CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7436
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 504.064.3:556.51
Обгрунтування системи мошторингу pecypciB агросфери басейшв pi40K
О.М. Клименко1, В.1. Буцяк2, А.А. Буцяк2 [email protected]
Нацюнальний унгверситет водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, м. Ргвне, 33028, Укра'та;
Львгвський нацюнальний унгверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологт 1мен1 С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Льв1в, 79010, Украгна
Монторинг навколишнього середовища е важливим iнструментом ефективного управлтня водними ресурсами, своеча-сного запоб^ання шюдливому впливу забруднювачiв, а також широкого тформування громадськостi про стан i тенденцй змт в агросферi басейшв рiчок. Проте кнуюча система монторингу ще не повтстю вiдповiдае мiжнародним вимогам та е одним з основних стримуючих факторiв розвитку системи басейнового управлтня. Пропонуеться в основу системи монторингу соцiо-економiко-екологiчних систем агросфери басейну рiчки покласти об'еднання вiдомих втчизняних i мiжна-родних систем монторингу, яю доцыьно доповнити додатковими показниками регюнального характеру. В статтi обтру-нтовано систему монторингу ресурЫв агросфери басейшв рiчок. Визначено основт завдання та структурт елементи системи монторингу. Монторинг стану агросфери басейну рiчки доцыьно здтснювати за вiдповiдним алгоритмом, який передбачае здтснення циклу операцт - вiд визначення тформацтних потреб до використання тформацтного продукту. При цьому основними блоками системи монторингу агросфери басейну рiчки для оцтки стану соцiо-економiко-екологiчних систем треба вважати таю: соцiо-економiко-екологiчний i геолого-геоморфологiчний, а для оцтки стану поверхневих вод - гiдрологiчний, клiматичний, бiоекологiчний. Варто зазначити, що у запропоновант системi монторингу стану агросфери басейну рiчки, блоки «Спостереження» i «Прогнозування» е ткно взаемопов 'язаними, оскыьки прогнозування змт стану агросфери можливе лише за наявностi достатньоi i достовiрноi тформацп про ii фактичний стан. Особливоi уваги в системi монторингу стану агросфери басейну рiчки заслуговуе проблема використання тформацтного продукту органами регiональноi та мкцевог влади, а також Басейновими управлтнями.
K.mnoei слова: сталий розвиток, агросфера, басейн рiчки, монторинг, елементи системи монторингу, алгоритм про-цедури монторингу.
Обоснование системы мониторинга ресурсов агросферы бассейнов рек
А.Н. Клыменко1, В.И. Буцяк2, А.А. Буцяк2 [email protected]
'Национальный университет водного хозяйства и природоиспользования, ул. Соборная, 11, г. Ровно, 33028, Украина;
2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Мониторинг окружающей среды является важным инструментом эффективного управления водными ресурсами, своевременного предупреждения вредного воздействия загрязнителей, а также широкого информирования общественности о состоянии и тенденциях изменений в агросфере бассейнов рек. Однако существующая система мониторинга еще не полностью соответствует международным требованиям и является одним из основных сдерживающих факторов развития системы бассейнового управления. Предлагается в основу системы мониторинга социо-экономико-экологических систем агросферы бассейна реки положить объединение известных отечественных и международных систем мониторинга, ко-
Citation:
Klymenko, O., Butsyak, V., Butsyak, A.(2017). Grounds for the monitoring system of the resources of the river basin agrosphere. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 161-165.
торые целесообразно дополнить дополнительными показателями регионального характера. В статье обоснована система мониторинга ресурсов агросферы бассейнов рек. Определены основные задачи и структурные элементы системы мониторинга. Мониторинг состояния агросферы бассейна реки целесообразно осуществлять по соответствующему алгоритму, который предусматривает осуществление цикла операций - от определения информационных потребностей до использования информационного продукта. При этом основными блоками системы мониторинга агросферы бассейна реки для оценки состояния социо-экономико-экологических систем следует считать следующие: социо-экономико-экологический и геолого-геоморфологический, а для оценки состояния поверхностных вод - гидрологический, климатический, биоэкологический. Следует отметить, что в предложенной системе мониторинга состояния агросферы бассейна реки блоки «Наблюдение» и «Прогнозирование» тесно взаимосвязаны, поскольку прогнозирование изменений состояния агросферы возможно только при наличии достаточной и достоверной информации о ее фактическом состоянии. Особое внимание в системе мониторинга состояния агросферы бассейна реки заслуживает проблема использования информационного продукта органами региональной и местной власти, а также бассейнового управления.
