Вміст марганцю в органах і тканинах прісноводних видів риб у різні пори року Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 507:504.4.054

Добрянська Г.М. 1, старший науковий сшвробггник, Мельник А.П. 2, к.х.н., завщувач лаборатори еколопчних дослщжень,

Янович Н.С. 3, асистент, Янович Д.О. 3, к.б.н., доцент© 1Лъвгвсъка дослгдна станцгя 1нститутурибного господарстеа НААНУ,

смт. Великий Любтъ 21нститутрибного господарстеа НААНУ, м. Кит

3Лъе1есъкий нацюнальнииутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького

ВМ1СТ МАРГАНЦЮ В ОРГАНАХ I ТКАНИНАХ ПР1СНОВОДНИХ ВИД1В РИБ У Р13Н1 ПОРИ РОКУ

У статт1 наведено дат стосовно вмжту марганцю в органах / тканинах пргсноводних видгв риб - лускатого коропа, товстолобика та быого амура, вирощуваних в ставах Лъвгвсъко! дослгдно! станцИ 1РГ НААНУ, у р1зт пори року (весна, остъ). Встановлено, що р1венъ марганцю в оргатзм1 дослгджуваних видгв риб не перевищуе нормативних значенъ. Вгдмгчено депонуючу роль зябер у накопичент марганцю в уах дослгджуваних видгв риб. Встановлено сезонну залежтстъ у накопичент марганцю та /снування видових в1дмтностеи у нагромаджент даного мшроелементу в ргзних органах / тканинах дослгджуваних видгвриб.

Ключов1 слова: марганецъ, лускатии короп, товстолобик, быии амур, органи, тканини, сезоннии фактор.

Вступ. Бюлопчна роль марганцю в оргашзм1 риб реал1зуеться через ферменти, що активуються цим мжроелементом. Зокрема, мехашзми специф1чного впливу марганцю на обмшш процеси було з'ясовано теля виявлення його у склад1 таких металопроте!шв, як труваткарбоксилаза [1] та супероксиддисмутаза (Мп80В) [2]. Марганець активуе обмш бщюв, жир ¿в та вуглевод1в, впливае на фосфорно-кальщевий обмш [3]. Вщ вмюту марганцю в рацюш залежить ркт риби, утворення юсток, процеси кровотворення та розмноження [4,5]. За нестач1 марганцю спостер1гаеться вкорочення тша риб. Основним депо марганцю в оргашзм1 риби е скелет, де мжроелемент мютиться переважно у вигляд1 неоргашчних сполук, та зябра [6].

Потреба риб у марганщ, згщно з даними р1зних автор1в, коливаеться вщ 2 до 20 мг/кг корму [7]. У молод1 коропа та форел1 дефщит марганцю проявляеться при вмкт1 його в рацюш 4 мг/кг корму; оптимальний р1вень марганцю в рацюш для цих вид1в риб становить 12-13 мг/кг [7].

В оргашзм риб марганець потрапляе з водою став1в та кормом. Достатньо високим е р1вень абсорбцп марганцю з води через зябра [8]. Засвоення марганцю з корм1в залежить вщ ряду фактор1в, у тому числ1 вщ вмюту кальцш та фосфору, надлишок яких в рацюш пригшчуе всмоктування

© Добрянська Г.М., Мельник А.П., Янович Н.£., Янович Д.0. ,2012

323

марганцю в кишечнику [8]. Кр1м того, надходження марганцю в оргашзм риб р1зних вид1в залежить вщ особливостей 1хнього живлення [9,10]. Зокрема, зообентос та штучш корми, яю споживае корой, ф1топланктон, що споживае товстолобик, та вища водна рослиншсть, яка складае основу рацюну бшого амура, значною м1рою вщр1зняються м1ж собою за здатшстю накопичувати х1м1чш елементи.

Питания видово! та сезонно! залежност1 у накопиченш окремих м1кроелемент1в в органах { тканинах риб вивчено недостатньо. У зв'язку з цим, метою дано! роботи було вивчення виливу сезонного фактору на накопичення марганцю в органах { тканинах лускатого короиа, товстолобика та бшого амура.

