CC BY
11
УДК 633.2.033:633.2.031.
Котяш У.О. © кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий ствроб^ник 1нститут землеробства I тваринництва захгдного региону УААН, с. Оброшино
ЗМ1НА БОТАН1ЧНОГО ТА ВИДОВОГО СКЛАДУ Р1ЗНОВ1КОВИХ ЛУЧНИХ ТРАВОСТО1В П1Д ВПЛИВОМ М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ I РЕЖИМ1В ВИКОРИСТАННЯ
Наведено результати дослгджень по змн боташчного та видового складу ргзновжових лучних травостогв залежно в1д удобрення г режим1в використання. Встановлено, що видовий склад обох травостогв на контрол1 (без добрив) був представлений 6 видами злакових трав, а гз застосуванням фосфорно-калгйних добрив частка бобових компонент1в збыьшувалась.
Ключовi слова: ботатчний та видовий склад, мтеральш добрива, старос1яний та новостворений травостог.
Вступ. В умовах техногенного навантаження ^ зокрема, застосування висококонцентрованих мшеральних добрив лучш рослини зникають зi складу !х ф^оценозу, збщнюеться видова рiзноманiтнiсть [1].
Боташчний склад лучних травосто!в залежить вщ урожайност^ довготривалост травосто!в, стiйкiсть до витоптування - збереження родючосп грунту. Це основш, чинники, яким повинш вiдповiдати технологiчнi аспекти росту та розвитку травостою [2].
Пщ впливом мшеральних добрив у травостоях проходять значш змши в ботанiко-господарському та видовому склада Так, при ситематичному внесенш фосфорно-калiйних добрив в урожа! лучних травосто!в зростае частка бобових i зменшуеться вiдповiдно кiлькiсть злаюв та рiзнотрав'я. Застосування азотних i повного мiнерального удобрення сприяе збшьшенню кiлькостi злакiв i зменшенню бобових [4]. У дослщах В.А. Кулакова [3] в умовах Росшсько! Федераци на фонi повних мiнеральних добрив iз пiдвищеною дозою калiю ^шР^Кш) за довготривалого використання значну частку в формуванш урожаю займала кульбаба лкарська. На бобово-злаковому травосто! (Всеросшський НД1 кормiв iменi В. Р. Вщьямса) сьомого року використання 22% займала конюшина повзуча, 56% злаки з домiнуванням грястицi збiрноl i 22% рiзнотрав'я [5].
Односторонне пасовищне використання чи застосування лише азотних або фосфорних добрив призводить до замщення верхових злаюв кострицею червоною, мiтлицею звичайною та iншими низовими травами [4].
Матер1ал 1 методи. Експериментальну роботу виконано в 1нституп землеробства i тваринництва захщного регюну УААН. Виходячи iз завдань дослщжень, у 2001-2005 рр. проведено два польових дослщи.
Грунт дослiдних д^нок темно-сiрий опiдзолений легкосуглинковий поверхнево оглеений, який у шарi 0-20 см мае: рН (сольовий) 4,5-5,0, вмют
© Котяш У.О., 2009
272
гумусу - 5,4-5,9 %, забезпечешсть рухомим фосфором та обмшним к^ем -вщповщно 5,2-31,0 та 4,4-9,8 мг/100 г грунту.
В основу дослщжень покладено схему стащонарного дослiду щодо удобрення i використання старосiяного (1974 р.) та новоствореного (2001 р.) культурних травосто1в. На фосфорно-калшному фонi (Р60К90) вивчали дозу азоту 140 кг/га дшчо! речовини з рiзними способами розподшу (рiвномiрним (35+35+35+35), наростаючим (0+30+40+70)) за укосами використання, фазою розвитку в першому укос та тривалiстю вщростання травостою мiж укосами.
Новостворений травостш закладено у 2001 роцi. Овбу трав проведено пiд покрив пажитнищ однорiчноl травосумiшкою такого складу: пажитниця багаторiчна (Дрогобицька 16) - 12 кг/га, костриця лучна (Люлiнецька 3) - 8 кг/га, тимофивка лучна (Люлшецька 1) - 6 кг/га, конюшина повзуча (Передкарпатська) - 6 кг/га. Площа дослщно! дiлянки - 36 м2, облiкова - 20 м2, повторнiсть чотириразова.
