Научная статья на тему 'ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН'

ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
450
64
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
адвокат / законодавство / правовий статус адвоката / права адвоката / обовязки адвоката / відповідальність адвоката / lawyer / legislation / legal status of a lawyer / rights of a lawyer / duties of a lawyer / responsibility of a lawyer

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Альона Дутко, Леонід Остапенко, Ірина Трач

Здійснено порівняльний аналіз концептуальних засад правового статусу адвоката в Україні та зарубіжний країнах. Особлива увага приділяється дослідженню незалежності адвоката як основоположної умови здійснення адвокатської діяльності. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства про адвокатуру, науково-теоретичних робіт, матеріалів судової практики, міжнародних стандартів адвокатської професії розкривається сутність структурних елементів правового статусу адвоката (професійні права та обов’язки, гарантії адвокатської діяльності та відповідальність адвоката). Автори наголошують на тому, що саме адвокат покликаний забезпечити права і законні інтереси фізичної особи в процесі здійснення правоохоронної діяльності шляхом надання кваліфікованої юридичної допомоги. Адвокатура – інститут громадянського суспільства, професійне об’єднання юристів, створене з метою служіння людям, яке має великий вплив на соціально-правовий стан суспільства та його членів. Аналізується правовий статус адвоката за законодавством Естонської Республіки, Швейцарії, Німеччини, Австрії, Азербайджанської Республіки. У статті підкреслюється, що ефективність правозахисної діяльності адвокатури залежить від стану законності і правопорядку в країні, правосуддя і рівня правосвідомості громадян, від відношення органів державної влади до прав і свобод людини і громадянина та засобів їх захисту. Автори ставили за мету пошук шляхів удосконалення правового регулювання правового статусу адвоката в Україні на основі аналізу законодавства інших держав, розробки і впровадження в практику окремих науково-обґрунтованих пропозицій і рекомендацій. Автори статті роблять висновок, що правовий статус адвоката включає в себе права та обов’язки адвоката, вимоги до особи, яка бажає стати адвокатом, відповідальність адвоката та гарантії адвокатської діяльності).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LEGAL STATUS OF THE LAWYER: COMPARATIVE ANALYSIS OF THE LEGISLATION OF UKRAINE AND FOREIGN COUNTRIES

The comparative analysis of conceptual bases of the legal status of the lawyer in Ukraine and foreign countries is carried out. Particular attention is paid to the study of the independence of the lawyer as a fundamental condition for the practice of law. Based on the analysis of domestic and foreign legislation on advocacy, scientific and theoretical works, case law, international standards of the legal profession reveals the essence of the structural elements of the legal status of a lawyer (professional rights and responsibilities, guarantees of advocacy and liability of a lawyer). The authors emphasize that it is a lawyer who is called to ensure the rights and legitimate interests of an individual in the process of law enforcement by providing qualified legal assistance. Advocacy is an institution of civil society, a professional association of lawyers created to serve people, which has a great influence on the socio-legal status of society and its members. The legal status of a lawyer under the legislation of the Republic of Estonia, Switzerland, Germany, Austria, and the Republic of Azerbaijan is analyzed. The article emphasizes that the effectiveness of human rights advocacy depends on the state of law and order in the country, justice and the level of legal awareness of citizens, the attitude of public authorities to human and civil rights and freedoms and their means of protection. The authors aimed to find ways to improve the legal regulation of the legal status of a lawyer in Ukraine on the basis of analysis of the legislation of other countries, development and implementation of certain scientifically sound proposals and recommendations. The authors of the article conclude that the legal status of a lawyer includes the rights and obligations of a lawyer, the requirements for a person wishing to become a lawyer, the responsibility of a lawyer and guarantees of advocacy).

Текст научной работы на тему «ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полгтехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020

УДК 349.2 (477) Альона Дутко

Нацюнальний ушверситет «Львiвська полтохшка», Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! освiти, доцент кафедри цивiльного права та процесу

доцент Леонiд Остапенко Нацюнальний ушверситет «Львiвська полтохшка», Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! осв^и, доцент кафедри цивiльного права та процесу

доцент 1рина Трач

Нацiональний ушвенрситет «Львiвська пол^нехшка»,

Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! осв^и, студентка мапстратури кафеднра цивiльного права та процесу

ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТА: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ I ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н

http://doi.org/10.23939/law2020.28.169 © Дутко А., Остапенко Л., Трач I., 2020

Здшснено порiвняльний аналп концептуальних засад правового статусу адвоката в УкраТш та зарубiжний краТнах. Особлива увага придшяеться дослiдженню не-залежност адвоката як основоположноТ умови здшснення адвокатськоТ дiяльностi. На основi аналiзу вiтчизняного та зарубiжного законодавства про адвокатуру, науко-во-теоретичних робiт, матерiалiв судовоТ практики, мiжнародних стандартiв адвокатськоТ професп розкриваеться сутнiсть структурних елемен^в правового статусу адвоката (професшш права та обов'язки, гаранты адвокатськоТ дiяльностi та вщповь дальнiсть адвоката).

