CC BY
32УДК 616.366-003.7-089.87-039.76
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5594564
М. А. Каштальян, С. А. Квасневський, О. А. Квасневський, А .О. Колотвт, Л. И. Колотвина., В. Ю. 1лына-Стогтенко
ЗАСТОСУВАННЯ РЕАБШ1ТАЦ1ЙНИХ МЕТОД1В У ХВОРИХ ЖОВЧНОКАМ'ЯНОЮ ХВОРОБОЮ П1СЛЯ ЛАПАРОСКОП1ЧНО1 ХОЛЕЦИСТЕКТОМП
Одеський нацiональний медичний ушверситет
Колотвш Андрiй ORCID 0000-0001-6384-9667 Квасневський Олександр ORCID 0000-0001-6630-0143 Квасневський Евген ORCID 0000-0002-0753-7666 Каштальян Михайло ORCID 0000-0002-2945-2161 Колотвша Лариса ORCID 0000-0001-9660-3786 1льша-Стогшенко В. ORCID 0000-0002-0564- 9621
Summary. Kashtalyan M. A, Kolotvin A. O, Kolotvina L. I, Kwasniewski O. A, Kwasniewski E. A., Ilyina - Stohniienko V. Yu. POSSIBILITIES OF APPLICATION OF REHABILITATION METHODS IN PATIENTS WITH GALLSTONE DISEASE AFTER
LAPAROSCOPIC CHOLECYSTECTOMY. - Odessa National Medical University, e-mail:[email protected]. The authors summarized the data presented in the world literature on rehabilitation methods in patients with gallstone disease (GSD) after laparoscopic cholecystectomy. GSD is known to be one of the most common pathologies of the abdominal cavity presenting both medical and socio-economic problem. The development and widespread use of modern low-trauma operations with the use of laparoscopic technologies has reduced the length of stay of patients at a hospital from 7-10 days after traditional open ssurgery to 2-3 days. At present abdominal surgery is increasingly discussing a comprehensive approach to the recovery of patients in the postoperative period. The early postoperative period is characterized by the mobilization of compensatory - adaptive mechanisms which requires patient's rapid activation (Fast track surgery, FTS). In the complex rehabilitation of patients at this stage sutures UVI, magnetic therapy, diadynamotherapy, inhalation, aerosols and electroaerosols with analgesics and expectorants, electrophoresis with drugs, laser and EHF therapy are widely used. In order to eliminate pulmonary stagnation, improve lungs drainage function and ventilation, activation of blood and lymph circulation from the first day prescribe therapeutic segmental - reflex massage. Such a comprehensive rehabilitation reduces the risk of possible complications and helps to eliminate the consequences of the operation as soon as possible. The development or absence of complications largely depend on the level of adherence of the patient to the implementation of medical recommendations for medication, methods of physical rehabilitation, recommendations for lifestyle.
Key words: gallstone disease, rehabilitation, laparoscopic cholecystectomy.
Реферат. Каштальян М. А., Колотвин А. А., Колотвина Л. И., Квасневский А. А., Квасневский Е. А., Ильина - Стогниенко В. Ю. ПРИМЕНЕНИЕ РЕАБИЛИТАЦИОННЫХ МЕТОДОВ У БОЛЬНЫХ ЖЕЛЧНОКАМЕННОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПОСЛЕ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ. Авторы обобщили материалы, представленные в мировой литературе о реабилитационных методах у больных желчнокаменной болезнью (ЖКБ) после лапароскопической холецистэктомии.
© Каштальян М. А., Квасневський С. А., Квасневський О. А., Колотвш А .О., Колотвина Л. И., !льша-Стогшенко В. Ю.
