CC BY
29
УДК: 639.3: 611-018
Слюсаренко А.О., астрант ® Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет
ЗМ1НИ Г1СТОЛОПЧНО1 СТРУКТУРИ М'ЯЗ1В ЛУСКАТОГО КОРОПА
Р1ЗНИХ В1КОВИХ ГРУП
Дослгджено г1столог1чну будоеу м'язоеог тканины лускатого коропа ргзних ежоеих груп. Встаноелено, що характер езаеморозташуеання волокон череоног та бшог тканин поблизу бгчног перегородки та е дтянках, розташоеаних на е1дсташ е1д нег, мають суттее1 егдмтностг. На р1ет бгчног перегородки як у поеерхнееому, так I е глибокому латеральних м 'язах спостер1гаеться значна кглькгсть дргбних м 'язоеих еолокон.
Ключовi слова: м 'язоеа тканина, м 'язоег еолокна, мюф1брили, г1столог1чна будоеа, поеерхнееий латеральний м 'яз, глибокий латеральний м 'яз, цьоголтка, деолтка, трилтка, лускатий короп
Актуальшсть теми. У костистих риб латеральна мускулатура представлена поверхневим та глибоким латеральними м'язами, яю в свою чергу подшяються на вентральну та дорсальну частини. Вони мають вигляд сегментованих тяжiв, яю розташовуються поздовжньо [1, 2, 3]. Поверхневий латеральний м'яз проходить пластом або у виглядi тяжу iз трикутним утворенням на рiвнi бiчноl перегородки над глибоким латеральним м'язом [4]. Ркт та розвиток цих м'язiв залежить вщ виду, вжу риб, сезону та швидкост плавання [5, 6]. Однак, при проведенш аналiзу л^ературних джерел було вiдмiчено, що в них не достатньо висв^леш даш щодо пстолопчно! структури латеральних м'язiв риби. Дослщження проводили на представнику пркноводних коропових риб - лускатому корот. Для населення Украши вш е одним iз основних об'екив харчування i складае 2/3 загального обсягу реалiзованоl товарно! риби родини коропових. Тому, метою роботи було дослщити змши пстолопчно1 структури м'язiв лускатого коропа рiзних вжових груп.
Матер1ал та методи. Матерiалом для пстолопчного дослiдження була поперечно-посмугована м'язова тканина цьогол^ок, дволiток та трил^ок лускатого коропа. Шматочки м'язово! тканини розмiром 1 см3 вiдбирали вщ щойновиловлено! риби на рiвнi бiчноl лши.
Фiксацiю м'язово1 тканини проводили у 10 % розчиш нейтрального формалiну. Шсля фксаци матерiал промивали проточною водою, зневоднювали у спиртах зростаючо1 концентраций Дослiдний матерiал заливали у целощин. Зрiзи, товщиною 5-10 мкм, виготовляли на санному мiкротомi i фарбували за методом Ван-Гiзона згiдно з пстолопчними посiбниками [7].
Морфометрiю тканин проводили за допомогою мiкроскопа Бюлам Р5У4.2 та мiкрометра окулярного МОВ-1-16х. Мiкрофотографування
® Слюсаренко А.О., 2010
294
пстолопчних препараив виконували за допомогою вщеокамери CCD СОМ PLUGUE USB-2, яка вмонтована у мжроскоп KONUS. Статистична обробка отриманих результат здiйснювалась за стандартними методиками [8], а також з використанням комп'ютерно1 програми Microsoft Excel.
Результати дослщження. При гicтологiчному доcлiджeннi м'язово1 тканини поверхневого латерального м'язу у цьогол^ок, дволiток та трилiток лускатого коропа було вiдмiчeно, що даний м'яз розташовуеться у виглядi тяжу. У коропа на рiвнi бiчноï перегородки вiн утворюе трикутне розширення.
Вiд глибокого латерального м'язу вш добре вiдмeжовуeтьcя прошарком cполучноï тканини - пeримiзieм. М'язова тканина цього м'яза у двол^ок i трил^ок подiляeтьcя пeримiзieм на пучки I та II порядив (рис. 1), а у трил^ок ще й пучки III порядку. Тодi як у м'язовш тканинi цьоголiток такий подш вiдмiчали лише у вентральнш та дорcальнiй чаcтинi м'яза. В дшянках трикутного розширення вiдмiчали вщносно вeликi пучки м'язових волокон. Пeримiзiй, який формував пучки II порядку у вЫх вiковиx групах вщходив вiд гiподeрми. Порiвнюючи розвиток гшодерми у лускатого коропа рiзниx вжових груп встановили, що вона найбшьш розвинена у трилiток.
