CC BY
24
12. Nachreiner, N. M. Successful return to work for cancer survivors [Text] / N. M. Nachreiner, R. K. Dagher, P. M. Mc-Govern, B. A. Baker, B. H. Alexander, S. G. Gerberich // Workplace Health & Safety. - 2007. - Vol. 55, Issue 7. - P. 290-295. doi: 10.1177/216507990705500705
13. Практическая психодиагностика. Методики и теи сты [Текст]. - Самара: «БАХРАХ-М», 2001. - 664 с.
References
1. Osadchikh, A. I. (1991). Socialno-gigienicheskie, or-ganizatsionno-metodicheskie, teoreticheskie problem social-no-trudovoj reabilitatsii invalidov [Socio-sanitary, organizational, methodological, theoretical problems of social and labor rehabilitation of disabled persons]. Moscow, 30.
2. Strong, J. (1987). Occupational Therapy and Cancer Rehabilitation. The British Journal of Occupational Therapy, 50 (1), 4-6. doi: 10.1177/030802268705000103
3. Romsaas, E. P., Rosa, S. A. (1985). Occupational Therapy Intervention for Cancer Patients With Metastatic Disease. American Journal of Occupational Therapy, 39 (2), 79-83. doi: 10.5014/ajot.39.2.79
4. Korfage, I. J., Essink-Bot, M.-L., Janssens, A. C. J. W., Schröder, F. H., de Koning, H. J. (2006). Anxiety and depression after prostate cancer diagnosis and treatment: 5-year follow-up. British Journal of Cancer, 94 (8), 1093-1098. doi: 10.1038/ sj.bjc.6603057
5. Okamura, M. (2005). Psychiatric Disorders Following First Breast Cancer Recurrence: Prevalence, Associated Factors and Relationship to Quality of Life. Japanese Journal of Clinical Oncology, 35 (6), 302-309. doi: 10.1093/jjco/ hyi097
6. Armitage, K., Crowther, L. (1999). The role of the occupational therapist in palliative care. European Journal of Palliative Care, 6 (5), 154-157.
7. Spiegel, D., Giese-Davis, J. (2003). Depression and cancer: mechanisms and disease progression. Biological Psychiatry, 54 (3), 269-282. doi: 10.1016/s0006-3223(03)00566-3
8. Ell, K. (2005). Depression, Correlates of Depression, and Receipt of Depression Care Among Low-Income Women With Breast or Gynecologic Cancer. Journal of Clinical Oncology, 23 (13), 3052-3060. doi: 10.1200/jco.2005.08.041
9. Johnsson, A., Fornander, T., Olsson, M., Nystedt, M., Johansson, H., Erik Rutqvist, L. (2007). Factors associated with return to work after breast cancer treatment. Acta Oncologica, 46 (1), 90-96. doi: 10.1080/02841860600857318
10. Kennedy, F., Haslam, C., Munir, F., Pryce, J. (2007). Returning to work following cancer: a qualitative exploratory study into the experience of returning to work following cancer. European Journal of Cancer Care, 16 (1), 17-25. doi: 10.1111/j.1365-2354.2007.00729.x
11. Maunsell, E., Drolet, M., Brisson, J., Brisson, C., Masse, B., Deschenes, L. (2004). Work Situation After Breast Cancer: Results From a Population-Based Study. JNCI Journal of the National Cancer Institute, 96 (24), 1813-1822. doi: 10.1093/jnci/djh335
12. Nachreiner, N. M., Dagher, R. K., McGovern, P. M., Baker, B. A., Alexander, B. H., Gerberich, S. G. (2007). Successful Return to Work for Cancer Survivors. Workplace Health & Safety, 55 (7), 290-295. doi: 10.1177/216507990705500705
13. Prakticheskaya psykhodiagnostika. Metodiki i testy [Practical psychodiagnostics. Procedures and tests] (2001). Samara: «Bachrach-M», 664.
Рекомендовано до публтаци д-р мед. наук, професор Моыенко В. С.
Дата надходження рукопису 19.02.2016
Мкяк Сергш Анатолшович, кандидат медичних наук, старший науковий сшвробгтник, вщдш мехашз]шв протипухлинно! терапи, 1нститут експериментально! патологи, онкологи i радюбюлоги iM. Р. £. Кавецького НАН Укра!ни, вул. Васильшвська, 45, м. Ки!в, Укра!на, 03022 E-mail: misyak@gmail.com
УДК 616.895.87
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.63738
ЗМ1НИ КОГН1ТИВНИХ ФУНКЦ1Й ЛЮДИНИ П1Д ВПЛИВОМ АРТЕР1АЛЬНО1 ГШЕРТЕНЗП (АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВО1 Л1ТЕРАТУРИ)
© О. М. Дзюба, О. А. Толмачов
BidoMO, що apmepicmbna гiпертензiя е не тшьки ознакою серцево-судинно'1' патологи, але й суттевим фактором впливу на когттивну сферу людини, пoгiршуючим яюсть ii життя. Насьогодт ця проблема вийшла за медико-сощальну площину, ставши мультидисциплiнcрнoю, осюльки охоплюе не тшьки od6 старших вжових груп, а й людей молодого трудоактивного вту, що пoгiршуе екoнoмiчну безпеку держави Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, кoгнiтивнi порушення, працездатний вж, яюсть життя, мiж-дисциплiнарна проблема
Aim is to elucidate the problems of human intellectual sphere at arterial hypertension. Methods. Bibliosemantic method, structural-logical analysis.
Bibliosemantic one - is for revelation of the base of last period scientific publications on studied problem. Structural-logical analysis - is for structuring scientific data on certain logic.
Results. There was established that cognitive disorders significantly lower the patient's life expectancy, worsen his life quality. In this connection it is necessary to control the arterial pressure and to regulate its level. Especially it concerns the able-bodied population of reproductive age as a main potential of security of the country. Conclusions. This problem is an interdisciplinary one and not only medical specialists (neuropathologists, psychiatrists, cardiologists and therapeutists) but also the specialists of adjacent professions must be involved in its solution
Keywords: arterial hypertension, cognitive, disorders, able-bodied age, life quality, interdisciplinary problem
1. Вступ
Артерiальна гiпертензiя сьогодн розглядаеться як значний фактор порушення когнггавних функцш.
