Научная статья на тему 'Особливості соціально-біологічної та психологічної дезадаптації іноземних студентів до умов навчання в Полтавському регіоні'

Особливості соціально-біологічної та психологічної дезадаптації іноземних студентів до умов навчання в Полтавському регіоні Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
107
32
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОЦіЛЬНО-БіОЛОГіЧНА ДЕЗАДАПТАЦіЯ / ПСИХОЛОГіЧНА ДЕЗАДАПТАЦіЯ / ТРИВОГА / ДЕПРЕСіЯ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Ждан В. М., Скрипніков А. М., Денеко М. О., Шиндер В. В., Небесний Г. Л.

В роботі наведені результати порівняльного дослідження соціально-біологічної та психологічної дезадаптації студентів-іноземців з Арабських країн, проживаючих в Полтавському регіоні. Результати дослідження показали, що для більшості студентів-іноземців характерна наявність соціально-біологічної та психологічної дезадаптації. Встановлений взаємозв’язок та залежність між психологічною та соціально-біологічною дезадаптацією в них.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Ждан В. М., Скрипніков А. М., Денеко М. О., Шиндер В. В., Небесний Г. Л.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особливості соціально-біологічної та психологічної дезадаптації іноземних студентів до умов навчання в Полтавському регіоні»

3. Дворяк С.В. Лкування ошощно1 залежностi агонiстами ошощв: навч.-метод. noci6. для лiкарiв-iнтернiв i лiкарiв-слухачiв закл. пiсля диплом. освгги / С.В. Дворяк [та iH.] // - К.: К.1.С., 2012. - С.10. 33-34.

4. Михайлов Б.В. Критери дiагностики i психотерапп розладiв психiки та поведiнки / Б.В. Михайлов [та iH.]. // Хармв. - 2003. - Режим доступу: http://www.psychiatry.ua/books/criteria.

5. Скрипшков А. М. Нарколопя / А.М. Скрипшков, О.К. Напреенко, Г.Т. Сонник // - Полтава : [б. в.], 2005. - С.3.

ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ НАРКОЛОГИИ (АДДИКТОЛОГИИ) ИНОСТРАННЫМ СТУДЕНТАМ В УКРАИИ Ждан В.Н., Скрипников А.Н., Бобырев В.Н., Денеко М.А.,Кидонь П.В.

В статье представлены некоторые аспекты, которые должны учитываться преподавателями при преподавании наркологии и проблем зависимостей иностранным студентам в высших медицинских учебных заведениях Украины. Оптимизация учебного процесса в контексте данной проблематики основывается на опыте сотрудников кафедры психиатрии, наркологии и медицинской психологии ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия». Даны рекомендации по унификации учебного процесса в соответствии с международными нормами, этнокультуральными, национальными, религиозными особенностями студентов.

Ключевые слова: психиатрия, наркология, аддиктология, иностранные студенты, медицинское образование.

FEATURES OF NARCOLOGY (ADDICTOLOGY) TRAINING OF FOREIGN STUDENTS IN UKRAINE Zhdan V.M., Skrypnikov A.M., Bobyrov V.M., Deneko M.,Kydon' P.

In the article some aspects, which should be considered by teachers during teaching narcology and dependency problems foreign students in higher medical educational institutions of Ukraine are presented. Optimizing the learning process in the context of this problem is based on the experiences of members of the department of psychiatry, narcology and medical psychology HMEIU "Ukrainian Medical Stomatological Academy". Recommendations for standardizing the educational process in accordance with international norms, cultural, national and religious features of students are rendered.

Key words: psychiatry, addictology, foreign students, medical education.

УДК 616.89+376.68(477)

ОСОБЛИВОСТ1 СОЦIАЛЬНО-БIОЛОГIЧНОï ТА ПСИХОЛОГIЧНОï ДЕЗАДАПТАЦП 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В ДО УМОВ НАВЧАННЯ В ПОЛТАВСЬКОМУ РЕГ1ОН1

В робот наведеш результати порiвняльного дослщження сощально-бюлопчно1 та психолопчно1 дезадаптацп студенпв-шоземщв з Арабських краш, проживаючих в Полтавському perioHi. Результати дослщження показали, що для бшьшосп студенпв-шоземщв характерна наявшсть сощально-бюлопчно1 та психолопчно1 дезадаптацп. Встановлений взаемозв'язок та залежшсть мiж психолопчною та сощально-бioлoгiчнoю дезадаптащею в них.