Рис. 1. Сформован пучки м'язових волокон у поверхневому латеральному м'яз1 (Ван-Гiзон. х 400): а - перимiзiй; б - м'язовi волокна
Перимiзiй на рiвнi бiчно! перетинки у цьогол^ок представлений нерозвиненою крихкою сполучною тканиною, тодi як у трилiток навколо пучюв III порядку вiдмiчали велик прошарки рихло! сполучно! тканини. У двол^ок та трилiток в цш тканинi спостерiгали велику кiлькiсть адипоциив.
У коропiв дослiджуваних вiкових груп м'язова тканина поверхневого латерального м'язу мютила червош м'язовi волокна округло!, овально! та овальновидовжено! форм. У двол^ок, окрiм таких волокон, спостер^али волокна трикутно! форми, а у трил^ок - кутасто!. На поперечних зрiзах м'язово! тканини вiдмiчали щшьне розташування м'язових волокон у поверхневому латеральному м'язг У риб вЫх вiкових груп було вiдмiчено, що поверхневi шари дослiджуваного м'яза мютили як великi так i дрiбнi м'язовi волокна. Разом з тим, на межi iз глибоким латеральним м'язом поверхневий латеральний м'яз мктив дуже дрiбнi м'язовi волокна (рис. 2, 3). Це пов'язано iз
295
процесами формування м'язово! тканини гшерпластичним та riпертрофiчним шляхами.
Рис. 2. Локашзащя м'язових волокон Рис. 3. Дрмбш м'язовi волокна у
поверхневого латерального м'яза поверхневому латеральному м'язi
цьоголiток лускатого коропа (Ван- (Ван-Пзон. х 100): а - червош м'язовi
Гiзон. х 400): а - гшодерма; б - м'язовi волокна; б - бш м'язовi волокна волокна; в - перимiзiй
М'язовi волокна дослщжуваних поверхневих латеральних м'язiв цьоголiток, двол^ок i трилiток були оточенi ч^ко вираженим ендомiзieм, мали добре виражену сарколему та саркоплазму. Саркоплазма мктила мiофiбрили, якi розташовувалися по центру i займали майже всю площу волокна. У м'язових волокнах, розташованих на межi iз глибоким латеральним м'язом, вiдмiчали велику кiлькiсть саркоплазми i незначну кiлькiсть мiофiбрил (рис. 4). Саркоплазму спостер^али як навколо мiофiбрил, так i мiж ними.
Л,
1
■ V / ' ' '
Рис. 4 Розташування мпофнбрил у м'язових волокнах поверхневого латерального м'яза (Ван-Пзон. х 1000)
Ядра в м'язових волокнах поверхневого латерального м'яза округло!, овально! форм розташовувалися на перифери. У трилггок вiдмiчали м'язовi волокна, яю також мiстили i центрально розташоваш ядра.
296
Згщно проведених морфометричних дослщжень було встановлено, що середнш дiаметр м'язових волокон поверхневого латерального м'язу збшьшуеться з вжом. У цьогол^ок вiн становив 47,6±0,5 мкм за, у двол^ок -56,1±0,6 мкм i у трилiток 63,2±1,0 мкм (р<0,001; табл. 1).
Таблиця 1.
Середнш д1аметр м'язових волокон поверхневого латерального м'язу (мкм)
Бюметричний показник В1к риби
цьогол1тки дволитси трилики
М±т 47,6±0,5 56,1±0,6 63,2±1,0***
с 8,5 9,8 12,1
Примггка. *** р< 0,001 - пор1вняно 1з цьоголитами
Дослiджуючи глибокий латеральний м'яз лускатого коропа ми вщм^или, що вiн подiляeться мiосептами на окремi мiомери. Мiосепти вiдходять вщ бiчно! перегородки та вiд перимiзiю, що вiддiляe поверхневий та глибокий латеральш м'язи, подiляючи утворюючи мюмери у виглядi концентрично розташованих кш та пiвкiл. Окремi мiосепти мктили жировi клiтини. Верхнi мiомери глибокого латерального м'яза, особливо його вентрально! частини, подшяються на пучки м'язових волокон I та II порядив (рис. 5). У дорсальнш частиш м'яза двол^ок та трилiток подш м'язово! тканини на пучки виражений слабко, а у цьогол^ок вщсутнш. Мiомери, якi розташовувалися у глибиш м'яза не подшялися на пучки м'язових волокон.
Рис. 5. Пучки м'язових волокон у мшмерах глибокого латерального м'язу
(Ван-Пзон. х 100)
М'язова тканина глибокого латерального м'язу представлена бшими м'язовими волокнами. У вЫх вжових групах риб вони були округло!, овально!, трикутно! форми розташовувалися щшьно. У трил^ок також вiдмiчали наявнiсть волокон кутасто! форми. У мюмерах, якi контактували iз бiчною перегородкою вiдмiчали наявнiсть велико! кшькосп дрiбних м'язових волокон (рис. 6). Тобто у цих дшянках глибокого латерального м'яза тканина формувалася гiперпластичним шляхом. У дiлянках, розташованих на вщсташ вiд перегородки, спостер^али великi м'язовi волокна. Навколо таких волокон розмщувалися меншi за розмiром трикутно! форми волокна. У таких дшянках
297
дослщжуваного м'яза було вiдмiчено формування його тканини двома шляхами гiпертрофiчним та гшерпластичним. У м'язовш тканиш також вщмггали наявшсть волокон неправильно овально! та округло! форм. У таких волокнах спостер^али вигини сарколеми, що характерно для поздовжнього подшу м'язових волокон.