Когнгтивна дисфункшя являе собою актуальну медико-сошальну проблему сучасного сусшльства, оскшьки порушення слухо-мовно! i зорово! пам'яп, уваги, розумових процеав, психомоторно! реакцп, оптико-просторового гнозиса та конструктивно-про-сторового праксиса суттево знижують яшсть життя пашенлв, а протягом тривалого переб^у призводять до розвитку деменцп i повно! суспшьно! дезадаптацп людини.
2. Мета роботи
Висвгтлити проблеми когштивно! сфери люди-ни при артерiальнiй гшертензп.
3. Методи дослвдження
Бiблiосемантичний метод, метод структурно-логiчного аналiзy
Бiблiосемантичний метод використовувався для вивчення минулих еташв теоретичного i експе-риментального дослiджень слухо-мовно! комушка-цп людини на базi наукових лiтературних джерел, електронних ресурав та державних i мiжнародних нормативно-правових акпв.
Метод структурно-логiчного аналiзу дозволяе структурувати науковi данi з вдабраного масиву ль тературних джерел за певною лопкою: об'ект досль дження у свгтових джерелах - об'ект дослщження у нацiональних джерелах - встановлення зв'язшв та вщ-ношень мiж ними - виявлення невисвплених питань.
4. Результати дослiджень
Контакт i взаемодiя людини з навколишшм свiтом здiйснюються за допомогою когштивних функцiй, якi являють собою найбшьш складно орга-нiзованi функцi! головного мозку для забезпечення сприйняття, шзнання й розшзнавання (гнозис), за-пам'ятовування, мислення, мови (читання й письмо), уваги, рухових навичок (праксис), тобто рацюналь-ного шзнання свпу i забезпечення цшеспрямовано! взаемодп iз ним [1].
На думку багатьох дослвдниыв основною i найчастiшою причиною втрати здатносп до шзнан-ня оточуючого свиу е хвороби судин мозку - сутте-вий фактор розвитку порушення мозкового крово-об^у. У розвитку дано! патологи одне з провщних мюць належить артерiальнiй гiпертензi!' (АГ), яка нерiдко призводить до гшертошчно! енцефалопатi!' (ГЕ) i далi - до розвитку судинно! деменцi!, на яку за
даними рiзних aBTopiB припадае не менше 10 % серед ycix форм деменцii [2-10].
Вивчення захисних мехaнiзмiв когнiтивного резерву людини i причин ix зниження виявляють pi3-нi фактори ризику, яш впливають на стан когнитивного резерву. Питання його корекцп при цереброваску-лярнiй i нейродегенеративнш патологи обговорюють автори [2] вказуючи, що на сьогоднi не знайдено надшних зaсобiв лiкyвaння неухильно прогресую-чих нейродегенеративних захворювань, хоча й вiдомi тaкi засоби захисту мозку як фiзичнa aктивнiсть, ког-штивш навантаження, позитивний емоцiйний фон, що разом з диференцшованою профiлaктикою судин-них розлaдiв, як основного фактору ризику, не ви-кликають сумшву у сво'й докaзовостi.
Як свщчить проведена [3] порiвняльнa характеристика судинних когштивних порушень у хворих з дисциркуляторною енцефалопапею I i II стaдiй, ядром клiнiчноi' картини слад визнати когштивш порушення. Результати дослщжень вiдрiзнялися мiж собою за даними шкал MMSE, FAB, що шдтверджуе необхщшсть визначення чутливих тестових методiв, застосування яких дозволить виявити когштивш по-рушення легкого ступеня.
При дослвдженш хворих з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) встановлено, що бшьш, шж у 90 % випадшв стан у таких пашенлв супроводжуеться когнiтивними порушеннями рiзного ступеня вира-женостi з переважанням розлaдiв нейродинaмiчого типу. При цьому зниження активносп когнiтивниx процесiв за даними дослвдження [4] включали не тшьки порушення пaм'ятi, а й недостатшсть зоро-во-просторових фyнкцiй.
Якщо вважаеться вже доведеним збiльшення ризику розвитку судинних когштивних розлащв при АГ на 40 %, то у оаб старшо' вiковоi групи шдви-щення тиску гальмуе безпосередне i вiдстрочене вiдтворення слiв, що запам'ятовуються, швидкють реакци вибору та aнaлiз iнформaцii [5].
Автори [6] представили докази ангюпротек-тивних i церебропротективних властивостей олме-сартана як ефективного блокатора ангютензинових рецепторiв у ткувант АГ, що дозволяе рекоменду-вати препарат у першу чергу для лшування лiтнix хворих з АГ, для яких збереження когштивних функцш е одним iз прюритетних завдань. В той же час, на думку В. Г. Безшейка [7] додаткове вживання мшроелеменлв може полшшити стан людей iз синдромом дефщиту уваги.
На противагу Л. О. Мiнyшкiнiй [6], в досль дженнi aвторiв C. Anderson, K. Teo, P. Gao et al. [8]
виявлено, що pi3Hi пiдходи до блокування системи ангютензина решну не мали шяких чiтких ефектiв полшшення пiзнавальних резyльтатiв у хворих на сер-цево-сyдиннi розлади або дiабет. Навiть, якщо хворi i3 найнижчим систолiчним тиском мали найбiльше збе-реження пiзнавальноï фyнкцiï, мета-регресiйнi аналь зи не показали нiяких переваг у шзнавальнш дiяльно-стi вщ зниження АТ протягом кiлькох рошв лiкyвання.
Враховуючи мyльтидисциплiнарнiсть пробле-ми, деяк дослiдники вважають, що кардюлоги та-кож повиннi мати такий дiагностичний iнстрyмент, як шкала MMSE для регулювання терапевтичних стратегiй, при встановленш пiзнавальноï дисфyнкцiï у пащенлв [9].
У рекомендацiях £вропейського товариства кардюлопв/£вропейського товариства гiпертензiï (ESH/ESC) 2013 р. вказано, що комбшацп шпбггор ангiотензинперетворювального ферменту (1АПФ) або блокатора рецепторiв ангiотензинy II (БРА) з дiyретиками е найбiльш оптимальними для викори-стання при АГ [10].
