CC BY
10
ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГ1Я
УДК: 616.316-008.8:(616.311.2+616.314.17)002-06:616.36-002.17-036.12-085.281.8 Х.А. С'чкорз, Л.Ю. Мнько
ЗМ1НИ Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВО1 Р1ДИНИ У ХВОРИХ 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПАРОДОНТА НА ФОН1 ХРОН1ЧНОГО ГЕПАТИТУ С П1Д ЧАС ПРОТИВ1РУСНО1 ТЕРАП11
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького
Актуальшсть
Пiдвищення iнфiкованостi BipycoM гепатиту С населення, особливо oci6 молодого BiKy, зумов-люе особливе положення HCV-шфекци серед ш-ших вipycних гепатитiв [1]. Аналiз даних науковоТ лiтеpатypи [2; 3; 4] вказуе на те, що вipycнi гепати-ти, зокрема хpoнiчний гепатит С (ХГС), здатш впливати на порушення гомеостазу порожнини рота, викликаючи розвиток гiпocалiвацiТ, яка клшн чно проявляеться кcеpocтoмieю, що призводить до розвитку та прогресування захворювань паро-донта (ЗП).
Якюш та кiлькicнi зсуви слини можуть бути зу-мовлеш безпосередньою iнкopпopацiею вipycy гепатиту С у слинн залози, що пояснюеться здатш-стю вipycy до позапечшковоТ pеплiкацiТ, а саме йо-го ciалoтpoпними властивостями [5; 6]. Порушення слиновидтення зумовлюе зниження очисноТ' здатнocтi слини, Т'Т пpoтимiкpoбнoТ, буферноТ та pемiнеpалiзyючoТ фyнкцiй та негативно впливае на стан мюцевих механiзмiв захисту порожнини рота. Останн е пpoвiдними факторами, що спри-яють виникненню i пiдвищенню штенсивносп за-пальних явищ у тканинах пародонта [7; 8].
Дослщження L. and P. Falcao (2012) показало, що в 71,2 % па^ен^в iз ХГС спостер^аеться ппо-cалiвацiя [9]. На ТТ ™i cпocтеpiгаетьcя зниження захисноТ та тpoфiчнoТ фyнкцiй слини, що супрово-джуеться диcбioзoм зi зростанням кiлькocтi паро-донтопатогенноТ флори [10; 11].
Гiпocалiвацiя в пацiентiв iз ХГС розвиваеться також унаслщок анти-HCV- теpапiТ шляхом зворо-тного iнгiбyвання фyнкцiТ слинних залоз [12; 13]. Приблизно у 12% уах па^етчв, iнфiкoваних вipy-сом гепатиту С, якi отримують пpoтивipycне лку-вання (ПВТ), що полягае в поеднаному викорис-танш пегiльoванoгo iнтеpфеpoнy (Пег1ФН)-а та pибавipинy (РБВ), cпocтеpiгаетьcя кcеpocтoмiя [14].
Проведене нами дослщження фiзикo-хiмiчних властивостей ротовоТ рщини 68 хворих iз ЗП на
фош ХГС вiком вiд 19 до 54 рош та 27 оаб групи контролю без соматичноТ патологи, порiвняльних за вiком iз хворими основноТ групи [15], показало, що у хворих iз ЗП на фош ХГС дiагностуються ви-разнiшi змiни фiзико-хiмiчних властивостей ротовоТ рщини. Так. швидкють слиновидтення дорiв-нювала 1,58+0,01 мл/хв, в'язкють ротовоТ рiдини -1,98+0,02 мПа-с, буферна здатнiсть ротовоТ рщини - 7,66+0,13 бала, а рН ротовоТ рщини -6,46+0,01, тодi як показники групи контролю ста-новили 2,51 + 0,06 мл/хв (р<0,001), 1,33 + 0,01 мПа-с, (р<0,001), 10,41 + 0,24 бала, (р<0,001), 6,79 + 0,02, (р<0,001).
