CC BY
14
у них определенного объема реабилитационных мероприятий.
Ключевые слова: дентальная имплантация, ротовая жидкость, коррекция.
Стаття надшшла 14.01.2016 р.
also a follow-up rehabilitation measures, list of which does not detailed to date.
Key words: dental implantation, oral fluid, correction.
Рецензент
УДК 616:311-008.8:[616-006.6:615.322]-053.2
КОРЕКЦ1Я СЕКРЕТОРНО1 АКТИВНОСТ1 СЛИННИХ ЗАЛОЗ ТА ЯК1СНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВО1 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ З1 ЗЛОЯК1СНИМИ ПУХЛИНАМИ ЧЕРЕВНО1 ПОРОЖНИНИ, ЯК1 ОТРИМУЮТЬ ЦИТОСТАТИЧН1 ПРЕПАРАТИ
Отримаш результати дослiдження зафiксували певне зниження швидкост салiвацi!' та змши фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних властивостей ротово! рiдини у хворих дiтей ще до початку базового лiкування. Ана^з показникiв отриманих в динамiцi спостереження виявив бшьш стiйке зниження функцюиальио! активностi слинних залоз, поглиблення змш фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних показникiв ротово! рщини на тлi отримання протипухлинно! терапи, у пацieнтiв першо! групи спостереження, що свiдчить про зниження адаптацшно-компенсаторних можливостей великих i малих слинних залоз пiд впливом фактору токсичность Мiж тим, у оаб друго! групи, за умов додаткового введення гелю «Золех» до складу комплексу стоматолопчинх заходiв, швидкiсть салiвацil та якiснi характеристики ротово! рщини мали тенденцiю до покращення i наближалися до фiзiологiчних значень, що тдтверджуе клiнiчну ефективнiсть даних заходiв. Це вагомо обгрунтовуе доцiльнiсть введення препарату «Золех» до складу лжувально-профшактичного комплексу у ще! категорi! хворих.
Ключов! слова: д1ти, злояюсш пухлини, ротова рщина, корекщя.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профтактики та л1кування основних стоматолог1чних захворювань у дтей 1з факторамиризику» шифр АМН 079.10, державний реестрацшний № 0111и006760.
Ротова рщина це структурована бюлопчна субстанщя, а змши показниюв !! складових розглядаються як наслщок воображения функцюнального стану не тшьки оргашв та тканин порожнини рота, але 1 вщдзеркалення стану гомеостазу оргашзму в цшому. Тому визначення кшьюсних { яюсних характеристик такого ушверсального середовища можуть бути використаш в якост д1агностичних { прогностичних теспв при вивченш взаемозв'язюв м1ж порожниною рота 1 встановленням рол1 загально соматичних захворювань в порушенш !! гомеостазу [4, 5, 17, 19].
На даний час прослщковуеться значна защкавлешсть до розробки { запровадження в клш1чну практику нових нешвазивних метод1в д1агностики, що дають змогу отримати необхщну шформащю, не порушуючи природного захисного бар'еру, без шфшування медичного персоналу та значних матер1альних затрат. Враховуючи доступшсть та техшчну простоту отримання ротово! рщини вона може являтися цшним джерелом певно! шформацп про змши в оргашзм1 людини на р1зних етапах розвитку патолопчних процес1в [3, 5, 15, 16].
Завдяки особливостям анатом1чно! будови, шнервацп та секреторно! активност великих { малих слинних залоз, вони досить чутливо реагують на д1ю зовшшшх { внутршшх подразниюв, намагаючись контролювати та вщновлювати постшшсть констант бюлопчно! шш1 за законами формування адаптацшно-компенсаторних мехашзм1в (Selye Н.,1936). Не являеться виключенням { перебп злояюсних процес1в, зокрема у дгтей [1, 16, 17].
