CC BY
24
УДК 616.716.8-002-053-2-085 Доброскок В.О.
ГОСТРИЙ ГН1ЙНИЙ Л1МФАДЕН1Т ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ У Д1ТЕЙ: СТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС, Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ТА Б10Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОТОВО1 Р1ДИНИ
ВДНЗ УкраГни «УкраГнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
В статт/' наведено результати кт'н/'чного обстеження, стоматолог1чного статусу / г/'г/ен/чного стану поро-жнини рота та дан стосовно порушень швидкост1 сал1вацп, ф/'зико-х/'м/'чних, бюх/'м/'чних властивостей ротовоГ р1дини у 31 хворого з гострим гн1йним л1мфаден1том щелепно-лицевоГ локал1зацИ Встановлена висока д/'а-гностично - прогнастична значимсть показникв рН, в'язкост¡, оптичноГ щтьност1 та активност1 а-амлази ротовоГ р/'дини, як фактор/'в, що визначають змни гомеостазу порожнини рота при гострому запаленн1 л1м-фатичного вузла. Доведена необх/'днють додаткового введення до складу комплексу лкувальних та профла-ктичних стоматолог/'чних заход/'в для покращення г/'г/'ен/'чного стану порожнини рота у дтей з гострими гнйними запальними процесами щелепно-лицевоГ длянки.
Ключов1 слова: гострий гншний л1мфаден1т, д1ти, стоматолопчний статус, ротова рщина.
Робота виконана в рамках НДР ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолог/чна академ1я» «Комплексне досл1дження генетично обумовлених особливостей ^-кВ опосередкованоГ сигнальноГ трансдущГ, що визначае розвиток хрон1чноао системного запален-ня у хворих на метабол1чний синдром та цукровий д/абет 2-го типу», державний реестрац1йний номер 0111и 001774.
Вступ
Ктькюнл I якюш показники ротовоГ рщини, що визначають II бюлопчы властивосл, викликають приць льну увагу науковц1в-стоматолопв з метою встанов-лення рол1 II складових компонент1в у розвитку захво-рювань зуб1в, тканин пародонту, слизовоГ оболонки порожнини рота [7,11,13].
Ротова рщина виконуе досить важливу функцю у пщтриманы гомеостазу не ттьки на р1вн1 порожнини рота, а I всього оргаызму. Зокрема, вона волод1е зда-тнютю встановлювати кислотну р1вновагу, пригычуе бюлопчну активнють м1кроорган1зм1в та впливае на Гх к1льк1сть, е також вмютилищем м1кро- та макроелеме-нт1в, фермент1в, що приймають участь у травлены, утворенн б1олог1чно-активних речовин, як1 беруть участь в реал1заци прояв1в стоматолопчних захворю-вань [4,5,9,12].
Реактивн1 змши, як1 виникають у великих та малих слинних залозах у вщповщь на наявнють гн1йних осе-редюв, особливо в щелепно-лицев1й д1лянц1, призво-дять до порушення функц1ональноТ активност1 Гх, пе-реор1ентац1Т зворотнього взаемозв'язку м1ж органами I системами. Ц1 прояви, що супроводжуються ктькю-ними та якюними зм1нами у склад1 ротовоГ р1дини, призводять до виникнення сприятливих умов для ак-тивацп обл1гатноТ I сапроф1тноТ м1крофлори порожнини рота, порушення м1кробюценозу, попршення само-очищення тканин, зниження продукцп 1мунних компле-кс1в [1,2,10].
Особливу занепокоен1сть в цьому аспект! викликають д1ти з гострим гншним запаленням л1мфатичних вузл1в, як1 виконують функцю б1олог1чного бар'ерного ф1льтру. В них I затримуються структури, що несуть ознаки чужер1дност1, як розп1знаються та знешкоджу-ються л1мфоцитами. Але, при значнш забрудненост1 порожнини рота I пщвищенш м1кробн1й антигенн1й стимуляци, враховуючи функц1ональну неспромож-н1сть ретикулоендотел1альноТ системи, у в1дпов1дь на швазю м1кробного збудника виникае запалення в ко-лекторному л1мфатичному вузл1. При цьому попршу-еться склад, ктькюш та як1сн1 властивост1 ротовоГ рь дини [3,8,11].
Мета дослiдження
Вивчити стоматолопчний статус, стан ппени порожнини рота, ф1зико-х1м1чн1 та б1ох1м1чн1 зм1ни в ротов1й
рiдинi у дтей при гострому гнiйному лiмфаденiтi ще-лепно-лицевоТ дiлянки.
