CC BY
7
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 340.12
Юлiя Корнелюк
асистент кафедри теорп та фшософп права 1нституту права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка" ORCID ID : https://orcid.org/0000-0001-7569-1684
yu.korneliuk@i.ua 79008, м. Львiв, вул. Князя Романа 1/3
ЗД1ЙСНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИД1В ЮРИДИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКО1 ПРАВОВО1 CIM'I
http://doi.org/10.23939/law2020.26.071
© Корнелюк Ю., 2020
Проаналiзовано доcлiдження генези юридично"! дiяльноcтi в англо-американcькiй правовш мм'Т на прикладах "материнських" правових систем Англн та США, а також особливост дiяльноcтi юриcтiв у рiзних cферах cуcпiльного життя, рiзноманiтнicть юридичних cпецiальноcтей, форм i напрямкчв учаcтi юриcтiв у правотворчоcтi, правозаcтоcуваннi, дiяльноcтi правоохоронних органiв i правозахисних оргашзацш, наданнi юридичних послуг.
Ключовi слова: суддя, адвокат, коронер, баристер, солкггор, суд присяжних, правозахисники.
Постановка проблеми. Стратепя дослiдження особливостей юридично! дiяльностi в англо-американськiй правовш шм'! зумовлена трьома основними тдходами: теоретичним, порiвняльно-правовим i прикладним. Перший орieнтований на аналiз та узагальнення становлення й розвитку теори юридично! дiяльностi, зокрема, формування вщповщного поняттeво-категорiального апарата, фiлософських, метатеоретичних i методологiчних основ [7; 9; 11].
Анашз доcлiдження проблеми. Фiлософським, теоретичним, методолопчним та деонто-логiчним засадам осмислення юридично! дiяльностi присвятили сво! працi В. Д. Бабкiн, С. В. Бур-лай, С. Д. Гусарев, Д. А. Керiмов, А. А. Козловський, М. I. Козюбра, М.В. Костицький, С. I. Максимов, В. П. Малахов, В. С. Нерсесянц, А.В. Поляков, П. М. Рабшович, В. М. Селiванов, О. В. Шмот-кш.
Метою статт е осмислення особливостей оргашзацп, призначення, форм i методiв здш-снення, перспектив розвитку юридично! дiяльностi в кра!нах англо-американсько! правово! шм'!.
Виклад основного матерiалу. У кра!нах, якi входять в англо-американську правову шм'ю, професiя суддi е одшею з найповажнiших та найважливiших серед ушх iнших, оскiльки суддi - це переважно юристи-практики з великим досвщом роботи в юридичнiй сфер^ якi суттево впливають на стан i розвиток правово! реальностi, що забезпечуе цiй професi! повагу та високий рiвень професiйностi. Так, впродовж тривало! iсторi! англiйських судiв вони тдтримували парламент у боротьбi з абсолютним захопленням влади однiею особою - Монархом.
Високий статус сувдв забезпечусться й тим, що поряд з парламентом вони е, у певному розумшш, гарантом справедливого вирiшення будь-якого життевого спору. Тому серед науковщв поширена точка зору, що судщ мають "законодавчГ' повноваження, якi вони реалiзують через доктрину прецеденту, а також шляхом тлумачення права [8, с. 295-296]. Таю повноваження дають можливють сувд заповнювати прогалини у правi сво!ми власними рiшеннями (прецедентами), що покладае додаткову вщповщальнють на судщв та висувае такi висою вимоги до суддiв, якi практикують у англо-американськiй правовiй шм'!. Суддi Великобританп е незалежними вiд Парламенту i в процесi свое! дiяльностi дiють на власний розсуд i навiть у випадках, коли суддя приймае в межах свое! компетенци певне ршення, вважаючи його чесним i справедливим, то вiн не несе юридично! вiдповiдальностi за сво! ди [8, с. 296].
