CC BY
88
1рина ПАНАСЮК
ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТРЕН1НГ1В У П1ДГОТОВЦ1 ВЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ
В статтi проаналгзовано концептуальт тдходи до впровадження навчальних тренiнгiв у процес тдготовки вчителiв фьзично! культури. Використання навчальних тренiнгiв дае можливкть студентам випробувати сво'1 педагогiчнi здiбностi на практиц пiд час навчання i в безпечнт ситуацИ краще зрозумти й виправити власну поведiнку та сформувати педагогiчний стиль роботи в майбутнт профестнт дiяльностi.
Актуальшсть теми зумовлена тим, що перетворення в укра!нському осв^ньому середовищi на засадах гумашзму, демократп, нащонально! свщомосп вимагають визначення нових стратепчних i тактичних орieнтирiв у галузi освiти, якi спрямовують навчально-виховний процес на формування духовностi особистосп, розкриття И потенцiйних можливостей та здiбностей, утвердження загальнолюдських цiнностей, що стало провщною направленiстю у подальшому вдосконаленнi фiзичного виховання i фiзкультурно-оздоровчого руху студентсько! молодi та педагопчно! дiяльностi творчо працюючих викладачiв в Укра!ш. Однак низька мотивацiя студентсько! молодi до занять фiзичною культурою, неефективне дидактичне наповнення процесу фiзичного виховання, недостатне науково-методичне забезпечення i слабке впровадження iнновацiйних педагогiчних технологш спричиняють низьку якiсть пiдготовки фахiвцiв фiзично! культури у педагогiчних вузах. Тому актуальною стае проблема дiевого вдосконалення системи тдготовки педагопчних кадрiв фiзкультурного спрямування на сучасному еташ.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш дозволяе зазначити, що проблемi реформування системи фiзичного виховання у сферi освiти на сучасному етапi придшялась увага у працях Р. Раевського [4], оргашзацшним засадам активiзацil спортивно-оздоровчо! дiяльностi студентiв в умовах вищого навчального закладу присвячене дисертацiйнi дослщження В. Базильчук [1], найперспективнiшим методом психолого-педагопчно! пiдготовки фахiвцiв рiзних галузей, на думку В. Федорчука, вважаеться тренiнг [6], фаивець з активних методiв навчання Ю. Емельянов зазначае, що термш "треншг" повинен використовуватися для позначення методiв розвитку здiбностей до навчання або оволодiння будь-яким складним видом дiяльностi [2], А. Ситшков розглядае тренiнги як синтетичну антропотехнiку, що поеднуе в собi навчальну й iгрову дiяльнiсть, яка проходить в умовах моделювання рiзних iгрових ситуацiй [5].
Мета статт1 полягае в тому, щоб визначити передумови застосування навчальних треншпв у шдготовщ майбутнiх вчителiв фiзично! культури.
Сучаснш людинi необхiдна не лише фiзична i духовна гармонiя, але також здатнiсть ефективно дiяти у повсякденних i екстремальних ситуацiях. Фiзичний i психiчний стан особистостi визначае ефектившсть И основно! дiяльностi, яка, вщповщно, формуе норми, спосiб i стиль життя. Виникае необхiднiсть шдвищення гуманютично! спрямованостi, прикладно! дiевостi фiзичного виховання, що вiдiграе важливу роль у формуванш особистостi, пошук мотивацшних стимулiв для активних занять студенев фiзичним вдосконаленням.
Р. Раевський видшяе основнi блоки стратегiчних завдань реформування фiзичного виховання у вертикалi освгги, що передбачають перебудову всiх елемеш!в системи, серед яких видiляють наступи:
- перегляд И iдеологiчних основ (УпЬ, задач, принципiв);
- оновлення змiсту i методики фiзичного виховання з урахуванням принцитв прогностично! педагопки;
- оновлення науково-методичного, iнформацiйного забезпечення системи [4, 137].
Анатз психолого-педагопчно! лтератури дозволив видiлити iнновацiйну спрямованють
процесу оновлення методики пiдготовки вчителiв фiзично! культури на сучасному еташ. Нас защкавила методика проведення навчальних треншпв, що е одшею iз складових iнтерактивного (взаемодiючого) навчання [3, 228], яку можна використовувати при шдготовщ студенев педагопчних вузiв i яка мае певнi переваги, а саме:
1. Тренiнговi заняття допомагають майбутнiм вчителям фiзичноl культури побачити особливосп власного життя i вщчути включенiсть в оточуючий свiт у цшому.