Ключевые слова: устойчивое развитие, агросфера, бассейн реки, мониторинг, элементы системы мониторинга, алгоритм процедуры мониторинга.
Grounds for the monitoring system of the resources of the river basin
agrosphere
O. Klymenko1, V. Butsyak2, A. Butsyak2 [email protected]
'National University of Water and Environmental Engineering, Rivne, Ukraine Soborna Str., '', Rivne, 33028, Ukraine;
2Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Monitoring of the environment is an important instrument of water resources effective management, well-timed prevention of harmful pollutant influence and thorough information of the public about the state and tendencies of changes in river basin agrosphere. However, the existing system of monitoring doesn't fully correspond to international requirements and is one of the main restraining factors of the basin management system development. It is suggested to put into the base of monitoring system of socio-economic-ecological systems river basin the unification of well-known home and international monitoring systems which are reasonable to supplement with additional data of regional character. The system of monitoring of river basin agrosphere resources has been substantiated in the article. The main tasks and structure elements of monitoring system have been defined. It is reasonable to fulfill the monitoring of river basin agrosphere state according to appropriate algorithm which forsees the realization of operation cycle, from definition of information needs to information product using. Then the principal blocks of monitoring system of river basin agrosphere to estimate the state of socio-economic-ecological systems are considered to be the following ones: socioeconomic-ecological and geology-geomorphological, but to estimate the state of surface waters - hydrological, climatic and bioeco-logical. It should be mentioned that in the suggested monitoring system of river basin agrosphere state the blocks «Observation» and «Prognostication» are closely interconnected as the prognostication of agrosphere state changes is possible only when sufficient and reliable information about its actual state is available. The problem of information product using by regional and local authorities, as well as, by basin administration is ofpeculiar attention in the monitoring system of river basin agrosphere state.
Key words: sustainable development, agrosphere, river basin, monitoring, elements of monitoring system, algorithm of monitoring procedure.
Вступ
Необхщшсть впровадження принцитв басейново-го управлшня в Укршт визначена Водним кодексом Украши i Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства.
Одним з основних стримуючих факторiв розвитку системи басейнового управлшня е скорочення систе-ми спостереження за водними ресурсами. Система пдрометеоролопчного мониторингу перебувае у кри-зовому сташ, що обумовлено недостатшм державним фшансуванням, морально i фiзично застаршим устат-куванням, а також застарiлими методами спостереження, вщбору i аналiзу проб. Брак i неузгоджешсть даних мониторингу ведуть до еколопчних i полгтич-них спекуляцш, не дозволяють забезпечити оператив-не вживання заходiв при надзвичайних ситуащях i знижують ефектившсть управлшня водними ресурсами.
Мошторинг вщграе важливу роль у забезпеченш функцюнування агросфери басейшв р1чок та являе собою систему спостережень i контролю за природ-ними, природно-антропогенними комплексами та процесами, що протжають у соцiо-економiчних системах i навколишньому середовищ^ з метою збалан-сованого використання природних ресурав, охорони довкшля та прогнозування масштабiв гхтх змш
Анал1з ocmaHHix до^джень. Вивченню ще! про-блеми були присвячеш чисельш роботи впчизняних та зарубiжних вчених (Emel'janova, 2001; Molchak et al., 2004; Holubets and Hnativ, 2007; Osadcha et al., 2008; Kovalchuk and Kurhanevych, 2010; Klymenko et al., 2013; Klymenko and Hrokhovska, 2014).
М.А. Голубець розглядае мониторинг довшлля як багаторiвневу систему спостережень, ощнювання i прогнозування стану навколишнього природного середовища, розроблення науково обгрунтованих рекомендацш для прийняття ефективних природоохо-
ронних управлшських ршень (Holubets and Hnativ, 2007).
