CC BY
43
УДК 177.71(092):37-055.2(477.53) DOI: 10.15587/2313-8416.2015.38991
Ж1НОЧА БЛАГОД1ЙН1ТЬ НА ПОЛТАВЩИН1: З ДОСВ1ДУ ЗАСНУВАННЯ 1НСТИТУТУ ШЛЯХЕТНИХ ПАНЯНОК
© О. 1льченко
У cmammi розкрито внесок у розвиток oceimu жток eidoMoi благодiйницi початку Х1Х столття, доньки мтктра народно'1' освiти, графа Олек^я Розумовського, онуки останнього гетьмана Лiвобережноi Украши Кирила Розумовського, дружини генерал-губернатора Миколи Рептна - княгит Варвари Вол-консько'^Репнтои Показано, що одтею i3 найпопулярнших шюл для дiвчат зазначеного перюду були iн-ститути шляхетних панянок. З цiею метою проаналгзовано досвiд заснування Полтавського тституту шляхетних панянок
Ключовi слова: Варвара Репнта, благодшнкть, жiноча освта, iнститут шляхетних панянок, iсторич-ний досвiд
The article explores the contribution to women's education of known philanthropist of the early nineteenth century, the daughter of the Minister of national education, the famous count Alexei Razumovsky, the grandchildren of the last Hetman of Left-Bank Ukraine Kirill Razumovsky, wife of the Governor-General Nikolai Repnin -Princess Varvara Volkonskaya-Repnina. It is found that one of the most popular schools for girls of the study period were the institutes of noble women. With this aim it is analyzed an experience offoundation of Poltava institute of noble women
Keywords: Varvara Repnina, charity, women's education, the Institute of noble women, historical experience
ПЕДАГОГ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
Жшоче начало украшсько! ментальносп з давшх-давен мщно вкоренилося в сусшльнш свь домосп нашого народу i яскраво проявляеться у прагненш до ствердження в нацюнально -державнш щеологп кра!ни. Особливе осердя жшо-чо! щентичност традицшно поеднувало образи «жшки-патрютки», «жшки-захиснищ» нацюналь-них штереав та «жшки-берегиш» украшського роду, що вражала добротою i милосердям, сшвчутли-вютю й жертовшстю. Досвщ благодшносп саме тако! жшки прагнемо розкрити в данш статл. От-же, метою дано! cmammi е ознайомлення читачiв i3 благодшною шщативою в освт княгиш Варвари Волконсько!-Репнто!, уродженоi Розумовськоi -розумно!, освiченоl, прогресивно! жшки, яка ви-трачала на благодiйнi цiлi не лише власш кошти, але й свою енерпю, свiй час i свою душу.
2. Лiтературний огляд
Поняття «жiноча освiта» тлумачиться в пе-дагогiчному енциклопедичному словнику як «...само-
стiйна галузь освiти, яка виникла у зв'язку iз нерь вноправним суспiльним положенням жiнки» [1]. Представниць слабко! статi у Х1Х ст. здебiльшого розглядали як «додаток до чоловiка», як «iстоту другого гатунку», яка повинна виконувати роль матерi та дружини, i, ввдповщно, - народжувати й
виховувати д1тей, допомагати чолов1ков1 тощо. Для реал1зацп таких функцш, вважалося, освгга не пот-р1бна. Водночас у цей час поширюються передов1 погляди на жшку як повноправного члена суспшь-ства.
Дореволюцшна юторюграф1я шдняла цший пласт проблеми «жшочого питання». Першою спробою грунтовно науково узагальнити досль дження з ютори жшочо! освгги стала праця О. Л1хачово! «Матер1али до ктори жшочо! освгги в Роси 1856-1880 рр.» [2]. У робот1 з1брано важливу документальну шформащю, статистичш вщомосп, матер1али перюдики, розкрито основш законом1р-носл розвитку системи середньо! жшочо! освгги, видшено передумови створення жшочих пмназш, проанал1зовано ди громадськосп щодо практично! оргашзацп цих навчальних заклад1в.
Жшоча проблематика дореволюцшного перюду представлена також низкою публщистичних робгг, яю мютили щнний фактичний матер1ал, щ-кав1 юторичш нариси, практичш рекомендацп щодо оргашзацп жшочо! освгги. Це дослщження В. Вагнера (пров1в короткий огляд юторп жшочо! освгги з 1830 р., дослвдив правове становище жшок у дореформений перюд), М. Зшченка (схарактери-зував загальний процес формування системи жшочо! освгги в Росшськш 1мпери, визначив закономь рносп його розвитку), М. Покровсько! (дослщила мюце вищо! жшочо! освгги в загальнш освггнш си-
стем1 Росшсько! 1мперИ, охарактеризувала д1яль-шсть перших жшочих курав) та ш. Спшьним для цих робп було те, що автори тдкреслювали важли-в1сть та значення для суспшьства осв1чено! ж1нки 1 розглядали «жшоче питання» як проблему, яку «...шяк не можна поеднувати 1з питанням про гро-мадянсьш та полпичш права ж1нок,... як абсолютно самостшне ввд жшочо! емансипаци питання» [3].
