CC BY
10
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ НЕКОТОРЫХ ПАРАМЕТРОВ КИНЕТИКИ МИТРАЛЬНОГО КОЛЬЦА И ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ СВОЙСТВ ЭРИТРОЦИТОВ ПРИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ, ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА И РАЗНЫХ ПАТТЕРНАХ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА Михалев К.А.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, митральное кольца, эритроцит, паттерн ремоделирования, левый желудочек
В работе приведены результаты обследования 64 больных АГ и ИБС. Были проведены общеклиническое, антропометрическое, эхокардиографическое исследования, определение показателей функционального состояния эритроцитов (деформабельность, коэффициент относительной вязкости). Стратификация пациентов на 3 паттерна ремоделирования ЛЖ была проведена на основании средних значений ранних диастолических скоростей септальных и латерального отделов МК и факта повышения КДДН. Установлено, что континуум паттернов ремоделирования ЛЖ в условиях повышения КДДН характеризуется прогрессированием его дилатации, гипертрофии, ДД и нарушений кинетических параметров МК, которые ассоциируются с ухудшением показателей функционального состояния эритроцитов.
Summary
INTERRELATIONS OF SOME PARAMETERS OF MITRAL ANNULAR KINETICS AND FUNCTIONAL PROPERTIES OF ERYTHROCYTES IN ARTERIAL HYPERTENSION, CORONARY HEART DISEASE AND DIFFERENT LEFT VENTRICULAR REMODELING PATTERNS Mikhaliev K.O.
Key words: hypertension, coronary heart disease, mitral annulus, erythrocyte, remodeling pattern, left ventricle.
This research involved 64 patients with hypertension and coronary heart disease who had been carried out general clinical, anthropometric, echocardiographic examinations. There were measured such parameters of functional properties of erythocytes as their deformability and relative viscosity index. Patients were stratified into 3 patterns of LV remodeling according to average values of early diastolic rate of septal and lateral mitral annulus and increasing of LV end-diastolic filling pressure (EDFP). It was observed that the continuum of patterns of LV remodeling was characterized by increasing of LV EDFP, LV dilatation, hypertrophy, diastolic dysfunction and disturbances of the kinetic parameters of mitral annulus. These changes were associated with deterioration of functional profile in red blood cells.
УДК 616.12-008.331.1 -085.225.2]: 577.1 Петринич O.A.
ВАСТОСУВАННЯ S-АМЛОДИШНУ ТА Й0Г0 КОМЫНАЦМ В Л13ИН0ПРИЛ0М У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТ0Н1ЧНУ ХВОРОБУ: ВПЛИВ НА ГЕМ0ДИНАМ1КУ ТА МЕТАБ0Л1ЧН1 ПОКАЗНИКИ
Буковинський державний медичний уыверситет, м.Чершвц1, Украша
Мета docAidoKenna. Вивчити вплив S-амлодипту та його комбтацй з лгзиноприлом на гемоди-намту та метабол1чт показники у хворих на гтертотчну хворобу (ГХ). Матергали i методи. Обстежено 44 хворих на ГХ I-II стадш, у яких вивчали показники apmepiajibHozo тиску (AT), iu-султорезистентност{ (IP), вуглеводного та лт1дного обмту, eMicm фактора некрозу пухлин-а (TNF-a), пероксидне окиснення л{тд{в (ПОЛ) та антиоксидантний захист (АОЗ), pieeub ктце-вих метабол1т1в монооксиду ттрогену (NO), систему гемостазу та протеол1тичну активтстъ Kpoei в динамщ{ лтування. Контролъну групу склали 24 практично здоровг особи, репрезента-mueui за втом i статтю. Одержат резулътати. Встановлено, що монотератя S-амлодиптом дозволяе знизити систол1чний та д1астол1чний AT до цшъового р{вня у 54,17 % та 45,83 % хворих на ГХ eidnoeiduo, a nid впливом комбтованого антигтертензивного лтування цшъов{ pieui AT досягаютъся у 90 % хворих. Монотератя S-амлодиптом та комбтоване лтування не впли-вали на показники IP, вуглеводного та лт1дного обмту, eMicm TNF-a, ктцевих метабол1т1в NO, однак знижували ПОЛ, тдвищували АОЗ. Лтування S-амлодиптом покращувало ф{бринол{з, а комбтована тератя додатково зменшувала pieeub ф{бриногену, тдвищувала активтстъ анти-тромбту III, знижувала л{зис низъкомолекулярних бштв у хворих на ГХ. Висновки. S-амлодипт та його комбтащя з л{зиноприлом позитивно впливаютъ на гемодинамту та метабол1чт показники у хворих ГХ без випадтв поганог nepeuocuMocmi лтування.
