CC BY
29
Таблиця 2
Ф1зико-х1м1чш показники плавлених сщмв _
Назва сиру Вм1ст, % Форма 1 маса (г)
жиру вологи сол1
Нормативы! вимоги 45 50 2,0 батон масою
плавленого сиру 100 г
«Росшського»
Сир плавлений 41,7 51 2,0 батон масою
«Росшський» 100 г
(контроль)
Сир плавлений з 45 50 2,0 батон масою
екстрактом алое 100г
На вщмшу вщ сир1в з1 штучними барвниками та наповнювачами, бюлопчно активна добавка у вигляд1 екстракту алое е натуральным шгред1ентом з широким спектром дп, а також врахувавши органолептичш та ф1зико-х1м1чш показники, даний вид плавленого сиру вщповщае вс1м вимогам стандарту щодо плавлених сир1в.
Лггература
1. Большая иллюстрированная энциклопедия лекарственных растений / За ред. Татьяна Ильина // Эксмо. - 2014. - 304 с.
2. Гаврилова Н. Б. Биотехнология молочных продуктов с использованием пищевых добавок/ Гаврилова Н. Б., Жунусова Г. С., Абдижамиева А. Ж. // Молочное дело. - 2006, №4. - С. 50 - 51.
3. Капрельянц А. В. Функцыональны продукта / Капрельянц А. В., Юрганова К. Г. //- 350 с.
4. Рогов А. И. Пищевая биотехнология. Кн.1. Основы пищевой биотехнологии/ Рогов А. И., Антипова Л. В., Шуваева Г. П. // - М: КолосС. - 2004. - 440 с.
5. Тверд охлеб Г. В. Технология молока и молочных продуктов / Твердохлеб Г. В., Сажинов Г. Ю., Раманаускас Р. И. // - М.: ДеЛи принт, 2006.616 с.
Стаття надшшла доредакци 20.04.2015
УДК 504.4.054(477.83)
Добрянська Г. М. старший науковий сшвроб1тник,
Мельник А. П. 2, к.х.н., зав1дувач лаборатор1! еколопчних досл1джень, Янович Н. С. 3, асистент, Янович Д. О. 3, к.б.н., доцент
1Льв!вська досл\дна станщя 1нститутурибного господарства НААНУ,
смт. Великий Любгнь 21нститутрибного господарства НААНУ, м. Кигв 3Льв!вський нацгоналънийумверситет ветеринарног медицини та биотехнологий
гмеш С.З. Гжицъкого
ВМ1СТ КАДМ1Ю ТА СВИНЦЮ В Г1ДРОЕКОСИСТЕМ1ЯВОР1ВСЬКОГО
ВОДОСХОВИЩА
У статт1 наведено дам стосовно вм1сту кадм1ю та свинцюу аб1отичних та б1отичних компонентах г1дроекосистеми Явор1вського водосховища - вод1, донних в1дкладах, а також органах / тканинах краснотрки та окуня. Наведен/ у статт1 резулътати досл1джень св1дчать про понаднормовий вм\ст кадм1ю та свинцю у водг Явор1вського водосховища, що перевищував ГДК в1дпов1дно у 10,68 та 4,5
263
разге, а також про депонуючу роль донних егдклаЫе ггдроекосистеми Яеоргеського водосховища по в1дношенню до вказаних еажких метал1в.
Як показали досл1дження, в оргашзм! краснотрки та окуня сеинецъ та кадмт найменшою м!рою накопичуютъся у м'язоеШ тканин/. Загалом, в оргашзмг краснотрки вм\ст досл1джуваних еажких метал1в зростае в ряЫ м'язи - шкгра -зябра; окуня - в ряЫ м'язи - зябра - шкгра. Пор1вняно низъкий р1вень накопичення кадмт та свинцю в м'язоеШ тканин/ риб мае значения при оцгнцг екологгчног безпечност1 рибницъког продукцИ, одержаног в умовах техногенного забруднення поеерхнееих водойм.
Концентрац1я кадм1ю в зябрах та шк1р1 краснотрки була вищою, мж у м'язах, в1дпов1дно у 5,26 та 2,10 раз1в; свинцю - в1дпов1дно у 5,10 та 4,40 раз1в. В оргатзм! окуня концентрац1я кадм1ю у зябрах та шюр\ перееищуеала його вм\ст у м'язах в1дпов1дно у 2,43 та 3,35 раз1в, концентрац1я свинцю - в1дпов1дно у 3,22 та 5,55 раз1в.