Щнними для з'ясування еволюци погляд1в на мету 1 зм1ст жшочого виховання були твори вь домих педагопв М. Пирогова, К. Ушинського,
B. Водовозо-ва, яю виступали за р1вн1 права чоло-вМв 1 жшок в одержанш освпи, вбачали у пред-ставницях слабко! стап великий потенщал для ро-звитку науки 1 культури, вважали, що жшка повинна вдосконалювати свою освиу, щоб ввдповвда-ти «... високосп та святосл свого призначення бути розсадницею добра та 1стини в прийдешньому поколшш..., що дов1рено !й самим Богом, чоловь ком та суспшьством» [4].
Проблему «ж1ночих питань» шдшмали досль дники 1 за радянських чаав, що правда, вона розг-лядалася здебшьшого кр1зь призму учасп представ-ниць слабко! стап в революцшному рухов^ в сусш-льно-громадському житп кра!ни. Серед дослщнишв радянсько! доби, яш, так чи шакше, торкалися про-блеми жшочо! освпи, називаемо С. Дюнесова,
C. М1хееву, Е. Павлюченко, Г. Тишина та ш.
Окрему групу наукових пошушв становлять дисертацшш роботи 1 монографий Зокрема, приве-ртають увагу дослвдження, яю мютять цшш теоре-тичш 1де! та положення без зайвих вдеолопчних штамшв, ц1кав1 юторичш факти щодо освпи ж1нок: И. Малинко «Высшее женское образование на Украине (вторая половина Х1Х - начало ХХ века)» (1984 р.) [5], I. Волково! «Жшоче питання в Укра!-ш (друга половина XIX столитя)» (1995 р.) [6], Л. Вовк «Генезис прюритетних тенденцш освпи дорослих в Укра!ш (друга половина XIX - 20-1 роки XX столитя)» (1995 р.) [7], Т. Сухенко «Серед-ня жшоча освпа в Укра!ш (XIX - початок XX столитя)» (2000 р.) [8], Н. Дем'яненко «!стор1я вищо! жшочо! освпи в Укра!ш: Ки!вський Фребел1вський педагопчний шститут (1907-1920 рр.)» (2005 р.) [9] та ш. Дослвдники обгрунтовують теоретичш засади оргашзаци жшочо! освпи в загальнш освпнш систем1 Росшсько! 1мперИ, висвплюють юторш розвитку жшочих навчальних заклад1в (початко-вих, середшх, професшних, вищих), анал1зують мь сце 1 роль цих заклад1в у житп ж1ноцтва та сусш-льства.
Специфжу жшочо! освпи на регюнальних р1внях ввдображено в роботах Т. Тронько «Д1яль-шсть оргашв державно! влади в галуз1 ж1ночо! се-редньо! освпи в Наддншрянськш Укра!ш друго! половини XIX столитя» (2001 р.) [10], Л. Сршово! «Розвиток жшочо! освпи на Волиш (кшець XVIII -початок XX столитя)» (2002 р.) [11]; В. Добро-вольсько! «Iсторiя жшочо! освпи Швдня Укра!ни (1901-1910 рр.)» (2006 р.) [12], Т. Шушари «Розвиток жшочо! освпи в Таврiйськiй губернi! (XIX -початок XX столитя)» (2006 р.) [13] та ш.
3. Жшоча благодшшть на Полтавщинi: з досвщу заснування iнституту шляхетних панянок
Проблема становлення ж1ночо! освiти зав-жди була в полi зору науковщв. Як бачимо, щка-вим i не зовсiм розробленим !! аспектом е досль дження внеску вщомих благодiйникiв у заснування навчальних закладiв для ж1ноцтва. Не мало серед таких доброчинщв було представниць слабко! ста-тi, якi, на рiвнi iз чоловiками, прославляли Укра!н-ську державу, зберiгали !! традици, вiдроджували нацiональний поступ. Однiею з найяскравших по-статей серед плеяди вiдомих укра!нських благо-дiйниць була княгиня Варвара Олексивна Волкон-ська-Репнша (1778-1864 рр.).
Життя Варвари Олексивни було дивовижним уже тим, що в дитинствi !! ввдлучили ввд матерi Варвари Петрiвни, уродженки Шереметьево!, рiшу-чiм i строгим батьком. Уа сво! дитячi лiта маленька Варенька провела пiд откою тiтки по батьк1вськ1й лiнi!, графиш Парасковi! Кирилiвни, про яку до кшця свого життя зберегла найнiжнiшi спогади. Освiту одержала домашню, для того часу - елину.