Автори наголошують на тому, що саме адвокат покликаний забезпечити права i законнi iнтереси фiзичноТ особи в процеа здiйснення правоохоронноТ дiяльностi шляхом надання квал1ф1кованоТ юридичноТ допомоги. Адвокатура - шститут громадянського суспшьства, професшне об'еднання юристiв, створене з метою служшня людям, яке мае великий вплив на сощально-правовий стан суспшьства та його члешв. Аналiзуеться правовий статус адвоката за законодавством ЕстонськоТ Республiки, Швейцарп, №меч-чини, Австрп, АзербайджанськоТ Республiки. У статт пiдкреслюеться, що ефективнiсть правозахисноТ дiяльностi адвокатури залежить вiд стану законност i правопорядку в краТнi, правосуддя i р1вня правосвiдомостi громадян, вщ в1дношення органiв державноТ влади до прав i свобод людини i громадянина та засобiв Тх захисту.

Автори ставили за мету пошук шлях1в удосконалення правового регулювання правового статусу адвоката в Укратш на основi аналiзу законодавства шших держав, роз-робки i впровадження в практику окремих науково-обгрунтованих пропозицш i реко-мендацiй. Автори статтi роблять висновок, що правовий статус адвоката включае в себе права та обов'язки адвоката, вимоги до особи, яка бажае стати адвокатом, вщповщаль-шсть адвоката та гаранты адвокатськот дiяльностi).

Ключовi слова: адвокат, законодавство, правовий статус адвоката, права адвоката, обовязки адвоката, вщповщальшсть адвоката.

Постановка проблеми. У Цившьному процесуальному кодекс Укра!ни зазначаеться, що пред-ставником у цившьному процес може бути адвокат або законний представник. Крiм того, у спорах, що виникають з трудових вщносин i малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вгамнадцяти роив, та володiе цивiльною процесуальною дiездатнiстю, за винятком осiб, зазначених у ст. 61 ЦПК (ч. 2 ст. 60 ЦПК) [3]. Загалом у суспшьному життi адвокатура займае вагоме мiсце. Адвокат гарантуе ктенту отримання квашфшовано! юридично! допомоги, i головним його завданням е захист прав та iнтересiв оаб, яю звернулись для отримання правничо! допомоги.

Реальна можливiсть громадянина звернутись до професiйного адвоката й отримати правильне та вичерпне роз'яснення закону, а за необхщносп - надшну квалiфiковану допомогу у вiдновленнi порушених будь-ким, зокрема й державою, прав е ушверсальним, випробуваним столiттями шструментом стабшзацп, без якого iснування сучасного суспiльства й iстинно демократично! правовое' держави неможливе [16, с. 66]. Тому актуальшсть теми зумовлена важливютю дослiдження правового статусу адвоката як представника сощально необхщно! професп в сучасному суспiльствi.

Адвокат покликаний забезпечити права i законнi штереси фiзично! особи в процесi здшснен-ня правоохоронно! дiяльностi шляхом надання кватфшовано! юридично! допомоги. Адвокатура -шститут громадянського суспiльства, професiйне об'еднання юристiв, створене з метою служшня людям, яке мае великий вплив на сощально-правовий стан суспiльства та його члешв. Ефективнiсть правозахисно! дiяльностi адвокатури залежить вiд стану законност i правопорядку в кра!нi, право-суддя i рiвня правосвiдомостi громадян, вiд вiдношення органiв державно! влади до прав i свобод людини i громадянина та засобiв !х захисту.

Аналiз дослiдження проблеми. Правовий статус адвоката був предметом дослщження низки науковщв. Серед них можемо видшити А. Д. Бойкова, Т. Б. Вшьчик, В. Р. Дююну, В. В. Заборовсь-кого, С. В. Компанейцева, Л. В. Тацш, П. В. Хотинець, та шших.

Метою статт е здшснення порiвняльного аналiзу правового статусу адвоката за законодавст-вом Укра!ни та зарубiжних кра!н i розробка окремих пропозицп щодо змiни та доповнення чинного законодавства.

