CC BY
8
УДК 616.33/.36:616.72-007.24]-085-092 Гончару к Л.М.
ЕНДОТЕШАЛЬНА ДИСФУНКЦ1Я ТА СПОСОБИ И КОРЕКЦМ ПРИ ГАСТР0ДУ0ДЕН0ПАТ1ЯХ, 1НДУК0ВАНИХ НЕСТЕР01ДНИМИ ПРОТИВАПАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ, У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОВ
Буковинський державний медичний университет, м. Чершвц1, УкраТ'на
Мета docnidoiceHHa: вивчити змти функщоналъного стану ендотел{ю та роль у цих змтах Helicobacter pylori при ГДП, тдукованих НПЗП, у хворих на О А та обгрунтувати бшъш ефекти-вний алгоритм ix диференцшованого лтування. Mamepiajiu та методи дocлiджeння. Обстежено 50 хворих на OA i3 супуттми ГДП, спричиненими НПЗП. ВЫм хворим проведено фiбpoгacmpoдy-оденоскотю з прицшъною 6ioncieK> та визначення Helicobacter pylori. Для вивчення функцй ендо-телж визначали pieeub ендотелту-1 (ЕТ-1) методом 1ФА (Biomedica, Aвcmpiя) та eMicm мета-бoлimiв монооксиду ттрогену (NO) в npoei, проводили улътразвукове сканування плечовог арте-pii. Одержат резулътати. У хворих на OA i3 супуттми ГДП, спричиненими НПЗП, встановле-но зростання piвня ЕТ-1 та зниження eMicmy NO, зниження напруги зсуву на ендотелп та чу-mлuвocmi ПА до напруги зсуву до ендотелт. У хворих i3 супутнъою Нр-тфекщею cnocmepizajiu icmommiui прояви ЕД. Застосування в комплексному лшувант мукогену та амлодипту дозволило суттево знизити pieeub ЕТ-1 та збшъшити eMicm ктцевих мemaбoлimiв NO, а також по-кращити судиннорухову функщю ендотелт. Висновки. 1.При ГДП, тдукованих НПЗП, у хворих на OA виявлено виражену eндomeлiaльнy дисфункщю, що проявляешься порушенням ендотелш-залежног та ендотелшнезалежног вазодилатацп, зростанням piвня ендотелту-1 та зменшен-ням eMicmy ктцевих мemaбoлimiв монооксиду ттрогену. 2. Супутня Helicobacter pylori при гас-тродуоденопат1ях, спричинених НПЗП, у хворих на OA, сприяе icmommmoMy порушенню функщоналъного стану ендотелж. 3. Застосування мукогену та амлодипту в комплексному лтуван-т ГДП, тдукованих НПЗП, у хворих на OA, сприяе бшъш ефективному усуненню eндomeлiaлънoi дисфункцй.
Ключов1 слова: остеоартроз, нестероТдш гастродуоденопати, ендотел1альна функц1я, лкування.
Вступ
До 2020 року за прогнозами спец1алют1в очку-еться збтьшення частоти захворювання на остеоартроз (ОА) на 57%, а випадюв обмеження активносп у зв'язку з даним захворюванням - до 66% [4]. На сьогодш основою лкування ОА е нестероТдш протизапальш препарати (НПЗП). Дана група препарате мае широкий спектр терапе-втично! дм, ункально поеднуючи протизапаль-ний, аналгезуючий, жарознижуючий та антитро-мботичний ефекти, впливають на процеси нео-генезу, кл1тинно!' адгези та апоптозу. Саме тому НПЗП е найбтьш вживаними препаратами в медицин!. Однак, водночас з терапевтичним ефектом, НПЗП виявляють \ токсичну дш на травний канал (ТК). Питания вивчення деяких патогенетичних механ1зм1в розвитку гастродуо-денопатш (ГДП), ¡ндукованих НПЗП, у хворих на ОА е досить актуальним в сучаснш медицин!.