У попередш роки на територи Укра!ни iснувало дек1лька незалежних мереж спостережень, як1 належали рiзним мiнiстерствам та ведомствам, у тому чи^ Держекошспекцп та Держуправлшню Мшпри-роди, Державнiй гiдрометеорогiчнiй службi МНС, Державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй службi МОЗ, Мшагрополггаки, Держводагенству, Держземагенст-ву, Мiнрегiону. У рамках цих систем обласний еколо-гiчний монiторинг складався з таких рiвнiв: ввдомчого (на базi обласних управлiнь), локального (в адмшют-ративних районах), об'ектового (на шдприемствах).
Основним недолiком монiторингових спостережень за цими рiвнями була неможливють контролю-вати стан поверхневих вод бшьшосп малих рiчок Укра!ни.
Для удосконалення монiторингу басейнiв рiчок була запропонована нова схема монiторингу, яка включала три види спостережень: геофiзичне, пдро-логiчне, бiологiчне (Molchak et al., 2004).
Основним недолгом ще! схеми е недостатня об-грунтовашсть показник1в, за якими можна ощнювати бiологiчний блок. Схема не передбачае також комплексного оцшювання стану басейну мало! рiчки, а ввдповвдно i ранжування басейнiв рiчок за рiвнями антропогенного навантаження та змш ландшафтiв.
Бiльш досконалу схему мониторингу навколиш-нього природного середовища запропонували 1.П. Ковальчук та А.П. Курганевич, в як1й передбаче-но дешлька видiв монiторингу, а саме: геолопчного середовища, географiчного середовища, бюеколопч-ного та соцiально-економiчного (Kovalchuk and Kurhanevych, 2010).
Мета до^джень полягала в обгрунтуванш сис-теми монiторингу ресурсiв агросфери басейнiв рiчок та у визначенш !! основних завдань i структурних елементiв.
Об 'ект до^джень - системи мониторингу водних екосистем та басейшв рiчок.
Результати та ix обговорення
Зауважимо, що для забезпечення незалежною ш-формацiею про стан навколишнього середовища Регламентом £С за № 1210/90 ввд 7.05.1990 року засно-вано £вропейську агенцш довкiлля (European Environment Agency (ЕЕА), а також £вропейську еко-лопчну iнформацiйну та наглядову мережу (Eionet). £вропейська агенцiя довкiлля (£АД) налiчуе 33 кра!-ни-члени (27 кра!н £С разом з Iсландiею, .Шхтен-штейном, Норвегiею, Швейцарiею та Туреччиною) i ряд кра!н, що ствпрацюють з £АД.
Eionet - це мережа сшвпраш £АД та кра!н-партнерiв, до складу яко! увшшло понад 600 еколоп-чних оргашзацш £вропи.
Водночас провiднi мiжнароднi оргашзацп, так1 як ООН, Свiтовий банк, £вропейське спiвтовариство розробили проект мониторингу, який включае 134 iндикатори сталого розвитку, а Комiсiя ООН ¡з стало-го розвитку (КСР) запропонувала видiлити так1 шдси-стеми показнишв у системi монiторингу: соцiальнi,
економiчнi, екологiчнi, iнституцiональнi (Kovalchuk and Kurhanevych, 2010).
При цьому запропоновано роздiлити мiжнароднi iндикатори на три категори, що характеризують люд-ську дiяльнiсть, i процеси, що впливають на сталий розвиток, нишшнш стан рiзних аспектiв сталого розвитку, засоби реагування для змши стану системи.
Враховуючи цi методолопчш пiдходи до створен-ня системи мониторингу, пропонуеться в основу системи мониторингу соцiо-економiко-екологiчних систем агросфери басейну рiчки покласти об'еднання вiдомих вiтчизняних i м1жнародних систем мониторингу, як1 доцiльно доповнити додатковими показника-ми регiонального характеру.
Основною метою мониторингу соцю-економжо-еколопчних систем агросфери басейну рiчки е отри-мання об'ективно! шформацп про стан сошально!, економiчноl та еколопчно! пiдсистем, види чинник1в, як1 впливають на !хнш стан та розвиток, силу !хнього впливу та наслцдси для агросфери, людини, бiоти та якосп води рiчки.
Розробляти систему мониторингу дошльно за такими принципами: об'ективносп, достовiрностi пер-винно! шформацп, систематичностi спостережень за показниками, узгодженосп методичного i нормативного забезпечення, комплексносп оцiнювання шформацп, збалансованостi мiж ресурсами i забруднюва-чами.
