CC BY
43
УДК 636.5.087.8:602.4:577
Мерзлов C.B. ©
Бглоцеркгвський нащоналъний аграрнийутеерситет
ЗГОДОВУВАННЯ ПЕРЕПЕЛАМ 1ММ0Б1Л130ВАН0Г0 ЙОДУ, ФЕРМЕНТ1В ТА ХЕЛАТУ КОБАЛЬТУ У СКЛАД1 КОМБ1КОРМ1В 13
ДЕФ1ЦИТОМ ФОСФОРУ
Ycmammi представлет дат дослгдження ефективност1 використанняу складi KOMÔiKopMie для перепел1в гз дефщитом Фосфору на 20 % ¡ммобтзованого Йоду, протосубтилту, амыосубтилту, фтази та змшанолкандного комплексу Кобальту. Встановлено, що згодовування птищ комбторму гз вмктом дослгджуваних кормовых добавок призводитъ до збыъшення маси тыа на 7,2 % у пор1вняш гз контрольною групою де птиця споживала корм гз умгстом нативних фермент1в, калгю йодистого та сульфату кобальту.
Ключое1 слова: гммобтзащя, iммобшзоват ферменты, гммобшзований Йод, змШанлкандний комплекс Кобальту, амыосубтилт, протосубтилт, фтаза.
Для ефективного ведения та виробництва конкурентоспроможно! продукци птах1вництва важливим е пщвищення коефшдента використання поживних речовин комбжорм1в. У практищ год1вл1 з щею метою застосовують бюлопчно активш речовини, яю сприяють найбшьш повнш реал1заци генотипу, збшьшенню продуктивное^, збереженню здоров'я птищ, нормал1зують picT та розвиток, ф1зюлопчш процеси, обмш речовин та знижують негативний вплив антипоживних фактор1в [1, 2, 3].
Важливе значения серед бюлопчно активних речовин, д1я яких пов'язана м1ж собою, мають: екзогенш ферменти, метал-бютик Кобальт та Иод
[4].
Ферментш добавки ф1таза Ладозим npoKci, амшосубтилш ГЗх, протосубтилш ГЗх сприяють пщвищенню продуктивно! дп корм1в, а також зменшують дш антипоживних фактор1в. Проте оптимальна д1я цих ензим1в проявляеться за незначних коливань рН середовища, температури тощо [5].
Для пщвищення стабшьност1 фермент1в ефективним методом е ¿ммобшзащя, тобто приеднання способом адсорбци з нерозчинною матрицею з врахуванням структури бюкатал1затора та вивчення ефектор1в, як1 сприяють стабшзаци ензим1в [5].
Засвоення Кобальту пщ час застосування традицшних мшеральних сполук у моногастричних тварин незначне, у птищ цей показник становить 37% [6, 7].
©Мерзлов C.B., 2013
128
Для виршення ще! проблеми найкращим е конструювання металохелатних змшанол1гандних комплекшв металу та використання 1х у комбшормах птищ.
Проблема йодно! недостатност1 у ряд1 бюгеох1м1чних зон Украши лишаеться актуальною. Забезпечення сшьськогосподарських тварин та птищ Иодом проводять переважно введениям у ращони калш йодистого або натрш йодистого. Традицшне використання Иоду пщ час приготування премжЫв та комб1корм1в иризводить до того, що сиолука руйнуеться I елемент ел1мшуеться у навколишне середовище, внаслщок чого тварини не отримують ессенщальний фактор живлення, що надал1 створюе иерешкоди для ирояву генетичного потенщалу щодо продуктивное^ [2, 8].
Отже, для виршення проблеми пщвищення ефективност1 використання бюлопчно активних речовин: розчинних екзогенних ферменив, Кобальту та Иоду як кормових добавок до комб1корм1в птищ можливо застосовувати бютехнолопчш методи конструювання металооргашчних комплекЫв Кобальту та ¿ммобЫзаци Иоду 1 фермешгв.