З урахуванням сучасних уявлень про канцерогенез, особливосп пухлинного росту, бюлопчну поведшку пухлин, фармакодинамшу { фармакокшетику антибластичних препарапв для лшування злояюсних новоутворень у дитячому вщ1 найчаспше застосовують класичну програмну комбшовану х1мютерашю. Кр1м цього, на виб1р методу лшування впливають таю вагом1 фактори як в1к дитини, вид пухлини, наявшсть метастаз1в та загальний стан [4, 13, 18].
Негативним аспектом використання протипухлинних препарапв е !х висока токсичнють та низька селектившсть. Поряд з лшувальною д1ею вони, в значнш м1р1, викликають в оргашзм1 ряд загальних негативних реакцш мехашзм виникнення яких до цього часу вивчено недостатньо. Кр1м того, сам1 х1мюпрепарати та похщш розпаду пухлини е патогенетичними факторами, що призводять до пригшчення функцп юсткового мозку { формування ¡мунодепресивного стану. А саме вщ спроможносп регуляторно-захисних мехашзм1в, та спрямованосп !х реакцш переважно 1 залежить устх х1мютерапевтичного лшування [2, 9, 10, 12].
Тканини та оpгaни pотовоï поpожнини одними iз пеpшиx потpaпляють пiд токсичний вплив пpотипyxлинниx зaсобiв. Тому саме встановлення конкpетниx змiн покaзникiв pотовоï piдини y дiтей в динaмiцi отpимaння ними 89iaгностикa89я8989ми дае можливiсть ощнити стyпiнь токсичного впливу пpотипyxлинниx пpепapaтiв, ствоpити вiдповiднi умови для пpискоpения вiдновлення поpyшеноï piвновaги, об'ективно обrpyнтовyвaти склад i обсяг вiдповiдниx лiкyвaльниx зaxодiв та контpолювaти ефективнiсть ïx застосування [б, 7, 8, 11], що i обумовлюе aктyaльнiсть дано1' pоботи.
Метою pоботи було вивчення шляxiв медикаментозно1' коpекцiï секpетоpноï активност слинниx залоз, фiзико-xiмiчниx та бiоxiмiчниx властивостей pотовоï piдини у дтей зi злоякiсними пyxлинaми чеpевноï поpожнини на тлi пpотипyxлинноï теpaпiï.
Mатерiал та методи дослiдження. Нами було пpоведено клiнiчне обстеження 39 дтей вiком вiд 7 до 16 pокiв зi злоякiсними пyxлинaми м'якиx тканин piзноï aнaтомiчноï локaлiзaцiï. В поглиблену наукову pозpобкy включено 32 пащенти з локaлiзaцiею пaтологiчного ^оцесу в чеpевнiй поpожнинi, якi в залежност вiд виду та обсягу лiкyвaльниx стомaтологiчниx зaxодiв були pоздiленi на двi гpyпи. Хвоpi пеpшоï гpyпи, що складалася iз 17 ошб пpотягом I та II кypсiв 89iaгностикa89я8989ми отpимyвaли тpaдицiйний комплекс стомaтологiчниx зaxодiв, i дpyгa груш - 15 осiб, додатково отpимyвaли 89iaгнос пpепapaт «Золеx» у виглядi aплiкaцiй на слизову оболонку поpожнини pотa. Контpольнy гpyпy склали 25 ^акт^но здоpовиx дiтей того ж вшу.
Для визначення кiлькостi pотовоï piдини ïï зaбip пpоводили пpотягом 10 xвилин на тщесеpце в динамщ спостеpеження - пеpед 89iaгностикa89я8989ми8989 i дpyгого кypсiв 89iaгностикa89я8989ми та на пеpiод ïx зaвеpшення з послщуючим встановленням швидкостi сaлiвaцiï (мл/89ia).
