕРХ eндоскопiчно позитивною неерозивною

(3-тя група), 15 хворих на ХОЗЛ II стади i3 супровiдною ГЕРХ ендоскотчно позитивною ерозивною (4-та група). Контрольну групу склали 12 ПЗО вщповвдного вшу та статi.

Ддагноз ХОЗЛ встановлювали згiдно з «Протоколом на-дання медично1 допомоги хворим на хрошчне обструктивне захворювання легень», затвердженим Наказом МОЗ Украши за № 128 ввд 19.03.2007. «Про затвердження клiнiчних про-токолiв надання медично1 допомоги за спецiальнiстю «Пуль-монологiя» та Наказом МОЗ Украши № 555 ввд 27.06.2013 «Про затвердження стандартизацп медично1 допомоги при ХОЗЛ».

Зпдно з рекомендацiями Монреальського консенсусу (2006) дiагноз ГЕРХ встановлювали на пвдстаы анамнес-тичних та клшчних (суб'ективних) даних, пвдтверджених результатами рН-метричного та ендоскопiчного (езофаго-гастродyоденофiброскопiчного) дослвдження. Дослiдження вмiстy катехоламiнiв у еритроцитах(Ер) проводили цитохь мiчним та морфометричним методом Г.1. Мардар, Д.П. Кла-дieнко (1986). Концентрацiю кортизолу в сироватщ кровi визначали за допомогою 1ФА (DRG), активнiсть ацетилхо-лiнестерази (АХЕ) визначали за допомогою стандартного набору реактивiв фiрми «Даниш Ltd», (Львiв).

Результати дослвдження та 1х обговорення.

Дослiдження стану катехоламшзв'язуючо1 фyнкцiï ери-троцитiв (КЗФЕ) певною мiрою може вiдображати стан адренорецепторного апарату непосмугованих м'язiв брон-хiв.

Проведенi дослiдження показали, що КА виявляються в Ер здорових оаб у виглядi рiзного розмiрy темних вклю-чень ввд дрiбноï зернистосп до великих скупчень. У нормi вони виявляються у 95% червоно^вщв. 5% Ер вiльнi ввд КА. Результати проведеного порiвняльного аналiзy розпо-дiлy Ер залежно вiд вмюту КА у хворих на ХОЗЛ II стадп показав, що у пащенпв 1-ï групи значно часпше у порiв-няннi з контролем (у 1,9 раза, p<0,05) виявляються Ер, яш не мiстять гранул (включення) КА (I категорiя клггин), або мiстять незначну 1х шльшсть (II категорiя клiтин). Водночас, шльшсть Ер, що мiстять бiльше 10 гранул (V категорiя) -зменшилась у 1,6 раза (p<0,05), а шльшсть клiтин iз макси-мальним скупченням включень КА (VI категорiя) (так званi «темнi» клiтини) зменшилась у 2,8 раза (табл. 1).

Таблиця 1

Розподiл Ер залежно вiд вмiсту КА у хворих на ХОЗЛ iз супровщною ГЕРХ залежно вгд форми ГЕРХ, (М±т)

Групи об-стежених Вгдсоток еритроципв

0 (I) 1-3 (II) 4-6 (III) 7-10 (IV) >10 (V) Темш (VI) МШИ V+VI

З д о р о -вГ особи, п=12 4,9±0,31 39,5±2,17 36,7±2,75 9,5±1,12 8,3±0,73 1,1±0,01 81,1±1,70 9,4±0,41

ХОЗЛ (1 г р у п а ) , п=15 9,3±0,46* 43,3±2,13 36,5±1,14 5,3±1,51 5,2±0,05* 0,4±0,01 89,1±1,24* 5,6±0,05*

ХОЗЛ Гз ЕН ГЕРХ, (2 група) п=15 12,3±1,08* 49,3±1,12* 31,8±1,57 3,4±0,32* 3,2±0,05 */** - 93,4±1,15* 3,2±0,05 */**