Виклад основного матерiалу. Формування правово! держави та правового суспiльства неможливе без належного забезпечення прав та свобод людини, яю е iндикатором взаемозалежностi, взаемно! вiдповiдальностi мiж людиною та державою. Призначенням адвоката е захист прав людини. У ст. 59 Конституцп Укра!ни вказано, що кожен мае право на професшну правничу допомогу [1]. У випадках, передбачених законом, ця допомога надаеться безоплатно. Кожен е вшьним у виборi захисника сво!х прав. На адвокатуру покладено одш з найважливiших завдань для сустльства -захист, представництво та надання правничо! допомоги. Законодавчо визначено, що адвокатуру Укра!ни складають всi адвокати Укра!ни, якi мають право здшснювати адвокатську дiяльнiсть. Враховуючи те, що конституцшно закрiплено право кожного на професшну правничу допомогу, а адвокати здшснюють незалежну професiйну дiяльнiсть щодо здшснення захисту, представництва та надання шших видiв правово! допомоги ктенту, ми можемо стверджувати, що профешя адвоката е соцiально необхiдною та важливою для суспiльства.

Вщ шших ошб, як мають право здшснювати представництво у судi адвоката вирiзияе його майстернiсть та професшшсть. Пiд час здiйснення функцiй представництва чи захисту адвокат е бшьш компетентним, що пiдвищуе рiвень захисту прав, свобод та штерешв довiрителiв.

Для повного розкриття питання процесуально-правового статусу адвоката необхщно видiлити елементи правового статусу адвоката, а також розглянути норми Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» [4], як регулюють правовий статус адвоката.

П. В. Хотинець у своему дисертацшному дослщженш доходить висновку, що поняття «статус адвоката» охоплюе: а) права й обов'язки адвоката; б) вщповщальнють адвоката; в) гарант дiяльностi адвоката [17, с. 12]. А. Д. Бойков до «правового статусу» включае також i вимоги, як надають право особi здiйснювати адвокатську дiяльнiсть [9, с. 9].

В Укра!ш права адвоката визначаються ст. 20 Закону Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть», до них належать право адвоката: 1) звертатися з адвокатськими запитами, зокрема щодо отримання копiй документiв, до оргашв державно! влади, органiв мiсцевого самоврядування, !х посадо-вих i службових осiб, тдприемств, установ, оргашзащй, громадських об'еднань, а також до фiзичних осiб (за згодою таких фiзичних осiб); 2) представляти i захищати права, свободи та iнтереси фiзичних осiб, права та iнтереси юридичних осiб у судi, органах державно! влади та органах мюцевого самоврядування, на шдприемствах, в установах, оргашзащях незалежно вiд форми власносп, громадських об'еднаннях, перед громадянами, посадовими i службовими особами, до повноважень яких належить вирiшення вiдповiдних питань в Укрш'ш та за !! межами; 3) ознайомлюватися на шдприемствах, в установах i оргашзащях з необхщними для адвокатсько! дiяльностi документами та матерiалами, крiм тих, що мютять шформащю з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, iншi правовi документи та подавати !х у встановленому законом порядку; 5) доповщати клопотання та скарги на прийомi в посадових i службових осiб та вщповщно до закону одержувати вiд них письмовi мотивоваш вiдповiдi на щ клопотання i скарги; 6) бути присуттм пiд час розгляду сво!х клопотань i скарг на зась даннях колегiальних органiв та давати пояснення щодо сутi клопотань i скарг; 7) збирати вiдомостi про факти, що можуть бути використаш як докази, в установленому законом порядку запитувати, отриму-вати i вилучати речi, документи, !х копи, ознайомлюватися з ними та опитувати оаб за !х згодою; 8) застосовувати техиiчнi засоби, зокрема для котювання матерiалiв справи, в якш адвокат здiйснюе захист, представництво або надае iишi види правово! допомоги, фшсувати процесуальнi дi!, в яких вш бере участь, а також хд судового засiдаиия в порядку, передбаченому законом; 9) посвiдчувати копи докуменпв у справах, якi вш веде, крiм випадкiв, якщо законом установлено шший обов'язковий спосiб посвщчення копш докумеитiв; 10) одержувати письмовi висновки фахiвцiв, експертiв з питань, що потребують спецiальних знань; 11) користуватися iишими правами, передбаченими цим Законом та iншими законами [4].

Можемо стверджувати, що перелш прав адвоката, що наводиться в ст. 20 не е вичерпним, оскшь-ки п. 11 згадано! статтi Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» передбачено право адвоката користуватися шшими правами, передбаченими цим Законом та iншими законами.