У 1801 р. (за шшими даними у 1802 р.) Варвара Олексивна одружилася iз Миколою Григоровичем Репншим (1778-1845 рр.) ввдомим росiйським вiйськовим i державним дiячем у Лiвобережнiй Укра-!нi першо! половини XIX ст. Князь походив iз вiдомо! росiйсько! дворянсько! родини Волконських. Був учасником вшни 1812 р., у 1816-1834 рр. обшмав посаду малоросшського вiйськового генерал-губернатора. У цьому шлюбi поедналося двi знатнi родини - росшсьшй князiвський рiд Волконських i укра!нський козацький - Розумовських.
Все свое життя княгиня палко кохала чоло-вша, i навiть у важкi часи, на початку вшни iз Наполеоном, Варвара Олексивна вщдано вдувала за коханим у армiйському обозг Цiкавим е iсторич-ний факт, який певною мiрою характеризуе княгиню як хоробру й мужню жшку. Так, пiд час полону свого пораненого чоловша пiд Аустерлщем, Варвара Олексi!вна з'явилася у таборi Наполеона, де сама доглядала за Миколою Григоровичем та декь лькома полоненими росшськими солдатами i офi-церами. Про це було поввдомлено iмператору, який у вщповвдь посмiхнувся й сказав «Заздрю я цьому руському!». Вiдомо також, що Наполеон наполи- на зустрiчi iз росiйським князем й незабаром подару-вав йому свободу.
Варвара Олексивна була надзвичайно розум-ною, добросердечною, енергшною особистiстю, спо-вненою жадоби суспiльно! дiяльностi. За часiв генерал-губернаторства князя Репнiна в Саксони (з 1812 р.) Варвара Олексивна займалася благодiй-ницькою дiяльнiстю, i зокрема вiдкриттям притулк1в, наданням грошово! допомоги нужденним саксонцям. По поверненш до Санкт-Петербургу у 1815 р. вона очолювала благодiйне ж1ноче товариство, разом iз iмператрицею Елизаветою займалася влаштуванням Патрiотичного (Слизаветинського) iнституту для дiв-чат-сирiт, чи! батьки загинули або були тяжко пора-неш п1д час вiйни iз французами. Для заснування цього закладу Варвара Олексивна пожертвувала осо-
бистий чималий каштал, а також частину родинних коштовностей. (Княгиня була досить заможною, вона успадкувала родов! маетки у Полтавськ1й, Чершпв-ськш, Нижньоновгородськ1й 1 Костромськ1й губерш-ях !з 16 тис. душ кршаюв [14])
З цього часу благодшшсть, допомога нужден-ним стае сенсом усього життя княгиш. За чаав генерал-губернаторства князя Репнша-Волконського в Малоросп Варвара Олексивна ввдкривала лшарт, притулки, пансюни, школи. Щкавою сторш-кою в И меценатськ1й д!яльност! було заснування в Полтав! у грудш 1818 р. шституту шляхетних д1вчат.
У 1816 р. разом з1 сво!м чоловшом княгиня Варвара Олексивна при!хала до Полтави. Подружжя Репнших було прихильниками прогресивних просвь тницько-культурних щей того часу. Вщомим е юто-ричний факт, що Микола Репнш шщшвав ввдкриття у Полтав кадетського корпусу, середнього навчаль-ного закладу для дворянських дней, а Варвара Олексивна уаляко сприяла розвитку жшочо! освгти. По при!зду до Полтави княгиня ввдкрила у своему мает-ков1 на власш кошти пансюн для 12 збвд-тлих дворянок (з 1808 р. по 1816 р. под1бний заклад освети уже функцюнував, створений з шщативи дружини ведомого сво!м меценатством полтавського помщика Семена Кочубея Параскови Кочубей). Проте, усввдо-млюючи, що невеличка школа не розв'яже осветянсь-ко! проблеми, княгиня звертаеться до полтавського дворянства з шщативою створення солщного жшо-чого навчального закладу на кшталт столичних. Так виникла щея оргашзаци у Полтав дворянського ш-ституту шляхетних д1вчат.
1нститути шляхетних д1вчат (закрил середш навчальш заклади до 1917 р.) були першими осеред-ками сустльного жшочого виховання в Росшськш !мпери, ввдкриття яких започатковано на меж ХУШ - Х1Х ст. На тереш Наддншрянсько! Укра!ни таш шститути д1яли у Харков1 (1812 р.), Полтав (1818 р.), Одеа (1828 р.), Керч1 (1835 р.), Киев! (1838 р.). Цей тип жшочо! осветньо! установи для дь вчат шляхетного походження було запроваджено з шщативи державного й сустльного д1яча 1вана Бе-цького за учасп !мператрищ Катерини II. Основною метою створення заклад1в под1бного типу було виховання дворянок «...добрими дружинами, хорошими матерями, наставницями для детей сво!х, старанними господинями...» [15, с. 45]. Першим таким закладом, ввдкритим у 1764 р. в Санкт-Петербурз1, був Смоль-ний шститут («Воспитательное общество благородных девиц»), який ставився царським урядом за зра-зок для дворянства провшцш Росшсько! !мпери.
