CC BY
155
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Левченко С.В. Використання опорно-лог'1чних схем та конспект'1в на заняттях // Ф'зико-математична освта : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 215-220.
Levchenko 5.V. Use Of Open-Logical Schemes And Concepts At Lessons // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 215-220.
УДК 378
C.B. Левченко
1ндустр1альний коледж ДВНЗ УДХТУ, УкраУна Levchenkos290777@gmail.com
ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНО-ЛОГ1ЧНИХ СХЕМ ТА КОНСПЕКТ1В НА ЗАНЯТТЯХ
Анота^я. У статт1 наведено ¡нформац1ю про використання структурно-лог'нних схем та опорних конспекта на заняттях б'юлоги, визначено сучасн пдходи до проведення занять, наведен! приклади використання структурно-лог'нних схем.
Б'юлог 'мнi дисципл1ни вимагають вивчення та застосування великоУк1лькост1 терм1н1в та понять, це змушуе викладача використовувати та запозичувати рiзноманiтнi форми i методи викладання матерiалу, як сприяли б його кращому засвоенню. До таких можна вiднести т'1, яю створюють оптимальн психолого-педагог'мш та органiзацiйнi умови тзнавально'У д'тльност'1.
Автор зазначае, що сучасним можна назвати той урок, що сприяе розвитку у студент'в та учшв смислових опера^й, умнь анал'зу, синтезу, порiвняння, узагальнення, систематизац'УУ, класифiкацi'У, визначення зв'язюв та залежностей м'ж р'зномаштними явищами та фактами, а також виробленню навичок лог'чного структурування.
Автор доводить, що серед р'зномашття в'домих форм та методик, створених у напрямку iнтенсифiкацi'У навчання, провдне м'сце займають засоби схематичного унаочнення навчального матер'алу. В Ух основу покладено iдею моделювання сукупност> iнформацiУза допомогою вдображення УУу виглядi схем.
Розраховано для викладач'в б'юлоги та iнших дисциплiн.
Ключовi слова: схема; опорний конспект; структурно-логiчнi схеми; активiзацiя навчання; пзнавальна д'тльшсть; розвивальне навчання; знання; ум>ння й навички.
Постановка проблеми. Характерною ознакою сучасноТ педагопки е штенсивне реформування и вщповщно до вимог часу, орiентацiя на активне освоення способiв тзнавальноТ дiяльностi учшв та студенев, адаптащя навчально-виховного процесу до потреб сусптьства та особистосп. Становлення сучасноТ освп"и передбачае постшний пошук i впровадження ефективних технологи навчання та виховання. Змши в осв^нш полп"и^ УкраТни надають змогу педагогам використовувати досягнення як сучасноТ дидактики, нових педагопчних технологи, так i досягнень минулого. Питання активного пошуку штенсивних методiв, форм i засобiв навчання, ям дозволяли б за короткий час засвоювати студентами досить великий обсяг шформаци, набувати практичш навички та умшня е досить актуальним.
Сьогодш спостеркаеться жвавий штерес сучасних учених-педагопв до вдосконалення та використання наочних методiв в навчальному процеа. Методика вiзуалiзацiТ, як один i3 принцитв дидактики, була предметом уваги не одного поколшня дослщнимв. Вперше наочшсть навчання була теоретично обфунтована чеським педагогом Я.А.Коменським, яким було сформульоване «золоте правило», що визначало основою навчання залучення до сприймання зовшшшх чутлв [ 4 ].
Велика кшьшсть викладачiв ще не достатньо волод^ть вщповщними формами та методами навчання, ям стимулюють шзнавальну актившсть учшв та студенев. В результат маемо пасивне сприйняття навчального матерiалу. Отже, основним напрямом перебудови навчання в сучаснш освт стае оптимiзацiя та
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
штенсифтащя навчального процесу, шд якими можна розумiти пiдвищення продуктивное^ працi педагога та студента в кожну одиницю часу [5].
