CC BY
47
УДК 519.85:004.42
ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЕЙ СТРУКТУРНО-ЛОГ1ЧНИХ СХЕМ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Н.М. Пасека1, М.С. Пасека2, О.В. Ерстенюк3
Розглянуто рiзнi моделi структурно-логiчних схем, якi застосовують у навчально-му процесi вищих навчальних заклад1в. Проведено системний аншш ефективностi фор-мування особистостi у процес навчання, який грунтуеться на рiзних моделях структур-но-логiчних схем. Наведено застосування структурно-логiчних моделей у процес по-шуку методу розв'язання навчальних задач, а також розроблено сценарий активацп, пок-ращення набуття й сприйняття знань з певно' предметно-орiентованоi областi знань. Запропонований шдхщ потребуе значно' штелектуально' роботи як фахiвця, так i сту-денпв у процесi квалiфiкованоi передачi i засвоення нових знань та вмшь.
Ключовг слова: структурно-логiчна схема, фахова подготовка, моделi у навчально-му процеи, навчальний процес, пошук методу розв'язку задач.
Постановка проблеми у загальному виглядь Зростання вимог до про-фесiйного р1вня випускник1в зумовлене ситуащею, що склалася на високоавто-матизованих пiдприемствах промисловостi, транспортних системах, яю для уп-равлiння процесами використовують комплекснi, розподiленi комп'ютеризованi системи автоматичного керування. Такi системи характеризуются тим, що у процесi сервкного обслуговування 1 лiквiдацii несправностей, змiнюються не на елементи, а на функцюнальш блоки, що потребуе виконання процедур пере-налагодження, корекцп програмного забезпечення, а це вже iнший р1вень про-фесiйноi пiдготовки персоналу 1 ввдповвдно до 1х р1вня знань.
Вiдповiдно, велика складнiсть таких систем потребуе грунтовно!' шдго-товки, яка формуеться на знаннi шформацшних та комп'ютерних технологiй, розумiннi структури автоматично! системи та цiлей ц функцiонування, тобто, з одного боку, корекцп навчальних програм, а з шшого - вiдбору учшв з певним р1внем iнтелекту та мотивацц когнiтивноi структури нейросистеми та шдбору вiдповiдних педагогiв i наставникiв для проведения знань.
Тобто для освоення систем з iерархiчною структурою та автоматизащею процес1в управлiния на вах рiвиях потрiбно визначитись у поняттях - iнтелект системи управлiния та р1вень iнтелекту особи, яку цшьово навчають, вiдповiдно до вимог нормативiв з управлiния автоматичною системою, технолопчними процесами, що е пiдставою для введення означення iнтелекту системи 1 рiвня iнтелекту особи на основi концепцii iнтелектуальноi самоорганiзацii когштив-но! психологii.
Використання класичних моделей у навчальному процесь Технология педагопчна - конкретизация методики (змiстовна та шструментальна компонента навчально-педагогiчного процесу), яка передбачае алгоритмiзацiю нав-чального процесу як компоненти теорп навчання.
1 викл. Н.М. Пасека - Прикарпатський НУ iм. В. Стефаника;
2 доц. М.С. Пасека, канд. техн. наук - 1вано-Франк1вський НТУ нафти 1 газу;
3 бакалавр О.В. Ерстенюк - 1вано-Франк1вський НТУ нафти 1 газу
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Методикам i технолопям як системам притаманнi ввдповщш ознаки: ло-гiчна структура навчального процесу; взаемозв'язок частин предметно!' област навчання; структурна й змiстовна цшсшсть навчального процесу; доцiльнiсть знань i вмiнь з цiei предметно! областi в освiтньому процесi; iнтенсивнiсть процесу подання навчального матерiалу знань та вмшь у предметнiй области
Структуру технологiчного процесу навчання складають: змiстовна час-тина (концепщя, цш навчання, методи й форми подання навчального матерiалу та його змкт); процесуальна компонента (органiзацiя навчально-методичного процесу, методи й форми освггньо! дiяльностi студентiв (учнiв) i педагопв, уп-равлiння та дiагностика навчального процесу); цшьова орieнтацiя освiтнього процесу для побудови технологи подання навчального матерiалу вимагаеи кон-кретизацii (набуття й усввдомлення знань, формування уявлень та вмшь для розв'язання задач з предметно!' обласп); визначення методiв i засобiв, за допо-могою яких можна досягнути результату (математично! логiки, а також оперу-вання набутими знаннями).
Етапи розроблення технологи навчання охоплюють такi компоненти:
1. Визначення мотивiв навчання та !х формалiзацiя i критери якостi.
2. Визначення основно! мети навчання (побудова системи щлей, мета освпи, пiзнавальнi цiлi предмета).
3. Вщфр змiсту освiти згiдно iз предметним характером на основi стандартiв залежно вiд рiвня потрiбних знань у предметно-орieнтованiй областi. Вибiр змiсту здшснюють згiдно з метою для кожного класу (математика, фшосо-фiя, фiзичного, технiчного, соцiального напрямку), або послщовний вибiр згiдно з iдеeю та концепщею предмета i його цшьовим використанням.