В ф1зюлопчних умовах в судинному ендотели синтезуються речовини, що забезпечують тонус судин, протромбогенш та антитромбогенш фак-тори гемостазу, беруть участь в росл та пролн фераци кл1тин, запаленш. Ендотел1альну дисфункщю (ЕД) розглядають як порушення р1вно-ваги м1ж р1внем вазоконстриктор1в та вазодила-татор1в. Основними проявами ЕД е зниження се-креци N0, простациклшу, пщвищення р1вня ен-доперекиав \ продукци активних форм кисню, збтьшення синтезу ендотелшу-1, а також цито-кш1в та фактора некрозу пухпин - а, що пригш-чують продукцш монооксиду ытрогену
[5,8,10,11]. Вивченню ЕД при р1зномаштних па-толопчних станах присвячеы багаточисельы ро-боти, особливо при серцево-судинних захворю-ваннях. G дан1 про роль ендотелшу в мехашзмах ульцерогенезу [7], однак проблема ЕД при ГДП, ¡ндукованих НПЗП, у хворих на ОА висвппена в лп"ератур1 не достатньо i потребуе подальшого вивчення.
Мета досл1джснни
Вивчити змши функцюнального стану ендоте-лш та роль у цих змшах Helicobacter pylori (Нр) при ГДП, ¡ндукованих НПЗП, у хворих на ОА та обгрунтувати бтьш ефективний алгоритм Тх диференцшованого лкування.
Матср1али та методи дгкипджснни
Обстежено 50 хворих на ОА ¡з супутыми ГДП, спричиненими НПЗП. Подт хворих на групи здшснювався залежно вщ наявносп Нр та сту-пеня ураження травного каналу (ТК). 1а групу склали 11 хворих ¡з Нр-позитивним НПЗП-гастродуодештом (ГД), 16 - 14 oci6 ¡з Нр-асоцшованими ерозивно-виразковими уражен-нями шлунка та дванадцятипалоТ' кишки (ЕВУ шлунка та ДПК), ¡ндукованими НПЗП. 2а група -11 хворих ¡з Нр-негативним ГД, 26 групу вщповн дно склали 14 хворих ¡з НПЗП-ЕВУ шлунка та ДПК без супутньоТ' Нр-шфекци. 3 групу, контро-льну, склали 6 практично здорових oci6 (ПЗО).
BciM хворим для д1агностики ГДП було проведено ф1брогастродуоденоскоп1ю (ФГДС) з прицн льною бюпаею за загальноприйнятою методи-
* Дана стаття е фрагментом планово!' науково-дослщноТ роботи кафедри внутр1шньоТ медицини та ендокринологи на тему «Шляхи оптимЬаци д1агностики та л1кування патологи органш травления, поеднаноТ ¡з захворюваннями ¡нших внутр1шн1х opraHiB» № державно!' реестрацм 0102U004225.
liiC. I II IIi' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна акадежЬя»
кою за допомогою ф1брогастродуоденоскопа «Olimpus». Наявнють Hp визначали шляхом ¡н-вазивноТ експрес-д1агностики ¡нфекцм за уреаз-ною активнютю бюптату, отриманого пщ час ен-доскогпчного дослщження за допомогою fliamoc-тичних набор1в ХЕЛП1Л®-тест («AMA», Санкт-Петербург), ¡з застосуванням морфолопчних до-слщжень (забарвлення азур-ll еозином) [12] та за допомогою ¡мунохроматограф1чного тесту на виявлення антигешв Hp у зразках фекалш (CerTest Biotec, S.L., 1спан1я, «Фармаско»), Для вивчення функцП' ендотелш визначали ендоте-лш-1 (ЕТ-1) методом 1ФА за допомогою набору реактив1в Biomedica (Австр1я) та bmíct метаболн tíb монооксиду ытрогену (NO) в кров1 [6]. Судин-норухову функцш ендотелш вивчали за допомогою дуплексного ультразвукового сканування плечовоТ артерП' (ПА), система «En Visor HD» ф1рми Philips в спокоТ, за реактивно'!' пперемм (РГ) та пюля прийому штроглщерину за тестом Целермаера — Соренсена [9]. Напругу зеуву (т) на ендотели розраховували за формулою:
T=4r|V/d, дин/см2
де г|-в'язкють кров1 (в середньому 0,05 пауз), V - швидкють кровотоку, d-fliaMeTp судин.
Чутливють ПА до напруги зеуву визначали за формулою:
K=(Ad/d0)/(AT/T0) ум.од.,
де Ad - 3míh3 д1аметра ПА (Ad= dr d0), d0 -вихщний pieeHb д1аметра ПА, At - змша напруги зеуву (Дт= тг т0), т0 - напруга зеуву на початко-вому еташ.
