CC BY
25
УДК 303.725 Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТ1 ТА Ц1ННОСТ1 Л1С1В
Виконано порiвняльний аналiз сучасних пiдходiв до визначення вартостей i цiнностей лiсiв, проаналiзовано 1'хш сильнi i слабкi сторони. Розглянуто досвщ засто-сування методу концептуально-змютовного когнiтивного картування в дослщженш уподобань стейкхолдерiв щодо лiсокористування.
Ключов1 слова: природнi ресурси, пiдхiд поведшкового зв'язку, пiдхiд ф1зич-ного зв'язку, тдхщ суспiльного вибору.
Doc. L.D. Zahvoyska - NUFWT of Ukraine Recent approaches to forest value elicitation
Comparative analyses of modern approaches to forest values elicitation is conducted, their pros and cons are highlighted. Experience of application of conceptual content cognitive mapping method regarding forest values is considered.
Keywords: natural resources, the physical linkage approach, the behavioral linkage approach, the social choice approach.
Вступ
Упродовж тисячол1ть економжа, як частина культурноi спадщини людства, розвивалася в динам1чн1й i суперечливш едност з природою. Зво-ротним боком зростання економiчноi потуги людства стало попршення якос-т довкшля, зменшення потоку товар1в i послуг природних систем. Зрештою, людина опинилася перед дилемою: додатков1 економ1чн1 блага чи збережен-ня якост довкшля.
Щоб зрозумгти, що ж ми втрачаемо в якост довкшля, виробляючи i споживаючи додатков1 економ1чн1 блага, потр1бно глибше роз1братися в упо-добаннях людини, ii прюритетах щодо ресурЫв i послуг природних систем, насамперед л1Ыв, як визначального середовищетв1рного чинника.
Сучасш економ1чн1 школи звертають велику увагу на дослщження цих питань. Серед впчизняних i заруб1жних науковщв, як працюють у цьому нап-рямку, економюти i соцю-економюти О. Веклич, Т. Яхеева, D. Bjornsted, A. Freeman, G. Garrod, H. Gregersen, J. Kahn, S. Kant, G. Kenneth, A. Lundgren, M. Nij-nik, J. Winpenny та чимало iнших науковщв. За декшька останнiх десятирiч напрацьовано рiзноманiтнi тдходи як прямi, так i непрямi, до вивчення загаль-ноi економiчноi вартостi товарiв i послуг, для яких не юнуе ринюв. Водночас, цi тдходи висв^люють тiльки окремi аспекти (складовi) загально!" економiчноi вартост неоцiнених ринком товарiв i послуг. Тому метою дано1' статтi е порiв-няльний аналiз економiчних i соцiально-економiчних пiдходiв, описаних у су-часнiй економiчнiй лгтератур^ присвяченiй проблемi врахування екологiчних обмежень у теори i практицi.
Постановка завдання
Сталий розвиток, як визначальний принцип формування iдеологii сус-пшьного буття i господарсько1' практики у пост-Брундтландiвському свiтi, спонукае до переоцшки результатiв економiчноi дiяльностi, переосмислення системи цшностей, змiни прiоритетiв i критерив схвалення рiшень щодо дь яльност господарюючих суб,ектiв.
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
Ц змiни особливо вiдчутнi у практищ лiсового господарства, адже ль си, 1'хт послуги i ресурси мають чимало споживачiв, серед яких не тшьки безпосереднi учасники ринкових трансакцш, але й так званi фрьрайдери (мзайцiм), якi вiльно споживають т послуги i ресурси, котрi е суспiльними благами. Звiсно, розумiння щнносл i вартостi лiсiв та 1'хтх послуг у рiзних споживачiв рiзне, iнодi навiть прямо протилежне.
Сьогодш менеджери лiсового господарства мають справу не тшьки з вартютю деревини та недеревних продуклв лiсу, але й iз множиною неощне-них ринком функцш i послуг люових природних систем. Оскiльки цi системи доволi iнертнi, тому вiдновлюються вони поволi i тiльки за певних умов. Через це ршення щодо використання цих ресурсiв повинш бути всебiчно обгрунтоваш як у короткостроковш, так i довгостроковiй перспектив^
Сучасна економiка лiсового господарства, фiлософiею яко! е неокла-сична економiчна теорiя, не може дати методолопчних настанов, моделей i методiв для ефективного ведення люового господарства у контекст вимог екологiчно збалансованого розвитку [2, 11].