Ключов1 слова: сощльно-бюлопчна дeзадаптацiя, психoлoгiчна дeзадаптацiя, тривога, депреая.

Освiта являеться основою розвитку особистосп, суспiльства, наци та держави в цшому. Вона е визначальним чинником полиично!, сусшльно-економiчноl, культурно1 та науково! життедiяльностi суспiльства, сприяе вiдтворенню та нарощуванню iнтелектуального, духовного та економiчного потенцiалу суспiльства. Освiта е стратепчним ресурсом полiпшення добробуту людей, забезпечення нацiональних iнтересiв, змiцнення авторитету i конкурентоспроможностi держави на мiжнароднiй ареш [5,7]. В умовах евроштеграцп укра!нського суспiльства поступово вiдбуваеться реформування системи освии з метою забезпечення якюно! методологи викладання та забезпечення конкурентоспроможного фахiвця в свiтовiй системi охорони здоровя [1,2]. Тому для Укра!ни европейська штегращя - це вагомий стимул для устху економiчноl та полиично! трансформацп, що може стати основою нацюнально! консолщацп. Свроштегращя, таким чином, стае ключовою ланкою вщкриття Укра!ни свiту. Саме цi штегративш змiни стали умовою появи тдвищення iнтересу до освiтньоl продукцil з боку шших держав та ем^ацшними процесами студентiв з багатьох кра!н свiту [4,6].

Однiею з найважливших сфер розвитку евроiнтеграцil е сфера вищо! освiти, де вона набула форм Болонського процесу. На сьогодш 46 европейських кра!н, включно з Укра!ною, е його учасниками. Тому не випадково Укра!на привертае увагу молодi багатьох держав свiту як держави з привабливою iнфраструктурою перспективних освггшх послуг. В Украlнi навчаються студенти з бiльше, нiж 100 кра!н свiту, причому переважають представники Китаю, Туркменютану та Росiйськоl Федерацп, а також питому вагу представляють студенти-шоземщ з Арабських кра!н, тобто представники трошчного та субтропiчного ктамату. Не виключенням у цьому вщношенш являеться Полтавський регiон, в якому прюритетними напрямками освiти для них е медицина та техшчш науки. Але позитивш тенденцil привабливостi освгтшх послуг в Украlнi, зокрема i в м. Полтава, мають сво! негативш сторони. З перших дшв присутностi в Украlнi громадяни трошчних та субтропiчних кра!н знаходяться в незвичному соцюкультурному, клiматичному, мовному та нацюнальному середовищi. Сукупнiсть негативно! дп цих факторiв породжуе формування соцiальноl, бiологiчноl та психологiчноl дезадаптацil в них, що негативно позначаеться на рiвнi !х фахово! освiченостi, знижуе мотивацiю до навчального процесу [8]. Тому вивчення сощальних, бiологiчних та психолопчних умов та lхнiй вплив на вщношення до навчального процесу в студенпв-шоземщв визначило прiоритет нашого дослщження.

Метою роботи було- вивчення сощально-бюлопчних та психолопчних особливостей дезадаптацп шоземних студенпв з Арабських кра!н, якi навчаються в Полтавському репош.

Матерiал та методи досл1дження. За перюд 2012 -2013 року в дослщженш взяли участь 46 студенпв-шоземщв першого курсу стоматолопчного факультету Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра!нська