В опрацьованих нами фахових джерелах недо-статньо вивчений взаемообтяжувальний вплив розвитку i прогресування хвороб пародонта, хро-нiчного гепатиту С та наслщш противiрусного ль кування. Тому, враховуючи актуальнiсть проблеми розвитку ЗП i високу частоту скарг на сухiсть ротовоТ порожнини в оаб iз ХГС пщ час ПВТ, стае зрозумiлою необхщнють вивчення змiн фiзико-фiзичних властивостей ротовоТ рщини з урахуван-ням вищеописаних кл^чних особливостей.
Мета нашого дослiдження - вивчити змiни фь зико-хiмiчних властивостей ротовоТ рiдини в пацн ентiв iз захворюваннями пародонта на фош хрош-чного гепатиту С пщ час противiрусноТ терапи.
Матерiали i методи
Для объективно!' оцiнки змiн фiзико-хiмiчних властивостей ротовоТ рщини па^ен^в iз ХГС пщ час ПВТ нами вивчено динамку змш фiзико-хiмiчних параметрiв ротовоТ рщини в 31 особи, яким проводилось противiрусне лкування.
Швидкiсть стимульованого слиновидтення ви-вчали таким чином: пюля жування шматочка па-рафшу змiшану слину збирали в мiрнi пробiрки, фiксували об'ем зiбраноТ слини та вимiрювали швидкiсть слиновидiлення (мл/хв). В'язкють ротовоТ рщини визначали за допомогою вiскозиметра Освальда з каптяром довжиною 10,0 см i дiамет-
ром 0,4 мм за температури 20 оС. Результати до-слщження виражали в мПа-с. Дослiдження проводили натще шляхом забору 5,0 мл щойно зiбрано''' ротово' рiдини.
Вимiрювання pH щойно зiбрано''' ротово' рщини проводили за допомогою рН-метра м^вольтметра рН-150М (Великобританiя) i здiйснювали в цифровш формi за допомогою вимiрювального перетворюва-ча та набору скляних комбiнованих електродiв ЭСК-1, ЭСК-10301, ЭСК-10302. Точнiсть вимiрювання рН середовища становила + 0,01.
Дослщження буферно' eмностi слини проводили за допомогою вщповщних тест-с^чок (Saliva-Check Buffer) тест-системи «GCSaliva Check». Слину наносили за допомогою шпетки на кожне з трьох тестових полiв, розмiщених на с^чцк Змiну кольору шдикацп кожного поля вщ зеленого до червоного оцшювали через 2 хвилини в балах. 1н-
Динамка показниюв ротовоТpiduHU хворих i3 за
терпретацш результат проводили за шкалою, запропонованою фiрмою-виробником. Буферну здатнiсть ротовоТ рiдини оцшювали як нормальну при загальнш сумi балiв 10-12; низькою - 6-9 ба-лiв i дуже низькою - 0-5 балiв [15].
Статистичну обробку матерiалiв виконували за допомогою комп'ютерноТ програми <^а^юа 8.0».
Результати до^дження та обговорення
Простеження змш дослiджуваних параметрiв ротовоТ рщини на ™ ПВТ iнфекцiТ, викликаноТ вь русом гепатиту С, у 31 хворого дозволило встано-вити Тхню динамiку на рiзних етапах лкування (табл. 1). Так, величини швидкост стимульованоТ секрецiТ в па^ен^в iз ХГС до призначення ПВТ були в межах нижньоТ меж1 норми - 1,57±0,01 мл/хв.