Тому завданням даного дослщження е критичний аналiз напрацювань науковцiв i практикiв у сферi розроблення адекватних методiв визначення вартост i цiнностi ресурсiв i послуг люових систем i дослiдження можливос-тей 1хнього застосування в умовах транзитивно! економiки.
Результати дослiджень. Сучасний рiвень духовного, морального та економiчного розвитку людства мав би стати ^ею поворотною точкою, яка б позначала вiдмову вiд нерозважливого використання природних ресурЫв. I для цього е необхщш передумови. Адже глобалiзацiя, насамперед економiч-на, поволi стирае межi нацiональних економiк, проблеми виснаження природних ресурЫв окремих кра!н набувають характеру планетарних, глобальнi суспшьш блага стають предметом посилено! уваги свщомо! частини людства незалежно вщ громадянства чи нащонально! приналежностi [1].
Здавалося б, жадiбному поглинанню природних ресурЫв можна було б покласти край. Однак, зробити це не так просто. Таю очевидш i зрозумiлi принципи сталого розвитку, задеклароваш Агендою 21, досi не шдкршлеш вiдповiдними правовими нормами, суспiльними шститутами та економiчни-ми механiзмами. Домшування неокласично! економiчноl парадигми в еконо-мiчнiй теори та практицi господарювання i наше нерозумiння процесiв, як вже активiзованi, i тепер стрiмко розвиваються завдяки дестабiлiзуючому впливу мехашзму позитивного зворотного зв'язку, який притаманний при-родним системам, а також шертшсть нашого мислення та необгрунтована апеляцiя до iсторичного досвiду гальмують процеси переходу до екологiчно виправданого виробництва i споживання.
Неокласичнi економiчнi моделi сьогоднi справедливо критикують еко-номiсти-екологи [5, 8], соцiо-економiсти [7], пост-кейнЫансью економiсти [15], економiсти-гуманiсти [16] та економюти, якi працюють з моделями по-ведiнки агентiв [6], оскшьки домiнуюча парадигма не враховуе можливост iснування декiлькох точок рiвноваги та неоднорiдностi агентiв, ролi контексту i динамiки уподобань, iерархil потреб, а також iгноруе роль шституцшних
чинникiв [11]. Дуже непереконливими виглядають сьогоднi твердження не-окласикiв про ненасиченiсть, а вщтак, об'ективну необхiднiсть невпинного економiчного зростання; можливiсть оцiнки всiх потреб у грошовому вираз^ а отже 1хньо1 взаемозамшностц неперервностi i ввiгнутостi виробничо1' фун-кцiï, i, як наслщок, iснування едино1' точки рiвноваги. Тож теорiя вибору спо-живача потребуе подальшого розвитку.
Особливу складшсть у процеси прийняття рiшень привносять суспшь-нi блага. Суспiльнi блага - це таю товари i послуги, яю, будучи виробленими, надаються одразу вЫм членам суспiльства, безвщносно до бажання окремих iндивiдуумiв платити за них. На вщмшу вщ звичайних (ринкових) товарiв, суспiльнi блага невиключш i неконкурентнi у споживанш, а тому ïx спожива-ють шляхом простого привласнення. Зрозумiло, що попит на них (за умов достатньоï пропозицiï) залишаеться невиявленим. Проте з ростом масштабiв економiчноï системи та наближенням ïï розмiрiв до критичних, такий промах ринку стае неприйнятним, осюльки веде до втрати якост середовища, поза яким людина не може iснувати.
Власне люи, перелiски та й просто зелеш зони i парки мiст надають чимало послуг, для яких не юнуе ринкiв. Будучи суспiльними благами, вони вщграють вирiшальну роль у формуванш якiсного та привабливого середовища, необхщного для пiдтримання життедiяльностi людини i бiоти, у фун-кцiонуваннi клiматичноï моделi Землi, а також у стабшзаци водного режиму, захист Грунт1в тощо. Цi послуги неможливо переоцiнити, але водночас, осюльки вони не можуть бути предметом ринкових трансакцш, ринок - единий ефективний регулятор з точки зору економютв-неокласиюв - не реагуе адекватно на втрату 1'хньо1' якост i юлькост^ вiн нечутливий до фiзичниx, xiмiч-них i бюлопчних наслiдкiв "оптимальних" з позицш неокласично1' економiки ринкових трансакцiй.
