CC BY
46
УДК 331.101
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
I.I. Соколи, д.е.н., професор М.О. Каташинська
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Соколи 1.1., Каташинська М.О. Охорона здоров 'я як чинник формування людського капталу.
В статп розглянуто проблему формування яшсного людського катталу. Визначено здоров'я як економiчну категорш та проаналiзовано чинники що впливають на яшсть людського капiталу.
Ключовi слова: людський капiтал, охорона здоров'я, ринок медичних послуг
Соколы И.И., Каташинская М.О. Здравоохранение как фактор формирования человеческого капитала.
В статье рассматриваются проблемы формирования качественного человеческого капитала. Здоровье рассмотрено как экономическая категория и проанализированы факторы, влияющие на качество человеческого капитала.
Ключевые слова: человеческий капитал, здравоохранение, рынок медицинских услуг
Sokoly I.I., Katashinska M.O. Health care system as a factor of formation of human capital.
The article considers the problem of forming quality of human capital. Defined health as an economic category and analyzed the factors affecting the quality of human capital.
Keywords: human capital, healthcare, medical services market
Функцп будь-яко! економiчноi системи i економiки в цшому спрямоват на формування добробуту та задоволення матерiальних потреб людей. Економiчнi епохи вiдрiзняються не тим, що виробляеться, а тим, в який споаб виробляеться [1]. У зв'язку з цим значущють окремих видiв ресурав змiню-еться вшповшно до мiри переходу вiд iндуст-рiальноi до постшдус^ально! економiки. Людський каттал - це один з факторiв формування та розвитку iнновацiйноi економiки. Нацiональний людський капiтал - це людський каттал держави, який являе собою складову частину и нацюналь-ного багатства [3].
За цих умов актуальною стае проблема якосп людського катталу, як одного з елеменпв функць онування економiчних систем.
Поняття людського капiталу дослiджувалось в публжатях таких вчених як Т.Щульца, Г.Беккера, А.Смiта, Д.С. Мiлля, 1.Фшера, Ф.Уелча.
На сьогоднi людський каттал можна визначи-ти як економiчну категорiю, яка характеризуе сукупнiсть сформованих i розвинутих унаслiдок iнвестицiй продуктивних здiбностей, особистих рис i мотивацш iндивiдiв, що перебувають у !хнш власностi, використовуються в економiчнiй дiяль-ностi, сприяють зростанню продуктивностi прат i завдяки цьому впливають на зростання доходiв (заробiткiв) свого власника та нацюнального доходу в цшому. Тобто, людський каттал - це штелект, знання, здоров'я, якiсна виробнича праця та якiсть життя [2].
Яшсть людського катталу тюно пов'язана з розвитком системи охорони здоров'я в крашг Джерела накопичення людського катталу представлено на рис. 1 [4].
У концепцп людського катталу цшьовими продуктами економiчноi дiяльностi виступають ресурси людини, що визначають можливостi и виробничо! дiяльностi та самозабезпечення споживацькими благами. До структури людського капiталу можна вiднести наступт критерii:
1) фiзiологiчнi можливостi (здоров'я, вж, фiзичний розвиток, стать, зовтшт данi тощо);
2) психологiчнi особливосп (пам'ять, мис-лення, iнтелект, знання, освгга, досвiд, компетен-
цii);
3) сотальт можливостi (дiловi та професш-нi зв'язки, iмiдж, вiдносини та настанови соталь-но-економiчних суб'ектiв щодо дано1' людини).
Схема формування основних активiв людсько- рис. 2[11]. го капiталу за рахунок iнвестицiй подана на
Рис. 1. Джерела накопичення людського капiталу [4]
Рис. 2. Формування основних aKraBÎB людського катталу за рахунок iнвестицiй
Розглянемо джерела iнвестицiй у людський каттал. Вкладення можуть здiйснювати держава (уряд), недержавт суспiльнi фонди й оргатзаци, мiжнароднi фонди й оргатзаци, репони, освiтнi заклади, пiдприeмства, ам'1 та окремi громадяни.
У наш час роль держави у цш raлузi дуже велика. Держава застосовуе i стимули, i примусовi заходи, спрямоват на примноження людського капiталу наци. До примусових належать обов'яз-кова для вах формальна школьна освгга в установ-леному обсязi, обов'язковi медичнi профiлактичнi заходи (наприклад, щеплення) тощо. Основними е заходи, що стимулюють. Уряд використовуе два дiйовi способи для стимулювання приватних швестицш у людський капiтал, причому цей вплив
здшснюеться за допомогою економiчних ринко-вих заходiв. По-перше, через систему податшв i субсидiй держава впливае на доходи тих, хто здшснюе так1 швестици. По-друге, уряд може регулювати цiни на швестици в людський каттал, регулюючи цши використовуваних для цього ресурсiв. Особливо велика роль держави у двох найважливших сферах формування людського катталу - в освт та охорош здоров'я [11].