Здшснення професшних прав адвоката випливае з його статусу адвоката та регулюеться Законом Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть», а процесуальш права адвокат здшснюе виконуючи сво! обов'язки щодо представництва або захисту ктенпв у судi. Процесуальш права адвоката закршлюються у окремих законодавчих актах, наприклад Кримiнальним процесуальним кодексом Укра!ни закрiплено право адвоката брати участь у проведенш допиту та шших проце-суальних дiях, що проводяться за участю тдозрюваного, обвинуваченого [2]. Схож1 погляди розд> ляе i Л. В. Тацш, яка зазначае, що права адвоката под^ються на тi, яю випливають зi статусу адвоката та процесуальш, що виникають шд час здшснення адвокатами представництва в сущ або захисту обвинуваченого [15, с. 12].

У статп 41 Закону Естонсько! Республши «Про адвокатуру» зазначеш, окрiм iнших, такi пов-новаження адвоката: опрацьовувати отриманi на шдст^ договору або закону персональнi даш iнших осiб, як1 не е ктентами, зокрема персональнi данi делшатного характеру без згоди цих ошб,

якщо це необхвдно для надання юридично! послуги; та д1яти в якосп третейського судд1 i примирителя в порядку, встановленому Законом про примирну процедуру. Вважаемо необхщним закрiпити i в законодавствi Украши норму про право адвоката виступати в якосп медiатора, зважаючи на важливють тако! послуги для населення та переваг досудового врегулювання спору.

Порiвнюючи законодавство Украши та шших краш, вважаемо доцiльним зазначити про пов-новаження адвокатiв Англп, яю е дещо розширенiшими, нiж у адвокаив iнших европейських краш. Адвокати можуть здшснювати нотарiальнi дп, виступати обвинувачами вщ iменi держави та при-ватних осiб у кримшальних справах, призначаються на посади суддiв. Пiд час роботи суддями, перебуваючи на службi у державi за ними збер^аеться членство в адвокатських органiзацiях. Як вiдомо, адвокати Англп та Уельсу подiляються на баристерiв та солiситорiв. Розподiл цiеï професп мае давне юторичне корiння. Якщо в Украш один адвокат може представляти штереси особи в суд^ надавати правову допомогу та консультувати у правових питаннях, складати правовi докумен-ти, то в Англп та Уельс представлення iнтересiв особи у судi закрiплюеться за баристерами, а уся шша приватна практика покладена на солiситорiв.

Вiдповiдно до Федерального положения про адвокатуру адвокат у Н1меччиш е компетентним, незалежним консультантом та представником у вшх юридичних питаннях, та здшснюе свою дiяль-нiсть на засадах вiльноï професiï. Здiйснювати адвокатську дiяльнiсть особа може шсля здобуття вищоï юридичноï освiти, проходження стажуваннях у рiзних сферах юриспруденцiï та здачi держа-вних iспитiв. Цiкавим, е те, що адвокат який провадить свою дiяльнiсть у Федеральному Верховному судi Нiмеччини не може здшснювати ïï у нижчестоящому судi. Федеральним положенням про адвокатуру передбаченi права адвоката, наприклад право на об'еднання, право на представництво у судах, органах державно1' влади [7]. Як i в Украшському законодавствi, бшьш детальний обсяг прав передбачений окремими процесуальними актами, якi регулюють певш сфери дiяльностi адвоката.

В. Р. Дююна, здiйснюючи аналiз законодавства шших европейських краш (таких як 1спашя, Франщя, Португалiя) зазначае, що окремi процесуальнi акти передбачають аналогiчне закршлення перелiку прав адвоката у шмецькому законодавствi [11, с. 80].

В деяких державах дiе принцип адвокатсько1' монополiï, який передбачае заборону на особисте ведення справи сторонами та ix зобов'язане представництво особами, обiзнаними в областi права. Причинами введення даного правила, зокрема в ЦПК Литви, називаються насамперед те, що сутшсть i призначення шституту судового представництва полягае в наданш сторош, яка не мае юридично].' осв^и, квалiфiкованоï правовоï допомоги, а також невиршешсть у випадках, коли клiента представляе не адвокат, питання про цивiльну вiдповiдальнiсть представника за завдану клiентовi шкоди.

Так, Федеральний закон Швейцарп «Про судоустрш» щодо представництва в Федеральному судi встановлюе, що дiяти в якостi представника в цившьних i кримiнальниx справах можуть тшьки патентованi адвокати та викладачi права швейцарських унiверситетiв. У ЦПК Естонськоï Республiки в статп 218 зазначено, що договiрним представником в судi може бути: 1) адвокат; 2) шша особа, яка отримала в област права вчену стутнь не нижче визнаного державою ступеня магiстра.

Вiдповiдно до § 26 ЦПК Австрп у разi розгляду в районних судах справ iз цiною позову понад 5000 евро обов'язкова участь адвоката. В xодi розгляду справи адвокат може за своею шщативою передати своï повноваження iншому адвокату або помiчнику адвоката.