Основними завданнями запропоновано! системи мониторингу нами визначено:
- оргашзацш спостережень за параметрами на-вколишнього природного середовища (атмосферним повпрям, грунтами, водними ресурсами, выходами та ш.);
- збiр статистичних даних про стан сошально! i економiчно! подсистем;
- спостереження за станом ктматично! системи (температура повiтря, опади, промерзання грунту);
- опис географiчних умов (геолопчно! будови, рельефу, ландшафтiв);
- характеристика режиму стоку води рiчки;
- оцшка якостi поверхневих вод рiчки;
- оцiнювання та прогнозування стану соцю-економiко-екологiчних систем басейну рiчки;
- формування iнформацiйно! бази даних про стан соцю-економжо-еколопчних систем басейну рiчки;
- виявлення небезпек, негативних i позитивних тенденцiй розвитку соцю-економжо-еколопчних систем i прогнозування !х змш;
- розроблення науково-обгрунтованих рекоменда-цш для прийняття управлiнських ршень.
Основними структурними елементами системи монiторингу агросфери басейну рiчки е:
- шдсистема збору iнформацi! про стан соцю-економiко-екологiчних систем i стан поверхневих та пiдземних вод;
- шдсистема накопичення i обробки первинно! монiторингово! iнформацi!;
- подсистема моделювання та прогнозування змiн стану соцю-економжо-еколопчних систем i стану поверхневих вод ¡з блоками зберiгання, пошуку, ав-
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. Iäh^koto, 2017, t 19, № 74
T0MarH30BaH0i o6po6KH, giarHOcryBaHHa Ta np0rH03y-BaHHa 3MiH ix CTaHiB;
- nigcucTeMa iH^opMyBaHHa 3a^KaBgeHHx CTopiH npo CTaH co^o-eKOHOMiKO-eKogoriHHHx CHCTeM i craH noBepxHeBHx Bog pinoK 6aceHHy;
- nigcucTeMa ynpaBgiHHa CTaHOM C0^0-eK0H0MiK0-eKogoriHHHx CHCTeM i CTaHOM noBepxHeBHx Bog pinoK 6aceHHy (мicцeвi opraHH Bgagu, EaceHHOBe ynpaBgiHHa).
BapTO 3a3HanHTH, ^0 MOHiropHHr CTaHy arpoc^epu 6aceHHy pinKH go^gbHO 3giHCHMBaTH 3a BignoBigHHM agropuTMOM, aKHH BKgronae HaBegeHi CTpyKTypHi ege-MeHTH M0HiT0pHHry Ta nepeg6anae 3giHCHeHHa цнкgy onepaqin - Big BH3HaneHHa iH^opMaqinHHx n0Tpe6 go BHKopHCTaHHa iH^opMaqinHoro npogyKTy (pHC. 1).
Peagi3a^ro agropuTMy Tpe6a ngaHyBaTH 3 ypaxyBaH-HaM n0Tpe6 b m^opMa^HHOMy npogyKTi M0HiT0pHHry CTaHy arpoc^epu 6aceHHy pinKH. Bign0BigH0 go ^oro, npH o6rpymyBaHHi i CKgagaHHi nporpaMH M0HiT0pHHry o^HMBaHHa CTaHy arpoc^epu 6aceHHy pinKH BapTO BH3HanHTH, 3a hkhmh 6g0KaMH Ta n0Ka3HHKaMH 6yge 3giHCHMBaTHCa M0HiT0pHHr. Ha Hamy gyMKy, ochobhh-mh 6g0KaMH CHCTeMH M0HiT0pHHry arpoc^epu 6aceHHy pinKH gga оцiнкн CTaHy co^o-eKOHOMiKO-eKogoriHHHx CHCTeM cgig BBa®arH TaKi: c0^0-eK0H0MiK0-eKogorinHHH i reogoro-reoMop^ogorinHHH, a gga o^hkh CTaHy noBepxHeBHx Bog - rigpogoriHHHH, KgiMamHHHH, 6ioeKogorinHHH (puc. 2).