Ключовг слова: кадмт, сеинецъ, г1дроекосистема, еодосхоеище, краснотрка, окунь, органи, тканини.
УДК 504.4.054(477.83)
Добрянская А. Н., Мельник А. Ф., Янович Н. Е., Янович Д. А.
Львгвський нацгональнийунгверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
СОДЕРЖАНИЕ КАДМИЯ И СВИНЦА В ГИДРОЭКОСИСТЕМЕ ЯВОРОВСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА
В статье приведены данные касательно содержания кадмия и свинца в абиотических и биотических компонентах гидроэкосистемы Яворовского водохранилища - в воде, донных отложениях, а также органах и тканях красноперки и окуня. Приведенные в статье результаты исследований свидетельствуют о наличии концентраций кадмия и свинца в воде Яворовского водохранилища, превышающих нормы ПДК соответственно в 10,68 и 4,5 раз, а также о депонирующей роли донных отложений гидроэкосистемы Яворовского водохранилища по отношению к указанным выше тяжелымметаллам.
Как показали проведенные исследования, в организме красноперки и окуня свинец и кадмий в наименьшей мере накапливается в мышечной ткани. Обобщая полученные результаты, можно сказать, что в организме красноперки содержание исследуемых тяжелых металлов повышается в ряду: мышечная ткань - кожа - жабры; окуня - в ряду мышечная ткань - жабры - кожа. Сравнительно низкий уровень накопления кадмия и свинца в мышечной ткани рыб имеет значение при оценке экологической безопасности продукции рыбоводства, полученной в условиях техногенного загрязнения поверхностных водоемов.
Концентрация кадмия в жабрах и коже красноперки была выше, чем в мышцах, соответственно в 5,26 и 2,10 раз; свинца - соответственно в 5,10 и 4,40 раз. В организме окуня концентрация кадмия в жабрах и коже превышала его содержание в мышцах соответственно в 2,43 и 3,35 раза, концентрация свинца -соответственно в 3,22 и 5,55 раз.
Ключевые слова: кадмий, свинец, гидроэкосистема, водохранилище, красноперка, окунь, органы, ткани.
264
UDC 504.4.054(477.83)
Dobryanska G. M., Melnyk A. P., Yanovych N. E., Yanovych D. O.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
CADMIUM AND LEAD CONCENTRATION IN HYDROECOSYSTEM OF YAVORIV WATER STORAGE BASIN
Data concerning cadmium and lead concentration in abiotic and biotic components of Yavoriv water storage basin hydroecosystem - namely in water, bottom deposits, organs and tissues of rudd and perch - are presented in the article. Results of investigations shows, that cadmium and lead concentration in water of Yavoriv water storage basin exceeds the norms of maximum permitted concentration up to 10,68 and 4,5 times respectively. Deposition role of Yavoriv water storage basin bottom deposits towards mentioned above heavy metals is also revealed.
Conducted investigations shows, that in the organisms of rudd and perch lead and cadmium are concentrated mainly in muscle tissue. Summarizing obtained results, it is possible to say, that in the organism of rudd, content of researched heavy metals is increasing in the range: muscle tissue - skin - gills; in the organism of perch - in the range muscle tissue - gills - skin. Comparatively low level of cadmium and lead accumulation in fish muscle tissue is important in evaluation of ecological safety of fishery products, obtained in the conditions of surface waters technogenical pollution.
Cadmium concentration in gills and skin of rudd was higher, than in muscles, up to 5,26 and 2,10 times respectively; lead concentration was higher up to 5,10 and 4,40 times correspondingly. In the perch organism, cadmium concentration in gills and skin exceeded its content in muscles up to 2,43 and 3,35 times respectively; lead concentration was higher up to 3,22 and 5,55 times correspondingly.
Key words: cadmium, lead, hydroecosystem, water storage basin, rudd, perch, organs, tissues.
