CC BY
176
УДК 616.314.-76-77-085.47 Марченко К. В., Дворник А. В.
ЗАСТОСУВАННЯ ОПЕРАЦ1ЙНОГО СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО М1КРОСКОПА У РОБОТ1 ЛIКАРЯ-СТОМАТОЛ О ГА-ОРТО П ЕДА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
Можливостi людського ока, що закладен!' природою, обмежують можливостi лiкарiв-стоматолог'в при проведенн лкування. Робота, яка може здаватися 'деальною при II' критичному аналiзi неозброеним оком, часто буде стимулювати до розумiння II' недосконалостi псля проведення бльш присюпливо! ощнки деталей пд збльшенням. Сучасн моделi опера^йних стоматолог'чних мiкроскопiв розширили меж'!, в яких ранiше знаходилися стоматологи рiзних профiлiв. Можливостi чтко побачити крихiтнi анатом'чш детал'1, особливост'1 IX структури, провести в'зуальний контроль лкування з мiнiмальною iнвазивнiстю, о^нити результаты роботи та, б'тьше того, мати змогу донести наглядно цю нформацю до патента та зубного технка призвели до прийняття нових, ранiше Ф!зычно недосяжних стандарт'¡в лкування.
Кпючов1 слова: збтьшення, операцмний стоматолопчний м1кроскоп, м1кростоматолопя, мУмально Ывазивна стоматолопя, ергономка
«Ви можете вилкувати тльки те, що можете побачити»
Gary B. Carr
Можливосп людського ока, що закладен природою обмежують можливосп пiкарiв-стоматопогiв при проведены лкування. Робота, яка може здаватися щеальною при IT критичному аналiзi неозброеним оком, часто буде стимулювати до розумшня и недосконалост пюля проведення бтьш присктливоТ оцшки деталей пщ збтьшенням.
Сучаснi моделi операцiйних стоматолопчних мiкроскопiв розширили межi, в яких рашше знаходилися стоматологи рiзних проф^в. Можпивостi чiтко побачити крихiтнi анатомiчнi деталi, особливостi Тх структури, провести вiзуальний контроль лiкування з м^мальною iнвазивнiстю, оцiнити результати роботи та, бтьше того, мати змогу донести наглядно цю шформацш до патента та зубного технiка призвели до прийняття нових, рашше фiзично недосяжних стандар^в лiкування.
З 60-х рош 20 сторiччя використання операцiйного мiкроскопу стало стандартом у багатьох спе^альностях, таких як нейрохiрургiя та офтальмолопя [1,2].
Вперше цей прилад в стоматологи представили Apotheker & Jako, це сталося у 1978 рощ, запропонована конструк^я мала значш ергономiчнi недолiки, якi не дозволили широко впровадити його до практики [3]. 1992 року Gary B. Carr опублкував статтю, яка стала вщправною точкою для повсюдного впровадження мiкроскопу у стоматологи [4]. Саме запропонована доктором Gary B. Carr конструк^я лежить у основi сучасних операцшних стоматолопчних мiкроскопiв.
Першими стоматолопчними дисциплшами, де рутинно почали використовувати хiрургiчний мiкроскоп, були пародонтальна хiрургiя та ендодон™ [5]. Свою нiшу у ортопедичнш стоматологiТ мiкроскопи знайшли у 1994 роц [6].
На сьогодшшнш день найчастiше усього операцiйний мiкроскоп купують собi у клiнiки стоматологи загального профтю [7].
Запропонована концеп^я мiкростоматологТ, яка характеризуеться як малошвазивна практика з використанням оптичних пристрив для збiльшення операцiйного поля. Як прямий результат кращоТ вiзуалiзацiТ, лкування може стати бiльш точним та менш швазивним, що збереже здоровi тканини вiд непотрiбного втручання. Цю концепцш автор рекомендуе для застосування у вах роздiлах стоматологи. Переваги цього пщходу значнi: менший рiвень стресу, ефективний контроль операцiйного поля, менша втома, покращення ергономки та бтьша ефективнiсть. I як результат задоволення та гордють за свою роботу та надзвичайно високий рiвень якосл наданих послуг [8].
