Аналіз біофізичних властивостей ротової рідини у хворих на цукровий діабет 1 типу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616 - 008.843.1:616.379 - 008.64] - 073:577.3 О. А. Удод, А. С. Кулш*

АНАЛ1З Б1ОФ1ЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВО1 Р1ДИНИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1 ТИПУ

Донецький нацiональний медичний унiверситет МОЗ УкраТни (м. Лиман ) ПВНЗ "КиТвський медичний уыверситет" (м. КиТв) *

Робота е фрагментом науково-досл'дно)' теми кафедри ситет» «КлМко- лабораторне обфунтування механiзмiв дп ктивностi )'х застосування в комплексному лiкуваннi 011би004993).

Вступ

Вщповщно до загальноприйнятоТ класифкацп МКХ-10 цукровий д1абет (Е10-Е14) е складною ендок-ринно-обм1нною хворобою, для якоТ властива хроыч-на г1пергл1кем1я у зв'язку з абсолютною чи вщносною шсул1новою недостатн1стю, д1ею 1нсул1ну внасл1док поеднаного впливу ендогенних та екзогенних факто-р1в, що призводить до порушення вс1х вид1в обм1ну речовин [1;2;4;9]. Всесв1тня орган1зац1я охорони здо-ров'я (ВООЗ) визнала цукровий д1абет (ЦД) сучасною св1товою проблемою людства, але поширенють цук-рового д1абету 1 I 2 типу за краТнами I континентами суттево в1др1зняеться [2;10; 14-16].

Добре вщомо, що пост1йно п1двищений р1вень цук-ру в кров1 призводить до ураження р1зних орган1в, Тх-ньоТ дисфункц1Т, стае основою розвитку специф1чних ускладнень цукрового д1абету та Тх прогресування. Натепер ВООЗ надано критерп компенсац1Т цукрового д1абету 1 I 2 типу, створено м1жнародний протокол щодо ведення хворих на цю ендокринну патолопю. Зг1дно з протоколом основним I важливим показником оц1нки ступеня компенсац1Т, ефективност1 шсулшоте-рапи е р1вень гл1кованого гемоглоб1ну (НЬА1с,%), що в1дображае середн1й ум1ст цукру в кров1 протягом 3 мюяц1в. Нормальн1 показники НЬА1с у здорових ос1б становлять 4%-6%, а р1вень глюкози в плазм1 венозн1й чи каптярнш натщесерце - 3,5-6,0 ммоль/л [1 ;2; 11].

При цукровому д1абет1 в1дбуваеться нефермента-тивне ковалентне зв'язування глюкози з гемоглобшом (глкозування), отже, п1двищуеться показник НЬА1с вь дносно негл1кованого гемоглоб1ну НЬА0. Установлено кореляцшний зв'язок показника гл1кованого гемогло-б1ну I середнього р1вня глкемп у хворих на цукровий д1абет. П|двищення показника НЬА1с на 1% вщповь дае п1двищенню концентраци глюкози в кров1 на 2 ммоль/л [8]. Рекомендований ВООЗ р1вень НЬА1с для компенсованого стану цукрового д1абету 1 типу скла-дае до 7% (6,1-7,0%), а цтьовий р1вень глюкози в плазм1 кров1 натщесерце - 5,0-6,5 ммоль/л, що сприяе м1н1мальному ризику розвитку д1абетичних ускладнень, у стаж субкомпенсаци - менше 7,5% (7,1-7,5%), причому р1вень глюкози мае бути в межах 6,5-7,5 ммоль/л. Якщо ж показник НЬА1с перевищуе 7,5%, то такий стан цукрового д1абету прийнято вважати деко-мпенсованим [6-8]. Однак пщтримувати р1вень гл1ко-ваного гемоглоб1ну НЬА1с у межах 7% з1 збтьшенням тривалост1 цукрового д1абету, наявн1стю тяжких ускладнень - надскладне завдання. Разом 1з тим, схи-льн1сть хворих на цукровий д1абет 1 типу до частого виникнення ппоглкеми спонукае до адекватно' шдивь дуальноТ оц1нки р1вня гл1кем1Т в них, вщповщно до в1ку I ф1зичного стану. Ц1льов1 значення показника НЬА1с мають бути наближен за можливост1 до 8,0%, р1вень

терапевтичноГ стоматологи ПВНЗ «КиТвський медичний унiвер-бiологiчно активних речовин та фiзичних факторiв i о^нки ефе-основних стоматологiчних захворювань» (державний номер

глюкози в кров1 натщесерце мае становити до 8 ммоль/л, а через 2 години пюля Тди - до 10 ммоль/л [1 ;2;5-7;11-13].

