CC BY
128
УДК 349.6
I. В. Гиренко,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний утверситет б1оресурс1в I природокористування Украгни,
м. Кигв
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ У СФЕР1 ОХОРОНИ Й ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО СВ1ТУ
У статп розглядасться становлення й етапи формування концепцп сталого розвитку у сферi охорони й використання об'екпв рослинного св^у, показано 11 вiдображення в нормативно-правових актах, прийнятих в СРСР i в незалежнш Укрш'ш. Розкрито змют семи завдань, якi необхiдно реалiзувати з метою впровадження принципiв сталого розвитку у чинне законодавство з охорони рослинного свггу.
Ключовг слова: сталий розвиток, правове регулювання, нормативно-правовий акт, охорона й використання рослинного св^у.
Актуальшсть теми дослщження пов'язано з тим, що охорона довкшля визнаеться одним зi стратегiчних напрямiв державно'1 полiтики Украши. Рослинний св^ е важливим компонентом навколишнього природного середовища, виконуючим економiчну, господарську, рекреацшну, естетичну й екологiчну функцп. На сьогодш стан правово'1 охорони цього природного ресурсу можна ощнити як кризовий, позаяк вщбуваеться постiйне зменшення кiлькостi видiв рослинного свiту, скорочення площ, зайнятих його об'ектами, деградуе i знижуеться стiйкiсть природно'1 флори. Унаслщок цього в Укрш'ш у 4,5 рази збшьшилася кiлькiсть рщюсних i перебуваючих пiд загрозою зникнення рослин. Одшею з причин такого становища е нездатшсть чинного законодавства забезпечити належний захист рослинного св^у Украши вiд антропогенного впливу. У виршенш цього завдання може суттево допомогти реалiзацiя концепцп сталого розвитку у сферi охорони й використання рослинного св^у як важливого шструменту правово! охорони цього природного ресурсу. Позитивне надбання мiжнародного спiвтовариства стосовно ще'1 проблеми потребуе детального вивчення останньо! й адаптацп його досвщу до правового поля Украши.
Аналiз iснуючих публiкацiй засвiдчив, що використання концепцп сталого розвитку у сферi правового забезпечення охорони рослинного св^у е тематикою, яко! доволi рщко торкалися науковцi. Ця проблема фрагментарно розглядалась у працях Ю. С. Шемшученка,
A. П. Гетьмана, М. В. Шульги, В. К. Попова, А. К. Соколовой, В. I. Лозо, В. В. Петрова,
B. В. Лаврова, О. I. Фурдичка та шших учених.
Метою ще'1 публшацп е вивчення генезису i становлення зазначено! концепцп, видiлення юторичних етапiв цього процесу й розкриття змiсту завдань щодо 11 реалiзацп.
Виклад матерiалу дослiдження необхiдно розпочати з розкриття змюту конструкцп «сталий розвиток у сферi охорони й використанш природних ресурав». 1снуе декшька пiдходiв до 11 визначення, яю грунтуються на висновках науки еколопчного права, екологп й соцюлогп. На нашу думку, найбшьш вдалою е термш, запропонований Г. I. Балюк, яка пiд указаною концепцiею розумiе системне поеднання екологiчних, економiчних, сощальних та iнших iнтересiв суспiльства [2, с. 100]. Виходячи з цього визначення можемо стверджувати, що основним завданням ще'1 концепцп е подолання конфлшту мiж економiкою й еколопею шляхом гармонiзацГi 1х вiдносин. Що стосуеться сфери рослинного св^у, то еколого-правовий аспект концепцп сталого розвитку означае правову охорону, нормування навантажень на цей природний ресурс, введення на законодавчому рiвнi обмежень на обсяги заготiвлi i збирання рослинно'1 продукцп. Економiчний аспект означае використання рослинного св^у у сферi виробництва, що дозволяе забезпечити
пщприемства, оргашзацп й виробничi об'екти необхщною сировиною. Соцiальний аспект означав, що в царинi, яка охоплюе збирання лшарських трав, ягiд, плодiв, ropixiB, грибiв, насiння, заготовку кори, лубу, союв тощо, зайнята значна чисельшсть людей, якi потребують збереження сво'1'х робочих мiсць.