Переваги в ергономiцi та мануальних навиках для кл^чних лiкарiв при робот з операцiйним мiкроскопом широко обговорен у спецiалiзований стоматологiчнiй лiтературi [9, 10]. Пози^я, яку пiдтримуе лкар-стоматолог при роботi зi збiльшенням, сприяе зменшенню м'язо-скелетного стресу та, можливо, до профiлактики виникнення професiйних захворювань. Це ствердження особливо активно застосовуеться маркетинговими вщдтами компанш, що виготовляють стоматологiчну оптику.
Ствердження про бiльш якюне та легке проведення лiкування пщ збiльшенням, яке пропонуе операцiйний мiкроскоп, не викликае сумнiвiв у сучаснш стоматологiчнiй лiтературi, проте кiлькiсть науковообгрунтованих робп", присвячених конкретизаци цього питання у вах роздтах дисциплiни, обмежена [11]. Проведена лише незначна ктькють добре сформульованих, критично оцшених наукових дослщжень у яких продемонстрований взаемозв'язок мiж використанням збiльшення та якютю лiкування [12, 13].
Робота з мiкроскопом може викликати певнi складнощ^ особливо на перших етапах його використання: необхщнють формування нових мануальних навичок, адапта^я очей та положення тта, необхiднiсть наявностi спецiального шструментарш, допомога досвiдчених асистентiв,
собiвартiсть лкування, необхiднiсть нерухомостi пацieнта [14, 15]. Саме з метою прац з великим збтьшенням були розроблен iнструменти менших розмiрiв, якi надали можливють не закривати операцiйне поле вщ стоматолога [16].
Будова окулярiв в операцiйному мiкроскопi дозволяе стоматологу не напружувати очi. Навколоочнi м'язи при робот з цим апаратом не конвергують як у випадках з використанням бiнокулярiв чи взагалi при роботi без збiльшення. У лкаря складаеться вiдчуття того, що вш дивиться у далину (Рис.1). Особливiстю стоматологiчного мiкроскопу, що полегшила роботу лкаря-стоматолога, е якють освiтлення робочого поля, яке недосяжне при використанн традицiйних джерел св^ла. Його якiсть така ж важлива як i власне збiльшення. Осв^лення завдяки операцiйному мiкроскопу близьке до 100000 люшв i, завдяки тому, що е коашальним, дозволяе отримувати безтшьове операцiйне поле [7, 17].
Використання у практик стоматолога сучасноТ технiки сприяе виникненню вiдчуття безпеки при лкуваны, забезпечуе комфорт та бтьшу впевненiсть пацiентiв [18].
Операцшний мiкроскоп з пiдключеною внутрiшньою чи зовышньою системою вiдео та/або фотореестрацп вiдчинив новi можливостi для реестрацп стану порожнини рота, планування лкування, комунiкацiТ з пацiентами, Тх мотиваци до лiкування, контролю якостi роботи, взаемодп з зубними технiками.
Використання фото- та вщеоапаратури в поеднанн з мiкроскопом дозволяе продемонструвати детали якi е недоступними при використанн традицiйноТ технiки [19]. Наглядна шформа^я, отримана через оптичну систему мiкроскопа, надае змогу спостерiгати за проведеним лкуванням як персоналу, так i пацiенту. Вiдомо, що бiльше всього шформацп пацiент запам'ятовуе саме завдяки вiзуальнiй комунiкацiТ [20].
Рис.1 Схематичне вЮображення конвергуючого зору у стоматолог'чних лупах (зл'ва) та паралельного зору у операц1йному мкроскоп/ (справа) [17].
Використання дентального мiкроскопу дозволяе провести якюну терапевтичну подготовку зубiв, що потребують ендодонтичного лкування, дiагностувати мiкротрiщини стiнок коренiв зубiв, попередити вщдалеш ускладнення лiкування захворювань пульпи та перюдонту, що при iгноруваннi можуть призвести в майбутньому до необхщносп повторного протезування [21]. Саме за використання значного збтьшення стае можливим вирiшення складних ендодонтичних випадкiв зi збереженням опорних зубiв [22]. В реставрацшнш та ортопедичнiй стоматологiТ застосування мiкроскопу ще досi на дуже ранньому етапк Багато стоматологiв, що мають таку технiку у своему розпорядженн використовують ТТ лише для роботи з фронтальними зубами та школи для оцшки якостi зроблених реставрацш. Це нерацiональне використання вщмшно'Т технiки. Робота з операцiйним мiкроскопом дозволяе проводити бiльш консервативне препарування порожнин, бтьш точне використання матерiалiв, кращу фiнiшну обробку реставрацiй та кращу дiагностику скомпроментованих реставрацiй. Можлива вiзуалiзацiя текстур та анатомiчних особливостей зубiв, якi не можна побачити навпъ за допомогою стоматологiчних луп [17].