Натепер можна вважати доведеним вплив цукрового д1абету 1 типу на виникнення кар1есу зуб1в, а та-кож хвороб пародонта [9]. Вщомо, що одним 1з факто-р1в ризику розвитку кар1есу зуб1в I хвороб пародонта у хворих на цукровий д1абет 1 типу е змши бюф1зичних I б1ох1м1чних параметр1в ротовоТ р1дини, особливо при декомпенсованому стан1 ц1еТ хвороби. Особливост1 складу I функци слини впливають на пщтримання го-меостазу I м1кробюценозу порожнини рота [3;4]. У хворих на цукровий д1абет 1 типу залежно вщ стану компенсац1Т хвороби в ротовш р1дин1 зм1нюеться вмют глюкози, альфа-ам1лази, лужноТ та кислоТ фосфатаз, сечовини, кетонових т1л, загального бтка, макро- I м1-кроелемент1в (наприклад, сп1вв1дношення кальц1ю I неоргашчного фосфору Са/Р), що в1д1грае патогене-тичну роль у розвитку стоматолопчних хвороб [4]. Разом 1з тим, п1двищений р1вень глюкози в слин та ясенн1й р1дин1, сповтьнення слиновид1лення, пщви-щення в'язкост1 та ф1бринол1тичноТ активност1 слини пришвидшують утворення колонш бактер1й на повер-хш зуб1в 1з превалюванням кар1есогенноТ чи пародон-топатогенноТ флори, що, своею чергою, впливае на переб1г цукрового д1абету 1 типу, оск1льки пщвищуе резистентн1сть орган1зму до д1Т шсул1ну [3;4].

Досл1дження ротовоТ р1дини - важливий метод оць нки ризику виникнення кар1есу зуб1в I хвороб пародонта. Однак особливост1 бюф1зичних параметр1в ротовоТ р1дини у хворих на цукровий д1абет 1 типу залежно вщ стану компенсац1Т недостатньо висв1тлен1 та фрагме-нтарн1, тому це I стало предметом для подальшого дослщження.

Мета дослiдження: вивчення бюф1зичних пара-метр1в ротовоТ рщини у хворих на цукровий д1абет 1 типу.

Матерiали i методи дослщження

У клш1ц1 1нституту ендокринологи та обм1ну речовин 1мен1 В. П. Ком1саренка НАМН УкраТни було проведено кглычне обстеження 95 ос1б (42 чолов1к1в I 53 жшок) в1ком 18-52 роки, хворих на цукровий д1абет 1 типу в стан1 компенсац1Т, субкомпенсаци та декомпен-сац1Т. На первинному огляд1 хворих на ЦД 1 типу вра-ховували тривал1сть д1абету (2-37 рок1в), показник гл1-кованого гемоглобшу НЬА1с, р1вень глюкози в каптярнш кров1 натщесерце I наявнють д1абетичних ускладнень. Бюф1зичн1 параметри ротовоТ р1дини визнача-ли шляхом оц1нки рН, в'язкост1 та швидкост1 слинови-д1лення. Нестимульовану змшану слину збирали зра-нку (натщесерце або через 2 години пюля вживання Тж1 та полоскання порожнини рота дистильованою водою) в градуйоваы проб1рки протягом 5 хв. Пюля

отримання ротово! рщини визначали показник рН у цифрових значеннях i3 використанням рН-метра «Ezodo» 6011, Тайвань. Оптимальне значення показ-ника рН ротово! рiдини, яке прийнято вважати за норму, становить 6,5-7,4 [3;12]. Швидкють слиновидшен-ня визначали за певний промiжок часу за формулою: Шс=V/T, де Шс - швидкють слиновидтення (у мл/хв), V - об'ем видтеноТ слини (в мл), Т - час забору слини (у хв) за методикою Т.Л. Рединово! та А.Р. Поздеева (1994). У нормi рiвень швидкостi слиновидiлення становить 0,5 мл/хв [9;12]. В'язкiсть ротово! рiдини оць нювали при вiзуальному спостереженнi за певними критерiями: тягуча слина - високий стутнь в'язкосп; пiниста слина - пiдвищений ступшь в'язкостi; прозора водяниста слина - нормальна в'язкють; непрозора (мутна) водяниста слина - знижена в'язкють [3;12].

