Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.2
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.064 Доц. С.В. Зубик, канд. техн. наук; асист А. С. Дттер -
1нститут менеджменту та економжи "Галицька академш "
ЗАЕДАНИЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1Е
Стан навколишнього середовища, а саме поверхневих вод, грунпв i атмосферного пов^ря не вщповщае санiтарним нормам. Значне погiршення цього спостерь гаеться у населених пунктах рiзного рiвня. Результати монiторингу допоможуть уп-равляти цим процесом i покращити екологiчний стан внаслiдок змши психологи людей до елеменпв природи.
Assist. prof. S.V. Zoubic; assist. A.S. Dinter - Institute of Management
and Economics "Galytska academy"
Task of the ecological monitoring being of environment of settlements
Being of environment, namely superficial waters rountiv and atmospheric air dissatisfies to the sanitary norms. The considerable worsening of this is observed in the settlements of a different level. The results of monitoring will help to handle this process and improve the ecological being as a result of change of psychology of people to the elements of nature.
Змши у навколишньому середовишд вщбуваються шд впливом при-родних i зумовлених д1яльшстю людини бюсферних чинниюв [1]. Шзнання цих змш неможливе без вщокремлення антропогенних процеЫв на фош при-родних чинниюв, для цього i оргашзовують спещальш спостереження за р1з-номаштними параметрами довюлля в населених пунктах регюну. До спостереження за населеними пунктами можуть долучитися студенти-екологи. Саме спостереження за довюллям населеного пункту в якому проживае студент, який вивчае основи екологи в змоз1 оцшити фактичний стан i змши яю вщбу-ваються в його населеному пункл. Разом 1з зростанням штелекту студента, у формуванш його фахових знань, можливе прогнозування розвитку населеного пункту в кращий чи прший бш. У тому i полягае суть мониторингу населених пункпв i спонукае студента до його проведення.
У ходi проведення мониторингу населених пункпв майбутш спещалю-ти мають мотивацiю до покращення стану навколишнього середовища та мож-ливють втiлити сво! знання на виршення нагальних екологiчних проблем.
Метою мошторингу населених пункпв е еколопчне обгрунтування перспектив розвитку та удосконалення методiв вiдстеження навколишнього середовища з цшлю оцiнювання суттевого екологiчного стану населеного пункту i усунення основних його проблем для гармоншного розвитку живих органiзмiв. Мониторинг довкiлля населених пункпв розробляе власш методи аналiзу, прогнозування стану екологiчних систем i процеЫв, що в них вщбу-ваються. На пiдставi дослiдження i власних спостережень зв'язюв мiж проце-сами i складовими екосистем, впливу на них природних та антропогенних чинниюв [1]. Монiторинг з'ясовуе спшьш закономiрностi функцiонування, а
2. Еколопя довкiлля
39
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
також особливост стану екосистем, компонентiв бiосфери в межах населе-них пунктiв. Вщслщковуючи стан навколишнього середовища населеного пункту студент забезпечуе здобуття практичних навиюв, використовуючи те-оретичних знання про навколишне середовище. Використання методiв ощ-нювання i прогнозування стану навколишнього середовища його елемент1в (атмосферного повггря, поверхневих i пiдземних вод, Грунтового i рослинно-го покриву) розкривае його взаемозв'язки i взаемовпливи техногенного на-вантаження на життя i здоров'я людей якi проживають у даному населеному пункп. Методи отримання первинно! шформаци реалiзуеться через безпосе-реднi спостереження на певних еколопчно-техногенних об'ектах: водоймах, тваринницьких фермах, у перюд проведення сiльськогосподарських робiт, внесення мшеральних добрив i отрутохiмiкатiв, складування смiття на поль гонах i в мiсцях захоронення особливо небезпечних токсичних речовин. При проведеннi мошторингу населених пунктiв необхiдно визначити об'екти найбiльшого техногенного впливу i спрогнозувати наслщки вiд них.
Насамперед, необхщно проводити монiторинг води. Вода у населених пунктах е неконтрольованим джерелом споживання особливо там, де вщсутш водогони. Життедiяльнiсть води 11 особливост спонукають до бережливого ставлення до не! [2]. Забруднення водойм у сшьськш мюцевост майже пов-сюдне i тому ставлення до води психолопчно необхiдно змiнювати, роз'яс-нюючи населенню про хибнiсть поводження з полчками, рiчками, джерела-ми. На основi рiзних джерел шформаци вщомо, що вода - це живий оргашзм який може мислити i являеться носiем пам,ятi. Вода чггко вiддзеркалюе свое ставлення до себе i це вiдбиваеться на здоров'1 i життi живих органiзмiв у тому чи^ i людини. Яке ставлення до води, такий i результат розвитку бюце-нозу. Здебшьшого джерела води, потiчки, мат рiчки, в населених пунктах за-харащенi, невпорядкованi забрудненi. Водойми рiзного роду стали мiсцем складування побутового смггтя, де скидаються масово побутов^ будiвельнi вiдходи, бiологiчнi, бактерiологiчнi, високотоксичш речовини, хвороботворнi органiзми i хiмiчнi речовини. У потiчки i рiчки iз стiчними водами потрапля-ють фекали вiд тваринницьких комплексiв, птахофабрик, свиноферм, мше-ральнi i оргашчш добрива.
