Динаміка ботанічного складу різночаснодостигаючих фітоценозів залежно від удобрення та режимів використання Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 633.2.031:631.81

Ковтун К.П., доктор сшьськогосподарських наук ©

Втницький державный аграрный утверситет Ящук Т.С., кандидат сшьськогосподарських наук Дутка Г.П., кандидат сшьськогосподарських наук Сеник 1.1., Ящук Т.В. (йару korm@ukr.net) Тернотльський ¡нститут агропромислового виробництва УААН

ДИНАМ1КА БОТАН1ЧНОГО СКЛАДУ Р1ЗНОЧАСНОДОСТИГАЮЧИХ

Ф1ТОЦЕНОЗ1В ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕННЯ ТА РЕЖИМ1В

ВИКОРИСТАННЯ

Анотаця. Викладено питання формування боташчного складу трьох р1зночаснодостигаючих фтоценоз1в залежно в1д удобрення та режим1в використання.

Ключовi слова: р1зночаснодостигаюч1 травостог, мтеральш добрива, Кристалон особливий, ботатчний склад.

Вступ. У системi лучного кормовиробництва в останш роки особливо актуальним е питання виявлення оптимального складу травосто1в за рiзних систем удобрення та режимiв використання [2].

Серед лучних трав найбшьшим вмктом кормового бшка характеризуются бобовi трави, але разом з тим вони е малозабезпечеш вуглеводами, на якi багат злаки. Тому вченi-лукiвники рекомендують виЫвати змiшанi посiви, якi б мютили злаково-бобовi компоненти [1, 3].

Найбшьш дiевими факторами, на якi реагують рослини складного фiтоценозу, е кшьккть доступних 1м макро- та мжроелеменив, частота скошування, режим вологостi грунту та комплекс погодних умов тд час вегетаци [3].

Матер1али 1 методи дослщжень. Дослiдження проводились у базовому господарствi Тернопiльського iнституту АПВ УААН - ЗАТ НВП «Райз-Агро» Чорткiвського району Тернопшьсько! областi протягом 2007-2008 роюв.

Грунт дослщно! дшянки темно-сiрий опiдзолений середньосуглинковий. Вмiст гумусу (за Тюршим) - 2,46%, легкогiдролiзованого азоту (за Корнфiлдом) - 10,9 мг/100 г грунту, рухомого фосфору (за Чирковим) - 8,9 мг/100 г грунту, обмiнного калiю (за Чиржовим) - 7,6 мг/100 г грунту, рН грунту - 5,9.

Схема дослгду по фактору А (травосумшки): 1. Грястиця збiрна + очеретянка звичайна + конюшина лучна + лядвенець рогатий; 2. Пажитниця багаторiчна + костриця лучна + конюшина лучна + лядвенець рогатий; 3. Тимофивка лучна + костриця схщна + конюшина лучна + лядвенець рогатий.

© Ковтун К.П., Ящук Т.С., Дутка Г.П., Сеник 1.1., Ящук Т.В., 2009

261

Схема досл\ду по фактору В (удобрення): 1. Контроль; 2. Р90К90; 3. ^оРсх^сэд; 4. Кристалон особливий; 5. Р90К90+Кристалон особливий; 6. ^юР^эд+Кристалон особливий.

Використання травостою двоукюне та триукюне.

Розмiри дшянок: посiвна по фактору травосумiшок - 600 м2; по фактору удобрення - 25 м2; облiковi - 15 м2, повторнiсть чотириразова, розмiщення дшянок систематичне послщовне.

Результати дослщження. Дослщжуючи рiзночаснодостигаючi фiтоценози було виявлено, що реакцiя !х на рiзнi способи удобрення та використання е не однаковою, що пояснюеться рiзними бюлопчними особливостями компонентiв травосто!в та погодними умовами, штенсившстю !х реакци на прикореневе i позакореневе пiдживлення.

При дворазовому скошуванш травостош у першому укосi сiна першого року використання спостер^алася висока частка бобових, яка становила 53,864,0% залежно вщ варiантiв удобрення та складу агроф^оценозу, хоча вплив внесених добрив на боташчний склад травостою в цей перюд ще суттево не проявився.