Статистичну обробку отриманих результатiв дос-лiдження виконували методами варiацiйноï статистики за допомогою стандартного пакета статистичного розрахунку даних «Microsoft Excel 2013», вiрогiдну статистичну вщмшнють визначали за t-критерiем Ст'юдента, значення кореляци мiж показниками обчи-слювали за Прсоном.

Результати дослiдження та ïx обговорення

Безпосередньо пiд час кглычного обстеження 95 хворих на цукровий дiабет 1 типу з тривалютю хворо-би 2-37 рокiв 15 оаб (15,8%) мали компенсований стан захворювання, при якому показник глкованого гемоглобiну HbA1c становив до 7%; 17 оаб (17,9%) -субкомпенсований стан iз показником глiкованого ге-моглобiну HbA1c до 7,5% i 63 особи (66,3%) - деком-пенсований стан, у них значення показника HbA1c бу-ло понад 7,5%. У вах хворих на ЦД 1 типу з рiзною частотою було констатовано шзш дiабетичнi усклад-нення, що залежало насамперед вщ зростання три-валостi захворювання i нестшкого стану компенсацiï (табл.1).

Таблиця 1

Поширенсть ni3Hix dia6emu4Hux ускладнень у хворих на цукровий д/'абет 1 типу

^зы дiабетичнi ускладнення Кiлькiсть осiб, абс. (%)

1. Дiабетична макроангiопатiя 82 особи (86,3%)

II. Дiабетична мiкроангiопатiя 95 оаб (100%)

ретинопатiя 95 оаб (100%)

нефропатiя 45 оаб (47,4%)

|^кроанпопата нижнiх кiнцiвок 95 оаб (100%)

III. Полiнейропатiя 95 оаб (100%)

IV. Остеоартропаля 42 особи (44,2%)

За тривалост цукрового дiабету 1 типу до 5 рогав у 21 хворого (22,1%) лкарьендокринологи дiагностува-ли дiабетичну ретинопатiю (1 стадiя - непролiфера-тивна), мiкроангiопатiю нижнiх ган^вок (1-2 стадií), пе-риферичну полшейропатю; у 4 хворих (4,2%), як мали лабiльний перебiг захворювання зi схильнiстю до гiпоглiкемiй, було виявлено, крiм вищезазначених ускладнень, дiабетичну нефропатiю (1-2 стадií).

У 32 хворих (33,7%) iз тривалiстю захворювання до 10 рогав була наявна дiабетична ретинопатiя (1 стадiя - непролiферативна, 3 стадiя - пролiфератив-на), дiабетична катаракта обох очей початково'1' стадií, мiкроангiопатiя нижнiх ган^вок (1-2 стадií), макроанп-опатiя (1-2 стади), периферична полiнейропатiя; разом iз тим, 3 особи (3,1%) iз лабiльним перебiгом цукрового дiабету мали дiабетичну нефропатiю (2, 4 стади), в 4 оаб (4,2%) констатовано остеоартропатю

У 38 хворих (40%) зi стажем цукрового дiабету по-над 10 рогав було виявлено дiабетичну ретинопатю (1 стадiя - непролiферативна, 3 ст^я - пролiфератив-на), дiабетичну катаракту, мiкроангiопатiю нижнiх ган-^вок (2-3 стади), макроангiопатiю (2-3 стади), склероз Менкеберга (кальцифiкуючий склероз), периферичну полшейропатю, остеоартропатю Шарко, дiабетичну нефропатю (2-5 стади); в 14 оаб (14,7%) установлено наявнють хронiчноí нирково' недостатностi.