Те, що вода "свята" - доведено, адже тд час "Водохрестя" в лютi мо-рози, омиваючись холодною водою в ополонщ, люди очищаються, зникають хвороби, а вода приносить радють, бадьорiсть володшчи особливими якостя-ми. Монiторинг дасть змогу спрогнозувати яюсть води i дасть можливiсть управляти процесом. Вщомо, що у водоймах Укра1ни 11 пiдземнi i поверхневi води не придатш до споживання i потребують нагального втручання структур рiзних рiвнiв [2].
Другим важливим компонентом географiчноl оболонки е атмосфера [3]. Внаслщок ди промислових шдприемств, сiльського господарства, розвитку тваринництва i птахофабрик навколишнi населенi пункти сусщи цих ком-плексiв шддаються iнтенсивному впливу шкiдливих викидiв СО, СО2, Б02, амiаку, парiв паливо-мастильних речовин, шуму, вiбрацil i шших [4]. Резуль-тати показують, що тривала дiя цих чинниюв призводять до рiзного роду зах-
40
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2007, вип. 17.2
ворювань особливо у дiтей. CaHÏTapHÏ норми дозволяють наявнiсть у noBiTpi aMiaKy 20 мг/м , а насправдi на вiддалi вiд птахофабрик до 500-1000 м пере-вищення сягае у деяких районах у 10-18 рaзiв.
Проведення монiторингy населених пунклв при рiзних клiмaтичних умовах допоможуть управляти процесом, проводити роботи, пов'язаш 3i змен-шенням техногенного навантаження на довкшля як самим населеним пунктом, так i шшими джерелами забруднення зовнiшнього впливу.
Методи отримання шформаци полягають в упорядкуванш i опрацю-вaннi результат спостереження, отриманих за допомогою зiбрaноï шформа-цй' загальним монiторингом, лабораторних оброблених даних. Результати не-обхщно зaфiксyвaти у виглядi карт, таблиць, графтв, дiaгрaм, якi необхiдно обробити як статистично, так i на персональних комп'ютерах. Необхiдним дослiдженням е дослiдження населеного пункту у динaмiцi, тобто оцшюван-ня минулого, сучасного стану, а також найважлившим прогнозуванням змш його пaрaметрiв у майбутньому. Мошторинг довкiлля населеного пункту пе-редбачае виконання таких загальних завдань:
• спостереження за чинниками впливу на населений пункт i за зовтштми чинниками;
• ощнювання суттевого стану довшлля населеного пункту;
• прогнозування стану навколишнього природного середовища населеного пункту;
• дослщження стану бюсфери населеного пункту, ощнювання й прогнозування його змш;
• визначення обсягу антропогенно'' дп на населений пункт р1зних джерел;
• встановлення чиннишв i джерел забруднення навколишнього середовища на-селеного пункту;
• виявлення критичних та екстремальних ситyaцiй, що порушують екологiчнy безпеку населеного пункту.
Необхiднiсть виконання цих завдань зумовлюе структуру мошторин-гу, яка формуеться з основних чотирьох блоюв: "Спостереження за довкш-лям", "Ощнювання фактичного стану довкiлля на основi резyльтaтiв досль дження", "Прогнозування стану довкшля населених пунклв" "Оцiнювaння прогнозованого стану довкшля населеного пункту".
Спостереження за причинно-наслщковими явищами i процесами природного середовища населених пунклв е необхщною умовою пристосування й незалежно вiд мiсця розташування населеного пункту навчить управляти техногенною обстановкою для покращення умов проживання населення. За-безпечить також сaнiтaрно-гiгiенiчнi умови довкшля.
Лггература
1. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.В. Мониторинг довкшля: Пщручник. -К.: Вид. центр "Академ1я", 2006. - 364 с.
2. Адаменко О.М. Природнич1 основи еколопчного мошторингу. Карпатського району.
3. Кучерявий В.П. Еколопя. - Льв1в: Вид-во "Свгт", 2001. - 284 с.
4. Джигирей В.С. Еколопя та охорона навколишнього природного середовища: Навч. пос. - К.: Знання, 2000. - 126 с.
2. Еколопя довкшля
41