CC BY
31
6. Орлов Н. П. Производство, хранение и реализация солёно-квашеных овощей и плодов. - Киев: Урожай, 1989.
7. Палвашова Г. I. Змша хiмiчного складу зерна горошку при гiдротермiчнiй обробщ / Г. I. Палвашова, Рейад Шамхi Алi // Зерновi продукти i комбшорми, 2010 -№ 1(37). - Т. 10. - С. 23-25.
8. Палвашова Г. I. Новi тдходи до бланшування зеленого горошку / Г. I. Палвашова, Рейад Шамхi Алi // Науковi працi ОНАХТ. - 0деса,2010. - Зб. 36. -Т.2. - С. 13-17.
9. Р. П. Титова, У. I. Русишв «Система захисту зернобобових культур ввд шквднишв, хвороб Паршнсона й буряноносiв у Захвдного Сибiру» Новосибiрськ, СибНИИК, 1988 р.
10. Р. П. Тггова, В. I. Русинов «Система захисту зернобобових культур ввд шквднишв, хвороб i бур'янiв в Захiдному Сибiру» Новосибiрськ, СибНИИК, 1988 р.
11. Рейад Шамхи Али. Изменение содержания крахмала зеленого горошка при созревании и технологической переработке / Рейад Шамхи Али, А. Т. Безусов, А. И. Палвашова // Нау^ пращ ОНАХТ. - 0деса,2008. - Зб. 34. - Т.2. - С. 38-40.
12. Рейад Шамхи Али. Исследование процесса ферментативного гидролиза крахмала зеленого горошка / Рейад Шамхи Али, А. Т. Безусов, А. И. Палвашова // Харчова наука i технолопя. - 0деса,2009. - № 4(9). - С. 27-28.
13. Рейад Шамхи Али. Новые подходы в технологии производства консервов из зеленого горошка / Рейад Шамхи Али // 6 международная научная конференция студентов и аспирантов. - Республика Беларусь, Могилев, 2008. - с. 46.
14. Рейад Шамхи Али. Характеристика крахмала зеленого горошка в процессе технологической обработки / Рейад Шамхи Али, А. И. Палвашова // Матерiали четверто! мiжнародноl науково-практично! конференцп : Розвиток наукових дослдаень 2008. - Полтава, 2008. - Т. 8. - С. 71 - 73.
15. Рейад Шамхi Алг Удосконалення технологи виробництва консервованого зеленого горошку / Алi Рейад Шамхi // Збiрник наукових праць молодих вчених, астранпв та студентiв ОНАХТ. - Одеса, 2007. - С. 187 - 188.
16. Сабуров Н. В. и Антонов М. В. Хранение и переработка плодов и овощей. М., Сельхозиздат, 1998.
17. Скрипников Ю. Г. Прогрессивная технология хранения и переработки плодов и овощей. - М.: Агропромиздат, 1999.
18. Трисвятский Л. А. и др. Хранение и технология сельскохозяйственных продуктов. М.: Агропромиздат, 2001.
19. Широков Е. П., Полегаев В. И. Хранение и переработка плодов и овощей. -М.: Агропромиздат, 2009.
Стаття надшшла до редакцИ 4.09.2015
УДК 502.52: [556.114.6:556.55](477.83)
Добрянська Г. М. старший науковий сшвроб^ник,
Мельник А. П. 2, к.х.н., завщувач лабораторп еколопчних дослщжень, Янович Н. С. 3, асистент, Янович Д. О. 3, к.б.н., доцент©
1Льв1вська досл1дна станщя 1нституту рибного господарства НААНУ,
смт Великий Любгнь 21нститут рибного господарства НААНУ, м. Кигв 3Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт
1мен/ С. З. Гжицького ВМ1СТ ЗАЛ1ЗА ТА М1Д1 В Г1ДРОЕКОСИСТЕМ1 ЯВОР1ВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
У статтг наведено дат стосовно вм1сту залгза I м1д1 в окремих складових ггдроекосистеми Яворгвського водосховища - вод1, донних вгдкладах, а також органах
© Добрянська Г. М., Мельник А. П., Янович Н. е., Янович Д. О., 2015
394
г тканинах краснотрки та окуня. Одержат результаты свгдчать про вгдповгднгсть вмгсту залгза у водг водосховища гснуючим нормам, про перевищення ГДК мгдг у водг у 24,6 рази, а також про депонуючу роль донних вгдкладгв ггдроекосистеми Яворгвського водосховища по вгдношенню до вказаних важких металгв.