Результати дослiдження показали певну динамку показника рН ротово1 рщини у хворих на цукровий дь абет 1 типу залежно вщ ступеня компенсаци. У 15 хворих (15,8%) у стаж компенсаци захворювання ви-значено значення показника рН ротово1 рщини в межах норми (6,82±0,18), при цьому середнш рiвень НЬА1с у цих хворих становив 6,70±0,21% (табл. 2). У хворих, яга мали середнш показник глкованого гемо-глобiну НЬА1с 7,33±0,10%, що характерно для субко-мпенсованого стану цукрового дiабету, виявлено стан показника рН ротово1 рiдини в межах норми в 11 оаб (11,6%), а в 6 оаб (6,3%) - зсув рН у кислий бк до 6,31±0,07. Однак при декомпенсованому стаж цукрового дiабету 1 типу, незалежно вщ тривалост захворювання, встановлен рiзкi коливання показника рН ротовоí рщини хворих. Так, у 24 оаб (38% ктькост хворих iз декомпенсованим станом ЦД) середне значення показника рН ротово1 рiдини становило 7,64±0,11, тобто вiдбувся зсув у лужний бк, а в 39 оаб (62% згадано! кiлькостi) зафксовано зсув показника рН ротово1 рiдини в кислий бiк до 6,10±0,12, що надалi слiд, безумовно, враховувати, бо такий стан створюе умови для ураження твердих тканин зубiв карiесом.

Таблиця 2

Показник рН ротовоГ р'дини у хворих на ЦД 1 типу

Показник Цукровий дiабет 1 типу, стан компенсаци, n=15, M±m Цукровий дiабет 1 типу, стан субкомпенсаци, n=17, M±m Цукровий дiабет 1 типу, стан декомпенсаций n=63, де n=39, n=24, M±m M±m

HbA1c,% 6,70±0,21 7,33±0,10 9,85±1,50 9,97±1,42

Рiвень глюкози кровi натщесерце, ммоль/л 6,54±0,47 7,20±0,80 10,9±2,05 11,7±2,44

рН ротово!' рiдини 6,82±0,18 6,73±0,30* 6,10±0,12** 7,64±0,11

Примiтка: * - на nidcmaei t-критерю Ст'юдента не виявлено достовiрноï вiдмiнностi м'ж значеннями показника у хворих на цукровий дiабет 1 типу в станi компенсаци та субкомпенсаци (р>0,05);

** - на пiдставi t-критерю Ст'юдента виявлена достовiрна вiдмiннiсть мiж значеннями показника у хворих на цукровий дiабет 1 типу в станi компенсаци та декомпенсаци (р<0,05).

За результатами дослщження пщтверджено коре-ляцшы зв'язки показника рН ротово! рщини i HbA1c, показника рН ротово! рщини i рiвня глюкози кровi у хворих на цукровий дiабет 1 типу вщповщно до стану компенсаци захворювання. Виявлено, що рiзкi коливання рiвня глкеми у хворих призводять до змши по-

казника рН ротово!' рщини. Чим вищий рiвень глкеми, тим бтьший зсув показника в кислий бк. Так, у 15 оаб (15,8%) iз компенсованим станом цукрового дiа-бету 1 типу був наявний кореляцшний лшшний середнш негативний зв'язок мiж показником рН ротово! рь дини i глкованим гемоглобiном (r=-0,57), а також мiж

показником рН ротовоТ рщини i р1внем глюкози в каптярнш кров1 натщесерце (r=-0,51). У 17 осiб (17,9%), яга мали субкомпенсований стан захворювання, виявили середнш негативний зв'язок мiж показником рН ротовоТ рщини i гглкованим гемоглобшом (r=-0,65), а також показником рН ротовоТ рщини i рiвнем глюкози в каптярнш кровi (r=-0,59). У 39 осiб (41%) iз декомпенсованим станом цукрового дiабету 1 типу виявлено середнш негативний зв'язок мiж значенням рН ротовоТ рщини i глкова-ним гемоглобшом (r=-0,53), а також мiж показником рН ротовоТ рщини i рiвнем глюкози в каптярнш кровi (r=-0,75). Однак у 24 хворих (25,3%) на цукровий дiабет у стаж декомпенсацп виявлено зсув показника в лужний бк, а також слабкий позитивний кореляцшний зв'язок мiж показником рН ротовоТ рщини i рiвнем глюкози в каптярнш кровi (r= 0,27).