ХОЗЛ Гз ЕПН ГЕРХ, (3 група), п=15 15,7±1,26 */** 51,4±1,18 */** 28,5±1,52 2,4±0,27 */** 2,0±0,03 */**/*** - 95,6±1,17 */** 2,0±0,18 */**/***

ХОЗЛ Гз ЕПЕ ГЕРХ, (4 група), п=15 19,2±1,39 */**/*** 48,3±2,75 29,9±2,35 1,3±0,04 */**/***/# 1,3±0,02 */**/***/# - 97,4±1,13 */** 1,3±0,02 */**/***/#

Примiтка:

1. * - вщмшносп вiрогiднi у порiвняннi з групою ПЗО (р<0,05);

2. ** - вгдмшносп вiрогiднi у порiвняннi з хворими 1-1 групи (р<0,05);

3. *** - вiдмiнностi вiрогiднi у порiвняннi з хворими 2-1 групи (р<0,05);

4. # - вщмшносп вiрогiднi у порiвняннi з хворими 3-1 групи (р<0,05).

Таким чином, певного дiагностичного значення набува-ють сумарнi показники: сума клгшн I, II та III категорш, яка у хворих iз iзольованим перебiгом ХОЗЛ вища за показник у контролi на 10% (р<0,05), а також сума клiтин V та VI категорш, яка в даному випадку е нижчою за контрольнi показники у 1,7 раза, (р<0,05) (табл. 1).

У хворих iз поеднаним перебшом ХОЗЛ II стади та ЕН ГЕРХ шлькють клiтин, що не мютять включень КА, у 2,5 раза (р<0,05) перевищуе показник у контроле Поряд iз цим, вгдсоток клiтин, якi мiстять бiльше 10 включень КА, у цш груш хворих зменшений в 1,6 раза у порiвняннi з нормою (р<0,05), а «темш» клiтини (VI категорiя) вiдсутнi взага-лi. Таким чином, своерщними дiагностичними критерiями поеднаного перебГгу ХОЗЛ та ЕН ГЕРХ е значення суми клгшн I, II та III категорш, яке в даному випадку вiрогiдно

перевищуе контроль на 15,3%, (р<0,05); а також значення суми клгшн V та VI категорш, яке нижче за норму в 2,9 раза (р<0,05). У пащенпв 3-1 групи спостершаеться суттеве вь роггдне збГль-шення вгдсотка клгшн Гз незначним вмГстом дрГбних зерняткоподГбних та паличкоподГбних брилок (I та II категори клгшн) (р<0,05), а також Гстотне зменшення вгд-сотка клгшн IV та V категорш вгдповГдно у 4,0 (р<0,05) та у 4,3 раза (р<0,05). Як Г у попереднш груш, клгшни VI категори були вщсутш (табл. 1).

У пащенпв 4-1 групи встановлена максимальна штен-сившсть змш. Зокрема, к1льк1сть клгшн, що не мГстять гранул КА у цш груш максимальна Г перевищуе нормативш показники у 3,9 раза у порГвнянш з контролем (р<0,05) та у 2,1 раза (р<0,05) у порГвнянш з групою хворих на ХОЗЛ з Гзольованим перебшом.

Таблиця 2

Середня кшьшсть КА у перерахунку на 1 Ер у ПЗО та хворих на ХОЗЛ Гз супровгдною ГЕРХ залежно вгд варГанту

перебшу захворювання, (М±т)

Групи хворих ВмГст катехоламшГв у 1 ер. (у.о) Р

ПЗО, п=12 3,15±0,054

ХОЗЛ, п=15 2,53±0,048 р<0,05

ХОЗЛ Гз ЕН ГЕРХ, п=15 2,19±0,031 р, р, <0,05

ХОЗЛ Гз ЕПН ГЕРХ, п=15 1,65±0,035 р,р„р<0,05

ХОЗЛ Гз ЕПЕ ГЕРХ, п=15 0,97±0,029 р,р!,р2,рз<0,05

Примака:

1. р - вГропдшсть вгдмшностей у порГвнянш з групою ПЗО;

2. р1 - вГропдшсть вгдмшностей у порГвнянш з групою хворих на ХОЗЛ;

3. р2 - вГропдшсть вгдмшностей у порГвнянш з групою хворих на ХОЗЛ Гз ЕН ГЕРХ;

4. р3 - вГропдшсть вгдмшностей у порГвнянш з групою хворих на ХОЗЛ Гз ЕПН ГЕРХ.