За визначенням Комитету експертiв Всесвгт-ньо1' органiзацiï охорони здоров'я (ВООЗ) АГ - це постшно шдвищений систолiчний та/чи дiастолiч-ний артерiальний тиск (АТ). АГ е одним iз розпо-всюджених захворювань серцево-сyдинноï системи (ССС), проте, ВООЗ додатково вводить таке поняття, як „первинно високий тиск". Воно застосовуеться до тих людей, у яких висош цифри АТ вважаються варь антом фiзiологiï органiзмy.
На сучасному етат вивчення мозковоï дис-функцп все бшьше уваги придiляеться дослiдженню когнiтивноï неспроможностi людини не тiльки як суто медичноï проблеми, але й як значущому соцi-альному тягарю.
Як сведчать дослiдження «Глобальное бремя болезней» [11] спроба кшькюно визначити тягар судинних хвороб для краш £вропейського регюну за перiод з 1990 року до 2020 року виглядатиме таким чином: 1ХС у 2020 рощ буде становити 11,2 % ввд загального тягаря хвороб проти 9,9 % у 1990 рощ ЦВХ - 6,2 % проти 5,9 % у 1990 рощ, а от де-генеративш порушення ЦНС у 2020 р. матимуть показник 3,4 % проти 2,4 % у 1990 р., що у свою чергу е загальним несприятливим прогнозом стану штелектуального потенщалу держави.
У 1993 р. ведомим канадським неврологом V. Hachinski [12] для позначення порушень з боку когштивних функцш внаслщок цереброваскулярно-го захворювання був запропонований термш „судин-ш когштивш розлади".
Аналiз ешдемюлогп судинних когштивних порушень, основних елолопчних факторiв, клiнiчноï картини, а також рщшсних генетичних причин, кла-сифiкацiя, патогенез i дiагностика сyдинноï деменцп може наблизити до виршення проблеми когнiтивних порушень при цереброваскулярнш патологiï, як до-сить актуальнш у зв'язку з високою поширешстю як сyдинноï деменцiï, так i значною кшьшстю хворих зi змшаною деменцiею [5].
Про судинну природу когнгтивних порушень при АГ вказують також i дослвдження [12-21].
До тепершнього часу залишаються малови-вченими мехашзми та особливостi формування ран-нiх когнiтивних порушень при початкових стащях цереброваскyлярноï недостатностi на фон АГ, що потребуе пошуку специфiчних психоневрологiчних, нейропсихологiческих маркерiв, якi можуть слу-гувати основою для розробки шдивщуальних т-кyвально-профiлактичних програм даноï категорiï пацiентiв.
Думка про те, що шдвищений АТ е чинником схильносл до розвитку деменцп i розладу когнгтивних функцш, уперше висловлена шведськими до-слiдниками у 1996 рощ за даними 15^чного спосте-реження пацiентiв вiком старше 70 роыв [22]. Було встановлено, що у хворих з початковим високим рiвнем АТ (178/101 мм рт. ст.) шсля 79 рокiв деменцiя виникала частше, нiж у осiб з бшьш низьким АТ (164/92 мм рт. ст.). Класичне уявлення про патогенез сyдинноï деменцп, що розвиваеться внаслвдок ате-росклеротичного ураження судин головного мозку (атеросклеротична деменщя) i множинних мозкових шфаркпв (мyльтиiнфарктна деменцiя) було допов-нене даними про роль iшемiчного дифузного ушко-дження бiлоï пiдкорковоï речовини (субкортикальна лейкоенцефалопапя). 1ншими словами, була вста-новлена достовiрна кореляцiя високого АТ з ризиком виникнення й розвитком деменцп.
Через два роки було опублшоване наукове поввдомлення А. В. Медведева про шдвищений АТ як основний фактор, що викликае ураження судин мшроциркуляторного русла головного мозку [23].
В той же час, виявлено незначну кшькють лгтературних джерел щодо клжчних дослвджень з вивчення когштивних порушень саме при ГЕ. При постановщ дiагнозy ГЕ нередко розумшть, що зниження пам'яп i шших когнiтивних фyнкцiй у пащ-ента з судинною мозковою недостатшстю е прямим результатом хронiчноï шеми головного мозку. Але в реальносп зв'язок мiж когнiтивними розладами та цереброваскулярною недостатшстю може мати бшьш складний характер [24]. До тепешнього часу в лiтератyрi були ввдсутш комплексш дослiдження, якi б були присвячеш видiленню та детальному яшс-ному та кiлькiсномy нейропсихологiчномy аналiзy семiотики когнiтивних розладiв, що не досягають ступеню деменцiï при ГЕ [25].
Актуальшсть дослiджень когнiтивних порушень, що не досягають ступеню деменцп, зумовлена ще i тим, що своечасне виявлення та правильне ль кування цих порушень у пащенлв з ГЕ, без сумшву, шдвищуе яшсть життя, дозволяючи загальмувати, а в деяких випадках i попередити розвиток важких проявiв когнiтивних розладiв у формi деменцiï [26, 27].
Припускають, що АГ мае безпосереднш вплив на виникнення судинного ураження головного мозку, або ж посилюе нейродегенеративш змiни, що лежать в основi хвороб, котрi знижують когнiтивнi можли-востi, як наприклад, хвороба Альцгеймера.
Наявшсть когштивних порушень у пащенпв з АГ вiдмiчено у багатьох дослiдженнях, однак за-лишаеться недостатньо вивченою роль когнггивних разлащв як симптомiв судинно! патологи головного мозку у пащенпв з АГ без шсульту в анамнезi, вiдсутнi дослщження, в яких проводилися б сшвставлення мiж когнiтивними розладами, головними болями, запамо-роченням, iншими неврологiчними симптомами та змь нами головного мозку за даними МРТ у пащенпв з АГ.
Артерiальна гiпертензiя - не лише основний фактор ризику розвитку та прогресування судинно! деменци, а й незалежний фактор ризику когштивно! дисфункци у всiх вжових групах. Протягом багатьох рокiв дискутувалося питання про зв'язок когттив-них порушень i, зокрема деменци рiзно! етюлоги, з рiвнем АТ, а ввдтак, i необхiдностi проведення анти-гiпертензивно! терапи.
Данi вiтчизняних ешдемюлопчних дослiджень свiдчать, що стабiльно шдвищений АТ мають до 40 % дорослого населення. По цьому показнику АГ випереджае вс iншi хвороби системи кровооб^у разом узятi. Поширешсть АГ збiльшуеться з вiком та зустрiчаеться бiльш, нiж у 60 % оаб похилого та старечого вшу [28].