Phc. 1. A^ropHTM pea^a^T npo^gypu MomTopuHry ai|)<)c<|)t'|)ii ßaceÖHy pi^KH
^k BHgHO 3 gaHoro pucyHKy, 3anp0n0H0BaHi 6g0KH BKgMHaroTb nigcucTeMH, aKi b cbom nepry nogigaMTbca Ha n0Ka3HHKH hh®hhx piBHiB a® go 6a30BHx (cTarHcrH-hhhx a6o ogep®aHHx npu BHMipMBaHHax).
npu цb0мy nepeg6anaeTbca iHTerpyBaHHa n0Ka3HH-KiB hh®hhx piBHiB (6a30BHx) b arperoBaHi - iHTerpoBaHi Ta iHTerpagbHi mgaxoM nepeBegeHHa i'xmx KigbKicHHx 3HaneHb b H0pM0BaHi n0Ka3HHKH y mKagi Big 0 go 1,0.
3giHCHeHHa цiei пpоцegypн g03B0gae orpHMarH gaHi, aKi xapaKTepu3yMTb KigbKicHy Ta aKicHy оцiнкy CTaHy OKpeMHx 6g0KiB Ta CTaH arpoc^epu 3arag0M, aKOCTi noBepxHeBHx Bog 6aceHHy pinKH.
BapTO 3a3HaHHTH, ^0 y 3anp0n0H0BaHin CHCTeMi mo-HiTopuHry CTaHy arpoc^epu 6aceHHy pinKH 6g0KH «CnocTepe®eHHa» i «np0rH03yBaHHa» e TicHO B3aeM0-n0B'a3aHHMH, ocKigbKH np0rH03yBaHHa 3MiH CTaHy arpo-c^epu M0®gHBe gume 3a HaaBHOCTi gocTaTHboi i g0CT0-BipHOi iH^opMa^i npo ii ^aKTHHHHH CTaH (npaMHH 3B'a-3oK).
np0rH03yBaHHa nepeg6anae 3HaHHa TeHgeH^n i 3a-KOHOMipHOCTen 3MiH, piвноцiнннx 3a CBoero 3Hany^ic-tm, cоцiagbноi, eKOHOMiHHOi i eKogorinHoi nigcucTeM, HaaBHicTb cxeMH i M0®gHB0creH ix KigbKicHoro o^hm-BaHHa, a TaKO® cnpaMOBaHicTb np0rH03y po3BHTKy arpo-c^epu b цigомy, aKHH 3HanH0M MipoM BH3Hanae crpyK-Typy cnocTepe®eHb (3bopothhh 3B'a30K).
Оцiнкa ^aKTHHHoro CTaHy arpoc^epu Ta Horo npo-rH03yBaHHa y nepcneKTHBi nepeg6anae BuaBgeHHa ge-CTa6igi3yMHHx ^aKTopiB ii cragoro po3BHTKy i po3po6Ky 3axogiB ^ogo 3ano6iraHHa ixHbOMy npoaBy Ta Hegony-^eHHa BHBegeHHa co^o-eKOHOMiKO-eKogorinHo! cucre-mh i3 ypiBH0Ba®eH0r0 CTaHy gHHaMiHHoro 3pocraHHa. Ha цb0мy eTani 3giHCHeHHa M0HiT0pHHry M0®e bhhhk-HyTH Heo6xigHicTb hobhx iH^opMaaiHHHx n0Tpe6 a6o KoperyBaHHa nonepegHix (3MeHmeHHa a6o 36igbmeHHa 6a3H gaHHx) n0Ka3HHKiB MOHiropHHry.
Цe 3a6e3nenHTb yg0CK0HageHHa aK npоцecy 36opy i
HaKonuneHHa, TaK i y3aragbHeHHa MOHiTopuHroBoi iH-
^opMa^i.
Блок «Управлшня станом агросфери басейну р1ч-ки» передбачае: поширення шформацп про стан агросфери i яшсть поверхневих вод; використання шформацп для прийняття управлiнських ршень щодо забезпечення сталого розвитку агросфери та полшшен-ня якосп поверхневих вод басейну рiчки; використання мошгорингово1 iнформацiï для оптишзаци системи монiторингу.