Щоб подолати промахи ринку, економiсти-енвайроменталiсти, стоячи на позищях неокласично1' економiки, розробили низку концепцш, пiдxодiв i методiв урахування якостi довкiлля у процес прийняття рiшень. Оскiльки ринковi щни не вiдображають справжньо1' вартостi ресурЫв i послуг довюл-ля, а ринковi трансакцiï не дають повно1' iнформацiï про попит на послуги i ресурси природних систем, щ економюти вводять концепцiю загально1' еко-номiчноï вартостi [3], аби охопити вартють не тiльки прямого i непрямого використання цих ресурЫв i послуг, але й пасивну вартють, тобто вартють самого 1'хнього iснування i пiдтримання в належному станi, безвiдносно до того, користуемося ми особисто ними чи ш. Першi дискусiï щодо вартостi юну-вання розпочали економюти A. Pigou та J. Krutilla. Зокрема, J. Krutilla ствер-джував, що збереження i дбайливе використання ушкальних i вразливих еко-систем чи дивовижних витворiв природи е важливою частиною реальних до-xодiв багатьох iндивiдуумiв [14].
Упродовж останшх 30-и рокiв представники згадано1' економiчноï школи запропонували i реалiзували деюлька пiдxодiв до визначення вартостi i щнноси природних ресурсiв i послуг довюлля. Пiдxiд фiзичного зв'язку дослщжуе причинно-наслiдковi зв'язки мiж змiною якост довкiлля та змша-
^укрвий iticiiiiK, 2006, вип. 16.4
ми стaнy бioлoгiчних opгaнiзмiв aбo я^ст pyкoтвopнoгo кaпiтaлy. Однaк, цей oб,eктивний i пpoстий для poзyмiння тдхщ oбмежyeться вapтiстю вига-pистaння. Kpiм цьoгo, для визнaчення гpoшoвoï oцiнки вapтoстi вигiд (втpaт) вiд змши якoстi дoвкiлля вiн викopистoвye pинкoвi цiни. Усе це знaчнo oбме-жye мoжливoстi йoгo зaстoсyвaння. Отpимaнy з йoгo дoпoмoгoю iнфopмaцiю мoжнa викopистoвyвaти як oб,eктивнy, пpoте пoмiтнo зaниженy oцiнкy вap-тoстi pесypсiв i пoслyг пpиpoдних систем.
Шдхщ пoведiнкoвoгo зв'язку дoслiджye шyкaнi вapтoстi шляхoм aнaлi-зу пoведiнки спoживaчiв нa pеaльних i гiпoтетичних pинкaх [2, 10]. Нaйбiльш пoшиpеними з них e дoслiдження пoведiнки, виявленoï чеpез pинкoвi тpaн-сaкцiï (методи витpaт нa пoдopoж [4] i методи гедoнiчнoгo цiнoyтвopення [14]), a тaкoж дoслiдження yпoдoбaнь, вислoвлених y спецiaльних oпитyвaн-нях (метoди yмoвнoгo oцiнювaння [17]). Метoди aнaлiзy виявленoï пoведiнки дaють pеaлiстичнiшi oцiнки, яю, oднaк, бaзyються нa вapтoстi викopистaння. Неoбхiднoю yмoвoю ïхньoгo зaстoсyвaння e дoбpa пoiнфopмoвaнiсть сшжи-вaчiв i дoскoнaлий pинoк. Метoди дoслiдження вислoвленoï пoведiнки opieнтoвaнi нa oцiнкy вapтoстi iснyвaння, пpoте гiпoтетичнa пoведiнкa сшжи-вaчiв нa вipтyaльних pинкaх пpиpoдних pесypсiв i пoслyг e шдто вiдipвaнoю вiд pеaльних yмoв, a тому чaстo викликae непpийняття нayкoвoï спiльнoти.
Спiльним недoлiкoм o6ox згaдaних пiдхoдiв e те, щo вс вoни дaють oцiнкy yпoдoбaнь у гpoшoвoмy виpaзi. Як зaзнaчaлoся вище, кopектнiсть тaкoï пoстaнoвки питaння викликae сyмнiви в бaгaтьoх сyчaсних екoнoмiчних шга-лaх, зoкpемa i в екoнoмiстiв-екoлoгiв [5]. Адже немoжливo aдеквaтнo oцiнити (тa ще й у гpoшoвoмy виpaзi!) тi пoслyги i pесypси, вiд яких ми цш^-вито зa-лежимo, пpитoмy щo 1хня пpиpoдa i нaдaлi зaлишaeться недoслiдженoю.
