CC BY
34
УДК 332.72 : 332. 22
Музика П. М., д. е. н., професор, Доманський А.Я., к. с - г. н. , доцент,
Доманська Н.А., здобувач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.ЗГжицького
ЗЕМЕЛЬН1 В1ДНОСИНИ В УКРА1Н1
У статт1 наводиться анал1з стану земельних егдносин е Украгт, формуеання ринку земл1 та поданий досегд окремих крат Серопи I сету е галуз1 земельних е\дносин.
Ключовi слова : земля, земельн е\дносини, ринок земл1.
Постановка проблеми. 1снування людського роду пов'язане iз землею. Розвиток суспшьства, його трансформаци супроводжуються вщповщними змшами в земельних вщносинах. Земля е фундаментом, на якому тримаеться св^ова, державна, регюнальна чи мкцева споруда зi вама сво1ми суспiльно -полiтичними, сощально - економiчними, господарсько - правовими та щеолопчними iнституцiями. Всякi змши в цих iнституцiях, в житт людини так чи iнакше торкаються землi. За словами вiдомого англшського економiста Уiльяма Петтi : « Труд - батько i найактившший принцип багатства, земля - його мати ». Iсторiя свiдчить, що суспiльний прогрес, економiчний поступ е наявний тодi, коли суспiльно - пол^ичш, економiчнi перетворення гармонiйно поеднаш з адекватними змiнами в земельних вщносинах. На думку М.М. Федорова (10 ) «Земельш вщносини - це суспшьш вiдносини щодо володшня, користування, розпорядження i управлiння землею на державному, регюнальному, господарському i внутрiшньогосподарському рiвнях як об'ектом господарювання i засобом виробництва у сшьському господарствi». В економiчнiй системi Украши земля, як сталий базис кредитно-фшансово! системи, е основним надiйним ресурсом оздоровлення економжи. На використаннi земельних ресурав формуеться 95% вiдсоткiв обсягу продовольчого фонду та 2/3 фонду товарiв споживання. Частка земельних ресурав у складi продуктивних сил держави становить понад 40%. В ресурснш забезпеченостi сiльськогосподарського виробництва земля становить 40 - 44 %, виробничi фонди та оборотш засоби - 20 -21 % , трудовi ресурси - 38 - 39%. Землi Укра!ни характеризуються високим бюпродуктивним потенцiалом. В структурi орних земель чорноземи займають 60,2 %, що е ушкальним явищем в якост rрунтiв в Gвропi i свiтi. Земельна реформа, розпочата в 1991 рощ, започаткувала процес роздержавлення та розпаювання земель сiльськогосподарського призначення. Приватна власшсть на земельнi дшянки дiстала рiвнi права поряд з державною та колективною формами. Проте процес земельно! реформи протягом останшх двадцяти рокiв незалежностi не дютав свого логiчного завершення через вщсутшсть або недостатню обrрунтованiсть законодавчих акив, направлених на розробку i здшснення ч^ко!
© Музика П. М., Доманський А. Я., Доманська Н.А., 2011
183
стратеги розвитку земельних вщносин на етапах становлення ринку земель -найбшьш болючого i гострого питання.
Анал1з останн1х дослщжень.
При здiйсненнi аграрно! реформи в Укра!ш виникла необхiднiсть рiзнобiчного вивчення питання земельних вщносин i становлення ринку земль Цi питання в значнш мiрi знайшли свое вщображення в працях П.Т. Саблука, П.1. Гайдуцького, В.В. Юрчишина , Б.Й. Пасхавера, М.В. Присяжнюка, В.Я. Месель -Веселяка, М.П. Бутка, М.А Хвесика, М.В. Щурика, М.Г. Шульського, Р.М Шмщта, С.М. Квашi, О.1. Ковалiва, 1.Г. Кириленка, В.1. Власова, М.М. Федорова i багатьох шших авторiв. З початком XXI сторiччя значно зрiс потiк пубiлкацiй, присвячених завершальному i найбiльш вiдповiдальному етапу аграрно! реформи -формуванню структури землевласникiв i сiлькогосподарських виробникiв та формуванню ринку землi. Укра!нська модель земельно! реформи за М.М. Федоровим ( 10 ) передбачае три етапи :
Етап I - присвячений розробщ нормативно - правового та науково -методичного забезпечення земельно! реформи та роздержавлення земель i передача !х у колективну та приватну власшсть.