На час проведення другого укосу сша вiдмiчено вплив добрив на питому вагу господарських груп фiтоценозiв. Частка бобових виявилася найвищою на варiантi iз фосфорно-калiйним удобренням поверхнево та Кристалон особливий позакоренево: 54,9%-58,7% залежно вщ складу агрофiтоценозу.

При сумюному застосуваннi повного мiнерального добрива поверхнево та Кристалону особливого позакоренево частка злаюв в травосто! була найбшьшою i становила 45,3-48,5%.

При триразовому скошуваннi травосто!в у першому укос сiна першого року використання спостер^аеться висока частка бобових компонентiв у фггоценозах - 54,9-62,3%, залежно вщ складу травосумiшки та варiанту удобрення. Частка ж злаюв знаходилася в межах 35,9-42,2%.

Через посушливi умови першо! половини вегетаци внесенi мшеральш добрива подiяли недостатньо. При цьому вiдмiчено тенденцiю до змiни боташчного складу травосто!в - фосфорно-калiйнi добрива сприяють збiльшенню частки бобових, а азотш - злакових. Найбiльша участь злаюв у травосто! спостерiгаеться на варiантi, де вносилося повне мшеральне добриво поверхнево та Кристалон особливий позакоренево 38,8-42,2%, а бобових - при внесеннi Р90К90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево 58,3-62,3%.

У другому укос частка бобових в травостоях коливалася вщ 44,2 до 59,0%, а злаюв - вщ 39,8 до 49,9%, залежно вщ варiанту удобрення та складу травосумшок.

Найбiльша частка бобових в агроф^оценозах вiдмiчена при внесеннi Р90К90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 51,9-59,0%, а злаюв - де застосовувалося ^0Р90К90 поверхнево та Кристалон особливий позакоренево - 45,0-49,9%.

Значш змши в фiтоценозах проявилися в третьому укоЫ, коли частка бобових в травостоях коливалася вщ 14,6 до 21,7%, а злаюв - 77,8-84,3%,

262

залежно вщ BapiaHTy удобрення та складу агроф^оценозу. Цей процес вщбувався на Bcix вapiaнтaх i пояснюеться бiологiчним випaдiнням конюшини лучно1 з травостою.

Найменший вщсоток бобових у ботaнiчномy склaдi aгpофiтоценозiв вiдмiчено при внесеннi N90P90K90 поверхнево - 14,6-19,2%, а найбшьший - при внесенш P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 19,621,7%. Злaкiв нaйбiльше зaфiксовaно на вapiaнтi, де вносилося повне мшеральне добриво (N90P90K90) поверхнево та Кристалон особливий позакоренево - 80,5-84,3%.

На другий рж використання (на третш piк життя) piзночaснодостигaючих травосто1в в 1х ботaнiчномy склaдi на вЫх вapiaнтaх удобрення вiдбyлося явище ендоекогенно1 сукцеси, яке викликане змiною, пов'язаною iз життедiяльнiстю фiтоценозy. Воно проявилося в зниженш вiдсоткa бобових компонента через випадання конюшини лучно1 та зростання частки злаюв.

При дворазовому скошуванш травосто1в внaслiдок природного випадання з травостою конюшини лучно1 злаки в другому рощ використання займали домшуюче положення - 73,0-91,8%, залежно вщ вapiaнтy удобрення та складу травостою. У боташчному склaдi фiтоценозiв на бобовi, якi були представлен в основному лядвенцем рогатим, припадало 6,8-21,7%; а на piзнотpaв'я - 0,1-8,2% залежно вщ ïx складу та вapiaнтy удобрення.

Нaйбiльше бобових вiдмiчено на вapiaнтax, де вносилися фосфорно-кaлiйнi добрива поверхнево та Кристалон особливий позакоренево - 19,721,7%, залежно вщ складу фггоценозу, тодi як на контpолi 11,1-14,8%.

Найменше бобових (6,8-8,9%) i найбшьше злaкiв (88,1-91,5%), залежно вiд складу агроф^оценозу, зaфiксовaно на вapiaнтax, де вносилося повне мшеральне добриво (N90P90K90).