В нiй визначали: pH потенцiометpичним методом вiдpaзy пiсля ïï зaбоpy на pH-метpi Radelkis OP211/1, (Вен^я) - ( вiдн. Од.); питому вагу на pефpaктометpi IРФ - 454 БМ ( ПО КОМЗ, Росшя) вщповщно до pекомендaцiй, наданж в теxнiчномy пaспоpтi (кг/м3); оптичну щiльнiсть за допомогою фотометpa КФК-2 (од. ОЩ.); в'язкiсть pотовоï piдини кaпiляpним 89iaгностикa89я8989ми89 ВК-4 (ООО «Тpaнсметaл», Росiя) - (сП); aктивнiсть а-амшази за допомогою нaпiвaвтомaтичного бiоxiмiчного aнaлiзaтоpa ВА-88 вiдповiдно iнстpyкцiï до нaбоpy pеaктивiв НВП «Фiлiсiт - дiaгностикa» (Мод/л). В стaтичнiй обpобцi для поpiвняння отpимaниx pезyльтaтiв викоpистовyвaвся U^prn^prn Уiлкоксонa-Мaннa-Уiтнi. Рiзниця мiж сеpеднiми paxyвaлaся статистично значущою пpи а=0,05 [14].
Результати дослiдження та ïx обговорення. Анатз отpимaниx pезyльтaтiв в покaзникax гpyп поpiвняння до початку лшування дозволив встановити незнaчнi вiдмiнностi у ïx aбсолютниx величинax (89iaгн. 1).
Вщносно швидкостi сaлiвaцiï встановлено, що у xвоpиx дiтей обоx груп спостеpежения до початку пpоведения пpотипyxлинноï теpaпiï вона була зниженою, та поpiвняно з гpyпою контpолю вipогiдноï piзницi значень не зaфiксовaно. ^оте, по зaвеpшенню I кypсy 89iaгностикa89я8989ми зaфiксовaне бiльш помiтне зниження показника у поpiвняннi з початковими значеннями. Так, в пеpшiй гpyпi пащенпв, якi отpимyвaли зaгaльнопpийиятий комплекс стомaтологiчниx зaxодiв, швидкiсть сaлiвaцiï становила 0,27±0,02 мл/89ia пpоти 0,37±0,03 мл/89ia (p<0,05), тодi як у осiб дpyгоï, на тлi додаткового застосування 89iaгност пpепapaтy «Золеx» - 0,31±0,02 мл/89ia пpоти 0,38±0,02 мл/89ia (p>0,05). Тобто в обоx випaдкax спостеpiгaлись ^ояви гiпосaлiвaцiï, бiльш виpaженi у xвоpиx пеpшоï гpyпи.
Пеpед початком дpyгого кypсy лiкyвaння пpослiдковyвaлaся тенденцiя до тдвищення фyнкцiонaльноï aктивностi слинниx залоз в обоx гpyпax спостеpеження. Хоча, не дивлячись на пеpеpвy в 3-4 тижш мiж циклами пpотипyxлинноï теpaпiï, у пaцiентiв пеpшоï ^упи швидкiсть сaлiвaцiï залишалася сповiльненою i доpiвнювaлa 0,30±0,02 мл/89ia, що в 1,2 paзи нижче у поpiвняннi з пеpiодом до початку лшування. Пpи цьому, в дpyгiй ^уш xвоpиx дiтей на то й же пеpiод показник piзнився незначно.
Поpiвняльний aнaлiз aбсолютниx величин показника до та тсля зaкiнчення II кypсy цитостaтичноï теpaпiï виявив, що у пащенпв пеpшоï гpyпи вш становив 0,24±0,04 мл/89ia (p<0,05), тодi як у дiтей дpyгоï ^упи, вiн знижувався, залишаючись на нижнш межi ноpми, i сягав 0,32±0,02 мл/89ia (p>0,05).
Узагальнюючи pезyльтaти, необxiдно зазначити, що у осiб, яю вxодили до складу пеpшоï ^упи та застосовували тpaдицiйний обсяг сyпpовiдноï стомaтологiчноï теpaпiï зaфiксовaне стiйке зниження швидкост сaлiвaцiï пpотягом всього пеpiодy спостеpеження, тодi як у пащенпв дpyгоï
групи, на тлi додаткового застосування аплшацш гелю «Золех», кiлькiсть ротово! рiдини змшювалася, але це носило статистично недостовiрний характер.