Судщ кра!н англо-американсько! правово! шм'! тдлягають лише одному виду контролю за !хньою дiяльнiстю. Цей контроль здшснюе судова колегiя. Проте i И повноваження доволi незначнi i полягають, переважно, у витребуваннi звiтiв за певний перюд, як за виршеними, так i за незакiнченими справами. До повноважень вищезгадано! колеги належить i тимчасове переведення (за згодою з суддею, якого переводять) сувд з посади на посаду за потреби И замщення у випадках хвороби, звшьнення iнших суддiв з посади або за потреби збшьшити штат сувдв у зв'язку з великою юльюстю судових випадкiв.
У деяких штатах США до вищезгаданого виду контролю за дiяльнiстю сувдв додаеться право старших за рангом сувдв контролювати молодших колег та пращвниюв судово! установи взагалi. При цьому вони надшяються повноваженнями накладати дисциплшарш стягнення на порушникiв. Таю стягнення можуть вардавати: вiд усних зауважень чи бесщ до вщсторонення вiд виконання посадових обов'язкiв. У деяких випадках старшим суддям надаються повноваження вщсторонювати вщ здiйснення посадових обов'язюв працiвникiв суду, якi не можуть !х виконувати за станом здоров'я, вшом тощо, але таю повноваження даються в межах одше! судово! установи та виключно щодо ошб, нижчих за рангом.
Особливе мюце в судовiй системi Англп й Уельсу та в деяких шших кра!нах им'1 загального права займае дiяльнiсть тако! посадово! особи, як коронер, якого за повноваженнями можна вщносити як до полщейсько!, так i до судово! систем. До посадових обов'язюв коронера входить встановлення причин смерт у випадку, коли ця смерть настала при незрозумших та загадкових обставинах, або раптово, або у випадках, коли вщомо, що загибель особи мала насильницький характер.
Особливютю дiяльностi коронера е те, що тсля заюнчення слщства по справi вiн передае !! до спецiального так званого суду коронера, до складу якого зазвичай входить коронер та журi присяжних, обов'язком яких е визначення за власним розсудом причин смерп особи, але за певними колом справ коронер може виносити ршення самостшно.
Посада коронера е виборною [1, с. 264]. Впродовж тривалого часу коронера обирали на зборах всiх фригольдерiв окремого графства, але починаючи з 1889 р. обирае коронера рада графства. Вимоги до особи, яку висувають на посаду коронера, не мають професшно-юридичного характеру. Крiм високих моральних та штелектуальних якостей до коронера висуваеться одна обов'язкова вимога, яка стосуеться наявносп нерухомого майна в графств^ де вш збираеться займати посаду, а тому дiяльнiсть коронера е бшьш правовою, шж юридичною.
Посада коронера не мае вшових обмежень чи обмежень за термшом перебування на посади Зазвичай коронера обирають пожиттево i змщують iз посади лише за умови неналежного виконання сво!х обов'язюв, зловживання ними чи грубих порушень законодавства кра!ни. Посада коронера е оплачуваною. Розмiр плати не е фшсованим i встановлюеться кожш 5 роюв радою графства, яка обирала коронера на посаду [5].
Одним зi способiв забезпечення неупередженосп суддiв е !хне матерiальне забезпечення як тд час роботи, так i пiсля виходу на пенсда. Посадовi оклади суддiв вiдрiзняються залежно вщ посади, яку вони обшмають, проте найнижча посада оплачуеться достойно. Наприклад, в Англп в
Здшснення окремих eudie юридичноi дiяльностi в умовах англо-американськог правовог ciM 'i
середньому оплата пращ сувд за piK становить близько 98000 фунпв стерлшпв, а pi4Ha заробггаа плата суддiв Апеляцiйного або Високого суду зростае вже до 150-170 тисяч фунпв стеpлiнгiв.
Матеpiальне забезпечення судщ пiсля виходу ним на пенсда також доволi значне поpiвняно як з iншими пpофесiями, так i з суддями iнших кра!н. Законодавче регулювання пенсiйного забезпечення сувдв забезпечуеться "Judicial Pensions Act" 1981 р. (Акт про пенсшне забезпечення суддiв 1981 р.), згiдно з яким суддя отримуе право на пенсда, як правило, пiсля досягнення суддею 70-piчного вiку, стажу роботи на посадi суддi протягом 15 роюв i бiльше або внаслщок усунення вiд виконання обов'язкiв суддi за станом здоров'я [3].