Результати власних дослпджснь У хворих на ОА ¡з супутыми ГДП, спричине-ними НПЗП, спостер1гали ochobhI прояви ЕД -зростання р1вня ЕТ-1 та зниження вмюту кшце-вих метаболтв монооксиду штрогену. Необхщ-но вщм1тити, що у хворих ¡з супутньою Нр-¡нфекц1ею спостер1гали бтьш виражеш прояви ЕД. Нр, ймов1рно, сприяе бтьш глибокому дисбалансу в р1вноваз1 м1ж маркерами судинного ендотелш [7]. Так, при ГДП, ¡ндукованих НПЗП, у хворих на ОА спостер1гали достов1рне зростання р1вня ЕТ-1 у пор1вняны ¡з практично здо-ровими особами (табл.1.) ЕТ-1 сильний вазокон-стриктор, що синтезуеться судинним ендотелн ем, який зв'язуеться 3i специф1чними рецепторами кл1тинних мембран, пщвищуе концентрац1ю ¡он1в Са2+, забезпечуючи таким чином вазоконс-трикц1ю. У хворих 16 групи ЕТ-1 пщвищувався у 12,3 раз1в, а у пац1ент1в 1а групи ЕТ-1 зростав у 4,7 раз1в у пор1внянн1 ¡з практично здоровими особами. У oci6 1а групи ЕТ-1 був у 1,8 раза до-стов1рно вище, шжу пац1ент1в IIa групи. У хворих ¡з Нр-позитивними ЕВУ шлунка та ДПК ЕТ-1 зростав у 1,3 раза, у пор1внянш ¡з патентами ¡з Нр-негативними ЕВУ шлунка та ДПК. Пщвищення р1вня ЕТ-1 евщчить про виражену ЕД, що norip-шуеться з розвитком ЕВУ шлунка та ДПК. ЕТ-1 попршуе кровооб1г в слизовш оболонц1 (СО) ТК внаслщок чого розвиваеться ¡шем1я, пщвищу-еться видтення соляноТ кислоти, що призводить до розвитку ЕВУ ТК.
Таблиця 1.
Маркери функцюнального стану ендотелю при гастродуденопат/ях, спричинених НПЗП, у хворих на остеоартроз, в залежностi eid наявност/ Helicobacter pylori та ступеня ураження ТК, М±т
Показник Hp «+» НПЗП-гастродуо-ден1т (група la) п=11 Hp «+» НПЗП-ерозивно-Bnpa3KOB¡ ураження (група 16) п=10 Hp «-» НПЗП-гастродуо-ден1т (група IIa) п=11 Hp «-» НПЗП-ерозивно-виразков! ураження (група Мб) п=9 ПЗО (група III) п=6
ЕТ-1, фмоль/мл 0,70±0,04 р, <0,001 1,84±0,14 р, <0,001 р2<0,001 0,38±0,05 р, <0,001 Рз<0,001 1,36±0,09 р, <0,001 р2<0,001 Рз=0,012 0,15±0,05
Стабтьш метабол1ти NO (NO2NO3), мкмоль/л 14,34±0,80 р, <0,001 9,47±0,79 р, <0,001 р2<0,001 17,09±0,93 р,=0,002 Рз<0,036 12,19±0,96 р, <0,001 р2<0,002 Рз=0,002 22,19±0,78
ripuMirriKa: р1 - pieeHb eipoaidHocmi po36¡x<Hocm¡ пор1вняно /з здоровими особами;
р2 - pieeHb eipoaidHocmi роз61жност1 mí>k типами уражень, гастродуодештом та ерозивно-виразковими ураже-нями шлунка та ДПК;
р3 - pieeHb eipoaidHocmi роз61жностi залежно eid наяеностi Hp
На противагу ЕТ-1 судинний ендотелш синте-зуе сильний вазодилататор - монооксид ытро-гену, який бере участь в регуляци кровооб1гу в СО ТК i забезпечуе м захист вщ дм ЕТ-1. NO розширюе судини опосередковано через пщвищення цГМФ, реагуе на р1зноманп"ш чинники, що сприяють короткочасним вазоконстрикц1ям. В норм! ендотелш секретуе певну ктькють NO для пщтримання ф1зюлопчного функцюнування ендотелш. У обстежених хворих спостер1гали до-стов1рне зниження р1вня кшцевих стабтьних метаболтв NO у пор1внянн1 ¡з практично здорови-
ми особами. У хворих 16 групи метаболии N0 були на 57,3% нижче, а у хворих 1а групи на 35,6% нижче, шж у груп1 ПЗО. У хворих ¡з Нр-позитивним ГД метаболии N0 достов1рно зни-жувались на 16,1% у пор1внянш ¡з Нр-негативним ГД. У хворих ¡з Нр-позитивними ЕВУ шлунка та ДПК метаболии N0 були на 22,3% нижче, н1ж у хворих ¡з ЕВУ шлунка та ДПК без супутньоТ Нр-шфекцГ|'. Осктьки монооксид ытро-гену е важливим регулятором кровотоку в СО ТК, зниження р1вня його метаболтв може при-звести до утворення ерозш та виразок [1].