Ключов1 слова: ппертошчна хвороба, лкування, S-амлодишн, л1зиноприл, фактор некрозу пухлин-а.
Вступ ею 3 найбтьш актуальних проблем сучасно'Г
Лкування артер1альноГ ппертензм (АГ) е оды- кардюлош", що пов'язано з високою поширенютю
АГ в Укра'1'Hi та значною ктькютю и ускладнень [1, 2, 3]. В якосп антиппертензивних препарате першо'Г лжи широко використовуються антагош-сти кальцш (АК) тривалоТ дП' дигщроп1ридиново-го ряду, у рол1 класичного представника яких в сучасних багатоцентрових дослщженнях най-бтьш часто використовуеться амлодипш, до недолив якого належить поява периферичних на-бряк1в. Вплинути на вказану проблему дозволяе змша структури амлодигмну, осктьки у cyMimi ¡зомер1в амлодигмну саме S(-) ¡зомер мае каль-цшблокуюч1 властивосп, a R(+) ¡зомер е або не-активним, або тим, що вщповщае за появу не-бажаних ефект1в. 1снуе також альтернативна думка, що саме завдяки наявносп двох ¡зомер1в можпив1 Bci Ti терапевтичш властивосп амлоди-гпну, як1 на даний час вивели цей препарат на лщируюч1 позици у лкуваны АГ та профтактиц1 серцево-судинних катастроф [9], осктьки R-енантюмер амлодипшу не е фармаколопчно ¡нертним, a flie через кшш-залежы мехашзми, викликаючи надлишковий синтез монооксиду Hi-трогену (NO) кл1тинами ендотелш [14], захисна роль якого полягае у вазодилатаци, антипролн феративнш, антиапоптотичнш, антитромботич-нш д1ях тощо, однак i зумовлюе появу набряюв
НИЖШХ КШЦ|ВОК.
У численних клш1чних дослщженнях (ALLHAT, INVEST, ASCOT) доведено переваги вико-ристання комбшованоТ антиппертензивноТ тера-niV перед монотерап1ею. Поеднане застосування амлодишну та ¡АПФ - л1зиноприлу - розгляда-еться як рацюнальна комб1нац1я антиппертензивних препарат1в, яка волод1е високою безпекою та ефективнютю, високими органопро-текторними властивостями, швелюе no6i4Hi явища, як1 виникають при монотерапи даними препаратами, е метабол1чно нейтральною. Оц1н-ка ефективност1 S-амлодишну, у т.ч. в пор1внянн1 з рацем1чним амлодип1ном, проводилась у кть-кох клш1чних дослщженнях [4, 5, 6, 8, 12, 13], проте у лп"ератур1 ми не знайшли вщомостей щодо комплексного вивчення впливу S-амлодип1ну та його комб1нацП' з л1зиноприлом на показники ¡нсул1норезистентност1 (IP), запального статусу, пероксидного окиснення лтщ1в (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ), вмют NO, стан гемостазу та протеол1тичноТ активносп кров1 у хворих на ппертошчну хворобу (ГХ).
Мета досл1джснни
Вивчити вплив л1вообертаючого ¡зомеру ам-лодип1ну та його комбшаци з л1зиноприлом на гемодинамку, показники IP, вуглеводного та лн пщного обмшу, вмют фактора некрозу пухпин-а (TNF-а), ПОЛ та АОЗ, р1вень кшцевих метаболн т1в NO, систему гемостазу та протеол1тичну ак-тивнють кров1 у хворих на ГХ.
Матср1али i методи досладження
Обстежено 44 хворих на ГХ 1-11 стадш, з яких 24 пац1енти впродовж 1 мюяця приймали л1во-
обертаючий ¡зомер амлодипшу „Азомекс" («Ак-тавю», 1нд1я) у початковш доз1 2,5 мг/добу (пщ-група А), а у 20 хворих впродовж 1 мюяця засто-совували комбшацш л1вообертаючого ¡зомеру амлодип1ну в аналопчн1й доз1 з л1зиноприлом 10 мг/добу (пщгрупа Б). Контрольну групу скпали 24 практично здоров1 особи, репрезентативн1 за Bi-ком i статтю.
Серед обстежених хворих на ГХ пщгрупи А було 12 жшок та 12 чолов1к1в. Середня трива-лють ГХ становила 6,93±1,70 року, середнш BiK хворих - 50,93±1,54 року. I стадш ГХ д1агносто-вано у 4 хворих, ГХ II стади - у 20 пац1ент1в. За р1внем AT м'яка АГ мала мюце у 10 хворих, по-м1рна - у 14 хворих. Пщгрупа Б включала 13 жн нок та 7 чолов1к1в з середньою тривалютю ГХ 8,64±1,87 року, вком 52,73±2,75 року. У 2 хворих д1агностовано I стадш ГХ, у 18 - II стадш ГХ. М'яка АГ мала мюце у 1 хворого, пом1рна - у 15 хворих, у 4 хворих на ГХ встановлено тяжку АГ. До лкування та через 1 мюяць прийому препарату вам хворим на ГХ проводили клш1чне та лабораторно-шструментальне обстеження.