Етап II - поди земель, як передаш у колективну власшсть на земельш частки (па!) i видачу документа - сертифжата на право приватно! власност та надання громадянам права розпоряджатися земельною часткою (паем) у межах чинного законодавства.
Етап III - реоргашзащя колективних та iнших недержавних сшьськогосподарських пiдприемств у господарськi структури ринкового типу та створення умов для формування i розвитку ринку земель та його шфраструктури i оргашзащя державного контролю за формуванням i функцiонуванням ринку земель, екологiчним станом, ращональним використанням i охороною земель.
Якщо на початок 1992 року весь земельний фонд Укра!ни перебував у державнш власностi, то на початок 2008 року питома вага державно! власност складала 48,9 % , приватно! 51,0 % i колективно! ( згiдно з державними актами) -0,1 %.
Можна стверджувати, що Укра!на вступила у завершальний третiй етап земельно! реформи, головним завданням якого е формування i становлення ринку земель. Ринок земель - це не просто кутвля - продаж основного засобу виробництва , це складний процес розробки методики ощнки земель та !х обл^ (Б.С. Гузар, В.В. Розсоха ), створення мехашзму кредитування i забезпечення спроможностi населення в купiвлi землi ( В.Я. Амбросов, Т.Г. Маренич, А.Д. Буханевич, М.М, Федоров), забезпечення, збереження та пщвищення якостi rрунтiв.
Мета роботи. Метою нашо! роботи е аналiз стану земельних вщносин на завершальному етат земельно! реформи в Укра!ш - етатв формування становлення ринку земл1
Виклад основного матер1алу. Земельна реформа в Укра!ш, розпочата в 1991 рощ мала на меи докоршно змiнити земельнi вiдносини , звершити iсторичну справедливiсть - забрану в укра!нського селянина землю йому повернути i зробити з нього господаря земл1 В цьому була привабливкть реформи i джерело !! пщтримки. Хоч реформа не завершена i остаточнi пiдсумки зроблять наступнi
поколшня, вже сьогодш треба визнати що зроблеш серйозш прорахунки, якi спричинились до втрати основних майнових засобiв, iстотного зниження виробництва ^ головне, - занепаду укра!нського села, соцiального захисту i пiдтримки селян. Ми далекi вщ того, щоб звинувачувати авторiв та iнiцiаторiв реформ, вчених - аграрниюв та окремих урядовцiв, починаючи вщ президента та мiнiстрiв сiльського господарства i закiнчуючи виконавським чиновником на мюцях. lхнi намiри були щирi i об'ективно логiчно виправданi. При всякш реформi спади i негативи неминуч1 Питання тiльки в тому наскшьки i як вони поправима На нашу думку цi негаразди е наслщком того, що, образно кажучи, одночасно iз руйнуванням потрiбно було вести будiвництво, була втрачена динамiчнiсть реформи. Уже пройшло майже два десятки роюв, а реформа все ще не закiнчена. Столитнська реформа (1906-1914 р.р.) була проведена майже блискавично i вже через деюлька рокiв був суттевий результат.
В процес в'ялого ведення реформи в багатьох випадках недосконалих або взагалi вiдсутнiх законодавчих актiв в Укра!ш, в аграрному секторi народився новий клас людей, який чисельно одиничний i за сво!м походженням i духом далекий вiд села. Проте сьогодш вш е володарем, нехай навт в оренднiй форм^ сотень тисяч гектарiв землi. 1хне завдання - взяти максимум прибутку в найкоротшi термiни, визискуючи поживш речовини iз грунту , а взамш як Бог дасть.