Разработка и широкое использование современных малотравматичных операций с использованием лапароскопических технологий позволило уменьшить продолжительность нахождения пациентов в хирургическом стационаре с 7-10 суток после оперативного вмешательства традиционным открытым способом до 2-3 суток. В настоящее время в абдоминальной хирургии все больше обсуждается комплексный подход к восстановлению пациентов в послеоперационном периоде. Ранний послеоперационный период характеризуется мобилизацией компенсаторно - адаптивных механизмов, что требует быстрой активизации пациента (Fast track surgery, FTS). В комплексной реабилитации пациентов на данном этапе используют такие средства как УФО участка шва, магнитотерапия, диадинамотерапия, ингаляции, аэрозоли и электроаэрозоли с обезболивающими и отхаркивающие средствами, электрофорез с лекарствами, лазеро- и КВЧ терапия. С целью ликвидации застойных явлений в легких, улучшения их дренажной функции и вентиляции, активизации крово- и лимфотока с первых суток назначают лечебный сегментарно - рефлекторный массаж. Такая комплексная реабилитация обеспечивает снижение риска развития возможных осложнений и способствует быстрой ликвидации последствий перенесенной операции. Течение болезни, развитие или отсутствие осложнений во многом зависят от уровня приверженности пациента к выполнению врачебных рекомендаций по приему медикаментов, методов физической реабилитации, рекомендаций по ведению образа жизни.
Ключевые слова: желчнокаменная болезнь, реабилитация, лапароскопическая холецистэктомия.
Реферат. Каштальян М. А., Квасневський £. А., Квасневський О. А., Колотвш А .О., Колотвина Л. И., 1льхна-Стогшенко В. Ю. ЗАСТОСУВАННЯ РЕАБШ1ТАЦ1ЙНИХ МЕТОД1В У ХВОРИХ ЖОВЧНОКАМ'ЯНОЮ ХВОРОБОЮ П1СЛЯ ЛАШАРОСКОШ1ЧНО1 ХОЛЕЦИСТЕКТОМП. Автори узагальнили матерiали, що представлеш в свгговш лiтературi стосовно реабштацшних методiв у хворих жовчнокам'яною хворобою (ЖКХ) тсля лапароскотчнох холецистектоми. Розробка та широке використання сучасних малотравматичних операцш з впровадженням лапароскотчних технологш дозволило зменшити тривалють знаходження пащенпв в ххрурпчному стацiонарi з 7 - 10 дiб п1сля оперативного втручання традицiйним вiдкритим способом до 2 - 3 дiб. В тепершнш час в абдомiнальнiй хХрурги все бшьше обговорюеться комплексний пiдхiд до ввдновлення пацiентiв в шсляоперацшному перюдх Раннiй пiсляоперацiйний перiод характеризуеться мобшзащею компенсаторно - адаптивних механiзмiв, що потребуе швидкох активХзаци пацiента (Fast track surgery, FTS). В комплекснш реабштаци пацiентiв на даному еташ лiкування використовують такi засоби, як УФО дшянки шва, магнiтотерапiя, дiадiнамотерапiя, шгаляцп, аерозолi i електроаерозолi зi знеболюючими та вiдхаркуючими засобами, електрофорез з лжами, лазеро- та КВЧ терашя. З метою лХкшдаци застшних явищ в легенях, покращення хх дренажнох функци та вентиляцп, активХзаци крово- i лiмфообiгу з першох доби призначають лiкувальний сегментарно - рефлекторний масаж. Така реабштащя забезпечуе зниження ризику розвитку можливих ускладнень i сприяе найшвидшiй ткшдацд наслХдкхв перенесено1 операцп. Перебiг хвороби, розвиток або вхдсутшсть ускладнень багато в чому залежать вiд рiвня прихильносп пацiента до виконання лiкарських рекомендацш щодо приймання медикаментiв, методiв фХзичнох реабiлiтацiх, рекомендацiй щодо ведення способу життя.
Ключовi слова: жовчнокам'яна хвороба, реабштащя, лапароскотчна холецистектомiя.