Таблиця
Показники швидкостi сал1вацп, фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних властивостей ротовоТ рiдини
у дiтей пiд впливом хiмiотерапевтичного лiкування в дннам1ц1 спостереження (М± т)
Показник Швидюсть рН, Питома вага, Оптична В'язюсть, а-амшаза,
сал1вацп, в1дн. Од. кг/м3 щшьшсть, сП Мод/л
мл/хв од.ОЩ
Контрольна група (п=25) 0,44±0,02 6,71±0,32 1,002±0,05 0,240±0,01 2,38±0,16 18,94±0,11
До початку I курсу 0,37±0,03 6,6±0,31 1,003±0,04 0,355±0,001 2,86±0,21 19,63±0,13
х1мютерапн (п=17) р1<0,05 р1>0,05 р1>0,05 р1<0,05 р1<0,05 р1>0,05
я с По завершенню I курсу х1мютерапн (п=16) 0,27±0,02 р3<0,05 5,04±0,33 р3<0,05 1,005±0,05 р3>0,05 0,369±0,007 р3>0,05 3,55±0,36 р3<0,05 7,07±0,12 р3<0,05
с На початку II курсу 0,30±0,02 5,8±0,22 1,003±0,05 0,365±0,002 3,04±0,27 12,91±0,08
х1мютерапн (п=15) р4>0,05 р4<0,05 р4>0,05 р4>0,05 р4<0,05 р4<0,05
о я X По завершенню II курсу х1мютерапн (п=14) 0,24±0,04 р5<0,05 р6<0,05 р7<0,05 5,0±0,31 р5<0,05 р6<0,05 р7<0,05 1,006±0,05 р5>0,05 р6>0,05 р7>0,05 0,632±0,006 р5<0,05 р6<0,05 р7<0,05 4,0±0,18 р5<0,05 р6<0,05 р7<0,05 6,8±0,17 р5<0,05 р6<0,05 р7<0,05
До початку I курсу 0,38±0,02 6,49±0,24 1,003±0,04 0,351±0,004 2,82±0,27 17,92±0,08
х1мютерапн (п=15) р1<0,05 р2>0,05 р1>0,05 р2>0,05 р1>0,05 р2>0,05 р1<0,05 р2>0,05 р1<0,05 р2>0,05 р1>0,05 р2>0,05
с у По завершенню I курсу х1мютерапн (п=13) 0,31±0,02 р3<0,05 6,1±0,22 р3>0,05 1,004±0,05 р3>0,05 0,363±0,002 р3>0,05 3,21±0,33 р3>0,05 15,91±0,14 р3>0,05
& На початку II курсу 0,35±0,03 6,3±0,20 1,004±0,04 0,361±0,004 2,86±0,23 15,63±0,14
х1мютерапн (п=13) р4<0,05 р4>0,05 р4>0,05 р4>0,05 р4>0,05 р4>0,05
о я X По завершенню II курсу х1мютерапн (п=12) 0,32±0,02 р5>0,05 р6<0,05 р7<0,05 р8<0,05 6,03±0,19 р5>0,05 р6<0,05 р7<0,05 р8<0,05 1,004±0,05 р5>0,05 р6>0,05 р7>0,05 р8>0,05 0,368±0,004 р5>0,05 р6>0,05 р7<0,05 р8<0,05 3,01±0,24 р5>0,05 р6>0,05 р7<0,05 р8<0,05 13,88±0,16 р5>0,05 р6<0,05 р7<0,05 р8<0,05
Примака: р1 _ в1рогщшсть р1знищ м1ж показниками контрольно! групи та хворих I [ II групи до початку проведення першого курсу х1мютерапи; р2 - в1рогщшсть р1знищ м1ж показниками у хворих I та II групи до початку лкування; р3 _ в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками хворих I та II групи до та по завершенню першого курсу х1мютерапи; р4 _ в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками хворих I та II групи по завершенню першого та початком другого курсу х1мютерапи; р5 _ в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками у хворих I та II групи на початку та по завершенню другого курсу х1мютерапи; р6 _ в1рогщшсть р1знищ м1ж показниками у хворих I та II групи до початку лкування та на перюд завершення другого курсу х1мютерапи; р7 _ в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками контрольно! групи та хворих I [ II групи на перюд завершення другого курсу х1мютерапи. Р8 _ в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками на перюд завершення другого курсу х1мютерапи у хворих I та II груп.