У НД1 екологи та бютехнологи Бшоцерювського национального аграрного ушверситету розроблено технолог!! ¿ммобшзаци ф1тази Ладозим прока, амшосубтилшу ГЗх, протосубтилшу ГЗх та Иоду, а також сконструйовано змшанол1гандний комплекс Кобальту.
Тому метою дослщжень було встановлення ефективност1 використання у год1вл1 перепел1в ¿ммобшзованого Иоду, протосубтилшу, амшосубтилшу, ф1тази та змшанол1гандного комплексу Кобальту у склад1 комб1корм1в ¿з дефщитом Фосфору на 20 %. Зниження вмкту Фосфору у склад1 комб1корм1в проводили, щоб перев1рити можливкть зростання засвоення цього елемента ¿з ф1тат1в за рахунок посилено! катал1тично! дп стабшзовано! ф1тази.
Матер1ал 1 методи. Дослщження впливу ¿ммобшзованого Иоду, фермент1в та хелату Кобальту на продуктившсть перепел1в породи фараон проводили в умовах ПП Ел1та-Ц Бшоцерювського району Кшвсько! области Дослщну птицю в одноденному вшд було розподшено за принципом аналопв на дв1 групи по 103 голови у кожнш. Молодняк перепел1в утримували в одноярусних кл1ткових батареях. Перепелам контрольно! групи до складу комбшорму вводили нативш форми ферменив амшосубтилшу ГЗх протосубтилшу ГЗх I ф1тази, Иод у вигляд1 калш йодиду, Кобальт у мшеральнш сполущ. Птищ дослщно! групи до корм1в ¿з дефщитом Фосфору 20 % вщ норми додавали сумш добавок: ¿ммобшзовано! ф1тази - 2,6 кг, ¿ммобшзованого амшосубтилшу- 3,0 кг; ¿ммобшзованого протосубтил1ну - 2,7 кг; оргашчно-мшерального змшанол1гандного комплексу Кобальту - 3,0 г; ¿ммобшзованого Иоду - 12 гна 1 тонну комбжорму.
Дослщ тривав 56 д1б. Пщ час досл1ду проводили облк витрат корм1в, наприкшщ досл1ду визначали живу масу птищ та проводили И забш.
Ус1 втручання та забш тварин проводили з дотриманням вимог "Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яких використовують
129
для експериментальних та наукових цшей" (Страсбург, 1985) та ухвали Першого национального конгресу з бюетики (Кшв, 2001).
Масу потрошених тушок, ум1ст води, сухо! речовини та золи в м'язовш тканиш визиачали згщно з методикою описаною Т.М.Поливаиовою [9] та ГОСТ 30178[10]. Умкт бшка у м'язовш тканиш визиачали згщно з - ГОСТ 25011 [11].Умкт жиру у м'яс1 перепел1в визиачали згщно з - ГОСТ 23042 [12].
Результата та обговорення. За умови згодовування дослщнш груш комбшорму з умштом ¿ммобшзовано! ф1тази - 2,6 кг, ¿ммобшзованого амшосубтилшу - 3,0 кг; ¿ммобшзованого протосубтил1ну - 2,7 кг; оргашчно-мшерального зм1шанол1гандного комплексу Кобальту - 3,0 г; ¿ммобшзованого Иоду - 12 гна 1 тонну продуктившсть перепел1в пщвищуеться (табл. 1).
Сумш кормових добавок сприяе пщвищенню трансформацп комб1корму в продукцш птищ, про що свщчить пщвищення живо! маси перепел1в у дослщнш груш на 7,2 % (р<0,05).
Таблиця 1
Жива маса та м'ясш якосл тушок перепел1в, М±т, п=103
Показ ник Група
контрольна дослвдна
Збережешсть погол1в'я, % 97,8 98,0
Середня жива маса одше! голови у вщ1 56 д1б, г 223,0±2,403 239,1±3,729*
Вихвд патрано! тушки ввдносно живо! маси, % 70,7±0,31 71,3±0,48
Вихвд !спвних частин ввдносно не!спвних, % 79,8±0,31 81,0±0,41
Вихвд исток ввдносно патрано! тушки, % 20,2±0,23 19,9±0,28
Прим1тка\ *-р<0,05
Збереження погол1в'я у дослщнш \ контрольнш групах ктотно не вщр1знялись. Вихщ патрано! тушки за дп сум1ш1 кормових добавок був вищим на 0,8 %, р1зниця - нев1рогщною. Вихщ 1ст1вних частин та юсток у перепел1в дослщно! групи ктотно не вщр1знявся вщ контролю.