Головний мозок вщноситься до так званих „ор-гашв-мшеней" для АГ. При цьому в основi ураження головного мозку лежать рiзнi механiзми, серед яких АГ е незалежним, самостiйним i сильним фактором ризику iшемiчного чи геморапчного iнсультiв. 1нша, бiльш висока небезпека розвитку безшсультних („ш-мих") шфаркпв головного мозку також мае мюце при АГ. За даними ряду мiжнародних дослiджень, до 25 % оаб лiтнього вiку з АГ або шшими судинними захворюваннями мають, щонайменше, один „нiмий" iнфаркт. З шшого боку, АГ значно шдвищуе ризик формування дифузного ураження бшо! речовини головного мозку (лейкоареоза). Результати дослщження LADIS (Leukoaraiosis And Disability in the Elderly) сввдчать, що АГ фиуруе як другий шсля вiкового за значимiстю предиктор розвитку лейкоареоза у пащенпв. Отже, довгострокове юнування неконтрольовано! АГ у бшьшосп випадкiв призводить до вторинних уражень головного мозку, в основi яких лежить ком-бшащя iнфарктiв мозку (як за клжчною картиною iнсульту, так i „шмих") i дифузного ураження 6шо! речовини (лейкоареоз). Клшчна картина ураження головного мозку як органа-мшеш при АГ рiзноманiтна i багато у чому залежить вiд локалiзацil перенесених попередшх гострих порушень мозкового кровооб^у. Однак практично у всiх випадках розвиваються пору-шення вищих мозкових функцш. Когнiтивнi порушен-ня являють собою найбiльш типовий прояв ураження головного мозку при АГ i, таким чином, можуть роз-глядатися як iндикатор дисфункци головного мозку при цьому захворюванш В основi когнiтивних розла-дiв при АГ лежать як лакунарш шфаркти типово! для АГ локалiзацil (таламус, пiдкорковi базальнi гангли), так i дифузнi змiни 6шо! речовини [13].
Когттивш, або пiзнавальнi, функци - сукуп-нiсть процесiв, за допомогою яких здшснюеться
рацiональне пiзнання миру i комунiкацiя. Часто ви-користовують також синошми термiна когттивт функцП: вищ1 мозковI функци, вищ1 корковг функци, вищ1 псих1чн1 функци. Великого значення при когш-тивному дефiцитi набувае методолопя проведення тренiнгу, цiльова популяцiя пащенпв, тривалiсть i систематичнiсть занять [1, 29-32].
Когттивт порушення (зниження штелекту-ально-мнестичних функцiй) е ключовим проявом судинно! недостатност або дисциркуляторно! енце-фалопатi! (ДЕ), яка багато у чому визначае тяжкють стану хворих. Таш порушення слугують найваж-ливiшим дiагностичним критерiем ДЕ ^ напевно, е найкращим маркером для ощнки динамiки захво-рювання. Корекщя когнiтивних порушень у хворих на ДЕ часто мае вирiшальне значення не тшьки для полiпшення якосп життя самого пацiента, але i його родичiв [33].
Термiн „дисциркуляторна енцефалопа^я" (ДЕ) був запропонований у 1958 р. Г. А. Максудовим i В. М. Коганом (за шшими даними - Е. В. Шмидтом i Г. А. Максудовим у 70-х роках минулого сторiччя) [34] i шзшше був включений до впчизняно!' класифь кацi! уражень головного та спинного мозку.
За даними лонптьюдинальних спостережень за розвитком когштивних порушень у оаб рiзних вшових груп встановлено, що шдвищений рiвень АТ е незалежним фактором розвитку шзнавально! дис-функцi!, причому бшьш значними були когнiтивнi розлади у оаб, що не отримували антигшертензив-но! терапi!.
Вважають, що ^м пiдвищеного рiвня АТ, ризик для виникнення АГ (а когштивш порушення виникають паралельно i не завжди явно) створюють надлишкова вага, цукровий дiабет, тютюнопалiння. Проведет [36] дослщження продемонстрували роль АГ, як основного фактора, що усуваеться, в ризику розвитку когштивних порушень, i показали, що не-контрольоване терапiею пiдвищення АТ е суттевим чинником ризику формування у подальшому деменци.
За класифжащею академша Н. Н. Яхно (2011), ^м деменцi! видiляють легкi i помiрнi когнгтив-нi порушення, яю викликають найбiльший iнтерес у план лiкування i профiлактики прогресування ступеня !х тяжкостi, оскiльки, як ведомо, деменщя е потенцiйно курабельним, але невилжовним захво-рюванням [35].
Отже, iз вищевикладеного випливае той важ-ливий висновок, що проблема когнгтивних порушень при АГ е мiждисциплiнарною i у !! вирiшеннi повин-нi брати участь не тшьки невропатологи, психiатри, а також i кардiологи з терапевтами. Тому важливо, щоб останш мали чiтку уяву про цю проблему та алгоритм ршення за допомогою дiевих фармакоте-рапевтичних програм.
Когнiтивнi розлади значно знижують трива-лiсть життя пащента, погiршують якiсть його життя, зменшують прихильнiсть до лiкування. Особливо значущою проблема е для працездатного населення, у тому чи^ i репродуктивного вiку, оскiльки, за кш-
цевим рахунком, зниження працездатносп попршуе рiвень потенцiалy безпеки держави.
Певш yспiхи вiтчизняноï медицини, охорони здоров'я, сошальш досягнення дозволили збшьши-ти тривалють життя людей. Однак щ досягнення у комплексi зi зниженням народжуваносп мають важ-ливий супутнш ефект - збiльшення числа оаб похи-лого вiкy в стрyктyрi населення i, як наслiдок, змшу структури захворюваностi, збiльшення частки су-динних i нейродегенеративних дементних захворю-вань. Таким чином, шдвищення частки когштивних порушень у стрyктyрi захворюваносп являе собою одну з першочергових проблем сyчасноï медицини, у якш когнiтивнi фyнкцiï е однiею з мшеней не тiльки артерiальноï гшертензп, а i поеднаних з нею шших патологiчних станiв, що на сучасному еташ наукових спостережень практично не вивчено.