Стан кислотно-лужно! рiвноваги ротово! рщини хворих дiтей на перiод первинного обстеження, у порiвняннi з контрольною групою характеризувався незначним вщхиленням в кислу сторону. В подальшому, на момент завершення I курсу протипухлинно! терапп зафiксоване суттеве зниження рН в обох групах дiтей порiвняно з першим обстеженням. У ошб першо! групи концентрацiя iонiв водню становила 5,04±0,33, проти 6,6±0,31, та вщповщно 6,1±0,22 проти 6,49±0,24 _ у другiй (р>0,05), з загальною тенденцiею до незначного пiдвищення в промiжок часу мiж повторним курсом хiмiотерапi!.
Оцiнка результатiв стосовно спрямованост показника рН на кiнець II курсу цитостатично! терапi! показала досить низьке значення в першiй груш _ 5,0±0,31, що в 1,3 рази нижче контролю, та в 1,2 рази нижче у порiвняннi з перюдом до л^вання. Це вказуе на певне виснаження систем буферно! спроможностi ротово! рiдини, та сприяе 90iагностика90я9090м твердих тканин зубiв. Тодi як у дiтей друго! групи, якi застосовували аплiкацi! гелю «Золех», показник становив 6,03±0,33 i його порiвняння достовiрно! рiзницi не виявило. Слiд зазначити, що коливання рН в таких межах шщдае змiни фiзико-хiмiчних i бiохiмiчних процешв в порожнинi рота, створюючи сприятливi умови для порушення складових бютопу, активiзацi! бiологiчно! активностi всiх шмбюив, що е небажаним фактором для ошб, якi знаходяться на хiмiотерапевтичному лiкуваннi [3, 4, 5, 6, 16].
Вщносно змiн показника питомо! ваги ротово! рiдини у хворих дтей, то вiн практично не змшювався пiд впливом цитостатичного лшування i незалежно вiд перiоду обстеження в динамщ носив статистично недостовiрний характер (р >0,05). Що стосуеться показника оптично! щiльностi ротово! рщини хворих дiтей, то ще до початку першого курсу хiмiотерапi! вш в 1,4 рази перевищував значення у здорових дiтей. На момент завершення I курсу базового лшування в
першш груш ос1б, яю отримували традицшний комплекс по догляду за порожниною рота, його величина становила 0,369±0,007, та 363±0,002 - у ос1б друго! групи, що застосовували гель «Золех» (р >0,05). Максимально високе значення оптично! щшьносп зафшсоване тсля закшчення II циклу антибластично! терапп у ос1б першо! групи - 0,632±0,006, що у 1,7 рази вище пор1вняно з перюдом до початку лшування, та у 2,6 рази вище проти групи контролю. М1ж тим, в другш груш спостереження по завершенню II курсу 9Нагностика91я9191ми показник становив 0,368±0,004 проти 0,240±0,001 в контрольнш груш (р<0,05), та без достов1рно! р1знищ значень у пор1внянш з початковим перюдом обстеження. Загалом, у д1тей з1 злояюсними пухлинами, шд впливом цитостатичного лшування зафшсоване стшке зростання показника оптично! щшьносп протягом всього перюду спостереження.