Однiею з найбшьш розповсюджених патологiй черевнох порожнини являеться жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ), яка продовжуе займати одне Хз провщних мХсць i представляе собою як медичну, так i соцХально-економХчну проблему [1, 2, 3, 15, 17, 42, 51].
ЖКХ в рХзних крахнах зустрХчаеться у 17-25 % серед дорослого населення [17], а в Украх'ш до 20 % [33], при цьому кожнХ 10 рокхв кхлькхсть хворих збХльшуеться вдвое [16, 36]. НайбХльш частим ускладненням ЖКХ являеться гострий холецистит [9, 15, 17, 39].
Зменшення тривалосп часу знаходження пацieнта в хiрургiчному стацiонарi пiсля оперативного втручання вiдбуваeться завдяки впровадженню високотехнологiчних методiв дiагностики та лiкування ЖКХ. Розробка та широке використання сучасних малотравматичних операцiй з використанням лапароскопiчних технологш дозволило зменшити тривал1сть знаходження пащенпв в хiрургiчному стацiонарi з 7-10 дiб пiсля оперативного втручання традицшним ввдкритим способом до 2-3 дiб [4, 15, 17]. Впровадження технологи виконання лапароскошчно! холецистектоми та ошгашзацп протоколiв пiсляоперацiйного л1кування дозволяють вдосконавлювати напрямок розвитку стацiонара одного дня, що сприяе зниженню ризик1в виникнення внутрiшньо-лiкарняних iнфекцiй та тривалостi стащонарного лiкування з поверненням пацieнта в сощальш умови [15, 47]. Стацюнар одше! доби л1кування мае фшансову вигоду для системи охорони здоров'я та дозволяе збшьшувати професiйно-соцiальну реабштащю хворих [46]. Умовами для виписки пащента пiсля лапароскотчно! холецистектоми в стацiонарi одше! доби л1кування являеться використання ненаркотичних анальгетиков, що дозволяе контролювати больовий синдром i сприяе швидкш активiзацi! пiсля оперативного втручання, повне вщновлення основних життевих функцш, можливiсть до самообслуговування в межах палати та бажання пацiента [5]. Потрiбно зазначити, що вiднесення пащента до категорп хворих одше! доби л1кування потребуе наявностi соцiальних факторiв, таких як: письмова згода на л^вання в стацiонарi одного дня, наявнють супроводжуючого протягом наступних 24 годин шсля оперативного втручання, проживання на дистанци не бiльше 50 км ввд лiкувального закладу, де проводилось оперативе втручання та наявнють моб№ного зв'язку [5].
Протягом останнього десятирiччя також багато уваги придметься оптимiзацi! та впровадженню в практику методiв, направлених на покращення косметичних результатiв пiсля оперативних втручань, в тому чи^ пiсля холецистектоми [15].
Слщ вiдмiтити, що використання пльки хiрургiчного етапу л1кування не дозволяе повшстю усунути клiнiчнi прояви ЖКХ, тому нагальною е необхiднiсть в своечасному початку проведення комплексного лшування в ранньому пiсляоперацiйному перiодi з використанням ефективних методiв реабштаци [14, 22], яю дозволяють бiльш швидко адаптувати систему шлунково-кишкового тракту до змш та покращити як1сть життя [10, 19]. Пiсля виконання холецистектоми у хворих ЖКХ ввдбуваеться ввдновлення вегетативно! регуляци, але залишаеться лггогеншсть жовчi та психоемоцiйнi змiни, що потребують проведення комплексного лiкування[2].
