CC BY
21
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК [331.212.2 + 57.02]:630*1 (477.83) Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук;
магктр Н.1. Копач - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГОТОВНОСТ1 НАСЕЛЕННЯ ЛЬВ1ВЩИНИ ПЛАТИТИ ЗА ПОСЛУГИ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Методом умовного оцшювання визначено величину готовност населения Львiвщини платити за послуги люових екосистем, побудовано економетричну модель готовност платити за щ послуги, дослiджено вплив десяти факторiв на цю величину.
Ключов1 слова: послуги лiсових екосистем, загальна економiчна вартiсть, метод умовного оцшювання, готовшсть платити, кореляцiйно-регресiйний аналiз.
Assoc. prof. L.D. Zahvoyska; master's degree N.I. Kopach -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Investigation of L'viv region population's willingness to pay for forest ecosystem services
L'viv region population's willingness to pay for forest ecosystem services investigated using contingent valuation method, regression model of willingness to pay is estimated. Ten independents factors' effect on willingness to pay is discovered.
Keywords: forest ecosystem services, total economic value, contingent valuation method, willingness to pay, regression analysis.
Актуальшсть дослвдження. Стр1мке економ1чне зростання нацюна-льних економж зазвичай супроводжуеться попршенням якост довкшля i виснаженням природних ресурЫв, як невщновних, так i умовно вщновних. Дiевим стримуючим чинником такого небажаного, але загрозливо нароста-ючого самошдсилюваного процесу може стати полiтична воля ошб, якi приймають рiшення, враховувати еколопчний iмператив у практицi схвален-ня рiшень, насамперед - швестицшних [2]. Необхiдною умовою вироблення такого виваженого тдходу щодо вибору напряму розвитку економiчних систем е щентифшащя вартостей i цшностей природного капiталу, зокрема пос-луг люових екосистем як важливого природотвiрного чинника глобально! еко-системи.
Постановка завдання. Для адекватного врахування вартостей послуг люових екосистем у контексп ринкових трансакцш необхiдно визначити !х-ню грошову оцiнку. Зрозумiло, що загальна економiчна вартiсть такого роду сусшльних благ не пiддаеться вимiрюванню, проте И занижену оцiнку можна отримати шляхом дослщження величини готовносп платити (ГП) за спожи-вання дослщжуваного блага [3, 4, 9].
Мета дослвдження - визначити величину готовносп населення Львiв-щини платити за послуги люових екосистем, використовуючи методи вислов-лених уподобань, дослщити вплив факторiв на И величину.
Результати дослщження. Люова екосистема - це елемент географiч-ного ландшафту, який складаеться з сукупност деревних, чагарникових, тра-в'яних рослин, тварин i мiкроорганiзмiв, котрi в своему розвитку бiологiчно взаемозв'язаш, впливають один на одного i на саме зовнiшне середовище [8].
Послуги люових екосистем - це сукупшсть рiзноманiтних корисних функцiй люу, якi охоплюють рекреацiйнi, естетичнi, водоохоронш, водоза-хиснi, грунтотвiрнi та клiматорегулiвнi, а також забезпечують пiдтримку 6i-орiзноманiття, акумулювання вуглецю, продукування кисню i т. д [3, 14].
Визначення вартост лiсових ресурсiв сусшльства ускладнюеться не лише вiдсутнiстю ринкових щн, але й невиявленiстю попиту на щ ресурси з огляду на вiльний доступ до них. Економюти розумiють, що вартiсть певних невщчутних вигод е невимiрюваною, однак, для формування еколопчно зба-лансовано! економiки необхiдно знати, як саме сусшльство вiдчувае, потре-буе i цiнуе !х.