Тож, на початку ачня 1817 р. княгинею Репш-ною був складений проект ввдкриття у Полтав! шсти-туту шляхетних д1вчат. Документ передбачав загаль-ноустановч1, навчально-педагопчш, фшансово-економ1чш положення роботи осветнього закладу. У проект! зазначалося, що в основу його створення «...покладена ошка дворянства про долю 15 збвд-шлих дворянок, яким буде надане виховання 1 забез-печено !х подальше влаштування ввдповвдно до !х-нього стану.» [16]. (У перш! роки в шститут! навча-лося 15 д1вчат (по однш ввд повету), згодом к1льк1сть
почала зростати (1864 р. - 170 чол., з яких: 167 - до-ньки дворян, 2 - духовенства, 1 - купця; 1910 р. -209 чол.) [17]).
Управлшня вама справами шституту дору-чалося рад!, першим головою яко! була Варвара Репина, членами: В. Капнют, М. Новжов, П. Гулак-Артемовський. Рада щомюячно зветувалася про роботу на зборах шституту та публ1кувала звет для опри-люднення на дворянському з!бранш.
Прийом до Полтавського д1вочого шституту передбачалося проводити на засадах, встановлених для заклад1в под1бного типу Росшсько! !мпери, а саме «...вихованки повинш бути обов'язково !з родин, що довели свое дворянське походження, пан-сюнерки - !з дворян або купецтва перших двох гь льдш, християнсько! релш!» [18]. Зпдно проекту шституту, для вихованок, яких приймали !з 810 р1чного вшу, визначався дев'ятир1чний курс на-вчання Щ д1вчата перебували на повному сощаль-ному забезпеченш закладу. Термш навчання пансь онерок, яких приймали у вод 9-12 рошв, визначався !хшми рвдними або ошкунами. Утримання цих панянок частково забезпечувалося за рахунок кош-пв шституту, частково - батьшв, р1чний внесок яких складав близько 500 карб.
З1брання Полтавського дворянства ухвалило цей проект 1 запропонувало на утримання шституту пожертвувати ввд дворянства 50 коп. з кожно! селянсько! душ!, яка була в 1'хнш власност1. Значн1 кошти на спорудження нового примщення для ш-ституту надало подружжя Репнших, а ввдомий пол-тавський меценат, помщик Семен Кочубей продав за швцши свою садибу, в якш розм1щувався на перших порах цей навчальний заклад.
У серпш 1818 р. 1з м1н1стерства народно! освгти було отримано Положення про Полтавський 1нститут шляхетних д1вчат 1з оф1ц1йним дозволом приступити до роботи. Таким чином, уже в жовтш 1818 р. дворянська рада взяла на роботу перших чо-тирьох класних дам 1 розпочала наб1р 15 дворянок; посаду директорки закладу у листопад! зайняла парижанка мадам Юл!я Рень! [19]. Отже, 12 грудня 1818 р. Полтавський шститут шляхетних д!вчат ро-зпочав свою д!яльн!сть. (На цей час у м!сп д!яло лише два середшх навчальних заклади: народне училище, вщкрите у 1799 р. графом С. Потоцьким, ! цившьна г!мназ!я, орган!зована у 1808 р.).
Варвара Олексивна займалася не лише орга-шзацшними питаннями влаштування шституту, його фшансуванням, а й турбувалася про осв!ту ! виховання учениць. Зокрема, проектом шституту княгиня передбачала викладання таких дисциплш: Закон Божий, росшська мова, чистописання, гра-матика, синтаксис, риторика ! лог!ка, арифметика (перш! чотири ди до прогреси), географ!я й !стор!я (скорочен!), малювання, танц!, музика, мови !нозе-мш - французька й н!мецька, !х граматика й синтаксис. Великого значення надавалося дисциплшам практичного спрямування - шиттю, рукод!ллю, ве-денню домашнього господарства. Щ предмети вважалися особливо важливими для виховання дворянок, оскшьки допомагали молодим пан! !з
збвднших родин оволод1вати навичками утримува-ти себе 1 сво1х р1дних. Д1вчата-мщанки здобували також «професшну осв1ту» - готувалися до пода-льшо! роботи на посад1 гувернантки, економки, ру-кодшьнищ.