Одшею !з складових гомеостазу ротово! рщини е в'язюсть, яка забезпечуеться наявшстю в нш переважно муцину, а !! значення знаходиться в прямш залежност вщ швидкосн сатвацп [1, 4, 19]. Так, до початку базового лшування в'язюсть ротово! рщини у хворих д1тей обох груп в 1,2 рази перевищувала показник контрольно! групи. Бшьш висок значення зафшсоваш тсля заюнчення I курсу протипухлинно! терапп 3,55±0,36 - в першш груш та 3,21±0,33 - у ос1б друго! групи, що вщповщно в 1,2 та в 1,1 рази вище, пор1вняно з попередшм обстеженням. Максимальне збшьшення показника до 4,0±0,18 виявлене на момент завершення II курсу 9Нагностика91я9191ми у пащенпв першо! групи, як лшувалися традицшно. Це в 1,3 рази перевищувало значення у д1тей як склали другу групу спостереження, { в якосн мюцево! терапп застосовували гель «Золех». Загалом, на перюд перерви м1ж курсами простежувалася тенденщя до незначного зменшення абсолютних величин в'язкосн з1 збереженням тенденцп до зростання протягом вс1х еташв спостереження (р<0,05). Таким чином, дисбаланс м1ж показниками швидкост сал1ваци та в'язкосн е фактором на тл1 якого формуються порушення притаманш проявам ксеростомп з порушеннями функцюнування тканин порожнини рота.
Важливу роль у формуванш р1вноваги середовища в порожниш рота вщпрае ферментативний спектр ротово! рщини, зокрема альфа-амшаза, порушення активност яко! створюе певш несприятлив1 умови, що призводять до порушення процешв травлення [17, 19]. Так, на час госштал1заци актившсть альфа-амшази ротово! рщини в обох групах хворих д1тей в1ропдно не вщр1знялася вщ значення у груш контролю. Проте, вже тсля I курсу х1мютерапп актившсть ферменту вщносно початкового значення у пащенпв першо! групи, яю отримували загальноприйнятий комплекс стоматолопчних заход1в, знижувалася в 2,7 рази { становила 7,07±0,14, тод1 як у ос1б друго! групи, що додатково застосовували гель «Золех» у вигляд1 апткацш, вона складала 15,91±0,14 (р>0,05).
Анатз показника перед початком II циклу протипухлинно! терапп зафшсував його змши в бш тдвищення в обох групах спостереження, хоча достов1рне значення р1знищ отримане ильки в першш груш. Оцшка активносп альфа-амшази на перюд завершення II курсу х1мютерапи виявила !! зниження у пащенпв першо! групи до 6,8±0,14, що в 2,8 рази нижче пор1вняно з початковим перюдом та групою контролю. М1ж тим, в другш груш, на той же перюд, показник дор1внював 13,88±0,16, що в 1,4 рази нижче проти контролю та в 1,2 рази нижче вщносно значення на перюд першого обстеження. Узагальнення характеру змш стосовно активносп альфа-амшази ротово! рщини виявило стшке зниження показника у ос1б першо! групи протягом всього перюду спостереження. Проте, динамша показника в другш груш, на тл1 додаткового отримання гелю «Золех», мала позитивне спрямування.
т
У д1тей з1 злояюсними пухлинами черевно! порожнини прослщковуеться зменшення продукци ротово! рщини, зниження р1вня !! рН та активносп альфа-амшази, тдвищення оптично! щшьносп { в'язкосн ще до початку базового лшування. Динам1чне спостереження за результатами виявило бшьш стшке зниження функцюнально! активносп слинних залоз, поглиблення змш ф1зико-х1м1чних та бюх1м1чних показниюв ротово! рщини на тл1 отримання протипухлинно! терапп, що свщчить про зниження адаптацшно-компенсаторних можливостей великих { малих слинних залоз шд впливом фактору токсичносп. У д1тей, як впродовж I { II куршв 9Нагностика91я9191ми додатково до базового лшування отримували 9Нагнос препарат «Золех», швидюсть сал1ваци та яюсш характеристики ротово! рщини мали тенденщю до покращення { наближалися до ф1зюлопчних значень, що пщтверджуе клш1чну ефектившсть даних заход1в. Це вагомо обгрунтовуе доц1льн1сть його додаткового введення до складу лшувально-проф1лактичного комплексу у ще! категорИ хворих.