З точки зору Д. Масарош та ствавт. використання операцшного мiкроскопу у практицi лiкарiв-стоматологiв-ортопедiв рацiональне у таких випадках: первинне препарування зубiв пiд незнiмнi конструкцп, змiна положення фУшноТ лiнiТ препарування, остаточне препарування, оцшка якостi вщбитка, фiнiшна обробка провiзорних протезiв, оцшка припасовки каркасу на робочш модели оцiнка припасовки каркасу у порожнин рота, аналiз естетики (текстура), видалення надлишмв цементу [23].
Одним з ключових моментiв, який впливае на здоров'я пародонту, довговiчнiсть реставрацiй та естетичнють отриманих результатiв, е точнють виконання краТв по лiнiТ взаемоди пародонт-коронка. Недостатнiй об'ем реставрацп або ж надто опукла форма можуть призвести до карiесу, захворювань тканин пародонту, поганоТ естетики. Для профтактики подiбних ускладнень кожний етап ортопедичного лкування повинен бути проведений обережно та точно [24]. Виявлення мiкропатологiй неможливе або неповноцiнне при збтьшенш менше нiж 12х. До цього списку можна включити ознаки окклюзшних порушень, мiкропiдтiкання, ранню стадiю вторинного карiесу,
iзольоване запалення тканин пародонта.
Майже кожна замша скомпрометованоТ реставрацп' супроводжуеться втратою здорових твердих тканин зубiв. Попередити це шляхом кращого розшзнавання меж1 мiж реставрацiею та зубом можна завдяки збтьшенню та якiсному св^лу [25]. Встановлено, що навiть досвщчеш спецiалiсти препарують занадто агресивно без збтьшення, нiж при його використанш [26].
Використання операцiйного мiкроскопу для вiзуального контролю при виконаннi ортопедичного лкування дозволяе досягнути бiльш гладкоТ поверхнi препарованих зубiв та бтьш якiсного крайового прилягання краТв реставрацш до пiдготовлених опорних зубiв.
З чаав першого використання мiкроскопу у ортопедичнш стоматологи декiлька клiнiцистiв вщзначили покращення якостi препарування та остаточноТ реставрацiТ у незнiмному протезуваннi [27, 28, 29].
Baldessara зi сшвавторами дiйшли до висновку, що досвщчений лiкар-стоматолог за допомогою гострого нового зонду може визначити щтину по краю прилягання реставрацп розмiром вщ 35 до 50 мкм. Виходячи з даноТ iнформацiТ, роблять висновок, що при збтьшенш у 6 разiв або бiльше залежнiсть вщ тактильлих вiдчуттiв за допомогою зонда може бути замшена на вiзуальну оцшку прилягання. Зазначено, що мiкроскоп може надавати можливiсть побачити щтину у 10 мкм [30].
van As G. наводить таю дан з приводу здатност рiзних оптичних систем визначати мУмальш величини [31]:
Система збтьшення Збтьшення х (кратшсть вГд 1, де 1 - неозброене око людини) Роздiльна здатнiсть (мкм)
Неозброене око 1 200
Окуляри для читання 1,5х 133,33
Лупи з малим збтьшенням 2,5х 80
Лупи з середшм збтьшенням 4х 50
Микроскоп, мале збiльшення 6,4х 31
Микроскоп, середне збiльшення 10х 20
МГкроскоп, значне збтьшення 24х 8,33
T.Hirata та спiвавтори у своему дослщженш проводили порiвняння якостi препарування 3y6iB пiд збiльшенням з використанням рiзних систем ïx остаточноТ обробки. В результат проведено!' роботи вони досягли поверхнево!' шорсткост на рiвнi Ra=6.585 ^m та середньо!' величини щтини по краю прилягання коронки 16.165 ^m, що значно менше, нiж можливостi неозброеного людського ока при проведены контролю якост за виконаною реставрацiею [32].