1нший пiдхiд до аналiзу поняття «сталий розвиток», запропонований О. I. Фурдичком i В. В. Лавровим, полягае в нижченаведеному: (а) природа й суспшьство розвиваються за рiзними законами; (б) протягом тривалого iсторичного перiоду люди споживали природш багатства й намагалися змшити навколишне природне середовище з метою задоволення сво'1'х потреб; (в) з урахуванням того, що подальша перебудова природних систем з огляду на потреби людства неможлива, слiд знайти наукову парадигму, здатну пов'язати щ процеси [6, с. 54]. Пщсумовуючи цей погляд i пщхщ до визначення концепцп сталого розвитку, можемо дшти висновку, що суспiльство за допомогою прийняття вiдповiдних законiв бере на себе функщю регламентацп вщносин з навколишнiм природним середовищем виходячи з критерiю максимального пристосування до його закошв.
З метою застосування розглядувано'1' концепцп до вирiшення проблем правово'1' охорони рослинного свiту потрiбно перш за все дослiдити юторш ïï виникнення, становлення i вщбиття у програмних документах i нормативно-правових актах. Здшснення такого аналiзу дозволяв видшити 4 етапи вказаного процесу.
Перший розпочався наприкшщ XVIII ст. з опублшування вiдомим англiйськiм дослщником Т. Р. Мальтусом (1766 - 1834 рр.) декшькох наукових праць, у яких учений доводив юнування певних природних обмежень, здатних впливати на зростання народонаселення. Як альтернативу такш ситуацп науковець пропонував приймати закони, спрямоваш на регулювання чисельносп людей залежно вiд можливостей природи забезпечити 1'х усiм необхiдним для iснування.
Другим етапом розвитку цього напрямку стали пращ видатного украшського вченого В. I. Вернадського (1863 - 1945 рр.). Вш дослщжував проблему ноосферного розвитку, що передбачала розумне управлшня природними процесами. У сво'1'х роботах науковець дшшов висновку про необхщносп державного регулювання використання природного середовища в умовах комушстичного суспiльства, вважаючи цю систему здатною виршити завдання охорони i збереження навколишнього природного середовища. Доволi близью за змютом були ще'1 про створення нових лiсiв, що мютилися у спiльнiй постановi Ради Мтс^в СРСР та ЦК ВКП(б) «Про план полезахисних люонасаджень, упровадження травопшьних сiвозмiн, будiвництва ставкiв i водойм для забезпечення високих i сталих врожшв у степових i люостепових районах европейсько'1 частини СРСР» вщ 20 жовтня 1948 р. Цей документ отримав назву «Сталшськш план перетворення природи» [5]. Вщповщно до ще'1 постанови по територiï Украши мала пройти «Бiлгородська» державна люова смуга довжиною 500 км i шириною 30 м по обох берегах рiчки Оверський Донець. До ïï складу мали ввшти насадження дубу, берези, тополiв, кущiв, серед супутшх культур - грушi, яблуш, вишнi. За перiод 1949 - 1965 рр. у республщ планувалося створити силами колгоств 791, 5 тис. га люу, силами радгоств - 105,1 тис. га захисних люопосадок. У цiлому по УРСР площа, зайнята пiд зеленими насадженнями, мала б збшьшитися на 1 млн га. Таке пщвищення люистосп територiï УРСР мало призвести до кардинально'1' змiни екологiчних рiвнiв бюлопчного рiзноманiття й полiпшення стану лiсiв, рослинного свiту, що, по сут^ було реалiзацiею концепцiï сталого розвитку.
Третш етап становлення дослiджуваноï концепцп охопив 60 - 80-ri роки ХХ ст., коли людство опинилося перед наявшстю й загрозою глобальних екологiчних катастроф. На територiï УРСР вщбулося декiлька потужних пилових бур, активiзувалися ерозiйнi процеси, якi завдали значно'1' шкоди сiльському господарству i знищили врожай у багатьох областях. Не випадково на цьому етат (30 червня 1960 р.) було прийнято Закон Украши «Про охорону природи Украшсько'1' РСР», ст. 1 якого покладала на вах користувачiв природних ресурав обов'язки щодо збереження, рацюнального використання й вiдтворення
флори й фауни [4]. Роздши IV i V цього Закону мютили завдання регламентацп охорони лiсiв, захисних лiсонасаджень, зелених зон mïct i селищ Украши.
