CC BY
28
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020
УДК 347.965
1рина Личенко
доктор юридичних наук, професор, завщувач кафедри цивiльного права та процесу Навчально-наукового 1нституту права, психологи та шновацшно1 освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
ЗАГАЛЬН1 ЗАСАДИ ОРГАШЗАЦН ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ АДВОКАТУРИ ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н
http://doi.org/10.23939/law2020.25.153
© Личенко I., 2020
Статтю присвячено визначенню загальних засад оргашзацн та функцiонування адвокатури в зарубiжних краТнах. Особливу увагу придшено аналiзу первинних, вто-ринних та третинних р1вн1в, нацiональних та наднацiональних стандартiв правового забезпечення функцiонування адвокатури в €С. З'ясовано загальнi засади оргашзацн та функцюнування адвокатури ВеликоТ Британн, Нiмеччини, Францн, США. Окрему увагу присвячено становленню шституту адвокатури в сучасних розвинутих державах. Дослщжено особливост здiйснення адвокатськоТ незалежноТ професшноТ дiяльностi задля захисту, представництва i здiйснення юридичноТ допомоги клieнтам у зарубiжних краТнах.
Ключовi слова: адвокат, адвокатура зарубiжних краТн, адвокатська дiяльнiсть, адвокатура, система адвокатури, юридична допомога.
Постановка проблеми. У сучасних умовах оновлення правозахисних шституцш в Украш вкрай потрiбно здiйснити сучасний аналiз шституту адвокатури, оновити знання про адвокатуру у мiжнароднiй практищ, про И мюце в системi правових шституцш зарубiжних кра!н. Важливiсть наукового тзнання iнституту адвокатури в Украш та шоземних крашах зумовлена прiоритетами штеграцп правового поля Украши у правовий проспр держав-членiв Свропейського Союзу, потребою утвердження в нашш державi ефективних практик СС задля змши якостi функцiонування адвокатури.
Аналiз дослщження проблеми. Окремi загальнi аспекти проблеми правового забезпечення функцюнування адвокатури представлено в низщ праць украшських та шоземних науковщв. Серед них Н. В. Анщук, Т. Б. Вшьчик, А. В. Гаврилова, I. Ю. Гловацький, О. Д. Святоцький, В. В. Мед-ведчук та шшь Проте у цих публiкацiях недостатньо уваги придшено питанню оргашзацн адвокатури зарубiжних кра!н та адаптацп цього досвiду в Украш. Рiзнi аспекти утвердження в Украш сучасних стандарта адвокатсько! дiяльностi вiдображено у працях I. Семенюк, Н. Таварткшадзе, Т. Варфоломеева, О. Петришина, М. Погорецького. Проблеми адвокатури потребують й подальшого дослiдження. Його потрiбно виконати з урахуванням потреби адаптацп в Украш кращих правових стандартiв врегулювання порядку здiйснення правозахисно! дiяльностi, подолання сучасних загроз i викликiв у сферi захисту прав людини. Лише комплексне дослщження дасть змогу сформувати наукове шдгрунтя для адаптацп в Украш зарубiжного досвiду оргашзацн адвокатури. Теоретичш напрацювання у цiй сферi повиннi стати важливим фундаментом для визначення стратеги реформування вггчизняно1 адвокатури.
Мета статт полягае у з'ясуванш загальних правових основ оргашзацн та функцюнування адвокатури зарубiжних кра1н.
Виклад основного MaTepiany. PiBeHb захищеностi правових можливостей людини визна-чаеться станом правозахисних iнституцiй, !хньою здатнiстю оперативно та ефективно реагувати на виклики та загрози в сучасному суспiльствi. Належний рiвень захищеносп прав та законних iнтересiв громадян нерозривно пов'язаний зi станом адвокатури, напряму залежить вiд ефективнос-т правового забезпечення !! дiяльностi, визначаеться реальнютю втiлення в життя основоположних принцишв И оргашзацп та здшснення. До них належать принципи незалежносп, конфiденцiйностi, можливостi усунення конфлiкту штереив тощо. Саме адвокатура серед правозахисних шституцш сучасного суспiльства вiдiграе найвагомшу роль щодо захисту прав та законних штереив громадян.