В тепершнш час в абдомiнальнiй хiрургi! все бiльше обговорюеться комплексний щдхщ до вiдновлення пацiентiв в шсляоперацшному перiодi. Раннiй пiсляоперацiйний перiод характеризуеться мобшзащею компенсаторно - адаптивних механiзмiв, що потребуе швидко! активiзацi! пащента в межах лiжка, присiдання з опущеними ногами i опорою на щдлогу, вставання та ходьби по палап, коридору, по сходах [20, 52]. Тому одним iз важливих напрямкiв реабiлiтацi! в ранньому шсляоперацшному перiодi е рання активiзацiя шсля оперативного втручання, iменуема «FasttracksurgeryFTS» [24, 44, 45]. Вважаеться, що рання фiзична актившсть зменшуе негативний вплив вимушеного спокою, пiдвищуе тонус оргашзму, мобiлiзуе його захиснi i компенсаторш реакцi!, направлена на зменшення хiрургiчного стресу, усунення пiсляоперацiйного болю, нормалiзацiю функцiонування органiв та систем, що призводить до зменшення часу госпiталiзацi! хворих, скорочуе термiн одужання з швидким вiдновленням активностi i мiнiмiзацiею ризик1в виникнення пiсляоперацiйних ускладнень [3, 37, 44, 45, 49, 50]. Необхвдно зазначити, що фiзична реабштащя здiйснюе також психологiчну пiдготовку хворого до адаптаци в пiсляоперацiйному перюд^ продовження в подальшому трудово! дiяльностi та укрiплюе !х вiру в свою сощальну повноцiннiсть [23]. Вщповвдно до протоколу FTS засоби фiзично! реабiлiтацi! повиннi бути розробленi шдивщуально, початок активацi! пацiентiв вiдбуваеться шсля впевненосп лiкаря в збереженнi орiентацi! пацiента в просторi, часi, власнш особистостi, а також при можливосп активних рухiв тiлом i кшщвками, при наявностi больового синдрому на рiвнi в1д 0 до 3 балiв вiзуально-аналогово! шкали та при вщсутносп порушень функцi! дихання та кровооб^ [37].
Сьогоднi п1дх1д ранньо! активiзацi! пацiентiв в л1жку використовуеться, як в
абдомшальнш, торакальнш мрурги, так i в травматологи, пнекологп та iнших напрямках ирурги [18, 20, 34, 35 43].
Даш лиератури свiдчать, що при гострш хiрургiчнiй патологи дiафрагмальне дихання знижуеться на 10 - 20%, тсля оперативного втручання ще додатково на 10 - 20%, грудне - на 5 - 15%, а ввдновлення вiдмiчаeться через 7 - 10 дiб, що диктуе необхiднiсть застосування профiлактичних засобiв у виглядi фiзичних, iнгаляцiйних методiв, дозовано! гшервентиляцп легень [12]. Дихання мае бути вшним, без зусиль, не викликати больовi вiдчуття. Дихальш вправи чергують з вправами для дистальних вщдл1в кiнцiвок [9]. У заняття включаються дихальнi вправи статичного i динамiчного характеру, з наступним безболiсним вiдкашлюванням; масаж грудно! клики по 3-5 хв (прийоми погладжування, розтирання, легка вiбрацiя), як1 проводяться 3-4 рази на день по 5-7 хвилин iндивiдуально [8]. Поеднання дихальних вправ з динамiчними сприяють нормал1зацп рухово! активностi шлунково - кишкового тракту, покращують вiдтiк жовч^ запобiгають розвитку застiйних явищ у кишечнику. Щд час дозованого фiзичного навантаження за рахунок полiпшення кровопостачання внутрiшнiх органiв створюються сприятливi умови для збшьшення регенераторних процесiв, що сприяе бiльш швидкому загоенню шсляоперацшних ран, прискорюються фiзiологiчнi процеси рубцювання i зменшуеться можливiсть формування спайкових процесiв [23, 48]. Використання протоколу БТ8 в ранньому пiсляоперацiйному перiодi допускае використання нагрузок низько! штенсивносл [40]. Важливо, щоб хворий був защкавлений та сам приймав активну участь в проведеннi процесу реабштацп. Комплекс вправ, !х тривал1сть повинш визначатися л1карем iндивiдуально з урахуванням загального стану пацiента, його коморбщних захворювань, особливостей перебiгу операцiйного етапу. Автори зазначають, що застосування ЛФК в ранньому шсляоперацшному перiодi сприяе пофшактуванню розвитку гшостатично1 пневмонп, атонп шлунка та кишечника, тромбоемболiчних ускладнень, сприяе формуванню еластичного рубця, навчае навикам самообслуговування [38]. Дослвдники вiдмiчають, що оцiнка ефективностi використання протокол1в БТ8 проявляеться у вiдновленнi можливосп хворого перебувати у вертикальному положенш i самостiйно перемiщюватись для виконання фiзiологiчних потреб [37, 41].