Музика, малювання й танщ в шституп скла-дали «... суттеву частину виховання». Саме тому княгиня Репнша запрошувала до закладу ввдомих д1яч1в юторп та украшсько! культури. 1з матер1ал1в народного музею штори Полтавського нащональ-ного техшчного ушверситету 1меш Юр1я Кондратюка (дал1 - народний музей шторп ушверситету) стае вщомим, що серед викладач1в шституту свого часу були: шашсти, учш чеських композитор1в-класишв, збирач1 украшського музичного фольклору, брати Ало1'з та Венцеслав £дл1чки - навчали шституток фортешанно! гри та ггалшського сшву; в1дом1 росшсьш художники, випускники Петер-бурзько! академи мистецтв В. Волков та I. Зайцев -викладали у дворянок мистецтво живопису; зачинатель романтизму в украшсьшй л1тератур1 Л. Боровиковський - навчав шляхетних паш росш-сько! словесносп, викладав 1сторш, географш, ла-тину та ш. З 1стор1ею освггнього закладу пов'язане також 1м'я талановитого украшського письменни-ка, поета, ректора 1 ординарного професора 1мпе-раторського Харшвського ушверситету П. Гулака-Артемовського, який понад 30 рошв керував на-вчальною роботою Полтавського шституту шляхетних д1вчат.
Окреме мюце у виховному процес займало релтйно-духовне виховання. В шституп знаходи-лась домова церква, в як1й священик проводив слу-ж1ння в уа нед1льш та святков1 дш. У кожному клас обов'язково читався Закон Божий, кр1м того, уа ви-хованки щодня, зранку й звечора, збирались у зага-льнш зал1, де одна з них читала голосно молитву в присутносп шспектриси та вс1х класних дам.
Враховуючи, що загальний термш перебу-вання панянок в шституп тривав 9 рошв, навчаль-но-виховний цикл розподшявся на п'ять клас1в (вь шв): у першому 1 другому класах навчались по 1 року, у третьому й четвертому - по 2, у п'ятому -3 роки. Навчальний процес, зпдно статуту шститу-ту, пропонувалося вибудовувати за такими предметами: у першому клас1 - Закон Божш, росшське й французьке читання, танщ; у другому - Закон Божш, росшська 1 французька граматика, арифметика, шмецьке читання 1 письмо, музика, танщ, малювання; у третьому клас1 додавались до пред-мепв другого - росшська географ1я, шмецька граматика; у четвертому клас1 додавались до предме-пв третього - росшська 1стор1я, грецька й римська 1стор1я, загальна географ1я, м1фолопя; у п'ятому клас1 додавались до предмепв четвертого - росш-ська словесшсть, ф1зика, природнича 1стор1я росш-ською мовою, скорочена всесвггня 1стор1я й загальна географ1я французькою мовою, французька словесшсть. Обов'язковими для шституток були публ1чш екзамени, яш заохочували 1х до «... пода-льших усшх1в у вихованш серця й ума через схва-лення, яке ними одержано» [20].
Невщ'емною складовою виховного процесу шституту було формування дисциплшованосп уче -ниць. 3i статуту закладу дiзнаeмося, що до його керiвного складу входила директриса, яка ввдпов> дала за навчальну i виховну частини шституту, ш-спектриса з навчально! роботи i, окремо була ведена посада шспектриси, яка «спостертала за порядком». Для занять iз вихованками у нижчих класах (першому, другому) призначались наставнищ, у старших - третьому, четвертому, п'ятому - класш дами, яким наказувалося перш за все привчати дiв-чат до слухняносп, бути благопристойними, доб-розичливими, благорозумними. Крiм того, по двi шститутки мали щодня чергувати в iнших класах як помiчницi класних дам (слiдкували за дотри-манням порядку i за чистотою, допомагали у вихованш й навчаннi молодшим вихованкам). Цим самим панянок привчали «...звикати зараш, як !м, будучi матерями, навчати дггей сво!х i у власному своему вихованш знайти собi опору.» [21].
Про органiзацiю i стиль життя вихованок ш-ституту яскраво iлюструе уривок зi статуту цього закладу. «О 6 ранку - шдйом, молитва, сшданок; з 8 до 9 год. - шдготовка до урошв; з 9 до 12 год. -уро-ки; з 12 до 14 год. - общ i вщпочинок; з 14 до 16 год. - уроки; з 16 до 16-30 год. - полудень; з 1630 до 19 год. - уроки; з 19 до 20 год. - вечеря i ввд-починок; з 20 до 21 год. - молитва й шдготовка до сну» [22]. Вважалося обов'язковим, щоб о 21 годи-ш ва дiвчата були у лiжках, юнувало й шше правило - щосуботи шсля обвду - повторення урошв за весь тиждень. Неодмшною складовою виховання було строге дотримання гiгiени тiла, чистоти, охайносп iнституток. Тому жодна з дiвчат не до-пускалася у класи до урошв перш шж li одяг не був перевiрений однiею з iнспектрис. Обов'язковим також було регулярне вiдвiдування вихованками лшаря.