Недержавний самоврядний шститут адвокатури повинен реформуватися, зважаючи на кращi iноземнi зразки правового регулювання ще! сфери. Реформування адвокатури потребуе врахування не лише сучасних суспшьно-полггичних та економiчних реалш, але й мае бути зорiентованим на ефективнi iноземнi моделi шституту адвокатури. Основою цього процесу повинш стати прогресив-нi науковi дослщження, зорiентованi на пошук кращих стандарта професшно! дiяльностi адвокатiв. Це дасть змогу уникнути помилок на шляху реформування шституту адвокатури, обрати модель i! функцюнування, що найпридатнiша для адаптацп в нашiй державi.
Становлення шституту адвокатури в сучасних розвинутих державах вщбувалося протягом столггь. Як важлива правозахисна шститущя адвокатура була вщома у Стародавне 1нди, Грецп, Римi. Правозахисна дiяльнiсть здiйснювалася у формi "Cavere" - дiяльностi щодо надання юридично! допомоги у формi складання позовiв, угод, заповiтiв, та '^еге" - дiяльностi щодо веден-ня справи в судi. Ц форми адвокатсько! дiяльностi були притаманш i цивiльному, i кримiнальному судочинству.
Сьогодш найпрогресивнiшими моделями функцiонування адвокатури е моделi Велико! Британп, Нiмеччини, Францп, США.
Адвокатська дiяльнiсть сформувалася як незалежна професшна дiяльнiсть задля захисту, представництва i здшснення юридично! допомоги ктентам.
Серед напрямiв адвокатсько! дiяльностi у свiтi видiляють: консультування, надання правово! iнформацi!, супровiд дiяльностi фiзичних i юридичних осiб, органiв публiчного управлiння, пiдготовка заяв, скарг, правових документа, захист прав, свобод i законних штереив пiдозрюваних, обвинувачених, тдсудних, засуджених, свiдкiв у кримiнальному провадженш, здiйснення представництва iнтересiв потерпших, фiзичних i юридичних осiб у судах, здшснення правово! допомоги в ходi вщбування кримiнальних покарань тощо.
При цьому оргашзащя дiяльностi адвокатури в рiзних державах рiзниться. Зокрема у Великш Британп немае нормативно-правового акту, що б регламентував оргашзащю адвокатури держави. При цьому, сформований у XII-XIV ст. подш адвоката Англи та Уельсу на двi основнi групи -солiситорiв i баристерiв, наявний i сьогоднi. Правовою основою оргашзацп дiяльностi цих двох груп адвоката е королiвськi хартп (1845, 1872, 1903, 1909 та 1954 pp.), парламентськi акти, урядовi постанови тощо.
Специфiка подiлу адвоката на двi гупи зумовлена тим, що чггкий розподiл функцiй на пiдготовчi ди та представництво штереив особи у судi дае змогу яюсшше виконати правозахисну дiяльнiсть, дае можливосп набути досконалих вмiнь у цих двох сферах адвокатсько! дiяльностi та сприяе кращому виконанню вщповщних завдань. Лише у 2004 р. баристери набули можливосп встановлювати безпосереднш контакт iз клiентами. До цього ус пiдготовчi ди щодо розгляду справи в сущ здшснювали винятково солiсотори.
Здебiльшого й сьогодш солюитори збирають докази, ведуть роботу зi свiдками, готують процесуальнi документи, виконують нотарiальнi дп, здiйснюють консультацшш дп, активно задiянi у договiрнiй роботi, тощо.
Органiзацiйне керiвництво баристерами здшснюють Судовi 1нни (1нн Грея, 1нн Темпля, 1нн Лiнкольна та 1нн Мiдл-Темпл). 1х назви походять вщ назв кварталiв Лондона, заснованих особами,
що здшснювали судову дiяльнiсть. Серед членiв Судових 1нн е бенчери, (суддi, старшшини корпораций баристери та учш.
Органiзацiйне керiвництво солiситорами здiйснюе Юридичне товариство Англи та Уельсу. Воно утворене корпоращею солiситорiв на шдст^ королгвсько! харти 1845 p. Хоча це товариство дiе на добровшьних засадах, сьогоднi 85 % практикуючих солiситорiв належать до нього [1].
Правовою основою його дiяльностi е "1нструкщя щодо професшно1 поведiнки солiситорiв" вiд 1974 p.
Пiдготовку адвоката здшснюють на пiдставi Закону про солiситорiв 1974 р., Закону про суди i юридичнi послуги 1990 р. та ш.
Сьогоднi цю пiдготовку здiйснюють на основi низки програм: квалiфiкацшноl програми бакалавра права (LLB), бакалавра гуманiтарних наук (BA (hons)) Law).