У хворих на ХОЗЛ виявлеш особливосп штенсивносп бГгом ГЕРХ зареестровано вГропдне зменшення кшькосп депонування КА залежно вгд наявносп та варГанту перебГгу КА у перерахунку на один Ер в 1,2 раза (р<0,05). У хворих супровщно! ГЕРХ. Зокрема, у хворих з Гзольованим пере- на ХОЗЛ Гз ЕН ГЕРХ спостерГгаеться зменшення кшькосп

КА в перерахунку на 1 Ер у середньому у 1,4 раза ввд нор-ми (р<0,05), що 1,2 раза менше, нгж у пацiентiв 1-1 групи (р<0,05). Зазначенi вище змiни поглиблюються у р^ при-еднання ЕПН ГЕРХ у хворих 3-1 групи - зменшення шль-костi КА в одному переачному Ер в 1,9 раза (р<0,05) ввд контролю та в 1,6 раза ввд показника у 1-й групi (р<0,05). У

хворих 4-ï групи у поpiвняннi з групою контролю к1льк1сть КА в перерахунку на 1 Ер зменшилась максимально з уах груп поpiвняння - у 3,2 раза (р<0,05), що доводить участь симпaто-aдpенaловоï системи (САС) у пaтогенезi виникнен-ня ГЕРХ у пaцiентiв з ХОЗЛ.

Таблиця 3

Показники вмюту КА у Ер у хворих на ХОЗЛ iз супроввдною ГЕРХ та ПЗО залежно вiд ступеня тяжкостi бронхооб-

структивного синдрому (ОФВ1, %), (M±m)

Групи обстеження Вмiст КА в 1 ер., у.о. Р

ПЗО, n=12 3,15±0,054

ОФВ1=80-70%, n=12 2,28±0,032 (71,3%) p<0,05

ОФВ1=69-60%, n=15 1,68±0,021 (52,5%) р, р,<0,05

ОФВ1=59-50%, n=13 0,89±0,017 (28,8%) p, p„ р<0,05

Пpимiткa:

1. р - вipогiднiсть вiдмiнностей у поpiвняннi з групою здорових осiб;

2. pj - вiдмiнностi вipогiднi у поpiвняннi з показником у хворих на ХОЗЛ з ОФВ1=80-70%;

3. р2 - вiдмiнностi вipогiднi у поpiвняннi з показником у хворих на ХОЗЛ з ОФВ1=69-60%.

Результата дослщження вмiсту КА у Ер у хворих на ХОЗЛ iз супровщною ГЕРХ залежно ввд швидшсних показ-ник1в функцiï зовнiшнього дихання вказують на нaявнiсть щiльноï коpеляцiйноï зaлежностi м1ж iнтенсивнiстю депону-вання КА у Ер та ступенем pеспipaтоpних pозлaдiв обструк-тивного типу (табл. 3): iз збiльшенням ступеня бронхооб-структивного синдрому (БОС) штенсившсть депонування КА вipогiдно зменшуеться (p<0,05).

Десенситизащя р-адренорецеш^в Ер, зумовлена три-валим вживанням p-aдpеномiметикiв хворими на ХОЗЛ з метою усунення БОС, з часом призводить до iнтеpнaлiзa-цiï бiльше 50% pецептоpiв плазматичних мембран. Таким чином, прогресуюче зменшення фармаколопчних ефектiв Р-агошспв при 1'х тpивaлiй дiï зумовлено зменшенням шль-костi та pеaктивностi p-aдpеноpецептоpiв. У наших досль дженнях ми спостерпали вipогiдне зниження iнтенсивностi депонування КА еритроцитами у пaцiентiв з ХОЗЛ iз ще бiльш iнтенсивним гальмуванням за умов супpовiдноï ГЕРХ. Таким чином, зниження КЗФЕ, а також обструктивний тип рестраторних розлащв, що вщповвдае II стaдiï ХОЗЛ можна вважати несприятливими прогностичними кpитеpiями щодо розвитку ерозивно1' ГЕРХ.

