Застосування методу понятійно-когнітивного картування у соціо-економічних дослідженнях Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

не вщповщае тенденцiям eK0H0Mi4H0r0 розвитку кра'ни, то доцшьним е збiльшення обсягiв державних швестицш в основний каштал.

Лггература

1. Casseli F., Esguivel G., Lefort F. Reopening the Convergence Debate: a New Look at Cross-Country Growth Empirics// Journal of Economic Growth. - 1996, № 1.

2. Olson M., Sarna N., Swamy A. Governance and Growth: a Simple Hypothesis Explaining Cross-Country Differences in Productivity Growth// Public Choice. - 2000. - Vol. 102. - P. 341-346.

3. Абакумов Д.А. Германия и Великобритания: некоторые аспекты введения единой европейской валюты// Вест. Моск. Ун-та. Сер. 6. Экономика. - 2001, № 2. - С. 84-94.

4. Закон УкраТни "Про державне прогнозування та розроблення програм економiч-ного i сощального розвитку" № 1602-111 вщ 23 березня 2000 р.// Вщомосп Верховно!' Ради Украши. - 2000, № 25.

5. Гутник В. Германия// Международная экономика и международные отношения. -2001, № 8. - С. 79-89.

6. Островская Е. Франция// Международная экономика и международные отношения. - 2001, № 8. - С. 90-98.

7. Хесин Е. Великобритания// Международная экономика и международные отношения. - 2001, № 8. - С. 99-109.

8. Леонтьева Е. Япония// Международная экономика и международные отношения. -2001, № 8. - С. 109-118.

9. Илларионов А. Критерии экономической безопасности// Вопросы экономики. -1998, № 10. - С. 30-35.

УДК303.725.001.11.316.276:504.03 МагктрА.В. Белякова;

доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - УкрДЛТУ

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПОНЯТШНО-КОГШТИВНОГО КАРТУВАННЯ У СОЦЮ-ЕКОНОМ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ

Розглянуто використання методу понятшно-когштивного картування для вияв-лення уподобань защкавлених груп щодо використання територп регионального ландшафтного парку "Знесшня" (РЛП "Знесшня"). Представлено результати соцю-еко-номiчного дослщження з використанням цього методу.

Ключов1 слова: метод понятшно-когштивного картування, респондент, заць кавлеш групи.

MasterA.V. Belyakova; doc. L.D. Zahvoyska- USUFWT

The use of the conceptual content cognitive mapping method in socioeconomic research

It is considered the sample of applying of the Conceptual Content Cognitive Mapping Method for revealing of stakeholders' preferences regarding the use of the Regional Landscape Park "Znesinnya" territory. It is performed the results of socio-economic survey with the use of this method.

Keywords: the Conceptual Content Cognitive Mapping Method, respondent, groups of stakeholders.

В умовах перехщно! економжи особливо ретельного обгрунтування потребують ршення, як мають пом^ний вплив на яюсть довкшля, оскшьки вщомо, що ринковi щни не вщображають справжньо! цшност природних ре-сурЫв. Обгрунтовашсть ршень щодо 1'хнього менеджменту мае виняткове значення, оскшьки природш системи шертш, тож наслщки субоптимальних

130

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий вкчшк, 2005, вип. 15.2

ршень довго даються взнаки. До того ж, з огляду на вщсутшсть ринюв на послуги природних систем уподобання громадськост часто залишаються не-виявленими.

Для схвалення економiчно обгрунтованих рiшень необхiднi вартiснi оцiнки. Методи визначення економiчноl оцiнки природних ресурЫв або не враховують усiх елеменпв економiчноl вартостi, або ж мають iншi iстотнi не-долiки методолопчного характеру. Унiверсального методу для визначення загально! економiчноl вартостi немае [1].

Методи дослщження виявлено! поведiнки оцшюють вартiсть викорис-тання, але нехтують вартiстю наявнiсть. Методи аналiзу висловлено! поведш-ки охоплюють вартiсть наявшсть, але мають обмеження щодо адекватност i трактування результатiв.

Щодо парадигми неокласично! теори споживчого вибору, то вона теж мае сво! недолжи, оскiльки допускае iнварiантнiсть уподобань, ненасиче-нiсть, неперервну функцiю корисностi, вщсутшсть вiдмiнностей мiж бажан-нями та потребами, а також можливють дати грошову оцiнку всiм потребам. Але, насправд^ вибiр залежить вiд часу, мюця та попереднього досвiду, а також насиченост ринку i споживачiв товаром або послугою [2-5, 7].