Правозахисники можуть виступати в piзних шостасях i виконувати piзнi види юридично! дГяль-ностi. При цьому вони знаходяться на однiй i тй самiй посадi. Так, вони можуть виступати в якосп:
- представниюв клieнтiв, виконуючи в даному випадку широкий спектр функцш, починаючи вщ надання консультацiй, закiнчуючи представленням ктента в судовiй гiлцi влади (найчастше правозахисники у виглядi пpедставникiв виступають вiд iменi постiйних клieнтiв, тобто в даному випадку pозумieться постшне надання piзних видiв правових послуг, включаючи адвокатськi, консультативнi, пpедставницькi тощо);
- pадникiв, що iнфоpмують ктента та допомагають йому зpозумiти сукупнють його прав i обов'язкiв, як надаються та покладенi на нього згщно з чинним законодавством, пояснюють особливостi й визначають оптимальнi шляхи здшснення ктентом його прав i обов'язкiв;
- адвокатiв при вщстоюванш позицi! клieнта згiдно з принципами i нормами змагально! системи; при цьому масться на увазi як представлення штерешв клieнта на судовому засщанш, так i в органах полщн, прокуратури тощо;
- ошб, якi ведуть переговори; у такому контекст правозахисники прагнуть досягти сприятливих для ктента pезультатiв пiд час piзного виду переговорах, якi можуть мати як цившьно-правовий (наприклад, piзного виду угоди), так i кримшально-правовий (переговори з представниками прокуратури, суду, полщп з приводу представлення штерешв ктента) характер, але при цьому правозахисники повинш використовувати виключно таю методи, як вiдповiдають вимогам чесного ведення справи;
- посередника помiж ктентами, у даному випадку правозахисника, який прагне узгодити !хнi штереси, що розходяться, як радника, i меншою мipою дie як особа, котра мае право говорити вщ iменi кожного клiента як !! представник (включаючи випадки, коли правозахисник виступае вщ iменi однiе! зi стоpiн пеpеговоpiв);
- пpавозахисникiв, що виконують функци осiб, якi ощнюють юpидичнi справи клiента й доповщають про них клiенту або шшим особам, якщо це передбачено домовлешстю або законодавством [2, с. 21].
Дiяльнiсть пpавозахисникiв, якi здiйснюють свою професшну дiяльнiсть на теpитоpi! Австрали, мае певну вiдмiннiсть, яка полягае в тому, що, хоча й там юнуе подш на баpистеpiв та солiсiтоpiв, але функцiональнi вщмшносп мiж цими двома пpофесiями настшьки неiстотнi, що солiсiтоpи мають право виконувати функци баpистеpiв i навпаки [6, с. 7-8].
Розглядаючи пpавовi функци правозахисниюв, слiд зауважити, що наведене вище е спшьним для всiх кра!н англо-американсько! правово! сiм'!. Вiдмiннiстю е те, що в piзних кра!нах можуть накладатися певш обмеження щодо тих, кому такий або шший вид компетенци належить. Так, на теpитоpi! Англи дiяльнiсть солiсiтоpiв не може поеднуватися з представництвом ошб у судових шстанщях (за вийнятком нижчих щаблiв судово! системи), своею чергою, баристери не мають права вступати в переговори з ктентами або виступати представниками на переговорах мiж ктентами тощо. У США юнуе тшьки одна посада правозахисниюв - адвокати, яю, загалом, i виконують вш зазначенi вище види дiяльностi.
Слщ також зазначити, що англiйська правова система передбачае можливють виконання солюггорами функцiй повipених та нотаpiусiв у дiяльностi iз засвiдчення документiв, подш, факпв тощо.