У цшому розлади КЗФЕ у хворих на ХОЗЛ сприяють pозбaлaнсовaностi регулюючого впливу САС на функцю-нування м'язiв бронх1в, НСС, лежать в основi формування aдpенеpгiчного дисбалансу при ХОЗЛ та впливають на роз-виток ГЕРХ.

Тонус холiнеpгiчноï системи оцiнювaли за низкою теспв та iндексiв для визначення стану вегетативного тонусу: пробою Ашнера-Даныщ Дaнiелопулу, BI Кердо, коефщентом Q Хiльдебpaндa, aктивнiстю aцетилхолiнестеpaзи в сирова-тцi кpовi. У вах хворих iз поеднаним пеpебiгом ХОЗЛ та ГЕРХ за вищезазначеними показниками було встановлено ютотне переважання парасимпатично1' нервово1' системи (ваготонш) (табл. 4). Це шдтверджують також дaнi прове-дення фapмaкологiчних проб з холiнолiтикaми на зворот-нiсть бронхоспазму, якi вказують на те, що в основi ХОЗЛ лежить iстотний холiнеpгiчний дисбаланс. Водночас, було встановлено вipогiдне зниження активносп АХЕ у пaцiентiв з iзольовaним пеpебiгом ХОЗЛ у 1,4 раза (р<0,05), хворих iз поеднаним перебпом ХОЗЛ та ЕН ГЕРХ - спостерталося бiльш iнтенсивне гальмування aктивностi фермента - у 1,6 раза (р<0,05), i у хворих на ЕП ГЕРХ 3-ï та 4-ï груп мали

мiсце вдентичш змiни - зниження aктивностi АХЕ у 1,8 раза (р<0,05) iз нaявнiстю вipогiдноï мiжгpуповоï piзницi iз гру-пами 1 та 2 (р<0,05). Отpимaнi дaнi свiдчaть про те, що у пащенпв з БОС, на тл1 якого виникае ГЕРХ, мае мiсце хо-лшерпчний дисбаланс внаслвдок встановлено1' за клшчни-ми ознаками вaготонiï, а також внаслвдок гальмування ак-тивностi АХЕ.

Даний вегетативний фон сприяе розвитку БОС, гшерсе-кpецiï слизу бpонхiaльними залозами, дискpинiï, щдвищен-ню кислототвipноï функцiï шлунка, що було встановлено у обстежених хворих, недостатносп НСС, розвитку шлун-ково-ставохвдного рефлюксу i формуванню piзного ступеня тяжкосп ГЕРХ. Розподiл пaцiентiв залежно ввд ступеня тяжкостi БОС та проведений кореляцшний aнaлiз показали вipогiдну пряму зaлежнiсть ступеня зниження ОФВ1 ввд ак-тивностi АХЕ (r=0,784, р<0,05). Вaготонiя та гальмування aктивностi АХЕ обгрунтовують доцiльнiсть призначення ш-галяцшних холiнолiтикiв з метою усунення БОС та з метою корекци вегетативного тонусу пащенпв з ХОЗЛ.

У обстежених пащенпв виявлено вipогiдне зниження вмюту кортизолу в усiх групах спостереження (табл. 4). Зо-крема, у пащенпв 1-ï групи вмют кортизолу був нижчим ввд показника у ПЗО в 1,7 раза (р<0,05), пащенпв 2-ï групи -гальмування функцюнального стану кори надниркових за-лоз було ще штенсившшим - вмiст кортизолу був нижчим ввд показника у контpолi у 2,1 раза (р<0,05), у хворих 3-ï групи спостерпали максимальне зниження секреци кортизолу у 3,7 раза (р<0,05), а у хворих 4-ï групи показник був нижчий вiд даних у контpолi у 2,7 раза (р<0,05), iз наявшстю вipо-гiдноï' мiжгpуповоï' piзницi. Ймовipно, це е одним iз патоге-нетичних фaктоpiв прогресування ХОЗЛ, зокрема запального процесу у бронхах, а також формування нечутливосп P-aдpеноpецептоpiв до впливу медiaтоpiв САС та сприяння aдpенеpгiчному дисбалансу. На пвдтвердження цiеï гiпотези свiдчaть результати дослщження вмiсту кортизолу у пaцiен-пв з ГЕРХ залежно вiд ступеня тяжкосп супровщного БОС в межах II стадп ХОЗЛ.