медична стоматологiчна академш». Bei респонденты мали громадянство Арабських кра!н (TyHic, Палестина, 1рак, Алжир, Марокко), тобто являлися представниками трошчного та субтропiчного клiмату. Обстеження проводилося виключно за бажанням та згодою студентiв. Середнiй вiк респондентiв основно! групи склав 22,3±4,2 роки. На момент обстеження термш !хнього перебування в Украш складав 0,8-1,2 роки. З метою порiвняння в якосп контрольно! групи ми додатково обстежили 25 студентiв-чоловiкiв, яш мали укра!нське громадянство та являлися студентами вищеозначеного вузу. Групи були репрезентативними за вшом та статтю. Bсiм учасникам дослiдження проводилося анкетування за допомогою опитувальника iндивiдуального пристосування, Спiлберга-Ханiна та Гамшьтона. Анкета iндивiдуального пристосування мютила 72 питання, яш дозволяли виявити причини сощально-бюлопчно! дезадаптацп в умовах Полтавського регюну, суб'ективне вiдношення щдиида до змiн в соцiальному, економiчному, культуральному та бiологiчному середовищi, а також визначити стутнь задоволеностi ним. Вивчення соцiального середовища включало дослдження економiчних, матерiальних, власне соцiальних, полггичних та духовних умов iснування. Бюлопчне середовище включало вивчення клiматичних та еколопчних умов перебування. Особистiснi реакцп студентiв ми вивчали за допомогою анкет Спилбергера-Ханша для визначення рiвня реактивно! тривожностi та анкети Гамшьтона для вивчення змш настрою.

Результати дослщжень та 'ix обговорення. В процес дослiдження ми виявили, що причиною появи бажання участi в анкетуванш в 27 (58,69%) студенпв-шоземщв було вiдчуття психологiчного дискомфорту внаслщок невдоволеностi соцiально-бiологiчними умовами iснування. Вщчуття суб'ективного дискомфорту ними описувалися у вщчутп дратiвливостi, порушення сну, тдвищено! втомлюваностi, нездатностi самостiйно розслабитися, головного болю, вщволшання уваги, зниження настрою, постшним невдоволенням собою та оточенням. Студенти основно! групи вказували на тривалий емоцшний стрес, перевтому, вегетативш розлади та схильнiсть до рiзних вiрусних захворювань. Аналiз анкети шдивщуального пристосування допомiг встановити, що в 38 (82,61%) студенпв-шоземщв коефщент показника задоволеносп iснування в соцiальному середовищi пiд час навчання дорiвнював 1,2, тобто вщповщав середньому ступеню. Вивчення показниюв бюлопчно! задоволеностi iснування в 34 (73,91%) студенпв-шоземщв склав 0,5, що вщповщав низькому рiвню задоволеносп. При детальному аналiзу критерiю бюлопчно! задоволеностi респондентiв основно! групи встановлено, що зниження даного показника вщбулося за рахунок низьких даних ктаматичного компоненту, в той час як еколопчний вщповщав середньому ступеню задоволеносп. В сво!х вiдповiдях студенти-iноземцi акцентували увагу на зменшенш кiлькостi сонячних дшв протягом року, наявнiстю низьких температур восени та взимку, тдвищену волопсть повiтря в холоднi пори року, зм^ часового поясу. В оаб контрольно! групи середнiй показник анкети шдивщуального пристосування характеризувався середшми величинами, що давало можливiсть зробити висновок про достатнш рiвень задоволеносп ними сощальним та бiологiчним середовищем iснування.

Аналiз результатiв шкали оцшки рiвня реактивно! тривожностi основно! групи дозволив встановити, що в 32 (69,56% ) оаб показники були в межах 10-30 балiв, що вщповщали рiвню низько! тривожностi в них, а в 3 оаб (6,52%) - 31-40 балiв, що вщповщали середньому рiвню тривожностi. 9 (19,56%) оаб тривожностi взагалi не вщчували, що пiдтвердилося результатами анкетування. Високого рiвня тривожностi в респонденпв основно! групи ми не виявили взагаль Вивчення показникiв за вказаною шкалою в представниюв контрольно! групи характеризувалося вщсутшстю тривожних вiдчуттiв в них. Аналiз результатiв шкали Гамшьтона дозволив встановити, що у 24 (52,17%) оаб результати виявилися в межах 7-16 балiв, тобто вщповщали легко вираженому депресивному розладу. В 2 (4,35%) — в межах 17-22 балiв, тобто становили депресивний розлад середнього ступеню тяжкосп. Важко! депресп не було виявлено в жодного студента. В 1 (4%) особи контрольно! групи ми виявили депресивний розлад легкого ступеню тяжкосп. При дослщженш причин виникнення зниженого настрою та тдвищеного рiвня особиспсно! тривожносп виявилося, що в 41 (89,13%) студента-шоземця основно! групи вони пов'язувалися з незадоволенютю в бюлопчному середовищi iснування за рахунок ктматично! складово!.