Наприклад, в Iзраïльському законодавствi iснуе таке поняття як «ексклюзившсть» або «винятковють адвокатськоï професп». Це означае, що наданням будь-якоï юридичноï допомоги населенню можуть займатися тшьки особи, яю мають спецiальну лщензда, тобто члени Iзраïльськоï колегп адвокапв. Ця заборона стосуеться як представництва в судах, так i iншоï юридичноï допомоги, наприклад, юридичного консультування.

Верховною Радою Украши були iмплементованi такi нормативно-правовi акти, що регулюють порядок здшснення адвокатськоï даяльносп, як Загальний кодекс правил для адвокапв краiн Свропейсь-

кого Ствтовариства, Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод, Рекомендащя № R (2000) 21 Комитету MiHiCTpiB державам-членам «Про свободу професшно'' дiяльностi адвоката».

У Загальному кодекс правил для адвокатiв кра'н Свропейського Спiвтоваpиства е комплекс зобов'язань морального та юридичного характеру яких мае дотримуватись адвокат тд час здшснення свое! дiяльностi. Осюльки Украша iмплементувала цей нормативно-правовий акт у нащональ-не законодавство, адвокати, як здiйснюють свою дiяльнiсть на територп Украши зобов'язанi неухильно дотримуватись норм, як мiстить вказаний кодекс. У pазi якщо адвокат, що здшснюе адвокатську дiяльнiсть на територп Украши порушить вимоги Загального кодексу правил для адвоката кра'н Свропейського Ствтовариства його може бути притягнуто до дисциплшарно! вiдповiдальностi.

Обов'язки адвоката ми можемо подшити на професшш, що пеpедбаченi Законом Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» та спещальт, якi пеpедбаченi для адвоката процесуальни-ми нормативно-правовими актами piзних галузей права. С. В. Компанейцев тд пpофесiйним обов'язком адвоката pозумiе дiяльнiсть адвоката, пов'язану з pеалiзацiею його функцiй, що вiдобpажае глибоке усвщомлення необхiдностi пpофесiйного захисту штерешв особи, pеалiзуеться через сферу особистих i професшних якостей адвоката та базуеться на принципах морал^ як склались в адвока-туpi [12, с. 183].

Зазначаемо, що тд час здшснення адвокатсько'' дiяльностi адвокат зобов'язаний: 1) дотриму-ватися присяги адвоката Украши та правил адвокатсько'' етики; 2) на вимогу ктента надати звiт про виконання договору про надання правово'' допомоги; 3) невщкладно повiдомляти клiента про вини-кнення конфлiкту iнтеpесiв; 4) шдвищувати свiй пpофесiйний piвень; 5) виконувати piшення орга-нiв адвокатського самоврядування; 6) виконувати iншi обов'язки, передбачет законодавством та договором про надання правово'' допомоги [4].

Вказаш обов'язки адвоката пеpедбаченi Законом Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» вщ 05.07.2012 року. Вони дещо конкретизуються у Правилах адвокатсько'' етики, затверджених з''здом адвокатiв Украши 09.06.2017 року зi змiнами, затвердженими 9.02.2019. За невиконання вказаних обов'язкiв адвоката може бути притягнуто до вщповщальность

У статп 44 Закону Естонсько'' Республiки «Про адвокатуру» зазначенi таю обов'язки адвоката: «використовувати в штересах клiента всi законнi засоби i способи, дотримуючись при цьому професшно! честi i гiдностi; кожен адвокат повинен мати для доставки йому процесуальних докуменпв адресу електронно'' пошти. У одного або декшькох адвокатiв вона може бути спшьна з адво-катським товариством. Адреса електронно'' пошти оприлюднюеться на веб-сайп адвокатури». А у статп 45. «Збеpiгання пpофесiйноï таемницi» зазначений обов'язок адвоката «збертати в таемнищ вiдомостi, якi стали йому вiдомi у зв'язку з наданням юридичних послуг, факт звернення до нього за отриманням юpидичноï послуги та pозмip виплаченого за юридичну послугу винагороди. Зазначений обов'язок не обмежений в чаш i збертае чиншсть також шсля припинення адвокатсько'' дiяльностi. Названий обов'язок поширюеться також на пращвниюв адвокатських бюро та адвокатури, а також на публiчних службовщв, яким пpофесiйна таемниця адвоката стала вiдомою у зв'язку з виконанням службових обов'язюв». Ц обов'язки, на нашу думку, варто закршити у Законi Укpаïни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть».