На сьогоднi в економiчнiй лiтературi з проблем визначення вартост природного капiталу напрацьовано чимало софiстичних методiв визначення загально! економiчноi вартостi. Основнi переваги та недолжи цих методiв проаналiзовано i наведено в численних працях свггових i вiтчизняних науков-цiв [1-4, 9-13]. З огляду на ушверсальшсть застосування i можливiсть ураху-вання вЫх елементiв загально! економiчноl вартостi, для дослщження готов-ностi населення Львiвщини платити за послуги лiсових екосистем ми вико-ристали метод умовного ощнювання (МУО, contingent valuation method), який дослщжуе висловленi уподобання респонденлв щодо !хньо! поведiнки на гшотетичному ринку послуг лiсових екосистем. Цей метод дае змогу дос-лщити обидвi складовi вартостi iснування - вартють вiкарованого споживан-ня та вартють спадщини, що дуже важливо в нашому випадку, а даш для визначення ще! вартост отримуе з вiдповiдей респондентiв на прямi запитання щодо величини !хньо! ГП за послуги, якi надають лiсовi екосистеми. Основнi етапи методу умовного ощнювання [3, 9]:
1. Формування гшотетичного ринку для визначення ГП чи прийняти компенсацию (ГПК); забезпечення iнформацiею респондентiв про аспекти ri-потетичного ринку, визначення засобiв/сценарiiв плати.
2. Вибiр методики, за допомогою яко! будуть отримат вiдповiдi на запитання анкети: вщкрито-завершет запитання, закрито-завершений референдум (так/т), iтерацiйнi iгри, платiжнi картки.
3. Розрахунок середнiх значень величин ГП чи ГПК.
4. Ощнювання криво! запропоновано! покупцем цiни. Параметри цiеi криво! можна ощнити методами регресiйного аналiзу, використовуючи величину ГП/ГПК як залежну змшну i ряд незалежних змiнних (вш, стать, дохiд, освiта i т.д.).
5. Лопчний пiдсумок отриманих даних. Визначаеться загальна економiчна вартiсть з урахуванням обох !! елементiв: вартост використання та вар-тостi юнування.
6. Аналiз отриманих результатiв. На цьому етат аналiзують отриманi дат на предмет лопчно! узгодженостi, вщповщносп результатам аналопч-них дослiджень, критично ощнюють правдоподiбнiсть вiдповiдей рес-
пондентiв, перевiряють наявнiсть гшотетичних, стратепчних чи шстру-ментальних вiдхилень у вiдповiдях, отриманих за допомогою МУО. Для проведення дослщження готовност населення Льв1вщини плати-ти за послуги люових екосистем ми розробили анкету. Запитання в анкет! були закрито-завершеного типу, а запитання, яке стосуеться готовност платити за послуги люових екосистем, - вщкрито-завершене, що дало змогу респонденту самостшно вказати його власну готовшсть платити. Таким чином, було використано дискретний тип методу умовного ощнювання, а саме - шри з од-тею пропозищею щни [3, 4, 7, 9].
Розроблена нами анкета мютила 16 запитань, як були згруповаш у три блоки. Перший блок запитань давав шформащю про самого респондента. Вш складався з восьми запитань щодо сощально-економ1чного статусу опи-туваного. Другий блок анкети мютив Ым запитань щодо обох складових загально! економ1чно! вартост - вартост !снування та вартост використання, зокрема об1знаност1 респондента з проблемами довкшля, а також його особ-ливостей споживання послуг люових екосистем. У третьому блощ стояло шютнадцяте запитання, в якому йшлося про готовшсть респондента платити за збереження люових екосистем, тобто розм1р його щомюячного внеску на досягнення згадано! мети, а також уточнююче запитання, на яке потр1бно було вщповюти, якщо респондент був незпдний платити за збереження послуг люових екосистем.
Розробляючи специфжащю економетрично! модел1 готовност платити, ми звернулися до економ1чно! теори. Як вщомо з економ1чно! л1тератури [9, 10, 13], на готовшсть шдивщуума платити впливають: дохщ (х1), вш (х2), стать (х3), осв^нш ценз (х4), Ымейний стан (х5), кшьюсть д1тей (х6). Кр1м цих фактор1в, у пропонованш нами модел1 ми враховували мюце проживання (х7), вартсть !снування (х8), а також вартсть прямого i непрямого використання (споживання) дослщжуваних суспшьних благ (х9 та х10 вiдповiдно).
М1сце проживання ми враховували шляхом вводу лопчно! змiнноï: х7 доpiвнюе одиницi, якщо респондент проживае в сшьськш мiсцевостi, та ну-левi, якщо респондент проживае в мют чи мiському поселеннi.