Щодо швидкостi слиновидiлення, то в 95 обстеже-них хворих (100%) виявлено ïï зниження i певну зале-жнiсть вiд тривалостi захворювання. У 25 хворих (26,3%) iз тривалютю захворювання 2-5 рокiв установлено середне значення показника швидкост слино-видiлення на рiвнi 0,38±0,03 мл/хв; за тривалостi захворювання 5-10 рогав у 32 хворих (33,7%) швидгасть слиновидiлення становила 0,33±0,02 мл/хв; 38 хворих (40%) iз тривалiстю цукрового дiабету 10-37 рогав мали найнижчий показник швидкост слиновидтення (0,27±0,04 мл/хв), який статистично значуще (р<0,05) вiдрiзняеться вiд такого в оаб iз тривалiстю ЦД 1 типу до 5 рогав. Це пщтверджуе вплив цукрового дiабету 1 типу на функцюнальну активнють слинних залоз.

Виявлено також кореляцшний зв'язок показнигав швидкостi слиновидiлення i HbA1c, показникiв швид-костi слиновидтення i рiвня глюкози в каптярнш кровi натщесерце у хворих на цукровий дiабет 1 типу вщповщно до стану компенсацп захворювання. Результата аналiзу показали, що швидгасть слиновидтення залежить не лише вщ тривалостi захворювання, а й вщ рiвня глiкемiï у хворого. Суттеве пiдвищення рiвня глюкози в кров^ а також значна тривалють захворювання сприяють зниженню швидкост слиновидiлення. У хворих на цукровий дiабет 1 типу в стаж компенсацп виявлено середнш негативний зв'язок мiж швидгас-тю слиновидтення i HbA1c (r=-0,50) та рiвнем глюкози в капiлярнiй кровi натщесерце (r=-0,48). В осiб у стаж субкомпенсаци захворювання виявлено аналопчний середнш негативний зв'язок мiж швидкiстю слиновидтення i глкованим гемоглобiном (r=-0,69), а також сильний негативний зв'язок мiж швидкiстю слиновидь лення i рiвнем глюкози в капiлярнiй кровi натщесерце (r=-0,76). У 39 хворих, яга мали декомпенсований стан цукрового дiабету 1 типу, кореляцшний зв'язок мiж швидгастю слиновидiлення i HbA1c та рiвнем глюкози в каптярнш кровi натщесерце був, вiдповiдно, r=-0,65 та r=-0,69. У 24 хворих спостер^али аналогiчний зв'язок мiж швидгастю слиновидтення i глкованим гемоглобiном iз коефiцiентом кореляцiï r=-0,61, а також рiвнем глюкози в каптярнш кровi натщесерце з коефiцiентом r=-0,66.

На основi отриманих результатiв проведено кореляцшний аналiз щодо показнигав швидкост слинови-дiлення i рН ротовоТ' рiдини у хворих на цукровий дiа-бет 1 типу залежно вщ стану компенсацiï захворювання. Змша рiвня глюкози в кровi хворих, тобто на-ближення до рекомендованих цтьових значень, сприяе незначному пщвищенню швидкостi слиновидь лення та змн показника рН ротово1 рiдини в бiк нор-ми, проте е певж iндивiдуальнi вщхилення цього показника. У вах хворих на цукровий дiабет 1 типу виявлено позитивний зв'язок мiж швидгастю слиновидь лення i рН ротово! рiдини, що становив у стаж компе-

нсацп захворювання r=0,56, у стаж субкомпенсаци r=0,49, проте в стаж декомпенсацп цукрового дiабету 1 типу в 39 хворих (41%) вш вiдповiдав значенню r=0,70, а у 24 осiб (25,3%) зв'язку не визначено -r=0,02.

Результати дослiдження вiзуальноT оцiнки в'язкост слини у хворих на цукровий дiабет 1 типу показали, що в 15 оаб (15,8%), яга мали компенсований стан захворювання, ротова рщина була прозорою, водянистою, що вщповщало нормг 1з 17 хворих (17,9%) на цукровий дiа-бет 1 типу, яга перебували в стаж субкомпенсаци, в 10 оаб (10,5%) в'язгасть слини також за крилями вщповь дала норм^ але в 7 оаб (7,4%) була пщвищена в'язгасть слини. У 39 хворих (41%) на цукровий дiабет 1 типу в стаж декомпенсацп виявили високий ступшь в'язкост слини, але у 24 хворих (25,3%) ротова рщина була не-прозорою (мутною), водянистою.