В результат аналiзy наyковоï лiтератyри вста-новлено, що стан когнiтивноï сфери людини пов'яза-ний iз здатнiстю до шзнання оточення через мозко-вий кровообщ а тому:
1. Артерiальна гiпертензiя, як порушення моз-кового кровооб^у, е провiдним фактором попршен-ня зв'язку людини з оточуючим свiтом саме через гальмування аналiтико-синтетичноï фyнкцiï сприй-няття i оцшки зовнiшньоï iнформацiï, вiдтак можна розцшювати когнiтивнi порушення як iндикатор дис-фyнкцiï головного мозку при артерiальнiй гiпертензiï.
2. Ефект лiкyвання порушень даного типу не призводить до бажаних результалв, оскшьки насьо-годш вiдсyтнi чyтливi тестовi методи виявлення ког-нiтивних порушень легкого (початкового) ступеня.
5. Обговорення результат дослщжень
В Таллiннськiй хартiï «Система охорони здоров'я - добробут» (25-27 червня 2008 р.), зокрема говориться, що пащентам потрiбно забезпечити доступ до високоякiсноï медичноï допомоги, i впевнешсть у тому, що постачальники послуг у свош робоп спираються на найсyчаснiшi i надшш данi в медико-бiологiчнiй наyцi, а також використовують найбшьш адекватнi технологи для забезпечення ефективносп i безпеки втручань.
Як свiдчать результати дослвджень, насьогоднi дослiдники проблеми когнiтивноï сфери людини обрали ïï вирiшення двома шляхами: дiагностика i лiкyвання, яш логiчно пов'язанi мiж собою.
Рiзнi термiнологiчнi прийоми носять всього-навсього уточнюючий характер назви захворювання, не впливаючи на керування процесом одужання па-цiента. Такi лiтератyрнi даш мають свiй сенс, оскшь-ки, тим чи шшим чином, добираються до тiеï точки хвороби, назва якоï змогла б у подальшому пiдказати спосiб лiкyвання.
При цьому вс наyковцi у сво1х роботах един у дyмцi, що своечасне, максимально ранне виявлення та подальше правильне лшування цих порушень у пашенлв шдвищуе якiсть 1х життя, дозволяючи загальмувати, а у деяких випадках i попередити розвиток важких проявiв когнiтивних розладiв, по-
переджаючи настання деменцп, яка е потенцшно курабельним, але невилжовним захворюванням.
Враховуючи вище викладене, слiд вiдзначити, що заслуговуе на увагу i потребуе детальноï пророб-ки точка зору, що когнгтивш порушення саме легкого i помiрного стyпенiв викликають найбiльший ште-рес у планi лiкyвання i профшактики прогресування ступеня 1х тяжкостг
Однак на думку авторiв дослвдження, yспiх лiкyвання i профiлактики захворювання напряму залежить ввд чyтливостi i надшносп дiагностич-ного методу.
6. Висновки
За даними аналiзy вiдiбраного масиву лгтера-турних джерел, що висвiтлюють шляхи виршення проблеми когнiтивних порушень, найбiльшоï уваги придiлено артерiальнiй гiпертензiï як головному предиктору пiзнавальноï дисфункцп людини.
Актyальнiсть проблеми зумовлена увагою на-yковцiв до проблеми дiагностики i лiкyвання когш-тивних порушень саме легкого i помiрного ступешв i можливостi подальшоï профiлактики прогресування ступеня 1х тяжкостi.
Головною проблемою змши когнiтивноï сфери людини при артерiальнiй гiпертензiï - е попршене сприйняття зовнiшньоï iнформацiï, зокрема, сенсор-ноï - керiвника поведiнки, що потребуе пошуку специфiчних психоневрологiчних, нейропсихоло-гiчних маркерiв, якi можуть слугувати основою для розробки шдиввдуальних лшувально-профшактич-них програм, в тому чи^ i тренiнгових, для даноï категори пацiентiв.
Лiтература
1. Дубенко, А. Е. Диагностика и лечение когнитивных нарушений: реалии и перспективы [Текст] / А. Е. Дубенко, Т. А. Литовченко, В. И. Коростий // Здоровье Украины. -
2011. - № 9. - С. 16-18.
2. Слободин, Т. Н. Когнитивный резерв: причины снижения и защитные механизмы [Текст] / Т. Н. Слободин, А. В. Горева // Международный неврологический журнал. -
2012. - Т. 3, № 49. - С. 45-51.
3. Михаелян, Т. Х. Сравнительная характеристика сосудистых когнитивных нарушений при дисциркулятор-ной энцефалопатии [Текст] / Т. Х. Михаелян // Межд. мед. журн. - 2012. - № 3. - С. 21-23.
4. Захаров, В. В. Когнитивные нарушения у больных с черепно-мозговой травмой [Текст] / В. В. Захаров, Е. А. Дроздова // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. - 2013. - № 4. - С. 88-93.
5. Гусев, Е. И. Когнитивные нарушения при цереброб васкулярных заболеваниях [Текст] / Е. И. Гусев, А. Н. Боголея пова. - 3-е изд., доп. - М.: МЕДпресс-информ, 2013. - 176 с.
6. Минушкина, Л. О. Рациональная антигипертен-зивная терапия - основа церебропротекции и профилактики когнитивных нарушений [Текст] / Л. О. Минушкина // Трудный пациент. - 2014. - № 7. - С. 26-30.
7. Безшейко, В. Г. Дополнительный прием микроэлементов может улучшить состояние людей с синдромом
дефицита внимания [Текст] / В. Г. Безшейко // Украшський медичний часопис. - 2014. - № 1. - С. 66.
8. Anderson, C. Renin-angiotensin system blockade and cognitive function in patients at high risk of cardiovascular disease: analysis of data from the ONTARGET and TRANSCEND studies [Text] / C. Anderson, K. Teo, P. Gao, H. Arima, A. Dans, T. Unger et. al // The Lancet Neurology. - 2011. - Vol. 10, Issue 1. - P. 43-53. doi: 10.1016/s1474-4422(10)70250-7
9. O'Donnell M. Cognitive impairment and risk of cardiovascular events and mortality [Text] / M. O'Donnell, K. Teo, P. Gao, C. Anderson, P. Sleight, A. Dans et. al // European Heart Journal. - 2012. - Vol. 33, Issue 14. - P. 1777-1786. doi: 10.1093/eurheartj/ehs053
10. Mancia, G. 2013 Practice guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC): ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension [Text] / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz, J. Redan, A. Zanchetti, M. Böhm et. al // Journal of Hypertension. -2013. - Vol. 31, Issue 10. - P. 1925-1938. doi: 10.1097/hjh. 0b013e328364ca4c
11. The global burden of disease: 2004 update [Text]. -Geneva: WHO Press, 2008. - 153 p.
12. Hachinski, V. Vascular dementia: diagnostic criteria for research studies [Text] / V. Hachinski, J. V. Bowler // Neurology. - 1993. - Vol. 43, Issue 10. - Р. 2160-2161.