Для вщображення ваpтостi iснування в регресшнш моделi готовностi платити ми ввели змшну х8. Ïï величина визначалась на основi вiдповiдей на три пеpшi запитання другого блоку анкети. Вщповщ pеспондентiв були переведет в бали i змiнювалися в дiапазонi вiд 0 до 12, оскшьки для кожного запитання було запропоновано п'ять ваpiантiв вiдповiдей, ощнених вщповщ-но до ïхнього смислового навантаження, за п'ятибальною шкалою: вщ нуля -"не важливо" до чотирьох - "виключно важливо".
Особливост прямого i непрямого використання послуг люових екосистем описували в моделi змiннi х9 та х10 вiдповiдно. Необхiднi нам емшрич-m данi ми формували на основi вiдповiдей на запитання другого блоку анкети: запитання 12 i 15 стосувались особливостей прямого використання послуг, а запитання 13 - ïхнього непрямого використання. Вщповад на запитання, ощнеш в балах, змшювалися в межах вщ 0 до 6 (три i п'ять ваpiантiв вщ-повiдей на дванадцяте i п'ятнадцяте запитання вщповщно) зпдно з особли-
востями прямого використання послуг i вiд 0 до 2 - непрямого використання (три варiанти вщповщ). Таким чином, значення х9 = 6 та х10 = 2 характеризу-ють максимально повне пряме i непряме використання.
Останне, шiстнадцяте запитання анкети - запитання про величину ГП - звучало таким чином: "Яку суму грошей Ви б запропонували як щомь сячний внесок для збереження послуг люових екосистем для майбутшх поко-лшь?".
Для аналiзу вiдповiдей-протестiв (нульова величина готовностi плати-ти) - додатково до ощнювального запитання про готовнiсть респондентiв платити за послуги люових екосистем було включено уточнення типу: "Якщо Ваша готовшсть платити становить 0 грн., будь-ласка, пояснiть чому?".
Сконструйований таким чином iз допомогою запропоновано! нами анкети гшотетичний ринок послуг люових екосистем уможливив подальше дос-лiдження особливостей процесу споживання дослщжуваного суспiльного блага та кiлькiсну ощнку впливу окремих факторiв на величину готовност платити за збереження люових екосистем для майбутнiх поколiнь.
У нашому дослiдженi взяло участь 200 оЫб - жителi Львова та Львiвськоl областi - в основному Старосамбiрського, Самбiрського, Дрого-бицького та Жовювського районiв, а також декшька представникiв Стрийсь-кого, Пустомитiвського, Турювського та iнших районiв. Вiк респонденпв -вiд 14 до 90 роюв Усi респонденти ретельно вщповши на запитання анкети, тобто частка участ респондентiв у дослiдженнi становить 100 %. Дослщжен-ня проводилось вiч-на-вiч iз випадково вiдiбраними респондентами шляхом анкетного опитування. Термш проведення дослщження становив близько трьох тижшв. Респонденти, котрi брали участь у дослщженш, рiзнились сво-1м сощальним статусом, рiвнем доходiв, освiти i приналежностi до рiзних урядових чи комерцшних структур.
Середнiй вiк опитаних - 41 рж. Респонденти, котрi брали участь у дослiдженнi, в основному мають середнiй спецiальний рiвень освiти. Середня кiлькiсть дiтей у респондент - двое. Цi дат вщповщають середньостатис-тичним даним щодо характеристики населення Львiвщини у 2006 р., коли проводилось спостереження.
Для вщсшвання сумшвних вiдповiдей, тобто значень величини готов-ностi платити, якi рiзко вiдрiзнялись, було використано методику, описану Н.Л. Леонтьевим [5]. Зпдно з щею методикою, для визначення гранично допустимого значення величини ГП використовують сшввщношення:
Ктах = М + К<Гтах - ^Х (1)
де: ¡т¥тах, - гранично допустиме максимальне величини в дослiджуваному варiацiйному рядi; М - середне арифметичне значення варiацiйного ряду, розраховане за винятком неправдоподiбноl змшно!; К - коефщент, який за-лежить вщ кiлькостi спостережень п (для п = 200 коефiцiент К = 0,8); Утах, Утт - максимальне i мiнiмальне значення величини в дослщжуваному варь ацiйному рядi вщповщно.