2. У деяких випадках навчальнi тренiнги можуть змiнити життeвi установки студентiв i навiть уявлення про себе. Вони стають бшьш терплячi до думок i цшнюних орieнтацiй iнших.
3. Використання навчальних треншпв сприяе розвитку особистостi, позаяк створюе тривалу зацiкавленiсть у саморозвитку i розкриттi свого особистiсного потенщалу, як майбутнього вчителя фiзичноl культури.
4. Навчальш тренiнги спонукаюпь студенев тренувати навички постановки вимог, прийняття рiшень, допомоги iншим, спiвробiтництва, пошуку можливостей взаемодопомоги, силу протистояння, особистюну вiдповiдальнiсть.
5. Впровадження навчальних треншпв створюе позитивну установку у вщношенш до викладача i сприяе конструктивнш полемiцi з ним, незважаючи на його авторитет, що стимулюе формування "суб'ект-суб'ектних" вiдносин на рiвнi викладач-студент, а в майбутньому — вчитель-учень.
6. Навчальш треншги можуть сприяти появi у студентiв нових уявлень про педагопчну взаемодiю на рiвнi "вчитель-учень", якi грунтуються на отриманому досвщ й поеднаних з почуттями, якi пояснюють поведiнку i вчинки як учня, так i вчителя у конкретних педагопчних ситуацiях. Студент може краще зрозумiти всю складшсть процесiв спiлкування мiж вчителем i учнем, побачити 1х взаемозв'язок i навчитися використовувати набутi у треншгу умiння в майбутнiй професiйнiй дiяльностi. Адже у бiльшостi з них юнуе певна особистiсна теорiя повсякденного життя i професшно1 дiяльностi, у багатьох випадках недоцшьна а школи i гальмуюча навчання. За умови участ у навчальних тренiнгах студенти мають можливiсть перевiрити i переосмислити власш погляди.
7. Навчальнi треншги полегшують студентам формування нових комушкативних i поведiнкових норм, щоб згодом увести в професшну дiяльнiсть лише визначеш й перевiренi на практищ стилi педагопчно1 дiяльностi.
8. Навчальш треншги можна використовувати з метою створення у студентiв мотиваци до навчання, оскшьки е нестандартною методикою шдготовки вчителiв, викликае допитливiсть студешгв, посилюючи iнтерес до мiжособистiсноl взаемодп.
9. Навчальнi тренiнги, якi проводяться у виглядi iнтерактивних iгор, можуть збалансувати актившсть учасникiв, оскiльки залучають у роботу всiх студентiв групи.
10. Систематичне використання навчальних треншпв знижуе тривожнiсть студентiв i полегшуе формування 1'х згуртованостi.
11. Навчальш треншги сприяють зняттю деяких захисних механiзмiв i дозволяють створювати складш педагогiчнi ситуацп з метою моделювання складних форм поведiнки.
12. Використання навчальних треншпв у процес шдготовки вчителiв фiзичноl культури може спонукати студентiв розпiзнавати, розумiти i оцшювати апробованi iнновацiйнi методи навчання. Таким чином, майбутш фахiвцi можуть в певних ситуащях самостiйно застосовувати щ шноваци i навiть придумувати нов^ виявляючи креативний пiдхiд до свое! педагопчно! дiяльностi.
13. Навчальнi треншги, як зорiентованi на вирiшення реальное' педагопчно1 задачi, дають унiкальну можливють вiдносно швидко зробити прозорою i бiльш гуманною систему мiжособистiсних вщносин "вчитель-учень" i "учень-учень".
14. Навчальш треншги сприяють опрацюванню найважливiших проблем, як можуть виникнути у професшнш дiяльностi майбутнiх вчителiв фiзичноl культури, як мають рiзне сприйняття дшсносп i рiзнi погляди на педагопчний стиль дiяльностi (розвиток особисто1 комушкативно1 компетенци, згуртування учнiвського колективу, визначення лщерських здiбностей учнiв, спрямування 1'х на формування потреби у здоровому способi життя тощо). Цi проблеми можна навчитись виршувати в ^ровш ситуаци тренiнгу пiд час навчання у вищш школi.