Формально i на сучасному етат у Великобританп вiдсутня вимога необхщносп обов'язково! юридично! освiти для того, щоб практикувати у якосп адвоката, але зазвичай особи спочатку отримкують унiверситетську юридичну освiту, а вже тсля того намагаються отримати дозвш практикувати в якостi адвоката (баристера чи солюпора). Р. Давид, тдкреслюючи вплив англiйського права на професшну тдготовку юриспв, пише: "Англшсью юристи школи не отримували освГти в унiверситетах, i в нашГ дш в Англп немае необхщносп закiнчувати унiверситет для того, аби стати адвокатом, повiреним чи суддею. Юристи традицiйно формувалися практикою ..." [10, с. 129].
Професшнш вщповщальносп юриспв у Великобританп придшяють увагу як професшш оргашзацп, так i державш органи кра!ни, оскшьки вони защкавлеш в пiдтриманнi престижу, законносп в дГяльносп та належного рГвня виконання сво!х обов'язюв, а також в наданш правових послуг населенню кра!ни юристами - професiоналами. У зв'язку з цим контроль за !хньою дГяльшстю здшснюють як загальш органи управлiння юристами (судовГ 1нни, Правове суспшьство), так i спещально створенi органи, зокрема, Дисциплiнарний трибунал. КрГм того, законодавство кра!ни поклало обов'язок щодо нагляду за дотриманням етичних, професшних, правових норм поведшки юристами (незалежно вщ того, чи це баристер, чи солюггор) на самих юриспв-практиюв [8, с. 287, 288].
У Сполучених Штатах для отримання права на адвокатську дГяльтсть особа, яка отримала юридичну освГту, складае спещальний юпит, який визначае, чи придатна особа для практики в якосп адвоката. Переважно у кожному штат юнують власнi вимоги до адвоката та до суп, процесу, виду екзаменiв для допуску до адвокатсько! дГяльносп [4].
Важливим питанням, яке слгд розглянути при дослщжент дГяльносп адвокатiв, е особливосп професiйних органiзацiй юриспв, оскшьки вони вiдiграють важливу роль як у шдтриманш престижу та належно! якосп юридичних послуг, так i у впливГ на навчання, оплату та сощальний захист адвокатiв.
Серед оргашзацш, яю регулюють дГяльшсть юриспв на територп США, можна назвати "American bar association" (АВА), i! аналоги в штатах та шшГ професiйнi об'еднання. АВА створено приблизно в 1878 рощ, коли професГя адвоката знаходилась ще на первиннш стадп свого розвитку i не могла забезпечити потреб тогочасного суспшьства. Пщготовку та навчання юристiв-адвокатiв на початковому етат розвитку професп здшснювали за системою студiювання, що давало практичний досвщ роботи, але не могло забезпечити належно! теоретично! тдготовки фахiвця. Адвокатська професiя ще не мала етичних, професшних та правових норм, яю б регулювали !хню дГяльшсть, був вщсутнш орган, який мт би виршити важливi та нагальт проблеми адвокатсько! дГяльносп, тому створення професшно! оргашзацп було чи не единою можливютю заповнення юнуючих на той час прогалин попередження !хнього виникнення в подальшому.
Згщно зГ статутом, "American bar association" була призначена для "вдосконалення юриспруденци як науки, покращення управлшня правосуддям i створення единого законодавства в усш кра!ш". З часом АВА дещо змшила сво! напрямки дГяльносп, зокрема, у !! сучасному статут зазначено, що дГяльтсть асощаци спрямована на загальнонащональне представництво професп юриста, службу суспшьству шляхом удосконалення законодавства кра!ни, поваги до закону, тдтримання престижу професи адвоката [12]. На сучасному етат членство в АВА не е обов'язковим для представниюв адвокатсько! професи, проте бшьшють правозахисниюв-адвокатв е членами ще! оргашзацп та професшних оргашзацш у сво!х штатах.