У статп 16 Закону Азербайджансько'' Республши «Про адвокатiв та адвокатську дiяльнiсть» вiд 10.06.2011 року зазначае, що «обов'язком адвоката е не поширювати без дозволу особи, штере-си яко'' представляються, вiдомостi, якi можуть завдати шкоди моpалi, громадському порядку в демократичному суспiльствi або державно'' безпеки». У статтi 68 ЦПК Азербайджансько'' Республь ки передбачено, що «^и пiдготовцi справи до судового pозгляду i пpи pозглядi справи адвокат зобов'язаний надати квалiфiкований юpидичну допомогу».

Вимоги, якi надають особi право здiйснювати адвокатську дiяльнiсть таю: згщно з укра'нсь-ким законодавством, адвокатом може бути фiзична особа, яка мае повну вищу юридичну осв^у, володiе державною мовою, мае стаж роботи в галузi права не менше двох pокiв, склала квалiфiка-

цшний юпит, пройшла стажування (^м випадкiв, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката Укра!ни та отримала свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю [4]. Також Закон Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» закрiплюе вичерпний перелiк шдстав, згiдно з якми особа не може бути адвокатом. Отже, не може бути адвокатом особа, яка: 1) мае непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимють за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньо! тяжкосп, за який призначено покарання у видi позбав-лення волц 2) визнана судом недiездатною чи обмежено дiездатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською дiяльнiстю, - протягом двох роюв з дня прийняття рiшення про припинення права на заняття адвокатською дiяльнiстю; 4) звшьнена з посади суддi, прокурора, слщчого, нотарiуса, з державно! служби або служби в органах мюцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупцшного правопорушення, - протягом трьох роюв з дня такого звшьнення.

Окрiм зазначених вимог, Закон Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» встанов-люе вимоги несумюносп. Несумiсною з дiяльнiстю адвоката е: 1) робота на посадах ошб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону Укра!ни «Про запоб^ання корупцп»; 2) вшськова або альтернативна (невiйськова) служба; 3) нотарiальна дiяльнiсть; 4) судово-експертна дiяльнiсть [4].

В законодавствi Укра!ни та iнших держав закрiплена вщповщальшсть адвокатiв. Зокрема, у Законi АР «Про адвокаив та адвокатську дiяльнiсть» передбачено, що «у разi якщо в результат допущеного адвокатом правопорушення майну особи, яку вш представляв, безпосередньо буде завдано збитюв, адвокат несе за це матерiальну вщповщальшсть (ст. 21 вказаного Закону). Дисциплшарна вiдповiдальнiсть може бути застосована до адвоката протягом шести мюящв з дня встановлення дисциплшарного порушення i протягом року з дня його вчинення (ст. 23 зазначеного Закону АР).

Висновки. У бшьшост кра!н Свропейського Союзу правове регулювання правового статусу адвокаив та здiйснення адвокатами адвокатсько! дiяльностi здiйснюеться спецiальними законодав-чими актами. До прикладу, в Шмеччиш дiе Федеральне положення про адвокатiв, а в Францп -Закон про статус адвокаив. Окрiм того до мiжнародно-правових стандартiв регулювання адвокатсько! дiяльностi належать Загальний кодекс правил для адвока^в кра!н Свропейського Сшвтовари-ства, Конвенцiя про захист прав людини i основоположних свобод, Рекомендащя № Я (2000) 21 Комтету Мiнiстрiв державам-членам Про свободу професшно! дiяльностi адвокатiв, ратифiкованi Верховною Радою Укра!ни.

В укра!нському законодавствi нормативно-правовим актом, який регулюе правовий статус адвокапв, порядок здшснення ними адвокатсько! дiяльностi та оргашзащю iнституту адвокатури в цiлому е Закон Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть». У даному нормативно-правовому акт не наводиться тлумачення термiну «правовий статус» та проаналiзувавши думки науковщв у цьому напрямку ми дшшли висновку, що правовий статус адвоката включае в себе права та обов'язки адвоката, вимоги до особи, яка бажае стати адвокатом, вщповщальшсть адвоката та гаранти адвокатсько! дiяльностi.

Загальноприйнятим е подш прав та обов'язюв адвоката на професшш та процесуальш. Першi закрiплюються спецiальним законом, що регулюе шститут адвокатури - Законом Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть», другi ж за^плюються нормами процесуальних законодавчих акпв (КПК Укра!ни, ЦПК Укра!ни тощо). Схоже за^плення процесуальних та профешйних прав та обов'язюв адвоката ми спостертаемо i в низцi iнших европейських кра!н, зокрема Кмеччит.