Leiknius та Geissberger надали данi, згiдно яких ктькють помилок на клiнiчниx та лабораторних етапах виготовлення незшмних конструкцш у студентiв зменшилась вдвiчi при використанш збтьшення в порiвняннi з тими, хто працював розраховуючи лише на власний зiр [33].
Ще в 1985 роцi Chou та Pameijer у свош роботi продемонстрували як збтьшення покращуе ефективнють зуботехшчних етапiв при виконаннi незнiмниx конструкцш завдяки точнш обробцi гiпсовиx моделей [34].
van As G. рекомендуе для проведення попередньо!' оцшки стану зубiв та пiдготовчиx етапiв використовувати збтьшення 2,5-4х. Для основноТ обробки зубiв пiд незнiмнi конструкцiï збтьшення на рiвнi 6,4-10х та 16-кратне збiльшення для ф^шно!' обробки лiнiï препарування. Пюля остаточно!' обробки зубiв автор рекомендуе знову повернутися до меншого збтьшення для виявлення можливих пiднутрiнь.
При припасуванш металокерамiчниx або суцiльно керамiчниx коронок можливе виникнення надто тюних контактiв, якi призводять до незручностей па^ентв та ïx повернення до клшки зi скаргами на залишки Тж1 мiж зубами. Для виявлення цих контактв можливе використання вощеного флоссу, який залишить слщ на керамщ^ котрий можна побачити при великому збтьшенш. Схожим чином автор рекомендуе виявляти суперконтакти на контактних поверхнях золотих реставрацш, де можна виявити блискучу дтянку, яка i потребуе корекцп.
Van As G. зазначае спрощення процесу видалення надлишку цементу при фксацп керамiчниx вiнiрiв при використанш великого збтьшення, стае можливим виявити нав^ь прозорi компоненти адгезивних систем [31].
Лкування з використанням мiкроскопу у повсякденнiй практик призводить до покращення мануальних навиш. Стае незамiнним iнструментом при формуванш меж1 препарування та точного крайового прилягання. Вiзуальний контроль на етап припасовки незнiмниx конструкцiй з використанням силконових матерiалiв надае можливiсть проведення якюно!' оцiнки ортопедичного втручання. Визначення точност прилягання коронки нижче при використанш неозброеного ока та зонду, шж при оцшц за допомогою мiкроскопу [35].
Значне збiльшення дозволяе проводити машпуляцп по пiдготовцi та власне протезуванню з використанням надзвичайно тонких керамiчниx вiнiрiв. При препаруванш зубiв з застосуванням оптичних систем знижуеться вiрогiднiсть випадкового ушкодження здорових тканин зубiв, що за попередшм планом лiкування не мали були бути включеними до конструкций бтьш ч^ке виконання протоколу адгезивно!' фксаци' цих реставрацiй призводить до досягнення велико!' мщносп та кращого естетичного результату [36].
Використання великого збтьшення е виправданим кроком з точки зору економп часу та зусиль, як йдуть на переробку та корекцю при менш прецизшнш робот [37].
Нав^ь найякiснiшi керамiчнi реставрацп' не дозволяють досягти абсолютного задоволення у
ортопедичних па^етчв при порушены червоноТ естетики. 1Мждисциплшарне вирiшення ^еТ проблеми хiрургом-пародонтологом, стоматологом-ортопедом та зубним технiком з використанням збтьшення на етапах власне хiрургiчного втручання та пiдготовки тимчасових i постiйних реставрацiй значно полегшуеться [38, 39].
Вищезазначенi позитивнi моменти вщ використання значного збiльшення знайшли свое вiдображення у протезуваннi на iмлантантах. Завдяки можливостi чiтко контролювати проведення своТх манiпуляцiй лiкарi-стоматологи мають змогу проводити малоiнвазивнi втручання з меншим травматизмом, кращим загоюванням операцшних ран, бтьш прогнозованим результатом [40].
Використання середшх та великих ступеыв збтьшення в поеднанн з коашальним освiтленням дозволяють покращити навички стоматолога при видаленн зубiв шляхом полегшення визначення периметру зубiв та ефективност використання елеваторiв. В рештi-решт це зменшуе травматичнiсть операцiТ, зберiгаючи кращу кюткову основу для подальшоТ iмплантацiТ та протезування [41].
