CC BY
49
УДК 507:504.4.054
Добрянська Г.М. 1, старший науковий сшвробггник, Мельник А.П. 2, к.х.н., завщувач лаборатори еколопчних дослщжень,
Янович Н.С. 3, асистент, Янович Д.О. 3, к.б.н., доцент © 1Лъвгвсъка дослгдна станцгя 1нститутурибного господарстеа НААНУ,
смт. Великий Любтъ 21нститутрибного господарстеа НААНУ, м. Кит
3Лъе1есъкий нацюнальнииутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В В ОРГАН13М1 Р13НИХ ВИД1В ПРОМИСЛОВИХ РИБ
У стат1 наведено дат стосовно вм1сту свинцю та кадмт в органах / тканинах пргсноводних видгв риб - лускатого коропа, товстолобика та быого амура, вирощуваних в ставах Лъвгвсъко! дослгдно! станцИ 1РГ НААНУ. Вгдмгчено депонуючу роль зябер та серця товстолобика у накопичент кадмт та свинцю, та вгдносно низъкии вм1ст вказаних важких метал1в у м 'язовт тканит всгх дослгджуваних видгвриб.
Ключов1 слова: свинецъ, кадмт, лускатии короп, товстолобик, быии амур, органи, тканини, видов/ вгдмгнностг.
Вступ. У перел1ку ксенобютимв, яю можуть надходити з навколишнього середовища у жив1 оргашзми, одними з найнебезпечшших е важк1 метали. Серед 84 метал1в перелж важких, за р1зними критер1ями, становить понад 40 (табл. 1). Окрем1 з них, таю як хром, цинк, марганець, мщь
Таблиця 1
Х1м1чш елементи - важкч метали (за Трахтенберг 1.М. та ¡н., 1994 [1])
Германш ве Нжель N1 Неод1м № Гафнш Ш
1трш У М1дь Си Хром Сг Ртуть НЕ
Миш'як А8 В1смут Цинк гп Тантал Та
Ванадш V Мол1бден Мо Марганець Мп Уран и
Галш ва Свинець РЬ Олово 8п Вольфрам W
Лантан Ьа Ср1бло АЙ 1ндш 1п Золото Аи
Телур Те Торш ТИ Самарш 8ш Ренш Яе
Цирконш гг Талш Т1 Зал1зо Бе Платина Рг
Празеод1м Рг Паладш ра Нюбш NЬ 1ридш 1г
Сурьма 8Ь Рутенш Яи Кадмш са Осмш 08
Церш Се Родш ИИ Кобальт Со
та зал1зо у ф1зюлопчних концентращях е життево необхщними для здшснення регуляторних функцш в оргашзм1 риб, передус1м як складов! фермешгв [2-4]. Разом з тим, перел1к важких метал1в включае в себе елементи, бюлопчна роль у живих оргашзмах для яких не встановлена, I як1 здшснюють токсичний вплив
© Добрянська Г.М., Мельник А.П., Янович Н.С., Янович Д.О., 2013
52
навпъ у незначних концентрациях. До таких елемент1в належать свинець та кадмш.
Свинець за гострого впливу спричиняе кровотеч1 у травному тракт1 риб, анемш, ураження печшки та нирок [5]. 1нтоксикащя свинцем супроводжуеться змшами активносп фермешгв травно! системи [5,6] та ураженням гуморально! ланки ¿муштету риб [7]. Гостре отруення кадм1ем супроводжуеться пошкодженням еттелш зябер, епщермку шк1ри, некрозом кишечника та нирок; хрошчна штоксикащя кадм1ем спричиняе некротичш змши у зябрах, нирках та печшщ, затримку росту у риб [8].
Вщомо, що накопичення важких метал1в в оргашзм1 риб залежить вщ геох1м1чних фактор1в середовища, типу водойми, функцюнального стану оргашзму та особливостей живлення [9]. Разом з тим, питания видово! залежност1 у накопиченш окремих важких метал1в в органах I тканинах риб вивчено меншою м1рою. У зв'язку з цим, метою дано! роботи було вивчення видових вщмшностей у накопиченш важких метал1в (кадмш та свинцю) в органах I тканинах лускатого коропа, товстолобика та бшого амура.