Тoмy пoстнеклaсичнi екoнoмiсти вiдхoдять вщ спpoб втиснути бaгaтo-вимipнy цшшсть дoвкiлля у вyзькi paмки ф^н^вих poзpaхyнкiв. 3a^o^-нoвaний ними шдхщ сyспiльнoгo вибopy [13] не викopистoвye мехaнiзмy pинкoвих цiн для виявлення yпoдoбaнь pеспoндентiв щoдo якoстi шслуг дoв-кiлля, a тoмy пoзбaвлений недoлiкiв уже згaдaних пiдхoдiв. Kpiм цьoгo, в yмoвaх пеpехoдy дo pинкy вiн дaсть дoстoвipнiшy o^rny, aнiж метoди, якi викopистoвyють iнфopмaцiю вipтyaльних pинкoвих тpaнсaкцiй.
Сyчaснa сoцio-екoнoмiчнa лiтеpaтypa нaдae пoслiдoвнi i пеpекoнливi дoкaзи тoгo, щo систему цш^стей тa yпoдoбaнь щoдo тих чи шших пpиpoд-них pесypсiв тa 1хтх пoслyг мoжнa oтpимaти, викopистoвyючи метoди, якi дoслiджyють не opieнтoвaнi нa pинoк вислoвленi yпoдoбaння, кoтpi виявля-ються чеpез мехaнiзми, вщмшш вiд pинкy [12, 13]. Одним iз метoдiв цieï' ipy-пи e метод пoнятiйнo-змiстoвнoгo кoгнiтивнoгo кapтyвaння, який дae змoгy дoслiдникy з'ясyвaти цiннoстi тa yпoдoбaння piзних суспшьних гpyп щoдo дoслiджyвaних pесypсiв.
Суть методу пoнятiйнo-змiстoвнoгo кoгнiтивнoгo кapтyвaння пoлягae в тoмy, щo pеспoндентy пpoпoнyють сфopмyвaти систему влaсних цiннoстей i вapтoстей, пoв'язaних iз дoслiджyвaним пpиpoдним pесypсoм i пoслyгaми, якi вш нaдae. Щoб aдеквaтнo oписaти свoï' мipкyвaння тa yпoдoбaння щoдo дoслiджyвaнoгo pесypсy pеспoндентy пpoпoнyють спoчaткy iдентифiкyвaти
цi вартост i цiнностi, вiдтак згрупувати 'х та визначити прiоритети видiлених ним самим груп власних уподобань. Таким чином, дослщник отримуе карту особистих уподобань респондента. Дал1 опитуваному пропонують щентифь кувати уподобання i цшност т1е'' сощально'' групи, до яко'' вiн сам належить, а також свое бачення уподобань шших сощальних груп.
Для отримання репрезентативних даних дослщнику необxiдно насам-перед коректно щентифжувати групи осiб, iнтересiв яких торкаеться менеджмент природних ресурЫв. Вщтак, опитати репрезентативну кiлькiсть респондент Í3 рiзниx груп та опрацювати отриманi данi, використовуючи клас-терний аналiз i непараметричнi методи статистичного аналiзу даних.
Цiкавим прикладом застосування цього методу е дослщження щннос-тей та уподобань щодо використання лiсiв пiвнiчно-заxiдного Онтарiо, яке провели канадськ вченi S. Lee i S. Kant [12]. За результатами цього дослщ-ження науковщ сформували унiверсум асоцiйованиx з люами вартостей i цш-ностей (табл. 1), чимало з яких було щентифжовано вперше.