Практичну пiдготовку адвоката здшснюють у межах програм юридично! практично! пщготовки (Legal Practice Course - LPC) та (Bar Professional Training Course - BPTC).
Перша програма охоплюе двi складовi: теоретичну, що передбачае оволодшня знаннями щодо надання консультацш (Interviewing and Advising), написання доповщей (Writing) тощо, а друга стосуеться додаткових практичних предмета: оволодшня навиками в сферi процесуального судочинства у комерцшнш дiяльностi та кримшального судочинства.
Невiд'емною частиною друго1 програми е практична пiдготовка у адвокатських конторах, судах. Завершуеться тдготовка отриманням спецiального сертифiкату - Full Practising Certificate.
Важливими дисциплшами, яю засвоюють британськi адвокати, е зобов'язальне, кримшальне, публiчне, конституцiйне, адмiнiстративне право, право Свропейського Союзу тощо.
Специфшою правового забезпечення функцюнування адвокатури в крашах СС е наявнють нацюнального та наднацюнального рiвня правового регулювання.
Особливють наднацiонального рiвня правового забезпечення функцюнування адвокатури СС передбачае наявнють первинних, вторинних та третинних рiвнiв. Ц рiвнi зумовленi специфiкою способу формування, iерархiчнiстю пiдпорядкування, способом застосування тощо.
Первинну роль вщведено установчим договорам Свросоюзу, протоколам до установчих договорiв, спещальним рiшенням Ради тощо. Вони мають вищу юридичну силу щодо шших норм права СС.
Серед джерел вторинного права особливе мюце вщведено регламентам, рамковим ршенням, директивам, нормативним ршенням, мiжiнституцiйним угодам, рекомендацiям, висновкам, декла-рацiям тощо.
Надзвичайно вагоме значення щодо цього мають резолюци 78 (8) Комггету мiнiстрiв Ради Свропи "Про юридичну допомогу i консультацП" вiд 02 березня 1978 р., (76) 6 "Про правову допомогу в цившьних, господарських i адмшютративних справах"; регламенти "Про повщомлення та вручення в державах-членах судових та позасудових документа у цившьних або комерцшних справах" № 1348/2000 вщ 29 травня 2000 р., "Про юрисдикщю, визнання та виконання ршень у цившьних i кримшальних справах" вiд 22 грудня 2000 р. № 44/2001, рекомендащя R (81) 7 Комггету мшс^в Ради Свропи державам-членам стосовно шляхгв полегшення доступу до правосуддя вгд 14 травня 1981 р.
Особливе значення для правового забезпечення функцюнування адвокатури СС мае Загальний кодекс правил для адвоката, сформований Радою адвокатур та правничих товариств Свропи. Вш е зiбранням стандарта формування рамкових документа, яю визначають порядок здшснення адвокатсько1 дгяльносп та оргашзацн адвокатури в СС.
Важливим джерелом адвокатського права е ршення сущв. Для низки краш англо-амери-кансько1 правовое' сгм'! вони становлять невiд'емну частину правового регулювання дгяльносп адвокатiв. Норми адвокатського права у США беруть свш початок вщ справ "Мiранда проти штату Арiзона", "Брюер проти Вшьямса", "Гiдеон проти Уейнтрайта" та шших.
Основою правового регулювання адвокатури Шмеччини е Федеральне положення про адвокатуру 1959 р., що забезпечуе комплексне врегулювання дiяльностi адвокатури в держава Федеральне положення про оплату послуг адвоката 1957 р. е базовим документом, що врегульовуе фшансову складову взаемоди адвоката i3 ктентами.
Адвокатура в Нiмеччинi мае незалежну оргашзацшну структуру та вiдiграе вагому роль у системi правосуддя. Адвокати дiють як самостiйнi суб'екти шдприемницько! дiяльностi.
Система адвокатури Нiмеччини основана на поеднанш реалiзацiï державою в особi Земельного мiнiстерства юстицп та вищих земельних судiв контрольних функцш за адвокатською дiяль-нютю iз самоврядними повноваженнями адвокатських формувань (палати, правлшня, президiя, загальнi збори як самоврядш органи) [2, с. 172].
Система колегш адвокатiв у Н1меччиш сформована за територiальним принципом. Вони включають адвокатiв, якi приписан до суду однiеï землi. Дозвш Мiнiстерства (управлiння) юстицiï землi потрiбен для створення окремоï колегiï в межах округу. Вимогою е те, що кшьюсть адвокатiв, якi займаються практикою на цiй територiï, повинна перевищувати 500 осiб [3].