Об'екти i методи дослiдження
Матерiалом для написання даноТ науковоТ роботи слугувало обстеження 31 дитини з гострим гншним лiмфаденiтом щелепно-лицевоТ дiлянки рiзноТ локаль зацiТ вiком вiд 7 до 12 рогав (рис.1) та 25 па^енлв контрольно! групп.
Рис.1. Зовн1шн1й вигляд хворо)А, 11 рок1в, ¡стор1я хвороби № 9012 псля розтину гн1йника. Д1агноз: гострий гн1йний неодонтогенний л/мфаден/т nid нижньощелепно)' длянки справа.
Стоматолопчний статус та стан ппени порожнини рота оцшювали на час госпiталiзацiТ i одужання ( 7-8 доба). Ппеычний стан порожнини рота вивчали за до-помогою шдешв ппени Green-Vermillion, який викори-стовувався для визначення площi зубного нальоту та Silness-Loe для вставлення його товщини. Для визначення стану тканин пародонту застосовували паптя-рно - марпнально - альвеолярний шдекс PMA (Parma, 1960), шдекс кровоточивосл ясенноТ борозни (SBI) за Muhleman i Son i проба Писарева - Шиллера [6]. ^м того вивчали швидкють салiвацiТ, рН, питому вагу, оптичну щтьнють, в'язкють i активнiсть а-амiлази в ротовш рiдинi за класичними методиками [6].
Результати та Тх обговорення
Стоматологiчне обстеження дiтей контрольноТ групи встановило, що показник КПВ зубiв сягав
Том 13, Випуск 1(41) 339
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
2,37±0,21, Kpiм того результати опитування дозволили з'ясувати, що регулярний догляд за порожниною рота в домашых умовах здшснювало 24 дтей - 77,4%, нерегулярно - 7, що склало 22,6%. У дтей, котрi регулярно чистили зуби шдекси гiгieни становили: Green-Vermillion - 0,31±0,06, а Silness-Loe 0,38±0,08 балiв, вiдповiдно. Аналiз результат дослiдження стану тканин пародонту показали, що шдекс РМА та шдекс кровоточивостi ясенноТ борозни за Muhleman i Son мали «0» значення. Негативна проба Писарева -Шиллера у вах дтей засвщчувала про вiдсутнiсть у них прихованого запалення ясен (табл.1).
Комплексне стоматолопчне обстеження дтей з гострим гншним лiмфаденiтом в день госпiталiзацiТ дозволило з'ясувати, що пюля появи перших симптомiв запалення в лiмфатичному вузлi 28 хворих (90,3%) iз 31, якi ранiше чистили зуби, перестали виконувати цю процедуру у зв'язку з попршенням загального стану i появою больових вщчутлв.
При об'ективному обстеженнi вдалося встановити, що на цей перюд шдекс Green-Vermillion попршився в 1,6, шдекс Silness-Loe в 1,8 рази, шдекс рМа склав 5,28±0,66%, а шдекс кровоточивости ясенноТ борозни
1нтенсивнсть Kapiecy,
за Muhleman i Son становив 0,22±0,09.
Повторнi дослiдження проведенi на час кгмшчного одужання дозволили встановити, що гпеычний стан порожнини рота у дтей значно погiршився за вщсут-ностi постiйного i належного догляду на нею, не див-лячись на загальне лкування i лiквiдацiю явищ гост-рого запалення. Зокрема, шдекс Green-Vermillion i ш-декс Silness-Loe стали в 2,0 i в 2,1 рази гiршi в порiв-няннi з контрольною групою дiтей i в 1,3 i 1,1 рази, вiдповiдно, в ствставленш з днем госпiталiзацiТ. 1н-декс РМА погiршився в 1,3, а шдекс кровоточивости ясенноТ борозни за Muhleman i Son в 1,9 рази, вщпо-вiдно. Проба Писарева - Шиллера у вс перюди обстеження була негативною.
Аналiз результатiв показникiв ротовоТ рщини, отриманих на час госпiталiзацiТ (табл.2), дозволив встановити, що ктькють ротовоТ рщини зменшува-лась в 1,5, а концентра^я iонiв водню в 1,2 рази, вщ-повiдно. Питома вага суттево не змiнювалась, однак при цьому вщбувалось пiдвищення оптичноТ щiльностi ТТ в 1,4 рази, а в'язкост i активностi а-амтази в 1,7 та 1,6 рази, вщповщно.
Таблиця 1.