За недотримання такого розпорядку, не ви-конання обов'язкiв, непристойну поведiнку дворя -нок карали. Серед методiв «виправлення» най-бiльш популярними були: навшвання, строга до-гана, сидшня вихованки в класi за останньою партою, або на спещальнш лавц сидiння в 1дальш за окремим столом iз «...дотриманням дiети, бiльш або менш строго!, в залежносп вiд погрiшностi» [23]. Тшесш покарання строго заборонялись. Разом iз тим, традицiйним було i нагородження кращих вихованок. За «пристойну поведшку й старанне виконання сво1х обов'язшв» упродовж всього пе-ребування в шституп дiвчат нагороджували - одну золотим i двi срiбними шифрами iмператрицi £ли-завети; за хорошу поведiнку упродовж тижня -святковою стрiчкою. 1ншою нагородою було сидшня в клаи за першою партою, оскiльки вихованки займали мюця у строгому порядку вщпов^но до сво1х успiхiв. Крiм того, кожш три мiсяцi iмперат-рищ надсилались виписки iз класних журналiв iн-ституток про 1хню поведшку й усшхи.
Отже, дисциплiнованiсть була i результатом вихованостi панянок, i засобом формування гхньо! волi i характеру. Вона досягалася, по -перше, через
дотримання чгткого режиму оргашзацп !хнього життя; по-друге, через залучення до виховно! ро-боти; по-трете, через систему заохочення 1 пока-рання; 1, по-четверте, через обов'язкове, система-тичне заняття навчальною роботою.
У ргзнг роки гнститут шляхетних дгвчат вгдвг-дували вгдомг постатг, гз матергалгв народного музею гстори унгверситету дгзнаемося, що серед них були: Т. Шевченко, Серггй та Матвгй Муравйови-Апостоли, Панас Мирний, В. Жуковський, якг позитивно оцгнили роботу закладу. Вгдомо також, що ро-сгйський поет В. Жуковський наделав до шститутсь-ко! бгблютеки вгсгм томгв сво!х творгв. Про високий ргвень подготовки вихованок свгдчить 1 той факт, що його випускницями свого часу були: укра!нська пи-сьменниця, громадська дгячка Л. Яновська, поетеса О. Псьол, художниця-мшгатюристка Ю. Волкова, учасниця революцгйного руху М. Рейдер, майбутня дружина Панаса Мирного О. Шейдеман. Окремою сторгнкою гстери гнституту було навчання в ньому з к1нця Х1Х ст. шести правнучок О. Пушкина 1 М. Гоголя - Софи, Натали, Мари, Тетяни, Анни, Олени Бикових.
Понад десять рокгв гнститут утримувався полтавським дворянством, а з вересня 1827 р., з шщгативи князя Миколи Репнша указом царя його перетворено гз дворянського на урядовий 1 передано до ведомства установ гмператрицг Мари Федорг-вни. До кгнця 1834 р. княгиня Варвара Репнша бу-ла ошкуном 1 кергвницею гнституту. Пгсля звгль-нення з ц1е! посади, за нею залишилось звання по-чесного опгкуна. Внесок Варвари Олексивни в роз-будову освгтньо! галузг був високо оцгненим дворянством Полтавсько! губерни, яке винесло !й по-дяку за пгклування над шститутом «... священым долгом приносим Вашему Сиятельству единодушно искреннейшую свою благодарность, ... также сословие наше может воздать Вам за бесценный дар Ваш, ознаменованный благовоспитанием юношества,. истинную награду за возделывание сего разсадника доблестей и просвещения.» [ 24].
Померла княгиня Репнша у 1864 р., 11 похо-вано поряд гз чоловгком на територи Густинського Свято-Тро!цького монастиря в родинному склепг Ре-пнших-Волконських пгд церквою Успгня (Воскресгн-ня Христова) в Прилуцькому повт Полтавсько! губерни.
4. Результати дослщження
Таким чином 1нститут шляхетних дгвчат у Полтавг прогснував сто рокгв. Пгсля евакуацг! цього закладу у 1918 р. до Владикавказу в будгвлг центрального корпусу розташувалися землевпорядний те-хнгкум, благодгйна оргашзацгя «Лгга порятунку дг-тей», вгдкриття яко! шщшвав вгдомий письменник 1 громадський дгяч В. Г. Короленко, гншг установи. Ниш на цгй територи знаходиться вгдомий в Укра!нг та поза 11 межами Полтавський нацгональний технгч-ний унгверситет гменг Юргя Кондратюка. Тож досвгд благодшностг в освт Варвари Репнгно! мае стати зразком для украшського суспгльства ХХ1 ст., не лише для жгнок, а й для чоловгкгв.
5. Висновок
Отже, вгдому благодгйницю Варвару Олек-спвну Репнгну можна вважати подвижницею жгночо! освгти в Укршш. Сво! задуми та где! княгиня най-бгльш плгдно змогла втшити й реалгзувати на прак-тицг у благодшному шститутг шляхетних панянок, який на той час був культурно-освггшм та духовно-мистецьким осередком Полтавщини. Вся доброчинна дгяльнгсть Варвари Олексивни грунту--валася на зага-льнолюдських принципах 1 христи-янських мораль-них цгнностях, була сповнена прогре-сивних гдей та думок щодо значення для сустльства освгчено! 1 ви-ховано! жшки.