13. Захаров, В. В. Когнитивные нарушения при артериальной гипертензии [Текст] / В. В. Захаров, Н. В. Вахни-на // Нервные болезни. - 2013. - № 3. - С. 16-21.
14. Емелин, А. Ю. Когнитивные нарушения при цере-броваскулярной болезни: (патогенез, клиника, дифференциальная диагностика) [Текст]: автореф. дис. ... док. мед. наук /
A. Ю. Емелин. - Санкт-Петербург, 2010. - 37 с.
15. Ефимова, Н. Ю. Нарушения суточного ритма артериального давления в патогенезе когнитивной дисфункции у пациентов с метаболическим синдромом [Текст] / Н. Ю. Ефимова, В. Ю. Чернов, И. Ю. Ефимова и др. // Артериальная гипертензия. - 2010. - Т. 16, № 4. - С. 356-361.
16. Захаров, В. В. Диагностика и лечение когнитивных нарушений при дисциркуляторной энцефалопатии [Текст] / В. В. Захаров, И. Ю. Савушкина // РМЖ. - 2010. -Т. 19, № 2. - С. 108-113.
17. Захаров, В. В. Коррекция когнитивных нарушений у пациента с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью: как сделать правильный выбор [Текст] /
B. В. Захаров, Н. В. Вахнина, О. Д. Остроумова // Эффективная фармакотерапия. - 2014. - № 12. - С. 12-18.
18. Казакова, Е. К. Когнитивные расстройства у па-ы циентов с нарушением ритма сердца [Текст] / Е. К. Казакова, А. С. Котов // Клиническая геронтология. - 2013. - № 11. -
C. 10-13.
19. Остроумова, О. Когнитивные нарушения при артериальной гипертонии и возможности их коррекции [Текст] / О. Остроумова, К. Резникова // Врач. - 2011. -№ 14. - С. 33-38.
20. Преображенская, И. С. Когнитивные нарушения у пациентов с острой и хронической церебральной ишемией: этиология, патогенез, принципы терапии [Текст] / И. С. Преображенская // Эффективная фармакотерапия. - 2014. -№ 42. - С. 16-22.
21. Путилина, М. В. Цитиколин в коррекции сосудистых когнитивных нарушений и профилактика сосудистой деменции после инсульта [Текст] / М. В. Путилина // Лечащий врач. - 2011. - № 11. - С. 66-69.
22. Skoog, I. 15-year longitudinal study of blood pressure and dementia [Text] / I. Skoog, L. Nilsson, G. Persson, B. Lernfelt, S. Landahl, B. Palmertz et. al // Lancet. - 1996. -Vol. 347, Issue 9009. - P. 1141-1145. doi: 10.1016/s0140-6736(96)90608-x
23. Медведев, А. В. Сосудистая деменция [Текст] / А. В. Медведев // Российский медицинский журнал. - 1998. -Т. 1, № 4. - С. 20-23.
24. Стуров, Н. В. Сосудистая энцефалопатия при артериальной гипертензии как сочетание когнитивных нарушений и органического поражения головного мозга [Текст] / Н. В. Стуров, И. С. Манякин, Е. С. Басова // Трудный пациент. - 2011. - Т. 9, № 1. - С. 24-27.
25. Кисляк, О. А. Гипертоническая энцефалопатия и когнитивные нарушения: новые возможности диагностики и лечения [Текст] / О. А. Кисляк, А. В. Болотов // Здоров'я Украши. - 2011. - № 2 (255). - С. 36-37.
26. Одинак, М. М. Коррекция не достигающих степени деменции когнитивных нарушений у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией [Текст] / М. М. Одинак,
A. В. Кашин, А. Ю. Емелин и др. // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2013. - № 5. - С. 25-30.
27. Локшина, А. Б. Современные представления о не-дементных когнитивных расстройствах [Текст] / А. Б. Локшина // Эффективная фармакотерапия. - 2015. - № 1. - С. 36-44.
28. ЩЩ^чна дотждь про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуацта та результати дiяльностi системи охорони здоров'я Украши. 2014 рш [Текст] / за ред. О. КшташвЫ; МОЗ Украши, ДУ „У1СД МОЗ Украши". -К.: МВЦ „Медшформ", 2015. - 460 с.
29. Вахнина, Н. В. Когнитивные нарушения и их лечение у больных с артериальной гипертензией [Текст] / Н. В. Вахнина // Медицинский совет. - 2014. - № 5. - С. 30-36.
30. Деревнина, Е. С. Когнитивные расстройства у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями [Текст] / Е. С. Деревнина, Д. Г. Персашвили, Ю. Г. Шварц // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - № 5. - С. 24-29.
31. Дядык, А. И. Артериальные гипертензии в современной клинической практике [Текст] / А. И. Дядык, А. Э. Ба-грий. - 3-е изд., доп. и пер. - Киев: Люди в белом, 2014. - 206 с.
32. Levi Marpillat, N. Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia: a network me-ta-analysis [Text] / N. Levi Marpillat, I. Macquin-Mavier, A.-I. Tropeano, A.-C. Bachoud-Levi, P. Maison // Journal of Hypertension. - 2013. - Vol. 31, Issue 6. - Р. 1073-1082. doi: 10.1097/ hjh.0b013e3283603f53
33. Семушкина, Е. Г. Прогностические критерии про-грессирования когнитивных нарушений у больных дисцир-куляторной энцефалопатией [Текст]: дис. ... канд. мед. наук / Е. Г. Семушкина. - М., 2012. - 159 с.