Таблиця 1
шми та дистрофiчно-запальними захворюваннями пародонта на тлi противiрусноí терапп хрончного гепатиту С
Дослщжуваш пара-метри ротовоТ рщини Стад1я лкування Особи i3 ХГС (n=31) Достовiрнiсть рiзницi мiж показниками
M ± m Р
Швидкють секреци, мл/хв. До початку ПВТ 1,57±0,01 >0,05
1 мю 1,34±0,01*** <0,001
3 м1с 1,33±0,01*** <0,001
6 м1с 1,38±0,01*** <0,001
12-18 мю 1,64±0,01*** <0,001
В'язкють ротово' р1дини, мПа-с До початку ПВТ 1,97±0,02 >0,05
1 м1с 2,03±0,01** <0,05
3 м1с 1,96±0,01 <0,001
6 мю 1,85±0,01*** <0,001
12-18 м1с 1,54±0,01*** <0,001
рН ротовоТ р1дини До початку ПВТ 6,45±0,01 >0,05
1 мю 6,41±0,004*** <0,001
3 м1с 6,43±0,004*** <0,001
6 мю 6,57±0,003*** <0,001
12-18 м1с 6,76±0,003*** <0,001
Буферна емнють ротовоТ р1дини (бали) До початку ПВТ 7,65±0,21 >0,05
1 мю 5,97±0,16*** <0,001
3 мю 6,19±0,11 *** <0,001
6 м1с 7,55±0,18 <0,01
12-18 м1с 8,35±0,21*** <0,001
npuMimKa: достовiрнiсть рзниц м'ж показниками даноТ групи до початку лкування та в pi3Hi mepMiHU псля лкування: * - р<0,05; **- р<0,01; ***- р<0,001
Через мюяць вщ початку ПВТ виявлено сповн льнення слиновидтення на 14,65 % (з 1,57±0,01 мл/хв до 1,34±0,01 мл/хв, р<0,001). Через 3 i 6 мн ся^в швидкють стимульовано' секрецп в па^ен^в iз ХГС становила 1,33±0,01 i 1,38±0,01 мл/хв, вщ-повiдно. Останнi показники 1,64±0,01 мл/хв (12-18 мiсяцiв) демонструють нормалiзацiю слиновидн лення з наближенням до норми. На пiдставi отри-маних даних можемо зробити висновок, що осно-вний пiк зниження слиновидтення припадае на перюд 3-6 мюя^в.
В'язкiсть ротово' рiдини через мюяць вщ почат-
ку лкування ХГС та ЗП зросла: на 3,05 % (з 1,97±0,02 мПахс до - 2,03±0,01 мПахс, р<0,01). Через 3 мiсяцi пюля лiкування показники в'язкостi ротово' рщини у хворих зменшувались. У вщда-ленi термiни в основнiй груш в'язкють ротово' рь дини через 6 i 12-18 мiсяцiв становила 1,85+0,001 мПахс i 1,54+0,001 мПахс. Зафiксованi показники вiдображають пiдвищення в'язкосп ротово' рiдини пiд час ПВТ. За весь перюд лкування показник в'язкосп ротово' рiдини у хворих знизився на 21,83 %.
Через мюяць вщ початку ПВТ виявлено зсув
8.
9.
рН ротово''' рщини в 6iK ацидозу. Так, показник рН знизився достовiрно (з 6,45±0,01 до 6,41±0,004, р<0,001). Починаючи з 3 мюяця, показники рН почали зростати в порiвняннi з рiвнями через 1 Mi-сяць пюля лкування. Однак показник рН усе ще був достовiрно нижчим вщ рiвня до лiкування (6,43±0,004 проти 6,45±0,01, р<0,001). У термiн 12-18 мiсяцiв пiсля ПВТ показник зрю на 4,81 % (до 6,76±0,003). Отримаш данi демонструють зсув рН ротово''' рiдини в кислий бк через 1 мiсяць вщ початку ПВТ та його поступову нормалiзацiю лише у вщдалеш термiни.
Через 1 мiсяць пюля початку ПВТ виявлено зниження буферно''' емност ротово''' рiдини: на 21,83 % (з 7,65±0,21 до 5,97±0,16 бала, р<0,001) (табл. 1). Через 3 мюяц вiдбуваeться вiдновлення буферно' здатностi ротово' рiдини, що вщобража-еться в достовiрному (р<0,01) зростанш показникiв (до 6,19±0,11 бала). У вщдалеш термiни пюля лн кування показники продовжують зростати.