Матер1али 1 методи. Дослщження було проведено в умовах селекцшного ставу (№20) Льв1всько! дослщно! станцп 1нституту рибного господарства НААНУ. Об'ектом дослщжень служили риби р1зних вид1в -короиа лускатого, товстолобика та бшого амура 4-5 р1чного вжу. Жива маса короиа лускатого становила 2-2,5 кг, товстолобика - 3,5-4 кг, бшого амура - 22,5 кг. Протягом весняного (травень мюяць) та осшнього (вересень мюяць) перюду з селекцшного ставу вщбирали по 4 особини кожного виду риб, пщдавали 1х декаттаци та вщбирали зразки оргашв \ тканин - м'яз1в, зябер, печшки, нирок, шюри та серця. У вказаних органах \ тканинах визначали концентрацш марганцю з допомогою атомно-абсорбцшного спектрофотометра АА8-3 [11]. Одержан! цифров1 даш опрацьовували статистично.

Результата дослщжень. 3 наведених у таблиц! даних видно, що вм1ст марганцю в органах \ тканинах уЫх дослщжуваних вид1в риб не перевищував юнуючих норматив1в, що свщчить про безпечшсть одержувано! рибницько! продукцп на предмет забруднення вказаним елементом. Розподш марганцю в органах { тканинах риб характеризувався видовою та сезонною залежшстю.

Таблиця

Вм1ст марганцю в органах 1 тканинах лускатого коропа, товстолобика та бшого амура, вирощуваних у ставах Льв1всько¥ дослвдноУ станцн 1РГ

НААНУ залежно вщ сезону, мг/кг сиро!' маси (М±т, п=4).

Вид риби В1к риби Сезон Органи {тканини

М'язи Зябра Печшка Нирки Шшра Серце

Корой лускатий 5 Весна 0,16± 0,014 0,80± 0,043 0,60± 0,018 0,32± 0,016 0,54± 0,014 0,24± 0,014

4+ Осшь 0,18± 0,015 0,89± 0,041 0,23± 0,019 0,15± 0,009 0,23± 0,013 0,21± 0,013

Товстолобик 5 Весна 0,18± 0,007 3,89± 0,090 0,36± 0,018 0,40± 0,018 0,34± 0,016 1,02± 0,029

5+ Осшь 0,07± 0,013 2,27± 0,059 0,42± 0,014 0,23± 0,017 0,82± 0,035 0,29± 0,010

Б1лий амур 5 Весна 0,22± 0,010 1,22± 0,039 0,26± 0,018 0,29± 0,017 0,29± 0,023 0,76± 0,032

5+ Осшь 0,12± 0,019 1,16± 0,044 0,14± 0,029 0,13± 0,012 0,26± 0,023 1,00± 0,040

гдк 20,0

Так, в оргашзм1 короиа лускатого навесш вмют марганцю зростав у ряд1 м'язи -серце - нирки - шюра - печшка - зябра, а восени - у ряд1 нирки - м'язи - серце

324

- шюра - печшка - зябра. В оргашзм1 товстолобика вмкт марганцю навесш зростав у ряд1 м'язи - шюра - печшка - нирки - серце - зябра, а восени - у ряд1 м'язи - нирки - серце - печшка - шюра - зябра. В оргашзм1 бшого амура вмют марганцю навесш зростав в ряд1 м'язи - печшка - нирки - шюра - серце -зябра, а восени - у ряд1 м'язи - нирки - печшка - шюра - серце - зябра.

Проанал1зоваш нами даш свщчать про вщмшност1 у розподш марганцю в органах i тканинах р1зних вцщв риб в pi3Hi пори року, пояснения яких вимагае подальших дослщжень такого плану. Разом з тим, одержан! результати свщчать, з одного боку, про низький р1вень накопичення марганцю в м'язевш тканиш, та, з другого боку - про депонуючу роль зябер стосовно даного мжроелемента у Bcix дослщжуваних вцщв риб.

При анал1з1 наведених у таблиц! даних нами не було встановлено ч1тко! органно-тканинно! законом1рност1 у накопиченш марганцю в оргашзм1 дослщжуваних вид1в риб в pi3Hi сезони. Так, вмют марганцю в органах i тканинах коропа лускатого навесш був вищим у печшщ у 2,6 раза, нирках -2,13 раза, mKipi - 2,35 раза пор1вняно до ос1ннього перюду. Вмкт марганцю в органах i тканинах товстолобика навесш був вищим у м'язах в 2,57 раза, зябрах