Вивчення бюлоги також потребуе сучасного шдходу, а саме використання новiтнiх технологи, якi не тiльки дають змогу студенту зрозумп"и та якiсно вщтворити матерiал, а й стимулюють до подальшого самостiйного вивчення предмету.
Аналiз актуальних дослiджень. Рiзнi аспекти означено'1 проблеми доспщжували багато вчених, ям вважають, що така система роботи дозволяе створювати мiж викладачем та учнями (студентами) атмосферу сшвпращ та взаемоди, вчить взаемоконтролю та самоконтролю, умiнню самостшно здобувати знання, узагальнювати Тх в максимально спрощеному виглядк Зокрема питання використання наочних засобiв навчання знайшли свое вiдображення у працях Арiстотеля, Сократа, Декарта, Ж. Ж. Руссо; психолопв Л. С. Виготського, П. Я. Гальперша, Л. В. ЗельмановоТ, Д. М. Богоявленського, Н. О. МенчинськоТ, В. В. Давидова, З. I. КалмиковоТ, Ю. З. Гiльбуха; дидактiв Ю. К. Бабанського, М. Н. Скаткша, Л. В. Занкова, I. Я. Лернера, В. О. Онищук; педагопв Я. А. Коменського, Й. Г. Песталоцщ, К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка. Продовжуючи щеТ Я. Коменського, Й. Песталоцщ, А.Дистервег називае саме наочшсть важливим стимулом навчально-шзнавальноТ дiяльностi.
Значний внесок у проблему використання абстрактноТ наочностi (у виглядi схем) на уроках вивчення навчальних дисциплш зробили М. Винокур, Л. Нечепоренко, Н. Силич, О. Скуратович.
Теоретичний та практичний штерес становить наукова позищя Л. Нечепоренко щодо призначення та функцш схематичноТ наочностi, форм роботи вчителя iз схемами та текстовими таблицями, методик Тх використання. Вщома вчена вважала, що завдяки використанню схематичноТ наочностi, в учшв активiзуеться пiзнавальна дiяльнiсть, що забезпечуе свщоме сприйняття, систематизацiю навчальноТ шформаци, поглиблення засвоених знань. Л. Нечепоренко шдкреспювала особливу цiннiсть схем та таблиць, ям створенi вчителем на дошц в процесi пояснення матерiалу: "Виникаючи на очах учнiв, вони стають наочним формулюванням окремих висновмв, положень, надають можливiсть поеднувати та роз'еднувати окремi елементи, видiляти крупним планом необхщш на даний момент детали спрощувати або ускладнювати схеми в залежност вiд рiвня подготовки учшв" [5, с. 88].
Вщомий украТнський педагог В. Сухомлинський вважав, що без формування розвинутоТ емоцюнальноТ пам'ятi, яка е результатом одночасност бачення, слухового сприйняття, переживання i мислення, не можливий повноцшний розумовий розвиток учня: "Принцип наочносл мусить пронизувати не ттьки урок, а й iншi сторони навчально-виховного процесу, все шзнання" [8,с.113]. На думку педагога, розумшня символiчних зображень (схем, графшв, малюнкiв тощо), якi зроблеш вчителем в процесi викладення навчального матерiалу, е основою абстрактного мислення учня.
Загально дидактичну проблему поеднання слова вчителя та засобiв наочносл глибоко дослщжував Л.Занков. На думку вченого, такий «симбюз» сприяе активiзацiТ розумовоТ дiяльностi учнiв та виключае одномаштшсть у процесi навчання[3].
Серед вщомих методик, створених у руст штенсиф^аци навчального процесу, центральне мкце займае «опорно-сигнальний конспект» Шаталова В.Ф. В основу щеТ методики покладено щею моделювання сукупностi шформаци за допомогою знамв, символiв, «сигналiв»[9].
Методична система В.Ф.Шаталова заснована на наступних принципах :
1. Прискорений рух вперед.