Висновки
1. Установлено, що виражеш змши фiзико-хiмiчних параметрiв ротово''' рiдини вiдбуваються на 1-3 мюяць ПВТ у хворих iз ХГС i характеризу-ються зниженням швидкост стимульовано' секре-ци на 14,65 %, пiдвищенням в'язкостi змшано''' слини на 3,05 %, достовiрним зсувом кислотно-лужно' рiвноваги в бк ацидозу та зниженням буферно''' eмностi на 21,83 %.
2. Пщ час противiрусного лiкування у хворих iз захворюваннями пародонта на фош ХГС нарос-тають порушення фiзико-хiмiчних параметрiв ротово' рщини, що значною мiрою реалiзовуe лока-льний пародонтопатогенний механiзм та потребуе обов'язково' корекци для запобiгання розвитку й ускладненням хвороб пародонта.
Перспектива подальших дослiджень
Вивчення додаткових параметрiв гомеостазу ротово''' порожнини: бiотопу ротово''' порожнини i дисбалансу iмунокомпетентних систем оргашзму в пацiентiв iз захворюваннями пародонта на фош ХГС пщ час ПВТ, що дозволить пщвищити ефек-тивнiсть лiкування ЗП шляхом удосконалення комплексних терапевтичних схем у цих оаб.
Лтература
1. Pol S. Hepatitis C: epidemiology, diagnosis, natural history and therapy / S. Pol, A. Vallet-Pichard, M. Corouge // Contrib Nephrol. - 2012. - № 176. - P. 1-9.
2. Коморбидность болезней пародонта и желудочно-кишечного тракта / О.В. Еремин, А.В. Лепилин, И.В. Козлова [и др.] // Саратовский научно-медицинский журнал. - 2009. - № 3. - P. 393-398.
Резюме
Наведен результати вивчення змш фiзико-хiмiчних властивостей ротово''' рщини в 31 особи iз ХГС, як отримували противiрусне лкування. Установлено, що у хворих iз ЗП на фош ХГС пщ час противiрусноï терапи дiагностуються змши фiзико-хiмiчних параметрiв ротово' рщини. Зростання порушень цих показ-ниш спостер^аеться на 1-3 мюяць ПВТ i характеризуеться зниженням швидкост стимульовано' секреци та пщвищенням в'язкост змшано''' слини, зсувом кислотно-лужно''' рiвноваги в бк ацидозу i зниженням буферно' емностк Негативна динамiка фiзико-хiмiчних параметрiв ротово' рiдини пiд час ПВТ потребуе корекци з метою профiлактики розвитку ЗП та зменшення ктькосп 'х ускладнень.
Ключовi слова: ротова рщина, захворювання пародонта, хронiчний гепатит С.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Oral health status in liver diseases / N. Balachander, K.M.K. Masthan, A. Babu [et al.] // World Journal of Medical Sciences. - 2014. - № 10. - Р. 226-228. Ахророва З.К. Особенности поражения слизистой полости рта и пародонта у больных хроническими заболеваниями печени вирусной этиологии: авто-реф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.28 «Гастроэнтерология» / З.К. Ахророва. - Душанбе, 2011. - 10 с. Ворожбит Б.С. Патогенетичн основи позапечнових уражень при Н^чнфекцп / Б.С. Ворожбит, О. Б. Ворожбит, У.Б. Яковина // Актуальн проблеми медици-ни, фармацп та бюлоги. - 2007. - № 3. - С. 31-35. Клинико-морфологическая характеристика синдрома Шегрена при хроническом гепатите С и В / О.В. Чернецова, Т.Н. Лопаткина, А.А. Воробьев [и др.] // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатоло-гии и колопроктологии. - 2007. - № 2. - С. 40-45. Mills M.P. Immunological and Inflammatory Aspects of Periodontal Disease / M.P. Mills // Dentalcare, Education Course. - 2013. - № 1. - Р. 1-18. Значення загальноадаптативних реакцм оргаызму при захворюваннях пародонту / [А.В. Борисенко, Н.А. Дземан, Г.Л. ЛеснухЫа, 0.1. Маринша] // Современная стоматология. - 2012. - № 1. - С. 147148.
