Научная статья на тему 'Земельна реформа в Україні та її наслідки для розвитку агросфери'

Земельна реформа в Україні та її наслідки для розвитку агросфери Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
131
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
земельні ресурси / земельні відносини / земельна реформа / аграрна сфера / трансформація власності / організаційно-правові форми / land resources / land relations / land reform / agricultural sector / the transformation of ownership / organizational and legal forms

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Е О. Сіра

Проаналізовано стан та здійснено оцінку ефективності використання земельних ресурсів України. Розглянуто нові форми господарювання на селі, розкрито їх переваги та недоліки. У контексті зазначеного обґрунтовано пріоритетні напрями подальшої трансформації земельних відносин у державі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Land reform in Ukraine and its implications for the development of the agricultural sector

The state and assesses the effectiveness of Land Resources of Ukraine. Consider new forms of management in the country, revealed their advantages and disadvantages. In this context substantiated priorities further transformation of land relations in the country.

Текст научной работы на тему «Земельна реформа в Україні та її наслідки для розвитку агросфери»

Проведены исследование и анализ влияния результатов маркетинговой деятельности на эффективность хозяйствования машиностроительных предприятий Украины и Харьковского региона, в частности. Усовершенствован методический подход к определению границ целесообразности использования средств для обеспечения эффективности маркетинговой деятельности, основанный на использовании теоретических подходов изменения предельной полезности и, отличие которого заключается в построении корреляционно-регрессионных моделей зависимости изменения конечных показателей деятельности предприятия, а именно: валовой прибыли и объемов реализации продукции, от изменения количества средств, направляемых на осуществление маркетинговой деятельности и в определении первых производных (по возможности желательно экстремумов) этих функций. Практическое использование методического подхода позволит определить максимальный объем инвестиций в маркетинговую деятельность для реализации программы обеспечения ее эффективности.

Ключевые слова: эффективность хозяйствования машиностроительных предприятий, определение границ целесообразности использования средств, обеспечение эффективности маркетинговой деятельности, изменение предельной полезности, корреляционно-регрессионные модели, валовая прибыль, объемы реализации продукции.

VereshchaginaA.V., StrupynskaN.V. Defining the boundaries of sufficient use of funds to ensure the marketing activities' effectiveness on the industrial enterprises

The investigation and analysis of the impact of the results of the marketing activities' effectiveness on the engineering enterprises of Ukraine and Kharkiv region in particular have been conducted. Methodical approach to defining the boundaries of sufficient use of funds to ensure the marketing activities' effectiveness has been developed, and which is based on the use of theoretical approaches of the marginal utility change and the difference of which is to build correlation-regression models between the final performance indicators, such as gross profit and sales, and funds that are allocated for the marketing activities implementation; and determining the first derivative (if possible preferably extremes) of these functions. Practical use of the methodical approach will determine the maximum amount of investment in marketing activities, in particular, for the program to ensure its effectiveness.

Keywords: activities' effectiveness of the mechanical engineering enterprise, defining the boundaries of sufficient use of funds, to ensure the marketing activities' effectiveness, marginal utility change, correlation-regression models, gross profit, sales.

УДК349.41 Здобувач Е.О. ара1 -Львiвська КА

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА В УКРАШ1 ТА Н НАСЛЩКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ

Проаналiзовано стан та здшснено оцшку ефективност використання земельних ресурсов Украши. Розглянуто форми господарювання на сел^ розкрито !х переваги та недолши. У контекст зазначеного обгрунтовано прюритетш напрями подальшо! трансформацп земельних вщносин у держаш.

Ключовi слова: земельш ресурси, земельнi вiдносини, земельна реформа, аграрна сфера, трансформацiя власностi, органiзацiйно-правовi форми.

Постановка проблеми. Високi потенцшш можливостi на свiтових про-довольчих ринках Украша отримуе завдяки аграрному сектору. Маючи у своему розпорядженш надзвичайно потужну земельно-ресурсну базу, цей сектор мае вс шанси стати локомотивом розвитку нацiональноí економжи, дати

1 Наук. кергвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук

iмпульс ^естищйному, технологiчному та социальному пiднесенню держави. Якщо Украíнi вдасться реалiзувати об'ективш переваги свого потенцiалу у свь товому розподiлу працi та у мiжнароднiй конкурентнiй боротьб^ то вона зможе зайняти гiдне мiсце у сучасному глобалiзованому свiтi i значною мiрою забез-печити вирiшення свггово1 продовольчо1, енергетично1 та екологiчноí проблеми на основi взаeмовигiдних партнерських вщносин.