Профешя адвоката е соцiально необхiдною та важливою для будь-якого суспшьства, метою якого е розбудова правово! держави. Для того щоб бути адвокатом достатньо вщповщати вимогам встановленим в закош, а для того щоб бути хорошим адвокатом, о^м того щоб вщповщати зазна-ченим вимогам, потрiбно вважати цю професда сво!м покликанням. Вимоги щодо несумiсностi з здшсненням адвокатсько! дiяльностi одночасно е вимогами морального характеру до ошб, яю ба-жають стати адвокатами. Щд час здiйснення адвокатсько! дiяльностi адвокат завжди мае дiяти

вщповщно до юридичних та етичних норм. Ефектившсть правозахисно! дiяльностi адвокатури залежить вiд стану законностi i правопорядку в кра!ш, правосуддя i рiвня правосвiдомостi грома-дян, вiд вщношення органiв державно! влади до прав i свобод людини i громадянина та засобiв !хнього захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституц1я Украши: Закон Украши в1д 28.06.1996 № 254к / 96-ВР1996. Вiдомостi Верховног Ради Украти (ВВР). № 30, ст. 141. 2. Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни : Закон Украши ввд 13.04.2012 4651-VI. Вiдомостi Верховног Ради Украти (ВВР). 2013. № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88. 3. Цившьний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши ввд 18.03. 2004 1618-IV. Вiдомостi Верховног Ради Украши (ВВР). 2004. № 40-41, 42, ст. 492. 4. Про адвокатуру та адвокатську д1яльшсть: Закон Украши ввд 05.07.2012 № 5076-VI. Вiдомостi Верховног Ради (ВВР). 2013. № 27, ст. 282. 5. Правила адвокатсько! етики ввд 09.06.2017, затверджеш з'!здом адвокапв Украши URL: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/ 2017-06-09-pravila-2017_596f00dda53cd.pdf. 6. Основш положення про роль адвокапв ввд 01.08.1990 № 995_835 URL: https: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_835. 7. Федеральне положення про адвокатуру ввд 08.01.1959 URL: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/pologennya/bundesrechtsanwaltsordnung-ukr.pdi8. 8. Андриевский И. Е. Энциклопедическш словарь. СПб.: Семеновская Типо-Литографiя, Фонтанка. 1890. № 92. 9. Бойков А. Д.: автореф. дис.. .. канд. юрид. наук / Москва. 2010. 27 с. 10. Демидова Л. А. Адвокатура в России. Москва: ЗАО «Юстицинформ». 2006. 576 с. 11. Дюкина В. Р. Гражданско-правовое регулирование оказания адвокатских услуг в праве Европейского Союза: дис. ... канд. юрид. наук / Мин-во образования РФ, Российский университет дружбы народов. Москва. 2014. 201 с. 12. Компанейцев С. В. Деонтолопчш засади дiяльностi адвокапв в Укрш'ш. дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Ки!в. 2013. 228 с. 13. Мельничук О. С. Словник шшомовних ^в. Ки!в: Головна редакщя УРЕ. 1985. 968 с. 14. Стецовский Ю. И. Становление адвокатуры в России. Москва : Волтерс Клувер. 2010. 576 с. 15. Тацш Л. В. Юридична природа адвокатури в системi захисту прав i свобод людини i громадянина: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Харшвський ун-т внутршшх справ. Харшв. 2008. 23 с. 16. Фюлевський Д. П. Адвокатура. Ки!в : Алерта. 2014. 624 с. 17. Хотенець П. В. Правовий статус адвоката в Укра!ш: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10. / Нац. юрид. акад. Украши iм. Я. Мудрого. Харшв. 2002. 19 с. 18. Шемшученко Ю. С. Великий енциклопедичний юридичний словник. Ки!в : Юрид. думка. 2007. 992 с.