4. Формування знань сощального характеру.
5. Проектування освгтньо! частини технологи навчання передбачае для студента (учня): дiагностика рiвня компетентност фахiвця з предметно!' области оцiнка здiбностей, креативностi, iнтелекту; аналiз i оцiнка комплексних характеристик щодо засвоення знань з предметно! областа; декомпозицiя змiсту навчального курсу (на модуи, блоки, елементи), вiдповiдно до мети навчання, вибiр критерив ощнювання якостi знань; визначення рiвня базо-вих результатiв, отриманих фахiвцем у процес навчання (обсяг потрiбних знань, умшь, навичок); обгрунтування й вибiр методiв, форм та засобiв навчання iз конкретних тем; вибiр математичного i логiчного апарату для формування знань та розумшня навчального матерiалу.
6. Реалiзацiя запланованих завдань з предметно! областi, розв'язання та ос-воення !х е шдставою: мотивацiйна пiдготовка i професшна орieнтацiя на майбутне; розв'язання мети i змiсту, структури завдань предметно! областа; усвiдомлення учнями критерив ощнювання рiвня знань у процесi навчання; стушнь засвоення змiсту i понять зв'языв у навчальному матерiалi; усвЬ домлення та вiдтворення способу як математичних, так i логiчних дш у процесi когнiтивного мислення шд час прийняття рiшень для розв'язання задач; забезпечення дiалогу i зворотного зв'язку в системi вчитель - учень.
7. Контроль ощнок на цики навчання та визначення якост засвоення знань. Формування особистост1 в процес навчання. Зпдно з концепщею Бру-
нера Джера Сеймура професшне становления особи у процесi навчання може вщбутися такими способами: освоення професiйних навиюв пiд час гри при ви-
робленш в 11 ходi окремих компоненлв; абстрактне (теоретичне навчання); кон-текстне навчання на пiдставi проектного i модульного шдходу; розгортання предмета згiдно з предметною областю через моделi i сценарц проблемних си-туацш, видшяючи змiст та моделюючи динамiку розвитку людини i вибираючи стратегда виршення проблем з урахуванням комплексних професшних дiй.
1де1 теорц Джерома Брунера грунтуються на класифкацп професшно1 компетентност фахiвця. З його науково! точки зору подiбностей й вiдмiнностей фахшщв, запропоновано систему кодування, в якш спецiалiсти утворюють к-рархiчну структуру сушжних категорiй. Наступний ркень компетентност стае бiльш унiкальним (специфiчними).
Застосування структурно-лопчних моделей у процесi пошуку методу розв'язання задач. 1нформатизащя та комп'ютеризащя навчання повинна вщ-повщати стандартам та вимогам МОН Украши: зробити iнтерактивним й актив-ним процес набуття та сприйняття знань у певшй предметно-орiентованiй об-ласп знань; зберегти i розширити можливост iнтерактивного дiалогу "учень -вчитель" для ефективного покращення комунiкативних можливостей особи; зробити процес набуття знань шдив^альним, творчим процесом, використову-ючи психологiчнi й когнiтивнi технологи навчання особи учня та його способу мислення; оптимiзувати пошук та опрацювання основного навчального матерь алу, змкту та понять й спрямувати увагу на використання методк i засобiв для розв'язання рiзних типк задач за лопчною структурою; поглиблення та сприйняття знань для прискорення набуття компетенцп особи; забезпечити методи й засоби контролю та самоконтролю навчальних знань учнем - студентом.
Для цього ввдповвдно потрiбно проаналiзувати i розробити методики, яю охоплюють: перелiк цiлей навчання; робочу програму класу (рiвня тдготовки); огляд навчально1 лiтератури; робочий план лекцш (уроку) у виглядi сценарда (алгоритму) навчального процесу; конспект лектора (викладача) з предметно1 областi; програми практичних i лабораторних занять; задачi й питання для про-мiжного контролю знань та екзаменацшних бiлетiв. Доцшьно, згiдно зi запро-понованими та використаними методиками викладання курсiв з галузi "1нфор-матики" розробити структурно-лопчну схему предметно1 областi, бази даних та знань, а також мiжпредметних зв'язкiв.
Вiдповiдно до структурно-лопчно1 схеми можна сформувати вимоги до теоретичного i практичного рiвня лекцп, практичних семiнарiв i процесу викладання навчального матерiалу з предметное' областi: професiйно-математичний i системно-фiлософський ркень; цiлеспрямованiсть та актуальнiсть у розв'язку задач, орiентованих на предметну область; структурно-лопчну схему та адек-ватний, актуальний понятшний апарат й способи його використання. Вщповвд-но до цих професiйних вимог побудовано класичну структурно-логiчну схему набуття компетенцiй у навчальному процес (рис.).