Особливо! уваги в системi монiторингу стану агросфери басейну рiчки заслуговуе проблема використання шформацшного продукту органами регюналь-но! та мiсцевоï влади, а також Басейновими управлш-нями, яким зпдно з дослiдженнями е:
- методики штегрально! оцiнки соцю-економжо-екологiчного розвитку агросфери басейну рiчки, як1 дозволяють оцiнити також сталють розвитку районiв, що входять до складу басейну;
- методика та результати SWOT-аналiзу з вияв-ленням сильних i слабких сторiн, внутршшх можли-востей i загроз для подальшого обгрунтування страте-гiï сталого розвитку агросфери басейну рiчки;
- методика та результати проведения тишзацп те-риторiальних (районних) соцю-економжо-еколопчних систем i використання цих даних у про-цесi розробки стратеги сталого розвитку басейну;
- методика обгрунтування складових сталого роз-витку агросфери басейну рiчки з визначенням страте-пчного бачення, стратепчно1' мiсiï, стратепчних за-вдань, принципiв i прюритетних напрямiв розвитку соцiо-економiко-екологiчних систем басейну;
- ранжування цiлей вiдносно ïхньоï важливостi та прiоритетностi в досягненш сталого розвитку соцю-економiко-екологiчних систем басейну;
- результати оцшки придатносп орних земель басейну рiчки для створення на них спешальних сиро-винних зон;
- економiчнi механiзми забезпечення просування соцiо-економiко-екологiчних систем басейну до ста-лого розвитку;
- оцшка та прогнозування якосп поверхневих вод рiчки Горинь та ïï приток.
Висновки
Отже, запропонована нами система монiторингу агросфери басейну рiчки - це система спостережень, збору, аналiзу, обробки, передач^ збереження шфор-мацй' про стан соцю-економжо-еколопчно1' системи,
природних ресурсiв, побудована за модульним принципом, що передбачае прогнозування змш 1'х сташв i параметрiв, розробку науково-обгрунтованих рекоме-ндацiй для прийняття управлiнських ршень.
Удосконалена система монiторингу басейнiв рiчок передбачае об'еднання мiжнародних, ввдомчих та репональних схем монiторингу i включае геолого-геоморфологiчний, клiматичний, гiдрологiчний i бюе-кологiчний модул1, доповнюеться показниками, яш характеризують стан соцiальноï, економiчноï та еко-логiчноï подсистем агросфери басейну рiчки.
Бiблiографiчнi посилання
Emel'janova, L.V. (2001). Populjacionnyj monitoring kak osnova opredelenija sostojanija vodnyh jekosisitem. Gidrologija, gidrohimija i gidroekologija. K. Nika-Centr. 2, 616-620 (in Russian). Molchak, Ya.O., Herasymchuk, Z.V., Myskovets, I.Ya. (2004). Richky ta yikh baseiny v umovakh tekhnohen-ezu. monohrafiia. Lutsk. RVV LDTU 336 (in Ukrainian).
Holubets, M.A., Hnativ, P.S. (2007). Fundamentalno pro ekolohiiu, seredovyshcheznavstvo, okhoronu pryrody, okhoronu dovkil-lia ta heosotsiosystemolo-hiiu. Ekolohiia ta noosferolohiia. 18(1-2), 7-15 (in Ukrainian).
Osadcha, N.M., Klebanova, N.S., Osadchyi, V.I., Nabyvanets, Yu.B. (2008). Adaptatsiia systemy monitorynhu poverkhnevykh vod derzhavnoi hidro-meteorolohichnoi sluzhby MNS Ukrainy do polozhen Vodnoi Ramkovoi Dyrektyvy YeS. Nauk. pratsi UkrNDHMI. 257, 146-161 (in Ukrainian). Kovalchuk, I.P., Kurhanevych, L.P. (2010). Hi-droekolohichnyi monitorynh. navch. Posibnyk. Lviv. LNU imeni Ivana Franka (in Ukrainian). Klymenko, M.O., Klymenko, O.M., Petruk, A.M., (2013). Hidroekolohichnyi monitorynh vodnykh ekosystem z ohliadu na suchasni yevropeiski napri-amy u pryrodookhoronnii diialnosti. Visnyk Pol-tavskoi der-zhavnoi ahrarnoi akademii. 3, 22-27 (in Ukrainian).
Klymenko, M.O., Hrokhovska, Yu.R. (2014). Hi-droekolohichnyi monitorynh ta fitoin-dykatsiia stanu vodnykh ekosystem baseinu Prypiati. Visnyk NUVHP. 2, 29-38 (in Ukrainian).
Стаття надiйшла до редакцИ' 27.03.2017