Виконаний анашз отриманих результатiв показав, що iз двохсот зна-чень величини ГП Ым значень рiзко вiдрiзняються вщ правдоподiбних, тобто !х необхiдно було виключити, оскiльки вони занадто вщхиляли iстинне се-редне значення величини готовност платити.
Результати опрацювання зiбраних засвiдчують, що ГП населення Львiвщини за збереження лiсових екосистем для наступних поколшь знахо-диться в межах вщ 0 до 200 грн. Середне значення щомюячно! величини го-товностi платити за збереження послуг люових екосистем для майбутшх по-колiнь сягло 22,84 грн. При цьому середнш рiвень доходiв респондентiв ста-новить 550,26 грн. (максимальне значення. - 2000 грн., мшмальне значення -0 грн.). Тобто дослщжувана величина ГП становила близько 4 % середньомь сячного доходу.
1нформащю щодо вартостi iснування (величини х8) ми формували на основi вiдповiдей респондентiв на запитання другого блоку анкети - погляди на проблеми довкшля. За нашими даними, 13 % опитаних вважають пробле-ми довкшля, покращення його якостi для задоволення потреб наступних поколшь i роль лiсу в збереженш бiорiзноманiття винятково важливими. Пере-важаюча бiльшiсть респондентiв - 80 % опитаних - вважають проблеми довкшля дуже важливими (9 бал1в), а 7 % - важливими (6 бал1в) (рис. 1).
Винятково _Важлив1 Дослщження особливостей
прямого використання (фактор х9) показало, що лише 1,5 % опитаних респонденлв не цiнують присут-ност довкiлля у повсякденному по-бут i не користуються послугами люових екосистем (оцiнка вiдповiдi респондентiв у балах - 0 балiв), у той час, коли 98,5 % респондент мають протилежну думку. Вони користуються рiзними послугами ль сових екосистем: вiдпочивають, зби-рають гриби, ягоди i лiкарськi рослини, заготовляють дрова (максимальна оцiнка - 6 балiв).
Дослiдження особливостей непрямого використання (фактор х10) по-казують, що 89,5 % респондентiв вважають доречними зображення або звуки, яю викликають асощаци з люовими екосистемами, на речах, якi !х пос-тiйно оточують (вiдповiдi респондеилв у балах оцiненi у 2 бали), для 8,5 % опитаних байдуже, яю зображення або звуки !х оточують (1 бал), i лише 2 % респондентiв вважають таю асощаци недоречними (0 балiв).
Зазначимо, що 23 % опитаних iндивiдуумiв трактують водоохоронш, водозахиснi та пдролопчш функци лiсiв найважливiшими в забезпечеш стiйкостi функцiонування глобально! екосистеми, 30 % респондеипв вважають, що поряд iз зазначеними аспектами важливе значення мають функци продукування кисню, акумулювання вуглецю та очищення повiтря i лише 15,5 % не дають вщповщь на запитання "Яка роль лiсiв у забезпеченш
важлив!
13%
Дуже важлив1 80%
Рис. 1. Трактування респондентами одного з питань щодо вартостi кнування
стшкост функцiонування глобально! екосистеми?". 12,5 % опитаних шдивь дуумiв заявляють, що найважливiша роль люу полягае у регулюваннi кшмату i пiдтримцi бiорiзноманнiття. Стiльки ж респонденлв вважають найголовш-шими рекреацшш послуги лiсових екосистем. Решта 6,5 % вщповщей рес-пондентiв розподшились мiж такими важливими ролями лiсiв, як грунтоутво-рення та забезпечення промисловост сировиною.
За нашими даними, середне значення величини, яка описуе вартють юнування лiсових екосистем, становить 9,22 бала (максимальне i мшмальне значення становлять 12 i 0 балiв вiдповiдно). Iнтенсивнiсть прямого викорис-тання в середньому становить 3,70 бала, при дiапазонi змiни вщ 0 до 6. Штенсившсть непрямого використання - 1,88 бала ^апазон змiни 0-2).