2. Навчання на високому рiвнi складносп у поеднанш з посильшстю.
3. Провщна роль теоретичних знань.
4. Безконфлттшсть ситуацiй.
5. Принцип вщкритих перспектив.
6. Багатократне варiативне повторення матерiалу.
7. Принцип гласностью].
Узагальнення результатiв наукових дослщжень i досвiду творчих педагогiв, вчителiв-новаторiв дозволяе видiлити, що основними чинниками штенсифтаци навчання е посилення мотиваци навчання у студентiв та учшв, застосування активних методiв i форм навчання, шдвищення шформативноТ емностi змiсту освiти, прискорення темпу навчальних дш. Необхiдно формувати новий тип мислення та стиль дiяльностi.
Мета: визначити особливост та важливiсть використання структурно-лопчних схем, опорних конспектiв та таблиць для шдвищення ефективностi оволодiння студентами та учнями теоретичних знань у навчально-шзнавальнш дiяльностi як для вивчення нового матерiалу, так i шд час самоспйноТ роботи, а також для узагальнення та повторення.
Виклад основного матерюлу. У процесi вивчення бюлоги студенти не завжди бачать зв'язок мiж окремими елементами, не готовi логiчно пов'язати мiж собою рiзнi теми та роздiли курсу бюлоги. Наслщком цього е неглибоке засвоення поточноТ теми, мети ТТ вивчення, що, у свою чергу, веде до втрати учнями та студентами штересу до предмету в цшому, а також утворенню суттевих прогалин у знаннях. Цю проблему
необхщно розв'язувати за умови цтеспрямованого та систематичного розвитку логiчного мислення учшв та студенев.
За результатами психолопчних дослiджень встановлено, що 83% шформаци людина сприймае зором, 12% - слухом, 5% - шшими рецепторами. Дослщження пам'ятi свiдчать, що людина запам'ятовуе 20% вщ почутого, 30% - вщ побаченого, 70% - вщ одночасно побаченого й почутого, 80% - вщ побаченого, почутого й обговореного, 90% - вщ побаченого, почутого, обговореного й активно виконаного.
На мш погляд, одним iз дiевих засобiв розвитку лопчного мислення на уроках бюлоги е структурно-логiчнi схеми та опорш конспекти. Вони вiдображають у графiчнiй формi змiст та структуру матерiалу, який вивчаеться. 1х можна вважати спрощеними листками опорних сигналiв, якi були створенi за методом видатного педагога, вчителя математики та фiзики В.Ф.Шаталова.
Власний досвщ доводить, що методика В.Ф.Шаталова суттево економить час уроку, дае можливiсть придтяти бiльше уваги формуванню вмiнь та навичок студенев, застосовувати знання на практик та повторювати досить великий об'ем вивченого матерiалу.
Структурно-логiчнi схеми - це споаб наочного представлення шформаци в структурованому, систематизованому, закодованому за допомогою знакiв-сигналiв (символiчних, графiчних, вiзерункових, словесних) виглядi [7].
Однак, для розробки опорних конспеклв та сигналiв, необхiдно використовувати особливi позначення, рисунки, символи, схеми, таблицу ям мали б нагадувати про конкретш факти чи бiологiчнi явища. Тому, без пояснення вчителя та свщомого використання матерiалiв пiдручникiв, студент не може самостшно засвоУти навчальний матерiал лише за опорними схемами.
Опорш схеми - це висновки, що народжуються на очах студенлв та учшв у момент пояснення й оформлення навчального матерiалу у виглядi таблиць, схем, малюнмв. Опорнi схеми повинш являти собою простi, зрозум^ i наочнi схеми навчального матерiалу.
Перевага та зручнiсть опорних схем полягае в тому, що вони в лакошчному та спрощеному виглядi дозволять вчителю донести основну думку або щею за допомогою умовних символiв та елементiв.