В комплекснш реабштацп пацiентiв в ранньому шсляоперацшному перiодi з метою попередження пiсляоперацiйних ускладнень, зменшення болю, активiзацil обмiнних i регенераторних процесiв, полшшення показник1в функцiонального стану гепатобшарно1 системи з нормалiзацiею моторно1 функцп жовчовидшьно1 системи, полiпшенню фiзико-хiмiчних властивостей жовчi та шдвищення адаптацiйних можливостей органiзму використовують такi засоби фiзiотерпil, як УФО дiлянки шва, магштотерашю, дiадiнамотерапiю, шгаляцп, аерозол1 i електроаерозолi зi знеболюючими та вiдхаркуючими засобами, електрофорез з лiками, лазеро- та КВЧ терашю [6, 7, 11, 13, 21, 25, 27, 28, 30, 31, 32]. З метою л1кшдаци застшних явищ в легенях, покращення !х дренажно1 функцil та вентиляцп, активiзацil крово- i л1мфооб^ з першо1 доби призначають л^вальний сегментарно - рефлекторний масаж [8].
Вважаеться, що така комплексна реабштащя забезпечуе зниження ризику розвитку можливих ускладнень i сприяе найшвидшiй л1кв1даци наслiдкiв перенесено1 операцil [29, 107].
Особливо експерти вщзначають, що переб^ хвороби, розвиток або вiдсутнiсть ускладнень багато в чому залежать ввд рiвня прихильностi пацiента до виконання л1карських рекомендацiй щодо приймання медикаменпв, методiв фiзичноl реабiлiтацil, рекомендацiй щодо ведення способу життя [32].
Лггература:
1. 18 - летний опыт лапароскопической холецистэктомии / М. Ю. Ничитайло, А. Н. Литвиненко, П. В. Огородник и др. // Сучасш медичш технологil. - 2011. - № 3-4. - С. 281— 285.
2. Абу Шамсия Р. Н. Лапароскопия в лечении осложненных форм острого холецистита / Р. Н. Абу Шамсия // Лжарська справа. Врачебное дело. - 2013. - № 1. - С. 9397.
3. Абрамова А. Г. Хирургическое лечение острого калькулезного холецистита / А. Г. Абрамова // Врач-аспирант. - 2016. - Т. 75, № 2.2. - С. 204- 210.
4. Алвендова Л. Р. Лапароскопическая холецистэктомия в стационаре одного дня / Л. Р. Алвендова, М. А. Чиников // Хирургия. - 2015. - № 11. - С. 95- 98.
5. Алвендова Л. Р. Лапароскопическая холецистэктомия в условиях стационара краткосрочного пребывания: автореф. дис. ... канд. мед. наук / 14.01.17 / Алвендова Лейла Ровшан кызы. - М., 2016. - 20 с.
6. Ардатская М. Д. Роль общей магнитотерапии в коррекции клинико-функциональных нарушений у пациентов после холецистэктомии / М. Д. Ардатская, А. Г. Куликова, Н. Ю. Сарапулова // Физиотерапия. Бальнеология. Реабилитация. - 2011. - № 1. -С. 3-8.