Вступ. Одшею з актуальных еколопчних проблем Льв1всько1 облает! е пошук можливостей рекультивацп та господарського використання ландшафта, що зазнали техногенного перетворення. До таких територш належать с!рчаш кар'ери, розташоваш у зош д1яльносп прничодобувних шдприемств Передкарпатського с1рконосного басейну, зокрема Явор1вського ДГХП «С1рка». Напрямки рекультивацп техногенних ландшафта визначаються, з одного боку, еколопчним станом порушених територш та !хньою потенцшною здатшстю до самовщновлення, а з другого - економ1чними факторами, що включають витрати на проведения рекультивацшних po6iT та можливу економ1чну ефективнють подальшого господарського використання вщновлених територш [1,2].
Явор1вське водосховище було створено за проектом Льв1вського шституту «Пдрох1мпром» на територп кар'еру з видобування cipKH. Заповнення водосховища водою тривало протягом 2002-2006 pp., на сьогодш його загальний об'ем становить бшя 200 млн. м3. Перспективними напрямами подальшого господарського використання водосховища е освоения його рекреац1йних pecypciB та рибогосподарське використання. В свою чергу, рибогосподарське освоения Явор1вського водосховища вимагае попередньо! оц1нки його еколог1чного стану, зокрема визначення вм1сту забруднюючих речовин на р1зних ланках троф1чного ланцюга водно! екосистеми. До полютант1в, наявнють яких у поверхневих водоймах може складати пере шкоду для !хнього рибогосподарського використання, належать важк1 метали, особливютю яких е широкий спектр токсично! дп на
265
пдробюнт1в та здатнють акумулюватись у абютичних та бютичних компонентах гщроекосистем [3]. Тому метою наших дослщжень було визначення вмюту кадмда та свинцю у троф1чному ланцюз1 екосистеми Явор1вського водосховища.
Матер1али 1 методи. Дослщження було проведено в умовах Явор1вського водосховища. Об'ектом дослщжень служили вода, донш вщклади та риби р1зних вид1в - краснотрки та окуня. Проби води для дослщжень вщбирали у пелапчнш частит водосховища на глибиш 0,5 м. Риб поддавали декаттацп та вщбирали зразки оргашв \ тканин - м'яз1в, зябер та шюри. У вщбраних пробах теля вщповщно! подготовки визначали концентрацда кадмда та свинцю за допомогою атомно-абсорбцшного спектрофотометра ЛЛ8-3 [4]. Одержан! цифров1 дат опрацьовували статистично.
Результаты дослщжень. 3 наведених у таблиц! даних видно, що вмют кадмда та свинцю у вод1 Явор1вського водосховища перевищував нормативт значения вщповщно у 10,68 та 4,5 раз1в. У високих концентращях кадмш 1 свинець накопичуються в донних вщкладах Явор1вського водосховища, яю, як 1 в випадку з шшими важкими металами, вщграють роль своерщного депо полютант1в, звщки т1 постшно надходять у воду та шш1 компонента гщроекосистем [5].
3 наведених у таблиц! даних видно, що концентращя кадмда 1 свинцю в оргашзм1 дослщжуваних вид1в риб характеризувалась органно-тканинною залежтстю. Так, вмют дослщжуваних важких метал1в в органах 1 тканинах краснотрки зростав у ряд1 м'язи - шюра - зябра, окуня - в ряд1 м'язи - зябра -шюра. Концентращя кадмда в зябрах та шюр1 краснотрки була вищою, тж у м'язах, вщповщно у 5,26 та 2,10 раз1в; свинцю - вщповщно у 5,10 та 4,40 раз1в. В оргатзм1 окуня концентращя кадмда у зябрах та шюр1 перевищувала його вмют у м'язах вщповщно у 2,43 та 3,35 раз1в, концентращя свинцю - вщповщно у 3,22 та 5,55 раз1в. Загалом, переважаюче накопичення важких метал1в в органах, що безпосередньо контактують з водним середовищем, е характерним для прюноводних риб [6].