Опорно-логiчнi схеми та конспекти можна виготовляти заздалепдь на картках, на дошщ, або ж можна створювати пiд час викладання нового матерiалу разом зi студентами, що найкращим засобом спонукае до творчост на заняттях.
З досвщу зрозумiло, що кращого результату в робот викладача можна досягти, якщо правильно органiзувати роботу з узагальнення та систематизаци знань учшв. Пщ час вивчення нового матерiалу студенти повиннi сприймати його в лопчнш послiдовностi. I саме тому, головною метою викладача на даному еташ е формування навичок у студенев паралельно конспектувати навчальний матерiал.
Слщ зазначити, що вмiння аналiзувати теоретичний матерiал е одним з основних для студенев у процес вивчення бiологiчних та iнших природничих дисциплш. Також не менше значення мають навички аналiзувати i практичш завдання.
Структурно-логiчна схема виступае одним iз можливих варiантiв вирiшення проблеми. IÏ застосування сприяе ефективнiшому засвоенню рiзних термiнiв, понять, явищ тощо.
Зорове сприйняття структурно-лопчних схем набагато ефектившше за рахунок чiткоï структури смислового змiсту теми, який подаеться з урахуванням закошв логiки: аналiзу, синтезу, порiвняння, судження.
Основними перевагами структурно-лопчних схем та опорних конспемчв можна назвати наступни
- забезпечення високоУ концентраци уваги учнiв за рахунок структурованост смислових вiдрiзкiв, на яких базуються основш поняття, висновки;
- створення цшкноУ картини теоретичного матерiалу за допомогою наочно-образноУ систематизации
- демонстрацiя змiсту теми або цшого роздiлу при оптимальному шформацшному навантаженнi;
- вiдновлення цшкноУ картини iз смислових фрагментiв;
- сприяння розвитку мислення, формування вмшня аналiзувати та синтезувати, класифiкувати та узагальнювати;
- врахування образу мислення сучасноУ людини, яка надае перевагу наочно-образнш шформаци;
- сприяння формуванню культури наукового шзнання, основою якоУ е вмшня встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки.
Я використовую у свош роботи структурно-лопчну схему як елемент оргашзаци та проведення уроку.
Власний багаторiчний досвщ показуе, що розширюються можливостi вчителя в застосуванш рiзних форм у процеа поетапного вивчення бiологiï та довмлля у взаемозв'язку та надае можлив^ь покращити iндивiдуальну та диференцшовану роботу зi студентами.
Також можна зазначити, що багаторазове повторення матерiалу безпосередньо на заняттях дозволяе розвивати рiзнi види пам'ял студентiв та добитися повного засвоення учбового матерiалу.
Пщ час використання логiчних схем, конспемчв необхiдно враховувати, що вони повинш бути простими, лаконiчними. Бажано, щоб схема розмЦувалась на однш сторiнцi. Всi елементи схеми або
опорного конспекту необхщно розмщувати так, щоб була зрозумта Т'хня ieрархiя. Наприклад, видовi поняття, конкретш i загальнi - у центрi схеми, допомiжнi - на периферп. Мiж елементами схеми необхiдно встановити лопчш зв'язки. Щоб схема була наочною, можна використовувати графiчний матерiал, символи, таблицi, кольори. Але останшх повинно бути не бiльше 2-3, велика мльмсть кольорiв дратуе зiр та погiршуe сприйняття схеми в цшому. Всi структурно-логiчнi схеми мають легко сприйматися, мати образне, шформацшне, смислове та емоцiйне навантаження [7].
За функцюнальним призначенням схеми можуть бути: образы (покращують сприйняття шформацГТ), логiчнi (дозволяють встановити логiчну послщовшсть мiж частинами), сутнiснi (вiдображають складники понять, процеав або явищ)[7] .