В проведених дослщженнях, якi ставили собi за мету порiвняння традицiйних методiв виконання пародонтолопчних хiрургiчних методiв та мiкрохiрургiчних втручань встановлено, що обидва види втручань були однаково ефективш, але мiкрохiрургiчне втручання може бути кл^чно бiльш виправдане, нiж традицiйне з точки зору менших пюля операцшних болей та вщчуття дискомфорту на сторож втручання [42].
Використання значного збтьшення (6-8х та бтьше) в поеднанн з коашальним освптенням може покращити здатнють стоматолога до виконання профтактичних дш, манiпуляцiй га коренях зубiв в порiвняннi з малим незначним збтьшенням (в 2,5х рази). Вiзуалiзацiя пiдясеневих контурiв зубiв дозволяе провести провести обробку важкодоступних дтянок, що сприяе кращш пародонтологiчнiй подготовь до наступного протезування [43].
1нфекцшний контроль при роботi з операцшним мiкроскопом може бути ускладнений у зв'язку з накопиченням мiкрочастинок на вузлах мiкроскопа в процесi виконання стоматолопчних мантуляцш. В iдеальному випадку ус дiлянки апарату мають бути оброблеш високоефективним дезинфiктантом пiсля кожного патента [44].
При використаннi операцшного мiкроскопу стають можливими високоефективнi дiагностика та лiкування складних клiнiчних випадмв, полегшуеться виконання багатьох складних еташв надання стоматологiчноТ допомоги. Використання збтьшення поступово стае стандартом надання стоматолопчноТ допомоги пацiентам та шляхом покращення вiзуального контролю проведення манiпуляцiй, ергономки, профiлактики виникнення професiйних захворювань, пщвищення якостi пiдготовки та остаточного виготовлення непрямих реставрацш.
Лiтература
1. Lenkius C. The effect of magnification on the performance of fixed prosthodontic procedures / C. Lenkius, M. Geissberger // Journal of the California Dental Association. - 1995. - N23. - P.66-70.
2. Serafin D. Microsurgery: Past, present & future. / D. Serafin // Plastic and reconstructive surgery. - 1980. - N66. - P.781-785.
3. Ranjana M. Magnification Tools: Surgical Operating Microscope And Magnifying Loupe In Dental Practice / Mohan Ranjana, Mohan Gundappa // International Journal of Engineering Research & Technology. - 2013. - August. - V. 2, Issue 8.
4. Carr GB. Microscopes in Endodontics / GB Carr // Journal of the California Dental Association. - 1992. - N20. - P.55-61.
5. Pecora G. Use dental operating microscope in endodontic surgery / G. Pecora S. Andreane // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology. -1993. - N75. - P.751-8.
6. David J. Clark. The big push to clinical microscopes for esthetic Dentistry. / David J. Clark. // Comtemporary Esthetics and Restorative Practice.
- 2005. - Nov. - P.30-33.
7. Friedman M. Microscope-assisted precision dentistry / M. Friedman, A.F. Mora, R. Schmidt // Compendium of Continuing Education in Dentistry.
- 1999. - Aug. - N20(8). - P.723-8, 730-1, 735-6.
8. Murgel C. Microdentistry: Concepts, Methods, And Clinical Incorporation / Carlos Murgel // MICRO: The International Journal of MicroDentistry. -2010. - Fall. - V.2, Issue 1. - P.56-63.
9. Branson B.G. Effect of magnification lenses on student operator posture / B.G. Branson, K.K. Bray, C. Gadbury-Amyot, L.A. Holt, N.J. Keselyak, T.V. Mitchell, K.B. Williams // Journal of dental education. - 2004. - N68(3). - P.384-9.
10. Chang B.J. Ergonomic benefits of surgical telescope systems: selection guidelines / B.J. Chang // Journal of the California Dental Association. -2002. - N30 (2). - Р.161-9.
11. Mitsuhashi A. Precision Treatment With The Dental Operating Microscope: Analysis Of Microleakage And Marginal Adaptation Using Mta Cement / Akira Mitsuhashi, Noriko Mutoh, Tetsuya Hirata, Nobuyuki Tani-Ishii // MICRO: The International Journal of MicroDentistry. - 2009. -V.1, Issue 1. - P.56-60.
12. Hagge M.S. Use of surgical telescopes by senior dental students: a survey / M.S. Hagge // Journal of Prosthodontics. - 2003. - N12 (4). -P.271-9.