Результати дослщжень. Погодш умови в роки дослiджень були сприятливими для багаторiчних трав, за винятком зимового перюду 2002-2003 рр., коли iз травостою випадали конюшина повзуча, пажитниця багаторiчна через промерзання грунту.
В умовах багаторiчного стацiонарного дослiду ботанiчний склад урожаю староЫяного травостою iстотно змшювався як пiд впливом рiзного розподшу доз азотного добрива, так i режимiв вiдростання (рис. 1).
За боташчним складом старосiяний травостiй залишався рiзнотравно-злаковим, особливо iз внесенням повних мiнеральних добрив. На контролях вш сформувався як бобово-рiзнотравно-злаковий.
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
12345678
вар1анти
ЕЛ злаки ■ бобов1 □ р1знотрав'я
Рис. 1. Боташчний склад урожаю староаяного травостою залежно вщ удобрення i режимов використання, % ввд загального врожаю (середне за 2001-2004 рр.): 1 - контроль (без добрив), 2 - Р60К90 - фон, 3 - фон + ^40 (35+35+35+35), 4 - 8 - фон + N140 (0+30+40+70).
273
Найвищий вщсоток злаюв (92 %) був на варiантi, де травостш використовували перший раз у фазi кущiння з наростаючим азотним удобренням з весни до осеш, а наступнi - через 24, 30, 36 дшв. На фосфорно-калiйному фонi кiлькiсть бобових становило 14 %. На варiантi з внесенням повних мшеральних добрив бобовi компоненты в урожа! учасп не брали. Бiльше рiзнотрав'я було на 5 варiантi -17 %, що пояснюеться негативним впливом частшого вiдчуження травостою.
На новоствореному травосто!, створеному шляхом прискореного залуження бобово-злаковою травосумiшкою, частка бобових в урожа! проти контролю (без добрив) зростала на фоновому варiантi (рис. 2).
Невелику частину бобових в урожа! (в середньому 6-9 %) виявлено на варiантах iз внесенням повного мшерального удобрення.
Рис. 2. Боташчний склад урожаю новоствореного травостою залежно вщ удобрення i режимов використання, % ввд загального врожаю (середне за 2002-2004 рр.): 1 - контроль (без добрив), 2 - Р60К90 - фон, 3 - фон + ^40 (35+35+35+35), 4 - 8 - фон + N140 (0+30+40+70).
На новоствореному травосто!, створеному шляхом прискореного залуження бобово-злаковою травосумшкою, частка бобових в урожа! проти контролю (без добрив) зростала на фоновому варiантi (рис. 2). Невелику частину бобових в урожа! (в середньому 6-9 %) виявлено на варiантах iз внесенням повного мшерального удобрення. У середньому за роки дослщжень на вах варiантах, особливо на контролi (без добрив), основну частку в урожа! займали злаки. Зимовий перюд 2002-2003 рр. був несприятливий для перезимiвлi бобових i злакових трав, що i спричинило збшьшення кшькосп рiзнотрав'я на вЫх варiантах дослiдних травосто!в.
У 2005 р. проводилась пiслядiя мiнеральними добрив та визначено видовий склад староЫяного та новоствореого травосто!в (табл. 1).
274
Таблиця 1.