Висновок. На тдставГ проведеного аналГзу можна зробити висновок, що в усГх кра!нах англо-американсько! правово! сГм'! до суддГв ставляться з бшьшою повагою в суспшьствГ шж до !хшх колег у романо-германськш правовш сГм'!. Це пов'язано з тим, що судова влада англо-американсько! правово! сГм'! бшьш незалежна вщ шших гшок влади та менше контролюеться з !хнього боку. Так, особа, яка займае пост суддГ в кра!нах загального права, не тдлягае сторонтм
Здшснення окремих eudie юридичноí дiяльностi в умовах англо-американськог' правовог' cím 'í
nepeBipKaM вщомств, мшстерств, шдроздшв тощо. Híxto не може переводити суддю з одше! посади на шшу як територiально, так i в межах одше! судово! установи. Судд кра!н англо-американсько! правово! cím'i здебiльшого пiдлягають лише контролю за !хньою дiяльнiстю, який здшснюе судова колегiя, хоча li повноваження теж обмежеш.
Проблематика юридично! дiяльностi е традицiйною для юридично! науки та шших сощально-гуманiтарних наук, входить до предмета рiзноманiтних юридичних наукових дисциплiн, а вiдтак вивчалася та вивчаеться в рiзних аспектах, проявах, контекстах. Серед них дощльно виокремити проблеми: фшософських, теоретичних, методолопчних i деонтологiчних засад !! осмислення та здшснення; генези, перiодизацi! ютори, зокрема, виокремлення етапiв виникнення, становлення та розвитку; формування теори юридично! дiяльностi як спецiально! правово! теорп та !! категорiального апарату; подальшого розвитку в умовах iнтеграцi! та конвергенци нацiональних правових систем, становлення свггового правопорядку, збереження самобутностi нащонально! правово! культури та iнше. Одним з прюритетних напрямкiв наукових дослщжень юридично! дiяльностi е !! порiвняльно-правовий аналiз у контекстi не тшьки основних правових сiмей, але й процешв !хнiх взаемовпливiв та тенденцш розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Б1гун В. С. Юридична профеая та освгта. Досвщ США у пор1вняльнш перспектив!. Ки!в : Видав. оргашзащя "Юстишан", 2006. 272 с. 2. Богдановская И. Ю. Правовые системы Канады, Австралии и Новой Зеландии: особености развития. Право и политика. 2002. № 8(31). С. 21-25. 3. Гайек Ф. А. Право, законодавство i свобода. Нове визначення л1беральних принцитв справедливосп i политично! економп. Т. I-III. К. : "Аквшон-Прес", 2000. 448 с. 4. Гальперина П. Л. Понятие правовой системы в контексте теории правового аутопойезиса. Правоведение. 2005. № 6. С. 160-179. 5. Гусарев С. Д. Класифжацшш критерп у загальнш характеристик юридично!' д1яльносп. Науковий в1сник НАВСУ. 2006. № 1. С. 33-41. 6. Закоян А. А. Роль и значение судебного прецедента в правовых системах Англии и США: автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теория государства и права; история политических и правовых учений". Ереван, 2008. 26 с. 7. Козюбра М. I. Тенденцп розвитку джерел права Укра!ни в контексп европейських правоштеграцшних процеав. Наук. записки НУКМА. Том 26. 2004. С. 3-9.
8. Костицький М. В. Фшософсьш та психолопчш проблеми юриспруденции Вибраш науков1 пращ; I. А. Тимченко. Слово про колегу, товариша ; вщп. ред. Н. В. Кушакова-Костицька. Чершвщ : Рута, 2008. 560 с.
9. Кравчук I. В. Гармошзащя нащональних правових систем з правом £С. К. : Видавничий Д1м "Слово", 2005. 320 с. 10. Кравчук М. В. Правова система США: уроки для Укра!ни. Пор1вняльно-правов1 дослщження. Матер1али другого м1жнародного наукового семшару "Пор1вняльне правознавство: сучасний стан i перспективи розвитку". 2007. № 1-2. С. 143-150. 11. М1рошниченко М.1 Генезис нащональних правових систем: теоретико-методолопчний аспект: Монограф1я. К. : Ушверситет "Укра!на", 2007. 271 с. 12. Скакун
0. Ф. Теория государства и права. Х. : Консум, 2000. 704 с.