Висновки

Отже, отримаж результати вказують на першочер-говий вплив ступеня компенсацп цукрового дiабету 1 типу i його тривалостi на бiофiзичнi властивостi ротовоТ рiдини: рН, в'язгасть i швидкiсть слиновидiлення. Зазначимо, що за зниження швидкост салiвацiT у всiх хворих на цукровий дiабет 1 типу зареeстрованi характера змiни показника рН ротовоТ рщини, що певним чином пщвищуе ризик розвитку карieсу зубiв у таких хворих.

Перспективи подальших дослщжень. Плануемо детальне дослiдження стану бiофiзичних i бiохiмiчних характеристик ротовоТ рщини, а також твердих тканин зубiв i пародонта у хворих на цукровий дiабет 1 типу i розробку вiдповiдних iндивiдуалiзованих лкувально-профтактичних рекомендацiй.

Лiтература

1. Боднар П. М. Ендокринолопя: пiдручник для вищих мед. навч. закладiв / П. М. Боднар, Г. П. Михальчишин, Ю. I. Комiсаренко ; за ред. проф. П. М. Боднара.- Вид. 3, перероб. та допов. - ВЫниця: Нова Книга, 2013. - 480 с.

2. Всесвтя оргаыза^я охорони здоров'я (ВООЗ), сайт. -Режим доступу: http://www.who.int.

3. Терапевтична стоматолопя / [М. Ф. Данилевський, А. В. Борисенко, А. М. Ползун та ¡н.].- Т.3. Захворювання пародонта.- К.: Медицина, 2008.-614 с.

4. Есаян Л. К. Местный гомеостаз и кислотно-основное равновесие в полости рта при сахарном диабете /Л. К. Есаян, Л. А. Румянцев // Georgian Medical News. - 2009.

- №7 - 8 (172-173). - С. 33 - 38.

5. ефимов А. С. Клиническая диабетология / А. С. ефимов, Н. А. Скробонская. - К. : Здоров'я, 1998. - 320 с.

6. Камшський О. В. ОфЩшы критерп д^гностики цукрового дебету, нормоглкемт i самоконтроль глшемп / О. В. Камшський // Мжнародний ендокринолопчний журнал.

- 2017. - Т. 13, №3. - С.184 -190.

7. Музь В. А. Удосконалення навчання хворих на цукровий д^бет: практика контролю компенсацп хвороби та ТТ удосконалень у дтей та пщл™в / В. А. Музь // Ендокринолопя. - 2013. - №3, т. 18 . - С.64 - 69.

8. Эндокринология. Внутренние болезни по Девидсону; пер. с англ. / [А. Бун Николас, Ники Р. Колледж, Брайан Р. Уолкер, Джон А.А. Хантер].- М.: ООО «Рид Элси-вер», 2009. - 176 с.

9. Распространенность и интенсивность стоматологической патологии у больных сахарным диабетом / И. К. Новицкая, Т. П. Терешина, Т. И. Димчева [и др.] // 1н-новацп в стоматолопю. - 2014. - №1. - С.11 - 13.

10. Паньив В. I. Цукровий д^бет: визначення, класифка-цт, епщемюлопя, фактори ризику / В. I. Паньюв // Мж-народний ендокринолопчний журнал. - 2013. - №7(55).

- С. 95 -104.

11. Паньив В. I. Цукровий дiабет: дiагностичнi критери, етi- 14. ологiя i патогенез / В. I. Паньюв // МЛжнародний ендок-ринологiчний журнал. - 2013.- №8 (56).- С. 53-64.

12. Сидельникова Л. Ф. Влияние жевательной нагрузки на состав и свойства ротовой жидкости и ткани пародон- 15. та. Сообщение II / Л. Ф. Сидельникова, С. М. Захарова, Ж. И. Рахний // Современная стоматология.- 2010. -№2. - С.44 - 49. 16.