Аграрний сектор радянсько1 Украши, що базувався на державнiй i так звашй колективнiй формi власносп, виявив свою нежиттeздатнiсть. З проголо-шенням державно1 незалежностi було започатковано курс ринкових реформ. Вiдтодi минуло вже понад 20 роюв, але проблема не стала менш актуальною. Унаслщок реформування вдалося вiдновити приватну власшсть на землю, усу-нути обмеження на надання земельних дiлянок громадянам, запровадити меха-нiзм оренди земель, ввести платнкть землекористування. Проте запровадити повноцшний ринковий механiзм в аграрнш сферi так i не вдалось через наяв-нiсть численних глибинних проблем.

З прийняттям нацiональноí Програми реформ на 2010-2014 рр. [4] робота над реформою пожвавилася. Пкля активно!' дискусií наприкiнцi 2011 р. було прийнято у першому читаннi базовий законопроект про ринок земель, який виз-начав правовi та економiчнi засади органiзацií та функщонування ринку, а та-кож порядок продажу i оренди земельних дшянок на торгах. Проте цей проект викликав масу протестiв як з боку юриспв, так i громадськостi. Його аналiз зас-вщчив про значну загрозу монополiзацií ринку, наявшсть численно1 кiлькостi положень, ят не враховують або порушують вимоги Конституцií, не узгоджу-ються з шшими законами та мiж собою, а також допускають можливiсть коруп-цií. Тому процес створення ринку землi знову сповiльнився, i доробка принци-пiв реформи тривае дониш.

Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Не вщухають дискусií з пи-тання реформування земельних вiдносин у наукових колах. Питання проведен-ня i шляхи завершення земельно1 реформи в Украши дослiджено у працях П. Гайдуцького, П. Саблука, М. Федорова, А. Третяка та ш. Водночас, дотепер не шдведено шдсумтв тривалих земельних перетворень i чггко не визначено перспективи розвитку цього процесу.

Постановка проблеми. Метою нашого дослвдження е аналiз проведения земельно1 реформи в Украíнi та визначення основних напрямiв подальшо1 тран-сформацií земельних вiдносин в аграрному секторi економiки.

Результати досл1дження. У сшьському господарствi визначальна роль належить землi. 1з 60,4 млн га територц Укра1ни 41,8 млн га (69,3 %) становлять сiльськогосподарськi упддя. За цим показником наша краша посiдае перше мiс-це в бврош i входить до першо1 дванадцятки у свiтi [3, 152]. Земельш ресурси нашо1 держави на 60 % складаються з найбшьш цiнних у свiтi rрунтiв чорно-земного типу, а 1х частка у свиових запасах становить, за рiзними оцiнками, вiд 8 до 15 % [9, с. 158]. Краша мае ушкальш можливосп завоювати проввдш мiсця на свiтових продовольчих ринках завдяки поставкам екологiчно чисто1 продук-цií, оск1льки володiе близько 8 млн га вщносно чистих земель [6, с. 46]. Експер-ти пiдрахували, що за умови ращонального використання свого потенцiалу Ук-

раша зможе прогодувати 140-180 млн осiб на рк [14, с. 71]. Враховуючи наве-дене, можна з впевненктю стверджувати, що земельнi ресурси - це найбшьш цiнна складова нацюнального багатства Украши i один з основних факторiв економiчного розвитку i процвiтання нашо1 краши. Завдяки свош можливостям Украша могла б взяти активну участь у вирiшеннi свиових продовольчих проблем i забезпечити цим самим собi гiдне мкце на свiтовiй аренi. Та вона не вико-ристовуе сво!'х переваг, а й бшьше того, закуповуе за кордом величезнi партií низькояккно!' продукцií, яка в свош основi складаеться з штучних наповнюва-ч1в, що згубно впливають на оргашзм людини, i поступово перетворюеться на 1мпортозалежну державу. Володiючи найбшьш родючими в свiтi грунтами, кра-1на 1мпортуе польську свинину, египетську картоплю, китайську гречку, трос-тинний цукор [9, с. 159].

Використання земель в УкраЫ визначаеться тенденциями, що склалися за радянських часш i полягали у прагненнi до нарощування виробництва ек-стенсивними чинниками. Кожного року до активного обробику залучалося де-далi бiльше земельних площ. До початку 90-х рокiв минулого столiття 80 % сiльськогосподарських упдь держави було розорано. Навiть iз зниженням за ос-таннi роки цей показник значно перевищуе аналопчний показник розвинених держав - в УкраМ вiн становить 78 %, в Gвропi - 25,6, а в найрозвинешших крашах - 11,8 % [8]. Висока розоранкть сшьськогосподарських угiдь ставить пiд загрозу еколопчну безпеку держави. Аналiз екологiчноí стабшьносп земле-користування шляхом розрахунку коефщкнта екологiчноí стабiльностi показав, що територiя Укра!'ни е стабiльно нестiйкою (середне значення коефiцiента за останнiх 10 роюв становить 0,4, а при еколопчно стабiльному землекористу-ваннi воно мае перевищити позначку в 0,67, при середньостабшьному - 0,51 -0,67 [12]). Складаеться враження, що реформатори забули, що для забезпечення сталого економiчного зростання важливо не лише мати певний ресурс, але й ефективно його використовувати.