У дослщженнях багатьох авторiв незмiнно тд-креслювалося провщне значення як1сних парамет-рiв сотального та економiчного характеру, перед-уам освiти, професiйно-квалiфiкацiйноl тдготов-ки, стану здоров'я та фiзичного розвитку, психо-логiчних особливостей людини i тл. [5]. Г. Беккер
вщзначае, що «людський капiтал формуеться за рахунок швестицш у людину, серед яких можна назвати витрати на навчання, шдготовку на виробництвi, витрати на охорону здоров'я, м^а-цiю i пошуки шформацп про цiни та доходи» [6]. А. Добринш та Л. Тарасович пишуть, що людський каттал - це запас здоров'я, знань, навичок, здiбностей, мотивацiй, як е у людини та сприяють зростанню И продуктивно! працi, впливають на зростання доходiв [7].
Потреба в здоров'1 носить загальний характер, вона властива не тшьки окремим iндивiдам, але й суспiльству в цшому. Будучи найважливiшою властивiстю трудових ресурсiв, громадське здоров'я мае великий вплив на соцiально-економiчний розвиток, набуваючи поряд з такими яшсними характеристиками робочо! сили, як освгга, квал1-фiкацiя, роль провiдного чинника економiчного зростання.
Рiвень громадського здоров'я в значнш мiрi сформований соцiально-економiчними умовами. Тому характеристика суспшьного здоров'я мае важливе значения не тiльки для оргашв охорони здоров'я, але й для планування всiе! соцiально! политики кожно! держави. Будь-як1 помiтнi коли-вання в умовах життя дуже швидко вiдбиваються на якостi здоров'я.
В рамках щкавить нас проблеми необхiдно розглянути здоров'я населення як сощально-економiчну категорiю, пов'язану з образом життя. Зв'язок цей мае дво!стий характер. По-перше, здоров'я - це природний, абсолютне i неминуще благо, що займае верхнi щаблi iерархiчно! драбини цiнностей, значимих для вах без винятку людей. Такий погляд на здоров'я як на найвище за сво!м значенням благо мае тисячолiтию традицiю. Вплив здоров'я пронизуе всi сфери життя людей. Повнота й штенсившсть рiзноманiтних проявiв життедiяльностi людини, не кажучи вже про саму !х можливостi, знаходяться в безпосереднiй залеж-ностi ввд якостi здоров'я. Високий потенцiал фь зично! та психiчно! дiездатностi служить найваж-ливiшою запорукою повноцiнного життя людини.
По-друге, здоров'я входить в якосп складово! частини в економiчний чинник працi, воно представляе ресурс працездатносп, вiд якого залежить продуктившсть працi, а з нею i рiвень задоволення практично всiх потреб. Здоров'ям визначаеться можливють прилучення до пращ i використання його як джерела матерiального добробуту.
Реалiзацiя тако! важливо! соцiально! задачi, як формування всебiчно i гармонiйно розвинено! особистостi, вимагае в якосп основно! передумови збереження i змiцнения громадського здоров'я.
Сутшсть здоров'я як соцiально-економiчно! категорi! проявляеться i в тому, що будь-яка втрата здоров'я призводить до неминучих витрат на його вщновлення та економiчним втрат, обумовленим зниженням можливостей здшснення суспiльно корисно! дiяльностi.
Можна видшити основнi критерi! суспiльного здоров'я:
— медико-демографiчнi - народжуванiсть, смертшсть, природний прирiст населення, дитяча смертшсть, частота народження недоношених дiтей, очжувана середня тривалiсть життя;
— захворювашсть - загальна, iнфекцiйна, з тим-часовою втратою працездатностi, за даними медичних оглядiв, основними неепiдемiчному захворюваннями, госпiталiзована;
— первинна iнвалiднiсть;
— показники фiзичного розвитку;
— показники психiчного здоров'я.
До сьогоднi рiвень здоров'я оцiнюеться у бшь-шосп випадк1в у масштабах визначено! територп (кра!ни, регюну, мiста тощо). Стан здоров'я людей характеризуеться за допомогою таких показнишв, як смертшсть, загальна захворювашсть, захворювашсть з втратою працездатносп, шльшсть хро-нiчних захворювань, шльшсть швалвдв.