Видовий склад рiзновiкових травостоУв залежно ввд удобрення та _використання, % до зеленоУ маси, 2005 р._
Види трав Варiанти дослщу'
Старосгяний Новостворений
1 2 3 4 1 2 3 4
Мгглиця велетенська 23 11 29 19 29 12 7 8
Костриця червона 19 20 29 28 10 9 2 8
Костриця лучна 4 4 10 1 7 11 3 2
Тимофпвка лучна - - 10 - 14 14 26 51
Грястиця збiрна 3 3 1 7 - - 7 2
Тонконiг лучний - - 7 9 - 3 13 4
Пажитниця багаторiчна - 7 - 3 6 6 13 7
Медова трава - - - 4 - - - -
Щучник дернистий - - 1 1 - - - -
Зинглинiя лежача 10 - - - 3 2 - -
Гребшник звичайний - 1 - - - - - -
Пирiй кореневищний 1 9 7 19 - - 15 7
Конюшина повзуча - - - - 9 1 - -
Конюшина лучна 3 2 - - - 20 - -
Конюшина середня - 2 - - - - - -
Лядвенець рогатий 7 - - - - 2 - -
Мишачий горошок 1 5 - - - 4 - -
Люцерна хмелевидна - 14 - - 3 1 - -
Ожика волосиста 4 - - - 1 1 1 1
Осока дворядна 2 - - - 1 - 2 -
Осока заяча - 3 - - - - - -
Рiзнотрав'я 23 19 6 9 17 14 11 10
*Примита: 1 - контроль (без добрив), 2 - Р60К90 - фон, 3 - фон + ^40 (35+35+35+35), 4 - фон + N^0 (0+30+40+70).
Анал1з змши видового складу обох травосто!в протягом багатор1чного удобрення показуе, що на стацюнарному дослвд у контрол1 (без добрив) злаки були представлен 5-6 видами трав. Серед них суттеву частку становлять м1тлиця велетенська (23-29 %) та незначну кшькють (14 %) - тимофивка лучна, (4-7 %) - костриця лучна.
СтароЫяний р1знотравно-злаковий травостш на контрол1 (без добрив) вщзначався високим вмютом р1знотрав'я (23 %), а також малоцшних трав (зинглишя лежача - 10 %, ожика волосиста - 4 %, осока дворядна - 2 %). Внесення фосфорних \ калшних добрив тдвищило частку бобових компонент у рослинних угрупованнях на староЫяному травосто! - горошку мишачого до 5 %, люцерни хмелевидно! до 14 %, на новоствореному - конюшини лучно! до 20%.
Розподш азоту з наростанням його доз впродовж вегетаци (0+30+40+70) знизив частку тимофивки лучно! у староЫяному травосто! !, навпаки, збшьшив
275
до 51 % - у новоствореному. За тако! системи удобрення випали 6o6oBi та малощнш трави: ожика волосиста, осока дворядна.
Висновки. Застосування на староЫяному травосто! повного мшерального добрива сприяе формуванню рiзнотравно-злакових рослинних угруповань, а фосфорно-калiйних - рiзнотравно-бобово-злакових. За тривалого внесення Ni40P60K90 формуються стiйкi фiтоценози з високою часткою в них цiнних дикорослих низових злакових видiв багаторiчних трав (м^лищ велетенсько!, тонконогу лучного й кострищ червоно!) та кращим збереженням Ыяних видiв (17-29 %) трав проти неудобрених лук.
На вах варiантах новоствореного травостою основну частку урожаю займають злаки - 69-75 %, а на староаяному - 71-92 % вщ загально! маси врожаю за повного мiнерального удобрення.
Л1тература
1. Боговiн А. В. Трав'янист бiогеоценози, !хне полiпшення та ращональне використання / А. В. Боговш, I. Т. Слюсар, М. К. Царенко. - К. : Аграрна наука, 2005. - 360 с.
2. Бутуханов А. Б. Удобрение сенокосов и пастбищ / А. Б. Бутуханов, П. И. Ромашов. - М. : Колос, 1969. - 184 с.
3. Кулаков В. А. Флористический состав и продуктивность агрофитоценозов в условиях длительного использования в зависимости от системы удобрения / В. А. Кулаков // Кормопроизводство. - 2005. - №№ 10. - С. 7 - 9.
4. Макаренко П. С. Культурш пасовища / П. С. Макаренко - К. : Урожай, 1988. - 124 с.
5. Привалова К. Н. Эффективные способы восстановления старосеяных пастбищ / К. Н. Привалова, Г. А. Сабитов, Е. С Батищев // Кормопроизводство. - 2000. - № 11. - С. 8 - 10.
Summary
The results till changes botanical and species composition different aged grass stands given depending on intensity of fertilizer. Is established, that species composition grass stands on the control (without fertilizer) were submitted six kinds of cereal grass, and at use phosphoric-potash fertilizers the part of leguminous components was increased.
Стаття надшшла до редакцИ 16.09.2009
276