Основы прост типи опорно-логiчних схем наведет на рисунках (рис.1 -5)[7]:
Рис.1. Посл'1довн'1сть процеав
Рис.2. В'дношення цлого до його р'1вноправних смислових частин
Рис.3. Одночасн'!сть протiкання процеав по в!дношенню до ц'1лого
Рис.4. Взаемозалежнсть частин цлого
Рис.5. Зв'язки м'ж предметами, явищами, поняттями
При заглибленш в тему можна також складати кластери - графiчне викладання матерiалу. Вибираеться головне поняття i записуеться на дошц в центру або в центрi листа. Навколо нього - ознаки, ям характеризують поняття. Вс слова з'еднуються стрточками, показуючи взаемозв'язки, ям логiчно випливають одне з iншого. Як результат, отримуеться структура, яка графiчно вщображае мiркування, визначае iнформацiйне поле дослщжувано'Т теми.
Також для роботи над поняттями можна використовувати невеликi логiчнi схеми - «павучки» або «ромашка». Термш чи поняття обводять овалом i до нього пiдбирають ключовi слова, ям i характеризують цi поняття.
Таким чином, завдяки систематичному використанню асощативних схем на уроках бюлогп можна досягти гарних результатiв. Завдяки цьому студенти формують навички узагальнювати, аналiзувати матерiал. Такий пiдхiд допомагае д™м ефективно засвоювати навчальний матерiал, дае можливiсть успiшно пiдготуватися до тематичного або семестрового оцшювання, олiмпiад, iнших конкурсiв та ЗНО.
Експериментально доведено, що використання логiчно-опорних схем сприяе мщному засвоюванню навчального матерiалу, зменшуе втомлюванiсть студентiв. Останнi дослщження психологiв доводять, що поеднання наочних засобiв навчання з вербальним дае 60% запам'ятовування вщ усього об'ему шформацп.
Робота з опорними схемами та конспектами на уроц сприяе оргашзацп засвоення знань та вмшь, управлiнню увагою, розвитку пiзнавального штересу до навчання в результатi новизни зм^у, вiдбитого в наочностi. Застосовувати Тх можна на рiзних етапах навчання: пщ час вивчення нового матерiалу, узагальнення, систематизаци або контролю знань.
Структурно-лопчш схеми не е единим методом вивчення основ наук, але використання Тх у комплекс з шшими методами дае змогу навчити студенев глибоко аналiзувати i систематизувати матерiал, що вивчаеться. Використання структурно-лопчних схем - це лише один iз методiв i прийомiв викладання. Безумовно, Тх застосування сприяе систематизаци знань, пiдвищуе iнтерес до предмета, виробляе вмшня вивчати причинно-наслiдковi зв'язки.
Висновки. Пiдсумовуючи вищесказане, вщзначу, що меж самовдосконалення немае. Структурно-лопчш схеми можна застосовувати пщ час проведення вах типiв занять, у тому чи^ i при використанш iнтерактивних технологш: робота в парах, в групах, робота над студентськими проектами. Структурно-лопчш схеми та конспекти на уроках допомагають виршити там завдання: упорядкувати навчальну шформацш, штенсифтувати процес засвоення знань, виробити в учшв та студенев умшня та навички структурування, систематизаци й узагальнення навчального матерiалу. Кожен етап роботи зi структурно-логiчними схемами викликае у студента або учня особист почуття, бачення в окремих частинах цтого, вмiння неординарно вiдповiсти на поставлен запитання, захоплення та бажання отримати результат. Там уроки не примушують, а заохочують, захоплюють побаченим. Та сприяють стимулюванню навчально-тзнавальноТ дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Атанов Г.А. методологические основы деятельностного подхода в обучении // Постметодика. - 2002. -№5. - С.8-11.
2. Васьков Ю.В. Педагопчш теорп, технологи, досвщ (Дидактичний аспект). - Х.: Скорпюн, 2000. - 120 с.
3. Занков Л.В. Избранные педагогические труды / Л.В. Занков. - М. : Педагоги- ка, 1990. - 424 с.
4. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2 т. / Я.А. Коменский. - М : Педагогика, 1982. -Т.1. - 656 с.