Матер1али 1 методи. Дослщження було проведено в умовах селекцшного ставу (№20) Льв1всько! дослщно! станци 1нституту рибного господарства НААНУ. Об'ектом дослщжень служили риби р1зних вид1в -коропа лускатого, товстолобика та бшого амура 5-р1чного в1ку. Жива маса коропа лускатого становила 2-2,5 кг, товстолобика - 3,5-4 кг, бшого амура - 22,5 кг. Концентращя кадмш та свинцю у вод1 селекцшного ставу в перюд дослщжень не перевищувала кнуючих ГДКрг та становила вщповщно 2,31 та 16,8 мкг/л. Протягом весняного (травень мюяць) перюду з селекцшного ставу вщбирали по 4 особини кожного виду риб, пщдавали 1х декаттацп та вщбирали зразки оргашв I тканин - м'яз1в, зябер, печшки, нирок, шюри та серця. У вказаних органах I тканинах визначали концентрацш кадмш та свинцю за допомогою атомно-абсорбцшного спектрофотометра АА8-3 [10]. Одержан! цифров1 даш опрацьовували статистично - вираховували середш величини (М) та помилку середшх величин (±т).
Результати дослщжень. 1з наведених у таблиц! 2 даних видно, що вмкт кадмш в органах I тканинах дослщжуваних риб характеризуемся певними видовими вщмшностями. Зокрема, концентращя кадмш в уЫх дослщжуваних органах I тканинах коропа лускатого та бшого амура не перевищувала юнуючих ГДК, в той час як вмкт даного елементу в зябрах та серщ товстолобика перевищував нормативш показники вщповщно у 1,43 та 1,21 рази. Одержан! результати свщчать також про вщмшност1 у розподш кадмш в органах I тканинах р1зних вид1в риб. Так, концентращя кадмш в органах I тканинах коропа лускатого зростала у ряд1 м'язи > шк1ра > зябра > печшка > серце > нирки; товстолобика - у ряд1 м'язи > печшка > шюра > нирки > серце > зябра; бшого амура - у ряд1 шюра > м'язи > печшка > зябра > нирки > серце. Високий вмют кадмш у зябрах товстолобика, з одного боку, пояснюеться безпосередшм надходженням даного елементу з водного середовища, а з другого - дозволяе зробити висновок про депонуючу роль зябер вщносно важких метал1в в оргашзм1 товстолобика. Наведен! даш свщчать про те, що м'язова тканина дослщжуваних вид1в риб нагромаджуе кадмш найменшою м1рою, тод1 як у
53
серщ, зябрах та нирках кадмш накопичуеться у пор1вняно вищих концентращях.
Таблиця 2
Вмкт кадм1ю в органах 1 тканинах лускатого коропа, товстолобнка та бшого амура, вирощуваних у ставах Льв1всько*1 дослвдноУ станцй' 1РГ _НААНУ, мг/кг сиро!' масн (М±т, п=4)._
Вид риби Органи {тканини
М'язи Зябра Печ1нка Нирки Шк1ра Серце
Короп лускатий 0,016± 0,003 0,084± 0,012 0,110± 0,016 0,164± 0,023 0,065± 0,009 0,118± 0,014
Товстолобик 0,057± 0,008 0,285± 0,029 0,148± 0,016 0,189± 0,025 0,182± 0,006 0,242± 0,019
Б1лий амур 0,038± 0,007 0,098± 0,011 0,068± 0,009 0,131± 0,015 0,029± 0,006 0,165± 0,015
гдк 0,2
Наведен! у таблиц! 3 даш свщчать про вщмшност1 у розподш свинцю та кадмш в органах { тканинах дослщжуваних риб. Зокрема, концентращя свинцю в органах { тканинах коропа лускатого зростала у ряд1 шюра > м'язи > нирки > серце > печшка > зябра; товстолобика - у ряд1 нирки > м'язи > шюра > печшка > серце > зябра; бшого амура - у ряд1 нирки > м'язи > зябра > печшка > шюра > серце. Разом з тим, повторювалась тенденщя до накопичення понаднормових концентрацш важких метал1в в зябрах та серщ товстолобика та пор1вняно низького нагромадження 1х у м'язовш тканин1 ус1х досл1джуваних вид1в риб.