- 1,71 раза, нирках - 1,74 раза, серщ - 3,52 раза пор1вняно до осшнього перюду. Вм1ст марганцю в органах i тканинах б1лого амура навесн1 був вищим у м'язах в 1,83 раза, печшщ - 1,86 раза, нирках - 2,23 раза пор1вняно до осшнього перюду. Одержан! результати свщчать про видову вщмшшсть у накопиченш марганцю в органах i тканинах риб. Разом з тим, проведений нами анал1з дозволяе встановити тенденц1ю до накопичення марганцю в органах i тканинах риб р1зних вид1в у б1льших к1лькостях впродовж вес1ннього пер1оду пор1вняно до осшнього перюду. Пояснения дано! законом1рносп вимагае проведения бшьш широких досл1джень, спрямованих на визначення сезонно! динам1ки розподшу марганцю в р1зних компонентах екосистем рибоводних став1в.

Висновки. Продукц1я рибництва, одержана у ставах Льв1всько! дослщно1 станц11 1РГ НААНУ не перевищуе ¿снуючих норм в1дносно вм1сту марганцю. Проведен! дослщження св1дчать про депонуючу роль зябер стосовно марганцю у Bcix дослщжуваних вид1в риб - коропа лускатого, товстолобика та бшого амура, та видов! вщмшност1 в розподш даного мжроелементу в органах i тканинах риб. Одержан! нами результати також св1дчать про сезонну залежн1сть в накопиченн1 марганцю у риб р1зних вид1в, зокрема збшьшення концентрац11 даного м1кроелементу в органах i тканинах впродовж весняного та зменшення впродовж ос1ннього пер1оду.

Л1тература

1. Scrutton M.C., Utter M.F., Mildvan A.S. Pyruvate carboxylase. 6. The presence of tightly bound manganese // J. Biol. Chem.- 1966.- V. 241.- P. 34803487.

2. Gregory E.M., Fridovich I. Superoxide dismutases: properties, distribution, and functions. In: Hoekstra W.G., Suttie J.W., Ganther H.E., Mertz W. (eds.). Trace Element Metabolism in Animals. University Park Press, Baltimore, 1974.- P. 486488.

325

3. Liu A.C.-H., Heinrichs B.S., Leach R.M. Influence of manganese deficiency on the characteristics of proteoglycans of avian epiphyseal growth precartilage // Poult. Sci.- 1994.- V. 73.- P. 663-669.

4. Satoh S., Yamamoto H., Takeuchi T., Watanabe T. Effects on growth and mineral composition of carp on deletion of trace elements or magnesium from fish meal diet // Nippon Suisan Gakkaishi.- 1983.- V. 49.- P. 431-435.

5. Воробьев В.И. Микроэлементы и их применение в рыбоводстве. М.: "Пищевая промышленность", 1979.- 182 с.

6. Мельник А.П., Стецюк З.О., Колос О.М. та ш. Показники гщрох1м1чного та токсиколопчного стану води, донних вщклад1в та opraHiB i тканин риб Добротв1рського водосховища // Рибне господарство, 2004. - Вип. 63. - С. 155 - 160.

7. Остроумова Н.И. Биологические основы кормления рыб.- Санкт-Петербург, "ИП Комплекс", 2001.- 372 с.

8. Watanabe T., Kiron V., Satoh H. Trace minerals in fish nutrition.-Aquaculture, 1997.- V. 151, № 1-4.- P. 185-207.

9. Добрянська Г., Грех В., Цьонь Н. Еколопчна характеристика рибогосподарських водойм дослщного господарства "Великий Любшь" / Льв1вськ1 xiMi4Hi читання.- 2005.- С. Д22-Д.23.

10. Евтушенко Н.Ю., Данилко О.В. Особенности накопления тяжелых металлов в тканях рыб Кременчугского водохранилища // Гидробиол. журнал.-1996.- Т. 32, №4.- С. 58-66.

11. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектрофотометрия // М.: Мир, 1976.- 354 с.

Summary

Dobryanska G.M., Yanovych N.E., Yanovych D.O.

MANGANESE CONTENT IN ORGANS AND TISSUES OF FRESH WATER FISHES SPECIES IN DIFFERENT SEASONS

Data concerning manganese concentrations in organs and tissues of common carp, silver carp and grass carp in different seasons (spring, autumn) are presented in the article. Manganese level in body of different fish's species didn't exceed existing norms. Deposition role of gills towards manganese in different fish's species was observed. Season and species dependence of trace element deposition in body of researched fishes was established.

Key words: manganese, common carp, silver carp, grass carp, organs, tissues, seasonal factor

Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.

326