Для дослщження впливу всiх десяти незалежних факторiв на величину ГП ми провели кореляцшно-регресшний аналiз. За результатами опиту-вання встановлено, що мiж величиною ГП i такими факторами, як розмiр що-мiсячного доходу, Ымейний стан, вiдповiдальнiсть перед прийдешшми поко-лiннями (вартiсть iснування), близьюсть до лiсових екосистем (мiсце прожи-вання) та iнтенсивнiсть непрямого використання юнуе прямий зв'язок, тобто зi зростанням значення згаданих факторiв величина ГП також зростае. Своею чергою, встановлено, що мiж величиною ГП i такими факторами, як вж, освь та, кiлькiсть дiтей, штенсившсть прямого використання i стать юнуе оберне-ний зв'язок, тобто зi зростанням величини цих факторiв значення ГП змен-шуеться. Перевiрка значущост розрахованих нами коефiцiентiв парно! кореля-цi! здiйснювалася за критерiем Стьюдента [6]. I! результати наведено у табл. 1.
Ус отримаш нами оцiнки коефiцiентiв кореляцi!, о^м двох - стать (Х3) та штенсившсть прямого використання (Х9) - е статистично значущими для рiвня значущостi а= 0,05. Однак, зв'язок мiж величиною ГП i рештою факторiв слабкий. Найтiснiшим е зв'язок мiж величиною ГП i такими факторами, як вж i сiмейний стан, дещо слабший вiн для таких факторiв, як розмiр мiсячного доходу, вартiсть iснування та штенсившсть непрямого використання. Слабюсть зв'язку мiж величиною ГП i цими факторами можна пояснити тим, що загальна економiчна вартiсть, а вщповщно i ГП, е величинами суб'ективними, iмплiцитними i, до того ж, доволi динамiчними.
Далi ми виконали регресiйний аналiз. Оскiльки регресшна модель, яка включала всi десять незалежних змшних, була статистично незначущою, ми провели покроковий регресiйний аналiз [6]. У процесi виконання цього аналь зу останньою вилученою змшною була змiнна х8 - урахування фактора вар-тостi юнування. Остаточний результат, на якому ми зупинились, можна запи-сати таким чином:
у = 0.0Ц - 0.38х2 - 5.18х4 + 42.87 (2)
(-1.623) (-2.977) (1.790) (5.092)
Я2 = 0.05; Я2 = 0.036; Г = 3.36; а = 0.02
Пояснюеться ця функщональна форма таким чином. Зi зростанням величини мюячного доходу респондента на 1 грн. величина готовност платити
зросте на 1 коп. Респондент вжом 40 роюв мае величину готовностi платити на 3,8 грн. меншу, респондент вжом 30 рокiв. Зi зростанням рiвня освiти на 1 позищю величина готовностi платити зменшуеться на 5,18 грн.
Табл. 1. Кореляцшна матриця
Назва критерив Готовтсть платити, грн., у -о х о д о 1 о н. н « & сг • ^ , • ^ м з о Р 2 к о р ,к • ^ В 3 Х ,ь н а т С * ,а н • ^ в с О 5 Х ,н а т с « к н й е м • ^ С Х ,й е т • ^ д £ с • ^ к ь л • ^ К 7 к нн а в и Ы о пр е ц с • ^ М нн а в ну • У к ть ст • ^ Н ар В 1нтенсивтсть прямого II використання, бали, х9 ii 1нтенсивтсть непрямого викорис-тання, бали, Х10 Розрахункове значення 1-статистики, ^ к
Готовтсть платити, грн. 1,00 -
Розм1р мшячного доходу, грн., Х1 * 0,04 1,00 3,37
Вш, роки, Х2 -0,18* 0,22 1,00 -16,95
Стать, х3 0,00 -0,11 -0,02 1,00 -0,40
Освгга, х4 -0,04* 0,51 -0,07 0,05 1,00 -4,01
С1мейний стан, Х5 * 0,13 -0,29 -0,46 -0,03 -0,16 1,00 12,12
Кшьшсть д1тей, Хб * -0,09 0,30 0,75 0,04 -0,02 -0,58 1,00 -8,37
Мшце проживания, х7 * 0,09 -0,06 -0,03 -0,13 -0,11 0,00 0,12 1,00 8,94
Вартшть шнуван-ня, бали, х8 * 0,08 0,25 -0,05 0,05 0,30 -0,05 0,04 -0,01 1,00 7,95