13. Sunell S, Surgical magnification in dental hygiene practice. / S. Sunell, L. Rucker // International Journal of Dental Hygiene. - 2004. - N2(1). -P.26-35.
14. Назарян Р.С. Лечение зубов с применением микроскопа - роскошь или необходимость? / Р. С. Назарян [и др.] // Стоматолог Инфо. -2013. - N10. - C.16-20.
15. Оптические системы в стоматологии. Бинокулярная лупа или микроскоп? // СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ. - 2010. - N3. - C.33-41.
16. Малдорф Л. Операционный микроскоп / Л. Малдорф // DentArt. - 2002. N1. - C.41-42.
17. Moura R. Jr Operating microscopes in restorative dentistry:The pursuit of excellence / R. Jr. Moura // Journal Of Minimum Intervention In Dentistry. - 2009. - N2 (4). - P.241-247.
18. Батюков Н.М. Информационная презентация стоматологического микроскопа при эндрдонтическом лечении зубов / Н.М. Батюков, В.В. Бойко // Институт стоматологии. - 2006. - N4. - C.13-15.
19. van As Glenn A. Digital Documentation and the Dental Operating Microscope: What You See is What You Get / A. Glenn van As // MICRO: The International Journal of MicroDentistryInaugural. - 2009. - V.1, Issue 1. - P.30-41.
20. Mehrabian A. Attitudes inferred from neutral verbal communications. / A. Mehrabian // Journal of Consulting Psychology. - 1967. - N31. -P.414-417.
21. Максимова О.П. Роли микроскопа в работе стоматолога / О.П. Максимова // КЛИНИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ. - 2012. - N4. - C.7-9.
22. Завадка A. Застосування операцшного мiкроскопа у лкуванш складних ендодонтичних кшшчних випадюв / А. Завадка // НОВИНИ СТОМАТОЛОГИ. - 2010. - N4. - C.12-14.
23. Массирони Д. Точность и эстетика. Клинические и зуботехнические этапы протезирования зубов / Доменико Массирони, Ромео Пасчетта, Джузеппе Ромео. - C. - Пб. : Азбука, 2008. - 436 с.
24. Sheets C.G. The periodontal-restorative interface: enhancement through magnification / C.G. Sheets // Practical Periodontics and Aesthetic Dentistry. - 1999. - N11(8). - P.925-931.
25. Worschech C.C. Replacement of esthetic restorations: Can we see the limits? / C.C. Worschech // Revista Dental Press de EstWica. - 2006. -V.3, N4. - P.77-90.
26. Forgie AH. Restoration removal with and without the aid of magnification. / A.H. Forgie, C.M. Pine, N.B. Pitts // Journal of Oral Rehabilitation. -2001. - N28. - P.309-313.
27. Sheets C.G. Enhancing precision through magnification. / C.G. Sheets, J.M. Paquette // Dentistry Today. - 1998. - N17. - P.44-49.
28. Sheets C.G. The magic of magnification. / C.G. Sheets, J.M. Paquette // Dentistry Today. - 1998. - N17. - P.60-67.
29. van As GA. Using the surgical operating microscope in general practice. / van As GA. // Contemporary Esthetics and Restorative Practice. -2000. - N4. - P.34-40.
30. Baldissara P. Reliability of tactile perception using sharp and dull explorers in marginal opening identification. / P. Baldissara, S. Baldissara, R. Scotti // The International Journal of Prosthodontics. - 1998. - N11. - P.591-594.
31. van As G. The use of extreme magnification in fixed prosthodontics / van As G.// Dentistry Today. - 2003. - Jun, 22(6). - P.93-9.
32. Hirata T. Study of Surface Roughness and Marginal Fit Using A Newly Developed Microfinishing Bur and New Preparation Technique / Tetsuya Hirata, Takashi Nakamura, Kazumichi Wakabayashi, Hirofumi Yatani // MICRO: The International Journal of MicroDentistry Inaugural. - 2009. -V.1, Issue 1. - P.61-64.
33. Leknius C. The effect of magnification on the performance of fixed prosthodontic procedures / C. Leknius, M. Geissberger // Journal of the California Dental Association. - 1995. - N23. - P.66-70.