У 1972 р. у Стокгольмi було проведено конференщю тд егiдою ООН «Людина й довкшля». Вщмшною рисою цього форуму стало те, що вперше на мiжнародному рiвнi за участю високих посадовщв обговорювалися питання рацiонального природокористування i збереження природи. Варто вщзначити деструктивну позищю СРСР, iнших сощалютичних краш, якi блокували проведення конференцп, намагаючись полiтизувати порушенi нею проблеми, хоча згодом вони приедналися до реалiзацiï ïï рiшень.
Новий поштовх у використаннi стратеги сталого розвитку пов'язаний з науково-технiчною револющею, що вiдкрила широкi можливостi застосування комп'ютерно'1 технiки. У 1972 р. вiдомi вченi Д. Х. й Д. Л. Медоуз тдготували доповщь Римського клубу, в якiй на пiдставi комп'ютерного моделювання розглянули наслщки рiзних сценарпв впливу соцiально-економiчних чинниюв на природнi системи. Крiм того, вони сформулювали пропозицп щодо тдвищення ефективностi матерiального виробництва, вирiшення сощальних питань, запропонувавши певну модель концепцп сталого розвитку. Обрання саме Римського клубу для проведення цього форуму не було випадковим, позаяк ця мiжнародна громадська оргашзащя, заснована 6 - 7 квгтня 1968 р., об'еднала представниюв св^ово!' пол^ично'1, фшансово'1, культурно'1 й науково'1 елiт, зробила ютотний внесок до вивчення перспектив розвитку бюсфери й до пропаганди гармошзацп вiдносин «людина - природа». Зазначеш iдеï отримали розвиток у наукових розвщках американського вченого К. Боулдшга (Boulding), який у 1973 р. опублшував статтю з розрахунками критичних меж впливу рiзних економiчних моделей на природу.
У цшому ж на третьому етат (який можна охарактеризувати як тдготовчий) вiдбулося накопичення наукових знань i створення вiдповiдного наукового пiдrрунтя. Ид впливом праць науковщв, лiтераторiв, еколопв у СРСР спостерiгаеться поступова змша свiдомостi суспiльства в бiк розумшня прiоритету екологiчних iнтересiв. Цей фактор у поеднанш з декiлькома серйозними еколопчними катастрофами, що сталися в СРСР, змусив комушстичну владу розпочати перегляд чинного законодавства й розроблення нового з урахуванням необхщност виршування еколопчних проблем. Так, питання охорони рослинного св^у знайшли вiдбиття в Люовому кодексi УРСР 1979 р., в постановi Ради Мiнiстрiв вщ 12 квiтня 1983 р. «Про Червону книгу СРСР» i в низщ постанов РМ УРСР, присвячених озелененню мют та шших населених пункпв Украши.
Четвертий етап розпочався з проведення в 1992 р. конференцп в Рю-де-Жанейро, на якш було прийнято 5 основних докуменпв, що визначили стратепю св^ового ствтовариства на декiлька наступних десятилiть: Загальну декларащю, що мiстить визначальнi принципи нащональних полiтик у данiй сфер^ Рамкову конвенцiя про змiну ^мату, Конвенцiю про бiорiзноманiття, Порядок денний на XXI ст. (Agenda-21), що включав робочi плани стосовно досягнення сталого розвитку, заяву щодо люових принцитв. Вiдмiнна риса конференцп - участь у ïï робо^ 10-ти президенпв, 20 мiнiстрiв закордонних справ та шших вищих керiвникiв рiзних держав.
Наступним практичним кроком у реалiзацiï концепцп сталого розвитку стало прийняття Генеральною Асамблеею ООН 18 вересня 2002 р. документа «Цш розвитку тисячол^я» («Millenium Development Goals»). На краш-учасниць покладалися зобов'язання до 2015 р. забезпечити збалансований еколопчний розвиток, тобто включити принципи сталого розвитку до нащональних стратегш та еколопчних програм, зупинити процес втрати природних ресурав. На реалiзацiю його ршень свiтовим спiвтовариством було видшено кошти в розмiрi вiд 35 до 76 млрд доларiв США.