34. Мороз, В. А. Дисциркуляторная энцефалопатия: современные подходы к лечению и профилактике [Текст] /
B. А. Мороз // Провизор. - 2008. - № 9. - С. 20-23.
35. Иванов, М. В. Влияние фармакотерапии антидепрессантами на когнитивные функции при депрессивных расстройствах: возможности применения флувоксамина
[Текст] / М. В. Иванов, А. В. Сорокина // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. - 2014. -№ 3. - С. 122-127.
36. Вассерман, Л. И. Нейрокогнитивный дефицит и депрессивные расстройства: структурно-функциональный под ход в сравнительных многомерных исследованиях [Текст] / Л. И. Вассерман, Н. И. Ананьева, Е. Л. Вассерман и др. // Обозрение психиатрии и медицинской психологии. - 2013. - № 4. -С. 58-67.
References
1. Dubenko, A. E., Litovchenko, T. A., Korostij, V. I. (2011). Diagnostika i lechenie kognitivnyh narushenij: realii i perspektivy. Zdorov'e Ukrainy, 9, 16-18.
2. Slobodin, T. N., Goreva, A. V. (2012). Kognitivnyj rezerv: prichiny snizhenija i zashhitnye mehanizmy. Mezhdun-arodnyj nevrologicheskij zhurnal, 3 (49), 45-51.
3. Mihaeljan, T. H. (2012). Sravnitel'naja harakteristika sosudistyh kognitivnyh narushenij pri discirkuljatornoj jence-falopatii. Mezhd. med. zhurn., 3, 21-23.
4. Zaharov, V. V., Drozdova, E. A. (2013). Kognitivnye narushenija u bol'nyh s cherepno-mozgovoj travmoj. Nevrologi-ja, nejropsihiatrija, psihosomatika, 4,. 88-93.
5. Gusev, E. I., Bogolepova, A. N. (2013). Kognitivnye narushenija pri cerebrovaskuljarnyh zabolevanijah. Moscow: MEDprecs-inform, 176.
6. Minushkina, L. O. (2014). Racional'naja antigiperten-zivnaja terapija - osnova cerebroprotekcii i profilaktiki kognitivnyh narushenij. Trudnyj pacient, 7, 26-30.
7. Bezshejko, V. G. (2014). Dopolnitel'nyj priem mikro-jelementov mozhet uluchshit' sostojanie ljudej s sindromom deficita vnimanija. Ukrains'kij medichnij chasopis, 1, 66.
8. Anderson, C., Teo, K., Gao, P., Arima, H., Dans, A., Unger, T. et. al (2011). Renin-angiotensin system blockade and cognitive function in patients at high risk of cardiovascular disease: analysis of data from the ONTARGET and TRANSCEND studies. The Lancet Neurology, 10 (1), 43-53. doi: 10.1016/ s1474-4422(10)70250-7
9. O'Donnell, M., Teo, K., Gao, P., Anderson, C., Sleight, P., Dans, A. et. al (2012). Cognitive impairment and risk of cardiovascular events and mortality. European Heart Journal, 33 (14), 1777-1786. doi: 10.1093/eurheartj/ehs053
10. Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., Redän, J., Zanchetti, A., Böhm, M. et. al (2013). 2013 Practice guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC). Journal of Hypertension, 31 (10), 1925-1938. doi: 10.1097/hjh.0b013e328364ca4c
11. The global burden of disease: 2004 update (2008). Geneva: WHO Press, 153.
12. Hachinski, V., Bowler, J. V. (1993). Vascular dementia: diagnostic criteria for research studies. Neurology, 43 (10), 2160-2161.
13. Zaharov, V. V., Vahnina, N. V. (2013). Kognitivnye narushenija pri arterial'noj gipertenzii. Nervnye bolezni, 3, 16-21.
14. Emelin, A. Ju. (2010). Kognitivnye narushenija pri cerebrovaskuljarnoj bolezni: (patogenez, klinika, differencial' naja diagnostika). Sankt-Peterburg, 37.
15. Efimova, N. Ju., Chernov, V. Ju., Efimova, I. Ju. et. al (2010). Narushenija sutochnogo ritma arterial'nogo davleni-ja v patogeneze kognitivnoj disfunkcii u pacientov s metaboli-cheskim sindromom. Arterial'naja gipertenzija, 16 (4), 356-361.
16. Zaharov, V. V., Savushkina, I. Ju. (2010). Diagnostika i lechenie kognitivnyh narushenij pri discirkuljatornoj jence-falopatii. RMZh, 19 (2), 108-113.
17. Zaharov, V. V., Vahnina, N. V., Ostroumova, O. D. (2014). Korrekcija kognitivnyh narushenij u pacienta s arterial'noj gipertenziej i serdechnoj nedostatochnost'ju: kak sdelat' pravil'nyj vybor. Jeffektivnaja farmakoterapija, 12, 12-18.
18. Kazakova, E. K., Kotov, A. S. (2013). Kognitivnye rasstrojstva u pacientov s narusheniem ritma serdca. Kliniches-kaja gerontologija, 11, 10-13.
19. Ostroumova, O., Reznikova, K. (2011). Kognitivnye narushenija pri arterial'noj gipertonii i vozmozhnosti ih korrek-cii. Vrach, 14, 33-38.
20. Preobrazhenskaja, I. S. (2014). Kognitivnye narushenija u pacientov s ostroj i hronicheskoj cerebral'noj ishemiej: jetiologija, patogenez, principy terapii. Jeffektivnaja farmakoter-apija, 42, 16-22.
21. Putilina, M. V. (2011). Citikolin v korrekcii sosud-istyh kognitivnyh narushenij i profilaktika sosudistoj demencii posle insul'ta. Lechashhij vrach, 11, 66-69.
22. Skoog, I., Nilsson, L., Persson, G., Lernfelt, B., Landahl, S., Palmertz, B. et. al (1996). 15-year longitudinal study of blood pressure and dementia. The Lancet, 347 (9009), 11411145. doi: 10.1016/s0140-6736(96)90608-x
23. Medvedev, A. V. (1998). Sosudistaja demencija. Rossijskij medicinskij zhurnal, 1 (4), 20-23.
24. Sturov, N. V., Manjakin, I. S., Basova, E. S. (2011). Sosudistaja jencefalopatija pri arterial'noj gipertenzii kak so-chetanie kognitivnyh narushenij i organicheskogo porazhenija golovnogo mozga. Trudnyj pacient, 9 (1), 24-27.
