CC BY
27Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С. 171-175.
Раздел 3. ИННОВАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ОБУЧЕНИИ ЖУРНАЛИСТОВ
УДК 007:008
ЗМ1 ЯК КОМПОНЕНТ КУЛЬТУРИ I КУЛЬТУРНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1
Архипенко Л.М.
Харювський нащональний економ1чний утверсит ет , м. Харшв
У статп засоби масово! шформацп розглядаються як галузь людсько! д1яльност1, що у час шформацп та шформатизаци суттево вплнвае на суспшьне життя, е невщ'емним компонентом культури й бере активну участь у формуванш мовно! культури народу 1 культурно! компетентносп.
Ключов1 слова: засоби масово! шформацп, культура, культурна компетентшсть
Засоби масово! шформацп - це галузь людсько! д!яльносп, яка у час шформацп та шформатизацп суттево впливае на все наше життя, е невщ'емною частиною культури, бере активну участь у формуванш мовно! культури народу. ЗМ1 давно привертали увагу дослщниюв-лшгвюив, зокрема увага придшялася вербальному компоненту, лшгвютичним особливостям мови ЗМ1. Деяю автори вже не обмежують вивчення текспв ЗМ1 тшьки вербальним компонентом, зауважуючи, що «вивчення текспв, як поширюються у прес1, неможливе без урахування великого комплексу невербальних засоб1в комушкаци" [10, с.26]. Тому звернення до характеристики ЗМ1 та !х рол! у здшсненш м1жкультурно! комушкацп нам видаеться важливим { акт уальним.
Мет а ст ат т { - схарактеризувати засоби масово! шформацп як невщ'емний компонент формування культури { культурно! компетентности
Звернемося до поняття м1жкультурно! комушкацп, яке вбирае в себе як поняття "культура", так { поняття "комушкащя". Вщомий гталшський дослщник Умберто Еко, анал1зуючи низку комушкативних сфер, таких як юно, живопис, рекламу тощо, стверджуе, що "культура - це переважно комушкащя" [12, с.214]. Що ж таке комушкащя? У найпроспшш форм! - це процес передач! повщомлення вщ джерела отримувачу. У такому аспект! комушкащю розглядали прихильники л!н!йних моделей, наприклад, модел! К. Шеннона ! У. У!вера, яка включае елементи: джерело шформацп, передавач, приймач ! кшцеву мету [6, с.56]. Поим статичн!сть модел! Шеннона була доповнена поняттям "зворотного зв'язку", що вщображало взаемод!ю учасник!в комун!кативного акту. I, нарешт!, !де! М.М. Бахт!на про адреснють
висловлювання i необхiднiсть контексту для того, щоб висловлювання набуло змюту, дали поштовх для появи нелшшних моделей комушкацп. У межах цих моделей з'являсться iдея консенсуально! взаемодп У. Матурана.
Нелiнiйнi моделi комушкацп передбачають активну участь обох учасниюв комунiкативного акту, причому комушкащя передбачае наявнiсть реакцп на прийняте повщомлення. Спочатку повiдомлення кодуеться (перетворюеться за допомогою загальноприйнято! системи знаюв i символiв) особою, що передае, а поим отримувач розкодовуе, або штерпретуе, це повiдомлення. Будь-який мовленневий акт е кодуванням.
Те ж саме вщбуваеться при написанш статтi, зйомцi фiльму тощо. Закодоваш повiдомлення можуть передаватися будь-яким засобом шформаци. Це можуть бути звуковi хвилi, за допомогою яких наше голосове повщомлення доходить до рецишента, це може бути телефон тощо. Коли ми маемо справу з технолопею, яка передае повщомлення великш кшькосп людей, ми говоримо про засоби масово! шформаци (mass medium). Деяю дослщники, якi вивчають сферу взаемодп iндивiда з газетами, радю i телебаченням, називають mass medium засобами масово! комушкацп, припускаючи, що "назва" засобами масово! комушкащ!" певною мiрою звужуе суть справи" [11, с.259], iншi розмежовують поняття "масова комунiкацiя" i "масова iнформацiя", вважаючи, що перше "вщображае широке розумшня сфери спiлкування" [8, с.5].
Коли мова йде про масову комушкащю, процес передавання повщомлення адресату ускладнюеться, тому що немае безпосередньо! реакци рецитента, i процес розкодування проходить паралельно у багатьох людей, яю можуть по-рiзному iнтерпретувати одну й ту ж шформащю. Джеймс Керi запропонував наступне визначення комунiкацi!: "комунiкацiя - це символiчний процес, де показуеться i трансформуеться реальнiсть" [1, с.10]. I тут уже постае питання про сшввщношення ЗМ1 та культури. Це визначення пов'язуе комунiкацiю i реальнiсть, яка нас оточуе. Культура передаеться, i у наш час вона передаеться за допомогою засобiв масово! комунiкацi!. Ми говоримо про культурш епохи, яю е результатом соцiального, полiтичного, промислового, технолопчного розвитку.