13. Скибчик В. А. Глкозильований гемоглобЫ - фактор пщ-вищеного ризику мiкро- i макросудинних ускладнень у хворих на цукровий дiабет / В. А. Скибчик, Т. М. Соло-менчук // Укра'нський медичний часопис. - 2005. - №5 (49). - С.81 - 88.

Резюме

Наведено результати дослщження бiофiзичних властивостей ротово! рщини 95 хворих на цукровий дiабет 1 типу. Завдяки хiмiчному складу i властивостям ротова рщина пщтримуе гомеостаз порожнини рота, тому досль дження ïï у хворих на цукровий дiабет е важливим нешвазивним методом оцшки ризику виникнення стоматолопч-них хвороб. Установлено, що у хворих на цукровий дiабет 1 типу в стаж компенсаци та субкомпенсаци показник рН ротово! рщини вщповщае межам норми, проте в 6 оаб у стаж субкомпенсаци цей показник мав вщхилення в бк закислення. У стаж декомпенсаци цукрового дiабету 1 типу у хворих виявлено значж вiдхилення цього показ-ника вiд меж норми. Пщтверджено кореляцiйнi зв'язки мiж показником рН ротово! рiдини i глкованим гемоглобь ном (HbA1c), показником рН ротово! рiдини i рiвнем глюкози в каптярнш кровi натщесерце вщповщно до стану компенсацiï цукрового дiабету 1 типу. Виявлено, що швидкють слиновидiлення у хворих на цукровий дiабет 1 типу мае залежнють вiд тривалостi захворювання i рiвня глiкемiï. Знайденi також кореляцiйнi зв'язки мiж швидкiстю слиновидiлення i глкованим гемоглобiном (HbA1c), рiвнем глюкози в каптярнш кровi натщесерце, а також мiж швидкiстю слиновидiлення i рН ротово! рiдини. Отриманi додатковi даж щодо в'язкостi ротово! рiдини в таких хворих.

Ключовi слова: цукровий дiабет 1 типу, глiкований гемоглобiн (HbA1c), рiвень глюкози в кровi, швидкють сли-новидiлення, ротова рiдина, рН, в'язкють.

Резюме

Приведены результаты исследования биофизических свойств ротовой жидкости 95 больных сахарным диабетом 1 типа. Благодаря химическому составу и свойствам, ротовая жидкость поддерживает гомеостаз полости рта, поэтому ее исследование у больных сахарным диабетом является важным неинвазивным методом оценки риска возникновения стоматологических болезней. Установлено, что у больных сахарным диабетом 1 типа в состоянии компенсации и субкомпенсации показатель рН ротовой жидкости соответствует границам нормы, однако у 6 человек в состоянии субкомпенсации этот показатель имел отклонения в сторону закисления. В состоянии декомпенсации сахарного диабета 1 типа у больных выявлены значительные отклонения этого показателя от границ нормы. Подтверждены корреляционные связи между показателем рН ротовой жидкости и гликозилиро-ванным гемоглобином (HbA1c), показателем рН ротовой жидкости и уровнем глюкозы в капиллярной крови натощак соответственно состоянию компенсации сахарного диабета 1 типа. Выявлено, что скорость слюноотделения у больных сахарным диабетом 1 типа зависит от длительности заболевания и уровня гликемии. Определены корреляционные связи между скоростью слюноотделения и гликозилированным гемоглобином (HbA1c), уровнем глюкозы в капиллярной крови натощак, а также между скоростью слюноотделения и рН ротовой жидкости. Получены дополнительные данные о вязкости ротовой жидкости у таких больных.

Ключевые слова: сахарный диабет 1 типа, гликозилированный гемоглобин (HbA1c), уровень глюкозы в крови, скорость слюноотделения, ротовая жидкость, рН, вязкость.