7. Бисмак Е. В. Влияние занятий лечебной физической культуры на вегетативный статус женщин зрелого возраста с патологией желчевыделительной системы / Е. В. Бисмак, О. И. Тарасова, М. И. Мороз // Физической воспитание студентов творческих специальностей. - 2005. - № 4. - С. 59-67.
8. Глиняна О. О., Копочинська Ю. В., Пеценко Н. I. Фiзична терапiя при хiрургiчних захворюваннях. Кшв КП1 iм. 1горя Окорського, 2020.-207с.
9. Дубровский В. И. Лечебная физкультура и врачебный контроль / В. И. Дубровский. - М., 2006. - 598 с.
10. Желчнокаменная болезнь / С. А. Дадвани, П. С. Ветшев, А. М. Шулутко, М. И. Прудков. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 176 с.
11. Журавлева А. И. К вопросу о научном обосновании лечебной физкультуры при заболеваниях внутренних органов / А. И. Журавлева // Лечебная физкультура и спортивная медицина. - 2006. - № 9. - С. 54-55.
12. Зорик М. М. Застосування лшувально! фiзкультури в комплекснш реабштаци хворих на жовчнокам'яну хворобу / М. М. Зорик, А. В. Шконець // Слобожанський науково-спортивний вкник. - 2014. - № 2 (40). - С. 80-84.
13. Качество жизни и приверженность к лечению больных хроническим бескаменным холециститом и желчнокаменной болезнью / У. Ю. Плотникова, В.Н. Золотухина, С.А. Максимов, Ф.Ю. Мухарлямов // Вестник национального медико-хирургического центра им. Н.И. Пирогова. - 2011. - № 3. - С. 71-75.
14. Качество жизни пациентов после различных способов холецистэктомии и ранней реабилитации на курорте «Усть-Качка» / Н.А. Семерикова, Л.Ф. Палатова, А.В. Попов, А.И. Ершова // Здоровье семьи - 21 век. - 2012. - № 1. - С. 19
15. Каштальян М. А. Хирургическая тактика лечения больных острым холециститом : дисс. ... доктора мед.наук : 14.01.03 / Каштальян Михаил Арсеньевич. - Одесса, 2009. -357 с.
16. Комплексный метод профилактики осложнений лапароскопическойхолецистэктомии / И. В. Иоффе, А. В. Алексеев, А. В. Пепенин и др. // Клшчна хiрургiя. - 2013. - № 7. - С. 9-12.
17. Колотвш А. О. Хiрургiчне л^вання гострого калькульозного холециститу у хворих хрошчними вiрусними гепатитами: дисс. ... кандидата медичних наук: 14.01.03 / Колотвш Андрш Олександрович. - Одеса, 2019. - 159 с.
18. Клиническая хирургия. Национальное руководство / под ред. В.С. Савельева, А.И. Кириенко. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. - 964 с.
19. Кунпан И. А. Санаторно-курортная реабилитация после холецистэктомии / И. А. Кунпан, З. В. Леонтьева // Эндоскопическая хирургия. - 2007. - Т. 13, № 1. - С. 45-45.
20. Лечебная физическая культура: справочник / под ред. В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 2004. - 592 с.
21. Маршева С. И. Возможности ранней реабилитации больных желчнокаменной болезнью после проведения эндоскопической холецистэктомии / С. И. Маршева, О. А. Поддубная // Бюллетень сибирской медицины. - 2013. - Т. 12, № 1. - С. 109-113.
22. Микрюков В. Ю. Диагностика и лечение дисфункции сфинктера Одди у больных постхолецистэктомическим синдромом: автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.17 / Микрюков Вячеслав Юрьевич. - Пермь, 2015. - 27 с.
23. Мухш В. М. ФХзична реабштащя : шдручник / 3-те вид., переробл. та доповн. / В. М. Мухш. - К.: ОлХмп. л-ра, 2010. - 488 с.: ш
24. Опыт внедрения программы ускоренной послеоперационной реабилитации (Fast Track) в хирургической панкреатологии / К. В. Лядов, З. А. Коваленко, В. К. Лядов [и др.] // Вестник восстановительной медицины. - 2014. - № 5. - С. 21-25.