ЕД також виявляеться у зниженш здатносп до вазодилатацП' у вщповщь на р1зш фармаколопч-ш та ф1зичш стимули, тому ми проводили визна-чення судинноруховоТ' функци ендотелш у хво-рих на ОА ¡з супутшми НПЗП-ГДП за допомогою доплерографи ПА. У обстежених хворих виявле-но порушення ендотелшзалежноТ' та ендотелш-незалежноТ' вазодилатацП', при цьому супутня Нрчнфекц1я сприяла дещо ютотшшим змшам. Встановлено, що напруга зсуву на РГ е меншою при Нр-позитивних ЕВУ шлунка та ДПК (33,70±2,25 дин/см2), шж у хворих ¡з ЕВУ шлунка та ДПК без Нр (38,68±2,21 дин/см2), у хворих ¡з Нр позитивним ГД (44,77±3,76 дин/см ) та у ПЗО (49,51 ±2,58 дин/см ). Внаслщок чого зменшува-лась чутливють ПА до напруги зсуву пщ час РГ (КО- При Нр-асоцшованих ЕВУ шлунка та ДПК К1 був меншим (0,18±0,05 ум.од.), шж при ЕВУ шлунка та ДПК без Нр (0,32±0,07 ум.од.). При ГД «1 також був нижче: 1 а група - 0,44±0,09 ум.од., 2 а група - 0,52±0,09 ум.од., шж у здорових -0,59±0,08 ум.од. Напруга зсуву пщ час проби з штроглщерином (т2) у вах хворих знижувалась. У хворих 16 групи спостер1галась тенденц1я до зниження т2 на 24,2%, а у хворих 1а групи даний показник знижувався на 13,3% пор1вняно ¡з здо-ровими. При Нр-позитивних ЕВУ шлунка та ДПК т2 знижувався на 10,8% у пор1внянш ¡з Нр-негативними ЕВУ шлунка та ДПК. У хворих 1а групи т2 був на 5,0% нижче, шж у хворих N6 групи. Чутливють ПА до напруги зсуву пщ час проби ¡з штроглщерином (К2) у вах трупах обстежених хворих знижувалась. У хворих ¡з Нр-позитивними ЕВУ шлунка та ДПК К2 достов1рно знижувався на 57,1%, а у оаб ¡з Нр-позитивним ГД даний показник був меншим на 29,2% пор1в-няно ¡з ПЗО. При ЕВУ шлунка та ДПК ¡з супут-ньою Нр ¡нфекц1ею К2 був на 13,8% нижче, шж при данш патологи без Нр.
Оскшьки, напруга зсуву на ендотелП' пропор-цшна виробленню розподту рщини на и в'язкють, зрозумто, що у ф1зюлопчних умовах при збтьшенш швидкосп кровотоку збтьшуеть-ся напруга зсуву, що призводить до розширення артерм. У раз1 зменшення кровотоку в судиш зменшуеться т ¡, як наслщок, вщбуваеться зву-ження артерм [2,3]. Отже, зменшення напруги зсуву на ендотелП' пщ час проведения проб з РГ та штроглщерином при ГДП, ¡ндукованих НПЗП, у хворих на ОА свщчить про недостатню вазо-дилатацю на подразнюючий чинник. Внаслщок чого, зменшуеться показник чутливосп ПА до напруги зсуву, що вказуе на порушення можли-востей ендотелш сприймати напругу зсуву та здатнють виробляти необхщш вазоактивш речо-вини.