Таблиця 3
Вм1ст свннцю в органах 1 тканинах лускатого коропа, товстолобика та бшого амура, вирощуваних у ставах Льв1всько¥ дослвдноУ станцй' 1РГ _НААНУ, мг/кг сиро'1 масн (М±т, п=4)._
Вид риби Органи {тканини
М'язи Зябра Печшка Нирки Шк1ра Серце
Короп лускатий 0,60± 0,003 0,92± 0,020 0,91± 0,009 0,74± 0,008 0,34± 0,011 0,82± 0,016
Товстолобик 0,73± 0,025 2,48± 0,17 1,04± 0,20 0,57± 0,026 0,85± 0,039 1,39± 0,21
Б1лий амур 0,53± 0,042 0,61± 0,031 0,70± 0,036 0,40± 0,024 0,74± 0,048 1,75± 0,15
гдк 1,0
Загалом, одержан! нами результати свщчать про кнування видових в1дм1нностей у накопиченш та розпод1л1 кадм1ю та свинцю в органах { тканинах коропа лускатого, товстолобка та бшого амура. Ц1 вщмшносп, на нашу думку, можна пояснити р1зницями у живленш вказаних вид1в риб. Зокрема, зообентос та штучн1 корми, яю споживае короп, ф1топланктон, що споживае товстолобик, та вища водна рослиншсть, яка складае основу рац1ону бшого амура, значною м1рою в1др1зняються м1ж собою за здатн1стю накопичувати х1м1чш елементи.
Висновки. Проведен! досл1дження свщчать про юнування видових особливостей у накопиченш свинцю та кадм1ю органами \ тканинами риб. Встановлено, що м'язова тканина риб характеризуеться пор1вняно низьким вм1стом вказаних важких метал1в, що не перевищуе ¿снуючих нормативних
54
значень. Також вщм1чено депонуючу роль зябер та серця товстолобика по вщношенню до кадмш та свинцю.
Л1тература
1. Трахтенберг И.М., Колесников B.C., Луковенко В.П. Тяжелые металлы во внешней среде. - Минск: Наука и техника, 1994. -285 с.
2. Воробьев В.И. Биогеохимия и рыбоводство // Саратов, МП "Литера", 1993.- 224 с.
3. Остроумова Н.И. Биологические основы кормления рыб.- Санкт-Петербург, "ИП Комплекс", 2001.- 372 с.
4. Underwood E.J., Suttle N.F. The Mineral Nutrition of Livestock.- CABI Publishing.- 1999.- 614 p.
5. Sastry K. V. Alteration in the activites of a degidrogenases in the digestive system of two teleost fishes exposed to lead nitrate // Ecotoxicol Environ Saf. -1980.- Vol. 4, № 3. - P. 232-239.
6. Забит1вський Ю. Вплив сублетальних концентрацш свинцю на актившсть травления цьогор1чок коротв // Вкник Льв1вського ушверситету. -2002. - Вип. 28. - С. 200-210. - (Серш бюл.).
7. Данил1в С. I., Мазепа М.А. Вплив ацетату свинцю на гуморальш фактори неспециф1чно1 резистентное^ коропа // Современные проблемы токсикологии. - 2009. - № 3-4. - С. 53-56.
8. Васильков Г.В., Грищенко Л. П., Енгашев В. Г. и др. Болезни рыб: Справочник.- Под ред. В. С. Осетрова // М.,1989.- 288 с.
9. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Олекаенко Н.В. Еколого-токсиколопчш дослщження озерних екосистем Шацького нацюнального природного парку. Важк1 метали в органах та тканинах риб (молодь риби р1зних вид1в) // Науковий вкник Волинського нац1онального ушверситету ¿меш Лес1 Укра1нки.- 2009.- №2.- С. 168-171.
10. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектрофотометрия // М.: Мир, 1976.- 354 с.
Summary
Dobryanska G.M., Melnuk A.P., Yanovych N.E., Yanovych D.O.
HEAVY METALS ACCUMULATION IN DIFFERENT SPECIES
OF FOOD FISH
Data concerning lead and cadmium concentrations in organs and tissues of common carp, silver carp and grass carp are presented in the article. Deposition role of silver carp gills and heart towards cadmium and lead was observed. Relatively low concentration of cadmium and lead in muscle tissue of researched fishes was established.
Key words: lead, cadmium, common carp, silver carp, grass carp, organs, tissues, species differences.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
55