25. Пархотик И. И. Физические упражнения в программе восстановительного лечения больных с дисфункцией билиарного тракта / И. И. Пархотик, Я. Н. Сельтов, В. В. Чорний // Педагогические, психологические и медикобиологические проблемы физической культуры и спорта. - 2011. - № 6. - С. 102- 105.
Повний Список л1тератури складаеться гз 52 найменувань. Знаходиться в редакцИ.
References:
1. 18 - year experience of laparoscopic cholecystectomy / M. Yu. Nichitailo, A. N. Litvinenko, P. V. Ogorodnik and others // Modern medical technologies. - 2011. - No. 3-4. - S. 281-285.
2. Abu Shamsia RN Laparoscopy in the treatment of complicated forms of acute cholecystitis / RN Abu Shamsia // Likarska on the right. Medical business. - 2013. - No. 1. - P. 9397.
3. Abramova A. G. Surgical treatment of acute calculous cholecystitis / A. G. Abramova // Doctor-graduate student. - 2016. - T. 75, No. 2.2. - S. 204-210.
4. Alvendova LR Laparoscopic cholecystectomy in the hospital for one day / LR Alvendova, MA Chinikov // Surgery. - 2015. - No. 11. - S. 95-98.
5. Alvendova LR Laparoscopic cholecystectomy in a short-term hospital setting: author. dis. ... Cand. honey. sciences / 14.01.17 / Alvendova Leila Rovshan kyzy. - M., 2016 .-- 20 p.
6. Ardatskaya M. D. The role of general magnetic therapy in the correction of clinical and functional disorders in patients after cholecystectomy / M. D. Ardatskaya, A. G. Kulikova, N. Yu. Sarapulova // Physiotherapy. Balneology. Rehabilitation. - 2011. - No. 1. - P. 3-8.
7. Bismak EV Influence of physical therapy classes on the vegetative status of women of mature age with pathology of the biliary system / EV Bismak, OI Tarasova, MI Moroz // Physical education of students of creative specialties. - 2005. - No. 4. - S. 59-67.
8. Glynyana OO, Kopochynska Yu. V., Petsenko N. I. Physical therapy for surgical diseases. Kyiv KPI them. Igor Sikorsky, 2020.-207p.
9. Dubrovsky V. I. Physiotherapy and medical control / V. I. Dubrovsky. - M., 2006 .-- 598
10. Cholelithiasis / SA Dadvani, PS Vetshev, AM Shulutko, MI Prudkov. - M .: GEOTAR-Media, 2009 .-- 176 p.
11. Zhuravleva AI To the question of the scientific substantiation of physiotherapy exercises for diseases of internal organs / AI Zhuravleva // Physiotherapy and sports medicine. -2006. - No. 9. - S. 54-55.
12. Zoryk M. M. The use of therapeutic exercise in the complex rehabilitation of patients with gallstones / MM Zoryk, AV Nikonets // Slobozhansky scientific and sports bulletin. - 2014. -№ 2 (40). - P. 80-84.
13. Quality of life and adherence to treatment of patients with chronic acalculous cholecystitis and cholelithiasis / U. Yu. Plotnikova, V.N. Zolotukhina, S.A. Maximov, F.Yu. Mukharlyamov // Bulletin of the National Medical and Surgical Center. N.I. Pirogov. - 2011. - No. 3. - S. 71-75.
14. Quality of life of patients after various methods of cholecystectomy and early rehabilitation at the resort "Ust-Kachka" / КА. Semerikova, L.F. Palatova, A.V. Popov, A.I. Ershova // Family health - the 21st century. - 2012. - No. 1. - P. 19
15. Kashtalyan MA Surgical tactics of treatment of patients with acute cholecystitis: diss. ... Doctors of medical sciences: 01/14/03 / Kashtalyan Mikhail Arsenievich. - Odessa, 2009 .-357 p.