5. Нечепоренко Л.С. Схематические наглядные пособия и методика их применения / Л.С. Нечепоренко. -Каменец- Подольский, 1967. - 231 с.
6. Пометун, О., Фрейман, Г. Методика навчання iсторiТ в школi [Текст] / О.Пометун, Г.Фрейман. - КиТв: «Генеза», 2006. - 328с.
7. Структурно-лопчш схеми. Таблицк Опорш конспекти. Есе. Навчальш презентаций рекомендаци до складання : метод. поаб. для студ. / уклад. : Л. Л. Бутенко, О. Г. 1гнатович, В. М. Швирка. - Старобшьськ, 2015. - 112 с.
8. Сухомлинський В. О. Сто порад учителевi / В. О Сухомлинський. - К.: Рад. шк., 1988. - 304 с.
9. Шаталов В.Ф Опорные конспекти. Книга для учителя . - М: Просвещение, 1989. - 64с.
10. Шаталов, В. Шлях пошуку. [Текст] / В.Ф.Шаталов. - Санкт-Петербург: «Лань», 1996. - 286с.
References
1. Аtаnоv G.A. Methodological Foundations of the Activity Approach in Education // Post-Methodology. - 2002. -
№5. - p.8-11.
2. Vaskov Yu.V. Pedagogical Theories, Technology, Experience (Didactic Aspect). - X .: Scorpio, 2000. - 120 p.
3. Zankov L.V. Selected pedagogical works / L.V. Zankov. - M.: Pedagogy, 1990. - 424 p.
4. Komensky Ya.A. Selected pedagogical compositions: In 2 volumes / Ya.A. Comenius. - M: Pedagogy, 1982. - T. 1.
- 656 s.
5. Necheporenko L.S. Schematic visual aids and methods of their application / L.S. Necheporenko. - Kamenets-Podolsky, 1967. - 231 p.
6. Pometun, O., Freiman, G. The Technique of Naval Education in Schools [Text] / O. Pometun, G. Freiman. - Kiev:
"Genesis", 2006. - 328s.
7. Structural and logical schemes. Tables Reference notes. Essay. Educational presentations: recommendations for
compilation: method. manual for studio / layout. : L. L. Butenko, O. G. Ignatovich, V. M. Shvyrka. - Starobilsk, 2015. - 112 p.
8. Sukhomlinsky V. O. A hundred teachers / V. O Sukhomlinsky. - K .: I'm glad. Shk., 1988. - 304 p.
9. Shatalov VF Supporting notes. A book for teachers. - M: Education, 1989, -64c.
10. Shatalov, V. Shlyakh poshuku. [Text] / VF Shatalov. - St. Petersburg: "Lan", 1996. - 286s.
USE OF OPEN-LOGICAL SCHEMES AND CONCEPTS AT LESSONS S.V. Levchenko
Industrial college of Dvnz UDKhTU, m. Kamyants'ke, Ukraine Abstract. The article presents information on the use of structural-logical schemes and supporting notes in the classroom of biology, defined the modern approaches to teaching examples of the use of structural-logic circuits.
Biological disciplines require the study and application of many terms and concepts, it forces the teacher to use and borrow different forms and methods of teaching the material that would help its better absorption. These include those that create optimal psycho-pedagogical and organizational conditions of cognitive activity.
The author notes that modern is the lesson that promotes students conceptual operations, skills of analysis, synthesis, comparison, generalization, systematization, classification, relationships and dependencies between various phenomena and facts, as well as the development of skills of logical structuring.
The author argues that among the variety of known forms and techniques created in the direction of intensification of education, the leading place is occupied by means of the schematic illustration of educational material. They are based on the idea of modeling the information together with display it in the form of diagrams. Designed for teachers of biology and other disciplines.
Key words: scheme; reference note; structural-logical schemes; activating training; cognitive activity; developmental training; knowledge; skills and abilities.