Ж.

1. На основi отриманих даних можна вважати, що особливосп адаптацill iноземних студенпв з кра!н тропiчного та субтротчного клiмату, якi перебувають на навчанш в Украlнi, зокрема в Полтавському регiонi, визначае комплекс факторiв (бюлопчних, соцiальних та психологiчних). Найбiльш вагомим та деструктивним з них являеться зниження ктаматичного компоненту сощально-бюлопчного кнування.

2.Зниження показникiв соцiально-бiологiчного критерiю задоволеносп юнування призводить до появи психолопчно! дезадаптацil в студентiв-iноземцiв, що проявляеться у виглядi появи афективних розлащв та невротичних реакцiй. Поеднання сощально-бюлопчно! та психологiчноl дезадаптацil в студенпв iноземцiв негативно впливае на рiвень 1х фахово1 освiченостi, знижуе мотиващю до навчального процесу. 3.Вивчення причин сощально-бюлопчно! та психолопчно! дезадаптацп дозволяе використовувати ефективш психологiчнi методи саморегуляцп в таких студентiв в педагопчному процесi з метою пiдвищення !хньо! особистiсноl мотивацil до навчання та тдвищення показникiв успiшностi.

1. Андрущенко В. Основнi тенденцй розвитку вищо! освiти Укра!ни на рубежi столiть (Спроба прогностичного аналiзу) /Вштор Андрущенко /В. Андрущенко // Вища освгга Укра!ни. - 2001. - №1. - С.11-17.

2. Жук Ю. Треба вмiти дивитись у вiчi, або в Болонський процес слщ входити з укра1нським позитивним досвщом, враховуючи реалй /Ю. Жук // Вища школа.- 2005. - С.12-17.

3.М^ева В.Р. Компетентнiсно зорieнтований пiдхiд в освiтi як основа розвитку суб'ективнос^ особистостi та професшного самовизначення майбутнього державного службовця / В.Р. М^ева // Biсник Нащонально! академН Державно! прикордонно! служби Укра1ни.- 2011.- №3.- 12 с.

4. Мотунова 1.Г. 1ноземш студенти як показник конкурентоспроможност укра1'нського вишу ( на пpикладi Луганського Нацioнальнoгo унiвepситeту iM. Т.Г. Шевченко) / 1.Г. Мотунова //- Вгсник ЛНУ iM. Т. Шевченка.- 2012.-№ 2 (237).- С.149-159.

5. Нащональна доктрина розвитку oсвiти в ХХ1 стoлiттi.- К.: Шкiльний свП. - 2001.- С. 24-29.

6. .. Проценко Г. М. Основш проблеми адаптацп пepшoкуpсникiв у ВНЗ / Г.М. Проценко, О.М. Швець / / Вкник ЛНУ iM. Т. Шевченка.- 2012.-№ 2 (237).- С. 160-165.

7. Сидоренко В.К. ОсвПа - стратепчний ресурс eкoнoмiчнoгo розвитку сучасного суспiльства / В.К. Сидоренко // Бюресурси i природокористування.- Т 2, № 3-4.-2010.- С.141-148.

ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНО-БИОЛОГИЧЕСКОИ И ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ ИННОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ К УСЛОВИЯМ ЖИЗНИ И ОБУЧЕНИЯ В ПОЛТАВСКОМ РЕГИОНЕ Ждан В.Н., СКрипников А.Н., Денеко М.А. , Шиндер В. , Небесный Г.

В работе показаны результаты исследования социально-психологической дезадаптации студентов-иностранцев Арабских государств к условиям жизни в Полтавском регионе. Результаты исследования показали, что для большинства студентов-иностранцев характерно наличие социально-психологической дезадаптации. Выявлена зависимость между психологической и социально-биологической дезадаптацией у них.

Ключевые слова : социально - биологическая дезадаптация, психологическая дезадаптация, тревога, депрессия.

FEATURES OF SOCIO-BIOLOGICAL AND PSYCHOLOGICAL DYSADAPTATION OF FOREIGN STUDENTS TO CONDITIONS OF LIFE AND EDUCATION

IN POLTAVA REGION Zhdan V.M., Skrypnikov A., Deneko M., Shynder V., Nebesniy G.