Таблиця
Вмкт кадм1ю та свинцю у вод1, донних вщкладах та риб1 Явор1вського
водосховища (М±т, п=4
Об'ект дослщжень Концентращя кадмш Концентращя свинцю
Вода, мкг/дм3 5,34±0,12 45,0±3,78
ГДК 0,5 10,0
Донш вщклади, мг/кг 32,0±2,96 5,0±0,14
Красношрка, мг/кг
М'язи 0,08±0,001 0,66±0,05
зябра 0,44±0,09 3,37±0,22
шк1ра 0,18±0,02 2,91±0,18
Окунь, мг/кг
М'язи 0,13±0,002 0,40±0,08
зябра 0,32±0,06 1,29±0,10
шк1ра 0,44±0,08 2,22±0,16
ГДК 0,2 1,0
При анатз1 наведених у таблиц! даних звертае на себе увагу той факт, що концентращя дослщжуваних важких метал1в у м'язовш тканит краснотрки та окуня не перевищуе ГДК, в той час як у зябрах та шюр1 вщм1чався !хнш понаднормовий вмют. Вказана особливють, яка вже вщм1чалась нами у попередтх дослщженнях, повинна враховуватись при ощнщ якосп та безпечносп рибницько! продукцп, одержано! з водойм, пщданих забрудненню важкими металами [7].
266
Загалом, проведен! нами дослщження свщчать про понаднормовий вмют кадмда та свинцю у Явор1вському водосховищ1, та про органно-тканинш особливосп розподшу вказаних важких метал1в в оргашзм1 дослщжуваних вид1в риб - красношрки та окуня.
Висновки. Одержан! нами результати свщчать про перевищення вмюту кадмда та свинцю у вод1 Явор1вського водосховища вщповщно у 10,68 та 4,5 раз1в, та про депонуючу роль донних вщкладень стосовно вказаних важких метал1в. Найменшою м1рою кадмш та свинець накопичуються у м'язовш тканиш красношрки та окуня, в той час як зябра та шюра нагромаджують !х у концентращях, вищих до 5,55 раз1в.
Лггература
1. Гайдш А. М. Еколопчш проблеми райошв видобутку калшних солей та с1рки / А. М. Гайдш //Еколопя { природокористування. — 2013. — В. 16. — С. 127—134.
2. Тарас У. М. Проблеми рекультивацп с1рчаного кар'еру в зош д1яльност1 Явор1вського державного г1рничо-х1м1чного шдприемста «С1рка» / У. М. Тарас // Науковий вюник НЛТУ Украши. — 2013. — Вип. 23.2. —С. 154—158.
3. Грубшко В. В. Роль метал1в в адаптацп г1дроб1онт1в: еволюц1йно-еколог1чн1 аспекти / В. В. Грубшко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Бюл.
— 2011. — № 2 (47). — С. 237—262.
4. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия / Прайс В.
— М. : Мир, 1976. — 354 с.
5. Осадчий В.1. Законом1рносп розпод1лу важких метал1в у донних в1дкладах водойми-охолоджувача запор1зько! АЕС / В. I. Осадчий, Н. М. Мостова, Л. О. Чернишова // Наук. прац1 УкрНДГМГ —2008. — Вип. 257. — С. 126—145.
6. Особливосп накопичення важких метал1в в орган1зм1 р1зних вид1в промислових риб / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Н. С. Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ ¿м. С.З. Гжицького. — 2013. — Т. 15, №1 (55), ч. 4.
— С. 52—56.
7. Сезонн1 та видов! особливост1 розпод1лу цинку в бютичних та аб1отичних складових екосистеми рибницького ставу / Г. М. Добрянська, Т. М. Швець, А. П. Мельник, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ ¿м. С.З. Гжицького.
— 2014. — Т. 16, № 2 (59), ч. 3. — С. 281—286.
Стаття надшшла до редакци 6.04.2015
УДК 611.717|.718:636.22|.28:340.66
Кам'янський В. В., к.вет.н., в.о. доцента7 Харювсъка державна зооветеринарна академ1я, м. Харюв
Л1Н1ЙН1 ОСТЕОМЕТРИЧН1 ПАРАМЕТРЫ РАТИЧН01К1СТКИ ЯК КРИТЕР11Д1АГНОСТИКИ В1КУ ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ У ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРН1Й ТА СУДОВО-ВЕТЕРИНАРН1Й
ЕКСПЕРТИ31
Проанал1зовано в1кову динам1ку абсолютных значенъ л!нтних остеометричних параметр1в ратичног метки грудног юнщвки велико! рогато!
7 Науковий кер1вник : д.вет.н., професор, академ1к АН ВО Украши, судово-ветеринарний експерт Яценко I. В. Кам'янський В. В., 2015
267