_Табл. 1. Ушверсум асоцшованих з л1сами вартостей i цшностей [12]_
_Головш теми (аспекти) та шдтеми_
Економ1чт впливи: економ1чний розвиток; персонал для установ та оргатзацш;
кар'ерний ршт; зайнятшть населения; розвиток б1знесу_
Вигоди суспшьства вщ лшового господарства: вигоди суспшьства; ресурси;
творення; недеревш ресурси лшу; вiдиовлеиия_
Духовт цшносп i сприйняття: сприйняття i зв'язки; спокш i тиша; усамiтиеиiсть;
мо'' стосунки та зв'язки; вщпочинок_
Довкшля: жива природа i довкшля; глобальне здоров'я; природт цикли; вигоди
для флори i фауни; лiсовi утворення та естетика_
Особистi цiииостi: iидивiдуальиi вартостц розваги; правильний спосiб життя;
задоволення; xобi_
Вiдпочииок: туризм (тший); вiдпочииок на природi; ввдпочинок, пов'язаний
зi споживанням; кемпiиг; рибальство_
Туризм: туризм, пов'язаний iз споживанням; туризм, не пов'язаний зi
споживанням; еко-туризм; туризм у вщдалених мiсцевостяx; просто туризм_
Використання: непромислове; захисток для дому; подороже; потреби; медикаменти Освiта та iсторiя: освiта; наука; навчання та культура; культурна спадщина
Канади; iсторiя Канади_
Мiсцевi вартостг спадщина; хто ми е?; звичний спосiб життя; засоби проживання; стан душц иастрiй_
Табл. 2. Когштивна карта уподобань стейкхолдерiв пiвнiчно-захiдного Онтарю [12
Еко- Дов- При- Сощ- Осо- Тра- Ос- Мш- Ту- Рекре-
ном. кшьт рода альт бисп диц. вггт цевi ризм ащя
Лiсова промисловiсть 1 2 1 2 3 4 5 5 4 1
Мшцеве населення 2 1 2 4 4 3 4 1 4 2
Мiиiстерство природних ресуршв Оитарiо 3 1 1 3 3 5 4 6 5 2
Неурядовi довкiльиi оргаиiзацii 4 1 1 4 2 4 3 5 4 2
Когштивна карта уподобань, отримана канадськими вченими (табл. 2), дае змогу краще зрозумгти ставлення р1зних груп населення (стейкхолдер1в)
Науковий iticiiiiK, 2006, вип. 16.4
до лiсiв та асоцiйованиx iз ними послуг, сприяе знаходженню компромiсiв на шляху реашзаци завдань сталого менеджменту люового господарства. Такi карти дають цiкаву iнформацiю для глибшого розумшня конфлiктiв, якi ви-никають мiж рiзними стейкхолдерами у процесi люокористування, а також дае iнформацiйне шдгрунтя для усунення непорозумiнь шляхом руйнування помилкових стереотитв (див. окресленi пунктиром област табл. 2).
Висновки
Сучасний рiвень розвитку суспiльства, домiнуюча економiчна парадигма та стереотипи культурних i духовних щнностей спричинилися до ви-никнення конфлiкту мiж способом задоволення потреб i бажань людини та фiзичними обмеженнями в якост та юлькост природних ресурсiв i довкшля. На порядку денному сучасного людства стогть питання переходу до збалан-сованого господарювання, необxiдною умовою якого е виважене й обгрунто-ване використання природних ресурЫв, насамперед вщновних.
Для реалiзацiï цього завдання у сферi лiсокористування необxiдно ке-руватися iмперативами сталого розвитку, яю вимагають урахування рiзнома-нiття функцш i послуг лiсiв i, як наслщок, складного й динамiчного перепле-тiння iнтересiв ïxнix численних споживачiв у практицi прийняття управлшсь-ких ршень. Щоб виявити цi штереси, уподобання i мiркування, якi подекуди залишаються невисловленими, невиявленими, а вщтак i неврахованими, ви-користовують три шдходи: пiдxоди фiзичного i поведшкового зв'язку, а також шдхщ суспiльного вибору. Усi вони мають рiзне теоретичне обгрунту-вання, а вщтак i трактування отриманих ощнок.
1нтугтивно зрозумiлi методи пiдxоду поведшкового зв'язку, яю базу-ються на об'ективних причинно-наслщкових зв'язках мiж змшами довкiлля та природного чи рукотворного кашталу, е загальновживаними, однак, вони не вщображають вартостi iснування природних ресурЫв, то ж дають помгтно за-нижену грошову оцiнку.