Наприклад, за показником очжувана трива-лiсть життя, Укра!на займае 150 мiсце в свт, так у 1950 р. тривалють життя в Укра!нi складала 61,3 роки у чоловшв i 69,7 рошв у ж1нок, то у 1955 р. вона вщповщно складала 65,4 роки i 72,2 роки, а у 1960 р. - 67,4 роки у чоловшв i 73,9 рошв у жшок, у 1965 р. - 67,9 рошв у чоловшв i 74,6 рошв у жшок. Середня очiкувана тривалють життя в Укра!нi у 2008-2009 рр. складала 69.3 роки, в тому чи^ у мюьких поселеннях - 70 рок1в, у сшьських
— 67,8 рок1в. [9]
Динамшу народжуваностi та смертностi в кра!ш наведено на рис. 3 [9].
Як видно з рисунку простежуеться стшка тенденцiя до зменшення рiвня народжуваностi в кра!нi, що вщображаеться на демографiчнiй ситуацi! в цшому. Загальна шльшсть населення представлена на рис. 4 [9].
Негативна демографiчна ситуашя пов'язана з багатьма чинниками, зокрема видшимо старiння та високий рiвень захворюваностi населення, що викликае зростання потреби населення в рiзних видах медично! допомоги, i як наслщок, потребуе розвитку ринку медичних послуг.
Конституцiйно громадяни Укра!ни мають право на безкоштовне медичне обслуговування, але фактично держава не в змозi надати безкоштовнi медичш посл^ги сво!м громадянам. Сьогоднi сфера охорони здоров'я Укра!ни майже цiлком знахо-диться на державному фшансуванш, а залучення додаткових джерел фiнансування неможливе iз-за вiдсутностi законодавчо! бази, яка б регулювала ринковi механiзми в системi охорони здоров'я. Очевидний той факт, що бюджетного фшансуван-ня недостатньо для нормального функцюнування галузi, для надання яшсних та своечасних посл^г пацiентам, для забезпечення !х необхiдною к1ль-шстю медикаментiв. Вiдсутнiсть законодавчих основ ускладнюе процес проникнення ринкових механiзмiв в медичн^ гал^зь та взаемозв'язок iз сумiжними галузями (фармацевтична, рекреацшна
тощо), а недостатне фiнансування не дозволяе впроваджувати cy4acHi технологи, здiйснювати HаyKOBO-ДOCлiдHИЦЬкi розробки та eKOHOMÍ4HÍ дослiдження, без яких неможливе досягнення
позитивних змiн та впровадження будь-яких шно-вацiй в CTcreMi охорони здоров'я Украïни.
1000 800
600 ¡I || ,|
ЧШ\\\\.....IIIIIIII
о —i г) гл -f Vi 'О Г И С, О н Г] .Т, t т. 'О Г М О. О н
О О О О О О О О О О Т-Н Т-Н
о. о. о. о. о. о. о. о. о. о. о о о о о о о о о о о о
гН гН гН гН гН гН гН гН гН гН Г] Г] Г] Г] Г] Г] Г] Г] Г] Г] Г] Г]
■ Кшьюсть народженггс, тис осю Кшьюсть померлпх, тис осю Рис. 3. Динамжа народжуваностi та CMepTHOCTi [9]
iТттс oció
Рис. 4. Чисельшсть населения Украïни [9]
На сьогодш iснують такi основнi нагальш
проблеми в сферi охорони здоров'я в УкраЫ:
— недосконалiсть системи охорони здоров'я, пов'язана з протирiччями наявно1' нормативно-правово1' бази щодо порядку 11 утримання та фшансування, проблеми запровадження ринко-вих вшносин;
— значне погiршення рiвня здоров'я населення, висош темпи зростання ураженосп патологiч-ними станами та захворюваннями, накопичен-ня хронiчних iнвалiдизуючих захворювань, що потребують вiдповiдних заходiв сощального захисту, забезпечити якi держава у повному обсязi не в змозц
— поширення соцiально зумовлених захворювань (В1Л/СН1Д, туберкульоз), iнфекцiй, що переда-ються через кров, загроза виникнення глобального спалаху пташиного грипу;
— недостатня спрямованiсть дiяльностi галузi на профшактику;
— необхiднiсть створення единого медичного простору для бiльш економного використання коштiв;
— вiдтiк квалiфiкованих медичних кадрiв (особливо середнього медичного персоналу) за кор.-дон, тощо.
Ресурси сфери охорони здоров'я майже повнiстю знаходяться в умовах планового державного управлшня. На цьому групп активно роз-виваються нерегульованi процеси адаптування до ринкових механiзмiв: лавиноподiбне зростання рiвня нелегальних платежiв, виникнення додат-кових легальних платежiв (благодiйнi внески, оплата медикаментiв, витратних матерiалiв, госпо-дарських витрат за харчування, постшьну бiлизну тощо). Але це мало впливае на яшсть надання медичних послуг, а здебiльшого веде до зростання рiвня соцiальноi напруги.