Вщтак, нами було виконано соцiоекономiчнi дослiдження уподобань зацiкавлених груп щодо використання рекреацiйних об,ектiв на прикладi РЛП мЗнесiнням. З огляду на згадаш недолiки наявних методiв оцiнки, для виявлен-ня уподобань населення щодо використання ресурЫв довкшля ми використали метод понятiйно-когнiтивного картування (Conceptual Content Cognitive Mapping), запропонований канадським професором S. Kant'oM та S. Lee [6].

Нами було запропоновано використовувати саме метод понятшно-когштивного картування як один з методiв висловлених уподобань, оскшьки вш мютить у собi елементи умовного ощнювання i дае змогу респондентам висловити сво! суб,ективнi уподобання щодо використання ресурЫв довкiлля. Це е також метод висловлених уподобань, проте у бшьш широкому масштаба Вш мае такi двi особливостi:

• дае змогу респондентам охопити вс релевантт альтернативи (щнност1) щодо власних уподобань;

• надае респондентам можливють виражати сво! уподобання з урахуванням прюритетност1 всх ценностей довкшля без будь-якого обмеження i не врахо-вуючи економiчний аспект.

Реалiзацiя даного методу проходить таю етапи:

1. Забезпечення респондента необхдаою iнформацiею щодо мети проведен-ня опитування, а також пояснення всiх кроюв реашзаци даного методу.

2. Проведення вправи iз вiзуалiзацil, яку використовують для стимулю-вання респондентiв, для того, щоб вони почали думати про сво! уподобання.

3. Висловлення респондентом власних уподобань у письмовому виглядi (на картках).

4. Групування респондентом вщповщей у порядку прюритетность

5. Надання респондентом загально! назви групам цiнностей.

4. Екоиомпка, планування i управлiння в лковиробничому комплексi

131

6. Ранжування груп у порядку прюритетность

7. Збiр отриманих карток. Завданням дослщження було:

• визначити особист! уподобання представнишв р1зних защкавлених груп що-до використання територп регюнального ландшафтного парку "Знесшня" для 1х подальшого ранжування;

• визначити р1вень под1бност1 та в1дмшност1 уподобань респондентов щодо використання територп парку "Знесшня";

• пор1вняти та проанал1зувати под1бност1 та под1бност1 особистих уподобань р1зних защкавлених груп.

З метою проведения дослщження уподобань населення щодо використання ресурЫв довкшля було видшено 6 зацiкавлених груп населення, а саме:

1. Органи мюцевого самоврядування.

2. Бiзнес структури.

3. Навчальш заклади.

4. Мiсцеве населення.

5. Неурядовi громадськi оргашзаци.

6. Засоби масово! шформаци.

У ходi дослщження були опитанi представники усiх защкавлених груп. Проаналiзувавши отриманi результати, ми провели картування (зроби-ли узагальнення прiоритетiв всiх зацiкавлених груп щодо використання територп парку "Знесшня" за бальною шкалою), яке передбачено даною методикою (табл. 1).

Табл. 1. Карта уподобань защкавлених груп

Цшност1 Групи Рекреацшш Естетичш Послуги довкшля 1сторико-культурш Ос- в1тш Економ1чш штереси

Органи мшцевого самоврядування (ОМСВ) 1 2 2 1 3 -

Ызнес структури (БС) 1 2 3 - - 3

Неурядов1 громадсью оргашзаци (НГО) 1 2 2 4 2 -

Навчальш заклади (НЗ) 1 2 1 3 - -

М1сцеве населення (МН) 1 2 1 2 - -

Засоби масово! шформаци (ЗМ1) 3 1 1 2 4 -

Таким чином, отримат результати свщчать про те, що майже всi респон-денти цiнують РЛП "Знесшня" у першу чергу за його рекреацшш послуги. Водночас, органи мюцево! влади тою ж мiрою щнують iсторико-культурну роль парку, а представники навчальних закладiв, мiсцевого населення та за-собiв масово! шформаци цiнують товари i послуги довкшля.