Ниш гм'я вгдомо! благодшницг не забуте. Роз-дгл експозицг! (гдейним автором створення його е гс-торик-дослгдник Полтавщини Н. К. Кочерга), прис-вячений життю княгинг та князя Репнгних, заснуван-ню шституту шляхетних дгвчат, гстери спорудження його центрального корпусу, змгстовно представлено в Народному музе! гстори Полтавського нацюналь-ного технгчного унгверситету гменг Юргя Кондратюка; вгдомосл про Варвару Олексивну Репнгну можна знайти на веб-сайтах мереж1 1нтернет, на сторгн-ках науково! та науково-публщистично! лггератури.
Л1тература
1. Педагогический энциклопедический словарь [Текст] / под ред. Б. М. Бим-Бад. - М. : Большая Российская энциклопедия, 2002. - 528 с.
2. Лихачова, Е. О. Материалы для истории женского образования в России [Текст] / Е. О. Лихачова. - СПб., 1899-1901. - Т. 1-4.
3. Зинченко, Н. Е. Женское образование в России. Исторический очерк [Текст] / Н. Е. Зинченко. - СПб., 1901. - 46 с.
4. Письма Н. И. Пирогова о любви, об обязанностях матери-воспитательницы и пр. [Текст] // Русская школа. -1914. - № 11. - С. 20-26.
5. Малинко, И. Г. Высшее женское образование на Украине (вторая половина XIX - начало ХХ вв.): автореф. дис. ... канд. ист. наук: 07.00.01 [Текст] / И. Г. Малинко. -Харьков, 1985. - 24 с.
6. Волкова, I. О. Жгноче питання в Украш (друга половина XIX ст.) [Текст]: автореф. дис... канд. полгт. наук: 23.00.04 [Текст] / I. О. Волкова. - Одеса, 1995. - 24 с.
7. Вовк, Л. П. Генезис прюритетних тенденцгй освг-ти дорослих в Украш (друга половина Х1Х - 20-1 роки ХХ столптя) : автореф. дис... докт. пед. наук: 13.00.01 [Текст] / Л. П. Вовк. - К., 1996. - 49 с.
8. Сухенко, Т. В. Жшоча середня освпа в Укра!ш (Х1Х - початок ХХ ст..) : автореф. дис. ... канд. ¿ст. наук: 07.00.01 [Текст] / Т. В. Сухенко. - К., 2001. - 20 с.
9. Дем'яненко, Н. М. 1сторш вищо! жшочо! освгш в Украш: Ки!вський Фребелшський педагопчний шститут (1907 - 1920 рр.): монографш [Текст] / Н. М. Дем'яненко, I. I. Прудченко. - К. : Вид. В.Д. Толщина, 2005. - 492 с.
10. Тронько, Т. В. Д1яльтсть оргатв державно! влади в галуи жшочо! середньо! освгш в Наддншрянськш УкраМ друго! половини ХГХ ст.: автореф. дис. ... канд. ¿ст. наук: 07.00.01 [Текст] / Т. В. Тронько. - Запор1жжя, 2001. - 19 с.
11. Сршова, Л. М. Розвиток жшочо! освгш на Волит (юнець ХЖП - початок ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. ¿ст. наук: 07.00.01 [Текст] / Л. М. Сршова. - К., 2002 - 20 с.
12. Добровольська, В. А. !стор1я жiночоl освгш Пш-дня Укра!ни (1901-1910 рр.) : автореф. дис ... канд. гст. наук: 07.00.01 [Текст] / В. А. Добровольська. - Днгпропет-ровськ : Б.в., 2006. - 20 с.
13. Шушара, Т. В. Розвиток жшочо! освгги в Тавршсь-юй губерни (Х1Х - поч. ХХ ст.): автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 [Текст] / Т. В. Шушара. - К., 2006. - 20 с.
14. Шандра, В. Створюючи 1мперську елггу [Текст] / В. Шандра // День. - 2006. - 15 груд.
15. Мазанов, П. И. Полтавский институт благородных девиц 1818 - 1898 гг. Архивные справки [Текст] / П. И. Мазанов. - Полтава, 1899. - 324 с.
16. Мазанов, П. И. Полтавский институт благородных девиц 1818 - 1898 гг. Архивные справки [Текст] / П. И. Мазанов. - Полтава, 1899. - 324 с.
17. Полтавщина: Енциклопедичний довщник [Текст] / за ред. А. В. Кудрицького. - К. : УЕ, 1992. - 1024 с.
18. Мазанов, П. И. Полтавский институт благородных девиц 1818 - 1898 гг. Архивные справки [Текст] / П. И. Мазанов. - Полтава, 1899. - 324 с.