Д1агноз ГХ верифкували з використанням критерив, рекомендованих ВООЗ/М1жнародним Товариством ПпертензП' (1999), Украшським то-вариством кардюлопв (2008) [7, 11].
Переносимють лкування вважали вщмшною за вщсутност1 поб1чних ефект1в; доброю, коли про поб1чну дш повщомляли пац1енти при Тх опитуванн1; пом1рною, якщо про no6i4Hi ефекти пац1енти повщомляли з власноТ ¡нщ1ативи; поганою при перериванш лкування внаслщок появи поб1чноТди л1к1в [10].
Офюне вим1рювання систол1чного (CAT) та д1астол1чного (ДАТ) артер1ального тиску проводили на початку дослщження пюля 7-денно'|' (у раз1 необхщностО вщмши Bcix антиппертензивних препарат1в. Вим1рювали AT у положены сидячи пюля 5-хвилинного вщпочинку 3 рази з ¡н-тервалом 2-3 хв. Визначали середне з 3-х вимн рювань. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали пюля другого вим1рювання.
Кров для 6ioxiMi4Horo дослщження брали з лн ктьовоТ вени вранц1 натще через 12 годин пюля останнього прийому Тжк Концентрацш глюкози (ммоль/л) у плазм1 венозноТ кров1 визначали глюкозооксидазним методом. Р1вень у кров1 ¡н-сулшу та С-пептиду натще визначали з використанням стандартних радю1мунолопчних набор1в ф1рми Drg international inc (США) методом ¡му-ноферментного анал1зу. Для оцшки ступеня ре-зистентносп до ¡нсулшу визначали показник HOMA-IR.
Стан лтщного обмшу вивчали шляхом визна-чення загального холестеролу (ХС), холестеро-лу лтопротеш1в високоТ щтьносп (ХС ЛПВЩ), триацилглщерол1в (ТГ) з використанням fliamoc-тичних стандартних набор1в ф1рми „Simko Ltd" (м. Льв1в). Р1вень холестеролу лтопротеш1в ни-зько'Г щтьност1 (ХС ЛПНЩ) визначали за формулою W. Friedewald. Концентрацш цитокшу
TNF-a визначали шляхом проведения ¡мунофе-рментного дослщження з використанням набору реагент1в ф1рми „Вектор Вест", Новосиб1рськ (Роая).
Вм1ст у кров1 продукте ПОЛ - сполук з ¡зольо-ваними подвшними зв'язками (1ПЗ), д1енових кон'югат1в (ДК), кетод1ешв та спряжених TpicHiB (КСТ), малонового альдепду (МА) плазми та еритроцит1в, глутатюну вщновленого (ГВ), глута-тюнпероксидази (ГП), глутатюн-Б-трансферази (ГТ), каталази (КТ) вивчали за загальноприйня-тими методиками. Стан ендотел1альноТ функци оцшювали шляхом визначення продукцП' NO в орган1зм1 за сумарним р1внем його кшцевих метаболтв (нпртчв та штрафе) в плазм1 кровк
Концентрацш ф1бриногену (ФГ) в плазм1 кров1, активн1сть антитромбшу III (AT III), стан сумарноТ ф1бринол1тично'|' активносп (СФА), ферментативного (ФФА) та неферментативного (НФА) ф1б-ринол1зу, Хагеман-залежного ф1бринол1зу (ХЗФ), потенцшноТ активност1 плазмшогену (ПАП) в плазм1 кров1, XIII фактора, активнють протеол1зу за л1зисом азоальбумшу, азоказешу, азоколу визначали за допомогою стандартних набор1в фн рми „Simko Ltd" (Украша).
Достов1рнють змж у динамщ1 лкування в раз1 нормального розподту у виб1рках визначали за парним критер1ем Стьюдента, в ¡нших випадках застосовували парний Т-критерш Уткоксона. Вщмшнють м1ж ви&рками вважалася статистич-но в1ропдною при р<0,05.
Результати та iix обговорення
Анал1зуючи показники гемодинамки, ми спо-стер1гали позитивний ефект лкування у двох пщгрупах дослщжуваних. У хворих пщгрупи А офюний CAT, який до лкування становив у серед ньому 160,70±3,58 мм рт.ст. через 1 мюяць знизився до 136,30±2,31 мм рт.ст. (на 24,40 мм рт.ст. або 15,18 %, р<0,001), офюний ДАТ - вщ-повщно вщ 98,00±1,68 мм рт.ст. до 87,00±1,07 мм рт.ст. (на 11 мм рт.ст. або 11,22 %, р<0,001), пульсовий AT (ПАТ) - вщ 62,67±3,48 мм рт. ст. до 49,33±1,88 мм рт. ст. (на 13,34 мм рт.ст. або 21,29 %, р<0,001).