16. Complex method of prevention of complications of laparoscopic cholecystectomy / IV Ioffe, AV Alekseev, AV Pepenin et al. // Clinical surgery. - 2013. - No. 7. - P. 9-12.
17. Kolotvin AA Surgical treatment of acute calculous cholecystitis in patients with chronic viral hepatitis: diss. ... Candidate of Medical Sciences: 14.01.03 / Kolotvin Andriy Oleksandrovych. - Odessa, 2019. - 159 p
18. Clinical surgery. National leadership / ed. V.S. Savelyeva, A.I. Kirienko. - M .: GEOTAR-Media, 2015 .-- 964 p.
19. Kunpan IA Sanatorium rehabilitation after cholecystectomy / IA Kunpan, ZV Leontieva // Endoscopic surgery. - 2007. - T. 13, No. 1. - P. 45-45.
20. Therapeutic physical culture: reference book / ed. V.A. Epifanov. - M .: Medicine, 2004 .-- 592 p.
21. Marsheva SI Possibilities of early rehabilitation of patients with cholelithiasis after endoscopic cholecystectomy / SI Marsheva, OA Poddubnaya // Bulletin of Siberian Medicine. -2013. - T. 12, No. 1. - S. 109-113.
22. Mikryukov V. Yu. Diagnosis and treatment of dysfunction of the sphincter of Oddi in patients with postcholecystectomy syndrome: author. dis. ... Cand. honey. Sciences: 14.01.17 / Mikryukov Vyacheslav Yurevich. - Perm, 2015 .-- 27 p.
23. Mukhin VM Physical rehabilitation: a textbook / 3rd ed., Reworked. and add. / VM Mukhin. - K .: Olympus. l-ra, 2010. - 488 p .: ill
24. Experience of implementation of the program of accelerated postoperative rehabilitation (Fast Track) in surgical pancreatology / K. V. Lyadov, Z. A. Kovalenko, V. K. Lyadov [et al.] // Bulletin of restorative medicine. - 2014. - No. 5. - S. 21-25.
25. Parhotik II Physical exercises in the program of rehabilitation treatment of patients with dysfunction of the biliary tract / II Parkhotik, Ya. N. Seltov, VV Chorniy // Pedagogical, psychological and medicobiological problems of physical culture and sports. - 2011. - No. 6. - P. 102- 105.
Робота надшшла до редакцй 27.08.2021 року.
Рекомендована до друку на заиданш редакцшно! колегй тсля рецензування.
УДК 553.7: 615.327.073/.077:53:543.3:579] (477.74): 663.85 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5594566
А. В. Моюенко1, С. Г. Гуща2, О. С. Струс3, I. П. Шмакова1, Г. А. Шаповалова1 САПРОПЕЛ1 ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ЗАС1Б ПЕЛО1ДОТЕРАПП
Юдеський нацюнальний медичний ушверситет;
2ДУ «Укранський науково-дослщний шститут медично! реабштаци та курортологи МОЗ
Укра!ни», м. Одеса;
3Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького
Mokienko AV ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-4491-001X
Summary. Mokienko A. V., Gushcha S. G., Strus O. Е., Shmakova I. P., Shapovaljva A. A SAPROPELS AS A PROSPECTIVE MEANS OF PELOIDOTHERAPY. . - Odessa National Medical University; State Institution "Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Resort Therapy of the Ministry of Health of Ukraine", Odessa; e-mail: mokienkoav56@gmail. com Aim: to analyze the literature data on sapropel mud (peloids) and to consider the prospects for their use in medical practice.
© Моюенко А. В., Гуща С. Г., Струс О. С., Шмакова I. П., Шаповалова Г. А.