азники стану aiaieHU порожнини рота та тканин пародонта
Групи спостере-ження 1нтенсивн1сть кар1-есу, КПВ 1ндекс Green-Vermillion, бали 1ндекс Silness-Loe, бали 1ндекс РМА, % 1ндекс кровоточивост1 ясенноТ борозни за Muhleman i Son Проба Писарева - Шиллера
Контрольна група (n=25) 1,97±0,2 0,31±0,06 0,38±0,08 0 0 негативна
Хвор1 на час гос- шташзацп (n=31) 2,47±0,3 р1 <0,05 0,49±0,08 р1 <0,05 0,68±0,09 р1 <0,05 5,28±0,46 р1 <0,05 0,22±0,09 р1 <0,05 негативна
Хвор1 на час одужання (n=29) 2,42±0,4 р2<0,05 р30,05 0,62±0,09 р2<0,05 р30,05 0,78±0,13 р2<0,05 р30,05 6,86±0,58 р2<0,05 р30,05 0,41 ±0,11 р2<0,05 р30,05 негативна
npuMimKa: р1 - вipоaiднicть piзницi м'ж показниками контрольноi арупи i хворими на час aоcпiтaлiзaцii; р2 - вipоaiднicть piзницi мiж показниками контрольноТ арупи i хворими на час одужання; р3 - вipоaiднicть piзницi мiж показниками у хворих на час aоcпiтaлiзaцi'l та на час одужання.
Таблиця 2
Швидксть сал'вацп, фiзико-хiмiчнi та б'юх'ш'чш властивост'1 ротовоТр'дини
Показник Контрольна группа (n=25) Хво 3i
на час госшташзацп (n=31) на час одужання (n=29)
Швидюсть сашвацп, мл/хв 0,42±0,04 0,28±0,04 р1<0,05 0,39±0,03 р1>0,05 р2<0,05
рН, вiдн.од. 7,12±0,19 6,05±0,15 р1<0,05 6,98±0,18 р1>0,05 р2<0,05
Питома вага, кг/м3 1,001±0,03 1,003±0,02 р1>0,05 1,002±0,03 р1>0,05 р2>0,05
Оптична щiльнiсть, од.ОЩ 0,321±0,04 0,448±0,03 р1<0,05 0,387±0,04 р1<0,05 р2<0,05
В'язкють, сП 2,35±0,11 4,08±0,12 р1<0,05 2,75±0,12 р1<0,05 р2<0,05
а-амiлаза, Мод/л 4,28±0,12 6,67±0,13 р1<0,05 5,82±0,11 р1<0,05 р2<0,05
Прим1тка: р1 - в1рог1дн1сть р1зниц1 м1ж показниками контрольноТ групи \ хворими на час госп1тал1зацП'; р2 - в1рог1днють р1зниц1 м1ж показниками контрольноТ групи /' хворими на час одужання; р3 - в1рог1днють р1зниц1 м1ж показниками у хворих на час госп1тал1зацп та на час одужання.
На перюд ключного одужання (7-8 доба) ктькють ротовоТ рщини, рН, питома вага практично не вщрiз-нялись вщ показнигав контрольно'!' групи. Зате в'язкють i оптична щтьнють залишались вищими в 1,2 рази, а активнють а-амтази в 1,4 рази в порiвнян-н з показниками практично здорових дтей.
Висновки
Таким чином, при гострому гншному лiмфаденiтi щелепно-лицевоТ дтянки у дтей прослщковуеться зменшення швидкост салiвацiТ, що супроводжуеться попршенням гпешчного стану порожнини рота, пщ-
3. Зотин А.В. Диагностика и тактика при остром гнойном лимфадените у детей / А.В. Зотин, В.Г. Шаляпин // IV Региональная конференция хирургов «Актуальные вопросы хирургии»: Тезисы докладов. - Нижневартовск, 2007. - С. 75-78.
4. Крихели Н.И. Изменение активности ферментов смешанной слюны у пациентов после отбеливания тетрациклиновых зубов / Н.И. Крихели. // Российский стоматологический журнал. -
2007. - №6. - С.22-24.
5. Левицкий А.П. Саливация у здоровых лиц разного возраста и у стоматологических больных / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, Л.Н. Россаханова // Вюник стоматологи. - 2005. - № 2. - С. 7-8.
6. Митченок М.П. Профтактика та лкування альвеолпу у хворих на цукровий д1абет типу 2 / Митченок М.П. - Дис. канд. мед. наук . - Полтава,, 2011. - 151 с.
7. Мубаракова Л.Н. Значение биологического исследования ротовой жидкости в диагностике воспалительных заболеваний / Л.Н. Мубаракова // Российский стоматологический журнал. -
2008. - № 2. - С.45-46.
8. Сапин М.Р. Имунная система человека / М.Р.Сапин, Л.Е. Етин-ген. - М., 1996. - 302 с.