В.Я. Месель - Веселяк (4) зазначае, що в Укра!ш створено 3 форми господарювання:
1. Особист селянсью господарства ( господарства населення)
2. Фермерсью господарства
3. Сшьськогосподарсью пiдприемства ринкового типу.
За розмiрами вони е характерш для багатьох кра!н в тому чи^ i розвинутих. Ц форми (моделi) дiстали назву: Перша - японо-китайсько! , друга - европейсько!, третя - американсько! i колишньо! радянсько!. Вище зазначена модель, коли юлька десяткiв людей через створення холдинпв та iнших фшансово - корпоративних форм е користувачами сотень тисяч гектарiв землi дютала назву латино -американсько!. Укра!ш, як европейськiй державi, в перспективi найдоцiльнiшою е Свропейська модель. Враховуючи, що на сьогодш основним виробником сшьськогосподарсько! продукци е господарства населення i !м необхiдна пiдтримка. З !хнього середовища будуть формуватись фермерсью господарства.
Сiльськогосподарськi пiдприемства ринкового типу в умовах техшчного прогресу можуть вiдiгравати значну роль в сшьськогосподарському виробництвi, зокрема, у виробництвi молока i м'яса - яловичини, але як господарства, що користуються як власною землею так i земельними дшянками в орендi.
Свiтова практика розвитку земельних вщносин свщчить про те, що протягом останшх 300 роюв простежуеться тенденцiя до подрiбнення земельно! власностi ( не ототожнювати з використанням землi ). Велик земельнi реформи, результатом яких було подрiбнення земель розпочались у Великобритани ще у XVII ст., а шзшше практично у всiй Сврош, ще пiзнiше на обох американських континентах, у Швденно - Схщнш Азi! та Австралi!, навiть у Африщ (5). Столипiнська реформа в Роси концептуально грунтувалася на досввд багатьох кра!н Захiдно! Свропи , США , Канади i шших кра!н. Суть цiе! реформи, як вщомо, полягала у роз'еднаннi
i розселенш селян та створення замють сшьськогосподарських общин фермерських товарних господарств.
Звичайно, що подрiбнення земельно! власностi не означав одно -двогектарне господарство. 1снують певш оптимальнi межi земельних дшянок. Вони враховують не тiльки продуктившсть працi на землi, але i сощальш фактори, зайнятiсть населення, розвиток мережi соцiальних iнфраструктур, традици, еколопчш фактори i багато iнших чинниюв.
В крашах Захiдноï Свропи , США , Япони та шших розвинутих крашах середня площа земель в господарствах знаходиться в межх декшькох десятюв гектарiв землi. Так, середня площа землi в одному господарствi у Францiï становить 52,2га, в Шмеччиш 43,6 га, 1спанп 26,9 га , Iталiï - 8,5 га, Польщi 8,8га , а в середньому в £вросоюзi 9,8 га.Саме в цих крашах найбiльша насиченнiсть малих i середшх пiдприeмств - основи економiки.
В проект Закону «Про ринок землЬ>в статтi 15 п.3 обмежуеться максимальна площа земельних дшянок для ведення товарного сшьськогосподарського виробництва у приватнш власност однiеï особи, в т.ч фермерських господарств у разi розташування ïx у рiзних природно -сшьськогосподарських зонах (прських областях) до 2100 га.
В межах природно сшьськогосподарсько1' зони (прсько1' областi) гранична максимальна загальна площа земельних дiлянок у приватнш власност однiеï особи для ведення товарно - сшьськогосподарського виробництва становить , гектарiв :
Полкся - 1500
Лшостеп - 1750
Степ, Степ посушливий, Сухий степ - 2100
Карпатська прська область - 900
Кримська прська область - 1100
Таю високограничш норми продажу земель в Укрш'ш може привести до остаточноï руйнаци украшського села. В бiльшостi сiл вся земля в оброб^ку може становити 1500 - 2000 гектарiв, яку може викупити одна людина - майбутнш помiщик.