Софютичш методи пiдxоду поведiнкового зв'язку намагаються визна-чити вартiсть послуг i ресурЫв довюлля на основi шформаци про реальнi/гi-потетичнi трансакцiï на справжшх/^ртуальних ринках, пов'язаних iз яюстю довкiлля. Дослiдники отримують грошову ощнку для врахування якостi дов-юлля у процесi прийняття рiшень, однак отримаш оцiнки помiтно вiдрiзня-ються для рiзниx об'ектiв i методик дослщження [3]. Високi вимоги до якост планування та реалiзацiï опитування, до функщонування ринкiв та проблеми статистичного характеру ютотно обмежують 1'хне застосування. Проте голов-ним аргументом критиюв цього пiдxоду е нерелевантшсть грошово1' оцiнки вартостi природних ресурЫв i ïxrnx послуг як такоь
На противагу сво1'м попередникам, шдхщ суспiльного вибору вивчае систему щнностей i вартостей, мiркування та уподобання стейкxолдерiв, не вдаючись до грошових ощнок, оперуючи тшьки вербальними щентифшато-рами. Така iнформацiя, опрацьована статистичними методами i представлена у виглядi когштивно1" карти уподобань, дае корисну шформащю для прийняття обгрунтованих господарських рiшень щодо менеджменту природних ре-
сурЫв, який максимально враховуе iнтереси та вподобання численних корис-TyBa4ÍB, як того вимагають принципи сталого розвитку.
Лггература
1. Гор А. Земля у р1вноваз1. Еколопя i людський дух/ Пер. з англ.: ВГО "Украша. Порядок денний на ХХ1 ст." та 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2001.
2. Загвойська Л., Лазор О. Економiчне пiдrрунтя менеджменту природних ресурсiв на засадах сталого розвитку// Економша Украши. - 2005, № 8. - С. 75-80.
3. Callan, S. and Thomas, J. Environmental Economics and Management. Theory, Policy and Applications. - Chicago: Irwin, 1996.
4. Clawson, M. and Knetsch, J. Economics of Outdoors Recreation. - Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1966.
5. Daly, H. and Farley J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington: Island Press, 2004.
6. Epstein, J.M. Agent-based computation models and generative social science// Complexity, № 4. - 1999. - P. 41-60.
7. Etzioni, A. The Moral Dimension: toward a New Economics. - New York: Free Press, 1988.
8. Georgescu-Rogen, N. Choice, expectation and measurability// Quarterly Journal of Economics. - 1971, № 68. - P. 503-534.
9. Griliches, Z. Price Indexes and Quality Change. - Cambridge: Harvard University Press, 1971.
10. Hanley, N. and Spash, C. Cost - Benefit Analysis and the Environment. - Cheltenham: Edward Elgar Publishing Ltd, 1998.
11. Kant, S. Extending the boundaries of forest economics// Forest Policy and Economics. -2003, № 5. - P. 39-56.
12. Kant, S., Lee, S. A Social Choice Approach to sustainable forest management: an analysis of multiple forest values in Northwestern Ontario// Forest Policy and Economics. - 2004, № 6. - Р. 215-227.
13. Kearney, A., Bradley, R., Kaplan, R., Kaplan, S. Stakeholder Perspectives on Appropriate Forest Management in the Pacific Northwest// Forest Science. - 1999, № 45. - Р. 62-73.
14. Krutilla, J.V. Conservation Reconsidered// American Economic Review. - 1967, № 57. - P. 777-786.
15. Lavoie, M. Foundation of Post-Keynesian Economic Analysis. - Vermont: Edward Elgar, 1993.
16. Lutz, M.A., Lux, K. The challenge of humanistic economics. - Menlo Park: Benjamin, 1979.
17. Mitchell, R.C., Carson, R.T. Using Surveys to Value Public Goods: The Contingent Valuation Method. - Washington: Resources for the Future, 1989.
УДК 008.1 Проф. О. С. Кирилюк1, канд. фтософ. наук
УШВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРШ СМИСЛИ СИМВОЛУ
СВ1ТОВОГО ДЕРЕВА
Метою ще'1 статп е доведення ушверсально-культурно! знаковосп символу Св^ового Дерева, яка досягаеться через реалiзацiю задачi доказу того, що його гли-бинна iнварiантна семантична структура визначена такими унiверсалiями культури, як категорп граничних тдставин (КГП) та алiментарним, еротичним, агресивним, ш-формацшним свггоглядним кодами. Такий тдхщ до символу Свггового Дерева зас-тосовуеться вперше.
Ключов1 слова: символ, св^огляд, мiф, Свггове Дерево
1 заввдувач Одесько! фш! Центру гумаштарно! освгги НАН Украши