UDC 616 - 008.843.1:616.379 - 008.64] - 073:577.3

ANALYSIS OF BIOPHYSICAL PROPERTIES OF ORAL FLUID IN PATIENTS WITH TYPE 1 DIABETES MELLITUS

O.A. Udod, A.S. Kulish*

Donetsk National Medical University of Ministry of Healthcare of Ukraine (Lyman) Private Higher Educational Establishment "Kyiv Medical University" (Kyiv)*

Summary

Diabetes is recognized by WHO as the world's modern problem. Hyperglycemia leads to lesions of various organs, the development of severe complications of the disease. On the background of diabetes mellitus various dental diseases start and rapidly progress, first of all, dental caries and periodontal disease. The oral fluid supports the homeostasis of the oral cavity, so the study of its changes is an important non-invasive, simple diagnostic method for assessing the probability of dental diseases.

Purpose of the study: the study of biophysical parameters of oral fluid in patients with type 1 diabetes mellitus.

Materials and methods of research. Clinical examination of 95 patients with type 1 diabetes mellitus aged 18 to 52 in a state of compensation, subcompensation and decompensation. The duration of the disease in these people ranged

Ткаченко В. I. Аналiз поширеносл та захворюваносл на цукровий дiабет серед населення св^у та УкраТни за 2003-2013 рр. / В. I. Ткаченко // Кл^чы дослщження. -2014. - №4. - С. 55-59.

Тронько М. Д. Тендеры та статевi особливосл цукрового дiабету / М. Д. Тронько.- К.: РИА. Триумф, 2008. -208 с.

Фастовець М. М. Цукровий дiабет I типу у дтей: факто-ри, що провокують його виникнення (Огляд лтератури) / М. М. Фастовець // Вюник проблем бюлогп та медици-ни. - 2016. - Вип.1, т. 2 (127). - С.28 - 33.

Стаття надшшла 23.10. 2017 р.

from 2 to 37 years. The main indicator of assessing the degree of compensation for diabetes is glycosylated hemoglobin (HbA1c,%). The determination of the biophysical parameters of the oral fluid was carried out after the collection of unstimulated mixed saliva in graduated tubes in the morning. The pH of the oral fluid was measured using a pH meter, the salivation rate was measured using the methods of T.L. Redinova and A. R. Pozdiev, as well as viscosity of the oral liquid was visually examined.

Results of the research and their discussion. These studies showed changes in the index of oral pH in patients with type 1 diabetes, depending on the state of compensation of the disease. 15 people who had compensated type 1 diabetes mellitus had an oral pH of 6,82±0,18. In 11 patients in the subcompensation state of type 1 diabetes mellitus, the pH of the oral liquid was also within the normal range and equaled 6,73±0,30, but in 6 people, the oral pH shifted to the sour side and was 6,31±0,07. In the decompensation state of type 1 diabetes mellitus, significant deviations of this index from the norm were detected. In 39 people, the oral pH index shift to the acidic side was recorded, the average value of it was 6,10±0,12, and in the 24 people the pH of the oral liquid was 7,64±0,11, which corresponds to its deviation to the alkaline side (p <0,05). The correlation between the pH of the oral liquid and the glycosylated hemoglobin (HbA1 c), and the correlation between the pH index of the oral liquid and the level of glucose in the capillary blood on an empty stomach, according to the state of compensation of diabetes mellitus, were confirmed. It was found that in patients with type 1 diabetes, the salivation rate depends on the duration of the disease and the level of glycemia. In 25 patients with a disease duration of up to 5 years, the salivation rate was 0,38±0,03 ml/min; in 32 patients with type 1 diabetes duration from 5 to 10 years, the salivation rate was 0,33±0,02 ml /min, and in 38 patients with disease duration from 10 to 37 years, the salivation rate was the lowest and equaled 0,27±0,04 ml/min (p<0,05). Correlation relations between salivation rate and glycated hemoglobin (HbA1c), glucose level in capillary blood on an empty stomach, as well as between salivation rate and oral pH were determined. According to the results of the visual assessment of the oral fluid viscosity, it was found that in 25 people it was normal, in other words clear and watery, 7 persons had increased viscosity, 39 had a high degree of viscosity, oral fluid, and in 24 people it was low.

Conclusions. Consequently, the obtained results indicate the primary effect of type 1 diabetes compensation degree and the influence of the disease duration on the biophysical properties of the oral fluid, namely pH, viscosity and salivation rate.

Key words: type 1 diabetes mellitus, glycosylated hemoglobin (HbA1c), glucose level in blood, salivation rate, oral fluid, pH, viscosity.