Зокрема, у пащенпв з початковими проявами II стадп ХОЗЛ (ОФВ1=70-80% вiд належних величин) концентpaцiя кортизолу в кpовi була нижчою в^д показника у ПЗО у 1,7 раза (р<0,05), пащенпв за зниженням ОФВ1 у межах 60-69% показник був знижений у 2,3 раза (р<0,05) i у пащенпв iз максимальним зниженням ОФВ1 (у межах 59-50%) спосте-

рпалося Bipor^He максимальне зниження кортизол-синте- i3 наявшстю BÎporÎAHOÏ мiжгруповоï рiзницi (р<0,05). тично1 функцiï кори надниркових залоз - у 3,7 раза (р<0,05)

Таблиця 4

Показники вегетативного тонусу, активносп ацeтилхoлiнeстepази та вмюту кортизолу в сиpoватцi кpoвi у хворих на ХОЗЛ iз супpoвiднoю ГЕРХ залежно ввд ваpiанту пepeбiгу супpoвiднoгo захворювання, (M±m)

Показники ПЗО, n=12 ХОЗЛ (група 1), n=15 ХОЗЛ iз ГЕРХ ЕН (група 2), n=15 ХОЗЛ iз ГЕРХ ЕПН (група 3), n=15 ХОЗЛ iз ГЕРХ ЕПЕ (група 4), n=15

BI 0,3±0,02 -2,1±0,15* -3,5±0,14 -4,8±0,16 */**/*** -5,2±0,15 */**/***

Q 4,09±0,31 3,3±0,28* 2,8±0,20 */** 2,5±0,13*/** 2,2±1,19*/**

АХЕ, мкмоль/год- хмл 220,75±4,342 155,99±5,632 * 136,99±3,303 */** 122,41±2,149 */**/*** 120,21±3,528 */**/***

Кортизол нмоль/л 421,23±12,451 247,43±10,517* 202,14±9,205 113,54±7,149 */**/*** 154,38±9,747 */**/***/#

Примггка: 1. * - piзниця вipoгiдна у пopiвняннi з показником у практично здорових оаб (Р<0,05);

2. ** - piзниця вipoгiдна у пopiвняннi з показником у хворих на ХОЗЛ (Р<0,05);

3. *** - piзниця вipoгiдна у пopiвняннi з показником у хворих на ХОЗЛ iз ГЕРХ ЕН (Р<0,05);

4. # - piзниця вipoгiдна у пopiвняннi з показником у хворих на ХОЗЛ iз ГЕРХ ЕПН (Р<0,05).

Проведений кopeляцiйнo-peгpeсiйний аналiз вказуе на наявнiсть значно1 сили прямого кореляцшного зв'язку мiж показником ОФВ1 та вмютом кортизолу в кpoвi у хворих на ХОЗЛ iß супровадною ГЕРХ (r=0,727, р<0,05).