REFERENCES

1. The Constitution of Ukraine of June 28, 1996 No.. 254k / 96-BP1996. Information of the VerkhovnaRada of Ukraine (BBR). No. 30, Art. 141 [in Ukrainian]. 2. Criminal Procedure Code of Ukraine of 13.04.2012 4651-VI. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine (BBR). 2013. No. 9-10, No. 11-12, No. 13, p.88 [in Ukrainian]. 3.Civil Procedure Code of Ukraine from 18.03. 2004 1618-IV. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine (BBR). 2004. No. 40-41, 42, p.492 [in Ukrainian]. 4. About the bar and the lawyer activity: Law of Ukraine dated July 5, 2012 No. 5076-VI. Information of the Verkhovna Rada (BBR). 2013. No. 27 [in Ukrainian]. 5. Rules of advocacy ethics from June 9 2017, approved by the Congress of Advocates of Ukraine URL: unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/ 2017-06-09- Rules-2017_596f00dda53cd.pdf [in Ukrainian]. 6. The Basic Provisions on the Role of Advocates of August 1 1990, No. 995_835 URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_835 [in Ukrainian]. 7. The Federal Provisions on the Advocate of January 8, 1959 URL: unba.org.ua/assets/uploads/legislations/pologennya / bundesrechtsanwaltsordnung-ukr.pdf8. [in Ukrainian]. 8. Andrievsky I. (1890). Encyclopedic Dictionary. St. Petersburg. : Semenovskaya Tipo-Lithography, Fontanka. No. 92. 482 p. [in Russian]. 9. Boykov A.D. (2010). Status advokata: soderzhaniye, kvalifikatsionnyye trebovaniya i printsipy advokatskoy deyatel'nosti [Status of lawyer: content, qualification requirements and principles of advocacy]. (Extended abstract of candidate's thesis). Moscow. [in Russian]. 10. Demidova L. A. (2006). Advocacy in Russia. Moscow: Justicinform CJSC. [in Russian]. 11. Dyukina V. R. (2014). Grazhdansko-pravovoye regulirovaniye okazaniya advokatskikh uslug v prave Yevropeyskogo Soyuza [Civil law regulation of the provision of legal services in the law of the European Union] (Extended abstract of candidate's thesis). Russian University of Friendship of Peoples. Moscow. [in Russian]. 12. Kompaneytsev S. V. (2013). Deontolohichni zasady diyal'nosti advokativ v Ukrayini [Deontological principles of activity of lawyers in Ukraine]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian]. 13. Melnychuk O. S. (1985). Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of foreign words]. Kyiv: Editor-in-chief of URE. [in Ukrainian]. 14. Stetsovsky Y. I. (2010). Stanovleniye advokatury v Rossii [Formation of the Bar in Russia]. Moscow: Walters Clover. [in Russian]. 15. Tatsyi

L.V. (2008) Yurydychna pryroda advokatury v systemi zakhystu prav i svobod lyudyny i hromadyanyna [Legal nature of the bar in the system ofprotection of human and citizen's rights and freedoms]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kharkiv University of Internal Affairs. Kharkiv [in Ukrainian]. 16. Fiolevsky D.P. (2014). Advokatura [Advocacy]. Kyiv: Alerta. 17. Khotenets P.V. (2002). Pravovyy status advokata v Ukrayini [Legal status of a lawyer in Ukraine]. (Extended abstract of candidate's thesis). Nat. lawyer. Acad. Of Ukraine. J. the Wise. Kharkiv. [in Ukrainian]. 18. Shemshuchenko Yu. S. (2007). Velykyy entsyklopedychnyy yurydychnyy slovnyk. [The Great Encyclopedic Law]. Kyiv: Law. opinion [in Ukrainian].

Дата надходження: 16.08.2020р.

Dutko Alona

Associate Professor of Civil Law and Procedure Educational and Scientific Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University, Associate Professor Ostapenko Leonid Associate Professor of Civil Law and Procedure Educational and Scientific Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University, Associate Professor Trach Irina student

Educational and scientific institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Interest

LEGAL STATUS OF THE LAWYER: COMPARATIVE ANALYSIS OF THE LEGISLATION OF UKRAINE AND FOREIGN COUNTRIES

The comparative analysis of conceptual bases of the legal status of the lawyer in Ukraine and foreign countries is carried out. Particular attention is paid to the study of the independence of the lawyer as a fundamental condition for the practice of law. Based on the analysis of domestic and foreign legislation on advocacy, scientific and theoretical works, case law, international standards of the legal profession reveals the essence of the structural elements of the legal status of a lawyer (professional rights and responsibilities, guarantees of advocacy and liability of a lawyer).

The authors emphasize that it is a lawyer who is called to ensure the rights and legitimate interests of an individual in the process of law enforcement by providing qualified legal assistance. Advocacy is an institution of civil society, a professional association of lawyers created to serve people, which has a great influence on the socio-legal status of society and its members. The legal status of a lawyer under the legislation of the Republic of Estonia, Switzerland, Germany, Austria, and the Republic of Azerbaijan is analyzed. The article emphasizes that the effectiveness of human rights advocacy depends on the state of law and order in the country, justice and the level of legal awareness of citizens, the attitude of public authorities to human and civil rights and freedoms and their means of protection.

The authors aimed to find ways to improve the legal regulation of the legal status of a lawyer in Ukraine on the basis of analysis of the legislation of other countries, development and implementation of certain scientifically sound proposals and recommendations. The authors of the article conclude that the legal status of a lawyer includes the rights and obligations of a lawyer, the requirements for a person wishing to become a lawyer, the responsibility of a lawyer and guarantees of advocacy).

Key words: lawyer, legislation, legal status of a lawyer, rights of a lawyer, duties of a lawyer, responsibility of a lawyer.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.