Структурно-лопчна схема мае трьохрiвневу органiзацiю, а саме: • - методичне i програмне забезпечення з використанням шформацшно-кому-нiкативних технологiй у навчальному процеи та електроннi посiбники як база даних i знань;
Нащональний лкотехшчний ун1верситет Укра'ни
Я2 - навчальний процес у вербальному дiалозi: вчитель (викладач) ^ клас (гру-па) ^ учнi (студенти). Внаслщок такот дiяльностi навчання формуються теоре-тичнi й практичнi знання, вмшня ставити та розв'язувати задачi, а також розви-вати творчi навики;
Я3 - контроль знань i вмiнь згiдно з вимогами МОН УкраТни та Тх неупереджене (об'ективне) оцiнювання вiдповiдно до виставлених критерии якостi навчання.
Рис. Класична структурно-лог1чна схема процесу навчання:
ПО1-ПО4 - початкова освгта; 1б - ттелект базовий; 1н - ¡нтелект набутий
Вщповщно до наведено! структурно-лопчно! схеми яюсть навчання за-лежить вщ фахово! компетентностi лектора (вчителя): професшне донесення навчального матерiалу з предметно! област знань до свiдомостi сприйняття цього матерiалу студентами (учнями); навчальний матерiал мае бути системати-зований, актуальний, структурований, якiсно наповнений як теоретичним, так i практичним навчальним матерiалом; квалiфiковано передати знання викладача (вчителя) до студентiв (учнiв) на базi чiткого логiчного мислення та послщовно! подачi навчального матерiалу; фахiвець з предметно! областi повинен квалiфi-ковано передавати аудиторi! слухачiв лопку навчальних фактiв, а не суму да-них з предметно! областц провести структурно-логiчний аналiз навчальних явищ як основу сприйняття та розумшня !х змiсту; логiчно закiнчити лекцш (урок) в повному об'емi та змютовно показати динамiку розвитку думки у по-даннi навчального матерiалу й виявити проблемнi та складш задачi з навчаль-ного курсу.
Висновок. Шдхвд активацп навчального процесу вимагае ввд студента (учня) структуровано (правильно) конспектувати лекщю, семiнар, що пiдвищуе ефективнкть й якiсть навчального процесу. Такий шдхщ потребуе значно! ште-лектуально! роботи як фахiвця, так i студентш (учнiв) у процесi квалiфiкованоi передачi i засвоення нових знань i вмiнь.
Лiтература
1. Лаврентьева Г.П. Розвиток наочно-образного мислення дошкшьниюв у комп'ютерно ор1ентованому середови^1 / Г.П. Лаврентьева // Нов1 технологи навчання : наук.-метод. зб. - К. : 1н-т шновацшних технолопй i змюту освпн МОН Украши. - 2008. - Вип. 53. - С. 116-122.
2. Пасека М.С. Використання шформацшних технологий для професшно!' пiдготовки фах1в-цiв у галузi педагогики / М.С. Пасека // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.5. - С. 357-362.
3. Хатько А.В. Формування шформатично! компетентной! майбутнiх iнженерiв-педагогiв комп'ютерного профшю / А.В. Хатько. - Бердянськ, 2012. - 273 с.
4. ГрицюкЮ.1. Модель процесу формування компетентности персоналу ДСНС Украши для реалiзацii 1Т-проекйв з 1нформац1йно1 безпеки / Ю.1. Грицюк З.П. Сташевський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.9. -С. 373-390.
Надтшла до редакцп 23.05.2016р.
Пасека Н.М., Пасека Н. С, ЭрстенюкО.В. Применение моделей структурно-логических схем в учебном процессе
Рассмотрены различные модели структурно-логических схем, которые применяются в учебном процессе высших учебных заведений. Проведен системный анализ эффективности формирования личности в процессе обучения, основанный на различных моделях структурно-логических схем. Приведено применение структурно-логических моделей в процессе поиска метода решения учебных задач, а также разработан сценарий активации, улучшения освоения и восприятия знаний по определенной предметно-ориентированной области знаний. Предложенный подход требует значительной интеллектуальной деятельности как специалиста, так и студентов (учеников) в процессе квалифицированной передачи и усвоения новых знаний и умений.
Ключевые слова: структурно-логическая схема, профессиональная подготовка, модели в учебном процессе, учебный процесс, поиск метода решения задач.
Pasyeka N.M., Pasyeka M.S., Erstenyuk O.V. Application of Structural and Logical Schemes in Educational Process
Various models of structural and logical schemes used in the educational process of higher education institutions are highlighted. A systematic analysis of the identity formation effectiveness in the learning process based on different structural and logical models was conducted. Application of structural and logical models in the search method for solving educational problems was mentioned, as well as a script of activation, acquisition improvement and knowledge perception of a specific subject-oriented field of expertise was developed. This approach requires a considerable intellectual work both the experts and students (pupils) during the process of qualified transfer and assimilation of new knowledge and skills.
Keywords: structural-logical scheme, professional training model in the learning process, learning process, search method of solving problems.