Ранiше вважалося, що виршити усi проблеми села вдасться iз запрова-дженням приватно!' власносп на землю, що приватна власнкть стимулюватиме до рационального землекористування. Власники з'явились, але основне нацi-ональне багатство укра'нського народу продовжуе втрачати свою цiннiсть. Звiдси висновок: проблема не в формi власностi, а в шших чинниках. Пого-джуемося, що приватна власнiсть е потужним стимулом, але одного бажання мало. Проблема полягае в тому, що в селян немае котив на те, щоб ефективно вести господарство. Держава 'х не шдтримуе, а кредитш ресурси банкiв для сшьського господарства заблоковано через високу ризиковкть галузi i вiдсут-нiсть надiйноí застави.

Внаслiдок трансформацiй крупнi земельш масиви було роздiлено на чи-сельну кiлькiсть дрiбних шматкiв. Ринкова економiка та вiдносини у нш вима-гають вiд товаровиробникiв строгого дотримання економИ, дбайливого витра-чання матерiальних ресурсiв, запровадження заходдв ресурсозбереження, нових технологiй з тим, щоб знизити власнi витрати виробництва та шдвищити якiсть продукцií, оскiльки це едина можливкть отримати максимум прибутку [2]. Дрiбнi господарства не можуть собi цього дозволити. За даними вибiркового

обстеження 2011 р., на 1000 домогосподарств населения у сшьськш мкцевосп припадало лише 25,9 тракторiв, 5,3 автомобiлiв, 20,4 культиваторiв, 16,7 ава-лок, 3,2 комбайшв, 59,2 плуги. Особливо мало щ господарства мали технiки, яка вiдповiдала б íхнiм розмiрам, - мшьтракторш i вiдповiдного шлейфу машин. Результатом цього е значне використання ручно!' працi - до 70-94 %, а от-же - зростання трудомiсткостi вирощування сшьгоспкультур [1]. Результати дослiджень довели, що вiддача дрiбних фiрм вiд залучених ресурсiв у 7-10 разш нижча, шж великих [10, с. 290]. О.В. Чаянов обгрунтував, що селянське трудове господарство, на вiдмiну ввд капiталiстичного, характеризуеться стратегiчною орiентацiею на самовиживання, а не на одержання максимального прибутку, са-моексплуатацiею, можливктю iснування навiть при збитковостi виробництва. Про новацií, залучення нових технологш, кредитних ресурсов тощо тут не мож-на вести мови. Мотиващею господарсько!' дiяльностi селянина, на вiдмiну вiд пiдприемця, якого цiкавить насамперед перевищення виторгу над витратами, можна розглядати "як мотиващю робiтника, який працюе на своерiднiй вщряд-шй системi, яка дае змогу йому самому визначати час i напруження свое!' працi" [11]. Положення, висловленi О.В. Чаяновим, щлком придатш для оцiнки сучас-ного розвитку селянського господарства, тому щю форму не можна вважати ру-шiем сталого розвитку агросфери.

Недостатньо ефективними i дрiбними за розмiрами е фермерсью господарства Украши. На початку 2011 р. в УкраЫ д1яло 41,5 тис. фермерських гос-подарств, 10,4 % з яких взагалi не мали сiльськогосподарських угiдь, 74,4 % мали до 100 га, 13,3 % - ввд 100 до 1000 га, 1,7 % - ввд 1000 до 4000 га i лише 0,1 % мали у своему розпорядженш землекористування в розмiрi понад 4000 га [13, с. 14]. Вести ефективне виробництво на таких площах неможливо.