У 2002 р. в м. Йоганнесбурзi вщбувся Всесвiтнiй самiт зi сталого розвитку, завданням якого було тдбиття пiдсумкiв роботи за десятирiччя, що минуло пiсля конференцп в Рю-де-Жанейро. Результатом цього форуму стало прийняття «Плану виконання дш», що складаеться з 10-ти роздшв. Один з них присвячено охорош й
рацюнальному використанню природних pecypciB, основним елементом яких е рослинний
CBiT.
Незважаючи на активну позицiю мiжнародноï спшьноти, в Укршш досi не розроблено нацюнальну концепцiю сталого розвитку й не визначено стратегию iмплементацiï пщписаних угод. Цiлком зрозyмiло, що щ положення стосуються й питань охорони рослинного св^у. Доказом цього е той факт, що в Законах Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» [1; 1991. - № 41. - Ст. 546], «Про природно-заповщний фонд» [1; 1992. - № 34. - Ст. 502], «Про рослинний свгг» [1; 1999. - № 22-23. -С. 198], у Рамковш конвенцп про охорону i сталий розвиток Карпат [1; 2004. - № 32. -Ст. 383] зазначено'1' концепцп бракуе, i лише в Закош Украши «Про екологичну мережу» (2004 р.) [1; 2004. - № 45. - Ст. 502], у ст. 2 вказуеться на необхщшсть забезпечення збалансованого розвитку Украши, сталого використання люових ресурйв; п. 1 ч. 2 ст. 19 зобов'язуе постшних лiсокористyвачiв забезпечувати охорону, захист, вщтворення люових насаджень i пщвищення ïx продуктивности на принципах сталого розвитку; у ст. 34 пщкреслюеться необхщшсть ведення люового господарства на засадах сталого розвитку.
На сьогодш единим кроком, зробленим у цьому напрямку, е прийняття постанови Кабшету МЫс^в Украши вщ 26 кв^ня 2003 р., № 634 «Про затвердження Комплексно'1' програми реалiзацiï на нацюнальному рiвнi рiшень, прийнятих на Всесвiтньомy самiтi зi сталого розвитку, на 2003 - 2015 роки» [3]. На жаль, згщно з ршенням КМУ вщ 22 червня 2001 р., № 704 цей нормативно-правовий акт втратив чиншсть, проте проблема реалiзацiï сталого розвитку й сьогодш залишаеться актуальною й потребуе свого виршення.
Розгляд змюту вказано'1' Постанови КМ Украши вщ 26 квiтня 2003 р. дозволяе виокремити 7 завдань щодо реалiзацiï розглядувано'1' концепцп, якi можуть бути актyалiзованi стосовно сфери охорони й використання рослинного св^у, а саме:
1. Прийняти нацюнальну концепщю i стратегию сталого розвитку. Основною щеею зазначених докyментiв мае бути посилення ролi рослинного свiтy у збереженш довкiлля й у вiдносинаx «людина - рослинний свiт». Це означае необхщшсть створення ново! моделi управлшня охороною й використанням рослинного св^у, яка поеднувала б досягнення економiчниx, соцiальниx та екологiчниx цiлей без шкоди для довкiлля. У зв'язку iз цим заслуговуе на увагу радянський досвщ прийняття нормативно-правових актив, що регламентували довгостроковi плани використання лiсiв.
У реалiзацiï вказаного напрямку суттеву допомогу може надати пщготовлена у 2012 р. НАНУ доповщь «Нацiональна парадигма сталого розвитку Украши», яка мютить вимогу внесення до чинного законодавства коректив, пов'язаних з реалiзацiею концепцп сталого розвитку. Як оргашзацшш заходи пропонуеться вiдновити роботу Нацiональноï комiсiï зi сталого розвитку i закршити опрацювання стратеги збереження рослинного св^у за кожним регионом краши. До числа необxiдниx заxодiв слiд вiднести: (а) монiторинг рослинного св^у, (б) ведення державного кадастру, (в) створення боташчних колекцiй, (г) контроль за промисловою закyпiвлею й реалiзацiею рослиннох продукци, (д) пропаганду еколопчного виховання i знань.