Як видно ¿з табл. 2, додавання ¿ммобшзовано! ф1тази у композицп з1 стабшзованим Иодом, амшосубтилшом, протосубтилшом та хелатом Кобальту зумовлюе тенденщю до зростання вмюту сухо! речовини у м'язовш тканиш перепел1в дослщно! групи, р1зниця ¿з контролем становила 2,6 %. Пщвищення масово! частки сухо! речовини у м'яс1 пояснюеться зростанням у ньому вмюту бшка вщповщно на 1,4 %. Збшьшення цих показниюв не мало в1рогщного характеру. 31 зростанням концентраци сухо! речовини зменшився вмют у тканиш перепел1в води на 0,95 %, але р1зниця була нев1рогщною.
Таблиця 2
Х1м1чний склад м'язово'1 тканини, М±т, п=4
Показ ник Група
контрольна дослвдна
Вм1ст вологи, % 73,1±0,34 72,4±3,24
Вм1ст сухо! речовини, % 26,9±1,01 27,6±0,54
Вм1ст бшка, % 21,0±1,02 21,3±0,96
Вм1ст жиру, % 3,7±0,12 3,8±0,49
Вм1ст золи, % 1,4±0,07 1,5±0,05
130
Вмкт жиру та золи у м'язовш тканиш птищ дослщно! групи був вищим шж у коитрол1 вщповщио на 2,7 та 7,1 %, проте р1зниця не була в1рогщною. Пояснениям тенденци пщвищення вмкту бшка та золи у м'язовш тканиш перепел1в е те, що ¿ммобшзована ф1таза руйнуе антипоживш фактори - ф1тати краще, шж нативна, а ¿ммобшзований амшосубтилш I протосубтилш штенсившше гщрол1зують крохмаль та бшки до легкозасвоюваних амшокислот та глюкози у пор1внянш з 1х розчинними формами. Таким чином, це обгрунтовуе кращу трансформацш протешу, вуглевод1в та ряду макро- 1 м1кроелемент1в ¿з комбшорму у продукцш перепел1в.
Анал1з економ1чно! ефективност1 використання сумш1 дослщжуваних кормових добавок наведено у табл. 3. Затрата корму на одиницю продукцп у дослщнш груш за дп ¿ммобшзованого Иоду, стабшзованих фермент1в та оргашчно-мшерально! кормово! добавки Кобальту, зменшуються на 0,26 кг.
Прибуток пщ час вирощування перепел1в у дослщнш груш був вищим на 7,1 %. Таким чином, можливо стверджувати, що за рахунок додаткових прирост1в перепел1в, яким вводили кормов! добавки, не тшьки вщшкодовуються витрати, але I пщвищувалась рентабельшсть на 6,5 %.
Таким чином, економ1чний ефект пщ час вирощування 100 гол. перепел1в з використанням кормових добавок склав 54,0 грн.
Таблиця 3
Економ1чна ефектившсть застосування кормових добавок у год1вл1
перепел1в
Показ ник Група
контрольна дослщна
Затраты корму на 1 кг живо! маси, кг 3,94 3,68
Всього витрат, грн 637,2 646,9
Прибуток, грн 752,6 806,6
Рентабельшсть, % 18,1 24,6
Висновки та перспективи подальших дослщжень. 1. Згодовування перепелам комбжорму i3 вмютом ¿ммобшзовано! ф1тази - 2,6 кг, ¿ммобшзованого амшосубтилшу- 3,0 кг; ¿ммобшзованого протосубтилшу - 2,7 кг; оргашчно-мшерального змшанол1гандного комплексу Кобальту - 3,0 г; ¿ммобшзованого Иоду - 12 г на 1 тонну призводить до збшьшення маси тша на 7,2 % пор1вняно i3 контрольною групою, де птиця споживала корм i3 умютом нативних фермент1в, калш йодистого та сульфату кобальту.