Значна частина селян, що отримала право на земельну частку (пай) -пенсюнери, яш не можуть обробляти ц самотужки, а реалiзувати свое право власностi вони не мають змоги через даю мораторда. Не маючи права вшьного вибору, селяни почали здавати свою землю в оренду крупним агроформуван-ням за символiчну плату, ят до того ж порушують сшозмши, вилучають бага-торiчнi й однорiчнi трави та замiняють 1х ршаком, просапними культурами, що порушують баланс поживних речовин, водний i повиряний режим, а робiт з вщновлення земель практично не проводять. Сьогодш в Украíнi дiе близько 60 агрохолдинпв, пiд контролем яких перебувае понад 24 % рiллi [15, с. 35]. Ведення господарства на орендованих площах у той споаб, який використову-ють украíнськi агрохолдинги, призведе до повного виснаження найбшьш про-дуктивних земель. За даними грунтових обстежень, вже 80 % сшьськогоспо-дарських угiдь Укра1'ни еродовано i втратило свою родючiсть [8]. Окрш цього, розвиток агрохолдингiв на вичизняному аграрному ринку перетворюе його з досконало конкурентного в олкопольний зi всiма витiкаючими наслiдками.

Протистояти крупним структурам на ринку у важкш конкурентнiй бо-ротьбi малi фiрми поодинцi не можуть. Виртити проблему вони зможуть лише в тому раз^ коли об'еднають сво1 зусилля. Розвиток сiльськогосподарськоí ко-операцп в Украíнi дасть змогу використовувати переваги великого товарного виробництва i враховувати iнтереси с1льських товаровиробникiв, сприятиме

вiдродженню селянина як господаря земл^ реального власника засобш вироб-ництва i вироблено1 ним продукцií. У свiтi кооперативна форма е найбiльш по-ширеною формою органiзацií бiзнесу на сел1 Активний 11 розвиток розпочався ще в 30-х-50-х рр. Х1Х ст. Сьогодш кооперативами охоплено 100 % виробниюв Швецií, Данií, Норвегií, Фшляндл, Iсландií, Нiдерландiв та Япони [7]. У сканди-навських крашах через кооперативи реалiзуеться близько 80 % сшьськогоспо-дар^^ продукцп, в 1спанп - 52, у США вони продають i переробляють 82 % молока, 60 % м'яса, 40 % фрукпв [5]. Натомкть потенщал сшьськогосподарсь-коí кооперацп в УкраЫ не реалiзуеться, а кшьккть сшьськогосподарських ко-оперативiв з кожним роком знижуеться. У 2012 р. у держаш функцiонувало 905 кооператив, а це в 3,5 раза менше за показник 2000 р.

Найважливтими проблемами розвитку кооперативного сектора вичиз-няноí економiки е [10, с. 294]:

• недосконалють правового поля (чинне законодавство визначае кооперативи прибутковою формою дiяльностi, а це суперечить вже самш сутi кооперативу);

• слабка матерiальна база аграрних пiдприемств;

• необiзнанiсть селян щодо переваг кооперативно!' форми органiзацií бiзнесу;

• вiдсутнiсть квалiфiкованих кадрiв - органiзаторiв кооперативного руху тощо. Висновки. Внаслiдок реалiзацií в УкраЫ земельних реформ вдалося

вiдновити приватну власшсть на землю, усунути обмеження на надання земельних дiлянок громадянам, проте забезпечити рацiональне високоефективне зем-лекористування та вихiд агросфери на траекторда сталого розвитку не вдалося. Внаслщок трансформацiй крупнi земельнi масиви було роздiлено на чисельну кшьккть дабних шматкiв. Ринкова економiка та вщносини у нiй вимагають вщ товаровиробникiв строгого дотримання економп, дбайливого витрачання мате-рiальних ресурсш, запровадження заход1в ресурсозбереження, нових технологiй з тим, щоб знизити власнi витрати виробництва та пiдвищити якiсть продукцп, оскiльки це едина можливiсть отримати максимум прибутку. Дрiбнi господар-ства не можуть собi цього дозволити. На противагу дрiбним господарствам на ринку ддать крупнi агроструктури, що формують своí масиви на основi оренди землi та не дбають про п збереження. У гонит за надприбутками вони пору-шують сiвозмiни, вилучають багаторiчнi й однорiчнi трави та замiняють íх ви-сокорентабельними культурами, що порушують баланс поживних речовин, вод-ний i повiтряний режим, а робiт з вiдновлення земель практично не здайсню-ють. Найбiльш дквим кроком на шляху до виртення зазначених проблем мала б стати сшьськогосподарська кооперац1я, однак потенцiал п розвитку в Украíнi не реалiзуеться через прогалини правового поля та iншi глибиннi чинники.