Falcao L. Oral health status of cirrhotic patients in list of liver transplantation and of viral hepatitis carriers / L. Falcao, P. Falcao // J. Transplant. Technol. Res. -2012. - № 2. - Р. 1-4.
Carrozzo M. Oral diseases associated with hepatitis C virus infection. Part 1. sialadenitis and salivary glands lymphoma / M. Carrozzo // Oral Dis. - 2008. - № 14. - P. 123-130.
Oral fluid and hepatitis A, B and C: a literature review / [N. Mahboobi, S.R. Porter, P. Karayiannis, S.M. Alavian] // J. Oral Pathol. Med. - 2012. - № 41. - P. 505-516.
Dental and orofacial health and hepatitis C / A.T. McLean, B. Scopacasa, R. Nair [et al.] // Materials of ASHM Australasian Society for HIV Medicine. -2012. - № 4. - Р. 1-12.
Ram S. Management of xerostomia and salivary gland hypofunction / S. Ram, M. Kumar, J. Navazesh // Calif. Dent. Assoc. - 2011. - № 39 (9). - Р. 656-659. Ribavirin impairs salivary gland function during combination treatment with pegylated interferon alfa-2a in hepatitis C patients / A. Aghemo, M.G. Rumi, S. Monico [et al.] // Hepat. Mon. - 2011. - № 11 (11). -P. 918-24.
Сiчкорiз Х.А. Фiзико-хiмiчнi властивост ротовоТ рь дини у хворих iз хроычним гепатитом С / Х.А. Оч-корiз // Гофунговськ читання: матерiали наук.-практ. конф. - Харюв, 2016. - С. 13-15.
Стаття надшшла 19.08.2016 р.
Резюме
Приведены результаты изучения изменений физико-химических свойств ротовой жидкости у 31 человека с ХГС, получавших противовирусное лечение. Установлено, что у больных с ЗП на фоне ХГС во время противовирусного лечения проявляются более выраженные изменения физико-химических параметров ротовой жидкости по сравнению с больными без ХГС в анамнезе. Рост нарушений данных показателей наблюдается на 1-3 месяц ПВТ и характеризуется снижением скорости стимулированной секреции и повышением вязкости смешанной слюны, сдвигом кислотно-щелочного равновесия в сторону ацидоза и снижением буферной емкости. Отрицательная динамика физико-химических параметров ротовой жидкости во время ПВТ требует коррекции с целью профилактики развития ЗП и уменьшения количества их осложнений.
Ключевые слова: ротовая жидкость, заболевания пародонта, хронический гепатит С.
UDC: 616.316-008.8:(616.311.2+616.314.17)002-06:616.36-002.17-036.12-085.281.8
CHANGES IN PHYSICAL AND CHEMICAL PROPERTIES OF ORAL FLUID IN PATIENTS WITH PERIODONTAL DISEASES IN THE SETTINGS OF CHRONIC HEPATITIS C DURING ANTIVIRAL THERAPY
H.A. Sichkoriz, L.YU. Minko
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Department of therapeutic dentistry FPGE
Summary
The results represent the study of changes in physical and chemical properties of oral fluid in 31 people with chronic hepatitis C (CHC) who received antiviral treatment (AVT). It was found that the changes in physical and chemical properties of oral fluid were more pronounced in patients with periodontal diseases (PD) in the settings of chronic hepatitis C during antiviral therapy compared with patients without the history of CHC. The increase in violations of these parameters is observed on the 1st-3rd months of AVT and characterized by decreased rate of stimulated secretion and increased viscosity of the mixed saliva, shift of acid-base balance toward acidosis and reduced buffer capacity. The negative dynamics of physical and chemical properties of oral fluid during AVT requires correction to prevent the development of PD and reduce the number of complications.