Як показали проведенг дослгдження, накопичення залгза та мгдг в органгзмг краснотрки та окуня характеризуется видовими та органно-тканинними особливостями. Найбгльшою мгрою вказанг елементи накопичуються у зябрах окуня; найменшою мгрою залгзо г мгдь нагромаджуються у м'язовгй тканин дослгджуваних представникгв гхтгофауни. Факт вгдносно низького ргвня накопичення важких метал1в у м'язовгй тканин риб пор1вняно гз вмгстом гх у водг та зябрах повинен враховуватися при оц1нц1 екологгчног безпечностг рибницьког продукцгг, одержаног в умовах техногенного забруднення поверхневих водойм.
Концентрация залгза в зябрах та шкгрг краснотрки була вищою, нгж у м'язах, вгдповгдно у 1,62 г 1,78 разгв; мгдг - вгдповгдно у 3,16 та 3,28 разгв. В органгзмг окуня концентрацгя залгза у зябрах та шкгрг перевищувала його вмгст у м'язах вгдповгдно у 16,34 та 2,43 разгв, концентрацгя мгдг - вгдповгдно у 35,17 та 2,58 разгв.
Ключов1 слова: залгзо, мгдь, г1дроекосистема, водосховище, краснотрка, окунь, органи, тканини.
УДК 502.52:[556.114.6:556.55](477.83)
Добрянская А. Н., Мельник А. Ф., Янович Н. Е., Янович Д. А.
Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства УААН, Институт рыбного хозяйства УААН, г. Киев Львовський национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого СОДЕРЖАНИЕ ЖЕЛЕЗА И МЕДИ В ГИДРОЭКОСИСТЕМЕ ЯВОРОВСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА
В статье приведены данные касательно содержания железа и меди в отдельных составляющих гидроэкосистемы Яворовского водохранилища - воде, донных отложениях, а также органах и тканях красноперки и окуня. Полученные результаты исследований свидетельствуют о соответствии содержания железа в воде водохранилища существующим нормам, о превышении ГДК меди в воде в 24,6 раз, а также о депонирующей роли донных отложений гидроэкосистемы Яворовского водохранилища по отношению к указанным выше тяжелым металлам.
Как показали проведенные исследования, накопление железа и меди в организме красноперки и окуня характеризуется видовыми и органно-тканевыми особенностями. В наибольшей степени указанные элементы накапливаются в жабрах окуня; в наименьшей степени железо и медь накапливаются в мышечной ткани исследуемых представителей ихтиофауны. Факт относительно низкого уровня накопления тяжелых металлов в мышечной ткани рыб относительно содержания их в воде и жабрах должен учитываться при оценке экологической безопасности продукции рыбоводства, полученной в условиях техногенного загрязнения поверхностных водоемов.
Концентрация железа в жабрах и коже красноперки была выше, чем в мышцах, соответственно в 1,62 и 1,78 раз; меди - соответственно в 3,16 и 3,28 раз. В организме окуня концентрация железа в жабрах и коже превышала его содержание в мышцах соответственно в 16,34 и 2,43 раз, концентрация меди - соответственно в 35,17 и 2,58 раз.
Ключевые слова: железо, медь, гидроэкосистема, водохранилище, красноперка, окунь, органы, ткани.
395
УДК 502.52:[556.114.6:556.55](477.83)
Dobryanska G.M., Melnyk A.P., Yanovych N.E., Yanovych D.O.
Lviv Research Station of the Institute of Fisheries NAAN Institute for Fisheries UAAS, m. Kyiv Lviv National University of Veterinary Medicine & Biotechnology named after S. Gzhytskyj IRON AND COPPER CONCENTRATION IN HYDROECOSYSTEM OF
YAVORIV RESERVOIR
Data concerning iron and copper concentration in separate components of Yavoriv reservoir hydroecosystem - namely in water, bottom deposits, organs and tissues of rudd and perch - are presented in the article. Obtained results of investigations shows, that iron concentration in water of Yavoriv reservoir satisfies to the existing norms while copper concentration exceeds the norms of maximum permitted concentration up to 24.6 times. Deposition role of Yavoriv reservoir bottom deposits towards mentioned above heavy metals is also revealed.
Conducted investigations shows, that iron and copper accumulation in the organisms of rudd and perch is characterized by species, and organs and tissues peculiarities. Iron and copper accumulates mainly in perch gills, while in muscles of investigated fish species mentioned above elements are concentrated in lowest extent. Fact of respectively low level of heavy metals accumulation in fishes muscle tissue in respect to their concentration in water and gills must be taken into account in evaluation of ecological safety of fishery products, obtained in the conditions of surface waters technogenicalpollution.
Iron concentration in gills and skin of rudd was higher, than in muscles, up to 1.62 and 1.78 times respectively; copper concentration was higher up to 3.16 and 3.28 times correspondingly. In the perch organism, cadmium concentration in gills and skin exceeded its content in muscles up to 16.34 and 2.43 times respectively; copper concentration was higher up to 35.17 and 2.58 times correspondingly.