Наступним етапом нашого дослщження стала оцшка ефективност1 корекцм л1кування. Залежно вщ наявност1 Нр та вщ отриманого л1кування хвор1 були под1лен1 на наступш групи: перша група - базисне лкування, у випадку наявносп Нр - антикогел1кобактерна терап1я (АГТ), за вщ-
CyTHOCTi Hp - ¡НПбПЧЭрИ npOTOHHO'l' помпи (1ПП). Друпй rpyni до базисного л1кування додавали цитопротектор мукоген по 1 таблетц1 (100 мг) 3 рази на день впродовж 4 тижшв. Третя група на тл1 базисного лкування отримувала мукоген по 1 таблетц1 3 рази на день та амлодишн по 1 таблетц1 (5 мг) на добу впродовж 4 тижшв. Ен-дотел1альна функц1я на тл1 стандартного л1ку-вання мало змшювалась. За умов л1кування Нр-позитивних ГДП ¡з додатковим застосуванням мукогену ЕТ-1 зменшувався на 25,4%, кшцев1 метаболии монооксиду н1трогену зростали на 21,7%. При застосуванш 1ПП та ребам1пщу ЕТ-1 знижувався на 27,3%, NO пщвищувались на 20,6%. Достов1рно ¡стотн1ше покращання марке-piB ЕД, а саме зменшення р1вня ЕТ-1 та пщви-щення кшцевих метаболтв NO встановлено при використанн1 в комплексному л1куванн1 амлоди-шну. При Нр-позитивних ГДП, ¡ндукованих НПЗП, ЕТ-1 знижувався на 53,6%, кшцев1 метаболии NO зростали на 67,20%, при Нр-негативних ГДП ЕТ-1 зменшувався на 55,5%, Ki-нцев1 метаболии NO зростали на 65,01%. Су-диннорухова функц1я ендотелш також суттево покращувалась на тл1 застосування амлодип1ну. Напруга зсуву на ендотелП' пщ час реактивно'1 ri-перемм (ti) при Нр-негативних ГДП достов1рно зростала на 35,7%, при Нр-позитивних ГДП - на 31,7%. Чутливють ПА до напруги на зсуву пщ час РГ (Ki) теж вщповщно пщвищувалась, при Нр-негативних ГДП - на 44,4%, за умов супут-ньоТ Нр на тл1 запропонованого л1кування - на 42,8%. У Нр-негативних хворих з додатковим включениям ребамтщу та амлодишну т2 та К2 зростали вщповщно на 15,8% та 30,6%. У Нр-позитивних хворих, що лкувались амлодишном та мукогеном т2 та К2 зростали вщповщно на 22,1% та 36,0%.
Висновки:
1. При гастродуоденопат1ях, ¡ндукованих НПЗП, у хворих на остеоартроз виявлено вира-жену ендотел1альну дисфункцш, що проявляемся порушенням ендотелшзалежноТ' та ендо-тел1йнезалежно'|' вазодилатацП', зростанням piB-ня ендотел1ну-1 та зменшенням вмюту юнцевих метаболтв монооксиду штрогену.
2. Супутня Helicobacter pylori при гастродуо-денопат1ях, спричинених НПЗП, у хворих на остеоартроз, сприяе ¡стотним порушенням функцн онального стану ендотелш.
3. Застосування мукогену та амлодишну в комплексному лкуванш гастродуоденопатш, ¡н-дукованих НПЗП, у хворих на остеоартроз, сприяе бшьш ефективному усуненню прояв1в ендотел1ально'|' дисфункци.
Перспективою подальших дослщжень е подальше вивчення патогенетичних особливостей гастродуоденопатш, ¡ндукованих НПЗП, у хворих на остеоартроз з метою з'ясування мехашзм1в Тх виникнення i прогресування та обфунтування удосконаленоТ' методики лкування та профтак-тики.
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна академ1я»
1
2 3
4
5
6
ЭНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ И МЕТОДЫ ЕЕ КОРРЕКЦИИ ПРИ ГАСТРОДУОДЕНОПАТИЯХ, ИНДУЦИРОВАННЫХ НЕСТЕРОИДНЫМИ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ПРЕПАРАТАМИ, У БОЛЬНЫХ ОСТЕОАРТРОЗОМ Гончарук Л.М.