9. Слюнные железы. Биохимия, физиология, клинические аспекты / Л.М.Тарасенко, Г.А.Суханова, В.П.Мищенко, К.С. Непорада. -Томск : НТЛ, 2002. - 124 с.
10. Ткаченко П.1. Особиста точка зору на етюлопю на патогенез го-стрих запальних процеЫв щелепно-лицевоТ дтянки у д1тей / П.1. Ткаченко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2006. - № 5. - С. 38-43.
11. Ткаченко П.1. Стан 1мунолопчноТ резистентност1 у хворих на цукровий д1абет типу 2, як потребують х1рурпчноТ санацп порожнини рота / П.1.Ткаченко, М.П. Митченок // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2009. - №5. - С.19-23.
12. Царев В.Н. Основные механизмы местного иммунитета полости рта и перспективы противокариозной иммунизации / В.Н.Царев, Горбачева Е.А., Ипполитов Е.В. [и др.] // Стоматолог. - 2009. - №5-6. - С. 40-49.
13. Шабалин В.Н. Морфологическая картина ротовой жидкости диагностические возможности / В.Н.Шабалин, С.Н.Шатохина, С.Н Разумова // Стоматология. - 2006. - №4. - С.14-17.
Реферат
ОСТРЫЙ ГНОЙНЫЙ ЛИМФАДЕНИТ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ У ДЕТЕЙ: СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС, ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ Доброскок В.А.
Ключевые слова: острый гнойный лимфаденит, дети, стоматологический статус, ротовая жидкость.
В статье приведены результаты клинического обследования, стоматологического статуса и гигиенического состояния полости рта и данные о нарушениях скорости саливации, физико-химических, биохимических свойств ротовой жидкости у 31 больного с острым гнойным лимфаденитом челюстно-лицевой локализации. Установлена высокая лечебно - прогнастична значимость показателей рН, вязкости, оптической плотности и активности а-амилазы ротовой жидкости, как факторов, определяющих изменения гомеостаза полости рта при остром воспалении лимфатического узла. Доказана необходимость дополнительного введения в состав комплекса лечебных и профилактических стоматологических мероприятий для улучшения гигиенического состояния полости рта у детей с острыми гнойными воспалительными процессами челюстно-лицевой области.
Summary
ACUTE PURULENT LYMPHADENITIS OF MAXILLOFACIAL REGION IN CHILDREN: DENTAL STATUS, PHYSICAL, CHEMICAL AND BIOCHEMICAL PROPERTIES OF SALIVA Dobroskok V.A.
Key words: acute purulent lymphadenitis, children, dental status, oral fluid.
The paper presents the findings of clinical examination, dental status, oral hygiene status as well as data about salivation rate, physical, chemical and biochemical properties of saliva in 31 patients with acute purulent lymphadenitis of maxillofacial region. Oral fluid pH, viscosity, optical density and а-amylase activity as factors determining the changes in oral homeostasis in acute inflammation of the lymph node are proved to be of high prognostic value. The necessity to introduce the integrated medical and dental preventive measures for improving oral hygiene in children with acute purulent and inflammatory diseases of maxillofacial area has been proved.
вищенням концентрацп юшв водню, оптичноТ щтьно-CTi, в'язкост i активност а-амтази в ротовш рщинк Вщсутнють нормалiзацiТ показнигав, що вивчалися, на час ключного одужання, при традицшному метод ль кування обумовлюе необхщнють проведення додат-кових лкувально-профтактичних заходiв, направле-них на вщновлення гомеостазу порожнини рота у ^еТ категорп хворих.
Перспективи подальших дослщжень
До тепершнього часу традицшы лабораторн ме-тоди дослщження ктькюних та якюних параметрiв ротовоТ рщини залишаються провщними в повсякденнш клУчнш практик лiкарiв-стоматологiв, а деяк показ-ники з устхом застосовуються як дiагностичнi i про-гнастичн тести в оцшц переб^ багатьох стоматоло-пчних захворювань. Тому, на перспективу, заслугову-ють на увагу подальшi розробки, спрямован на коре-кцю гомеостазу порожнини рота у дтей при гострих запальних захворюваннях щелепно-лицевоТ дтянки.
Лтература
1. Гоголь А.М. Концентра^я секреторного IgA в ротовш рщиш при хрошчному гранулюючому перюдонтит тимчасових молярiв / А.М. Гоголь// Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2006. - №3. - С.150-154.
2. Ефремов А. В. Особенности баланса цитокинов и секреторного Ig A в ротовой жидкости при воспалительных заболеваниях па-родонта у больных лимфомами / Т. Г. Петрова, А. В. Ефремов // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. -2008. - № 4. - С. 11-12.
Том 13, Випуск 1(41) 341