Key words: iron, copper, hydroecosystem, water reservoir, rudd, perch, organs, tissues.
Вступ. Техногенне навантаження на ландшафти Львiвськоl област значною мiрою обумовлене наявшстю на li територи родовищ корисних копалин, зокрема арки. До середини 90-х роюв минулого столптя вщбувалась активна розробка Роздшьського (Роздшьське ДГХП «Орка»), Подорожненського (ДГХП «Подорожненський рудник») i Яворiвського (Яворiвське ДГХП «Орка») арчаних кар'eрiв [1]. Дiяльнiсть, а шзшше зупинка вказаних тдприемств спричинили розвиток деструктивних еколопчних процеав, та обумовили необхщшсть пошуку оптимальних шляхiв рекультиваци та господарського використання техногенно перетворених ландшафив [2]. Наявшсть тдземних порожнин на територи Яворiвського ДГХП «Орка», та висою витрати на вщкачку води з кар'eрiв та !х засипання обумовили вибiр такого напряму рекультиваци, як створення водосховища [3].
Заповнення водосховища водою тривало протягом 2002-2006 рр., на сьогодш його загальний об'ем становить близько 200 млн. м3. На сьогодш перспективними напрямами подальшого господарського використання водосховища е розвиток його рекреацшного потенцiалу та рибогосподарська дiяльнiсть. В свою чергу, рибогосподарське використання Яворiвського водосховища вимагае попередньо! ощнки його екологiчного стану, зокрема визначення вмiсту важких металiв, особливiстю яких е широкий спектр токсично! Ail на гщробюнив [4]. Тому метою наших дослщжень було
396
визначення вмшту 3ani3a i мвд в окремих ланках екосистеми Яворiвського водосховища.
Матер1али i методи. Дослiдження було проведено в умовах Яворiвського водосховища. Об'ектом дослiджень служили вода, донш вiдклaди та типовi представники iхтiофaуни водосховища - особини краснотрки та окуня. Проби води для дослщжень вщбирали у пелапчнш чaстинi водосховища на глибинi 0,5 м. Риб тддавали декaпiтaцiï та вщбирали зразки оргашв i тканин - м'язiв, зябер та шюри. У вiдiбрaних пробах пiсля вiдповiдноï пiдготовки визначали концентрaцiю зaлiзa та мвд за допомогою aтомно-aбсорбцiйного спектрофотометра AAS-3 [5]. Одержaнi цифровi дат опрацьовували статистично.
Результати дослщжень. З наведених у тaблицi даних видно, що вмiст зaлiзa у водi Яворiвського водосховища не перевищував нормативних значень, в той час як концентращя мвд перевищувала показник ГДК у 24,6 рaзiв. Концентрaцiя дослiджувaних метaлiв у донних вiдклaдaх була порiвняно високою, як i в випадку зi свинцем та кaдмieм, вмют яких у гiдроекосистемi Яворiвського водосховища вивчався нами рашше [6].
При дослщженш вмiсту зaлiзa i мвд в органах i тканинах краснотрки i окуня було встановлено органно-тканинну зaлежнiсть у нaкопиченнi вказаних елеменив в оргaнiзмi риб. Зокрема, вмют зaлiзa у зябрах i шкiрi крaснопiрки перевищував його рiвень у м'язах вщповщно у 1,62 i 1,78 рази, у зябрах i шкiрi окуня - вщповщно в 16,34 та 2,43 рази. Подiбнa залежшсть спостер^алась також по вщношенню до мiдi - ïï концентращя в зябрах та шкiрi краснотрки перевищувала таку у м'язах вщповщно у 3,16 та 3,28 рази, в зябрах та шкiрi окуня - вщповщно в 35,17 та 2,58 рази. При цьому звертае на себе увагу факт переважаючого накопичення зaлiзa та мвд у зябрах окуня порiвняно з шшими дослiджувaними тканинами; при цьому подiбноï тенденцiï по вiдношенню до шших важких метaлiв (свинцю та кадмш) нами виявлено не було [6].