19. Онищенко, В. Ввд Полтавського шституту шля-хетних дшчат до европейського вим1ру вищо! техтчно! освгги Полтавщини [Текст] / В. Онищенко, Н. Кочерга // Веч1рня Полтава. - 2008. - 24 груд.
20. Мазанов, П. И. Полтавский институт благородных девиц 1818 - 1898 гг. Архивные справки [Текст] / П. И. Мазанов. - Полтава, 1899. - 324 с.
21. Онищенко, В. Ввд Полтавського шституту шля-хетних дшчат до европейського вим1ру вищо! техтчно! освгги Полтавщини [Текст] / В. Онищенко, Н. Кочерга // Веч1рня Полтава. - 2008. - 24 груд.
22. Мазанов, П. И. Полтавский институт благородных девиц 1818 - 1898 гг. Архивные справки [Текст] / П. И. Мазанов. - Полтава, 1899. - 324 с.
23. Мазанов, П. И. Полтавский институт благородных девиц 1818 - 1898 гг. Архивные справки [Текст] / П. И. Мазанов. - Полтава, 1899. - 324 с.
24. Павловский, И. Ф. Полтавцы: иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители [Текст] / И. Ф. Павловский. - Полтава, 1 914. - 291 с.
References
1. Bim-Bad, B. M. (2002) Pedagogical encyclopedic dictionary. Moscow: Great Russian encyclopedia, 528.
2. Likhachev, E. A. (1899-1901). Materials for the history of women's education in Russia. SPb, 1-4.
3. Zinchenko, N. E. (1901). Women's education in Russia. Historical sketch. SPb., 46.
4. Letter to N. I. Pirogov about love, about the responsibilities of mother educators (1914). Russian school, 11, 20-26.
5. Malink», I. G. (1985). Women's Higher education in Ukraine (second half of XIX - beginning of XX centuries). Kharkov, 24.
6. Volkovа, I. A. (1995). Women's issue in Ukraine (second half of XIX century). Odessa, 24.
7. Vovk, L. P. (1996). The Genesis of the priority trends of adult education in Ukraine (second half of XIX -20-ies of XX century). Kiev, 49.
8. Suhanko, Т. С. (2001). Century. Female secondary education in Ukraine (XIX - beginning of XX centuries). Kiev, 20.
9. Demyanenko, N. M. (2005). The history of women's higher education in Ukraine: Kiev Ropelewski pedagogical Institute (1907-1920). Kiev: C. D. Golitsyn, 492.
10. Tronko, Т. С. (2001). The Activities of public authorities in the area of women's secondary education in Dnieper Ukraine in the second half of the Х1Х century. Zaporozhye, 19.
11. Yershova, L. M. (2002). Development of female education in Volhynia (the end of XVIII - beginning of XX century). Kiev, 20.
12. Dobrovolskaya, С. А. (2006). The History of women's education in the South of Ukraine (1901-1910). Dnepropetrovsk, 20.
13. Susara, Т. В. (2006). The Development of female education in Tavria province (XIX - early XX century). Kiev, 20.
14. Shandra, В. (2006). Century Creating the Imperial elite. Day, 15 Dec.
15. Mazanov, P. I. (1899). Poltava Institute of noble maidens 1818-1898 Archive help. Poltava, 324.
16. Mazanov, P. I. (1899). Poltava Institute of noble maidens 1818-1898 Archive help. Poltava, 324.
17. Kudrytskiy, A. C. (1992). Poltava : Encyclopedic Handbook. Kiev: UE, 1024.
18. Mazanov, P. I. (1899). Poltava Institute of noble maidens 1818-1898 Archive help. Poltava, 324.
19. Onishchenko, С., Kocherga, N. (2008). Century From Poltava Institute of noble maidens to the European dimension of higher technical education of Poltava. Evening Poltava, 24 Dec.
20. Mazanov, P. I. (1899). Poltava Institute of noble maidens 1818 - 1898 Archive help. Poltava, 324.
21. Onishchenko, С., Kocherga, N. (2008). Century From Poltava Institute of noble maidens to the European dimension of higher technical education of Poltava. Evening Poltava, 24 Dec.
22. Mazanov, P. I. (1899). Poltava Institute of noble maidens 1818-1898 Archive help. Poltava, 324.
23. Mazanov, P. I. (1899). Poltava Institute of noble maidens 1818-1898 Archive help. Poltava, 324.
24. Pavlovsky, I. F. (1914). Poltava: hierarchs, state and public figures and philanthropists. Poltava, 291.
Дата надходження рукопису 17.02.2015
Гльченко Олена Юрпвна, доктор педагопчних наук, доцент, кафедра загально! педагопки та андрагогь ки, Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет iM. В. Г. Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Укра!на, 36000 E-mai: ilchenko.olena@gmail.com