За вихщними показниками офюного AT XBopi на ГХ пщгрупи Б в1рогщно р1знилися з патентами пщгрупи А вищим р1внем CAT. У динамщ1 ль кування у niflrpyni Б встановлено в1ропдне зни-ження офюних CAT вщ 172,30±3,53 мм рт. ст. до 135,50±3,05 мм рт. ст. (на 36,80 мм рт.ст. або 21,36 %, р<0,001), ДАТ вщ 99,55±1,96 мм рт. ст. до 84,55±2,56 мм рт. ст. (на 15 мм рт.ст. або 15,07 %, р<0,001), ПАТ вщ 72,73±3,59 мм рт. ст. до 50,91 ±2,77 мм рт. ст. (на 21,82 мм рт.ст. або 30,00 %, р<0,001).
За даними нашого дослщження зниження CAT та ДАТ до цтьового р1вня пщ впливом моноте-pani'i л1вообертаючим ¡зомером амлодипшу в до-3i 2,5 мг/добу встановлено у 13 (54,17 %) та 11 oci6 (45,83 %) вщповщно. Yci XBopi, яю потребу-вали у подальшому застосування комбшованоТ
терапи, мали пом1рну АГ. У хворих на ГХ пщгрупи Б пщ впливом комбшованого антиппертензи-вного лкування цтьов1 piBHi CAT та ДАТ досяг-нуто у 18 oci6 (90 %), що е в1рогщно вищим nopi-вняно з результатом у A niflrpyni хворих на ГХ (р<0,05 для CAT, р<0,01 для ДАТ). У 2 хворих (10 %) з тяжкою АГ цтьових piBHiB CAT та ДАТ не було досягнуто. На фош проведеного лку-вання у пац1ент1в обох пщгруп не зареестровано рефлекторноТ тахкарди, про що свщчили показники ЧСС на етапах спостереження до та пюля лкування: у niflrpyni А 69,88±1,58 уд/хв та 72,07±1,57 уд/хв, у niflrpyni Б - 65,64±1,66 уд/хв та 67,64±1,43 уд/хв вщповщно.
Вважають, що АК та ¡нпбпчэри анпотензинпе-ретворюючого фермента (АПФ) е метабол1чно нейтральними препаратами, як1 не зумовлюють негативного впливу на толерантнють до вугле-BOfliB, не попршують показники глкеми у пац1ен-TiB з цукровим д1абетом, не впливають на чутли-BicTb тканин до ¡нсулшу, нейтральы щодо показ-ниюв лтщного обмшу. В динамщ1 лкування Bipo-гщних 3MiH BMicTy глюкози натще, базального ¡н-сулшу, С-пептиду, показника HOMA-IR, piBHiB ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, TNF-a у хворих на ГХ пщгруп А та Б не вщзначено (р>0,05), що пщтверджуе висновок про метабол1чну ¡нерт-HiCTb S-амлодипшу та його комбшаци з л1зиноп-рилом. Ч1тких 3MiH р1вня глюкози, ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ в динамщ1 лкування не спо-стер1галося i в ¡нших дослщженях, присвячених S-амлодипшу [2, 3, 5, 8, 12].
Вплив лкування л1вообертаючим ¡зомером амлодишну та його комбшац1ею з л1зиноприлом впродовж 1 мюяця на показники ПОЛ та АОЗ, pi-вень кшцевих метаболтв NO у хворих на ГХ наведено у таблиц 1. При анал1з1 отриманих результате встановлено, що пац1енти обох пщгруп до лкування в1ропдно не р1знилися за показниками, що вивчалися (р>0,05). Як монотерашя, так i комбшоване лкування впродовж 1 мюяця призвели до BiporiflHoro зниження вмюту сполук з 1ПЗ, МА у плазму пщвищення р1вня ГВ, активное^ глутатюнзалежних фермент1в та каталази. У випадку ферментативной' ланки АОЗ вщбулося не лише покращення показниш, а й Тх нормалн зац1я. Амлодишн е донатором протон1в, як1 видн ляються в оточуюч1 тканини, з чим i пов'язують його антиоксидантш властивостк У свою чергу е лопчним те, що застосування препарате, Mi-шенню дм яких е АПФ, супроводжуватиметься зниженням процеав пероксидаци, осктьки анп-отензин II пщвищуе AT та ¡ндукуе оксидативний стрес.