REFERENCES
1.Bigun V. S. Yury'dy'chna profesiya ta osvita. Dosvid SShA u porivnyal'nij perspekty'vi. Ky'yiv : Vy'dav. organizaciya "Yusty'nian", 2006. 272 p. 2. Bogdanovskaya Y'.Yu. Pravovbie sy'stembi Kanadы, Avstraly'y' y' Novoj Zelandy'y': osobenosty' razvy'ty'ya. Pravo y' poly'ty'ka. 2002. #8(31). P. 21-25. 3. Gajek F. A. Pravo, zakonodavstvo i svoboda. Nove vy'znachennya liberal'ny'x pry'ncy'piv spravedly'vosti i polity'chnoyi ekonomiyi. T. I-III. K. : "Akvilon-Pres", 2000. 448 p. 4. Gal'pery'na P. L. Ponyaty'e pravovoj sy'stembi v kontekste teory'y' pravovogo autopojezy'sa. Pravovedeny'e. 2005. # 6. P. 160-179. 5. Gusaryev S. D. Klasy'fikacijni kry'teriyi u zagal'nij xaraktery'sty'ci yury'dy'chnoyi diyal'nosti. Naukovy'j visny'k NAVSU. 2006. # 1. P. 33-41. 6. Zakoyan A. A. Rol' y' znacheny'e sudebnogo precedenta v pravovbix sy'stemax Angly'y' y' SShA: avtoref. dy's. na pry'suzhdeny'e nauch. stepeny' kand. yury'd. nauk: specz. 12.00.01 "Teory'ya gosudarstva y' prava; y'story'ya poly'ty'chesky'x y' pravovbix ucheny'j". Erevan, 2008. 26 s. 7. Kozyubra M. I. Tendenciyi rozvy'tku dzherel prava Ukrayiny' v konteksti yevropejs'ky'x pravointegracijny'x procesiv. Nauk. zapy'sky' NUKMA. Tom 26. 2004. P. 39. 8. Kosty'cz'ky'j M. V. Filosofs'ki ta psy'xologichni problemy' yury'sprudenciyi: Vy'brani naukovi praci;
1. A. Ty'mchenko. Slovo pro kolegu, tovary'sha ; vidp. red. N. V. Kushakova-Kosty'cz'ka. Chernivci : Ruta, 2008. 560 s. 9. Kravchuk I. V. Garmonizaciya nacional'ny'x pravovy'x sy'stem z pravom YeS. K. : Vy'davny'chy'j Dim
"Slovo", 2005. 320 p. 10. Kravchuk M. V. Pravova sy'stema SShA: uroky' dlya Ukrayiny'. Porivnyal'no-pravovi doslidzhennya. Materialy' drugogo mizhnarodnogo naukovogo seminaru "Porivnyal'ne pravoznavstvo: suchasny'j stan i perspekty'vy' rozvy'tku". 2007. # 1-2. S. 143-150. 11. Miroshny'chenko M. I. Genezy's nacional'ny'x pravovy'x sy'stem: teorety'ko-metodologichny'j aspekt: Monografiya. K. : Universy'tet "Ukrayina", 2007. 271 p. 12. Skakun O. F. Teory'ya gosudarstva y' prava. X. : Konsum, 2000. 704 p.
Дата надходження: 24.03.2020р.
Yuliia Korneliuk
Assistant of the Department of Theory and Philosophy of Law Institute of Law and Psychology National University "Lviv Polytechnic"
CERTAIN TYPES OF LEGAL ACTIVITIES IN THE TERMS OF ANGLISH-AMERICAN LEGAL FAMILY
The article analyzes the study of the genesis of legal activity in the Anglo-American legal family on the examples of the "maternal" legal systems of England and the USA, as well as the peculiarities of the activity of lawyers in various spheres of public life, the variety of legal specialties, forms and areas of participation of lawyers in law-making, enforcement, the activities of law enforcement agencies and human rights organizations, the provision of legal services.
Key words: judge, lawyer, coroner, barrister, solicitor, jury, human rights activists.