Об'еднання адвоката у межах держави забезпечуе Федеральна палата адвоката. Роль вищого органу колеги вщграють загальнi збори, що обираються за шщативою голови колеги чи вимогами не менш нiж десяти вiдсоткiв адвокатiв, яю е ïï членами.
Особа мае право займатися адвокатською дiяльнiстю, якщо не позбавлена на пiдставi ршен-ня федерального конституцiйного суду головно цившьно1' правоздатностi чи права займати посади в органах публiчного управлшня, виключена з адвокатури, на пiдставi рiшення дисциплiнарного суду звiльнена зi складу правоохоронних органiв, обвинувачена у вчиненш вчинку, негiдного адвокатсь-кого звання, була причетна до дш, спрямованих на протидда наявному у Кмеччиш суспiльному ладу, через фiзичнi вади або психiчнi розлади не може здшснювати адвокатську дiяльнiсть, здiйснюе дiяльнiсть, не сумiсну з профешею i репутацiею адвоката, мае обмеження за ршенням суду щодо розпорядження своею власнютю, здiйснюе повноваження судд чи державного службовця. Потрiб-но наголосити, що професiя адвоката в Н1меччиш не вiдокремлюеться вщ професiй суддi, прокурора, нотарiуса -вона е рiзновидом едино1' системи правосуддя [4, с. 121].
У Францп адвокатура теж е важливим суб'ектом у œ^^i правосуддя. Це шституцшно вщособлена оргашзащя з оптимальним оргашзацшним устроем, регламентацiею дiяльностi, правилами здшснення професшно1' дiяльностi [5, с. 10].
Система адвокатури Францп пройшла тривалий шлях становлення. На пiдставi правил, закладених ордонансом вщ 22 листопада 1882 р., французью адвокати дшилися на два класи. Серед них розрiзняли стряпчих (avoués) та адвоката у вузькому значенш (avocats).
Цей подш був зумовлений особливостями судочинства - письмово-словесного (усного). На першому етат дiяли стряпчi задля здiйснення письмово1' пiдготовки справи, другим етапом було судове засщання [6, с. 9-10].
Такий розподш проюнував до 1992 р., коли набрали чинносп поправки до Основного закону про статус адвоката № 71-1130 вщ 31 грудня 1990 p. Реформа передбачала формування едино1' професи адвоката. Таким чином Франщя скасувала розподш адвоката на категори, тдтримавши 1'х злиття у едину професда. Вона отримала едину назву "адвокат", а ïï головним завданням став захист прав та свобод людини [7, с. 90].
Особливютю адвокатури Францп е об'еднання адвоката за судовими округами тд контролем трибуналу вищоï шстанцп. Колеги (ордени) адвоката ддать як незалежш самоврядш утворення.
Загальнодержавш функцп самоврядного професшного об'еднання Францiï виконуе Рада колегш адвоката.
У Францп юнуе близько 180 колегш, що налiчують понад 49000 адвоката [8].
Реформи 2004-2005 рр. у Францп зумовили обов'язковють навчання в шституп судових наук (школi адвоката), що дiе при регюнальному центрi професiйноï пiдготовки [9].
Така шдготовка об'еднуе роботу щодо набуття практичних навиюв роботи адвоката, суддi, представника юридично! професи, отримання знань щодо правового статусу адвоката, адвокатсько! етики, основних напрямiв професшно! роботи.
Для того, щоб стати адвокатом у Францп, необхщно або мати громадянство Францп або громадянство одше! з краш Евросоюзу за умови взаемного визнання дипломiв про вищу освггу. Особа, яка претендуе на звання адвоката, не повинна мати судимють за ди, несумiснi з високою моральною вiдповiдальнiстю, дисциплiнарнi або адмшстративш проступки; займатися дiяльнiстю, несумiсною з профеаею адвоката [10].
Важливим напрямом роботи адвоката Францп е надання безоплатно! правово! допомоги. У Парижi понад 27 тисяч громадян щороку отримують юридичнi консультацп безкоштовно.
Важливють надання безкоштовно! правово! допомоги не менш важлива й для правово! систе-ми США. ïï надають для незаможних громадян США за рiзноманiтними програмами. Наприклад, закон про кримшальне правосуддя 1964 р. встановив, що для малозабезпечених шдсудних у феде-ральних судах надають право на безкоштовний захист та призначення "громадського захисника". Фiнансування цiеï дiяльностi здiйснюеться з коштiв федерального бюджету.