Вмют кшцевих метаболтв NO у динамщ1 л1ку-вання S-амлодипшом та його комбшац1ею з лн зиноприлом впродовж 1 мюяця в1ропдно не 3Mi-нювався, одн1ею з причин чого е i те, що актива-ц1я продукцГ|' NO вщбуваеться лише за рахунок правообертаючого енантюмеру амлодип1ну через кшш-залежш механ1зми.
Важлива роль порушень гемокоагуляци у хво-
рих на ГХ в прогресуванш захворювання, розви-тку атеротромботичних ускладнень визначае необхщнють урахування впливу лкування на систему гемостазу. У пщгруш А монотерап1я Б-амлодишном впродовж 1 мюяця призвела до вн рогщного зростання ФФА (на 12,20 %) та ХЗФ (на 5,64 %), однак не нормал1зувала Тх (таблиця 2). Показники протеол1тичноТ активност1 кров1 пщ впливом лкування л1вообертаючим ¡зомером амлодишну не змшювалися (р>0,05). У хворих на ГХ шдгрупи Б встановлено в1рогщне змен-шення р1вня ФГ (на 21,49 %) та зростання актив-
ное^ АТ III (на 21,69 %), як1 шеля використання комбшованого антиппертензивного лкування не вщр1знялися вщ показниюв у практично здоро-вих оаб. Спостер1галося в1рогщне збтьшення СФА (на 6,83 %), ФФА (на 12,05 %), зростання ХЗФ (на 5,07 %) та ПАП. Застосування Б-амлодишну в комбшаци з л1зиноприлом впродовж 1 мюяця призвело до в1ропдного зниження протеолп"ичноТ активност1 кров1 за л1зисом низь-комолекулярних бтк1в (на 3,82 %), але не впли-вало на показники л1зису азоказешу та азоколу.
Таблиця 1
Показники пероксидного окиснення лмд1в та антиоксидантного захисту, р'тень юнцевих метабо-л/'т/'в N0 у хворих на г'тертонЫну хворобу л/<Э впливом л'тування л'тообертаючим ¡зомером амлоди-
п'1ну та його комб/нац/сю з л/зиноприлом впродовж 1 м'юяця (М±т)
Показник Контрольна трупа, п=24 Пщгрупа А, п=22 Пщгрупа Б, п=19
До л1кування П1сля л1кування До л1кування П1сля л1кування
Сполуки з 1ПЗ, Е22о/мл кров1 4,28±0,24 6,14±0,20* 5,88±0,11*/** 6,15±0,20* 5,63±0,16*/**
ДК, Е232/мл кров1 2,16±0,10 2,79±0,07* 2,72±0,07* 2,98±0,11* 2,83±0,08*
КСТ, Е27в/мл кров1 0,79±0,03 0,99±0,04* 1,02±0,04* 0,99±0,06* 0,98±0,05*
МА еритроци"пв, мкмоль/л 6,58±0,38 8,43±0,33* 8,56±0,32* 8,98±0,51* 8,28±0,29*
МА плазми, мкмоль/л 2,40±0,23 5,21±0,31* 4,40±0,24*/** 4,61 ±0,25* 4,11±0,23*/**
ГВ, ммоль/л 0,84±0,03 0,67±0,03* 0,73±0,02*/** 0,69±0,02* 0,75±0,01*/**
ГП, нмоль ГВ за 1 хв на 1г Нв 187,20±10,73 162,29±4,94* 188,90±7,23** 164,32±4,33 192,80±5,51**
ГТ, нмоль ГВ за 1 хв на 1 г Нв 137,80±4,84 124,91±3,35* 139,50±2,61 ** 128,30±4,22 140,20±2,15**
Каталаза, мкмоль за 1 хв на 1г Нв 16,21±0,05 14,03±0,76* 16,23±0,64" 14,17±0,62* 16,17±0,54**
Кшцев1 метабол1ти N0, мкмоль/л 20,02±0,65 16,42±0,78* 16,41 ±0,63* 15,77±0,55* 16,02±0,46*
Прим1тки: *- рЬниця в1рог1дна пор1вняно з показником у грут контролю (р<0,05);
** - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником у хворих на ГХ до л/кування (р<0,05).
Таблиця2
Показники прокоагулянтноУ, антикоагулянтно)', ф/'бринот'тичноУ та протеол/тичноУ активност/ кров/ в хворих на г 'тертонЫну хворобу л/<Э впливом л'мування л'тообертаючим ¡зомером амлодишну
та його комб'шащею з л/зиноприлом впродовж 1 м'юяця (М±т)
Контрольна Пщгрупа А, Пщгрупа Б,
Показник група, п= 22 п= 19
п=24 До лкування Пюля лкування До лкування Пюля лкування
Ф1бриноген, г/л 2,99±0,17 3,35±0,24 2,83±0,11 3,63±0,27* 2,85±0,16**
Активн1сть АТ III, % 102,05±2,67 89,40±3,83* 95,27±3,25 86,20±4,50* 104,90±2,54**
СФА, мкг азоф1брину/мл х год 1,53±0,07 1,58±0,05 1,67±0,04 1,61 ±0,04 1,72±0,07**
ФФА, мкг азоф1брину/мл х год 1,14±0,04 0,82±0,03* 0,92±0,02*/** 0,83±0,02* 0,93±0,02*/**
НФА, мкг азоф1брину/мл х год 0,39±0,03 0,76±0,02* 0,75±0,02* 0,78±0,02* 0,79±0,05*
ХЗФ, хв 20,12±0,61 33,86±0,54* 31,95±0,49*/** 33,32±0,51* 31,63±0,34*/**
ПАП, хв 15,16±0,29 16,35±0,14* 16,16±0,15* 16,54±0,12* 16,11±0,15*/**
XIII фактор, % 83,51 ±2,20 68,95±1,92* 73,09±1,64* 72,42±1,71* 73,26±2,23*
Шзис азоальбумшу, мкг азоальбумшу/мл х год 3,22±0,12 4,01±0,08* 4,09±0,07* 3,93±0,07* 3,78±0,08*/**
Шзис азоказеТну, мкг азоказе'шу/мл х год 3,54±0,14 3,94±0,08* 3,93±0,09* 4,02±0,11* 3,97±0,09*
Шзис азоколу, мкг азоколу/млхгод 0,99±0,07 1,12±0,04 1,07±0,03 1,14±0,04 1,17±0,06
Прим1тки: *- рЬниця в1рог1дна пор1вняно з показником у грут контролю (р<0,05);
** - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником у хворих на ГХ до л:кування (р<0,05).
Покращення ф1бринол1зу у хворих на ГХ ймо-в1рно вщбуваеться за рахунок зниження базаль-но'Г експреси ендотел1ем ¡нпб1тора активатора плазмшогену-1, синтез якого зростае зокрема пщ впливом анпотензину II.
Переносимють лкування у вах пац1ент1в пщ-групи А була вщмшною: поб1чн1 ефекти не спо-стер1галися. У пщгруп1 Б двое оаб поскаржилися на появу сухого кашлю, у одного хворого вияв-
лено пастозшсть нижых кшц1вок. В цтому у хворих на ГХ пщгрупи Б переносим1сть була вщмшною у 17 пац1ент1в (85 %) та пом1рною у 3 ос1б (15 %). Випадш поганоТ переносимост1 лкуван-ня, яка потребувала його переривання внаслщок появи поб1чноТ дм л1к1в, не спостер1галося.
Висновки
1. Монотерап1я л1вообертаючим ¡зомером ам-
лодипшу В fl03i 2,5 мг/добу впродовж 1 мюяця BiporiflHO знижуе офюш показники систол1чного (на 24,40 мм рт.ст. або 15,18 %,), д1астол1чного (на 11 мм рт.ст. або 11,22 %) та пульсового ар-тер1ального тиску (на 13,34 мм рт.ст. або 21,29 %) без зростання частоти серцевих скорочень у хворих на ппертошчну хворобу.
2. Застосування комбшованого антиппертен-зивного лкування з використанням л1вооберта-ючого ¡зомеру амлодипшу та л1зиноприлу у хворих на ппертошчну хворобу в1рогщно та вагомн ше знижуе офюш показники артер1ального тиску: систол1чного (на 36,80 мм рт.ст. або 21,36 %), д1астол1чного (на 15 мм рт.ст. або 15,07 %), пульсового (на 21,82 мм рт.ст. або 30,00 %) без появи рефлекторноТ тахкарди.
3. Монотерашя л1вообертаючим ¡зомером амлодипшу дозволяе знизити систол1чний та fliac-тол1чний артер1альний тиск до цтьового р1вня у 54,17 % та 45,83 % хворих на ппертошчну хворобу вщповщно. Пщ впливом комбшованого ан-типпертензивного лкування цтьов1 piBHi систо-л1чного та д1астол1чного артер1ального тиску до-сягаються у 90 % хворих.
4. ГПвообертаючий ¡зомер амлодипшу та його комбшац1я з л1зиноприлом не впливають на вм1ст глюкози натще, базального ¡нсулшу, С-пептиду, показника HOMA-IR, piBHiB загального холестеролу, триацилглщерол1в, холестеролу лтопротеТшв низькоТ та високоТ щшьносп, фактора некрозу пухлин-а у хворих на ппертошчну хворобу, що пщтверджуе висновок про метабо-л1чну ¡нертн1сть препарат1в.