2. Внести корективи до Закону Украши «Про рослинний свт> i до шших законодавчих актiв, якi забезпечили б гармошзащю соцiальниx, економiчниx та еколопчних iнтересiв сyспiльства. Виконання цього завдання слiд розпочати з перегляду нормативiв, що регламентують використання рослинного св^у. Важливим моментом при цьому е лшвщащя мiжвiдомчиx бар'ерiв, що заважають ефективно поеднувати розв'язання проблем використання рослинного св^у з охороною довкшля, i створення генетичних резерва™ об'ектiв рослинного свiтy, завдання яких полягае у збереженш природного стану так званих еталонних територш у 4-х природних зонах - гирськш, височиннш, люостеповш i степовiй.
3. Сформувати банк даних i кадастр проблемних територш по вйх репонах Украши. Особливо важливого значення слщ надати територiям, на яких розташоваш великi промисловi пiдприемства, небезпечнi виробництва та iншi об'екти, що роблять значш
обсяги шкщливих викидiв. Наприклад, у Донецькш областi промисловi техногеннi ландшафти займають 13 % територп, на яких повшстю зникла природна рослиннiсть. З огляду на це доцшьно формувати регюнальш кадастри таких територiй й нам^ити обсяги рекультивацп земель.
4. Створити систему мошторингу об'ектiв рослинного св^у. Доволi серйозною проблемою, що гальмуе прийняття нормативно-правових актив у цш царинi, е брак вщомостей про видовий i вiковий склад об'екпв, ареал розповсюдження рослинностi та ïï еколопчний стан. Основними завданнями мошторингу е оргашзащя регулярних спостережень за станом флори, прогнозування можливих змш, забезпечення оргашв державноï виконавчоï влади й органiв мiсцевого самоврядування потрiбною iнформацiею, пiдготовка науково-обгрунтованих рекомендацш для прийняття управлiнських рiшень. Доцшьно використовувати юнуючий правовий досвiд. На сьогодш в Укршш дiе такий нормативно-правовий акт, як постанова КМ Украши вщ 20 серпня 1993 р., № 661 «Про затвердження Положення про мошторинг земель». З огляду на це рекомендуеться прийняти аналопчний документ, який регулював би питання мошторингу рослинного св^у.
5. Активiзувати формування в населення усвщомлення щнносп й необхщност охорони об'екпв рослинного св^у. Реалiзацiя цього завдання може бути виконана шляхом використання 4-х методiв, а саме: (а) здшснення природоохоронноï пропаганди у вищих навчальних закладах, школах, на шдприемствах та в органiзацiях; (б) проведення громадського контролю шляхом участi громадян у дiяльностi природоохоронних органiзацiй, контролю за роботою еколопчно небезпечних шдприемств та оцiнювання ïx впливу на навколишне природне середовище; (в) участь громадськост в експертизi проектiв, оргашзацш, будiвельних об'ектiв, оцiнюваннi ïx впливу на довкшля; (г) проведення м^инпв, збирання шдпиав, подання петицiй до державних структур та оргашв мюцевого самоврядування щодо збереження рослинного св^у.
6. Забезпечити належне фшансування розвитку науково-методичноï бази дослiджень зi сталого використання природних ресурав i рослинного св^у. Завданням юридичноï науки е шдготовка нормативно-правових актiв, що регламентують розв'язання гострих ресурсно-еколопчних проблем, дослщження проблем еколопзацп технологiчних процесiв i запровадження ресурсозбер^аючих технологiй.
7. Активiзувати втiлення в життя заходiв у галузi мiжнародноï спiвпрацi Укра^ни з Комiсiею ООН з питань сталого розвитку для виршення проблеми впровадження принцишв сталого розвитку. На сьогодш Украшою ратифiковано понад пiвтора десятка документив, пов'язаних з охороною рослинного свгту. З урахуванням цього постае завдання гармошзувати положення цих договорiв з чинним законодавством, реалiзацiя якого може надати значну допомогу Укршш у фшансуванш заходiв з охорони i збереження об'ектив флори. Багато мiжнародних договорiв мiстять пункт, зпдно з яким, якщо об'ект визнано маючим юторичну, природну, культурну чи естетичну щншсть, мiжнародне спiвтовариство може видшити кошти на його утримання.