Висновки

1. Показниками порушення регуляторних нейро-ендо-кринних мeханiзмiв, що сприяють розвитку та прогресуван-ню ГЕРХ та ХОЗЛ, е хoлiнepгiчний дисбаланс (ваготошя, зниження активнoстi ацeтилхoлiнeстepази кpoвi), адренер-гiчний дисбаланс (гeнepалiзoвана незворотна бронхооб-стpукцiя при застoсуваннi iнгаляцiйних проб з ß-адрено-мiмeтиками, зниження катeхoламiнзв'язувальнoï функцiï epитpoцитiв),

2. Встановлене зниження КЗФЕ на 40% i бтше, тобто нижче 60% ввд належних величин, сприяе розбалансова-нoстi регулюючого впливу САС на функцioнування м'язiв бpoнхiв, НСС, лежить в oснoвi формування адpeнepгiчнoгo дисбалансу при ХОЗЛ та поряд з обструктивним типом рес-пipатopних poзладiв е несприятливим прогностичним кри-тepiем щодо розвитку ерозивно1 ГЕРХ.

3. Одним iз фактopiв ризику розвитку ГЕРХ на rai ХОЗЛ е ютотне гальмування кортизол-синтетично1 функцiï кори надниркових залоз, що ймoвipнo, е одним iз патогенетичних фактopiв прогресування ХОЗЛ, зокрема запального процесу у бронхах, а також формування нечутливосп ß-адреноре-цeптopiв до впливу мeдiатopiв САС та сприяння адpeнepгiч-ному дисбалансу.

Список лггератури

1. Бабак М. О. Поширешсть типових та атипових пpoявiв гастроезофагеально1 peфлюкснoï хвороби / М. О. Бабак // Укр. тер. журн. - 2011. - № 2. - С. 33-37.

2. Бабак О. Я. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / О. Я. Бабак, Г. Д. Фадеенко - К.: Интерфарма, 2000. - 175 с.

3. Коломоець М. Ю. Роль дисфункци ендотелш у розвитку шлунково-стравохвдного рефлюксу у хворих на хрошч-не обструктивне захворювання легень та 1х кopeкцiя гiнкгo бiлoба / М. Ю. Коломоець, I. В. Дудка // Запорожский ме-ди-цинский журнал. - 2008. - № 5. - С. 26-29.

4. Опарин А. Г. Влияние сопутствующей гастроэзофа-геальной рефлюксной болезни на клиническое течение и функцию внешнего дыхания у больных хроническим об-структивным заболеванием легких / А. Г. Опарин, А. А. Опарин, А. В. Титкова // Гастроентеролопя. - 2013. - № 3 (49). - С. 46-49.

5. Осадчук М.А. Роль диффузной нейроэндокрин-ной системы в патогенезе и исходе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / М.А. Осадчук, А.В. Калинин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрок-тологии. - 2007. - Т. XVII, № 3. - С. 35-39.

6. Островський М. М. До питання полiморбiдностi та коморбщносп у хворих на ХОЗЛ / М. М. Островський, П. Р. Герич // Укр. пульмонол. журн. - 2011. - № 4. - С. 19-24.

7. Титкова А. В. Клинико-функциональные и иммуно-воспалительные особенности сочетанного течения хронического обструктивного заболевания легких и гастроэзофа-геальной рефлюксной болезни и их коррекция // Медицина сьогодш i завтра. - 2013. - № 1 (58). - С. 81-85.

8. Фадеенко Г. Д. Динамика клинических проявлений у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких на фоне лечения мелатонином / Г. Д. Фадеенко, В. М. Каменир // Сучасна гастроентерол. - 2010. - № 3 (53). - С. 18-24.

9. Шмелев Е.И. Хроническое обструктивное заболевание легких и сопутст-вующие заболевания / Е.И. Шмелев // Пульмонология. - 2007. - № 2. - С. 5-9.

10. Fass R. Epidemiology and pathophysiology of symptomatic gas-troesophageal reflux disease / R. Fass // Am. J. Gastroenterol. - 2003. - Vol. 98. - P. 2-7.

11. Heading R. C. Prevalence of upper gastrointestinal symptoms in the general population: a systematic review / R. C. Heading // Scand. J. Gastroenterol. Suppl. - 1999. - Vol. 231. -P. 3-8.

12. Increased gastro-oesophageal reflux disease in patients with severe COPD / Casanova С., Baudet J.S., del Valle Velasco M. [et al.] // Eur. Respir. J. - 2004. - Vol. 23, № 6. - P. 841-845.