Ядра м'язових волокон глибокого латерального м'яза розташовувалися на перифери. У дволиок та трилiток вiдмiчали м'язовi волокна iз центрально розташованими ядрами (рис. 7)
Рис. 6. Розташування др1бних Рис. 7. Розташування ядер у
м'язових волокон у глибокому м'язових волокнах глибокого
латеральному м'яз1 цьоголггка (Ван- латерального м'язу (Ван-Лзон. х
Пзон. х 100): а - м'язовi волокна; б - 400): а - перимiзiй; б - м'язовi волокна
бiчна перегородка з ядрами в центрi
Згщно з отриманими даними (табл. 2) середнш дiаметр м'язових волокон глибокого латерального м'яза риб збшьшуеться iз збiльшенням вiку риб. У цьоголгток цей показник становив 50,2±0,7 мкм, у дволгток - 65,8±1,1 мкм (р<0,001) i у трилiток 82,7±1,7 мкм (р<0,001; табл. 2).
Таблиця 2.
Середнш д1аметр м'язових волокон глибокого латерального м'яза (мкм)
Бюметричний показник В1к риби
цьогол1тки двол1тки трил1тки
М±т 50,2±0,7 65,8±1,1*** 82,7±1,7***
с 11,9 18,6 20,7
Прими-ка. ***р< 0,001 - порiвняно iз цьоголiтками
Висновки. 1. Середнш дiаметр м'язових волокон поверхневого та глибокого латеральних м'язiв у лускатого коропа збiльшуeться iз збiльшенням вiку риб. 2. Рют м'язових волокон як у поверхневому так i в глибокому м'язi проходить за рахунок гiперпластичного та гiпертрофiчного процесiв. 3. У м'язовш тканиш глибокого латерального м'яза вiдмiчали поздовжнш подiл м'язових волокон. 4. Перимiзiй поверхневого латерального м'яза дволгток та трилiток мiстив клiтини жирово! тканини.
298
Л1тература
1. Вронский А.А. Сравнительная анатомия миомеров латеральной мускулатуры костистых рыб с различным уровнем двигательной активности: Сообщ. 2 / А.А. Вронский, Л.А. Николайчук // Вестник зоологии. - 1988. - № 3. - С. 63-68.
2. Коваль А.П. Об относительной массе локомоторной мускулатуры рыб различных скоростных групп / А.П. Коваль // Бионика: Респуб. межведомств. сб. - К.: Наукова думка, 1986. - Вып. 20. - С. 88-91.
3. Мельник О.П. Анатомiя риб: Пщручник / О.П. Мельник, В.В. Костюк, П.Г. Шевченко; тд ред. О.П. Мельника - К. : Центр учбово! л^ератури, 2008 -624 с.
4. Barets A. Contribution a l'etude des systemes moteurs "lent" et "rapide" du muscle lateral des Teleosteean / A. Barets // Arch. anat. microsc. et morphol. exp. -1961. - 50, № 1. - S. 91-187.
5. Growth of carp (Cyprinus carpio) white axial muscle; hyperplasia and hypertrophy in relation to the myonucleous/sarcoplasm ratio and the occurrence of different subclasses of myogenic cells / J.T.M. Koumans, H.A. Akster, G.H.R. Booms, J.W.M. Osse. // J. Fish Biol. - 1993. - P. 69-80.
6. Вронский А.А. Функциональная морфология осевой локомоторной мускулатуры костистых рыб : монография / А.А. Вронский, Л.А. Николайчук. -К.: Наукова думка, 1989. - 184 с.
7. Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункщональш методи дослщжень у нормi та при патологи : навчальний поЫбник / Леонщ Горальський, Володимир Хомич, Олексш Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с. - Бiблiогр. с. 275-276.
8. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Г.Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 380 с.
Summary A. Slusarenko
THE CHANGES OF HISTOLOGICAL STRUCTURE OF MUSCLES SCALY CARP AT DIFFERENT AGE-DEPENDENT GROUPS
The histological structure of muscle tissue of different age groups scaly carp was explored. It is set that character of location of red and white fibres muscle tissue near-by a touch-line and in the areas of located in the distance from her is had by substantial differences. On the of level lateral partitions as at superficial so and deep lateral muscles exceeds the amount of shallow muscles fibres.
Стаття надшшла до редакцИ' 20.03.2010
299