Перспективи подальших дослджень в данному напрямку. Виявлеш змти властивостей та складу ротовоI рiдини у дтей хворих на злоятст пухлини черевноI порожнини за умов отримання ними хiмiотераnевтичного л^вання, можуть бути використаж в якостi дiагностично-прогностичних тестiв та ступеню оцшки вираженостi порушень складових компонентiв гомеостазу тканин порожнини рота, направлених на IX корекщю, а також слугувати тдгрунтям для удосконалення л^вально-профшактичних комплекав, направлених на покращення стоматологiчного статусу та корекци ланок гомеостазу порожнини рота у даного контингенту пацieнтiв.
1. Afanasev V.V. Rol slyunnyih zhelez v gomeostaze organizma / V.V. Afanasev // Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. -2010. - No. 5. - S. 26-27.
2. Byikov V.L. Tkanevyie i kletochnyie vzaimodeystviya v slizistoy obolochke polosti rta pri vvedenii tsitostatikov / V. L. Byikov, I.V. Leonteva // Morfologiya. - 2011. - T.138, No. 3. - S. 7-14.
3. Vaschenko I.Yu. Kliniko-laboratorne obgruntuvannya korektsiyi porushen gomeostazu rotovoyi porozhnini u ditey z gostrim limfoblastnim leykozom ta limfogranulematozom: avtoref. dis. Na zdobuttya stupenya kand.med.nauk: spets. 14.01.22 «Stomatologiya» / I. Yu. Vaschenko //- Poltava, - 2006. - 20 s.
4. Vavilova T.P. Biohimiya tkaney i zhidkostey polosti rta: uchebnoe posobie / T.P. Vavilova // - M.: GEOTAR- Media, -2008. - 208 s.
5. Denisov A. B. Diagnosticheskaya informativnost slyunyi / A.B. Denisov // - M.: GOU VPO «MGMSU», - 2006. - 40 s.
6. Kanaev S.V. Rol preparata «Tantum Verde» v profilaktike i lechenii porazheniya slizistoy obolochki polosti rta pri tsitostaticheskoy terapii i obluchenii u onkologicheskih bolnyih / S. V. Kanaev, M. L. Gershanovich // Vopr. Onkol. - 2004.-No. 5. - S. 618-622.
7. Kaskova L.F. Vpliv likuvalno-profilaktichnogo kompleksu na pokazniki rotovoyi ridini v ditey, hvorih na limfoblastniy leykoz, u period stiykoyi kliniko-gematologichnoyi remisiyi / L.F. Kaskova, I.Yu. Vaschenko // Ukrayinskiy stomatologlchniy almanah. - 2005. - No. 2. - S. 36-38.
8. Kaskova L.F. Klinichna efektivnist likuvannya hvorob tkanin parodonta v ditey hvorih na limfoblastniy leykoz, pid chas polihimioterapiyi / L.F. Kaskova, I.Yu. Vaschenko, O.O. Karpenko [ta in.] // Ukrayinskiy stomatologIchniy almanah. - 2005. -No. 6. - S.74-76.
9. Leonteva I. V. Morfometricheskaya i gistohimicheskaya harakteristika slizistoy obolochki polosti rta pri vvedenii tsitostatikov / I. V. Leonteva //- M.: MDV. - 2010. - S. 133-135.
10. Maslennikova A. V. Mukozityi slizistoy obolochki polosti rta i glotki: patogenez, klassifikatsiya, vozmozhnosti korrektsii / A.V. Maslennikova, N.D. Gladkova, I.V. Balalaeva [i dr.] // Vopr. Onkol. - 2006.- No. 4 (tom 52) S. 379-384.
11. Novitskaya I.K. Eksperimentalnoe izuchenie protivovospalitelnogo deystviya gelya dlya polosti rta «Zoleh» / I.K. Novitskaya // Innovatsiyi v stomatologiyi. - 2014. - No. 2 (3). - S.19-21.