Ключевые слова: остеоартроз, нестероидные гастродуоденопатии, эндотелиальная функция, лечение.
Цель исследования. Изучить изменения функционального состояния эндотелия и роль Helicobacter pylori в этих изменениях при гастродуоденопатиях, индуцированных нестероидными противоспали-тельными препаратами, у больных остеоартрозом и объяснить более эффективный метод их дифференцированного лечения. Материалы и методы исследования. Обследовано 50 больных остеоартрозом с сопутствующими гастродуоденопатиями, вызванными нестероидными противоспалительны-ми препаратами. Всем больным проведено фиброгастродуоденоскопию с прицельной биопсией и определение Helicobacter pylori. Для изучения функции эндотелия определяли эндотелии -1 методом иммуноферментного анализа (Biomedica, Австрия) и содержание метаболитов оксида азота в крови, проводили ультразвуковое сканирование плечевой артерии. Получены результаты. У больных остеоартрозом с сопутствующими гастродуоденопатиями, вызванными нестероидными противоспалитель-ными препаратами, установлено повышение уровня эндотелина-1 и снижение содержания оксида азота, снижение напряжения сдвига на эндотелий и чувствительности плечевой артерии к нему. У больных с Hp-инфекцией установлены более глубокие нарушения эндотелиальной дисфункции. Использование в комплексном лечении мукогена и амлодипина позволило эффективно снизить уровень эндотелина-1 и увеличить содержание оксида азота, а также улучшить сосудодвигательную функцию эндотелия. Выводы. 1. При гастродуоденопатиях, индуцированных нестероидными противоспали-тельными препаратами, у больных остеартрозом, установлено эндотелиальную дисфункцию, что определяется нарушением эндотелийзависимой и эндотелийнезависимой вазодилатацией, повышением уровня эндотелина-1 и снижением оксида азота. 2. Сопутствующая Helicobacter pylori при гастродуоденопатиях, индуцированных нестероидными противоспалительными препаратами, у больных остеоартрозом, вызывает интенсивное нарушение функционального состояния эндотелия. 3. Мукоген и амлодипин в комплексном лечении гастродуоденопатий, индуцированных нестероидными противоспалительными препаратами, у больных остеоартрозом, позволяет эффективно улучшить эндотелиальную функцию.
Summary
ENDOTHELIAL DYSFUNCTION AND METHODS OF ITS CORRECTION IN GASTRODUODENAL PATHOLOGIES INDUCED BY NON-STEROID ANTI-INFLAMMATORY DRUGS IN PATIENTS WITH OSTEOARTHRITIS Goncharuk L.M.
Key words: osteoarthritis, NSAID-induced gastroduodenopathy, endothelial function, treatment.
Research objective was to study changes of functional endothelial condition and the role of Helicobacter pylori in these changes under NSAID-induced gastroduodenopathies (GDP) in patients with osteoarthritis, and to explain more effective method of their differentiated treatment.
Materials and methods. There were examined 50 patients with osteoarthritis and accompanying NSAID-induced GDP. All the patients were subjected to fibrogastroduodenoscopy with target biopsy and detection of Helicobacter pylori. To study the endothelium function we defined endothelin-1 by immune-enzyme assay (Biomedica, Austria) and the content of nitric oxide metabolites in blood, as well as we carried out ultrasonic
Л1тература
Бойко Т.И. Состояние функции сосудистого эндотелия у больных с хроническими воспалительными заболеваниями кишечника / Т.И. Бойко, М.В. Стойкевич, Е.В. Колбасина, Е.В. Соро-чан // Сучасна гастроентеролопя. - 2010. - Т.1(51). - С.5-9. Гельцер Б.И. Функциональное состояние сосудистого эндотелия у больных внебольничной пневмонией/ Б.И. Гельцер, Т.Д. Бродская // Клиническая медицина. - 2005. - №7. - С.19-23. Гоженко A.I. Функцюнальна активнють ендотел1ю у хворих ¡з кальцинозом клапашв серця на програмному гемод1ал1з1 / A.I. Гоженко, I.P. Мислура, О.Б. Сусла // Украшський журнал нефрологи та Д|ал1зу. - 2009. - №4(24). - С.21-25. Гужевский И.В. Современные представления о патогенезе, диагностике и медикаментозном лечении первичного остеоартро-за суставов нижних конечностей / И.В. Гужевский // Журнал практичного лкаря. - 2005,- №6. - С.5-13.