This article presents the comparative study results of socio-biological and psychological dysadaptation foreign students from Arab countries living in the Poltava region. The research results show that for the majority of foreign students socio-biological and psychological dysadaptation is typical. Correlation and dependence in them between psychological, social and biological dysadaptation are detected.

Key words: social desadaptation, psychological desadaptation, biological dysadaptation, anxiety, depression.

УДК 378.147

ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН У ВМНЗ УКРА1НИ

В статт розглядаються основш проблеми навчання шоземних громадян в умовах кредитно-модульно! системи. При реформуванш вищо! освгти на засадах Болонсько! декларацп мають бути врахованими прюритети збереження специфши нацюнальних систем освПи, з одного боку, а з шшого - виникае потреба в ушфкацп вимог, змкту, якост освгти, а також вирiшення проблеми конвертацп дипломiв фахiвцiв, яка мае на мет посилення якост i конкурентоспроможностi европейсько! вищо! школи в освгтньому просторi. Викладенi основнi переваги запровадження ново! системи навчання ^ разом з тим, звернена увага на недолки, що заважають ефективно використовувати переваги.

Ключов1 слова: набор шоземних громадян, шститут кураторства.

З настанням ери глобашзацп спостерiгаеться зростання усвiдомлення бiльшою частиною свiту необхщносп встановлення тiсних економiчних i полпичних зв'язкiв мiж европейськими кра!нами. Тенденцп до змiцнення i налагодження зв'язюв простежуються також i у сферi освiти та науки, що сприяють формуванню i змiцненню iнтелектуального, сощального, культурного та науково-технологiчного потенцiалу единого европейського простору. З розширенням Свросоюзу виникають чинники, що впливають на формування Свропейського простору вищо! освпи. Свропейська система освiти всесвiтньо визнана як незамшний фактор соцiального i гуманiтарного розвитку, а також як невщ'емна складова змiцнення i збагачення европейсько! спiльноти, спроможно! дати сво!м громадянам необхiднi знання та можливосп для входження в нове тисячолптя, водночас усвiдомлення приналежностi до единого сощального i культурного простору [Москаленко, Яворовський, Свшщцький, 2005, с. 4]. Зважаючи на те, що система освпи мае глибокi коренi в духовнш та матерiальних сферах минулого i сучасного, слiд врахувати, що система i органiзацiя освiти у рiзних кра!нах мають сво! особливосп. При реформуваннi вищо! освiти на засадах Болонсько! декларацп мають бути врахованими прюритети збереження специфши нацюнальних систем освгга, з одного боку, а з шшого - виникае потреба в ушфшацп вимог, змюту, якосп освии, а також виршення проблеми конвертацil дипломiв фахiвцiв, яка мае на меп посилення якосп i конкурентоспроможностi европейсько! вищо! школи в освгтньому просторi.

Iнтеграцiя Укра!ни в Свропейський освiтнiй простiр передбачае наявнють спецiалiстiв мiжнародноl конкурентоспроможностi i гармонiйностi, що вимагае суттево! перебудови традицшно! системи навчання у вищш школi. Головними цiлями оновлено! системи оргашзацп навчання е пiдвищення якосп та конкурентоспроможностi европейсько! вищо! освпи, мобiльностi студентiв, викладачiв, науковцiв. Слщ враховувати, оновлена система органiзацil навчального процесу передбачае здатнiсть випускникiв европейських вищих навчальних закладiв до працевлаштування в умовах глобального ринку пращ [Токарчук, Каштан, Рубша, Мантак, 2008, с.27]. З огляду на те, що бшьшють iноземних громадян по закшченню нашого унiверситету продовжують навчання або працевлаштовуються в iнших кра!нах Свропи чи Америки, запровадження единих стандарпв органiзацil навчального процесу е досить вагомою перевагою Болонського процесу.

Цiлеспрямований рух у напрямi нового пiдходу до системи освпи, яка б вщповщала вимогам сучасного розвитку суспшьства, а також запровадження положень Болонсько! декларацп, що зорiентована на амейну медицину як основу свиово! системи охорони здоров'я, пов'язаш зi значними труднощами у шдготовщ як вiтчизняних, так i тоземних студент1в. Навчання iноземних громадян в ушверситеп - важливий i в той же час складний процес. Ця

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.