Рiзноманiтнi методичш прийоми тренiнгу (дискуси, рольовi ^ри, психогiмнастичнi вправи, аналiз конкретних ситуацш, кейс-метод, танцювальнi вправи та ш.) виступають як сучаснi технологи навчально-виховного процесу пiдготовки педагогiв. Зокрема, В. Федорчук пропонуе використовувати три види групових дискусш (бiографiчнi, тематичнi та орiентованi
на iнтеракцiю); такi iгровi методи, як ситуацiйно-рольовi, дидактичнi, творч^ оргашзацшно-дiяльнiснi, iмiтацiйнi та дiловi iгри; психогiмнастичнi вправи, якi налаштовують учасникiв на експериментування з власною поведшкою, знiмають шаблони повсякденного спшкування i змiни рухово-просторових стереотипiв, а також вправи для розвитку невербального мовлення (тактильного, вiзуального, мiмiчного та пантомiмiчного), якi сприяють розвитку культури спшкування i пiдсилюють комунiкативну виразшсть учасникiв [6, 26-27].
Використання методу аналiзу конкретних ситуацiй служить шструментом дослiдження i вивчення певно1 проблеми, оцшки i вибору рiшень. Вш стимулюе звернення до досвiду шших, прагнення до набуття теоретичних знань для одержання вiдповiдi на питання, якi обговорюються. Цей метод дозволяе використовувати ситуацп двох вцщв:
- "тут i зараз" з метою вивчення проблеми: що i чому вщбулося в групi з окремими учасниками;
- "там i тодi", коли аналiзуеться випадок iз педагопчно1 практики або особистого життя, що мае значення для учасника або групи.
Завдяки використанню кейс-метода можна розвивати у майбутшх педагопв здатшсть до самоаналiзу та самостшного вирiшення проблеми, формувати навички компетентного спiлкування, стимулювати творче мислення, а також умiння готувати письмовi звiти за результатами роботи з кейсами. Фах1вщ видiляють 10 ознак яюсних кейсiв:
- умiле подання шформаци (структура, iнтрига);
- привабливють проблеми у професiйному сенсi;
- спрямованють на прийняття конструктивних ршень у критичнiй ситуацп;
- включення конкретних порiвнянь, паралелей, якi шдтверджують ефективнiсть рiшення;
- можливiсть перейти до узагальнюючих висновкiв;
- можливють оцiнити ефективнiсть прийнятих рiшень тощо [6, 30].
Переваги навчальних треншпв полягають в тому, щоб перетворити групу в своерiдну систему дзеркал, у яких вiдображаються конкретнi прояви поведшки, поглядiв, умiнь, знань майбутшх вчителiв фiзичноl культури.
Основний принцип треншгу — це принцип активносп, коли кожен засвоюе нове тшьки шляхом власних активних зусиль [6, 14]. Адже, обираючи стратегiю навчання, важливо враховувати, як студент сприймае i засвоюе знання. Беручи до уваги дослщження I. Пiдласого, ми адаптували його висновки, зробленi щодо навчання учнiв, i враховували можливосп рiзних видiв дiяльностi та методи засвоення знань студентами при застосуванш методики навчальних тренiнгiв. Встановлено, що засвоюеться приблизно 10% того, що студент читае, 20% того, що вш чуе, 30% того, що вш бачить, 50% того, що вш бачить i чуе, 70% того, що студент промовляе сам i 90% того, що вш каже i робить [3, 228]. Останнш вид дiяльностi характерний для студенпв, якi навчаються в умовах треншгу.
Актившсть — це норма поведшки тд час навчального треншгу. Йдеться про реальне включення в штенсивну групову взаемодiю кожного студента. Використання цього принципу дозволяе здшснювати розвиток необхщних професiйних здiбностей вчителя фiзичноl культури не шляхом безпосереднього впливу викладача на студента, а створенням умов для самовдосконалення майбутнього фахiвця.
Проведення навчального тренiнгу можна розглядати як спшьну творчiсть, де набувае цшносп внесок кожного за умови, що викладач вiдмiчае значущiсть цього внеску. За цих умов важливим е дотримання принципу персошфшаци висловлювань, суть якого полягае в тому, що студенти повинш бути зосереджеш на процесах самошзнання, самоаналiзу, самоусвщомлення, самооцiнки i рефлекси. Пiд час навчального треншгу не дозволяеться використовувати висловлювання на зразок "Ми думаемо...", "Бшьшють з нас вважае..." тощо, якими перекладаеться вщповщальшсть на аморфне "ми" i цим самим робиться знеособлення висловлювання.