Вiдомий критик Маршал Маклюен порiвнюе риб у водi й людину в оточеннi засобiв iнформацi!. Вiн ставить запитання "Чи знае риба, що вона мокра? - Hi. Вона може усвщомити, що оточена водою, коли вода зникне" [6, с.182]. Те саме вщбуваеться i з людиною, життя яко! настiльки заповнене засобами шформаци, що вона навпъ не помiчае цього. Невипадково сучасний перiод розвитку суспшьства характеризуеться трансформацiею суспiльства шдус^ального в суспiльство iнформацiйне [5, с.56]. ЗМ1 багато в чому формують реальнiсть, що оточуе нас.
Масове виробництво i ЗМ1 значно вплинули на культуру, породивши явище, яке критики назвали масовою культурою. Термш "масова культура" мае негативну конотащю. Так, наприклад, В.А. Маслова, вказуючи на позитивний вплив культури, також вщзначае i можливють негативного впливу, наприклад пщпорядкування масовш культурi. Вона навггь ставить масову культуру поряд з такими антигуманними явищами, як саташзм, фашизм тощо [9, с.75]. Hавiть у самих словах "масова культура" i "масова iнформацiя" присутнш загальний компонент, який
свщчить про !х глибокий взаемозв'язок. "Масова комушкащя" - це ланка, яка поеднуе щ два поняття.
Культура передаеться новим членам суспшьства чи сощально! групи через !х соцiалiзацiю. Культурологiчна функщя вважаеться одшею з основних функцш масово! комушкацп поряд з шформацшною. I в цьому процес роль ЗМ1 у сучасному сустльств важко переощнити. В.Б. Кашкiн видiляе ще й сощоцентричну функщю, у межах яко! масова комунiкацiя спрямована на укршлення чи розхитування юнуючо! суспшьно! структури [7, с.161]. Суспшьство, культура i ЗМ1 утворюють трикутник, у якому вони взаемодiють за всiма напрямками. Не випадкове виникнення у США такого термша, як massification - the tendency of television and cable television to ignore the diversity of audiences and program primarily for the mass audience. Суть цього термша полягае у тому, що бшьша частина населення розглядаеться як певна маса з однаковими смаками та поглядами. Як бачимо, i в цьому словГ присутня сема "масовють". Таке розумшня аудитора вщображае розумшня передачi шформаци з погляду теорп одного рГвня, де взаемодiя ЗМ1 розглядаеться як пряма й безпосередня (вщ ЗМ1 до адресата). Прикладом теори такого типу е теорiя "срГбних куль", згщно з якою ЗМ1 працюють як свого роду зброя, що випускае куш в цшь (цшьову аудиторiю). Якщо зброя заряджена i нацiлена правильно, то куля обов'язково потрапить у цшь. АудиторГя, як i мiшень, пасивна й не чинить ошр.
Як ми бачимо, масовють - це невщ'емний компонент культури нашого тисячолгття. ЗМ1 роблять цю масовють реальнютю. Саме розвиток засобiв зв'язку та iнформацi! призвГв до виникнення явища масово! комушкацп. Це вид комушкацп, який юнуе поряд з трьома шшими !! видами - iнтерперсональною (дорiвнюе розмовГ з самим собою), мГжособистюною (участь двох комушкаш!в) i груповою (всередиш групи, мГж групами, шдивщ - група). Це явище мае мюце тодг коли повiдомлення отримуе чи використовуе велика кшькють людей, яка складаеться з рГзних за сво!ми iнтересами й комунiкативним досвГдом груп. Масова комушкащя, згщно з У. Еко, з'являеться тодГ, коли наявш: суспшьство iндустрiального типу, зовнГ збалансоване, але насправдi насичене вГдмГнностями i контрастами; канали комунiкацi!, що забезпечують !! отримання певним колом адресата; групи виро6никГв, якГ виробляють i випускають повiдомлення промисловим способом [12, с.407-409].
При сучасному розвитку науково-техшчного прогресу забезпечити масове споживання шформацшного продукту - справа технiки. Глобалiзацiя масово! комунiкацi! у кГнцГ ХХ - на початку XXI ст. втшилася у розвитку всесвггаьо! комп'ютерно! мережi 1нтернет, з появою яко! пов'язане поняття '^ртуально! комунiкацi!". Розглядаючи стадп, якГ комунiкацiя пройшла у природГ й суспГльствГ, В.Б. Кашкш видiляе наступнi стадП: тактильно-кiнесичну (у вищих ссавщв), усно-вербальну (у первюних народiв), писемно-вербальну (на зорГ цивiлiзацi!), друковано-вербальну (пГсля винайдення книги) i багатоканальну (починаеться у сучасний момент) [7, с.162].