34. Chou TM. The application of microdentistry in fixed prosthodontics. / T.M. Chou, C.H. Pameijer // Journal of Prosthetic Dentistry. - 1985. - N54. - P.36-42.
35. Hidaka T. Enhancing Marginal Fit Through Magnification / Toyohiko Hidaka // MICRO: The International Journal of MicroDentistry. - 2010. - V.2, Issue 1. -
36. P.42-47.
37. Worschech C.C. Case Report: Ceramic Microlaminates for Esthetic Restoration / Claudia Cia Worschech // MICRO: The International Journal of MicroDentistry Inaugural. - 2009. - V.1, Issue 1. - P.48-55.
38. Friedman MJ. Microscope-assisted precision (MAP) dentistry. A challenge for new knowledge / M.J. Friedman, H.M. Landesman // Journal of the California Dental Association. - 1998. - N26(12). - P.900-5.
39. Katsuhiko A. Case Report: Papilla Reconstruction Using the Dental Operating Microscope / Akiyama Katsuhiko // MICRO: The International Journal of MicroDentistry Inaugural. - 2009. - V.1, Issue 1. - P.25-29
40. Tibbetts L.S. Principles and Practice of Periodontal Microsurgery / Leonard S. Tibbetts, Dennis Shanelec //MICRO: The International Journal of MicroDentistry Inaugural. - 2009. - V.1, Issue 1. - P.13-24.
41. Shakibaie B. Uses Of The Operating Microscope In Minimally Invasive Implantology / Behnam Shakibaie // MICRO: The International Journal of MicroDentistry. - 2010. - V.2, Issue 1. - P.28-41.
42. Mamoun J. Use of high-magnification loupes or surgical operating microscope when performing dental extractions / J. Mamoun // The New York State Dental Journal. - 2013. - N79 (3). - P.28-33.
43. Pandey S. Treatment of localized gingival recession using the free rotated papilla autograft combined with coronally advanced flap by conventional (macrosurgery) and surgery under magnification (microsurgical) technique: A comparative clinical study / S. Pandey, D.S. Mehta. // Journal of Indian Society of Periodontology. - 2013. - N17(6). - P.765-70.
44. Mamoun J. Use of high-magnification loupes or surgical operating microscope when performing prophylaxes, scaling or root planing procedures / J. Mamoun // The New York State Dental Journal. - 2013. - N79 (5). - P.48-52.
45. Christensen GJ. Magnification indentistry. Useful tool or another gimmick? / Gordon J. Christensen // Journal of American Dental Association. -2003. - P.1647-1650.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ ОПЕРАЦИОННОГО МИКРОСКОПА В РАБОТЕ ВРАЧА-СТОМАТОЛОГА-ОРТОПЕДА Марченко К. В., Дворник А. В.
Ключевые слова: увеличение, операционный стоматологический микроскоп, микростоматология, минимально инвазивная стоматология, эргономика
Возможности человеческого глаза, заложенные природой, ограничивают возможности стоматологов при проведении лечения. Работа, которая может казаться идеальной при ее критическом анализе невооруженным глазом, часто будет стимулировать к пониманию ее несовершенства после проведения более пристальной оценки деталей под увеличением. Современные модели операционных стоматологических микроскопов расширили границы, в которых ранее находились стоматологи различных профилей. Возможности четко увидеть крошечные анатомические детали, особенности их структуры, провести визуальный контроль лечения с минимальной инвазивностью, оценить результаты работы и, более того, возможность донести наглядно эту информацию до пациента и зубного техника привели к принятию новых, ранее физически недостижимых стандартов лечения.
Summary
APPLICATION OF OPERATING MICROSCOPE IN ORTHODONTIC PRACTICE Martchenko K.V., Dvornyk A.V.
Keywords: magnification, operating dental microscope, microdentistry, minimally invasive dentistry, ergonomics.
Human eye potentials determined by the nature restrict the dentists' possibilities to provide thorough dental treatment. The results of dental restorations which might appear ideal when estimated by naked eye are often far from been perfect when magnified. The latest models of operating dental microscopes have pushed back the boundaries of restorative dentistry potentials. The ability to see fine anatomical structures and to detect their peculiarities, to provide visual control of minimally invasive treatment and to estimate the results obtained, and moreover, to make this clear for a patient and dental technician has resulted in the acceptance of new treatment standards which seemed unattainable before.