Використання висловiв "Я думаю...", "Я переконаний...", "Я вважаю..." допомагае розв'язати одне iз завдань тренiнгу — навчити студенпв брати вiдповiдальнiсть на себе за висловлеш думки i почуття та приймати себе таким, яким е. Розкриття свого "Я" шшому е
ознакою сильно! i здорово! особистосп, що е одним iз завдань у пiдготовцi вчителя фiзично! культури.
Важливим е принцип акцентування, який сприяе глибокiй рефлексi! студентiв, вчить учасниюв навчального тренiнгу зосереджувати увагу на сво!х думках, почуттях i мiркуваннях, що дозволяе зустрiтися iз собою справжнiм. Щирiсть i вщкритють сприяе одержанню i наданню шшим чесного зворотного зв'язку, тобто т1е! iнформацi!, яка е важливою для учасниюв навчального тренiнгу i запускае механiзми взаемодi! в групi, що е важливим умшням майбутнього вчителя. Тому одним iз фундаментальних елемент1в тренiнгу е принцип довiрливого спшкування.
Перспективи подальших розвiдок у даному напрямку ми вбачаемо у глибшому аналiзi проблеми використання навчальних треншпв у шдготовщ вчителiв фiзично! культури i розробцi необхiдних тренiнгових програм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базильчук В.Б. Оргашзацшш засади актив1зац1!' спортивно-оздоровчо!' дiяльностi студенпв в умовах вищого навчального закладу / Автореф. дис... к.н. з фiз. вих. i спорту, Льв!в. — 2004. — 21 с.
2. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. — Л.: Изд. ЛГУ, 1985. — 166 с.
3. Щдласий 1.П. Практична педагопка або три технологи. 1нтерактивнийтдручник для педагопв ринково! системи освiти — К.: Видавничий Ддм "Слово", 2004. — 616 с.
4. Раевский Р.Т. Структура реформирования системы физического воспитания в сфере образования на современном этапе // Ошгашзащя процесу фiзичного виховання в системi освгги. Матерiали Всеукрашсько! науково! конференцii, присвячено! 40^ччю факультету фiзичного виховання ТДП1. 30-31 травня 1997 р. Ки!в — Тернотль, 1997. — С. 137-138.
5. Ситников А. П. Акмеологический тренинг: Теория. Методика. Психотехнология. — М.: Технологическая школа бизнеса, 1996. — 428 с.
6. Федорчук В.М. Сощально-психолопчний треншг "Розвиток комунiкативноi компетенци викладача": Навчальний посiбник. — Кам'янець-Подшьський: Абетка, 2004. — 240 с.
Светлана БОЙКО
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 КУРСАНТ1В ХАРК1ВСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ ВНУТР1ШН1Х СПРАВ ДО РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА У С1М'1
В статтi розкрито особливостi застосування формувального експерименту в навчальному процеа ВНЗ системи МВС Укра'ти, зокрема, формування готовностi курсантiв ХНУВС до роботи з профшактики насилля в ам '1
Важливу роль у зниженш сощально! напруженосп, використанш мирних засоб1в 1 метод1в виршення конфл1кт1в, попередженш !х кримшального розвитку покликан! вадгравати правоохоронн! органи.
Здшснення профшактичних заход1в щодо насильства в с1м'! державою покладено переважно на служби дшьничних шспектор1в мшщи, служби кримшально! мшщи у справах неповнолгтшх, куди в бшьшосп випадюв звертаються потершл1 в1д насильства в с1м'! [1]. Робота цих служб ор1ентована переважно на виявлення факпв насильства в с1м'! та покарання насильниюв, шш1 ж установи (кризов! центри й центри медико-сощально! реабштаци) займаються усуненням наслщюв уже вчиненого насильства. Отже, проблема насильства в с1м'! виршуеться переважно як лшвщащя наслщюв насильства, тобто проводиться вторинна та третинна профшактика.
Ми вважаемо, що для того, щоб зменшити кшьюсть випадюв насильства в с1м'!, правоохоронцям доцшьно проводити первинну профшактику з населенням. Вона повинна бути спрямована на попередження, тобто завчасне вщвернення виникнення кримшогенно небезпечних явищ, як можуть детермшувати насильство в с1м'!. Така профшактика може проводитися з благополучними с1м'ями та правослухняною категор1ею громадян.