Зазначеш вище тенденцii, як наслiдок, свщчать про зниження якостi нацiонального людського капiталу, економiчно це можна визначити як зниження показника рiвня життя людини, оцiненого через ВВП на душу населення при паритет покупно!' спроможностi [8].
Сьогоднi економiсти розглядають здоров'я, як товар тривалого користування, що передаеться у спадок та з часом «спрацьовуеться», тобто довго-тривалий товар чи тип капiталу, який забезпечу-еться послугами охорони здоров'я.
Здоров'я, як економiчна категорiя мае спожив-чу вартiсть, але не мае вартосп майново!. [8]
Охорона здоров'я е важливою сощальною сферою, вiд стану яко! залежить не тiльки здоров'я
населения, але й eK0H0Mi4Ha та политична стабшь-шсть держави.
Реформування охорони здоров'я в УкраМ вщ-буваеться в умовах достатньо складних сощально-економiчних перетворень, пов'язаних 3i змiною системи господарювання та стереотипiв мислення, розвитком партнерства помiж державним та приватним секторами, необхщшстю переходу до економiки шновацшного типу [10].
Оптимiзацiя ринково! економiки та державного втручання у сферу охорони здоров'я Украши допоможе сформувати шновацшну систему охо-рони здоров'я з максимальною споживацькою та виробничою користю. Це зменшить соцiальну диспропорцiю i кожному забезпечить гаранто-ваний рiвень медично! допомоги.
Ринок медичних послуг в Укра!нi знаходиться на етат формування. Державного фiнансувания не достатньо, впровадження страхово! медицини в кра!нi лише розпочинаеться. Зауважимо, що в багатьох кра!нах свiту фiнансування медично! сфери розглядаеться не як вiдплив кошпв з економiки кра!ни, а як вкладення !х у розвиток економiки, оск1льки гарне здоров'я - це осново-положний елемент добробуту населення, який сприяе економiчному зростанню, а правильна политика в цiй сферi зумовлюе належний стан здоров'я.
Тому формування адекватного до потреб насе-лення ринку медичних послуг, е одним з етатв до економiчного зростання та формування як1сного людського катталу.
Список лiтератури:
1. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии : переводное издание. Т. 2. Кн. 2. Процесс обращения капитала / К. Маркс ; ред. Ф. Энгельс. - М. : Политиздат, 1984. - 650 с.
2. Корчагин Ю.А. Широкое понятие человеческого капитала [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lerc.ru/?part=articles&art=3&page=22
3. Экономическая теория. Трансформирующаяся экономика [Текст] : учебное пособие для вузов / Ред. И.П. Николаева. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 447 с.
4. Нестеров Л.Национальное богатство и человеческий капитал / Л. Нестеров, Г. Аширова // Вопросы экономики. - 2003. - №2. - С. 103-110.
5. Гршнова О.А. Людський капитал: формування в системi освии i професшно! тдготовки [Текст] : монографiя / О.А. Гршнова. - К. : «Знання», КОО, 2001. - 254 с.
6. Becker G.S. Investment in Human Capital: A Theoretical and Empiritical Analysis. - N.Y., 1964. - 526 p.
7. Экономическая теория [Текст] : учеб. для вузов : рек. Мин. обр. РФ / Ред. А.И. Добрынин, Ред. Л.С. Тарасевич. - 3-е изд., доп. и испр. - СПб. : Питер, 1999. - 542 с.
8. Найштетж В.Я. Економiчнi проблеми i концепщя розвитку охорони здоров'я в Украшг наук. пр. / В.Я. Найштетж ; Укр. акад. наук, вщ-ня економiки i упр. — Донецьк: Заславський О.Ю., 2009. — 160 с.
9. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши. Оперативна статистична шформащя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua/
10. Экономика здравоохранения : учеб. для студ.-иностр. мед. вузов / В.Ф. Москаленко, В.В. Таран, О.П. Гульчий [и др.] ; ред. В.Ф. Москаленко ; Нац. мед. ун-т им. А.А. Богомольца. - Винница : Нова книга, 2010. - 143 с.
11. Управлшня трудовим потенщалом [Текст] : навч. поаб. / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Гршнова, Л.П. Керб ; Кшвськ. нац. екон. ун-т. - К. : КНЕУ, 2005. - 402 с.
Надано до редакцп 28.05.2012
Соколи 1ван 1ванович / Ivan I. Sokoly
iisokoly@rambler. ru
Каташинська Марiя Олепвна / Maria O. Katashinska
ya-mari-ya@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Охорона здоров 'я як чинник формування людського капталу [Електронний ресурс] /I.I. Соколи, М.О. Каташинська // Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 167-171. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n1. html