Окремi штати визначають можливiсть отримання безкоштовноï юридичноï допомоги на тдсташ постанови суддi. Деколи суд призначае захисника у справi та визначае гонорар за рахунок кошта мунщипалггету чи спещальних фондiв, або адвокатських оргашзацш, або призначаеться спецiальний адвокат, дiяльнiсть якого фiнансуеться за рахунок мюцевого мунiципалiтету [4, с. 121].
Система адвокатури США представлена адвокатськими асощащями штата, що формують загальнодержавну Американську асоцiацiю адвокатiв. Вона об'еднуе вшх адвокатiв, е вищим самоврядним органом адвоката у США. Керiвним ïï органом е палата делегата Асощацп.
Система тдготовки адвокатiв передбачае три етапи, зокрема отримання вищоï освгги (4-рiчна вища освiта), закшчення юридичноï школи, отримання диплома доктора права, отримання лщензп (патенту) практикуючого адвоката.
Прецедентна система права справляе виршальний вплив на адвокатуру США. ïï дiяльнiсть грунтуеться на низщ рiшень суду у справах "Гидеон проти Уэйнтрайта" 1963 р., "Миранда проти штату Аризона" 1966 р., "Брюер проти Вшьямса" 1977 р.
Цими ршеннями зафiксовано право на адвоката, що е фундаментальним правом особи, право на справедливий суд.
Адаптащя правових засад професiйноï дiяльностi адвоката Вели^' Британiï, Нiмеччини, Францп, США в Украш потребуе яюсного реформування вiтчизняного законодавства. Основою для цього повинш стати вiтчизнянi науковi дослiдження, що будуть спрямованi на визначення кращих стандартiв професiйноï дiяльностi адвокатiв, гарантуватимуть неупередженiсть та свободу здшснення адвокатськоï дiяльностi у сферi захисту прав, свобод та законних штерешв людини в державi.
Висновки. Отже, дiяльнiсть адвокатiв у зарубiжних краïнах врегульована рiзноманiтними нормативно-правовими актами, зокрема на конституцшному, законодавчому рiвнях, рiвнi тдза-конних нормативно-правових акта, за допомогою судових прецедента, може мати наднацю-нальний та нацюнальний рiвень правового регулювання. Сучасний етап розвитку суспшьних вiдносин, який пов'язаний iз розширенням можливих видiв судових спорiв та включенням у мехашзм правового регулювання мiжнародного елементу, ставить перед адвокатами високу планку професiйноï тдготовки та навичок. Суспшьство потребуе фахiвцiв, що здатнi на високому рiвнi представляти iнтереси та здшснювати юридичний захист. Тому дослщження та вдосконалення правового регулювання професiйноï поведшки, етики дiяльностi адвокатури та вщповщальносп за порушення етичних вимог е особливо актуальними.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Особливосп орган1зац1! та д1яльност1 адвокатури у Великобритании URL: https://pravo.studio/ advokatura-ukrajini/osoblivosti-organizatsiji-diyalnosti-96459.html (дата звернення: 20.01.2019). 2. Руденко М. В.
Оргашзацшш форми адвокатсько! дгальносп у крашах Свропи (Шмеччина, Швецгя, Австргя). Форум права. 2016. № 2. С. 168-174. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_ index.htm_2016_2_27.pdf (дата звернення: 20.09.2019).
3. Bundesrechtsanwaltsordnung vom 1 August 1959. URL: http://www.brak.de (дата звернення: 20.01.2019).
4. Святоцький О. Д., Медведчук В. В. Адвокатура 1стор1я i сучасшсть. К.: 1н Юре 1997. 320 с. 5. Профессия адвокат: Сборник работ о французской адвокатуре. Сост. А. В. Поляков. М.: Статут, 2006. 367 с. 6. Попе-люшко В. О. Виникнення та шституцшне становления адвокатури Францп. Адвокат. № 1(124). 2011. С. 9-13. 7. Кудрявцева Н. Адвокатская деятельность во Франции. Журнал "Нижегородский адвокат". 2011. № 9. URL: http://apno.ru/ (дата звернення: 20.01.2019). 8. Оргашзащя адвокатури Францп URL: https://stud.com.ua/ 42136/pravo/organizatsiya_advokaturi_frantsiyi (дата звернення: 20.09.2019). 9. Евгений Кушнеренко. Адвокатура Франции URL: http://kushnerenko.com.ua/advokatyra-frantsui/(дата звернення: 20.01.2019). 10. Вшьчик Т. Б. Адвокатура як шститут реал1зацП права на правову допомогу: пор1вняльно-правовий анал1з законодавства краш европейського союзу та Украши: дис. ...канд. юр. наук: 12.00.10. 2016. 490 с.