12. Pochernyaeva V. F. Likuvannya i profilaktika gepatotoksichnih reaktsiy, yaki vinikayut pri provedenni himiopromenevoyi terapiyi / V.F. Pochernyaeva, A.V. Chornobay, L.O. Limar [ta In.] // URZh.-2010.- T.HVIII, vip. 2. S. 201-203.
13. Rebrova O.Yu. Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih. Primenenie paketa prikladnyih programm STATISTICA / O. Yu. Rebrova // - M.: Media Sfera, - 2002. - 312 s.
14. Suhina I.S. Zmini funktsionalnoyi aktivnosti slinnih zaloz u hvorih na rak molochnoyi zalozi pid chas provedennya polihimioterapiyi / I.S. Suhina // - Harkiv, - 2013. - S. 95-96.
15. Tereshina T.P. Vliyanie kompleksa profilakticheskih meropriyatiy na sostoyanie polosti rta u lits posle luchevoy terapii opuholey golovyi i shei / T.P. Tereshina, I.K. Novitskaya, O.G. Tsimbalyuk // Visnik stomatologiyi.-2011.- No.4. - S. 31-33.
16. Tkachenko P.I. Rol rotovoyi ridini v adaptivnih reaktsIyah organIzmu pri gostromu odontogennomu osteomieliti tila nizhnoyi schelepi v ditey / P.I. Tkachenko, V.O. Dobroskok // Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. - 2013. - No.1. - S.105 - 108.
17. Tkachenko P.I. Zloyakisni novoutvorennya schelepno-litsevoyi dilyanki u ditey: chastota, struktura ta problemi rannoyi diagnostiki / P.I. Tkachenko, K.E. Ischeykin, S.O. Bilokon [ta in.] //Ukrayinskiy stomatologichniy almanah.-2011 .-No.4.-S.52-55.
18. Tkachenko P.I. Stan organIv porozhnini rota i fiziko-himichnih vlastivostey rotovoyi ridini u hvorih na tsukroviy diabet tipu 2 / P.I. Tkachenko, O.Yu. Zaharchuk, M.P. Mitchenok // Ukrayinskiy stomatologIchniy almanah. - 2012. - No.1.- S.23-27.
19. Chissova V.I. Rukovodstvo po onkologii / V.I. Chissova, S.L. Daryalova // - MIA. -M., - 2008. - 840 s.
КОРРЕКЦИЯ СЕКРЕТОРНОЙ АКТИВНОСТИ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ И КАЧЕСТВЕННЫХ СВОЙСТВ
РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У ДЕТЕЙ СО ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫМИ ОПУХОЛЯМИ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ, ПОЛУЧАЮЩИХ ЦИТОСТАТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ Ткаченко П.И., Попело Ю.В.
Показатели полученные в динамике наблюдения и характер их изменений свидетельствуют об ощутимом снижении секреторной активности слюнных желез и выраженном изменении рН, оптической плотности, вязкости, активности альфа-амилазы ротовой жидкости на фоне применения химиотерапевтических препаратов. Между тем, при условии дополнительного введения в состав комплекса мероприятий геля «Золех» в виде аппликаций, позволило провести коррекцию нарушений большинства показателей, которые изучались.
Ключевые слова: дети, злокачественная опухоль,
CORRECTION OF SECRETORY ACTIVITY OF THE SALIVARY GLANDS AND QUALITATIVE PROPERTIES OF ORAL FLUID IN CHILDREN WITH MALIGNANT TUMORS OF THE ABDOMINAL CAVITY, RECEIVING CYTOTOXIC DRUGS Tkachenko P.I., Popelo Yu. V. The indexes obtained in the dynamics of observation and the nature of changes witnessed a tangible reduction of secretory activity of the salivary glands and marked changes in pH, optical density, viscosity and activity of alpha-amylase of oral fluid during treatment with chemotherapy drugs. Meanwhile, under the conditions of the additional introduction of the gel «Zoleh» in the form of applications to the composition of the measures allowed to carried out the correction of violations of most indexes which were studied.
Key words: children, malignant tumors, oral liquid,