У зв'язку з цим щкавими е два пщходи до масово! комунГкацП, або двГ моделГ, як !х описують у передмовГ до книги Manufacture of News СтенлГ Коен i Джек Янг, -Mass Manipulative model и Commercial laissez-faire model [2, с.124]. РГзниця мГж
ними полягае у трактуванш аудиторп, на яку спрямовано вплив ЗМ1. У першiй моделi ця аудиторiя розглядаеться як пасивнi рецитенти Tieï iнформацiï, яка ïm надаеться. Друга модель апелюе до ринку, що дае можливють вибору точки зору, яка представлена в ЗМ1, i завдяки велиюй кiлькостi таких поглядiв ринок зводить можливiсть маншуляци громадською думкою до нуля.
Ще з часiв появи першоï масовоï газети у 1830 роцi почалися суперечки з приводу важливосп й сили масово1' комунiкацiï та ЗМ1. Парламентарiю Едмунду Бреку приписуеться визначення ролi друкованих видань як Fourth Estate (четверта влада) поряд з Lords Spiritual (церква), Lords Temporal (судова влада) i the Commons (парламент). Причому "четверту владу" вш визначив як найважлившу [6, с.116]. Уже в наш час з'явилося поняття fifth estate ("п'ята влада" - електронш ЗМ1, радiо, телебачення тощо).
Таку владу засоби масово1' iнформацiï здобули завдяки свош масовосп. Масовiсть впливу - одна з найважливших властивостей повiдомлення. Масовiсть е визначальною рисою масово1' комунiкацiï, де учасниками процесу спшкування вважаються не окремi iндивiди. До основних характеристик аудитора масово1' комунiкацiï належать: масовють, поширенiсть, вiдносна анонiмнiсть i великий стутнь рiзнорiдностi. Для засобiв масово1' iнформацiï характерне також використання iменi iндивiда в узагальненому розумiннi, наприклад "людина" Також учасниками масово1' комушкацп вважаються навгть мiфологiзованi збiрнi суб'екти, такi як "народ", "партiя" тощо. Така узагальнешсть передбачае й орiентацiю на певного читача, того читача, на якого написане чи сказане вчинить той ефект, на який розраховують. Вщповщно, цей читач повинен мати таю загальш знання, яю дозволять йому адекватно сприймати шформащю. До основних рис повiдомлення в масовш комунiкацiï належать загальнодоступнiсть i наявнють спiльного досвiду.
Саме тут i з'являеться необхщшсть культурно!' компетентносп як компонента, необхiдного для здшснення комунiкативного акту. Е.Д. Хiрш зазначав, що, звертаючись до широкоï аудитора, треба передбачати звернення до "середнього читача", визначаючи цього "середнього читача" як грамотну людину, яка подшяе з нами загальнi знання й асощацп [4, с. 126].
Отже, iсторiя свiдчить про те, що ЗМ1 е невiд'емним компонентом культури, а вщповщно, i культурноï компетентностi.
Список лператури
1. Carey. J.W. A Cultural Approach to Communication. Communication 2. - 1975. - P.1-22.
2. Cohen S., Young J. Manufacture of News. - UK: Constable, 1973. - 218 p.
3. Corner J., Hawthorn J. Communication Studies: An Introductory Reader. - UK: Edward Arnold, 1980.-483 p.
4. Hirsch E.D., Jr. Cultural Literacy - What Every American Needs to Know. - N.Y. : Vintage Books, 1987. - 352 p.
5. Ohly R. The Threat of Terminological Globalization // Neoterm World Specialized Terminology. - Warsawa: Journal of the International Federation of Terminology Banks. 2001. No 39/40.-P. 27-35.
6. Watson J., Hill A. Dictionary of Media & Communication Studies. - London: Arnold, 2000. - 364 p.
7. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации. - Воронеж: Изд-во Воронеж. госуд. технич. ун-та, 2000. - 174 с.
8. Курченкова Е.А. Культурно-языковые характеристики текстов газетных объявлений (на материале английской и русской прессы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук.
- Волгоград, 2000. - 26 с.
9. Маслова В.А Лингвокультурология. - М.: Академия, 2001. - 204 с.
10. Минаева Л.В. Мультимодусность текстов печатных СМИ и рекламы // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2002. - №4. - С. 26-33.
11. Федотова Л.Н. Массовые коммуникативные процессы в условиях общественной модернизации России: Дис. ... д-ра филол. наук. - М., 1997. - 427 с.
12. Эко У. Семиология визуальных сообщений. Семиология архитектуры // Отсутствующая структура. - СПб.: Петрополис, 1998. - С.203-258.
Архипенко Л.М. СМИ как компонент культуры и культурной компетентности
В статье средства массовой информации рассматриваются как сфера человеческой деятельности, которая в век информации и информатизации оказывает огромное влияние на общественную жизнь, является неотъемлемым компонентом культуры и активно участвует в формировании языковой культуры народа и культурной компетентности.
Ключевые слова: средства массовой информации, культура, культурная компетентность
Arhipenko L.M. Mass-media as a field of human activity
In the article mass-media are examined as a field of human activity, which has f great impact on public life in the age of information. Also it is an integral end takes part in forming language culture of people and culture competence.
Key words: mass-media, culture, culture competence
Пост упила до редакци 14.08.2008 р.