REFERENCES
1. Osoblyvosti orhanizatsiyi ta diyal'nosti advokatury u Velykobrytaniyi [Features of the organization and operation of the bar in the UK]. Available at: https://pravo.studio/advokatura-ukrajini/osoblivosti-organizatsiji-diyalnosti-96459.html. 2. Rudenko M. V. Orhanizatsiyni formy advokat-s'koyi diyal'nosti u krayinakh Yevropy (Nimechchyna, Shvetsiya, Avstriya) [Organizational forms of advocacy in European countries (Germany, Sweden, Austria)]. Forum prava. 2016. No. 2. p. 168-174. Available at: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2016_ 2_27.pdf. 3. Bundesrechtsanwaltsordnung vom 1 August 1959. Available at: http://www.brak.de. 4. Svyatots'kyy O. D., Medvedchuk V. V. Advokatura istoriya i suchasnist [Advokatura istoriya i suchasnist']. Kyiv: In Yure 1997. 320 р.
5. Polyakov A. V. Professiya advokat [Profession lawyer]. Collection of studies on French advocacy. Moskva: Statut, 2006. 367 р. 6. Popelyushko V. O. Vynyknennya ta instytutsiyne stanovlennya advokatury Frantsiyi [The emergence and institutional formation of the French Bar]. Advokat. 2011. No. 1(124). рр. 9-13. 7. Kudryavtseva N. Advokatskaya deyatel'nost' vo Frantsii [Law practice in France]. The magazine "Nizhny Novgorod Lawyer". 2011. No. 9. Available at: http://apno.ru/ 8. Orhanizatsiya advokatury Frantsiyi [Organization of the Bar of France]. Available at: https://stud.com.ua/42136/pravo/organizatsiya_advokaturi_frantsiyi 9. Evgenii Kushnerenko Advokatura Frantsii [The Bar of France]. Available at: http://kushnerenko.com.ua/advokatyra-frantsui/ 10. Vil'chyk T. B. Advokatura yak instytut realizatsiyi prava na pravovu dopomohu: porivnyal'no-pravovyy analiz zakonodavstva krayin yevropeys'koho soyuzu ta Ukrayiny [Advocacy Yak Institute for Realization of the Right to Legal Assistance: A separate legal analysis of the laws of the Ukrainian European Union and Ukraine]. diss. ... cand. lawyer. Sciences: 12.00.10. Kharkiv, 2016. 490 p.
Дата надходження: 28.01.2020р.
Ирина Лыченко
ОБЩИЕ ОСНОВЫ ОРГАНИЗАЦИИ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ АДВОКАТУРЫ ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАН
Статья посвящена определению общих принципов организации и функционирования адвокатуры в зарубежных странах. Особое внимание посвящено анализу первичных, вторичных и третичных уровней, национальных и наднациональных стандартов правового обеспечения функционирования адвокатуры в ЕС. В статье представлено общие ссади организации и функционирования адвокатуры Великобритании, Германии, Франции, США. Особое внимание посвящено становлению института адвокатуры в современных развитых государствах. Исследованы особенности осуществления адвокатской независимой профессиональной деятельности для защиты, представительства и осуществление юридической помощи клиентам в зарубежных странах.
Ключевые слова: адвокат, адвокатура зарубежных стран, адвокатская деятельность, адвокатура, система адвокатуры, юридическая помощь.
Iryna Lychenko
Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, Doctor of Laws, Professor, Head of the Department of Civil Law and Procedure
GENERAL PRINCIPLES OF ORGANIZATION AND OPERATION OF THE ADVOCACY OF FOREIGN COUNTRIES
The article is devoted to defining the general principles of the organization and functioning of the bar in foreign countries. Particular attention is paid to the analysis of primary, secondary and tertiary levels, national and supranational standards of legal support for the functioning of the bar in the EU. The article deals with the general principles of the organization and functioning of the lawyers of the United Kingdom, Germany, France, the USA. Particular attention is devoted to the establishment of the Institute of Advocacy in modern developed countries. The peculiarities of independent legal professional activity for the protection, representation and legal assistance of clients in foreign countries are investigated.
Key words: lawyer, lawyer of foreign countries, lawyer activity, advocacy, system of advocacy, legal aid.