5. Монотерашя S-амлодипшом та його комбн нац1я з л1зиноприлом впродовж 1 мюяця знижуе вм1ст сполук з ¡зольованими подвшними зв'язками, малонового альдепду у плазм1, пщ-вищуе р1вень глутатюну вщновленого, активнють глутатюнзалежних ферметчв i каталази, проте не впливае на вмют кшцевих метаболтв монооксиду штрогену у кров1 хворих на ппертошчну хворобу.
6. Монотерашя 8-амлодип1ном впродовж 1 Mi-сяця позитивно впливае на показники гемостазу у хворих на ппертошчну хворобу: в1ропдно зрос-тае ензиматичний ф1бринол1з та Хагеман-залежний ф1бринол1з. Застосування комб1нова-ного лкування у хворих на ппертошчну хворобу зменшуе р1вень ф1бриногену, пщвищуе актив-н1сть антитромб1ну III, сумарну та ферментатив-ну ф1бринол1тичну активнють, покращуе Хаге-ман-залежний ф1бринол1з, потенцшну активнють плазмшогену, знижуе протеол1тичну активнють кров1 за л1зисом низькомолекулярних бтк1в.
7. Застосування S-амлодипшу характеризу-еться вщмшною переносимютю. Переносимють
комбшованого антиппертензивного лкування була вщмшною у 85 % хворих та пом1рною у 15 %.
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють у вивченн1 вщдалених наслщюв лкування хворих на ГХ комбшац1ею S-амлодипшу з л1зиноприлом.
Л1тература
1. Амосова К.М. Ефективнють та переносн1сть препарату леркан1-дишну в л1куванн1 хворих ¡з м'якою та покпрною артер1альною rinepTeH3iera / К.М.Амосова, О.Б.Яременко, Т.О.Ковгашч // Укра-Тнський кард1олог1чний журнал. - 2004. - № 3. - С. 42-47.
2. Дзяк Г.В. Опыт использования антагониста кальция фелодипи-на в лечении больных с артериальной гипертензией / Г.В.Дзяк, А.А.Ханюков // Укра'шський кардюлопчний журнал. - 2006. - № 5.-С. 64-67.
3. Заклади охорони здоров'я та захворюванють населения УкраТ-ни у 2006 роцк Статистичний бюлетень. Держкомстат Укра'ши. -К., 2007.-45 с.
4. Пор1вняльна оцшка антиг1пертензивноТ ефективност1 та пере-hochmoctí л1вообертаючого ¡зомеру амлодип1ну й орипнального амлодип1ну у хворих на есенц1альну артер1альну rinepTeH3Íra / К.М.Амосова, Л.Ф.Конопльова, 6.В.Андреев, Л.В.Кушн1р [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://health-ua.com/articles/3841 .html (30.07.2009).
5. Применение S-амлодишна в лечении больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца / А.И.Дядык, А.Э.Багрий, Е.В.Щукина [и др.] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://health-ua.com/articles/3038.html (30.07.2009).
6. Применение S-амлодипина в лечении больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией / В.А.Бобров, И.В.Давыдова, О.И.Медведенко, Л.В.Клименко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://health-ua.com/articles/2219.html (30.07.2009).
7. Рекомендаци Укра'шськоТ асоцгаци кардюлопв з профтактики та лкування артер1альноТ rinepTeH3ÍÍ / [б.П.Свщенко, А.6.Багр1й, Л.М.бна та ¡н.] - К.: 1нститут кард1ологм АМН УкраТ-ни ¡м. М.Д.Стражеска, 2008. - 55 с.
8. Серкова В.К. Пор1вняльна оцшка ефективност1 та безпечност1 рацем1чного амлодип1ну i його S-енантюмеру у хворих на rinep-тожчну хворобу / В.К.Серкова, Н.В.Кузьм1нова, Ясер С.Х. Ал-шантт1 // Лкарська справа. Врачебное дело. - 2009. - № 3-4. -С. 39-44.
9. Сиренко Ю.Н. Дигидропиридиновые антагониты кальция - новый резерв снижения риска осложнений при артериальной ги-пертензии // Ю.Н.Сиренко // Артериальная гипертензия. - 2010. - № 1. - С.47-52.
10. Эффективность и безопасность фиксированной комбинации амлодипина и лизиноприла у пациентов с эссенциальной гипертензией: результаты исследования ALFESS / F.Csaba, A.Gyorgy, K.Peter [и др.] // Новости медицины и фармации. -2010. -№314. -С. 43-48.
11. Guidelines Subcommittee of the World Health Organization -International Society of Hypertension (WHO-ISH). 1999 World Health Organization - International Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension // J. Hypertension. -1999.-Vol. 17.-P. 151-183.