Introduction. Published data indicate a significant increase in the prevalence of HCV-infection and high incidence of periodontal lesions in the settings of infection with hepatitis C. Many authors point to the relationship of the occurrence and complicated course of periodontal diseases with impaired physical and chemical properties of oral fluid in patients with chronic hepatitis C. The latter changes contribute to disturbances of homeostasis in the oral cavity causing the development of hyposalivation, which is clinically manifested by xerostomia. The development of xerostomia occurs due to feedback inhibition of salivary gland function during AVT of infectious diseases. Such peculiarities of clinical course of PD in patients with CHC during AVT and few scientific data on the impact of antiviral treatment on periodontal tissues determine the relevance of studying the changes in physical and chemical parameters of oral fluid in these patients.
The objective of our study was to examine changes in physical and chemical properties of oral fluid in patients with periodontal diseases in the settings of chronic hepatitis C during antiviral therapy.
Materials and methods. For the objective estimation of changes in physical and chemical properties of the oral fluid of CHC patients during AVT we studied the dynamics of changes of physical-chemical parameters of oral fluid in 31 patients who underwent antiviral treatment. After recording the volume of collected saliva the rate of salivation was measured (ml/min) to determine the rate of stimulated salivation. The viscosity of oral fluid was determined with Ostwald viscometer. Measuring pH of newly collected oral fluid was performed with pH-metermillivoltmeter pH-150m (UK). The evaluation of buffer capacity of saliva was carried out by the respective test strips (Saliva-Check Buffer) of GCSaliva Check test system.
Results and discussion. The dynamics of changes of studied oral fluid parameters during AVT is presented by increased deviation in the early stages of treatment and their normalization in the long term results. Thus, deceleration of salivation by 14.65% (from 1.57±0.01 ml/min to 1.34±0.01 ml/min, p<0.001) was detected a month after the start of AVT. 3 and 6 months after the rate of stimulated secretion in CHC patients was 1.33±0.01 and
I.38±0.01 ml/min. The latest parameters of 1.64±0.01 ml/min (12-18 months) demonstrate the normalization of salivation approaching the norm. The viscosity of the oral fluid within a month of treatment of CHC and PD increased: by 3.05% (from 1.97±0.02 mPa*s to 2.03±0.01 mPa*s, p<0.01). 3 months after treatment parameters of oral fluid viscosity in patients decreased. The long term results of oral fluid viscosity in the study group in 6 and 12-18 months were 1.85±0.001 mPa*s and 1.54±0.001 mPa*s. The shift of oral fluid pH toward acidosis was detected one month after the beginning of AVT. Thus, the pH decreased significantly (from 6.45±0.01 to 6.41±0.004, p<0.001). The pH began to rise beginning with the 3rd month compared with levels of the 1st month after treatment. However, the pH was still significantly lower than the level before treatment (6.43±0.004 vs. 6.45±0.01, P<0.001). In the period of 12-18 months after AVT the rate increased by 4.81% (up to 6.76±0.003). 1
month after the beginning of AVT the buffer capacity of oral fluid decreased: by 21.83% (from 7.65±0.21 to 5.97±0.16, p<0.001). The recovery of buffer capacity of oral fluid occurred 3 months after, which is reflected in significant (p<0.01) parameter increase (up to 6.19±0.11 points). The parameters continue rising after treatment in the long term results.
Conclusions:
1. It was established that pronounced changes in physical and chemical properties of oral fluid occur on the 1st-3rd months of AVT in CHC patients and they are characterized by the decreased rate of stimulated secretion by 14.65%, increased viscosity of mixed saliva by 3.05%, significant shift of acid-base balance toward acidosis and reduced buffer capacity by 21.83%.
2. Deviations of physical and chemical properties of oral fluid in patients with periodontal diseases in the settings of CHC during antiviral treatment increase, mostly triggering the local periodontal-pathogenic mechanism and requiring an obligatory correction to prevent the development of periodontal diseases and complications.
The prospect of further research is the study of additional parameters of the homeostasis of oral cavity: oral habitat and imbalance of immunocompetent systems in the patients with periodontal diseases in the settings of CHC during AVT increasing the treatment efficacy of PD by improving complex therapeutic approaches in these patients.
Keywords: oral fluid, periodontal disease, chronic hepatitis C.