Звягинцева Т.Д. Современные представления о сосудистом эндотелии в норме и при патологи желудочно-кишечного тракта / Т.Д. Звягинцева, C.B. Гриднева // Экспериментальная и клиническая гастроентеролопя. - 2005. - №4. - С.6-12. Лазебник Л.Б. Роль оксида азота (NO) в этиопатогенезе некоторых заболеваний органов пищеварения /Л.Б. Лазебник, B.H.
Дроздов, E.H. Барышников // Экспериментальная клиническая гастроентеролопя. - 2005. - №2. - С.4-11.
7. Опарин А.Г. Роль Helicobacter pylori в формировании эндотелиальной дисфункции при дуоденальной язве / А.Г. Опарин, A.A. Опарин, H.B. Лаврова, Е.Л. Яковенко и др. // Гастроэнтерология. - 2009. - №294. - С.8-15.
8. Cai H. Endothelial Dysfunction in Cardiovascular Diseases: The Role of Oxidant Stress./ H. Cai, D.G. Harrison // Circ Res. - 2000. -V.87. - P. 840.
9. Celermajer D.S. Noninvasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / D.S. Celermajer, K.E. Sorensen, V.M. Gooch [et al.] // Lancet. - 1992. - V. 340(8828). -P.1111-1115.
10. Dzau V.J. Tissue Angiotensin and Pathobiology of Vascular Disease Hypertension / V.J. Dzau // Hypertension. - 2001. - V.37.-P.1047.
11. Pueyo M.E. Angiotensin II Stimulates Endothelial Vascular Cell Adhesion Molecule-1 via Nuclear Factor В Activation Induced by Intracellular Oxidative Stress / M.E. Pueyo, W. Gonzalez, A. Nicoletti A et al. //Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. -2000. - V.20. - P. 645.
12. Venerucci F. Histopathology kits: methods and applications. - Bologna, Milan: Bio-Optica. - 2001.- 95 p.
ат
scanning of humeral artery. Results. In patients with osteoarthritis and accompanying NSAID-induced GDP there has been found out rising of endothelin-1and lowering of NO content, reducing of searing stress on endothelium and sensitivities of humeral artery to it. Patients with Hp-infection demonstrate more significant disturbances of endothelial dysfunction. Introduction of mucogen and amlodipin into the complex therapy allows to decrease the endothelin-1 level and to increased the nitric oxide content, as well as to improve vasomotor function of endothelium. Conclusions. 1. Patients with osteoarthritis and NSAID-induced GDP show endothelial dysfunction that is determined by disturbance of endothelium-dependent and endothelium-independent vasodilatation, endothelin-1 level increasing and NO depression. 2. Concomitant Helicobacter pylori infection under NSAID-induced GDP in patients with OA causes intensive disturbance of functional condition of endothelium. 3. Mucogen and amlodipin introduced into complex treatment of NSAID-induced GDP allow to improve endothelial function more effectively.
УДК 616.12-008.318-02:616.12-008.331.1]-053-055.1/.2(1-21)(1-31) Гртенко Т.Ю., Ковальова О.В., Котляревська Е.В.