А що значать 900 гектарiв сiльськогосподарськиx угiдь у Карпатах , де селяни володшть маленькими дшянками i де земля на вагу золота ?
Тому до остаточного прийняття Закону «Про ринок землЬ> необхщне корiнне його доопрацювання особливо, статтi 15 i зменшення максимальних норм землi у приватнш власност до 200- 300 гектарiв у приватнiй власностi одше1" особи.
Для розвитку фермерських господарств необхщна значна кредитно -фшансова пiдтримка .В зв'язку з цим доцшьно було б кредитну ставку знизити з 8 до 4-6 %.
Висновки
1.Аграрна (земельна реформа) в Укрш'ш була об'ективною необхщшстю як складова частина реформування суспшьно - полiтичного i економiчного устрою держави.
2. Земельна реформа та утвердження земельних вщносин в Украïнi на нових ринкових засадах вимагають ютотного доопрацювання Закону « Про ринок землЬ>
в частиш зменшення максимальних po3MipiB земельних дшянок в приватнш власностi.
3. З метою сталого розвитку сiльських територiй та украшського села прiоритетною формою господарювання повиннi бути фермерськi господарства i здiйснюватись стимулювання розвитку малих i середшх пiдприeмств в сiльськiй мюцевость
Л1тература
1. Власов В.1. Використання земельних ресурЫв у крашах - основних виробниках сшьськогосподарсько! продукцп //Економжа АПК, 2007. - №4.- с.152 - 154.
2. Гайдуцький А.П. 1нвестицшна привабливiсть ринку землi в Укра!ш // Економiка АПК, 2005. - №8 . - с.125 - 130.
3. Кваша С.М. Земельш вiдносини в контекстi моделей розвитку сшьського господарства Украши // Економжа АПК, 2009. - №3. - с.54 - 56.
4. Месель - Веселяк В.Я. Аграрна реформа i органiзацiйно-економiчнi трансформаци в сшьському господарствi // Економiка АПК, 2010 . - №4 - с.3-18.
5. Новаковський Л.Я. Шляхи удосконалення законодавчого забезпечення розвитку земельних вщносин в Укра!ш // Економша АПК, 2009 . - , №3.- с.21-23.
6. Пасхавер Б.Й. Ринок землi i св^овий досвщ та нацiональна стратегiя // Економка АПК , 2009 . - №3 . - с.47 - 51.
7. Рибалко С.В., Танклевська Н.С. Купiвля - продаж землi як фактор розвитку аграрного виробництва // Економiка АПК , 2009. - №12.- с.34 - 36.
8. Розсоха В.В. Методичш пщходи до оцiнки потенцiалу земельних ресурав // Економiка АПК , 2009 . - №10 .- с.29 - 34.
9. Саблук П.Т. Концептуальш аспекти модернiзацiï аграрного виробництва та розвитку сшьських територiй в Украм // Економiка АПК , 2010 . - №8 . - с.3-9.
10. Федоров М.М. Трансформащя земельних вщносин до ринкових умов (доповщь) // Економiка АПК , 2009 .- №3 . - с.4 - 20.
11. Федоров М.М. Нормативна грошова ощнка земель як складова механiзму регуляторноï полiтики держави // Економiка АПК , 2009 . - №11 . - с.3-10.
Summary
Muzyka P.M., Ph. D ., professor, Domanskyj A.J. Ph. D., associate professor
Domanska N.A
Lviv National University Medicine and Biotechnologies named after S.Z, Gzhytskij.
THE PAPER LAND RELATIONS IN UKRAINE
The article presents an analysis of land relations and land market in Ukraine.
Key words: land,the land relations, the land market.
Рецензент - к.е.н., доц. Поперечний C.I.