12. Multicentric, clinical trial of S-Amlodipine 2.5 mg versus Amlodipine 5 mg in the treatment of mild to moderate hypertension: a randomized, double-blind clinical trial / L.Pathak, M.S.Hiremath, P.G.Kerkar [et al.] // J. Assoc. Physicians. India. - 2004. - Vol. 52. -P. 197-202.
13. Pharmacodynamic (hemodynamic) and pharmacokinetic comparisons of S-amlodipine gentisate and racemate amlodipine besylate in healthy Korean male volunteers: two double-blind, randomized, two-period, two-treatment, two-sequence, double-dummy, single-dose crossover studies / B.H.Kim, J.R.Kim, M.G.Kim [et al.] // Clin. Ther. - 2010. - Vol. 32.-P. 193-205.
14. Zhang X.P. Paradoxical release of nitric oxide by an L-type calcium channel antagonist, the R+ enantiomer of amlodipine / X.P.Zhang, K.E.Loke, S.Mital [et al.] // J. Cardiovasc. Pharmacol. - 2002. - V. 39.-P. 208-214.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ S-АМЛОДИПИНА И ЕГО КОМБИНАЦИИ С ЛИЗИНОПРИЛОМ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ: ВЛИЯНИЕ НА ГЕМОДИНАМИКУ И МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ Петринич О.А.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, лечение, S-амлодипин, лизиноприл, фактор некроза опухолей-а.
Цель исследования. Изучить влияние S-амлодипина и его комбинации с лизиноприлом на гемодинамику и метаболические показатели у больных гипертонической болезнью (ГБ). Материалы и методы. Обследовано 44 больных ГБ 1-11 стадий, у которых изучали показатели артериального давления (АД), инсулинорезистентности (ИР), углеродного и липидного обмена, содержание фактора некроза опухолей-а (TNF-а), перекисное окисление липидов (ПОЛ) и антиоксидантную защиту (АОЗ), уровень конечных метаболитов окиси азота (NO), систему гемостаза и протеолитическую активность крови в динамике лечения. Контрольную группу составили 24 практически здоровых пациента, репрезентативных по возрасту и полу. Полученные результаты. Установлено, что монотерапия S-амлодипином снижает систолическое и диастолическое АД до целевого уровня у 54,17 % и 45,83 % больных ГБ соответственно, а под влиянием комбинированного антигипертензивного лечения целевые уровни АД достигаются у 90 % больных. Монотерапия S-амлодипином и комбинированное лечение не влияли на показатели ИР, углеродного и липидного обмена, содержание TNF-a, конечных метаболитов NO, однако снижали ПОЛ, повышали АОЗ. Лечение S-амлодипином улучшало фибринолиз, а комбинированная терапия дополнительно уменьшала уровень фибриногена, повышала активность антитромбина III, снижала лизис низкомолекулярных белков у больных ГБ. Выводы. S-амлодипин и его комбинация с лизиноприлом положительно влияют на гемодинамику и метаболические показатели у больных ГБ без случаев плохой переносимости лечения.
Summary
APPLICATION OF S-AMLODIPINE AND COMBINED WITH LISINOPRIL IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION: ITS EFFECT ON HEMODYNAMICS AND METABOLIC PARAMETERS Pertynych O.A.
Key words: essential hypertension, treatment, S-amlodipine, lisinopril, tumor necrosis factor-a.
The research was aimed to study the effects of S-amlodipine and its combination with lisinopril on hemodynamics and metabolic parameters in patients with essential hypertension (EH). Parameters of blood pressure (BP), insulin resistance (IR), carbohydrate and lipid metabolism, lipid peroxidation (LPO) and antioxidant system (AOS), levels of tumor necrosis factor-a (TNF-a), NO metabolites, parameters of haemo-stasis and proteolysis plasma systems were evaluated in 44 patients with EH l-ll stages. The control group consisted of 24 healthy patients corresponding with age and sex. It has been found out that S-amlodipine monotherapy reduced systolic and diastolic BP to target level in 54.17 % and 45.83 % of patients with EH, respectively, while under the influence of combined antihypertensive therapy DP target levels were achieved in 90% of patients. S-amlodipine monotherapy and combination therapy had no effect on parameters of IR, carbohydrate and lipid metabolism, TNF-a levels, NO metabolites, however it decreased LPO and increased AOS. Therapy with S-amlodipine improved fibrinolysis, and combination therapy further reduced the level of fibrinogen, antithrombin III increased the activity, decreased lysis of low molecular weight proteins in EH patients. S-amlodipine and its combination with lisinopril have a positive effects on hemodynamics and metabolic parameters in hypertensive patients with no cases of poor tolerance of the therapy.