За результатами опитування, на друге мюце всi респонденти поставили естетичш цiнностi територп, крiм засобiв масово! шформаци. Для ЗМ1 друге мюце посiдають iсторико-культурнi цiнностi. Органи мюцевого самоврядування та неурядовi громадськi оргашзаци тою ж мiрою оцiнили послуги довкiлля. Крiм того, представники неурядових громадських оргашзацш нада-ли освiтнiм цiнностям теж друге мюце.

132

Збiрник науково-технiчних праць

^укрвий вкчшк, 2005, вип. 15.2

Щодо третього мiсця, то до нього вщнесено рiзними групами рiзнi цшносл. Органи мiсцевоï влади сюди вщнесли освiтнi цiнностi, бiзнес струк-тури - довкшьш, а нaвчaльнi заклади та ЗМ1 - iсторико-кyльтyрнi цшносп. Kрiм того, бiзнес структури поставили економiчнi iнтереси щодо використання парку також на трете мюце. Цжаво зазначити, що в ходi опитування було виявлено, що на думку представниюв iнших груп населення, питання додат-кового прибутку мають найвищий прюритет для предстaвникiв бiзнесy, на-вiть якщо вiн досягаеться за рахунок втрати якост довюлля. Отже, е пiдстaви допускати, що бiзнес структури приховують сво1' справжш уподобання, хоча вибiркa для ще1" групи була недостатньою.

На четверте мюце неyрядовi громaдськi оргaнiзaцiï вщнесли юторико-кyльтyрнi цiнностi, а ЗМ1 - освiтнi. На нашу думку, адмшютраци регюналь-ного ландшафтного парку "Знесшня" варто взяти до уваги результати даного дослщження для покращення менеджменту РЛП "Знесшня".

Оскшьки вс респонденти цшують даний парк за його рекреацшш функци, то варто створювати належш умови для вщпочинку, оздоровлення та шших видiв рекреацп. Зокрема, необхiдно звернути увагу на достатне озеле-нення територiï, влаштування прогулянкових, нaвчaльно-пiзнaвaльних та ог-лядових маршру^в i мiсць активного вщпочинку тощо.

Не менш важливими для представниюв вЫх без винятку груп е есте-тична привaбливiсть територи. Тому, на нашу думку, дирекци парку варто придiлити увагу облаштуванню оглядових майданчиюв, охоронi територiï з метою збереження i примноження наявних ландшаф^в тощо.

Представники навчальних зaклaдiв, мiсцеве населення та засоби масо-во1' iнформaцiï, крiм рекреaцiйних цшностей, видiляють на перше мiсце цш-нiсть послуг довкiлля, якi притаманш дaнiй територiï.

Отримaнi результати дають змогу стверджувати про недоцшьшсть використання територи РЛП "Знесшня" тд забудову та суто в економiчних щ-лях. Насамперед, виробляючи ршення щодо менеджменту парку, варто вра-ховувати цiннiсть послуг довкiлля, яю вони надають мiськомy середовищу, а також рекреацшний попит населення та задоволення естетичних потреб i потреб у покращенш якост довкiлля.

Лiтeрaтyрa

1. Бeляковa A.B., Загвойська Л.Д. Соцю-економ1чш методи виявлення уподобань населення щодо якост довкшля. Наук. вюник. - УкрДЛТУ, 2GG4. - С. 151-154.

2. Bateman, I., Munro, A., Rhodes, B., Starmer, C. Test of the Theory of Reference-dependent Preferences.// Quarterly Journal of Economics. - 1997. - 1G7. - P. 479-5G5.

3. Hanemann, M. Valuing the Environmental through Contingent Valuation.// Journal of Economic Perspectives. - 1994, № 8. - 19-43.

4. Kant, S. Extending the Boundaries of Forest Economics.// Forest Policy and Economics. - 2GG3, № 5 - P. 39-56.

5. Knetsch, J. Preferences and Non-reversibility af Indifference Curves.// Journal of Economic Behavior and Organization. - 1992, № 17. - P. 131-172.

6. Lee, S., Kant, S. Forest Values, Perceptions, and Co-management in Northwestern Ontario. Sustainable Forest Management Network Research Communication, April 2GG3.

7. Tversky, A., Kahneman, D. Loss Aversion in Risk Less Choice: A Reference-dependent Model.// Quarterly Journal of Economics - 1991, № 42. - P. 3 66-377.

4. Економжа, плaнyвaння i yпрaвлiння в лшовиро6ничому комптекм

133