Таблиця
Вмпст залiза та мiдi у водi, донних вiдкладах та pröi Яворiвського
водосховища (M±m, n=4)
Об'ект дослщжень Концентращя зал1за Концентращя мвд
Вода, мкг/дм3 968,7±48,15 24,6±1,98
ГДК 1000,0 1,0
Донш ввдклади, мг/кг 1333,6±97,18 3,0±0,09
Краснотрка, мг/кг
м'язи 6,3±0,14 0,25±0,02
зябра 10,2±0,21 0,79±0,07
шшра 11,2±0,20 0,82±0,09
Окунь, мг/кг
м'язи 4,7±0,22 0,24±0,03
зябра 76,8±5,18 8,44±0,35
шшра 11,4±0,41 0,62±0,08
ГДК 30,0 10,0
Ще одним фактом, що заслуговуе на увагу, е вiдповiднiсть вмкту зaлiзa та мiдi у м'язах дослщжуваних видiв риб нормам ГДК, незважаючи на те, що вмют мiдi у водi Яворiвського водосховища суттево ix перевищував. Пояснення цього факту, на нашу думку, лежить в особливостях гiдроxiмiчниx пaрaметрiв та температурного режиму Яворiвського водосховища та вимагае подальших предметних дослiджень. Вказана особлившть, що спостерiгaлaсь нами у попередшх дослiдженняx [6-8], повинна враховуватися при ощнщ якостi та
397
безпечност рибницько! продукци, одержано! з водойм, пщданих забрудненню важкими металами.
Загалом проведеш нами дослщження свщчать про вщповщшсть вмюту затза у вод1 Явор1вського водосховища юнуючим нормам, про понаднормовий вмют мщ у вод1 та про органно-тканинш особливост розподшу вказаних важких метатв в орган1зм1 дослщжуваних вид1в риб - красношрки та окуня. Вмют затза та мщ в м'язовш тканиш вказаних вид1в риб не перевищував ГДК.
Висновки. Одержан! нами результати свщчать про перевищення вмюту м!д! у вод! Явор!вського водосховища у 35,17 раз^ та про депонуючу роль донних в!дкладень стосовно затза та мщь Найменшою м!рою зал!зо та м!дь накопичуються у м'язовш тканин! красношрки та окуня, в той час як зябра та шюра нагромаджують !х у суттево вищих концентрац!ях.
Лiтература
1. Левик В. I. До юторп вивчення посттехногенного пер!оду розвитку ввдвал!в Передкарпатського с!рконосного басейну / В. I. Левик // Науков! основи збереження б!отично! р!зноман!тност! : тематичний щор!чник / НАН Укра!ни, 1н-т еколог!! Карпат. - 2006. - Вип. 7. - С. 171-175.
2. Гайдш А. М. Еколопчш проблеми райошв видобутку кал1йних солей та арки / А. М. Гайдш // Еколопя i природокористування. - 2013. - Вип. 16. - С. 127-134.
3. Гайдин A. M. Новi озера Л^вщини / A. M. Гайдин, I. I. Зозуля. - [2-ге вид., перероб. та доп.]. - Л^в: Афша, 2009. - 103 с.
4. Грубшко В. В. Роль металiв в адаптаци гiдробiонтiв: еволющйно-еколопчш аспекти / В. В. Грубiнко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. - 2011. - № 2 (47). -С. 237-262. - (Серiя: Бюлопя).
5. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия / Прайс В. — М.: Мир, 1976. - 354 с.
6. Вмют кадмто та свинцю в гiдроекосистемi Яворiвського водосховища / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Н. €. Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ ш. С.З. Гжицького. - 2015. - №1 (61), ч. 2. - С. 263-267.
7. Особливост накопичення важких металiв в органiзмi рiзних видiв промислових риб / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Н. €. Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. - 2013. - Т. 15, №1 (55), ч. 4. -С. 52-56.
8. Сезонш та видовi особливост розподшу цинку в бютичних та абютичних складових екосистеми рибницького ставу / Г. М. Добрянська, Т. М. Швець, А. П. Мельник, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. -2014. - Т. 16, №2 (59), ч. 3. - С. 281-286.
Стаття надшшла до редакци 1.09.2015
УДК 613.287:637.116:637.112
Лайтер-Москалюк С. В., здобувач © Подыьський державный аграрно-техмчний университет Кухтин М. Д., д. вет. н., (kuchtyn@yandex.ru), Перкш Ю. Б., к. вет. н., Горюк Ю. В., асшрант Тернотльська досл1дна станция 1нституту ветеринарног медицини НААН,
м. Тернотль, Украгна ОЦ1НКА МОЛОКА СИРОГО ЗА ВИМОГАМИ ДСТУ 3662-97 ОТРИМАНОГО В КОЛЕКТИВНИХ ГОСПОДАРСТВАХ ТЕРНОПЫЬСЬ^ ОБЛАСТ1
У статг наведено показники якостг та безпеки молока сирого одержаного в колективних господарствах на сучасних реконструйованих молочних фермах, де дотня
© Лайтер-Москалюк С. В., Кухтин М. Д., Перкш Ю. Б., Горюк Ю. В. 2015
398