Пщсумовуючи проведене дослiдження, робимо певш висновки.
Сучасний стан об'ектiв рослинного св^у Укра^ни охарактеризовано як критичний через постшне зменшення кiлькостi ïх видiв, скорочення площ, зайнятих його об'ектами, деградащю його стану, зниження стшкосп природноï флори.
Видiлено 4 етапи розвитку i становлення концепцп сталого розвитку: перший (кшець XVIII - початок XIX ст.) - зародження iдеï про необхщшсть урахування можливостей природи; другий пов'язано iз працями В. I. Вернадського, присвячених виршенню проблеми ноосферного розвитку; третш охоплюе 60 - 80-Ti роки ХХ ст. i характеризуеться прийняттям Закону «Про охорону природи Украïнськоï РСР» (1960 р.), а також розробленням сценарпв впливу соцiально-економiчних чинниюв на природш системи; четвертий розпочався з проведення в 1992 р. конференцп в Рю-де-Жанейро, на якш було прийнято 5 основних докумешив, що визначили стратепю свiтовоï спшьноти на декiлька наступних десятилiть.
Показано уривчастють (а то й брак) системного пщходу до правового регулювання втшення концепцп сталого розвитку в Укршш. Так, постанова Кабшету Мтс^в Украши вщ 26 квiтня 2003 р. за № 634 «Про затвердження Комплексно! програми реалiзацп на нацюнальному рiвнi рiшень, прийнятих на Всесв^ньому самiтi зi сталого розвитку, на 2003
- 2015 роки» була скасована у 2011 р. На пiдставi розгляду тексту документа сформульовано 7 завдань з реалiзацii за сучасних умов в Укршш розглядувано! концепцп.
Список Mimepamypu: 1. Вщомосп Верховно! Ради Украши. 2. Науково-практичний коментар Люового кодексу Украши / Г. I. Балюк, А. П. Гетьман, Т. Г. Ковальчук; за ред. Г. I. Балюк. - К.: Юршком 1нтер, 2009. - 368 с. 3. Про затвердження Комплексно! програми реалiзацii на нацюнальному рiвнi ршень, прийнятих на Всесв^ньому самт зi сталого розвитку, на 2003-2015 роки: пост. КМУ вщ 26.04.2003 р., № 634. 4. Про охорону природи Украшсько! РСР: Закон УРСР вщ 30.06.1960 р. // Вщом. Верхов. Ради УРСР. - 1960. - № 23.
- Ст. 175. 5. Сталинский план преобразования природы. Великие стройки коммунизма: сб. док. - М. : Гос. издат. полит. лит., 1952. - 86 с. 6. Фурдичко О. I. Люова галузь Украши у контексп збалансованого розвитку: теоретико-методолопчш, нормативно-правовi та оргашзацшш аспекти / О. I. Фурдичко, В. В. Лавров. - К. : Основа, 2009. - 424 с.
РЕАЛИЗАЦИЯ КОНЦЕПЦИИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ В СФЕРЕ ОХРАНЫ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РАСТИТЕЛЬНОГО МИРА Гиренко И. В.
В статье рассматривается становление и этапы формирования концепции устойчивого развития в сфере охраны и использования растительного мира, показано ее отражение в нормативно-правовых актах, принятых в СССР и в независимой Украине. Раскрыто содержание 7-ми задач, которые необходимо реализовать с целью внедрения принципов устойчивого развития в действующее законодательство по охране растительного мира.
Ключевые слова: устойчивое развитие, правовое регулирование, нормативно-правовой акт, охрана и использование растительного мира.
IMPLEMENTION OF THE CONCEPT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN THE
PROTECTION AND USE OF VEGETATION Girenko I. V.
The article deals with background and the stages of formation the concept of sustainable development, its reflection in legal acts on vegetation adopted by the Soviet Union, the independent Ukraine is shown. The content of the seven tasks and principles of sustainable development that should be implemented to the current legislation for the protection of vegetation.
Key words: sustainable development, regulation, legal act, protection and use of vegetation.
Надтшла доредакцИ 03.12.2013 р.