Пщ час проведення ботaнiчного aнaлiзy другого укосу сiнa встановлено, що пiд впливом азотних добрив на вapiaнтax 1х застосування вiдбyвaеться подальше випадання бобових з травостою та зростання чисельност злаюв поpiвняно з першим укосом та контролем. В той же час фосфорно-калшш добрива, навпаки, сприяють зростанню частки бобових в травостой i майже не впливають на чисельнiсть злaкiв.

Вщсоток бобових найбшьшим був на вapiaнтax фосфорно-калшного удобрення в поеднaннi з позакореневим внесенням Кристалону особливого -20,6-23,4%, залежно вщ складу фiтоценозiв.

Частка злаюв найвищою була на вapiaнтax, де повне мiнеpaльне добриво вносилося поверхнево та Кристалон особливий позакоренево - 89,5-92,6%.

При триразовому скошуванш травосто1в в першому укос сша другого року використання частка бобових коливалася вiд 8,8 до 23,4%, а злаюв - 71,390,2%.

Найбшьший вiдсоток бобових вiдмiчено при внесенш P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 22,1-23,4%, а найменший при внесенш N90P90K90 - 8,8-11,2%. Злаюв найбшьше зафксовано на вapiaнтi iз

263

внесенням N90P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево -87,4-90,2%.

Залежно вщ складу травосумшки вщсоток бобових на варiантi i3 внесенням Кристалону особливого позакоренево становив 18,5-21,5%, а злаюв 74,6-76,2%.

Характерною особливктю процесу трансформаци агрофiтоценозiв в другому укос було зростання вщсотка бобових на всiх варiантах удобрення, за винятком тих, де вносилися азотш добрива. Це пояснюеться штенсивним гшкуванням лядвенцю рогатого в травосумшках, який був основним бобовим компонентом.

Найбшьша частка бобових на всiх рiзночаснодостигаючих агрофiтоценозах зафiксована при внесеннi P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 23,6-23,9%, а найменше при внесенш поверхнево N90P90K90 - 8,2-10,2%. Азотш добрива сприяли iнтенсивному розвитку злаюв, вiдсоток яких найбiльшим простежувався при внесенш N90P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 87,6-90,9%.

Самостшне позакореневе пiдживлення травосто!в Кристалоном особливим забезпечило вiдсоток бобових в межах 19,3-20,5%, а злаюв - 74,377,6%.

В третьому укос сша участь бобових в ботанiчному складi агрофiтоценозiв коливалася вiд 7,7 до 24,7%, а злаюв - 72,1-91,6%, залежно вщ варiанту удобрення та складу травосумшок. При цьому найбшьше бобових вiдмiчено при внесеннi P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 24,2-24,7%, а злаюв на варiантi, де вносилося N90P90K90 поверхнево та Кристалон особливий позакоренево - 89,3-91,6%, залежно вщ складу травосумшок.

Позакореневе пщживлення травосто!в Кристалоном особливим забезпечило вщсоток бобових на рiвнi 19,8-21,2%, а злаюв 75,8-77,8%.

Висновки. Таким чином, у результатi проведених дослщжень встановлено, що найбiльший вщсоток бобових у травосто! зафжсовано на варiантi iз внесенням Р90К90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево, а злаюв - при внесенш N90P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево. Триукюне використання агрофiтоценозiв забезпечуе краще збереження бобових компонентiв у травосто! порiвняно iз двоукiсним.

Л1тература

1. Боговш А.В. Трав'янистi бiогеоценози, !хне полiпшення та рацiональне використання. / Боговш А.В, Слюсар 1.Т, Царенко М.К. - К.: Аграрна наука, 2005. - 360 с.

2. Динамжа боташчного складу травостою Ыяно! сшожат залежно вщ складу та рiвня мiнерального удобрення в умовах Правобережного Лкостепу Укра!ни / О.М. Козяр, О.В. Ермоленко, Ю.В. Лещенко [та iн.]. // Корми i кормовиробництво. - 2004. - Вип. 54. - С. 54-61.

264

3. Петриченко В.Ф. Лучне кормовиробництво i насшництво трав: навчальний поЫбник / В.Ф. Петриченко, П.С. Макаренко. - Вшниця: «Дшо», 2005. - С. 28

Summary

It is researched the results of studying offorming effect of use of the botanical composition of different fodder-grass depending on the system of equipment and modes of the use.

Стаття надшшла до редакцИ 24.09.2009

265