25. Kisljak, O. A., Bolotov, A. V. (2011). Giperton-icheskaja jencefalopatija i kognitivnye narushenija: novye vozmozhnosti diagnostiki i lechenija. Zdorov'ja Ukrainy, 2 (255), 36-37.
26. Odinak, M. M., Kashin, A. V., Emelin, A. Ju. et. al (2013). Korrekcija ne dostigajushhih stepeni demencii kogni-tivnyh narushenij u pacientov s discirkuljatornoj jencefalopatiej. Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. S. S. Korsakova, 5, 25-30.
27. Lokshina, A. B. (2015). Sovremennye predstavlenija o nedementnyh kognitivnyh rasstrojstvah. Jeffektivnaja farma-koterapija, 1, 36-44.
28. Kvitashvili, O. (Ed.) (2015). Shhorichna dopovid' pro stan zdorov'ja naselennja, sanitarno-epidemichnu sytuaci-ju ta rezul'taty dijal'nosti systemy ohorony zdorov'ja Ukrai'ny. 2014 rik. Kyiv: MVC „Medinform", 460.
29. Vahnina, N. V. (2014). Kognitivnye narushenija i ih lechenie u bol'nyh s arterial'noj gipertenziej. Medicinskij sovet, 5, 30-36.
30. Derevnina, E. S., Persashvili, D. G., Shvarc, Ju. G. (2012). Kognitivnye rasstrojstva u pacientov s serdechno-sosud-istymi zabolevanijami. Sovremennye problemy nauki i obrazo-vanija, 5, 24-29.
31. Djadyk, A. I., Bagrij, A. Je. (2014). Arterial'nye gipertenzii v sovremennoj klinicheskoj praktike. Kiev: Ljudi v belom, 206.
32. Levi Marpillat, N., Macquin-Mavier, I., Tropeano, A.-I., Bachoud-Levi, A.-C., Maison, P. (2013). Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia. Journal of Hypertension, 31 (6), 1073-1082. doi: 10.1097/hjh.0b013e3283603f53
33. Cemushkina, E. G. (2012). Prognosticheskie kriterii progressirovanija kognitivnyh narushenij u bol'nyh discirkulja-tornoj jencefalopatiej. Moscow, 159.
34. Moroz, V. A. (2008). Discirkuljatornaja jencefalop-atija: sovremennye podhody k lecheniju i profilaktike. Provizor, 9, 20-23.
35. Ivanov, M. V., Sorokina, A. V. (2014). Vlijanie farma-koterapii antidepressantami na kognitivnye funkcii pri depres-sivnyh rasstrojstvah: vozmozhnosti primenenija fluvoksamina. Obozrenie psihiatrii i medicinskoj psihologii im. V. M. Behtere-va, 3, 122-127.
36. Vasserman, L. I., Anan'eva, N. I., Vasserman, E. L. et. al (2013). Nejrokognitivnyj deficit i depressivnye rasstro-jstva: strukturno-funkcional'nyj podhod v sravnitel'nyh mno-gomernyh issledovanijah. Obozrenie psihiatrii i medicinskoj psihologii, 4, 58-67.
Дата надходження рукопису 17.02.2016
Дзюба Олександр Миколайович, доктор медичних наук, професор, ДУ «Украшський шститут стратепч-них дослщжень Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни», пров. Волго-Донський, 3, м. Ки!в, Украна, 02099 Е-mail: dziubaan@ukr.net
Толмачов Олексш Анатолiйович, лiкар-психiатр, Клiнiчний госпiталь Державно! прикордонно! служби Укра!ни м. Одеси, вул. Черняховського, 6, м. Одеса, Укра!на, 65009 Е-mail: tolmacheval76@mail.ru
УДК 616.33 - 053.2 - 002 - 085 : 579.835.12 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.64430
ДИНАМ1КА МОРФОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ШЛУНКА В РАННЬОМУ ПОСТЕРАДИКАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1 У Д1ТЕЙ
© О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, Н. Р. Кеч, I. Ю. Кулачковська, В. Д. Семен, Л. Я. Чекан
До^джувався вплив пробютика, що мттить Lactobacillus reuteri DSM17938, на слизову оболонку шлунка дтей з деструктивними формами патологи гастродуоденально'1' зони пся ерадикацiйнoi терапи. Доведено здаттсть лактобактерш зменшувати запальт змти слизово'1' оболонки, ят утримуються i тсля успiшнoi елiмiнацii Helicobacter pylori. Обтрунтовано дoцiльнiсть використання препаратiв, що мттять Lactobacillus reuteri в лжуванш дiтей в ранньому постерадикацшному перioдi
Ключовi слова: дти, гастродуоденальна зона, ерадикацшна тератя, Helicobacter pylori, Lactobacillus reuteri
Helicobacter pylori (Нр) in 60-80 % of cases is the cause of forming the gastric ulcer and in у 90-95 % - the duodenum ulcer, there was also proved its connection with appearance of adenocarcinomas and gastric lymph. But elimination of Нр does not lead to the stopping of inflammatory response of mucosa. The search for the ways of control of the mucosa inflammatory response along with eradication of Нр-infection is a topical problem of children gastroenterology.
Aim of research was the study of influence of probiotic that contains Lactobacillus reuteri DSM 17938 on inflammatory changes of gastric mucosa in children with destructive forms of gastroduodenal zone pathology after successful eradication therapy.
Materials and methods. There were examined 98 children 8-13 years old with destructive forms of gastroduodenal pathology. The verification of diagnosis and treatment was carried out according to the actual Ukrainian MHP protocols of giving help to the children with gastroduodenal pathology. Diagnostics of Нр was carried out using histological method and detection of Нр antigen in excrements. At morphological study of mucosa bioptats there were assessed the degree of intensity of the chronic inflammatory process, its activity, presence and intensity of mucosa atrophy and metaplasia. The main group (MG) included 53 children who received the eradication therapy from the very beginning and during the month after its end received preparations that contain Lactobacillus reuteri; the control group (CG) included 45 children who received an analogous treatment but probiotics were prescribed if necessary and only at the time of taking antibiotics.
Results. The results of morphological studies in children from the MG demonstrated the considerably less intense inflammatory changes of mucosa than in children from the CG. Especially the degree of inflammatory process severity and activity were statistically reliably lower in MG comparing with CG. The part of patients with the symptoms of mucosa atrophy decreased more essentially in MG but the difference was not reliable.