2. Застосування cyMimi дослщжуваних кормових добавок сприяе зростанню прибутку на 7,1 %.
Перспективним напрямом подальших дослщжень е вивчення ефективност1 застосування ¿ммобшзованих фермешгв, Иоду та хелату Кобальту у год1вл1 курчат-бройлер1в.
Л1тература
1. Битюцкий B.C. Влияние комплекса цеолитов и биологически активних веществ на показатели метаболизма и продуктивность цыплят-бройлеров: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.04 "Биохимия" / B.C. Битюцкий. - Львов, 1990. - 16 с.
131
2. Левицький Т.Р. Бютехнолопя отримання та використання йодбшкового препарату в год1вл1 сшьськогосподарських тварин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.20 "Бютехнолопя" / Т.Р. Левицький. - Бша Церква, 2002. - 20 с.
3. The Effects of supplemental microbial hpytase on the perrormance and utilization of dietary calcium, phosphorus, copper and zinc in broiler chickens fed corn soybean diets / [S. Sabestian, S. Touchburn, E. Chavez, P. Lague] // Poult. Sei. -1996. - № 75. - P. 729-736.
4. Гавриленко M. Балансування рацюшв високопродуктивних молочних KopiB за мшеральними речовинами / М. Гавриленко // Тваринництво Украши. -1998. - № 6. - С. 20-21.
5. Бютехнолопчш аспекта пщвищення ефективност1 використання екзогенних фермешгв у тваринництв1 / М.В. Зубець, В.Г. Герасименко, М.О. Герасименко [та iH.] // Вкник аграрно! науки. - 1998. - № 1. - С. 33-36.
6. Ветеринарна клЫчна бюх1м1я / [Левченко B.I., Вл1зло В.В., Кондрахш 1.П. та ¿н.] ; за ред. B.I. Левченка i В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
7. Кузнецов С.Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животных/ С.Г. Кузнецов. - М., 1992. - 52 с.
8. Шацких Е. Органическая форма йода в рационах для бройлеров / Е. Шацких, О. Цыганова // Птицеводство. - 2007. - № 8. - С. 22-23.
9. Поливанова Т.М. Оценка мясных качеств тушки сельскохозяйственной птицы // Методика по определению и оценке отдельных признаков у селекционного молодняка мясных пород / Т.М.Поливанова. - М.: Россельхозиздат, 1967. - С. 17-21.
10. Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов : ГОСТ 30178-96. - [Введен в действие 1997-01-01]. - М.: Изд-во стандартов, 1996. - 7 с.
11. Мясо и мясные продукты. Методы определения белка: ГОСТ 2501181. - [Действует с 1983-01-01]. - М.: Стандартинформ, 2003. - 7с.
12. Мясо и мясные продукты. Методы определения жира: ГОСТ 23042-86. - [Действует с 1988-01-01]. - М.: Стандартинформ, 2003. - 5 с.
Summary S. Merzlov
FEEDING QUAIL IMMOBILIZED IODINE ENZYMES AND COBALT IN CHELATE STOCK FODDER WITH DEFICIENCY OF PHOSPHORUS
The paper presents research data efficiency in the feed for quail with a deficit of 20% Phosphorus immobilized Iodine, protosubtylinu, amilosubtylinu, fitazy and zmishanolihandnoho Cobalt complex. Found that feeding of poultry feed containing the studied feed additives leads to weight gain by 7,2% compared with the control group which consumed poultry feed content of native enzymes, potassium iodide and cobalt sulfate.
Key words: immobilization, immobilized enzymes, immobilized Iodine, zmishanlihandnyy complex Cobalt, amilosubtylin, protosubtylin, fitaza.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
132