Досвiд сучасного реформування наочно показав, що сама реоргашзащя державних i колективних сшьськогосподарських пiдприемств та надання землi у приватну власнкть не виршують проблеми насичення ринку продовольчими товарами. Ефективне виробництво товарноí сiльськогосподарськоí продукцií неможливе без державних протекцiонiстських програм, спрямованих на форму-вання повноцiнного життевого середовища, задоволення економiчних i сощаль-них iнтересiв сiльського населення, забезпечення комплексного розвитку сiльських територiй, об'ектш соцiальноí iнфраструктури тощо. До того часу, по-ки необхiдних заходiв не буде вжито, вiдкривати шлях ринку землi буде зарано.

Лггература

1. Бшоусько Я. ВажливГ питання розвитку особистих селянських господарств / Я. Бшоусь-ко, О. Вишневецька. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://a7 d.com.ua/others/11634-vazhliv-pitannya-rozvitku-osobistih-selyanskih-gospodarstv.html

2. Булавка Л.В. Функцюнування особистих шдсобних господарств населення в умовах ринково! трансформаци / Л.В. Булавка. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://intkonf.org/ bulavka-lv-funktsionuvannya-osobistih-pidsobnih-gospodarstv-naselennya-v-umovah-rinkovoyi-transformatsiyi/

3. Васильев С.В. Земельна реформа в УкрашГ аншпз результатiв i перспективи / С.В. Васильев // Вюник ДнГпропетровського державного аграрного унiверситету : зб. наук.-техн. праць. - 2010. - № 1. - С. 152-155.

4. Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економша, ефективна держава: Програма економiчних реформ на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://r-u.org.ua/ima-ges/stories/voina/programa_reform.pdf

5. Зшовчук В.В. Роль кооперацГ! у реалГзацГ! диверсифгкованнх намiрiв сшьськогоспо-дарських товаровиробникГв / В.В. Зшовчук, В.1. Ткачук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.znau.edu.ua/visnik/2011 _2_2/131. pdf.

6. Кириленко 1.Г. Актуальш питання ринку земель сшьськогосподарського призначення / 1.Г. Кириленко // ЕкономГка АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 3. - С. 44-46.

7. Кооперування та агропромислова iнтеграцiя фермерського виробництва. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://agroua.net/economics/documents/category-97/doc-116/

8. Матерiали до проекту Аграрного кодексу Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://170820.minagro.web.hosting-test.net/page/711138

9. Москва М.Г. Земельна реформа - передумова розвитку украгнського села / М.Г. Москва // Розвиток сшьських територГй Карпатського регюну: стан та перспективи : матер. круглого столу. - ЛьвГв, 2013. - С. 158-162.

10. Москва М.Г. Формування нових форм тдприемництва на селi у контекст земельних трансформацiй / М.Г. Москва, Л.М. Коваль // Розвиток сшьських територш. Оргашзацшно-пра-вовi форми в сшьському господарствi : зб. наук. праць економГстГв аграрникiв. - ЛьвГв : Вид-во СПОЛОМ, 2013. - С. 289-298.

11. Прокопишак К.В. Соцiально-економiчна суть особистих господарств населення. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/8635/1/84.pdf

12. Риторсью I. Вплив складу угiдь на еколопчну стабiльнiсть територГ! / I. РиторськГ, Е. Гейке // Землевпорядш роботи в спецiальних умовах. - 1988.

13. Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчо! безпеки Украши: аналiтнчна доповГдь / за ред. Я.А. Жалша. - К. : Вид-во "Ли6Гдь", 2011. - 39 с.

14. Семеряк Ю.А. Земельний фонд Украши та його використання / Ю.А. Семеряк // Науковий вГсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2. - С. 70-74.

15. Черевко Г. Агрохолдинги як новГ оргашзацшш форми крупнотоварного господарюван-ня в агробiзнесi Украши / Г. Черевко // Аграрна економГка : наук. журнал. - Львгв : Вид-во ЛьвГвського ДАУ. - 2012. - № 1-2, т. 5. - С. 32-39.

Сира Э.А. Земельная реформа в Украине и ее последствия для развития аграрной сферы

Проанализировано состояние и осуществлена оценка эффективности использования земельных ресурсов Украины. Рассмотрены новые формы хозяйствования на селе, раскрыты их преимущества и недостатки. В контексте указанного обоснованы приоритетные направления дальнейшей трансформации земельных отношений в государстве.

Ключевые слова: земельные ресурсы, земельные отношения, земельная реформа, аграрная сфера, трансформация собственности, организационно-правовые формы.

Sira E.O. Land reform in Ukraine and its implications for the development of the agricultural sector

The state and assesses the effectiveness of Land Resources of Ukraine. Consider new forms of management in the country, revealed their advantages and disadvantages. In this context substantiated priorities further transformation of land relations in the country.

Keywords: land resources, land relations, land reform, agricultural sector, the transformation of ownership, organizational and legal forms._

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.