В1К0В1 ТА СТАТЕВ1 0С0БЛИВ0СТ1 ВАР1АБЕЛЫ10СТ1 СЕРЦЕВ0Г0 РИТМУ У ХВ0РИХ НА Г1ПЕРТ0Н1ЧНУ ХВОРОБУ II СТАДМ, ЯШ МЕШКАЮТЬ У ВЕЛИКОМУ ПР0МИСЛ0В0МУ М1СТ1
Запор1зький державний медичний университет, м. Запор1жжя1 Навчально-науковий медичний центр «Уыверситетська клшка», м.Запор1жжя2
Мета досл{дження - оцтити втов{ та статев{ особливост1 вар{абелъност{ серцевого ритму (ВСР) у хворих на гтертотчну хворобу (ГХ) II стадп, ят мешкаютъ у великому промысловому млстги. Було обстежено 95 хворих на ГХ II стадп (чолов{тв - 40, жшок - 55), що мешкали г пра-цювали у м. Запор{жжя. Середнш вт пац{ент{в склав 51±0,78 роки. ВЫм обстеженим проводили п'ятихвилинний запис ритмограми за допомогою комп'ютерног програми „СагсИо1аЪ 2000". Отриманг результати вказуютъ на те, що у хворих на ГХ II стадп старше 50 роте спостер{-гаетъся зниження загальног потужност1 процесгв регуляцп серцево'г д{ялъност{ з порушенням вегетативного балансу в бт симпатикотони пор{вняно з молодшими пащентами. В умовах по-стшного впливу екополютант1в у пащенток з ГХ II стадп формуютъся адаптацшт процеси, ят спрямоват на тдтримання нейрогуморального балансу, що тдтверджуетъся бшъшою зага-лъною потужтстю ВСР та в{дносним переважанням парасимпатичних вплив{в пор{вняно з чо-ловтами. Виявлет втов{ та статев{ особливост1 ВСР у мешканщв великого тдустр{алъного листа, ят страждаютъ на ГХ, доцшъно враховувати при вибор{ терапевтичних заход{в у такого контингенту хворих.
Ключов1 слова: вар1абельнють серцевого ритму, ппертошчна хвороба, в1к, стать.
Як вщомо, ряд автор1в визначае ппертошчну системи. хворобу (ГХ) як захворювання порушень адап- Анал1зуючи зазначеш вище факти, лопчно
тацм до змш фактор1в навколишнього середо- припустити, що у хворих на ГХ в умовах антро-вища [3,12]. При цьому велике значения для погенного забруднення та урбашзаци формуеть-
формування та стабт1заци патолопчного проце-су пщвищення артер1ального тиску мае саме ди-сфункц1я нейрогенноТ регуляцп кровооб1гу.
В умовах постшного забруднення екосистеми вегетативна дисфункц1я посилюеться, осктьки бтьшють промислових полютаттв негативно впливають на регуляци систем оргашзму, в тому числ1 й серцево-судинну. Так, наприклад, пору-шення автономно'!' регуляци д1яльносп серця на пщстав1 зниження вар1абельносп серцевого ритму (ВСР) пщтверджено для дисперсних сумн шей крупного та др1бного д1аметру, особливо тих, що утворюються шсля згорання палива [2]. За даними Е.Х. АхметзяновоТ та А.Б. БакировоТ (2006), свинець призводить до вегетативно'!' ди-срегуляци з перевагою ефект1в парасимпатично-го вщдту, порушуе вивтьнення адреналшу, а також викликае функцюнальы розлади з боку надсегментарних центр1в автономно'!' нервовоТ
ся так званий синдром «взаемного обтяжуван-ня», який полягае в тому, що з одного боку ней-рогуморальна дисфункц1я е одною з кпючових ланок патогенезу ГХ, а з ¡ншого боку, ¡стотний вплив на функцюнування вегетативно'!' нервовоТ системи чинять фактори еколопчного забруднення [5,6].
Одночасно на переб1г ГХ та виб1р тактики лн кування, зпдно з даними лп"ератури, впливае в1к та стать хворого [3,9]. За результатами Фремш-гемського дослщження, у вщ1 60 рош й старше серцево-судинний ризик збтьшуеться для чоло-втв у 2,4 рази, а для жшок - у 5,9 раз1в [14,15]. О.1. Дядик та ствавт. (2007) зазначають, що до 30 рош розповсюдженють ГХ у жшок вдв1ч1 ниж-ча, шж у чоловтв того ж вку. Ця р1зниця почи-нае скорочуватися у 40 рош, тобто ще до роз-витку менопаузи. Поширенють пщвищеного ар-тер1ального тиску у жшок стае бтьш високою,
* Дослщження виконано у межах науково-дослщноТ роботи кафедри с1мейноТ медицини та терапм факультету пюлядип-ломноТ ocBi™ 3anopi3bKoro державного медичного уншерситету "Оц1нка та шляхи корекцм порушень нейрогуморальних ме-хан1зм1в регуляци енергетичного метаболЬму у хворих з серцево-судинною та дихальною патолопею, яи проживають в умовах еколопчного забруднення", № державно!' реестрацм 0105U003127.