Ытенсивтсть
прямого вико-ристання, бали, Х9 0,00 0,11 0,04 -0,04 0,10 0,00 0,06 0,16 0,15 1,00 -0,02
Iитеисивиiсть
непрямого вико-ристання, бали, Х10 * 0,05 -0,01 -0,10 0,19 0,08 -0,02 -0,03 0,08 0,31 0,10 1,00 4,95
Примггка: *З1рочкою позначено ощнки коефщенпв парно! кореляцп м1ж величиною ГП 1 незалежними змшними. Критичне значення ¿-статистики, 1а=о,о$: к=19з-2 = 1,97
Недолшом отриманого нами сшввщношення мiж величиною ГП i факторами х1, х2 та х4 е низьке значення коефщента детермiнацi! при загальнiй значущостi моделi для рiвня значимостi а= 0,05. З одного боку, цей феномен виявляеться в переважаючш бшьшосл дослщжень ГП [10, 11, 13] з огляду на невловимють iмплiцитних факторiв, якi !! визначають. З шшого боку, цей феномен спонукае нас ощнити уточнену модель на основi зiбрано! iнформацi!.
Пiд час формулювання специфжаци уточнено! регресiйно! моделi го-товностi платити за збереження послуг люових екосистем, ми керувалися такими мiркуваннями. М1ське населення е бшьш поiнформованим щодо проце-
шв погipшення якост довкiлля, глобальностi цього процесу. Воно чутливше до якостi довкiлля i послуг, а його просторова вщдалешсть вiд мiсця розта-шування згаданих систем породжуе вдауття необхiдностi здшснення певних витрат для отримання можливост скористатися цими послугами. Натомiсть особливютю населення, яке проживае в безпосереднш близькостi до лiсових екосистем, е штенсивне пряме i непряме безоплатне використання послуг ль сових екосистем i недостатня пошформовашсть щодо проблем довкшля. Зга-данi послуги е товарами вщкритого доступу i права власност на них не виз-наченi. Тож у контекстi класичного ринку складаеться враження, що щ блага не мають pинковоï вартость Хоча це далеко не так. Зрозумшо, що змусити населення платити за щ блага означатиме позбавити його основного джерела доходiв, за вщсутност якого не так просто вижити в сучаснш складнiй i нес-табiльнiй економiчнiй ситуаци. Кpiм того, цiлком можливо, що респонденти недостатньо ч^ко зpозумiли сценаpiй опитування, тобто запитання про ГП сприйняли як спробу нав'язати ще один вид платежiв i висловили свш протест, свщомо занижуючи величину ГП.
Враховуючи щ мipкування, ми сформували та опрацювали вибipку мюького населення, вiдiбpавши pеспондентiв, для яких змшна х7 приймала нульовi значення. Пpовiвши покроковий pегpесiйний аналiз вщбраних да-них, ми отримали таю результати:
y = 0.02x1 + 2.69x6 + 3.33x8 - 29.78 (3)
(-1.795) (2.859) (0.982) (2.056) R2 = 0.14; R2 = 0.11; F = 5.73; a = 0.001.
Змют спiввiдношення (3) можна пояснити таким чином: iз зростанням pозмipу мiсячного доходу респондента на 1 грн., величина готовност населення мюьких поселень платити за збереження люових екосистем зросте на
2 коп. (зашсть 1 коп. у моделi (2)). У сiмей, кшьюсть дiтей в яких на одну ди-тину бiльша, величина готовност платити вища на 2,69 грн. Глибше розумш-ня ваpтостi юнування (за нашою шкалою на один бал) дае прирют величини готовност платити на 3,33 грн.
Важливим етапом аналiзу вiдповiдей на запитання анкети е аналiз вщ-повщей-протеств, в яких респонденти вiдмовляються платити за пропонова-нi послуги. У нашому випадку частка вщповщей-протеств становила 16,5 %,
3 них: 6,5 % респондентв не зрозумши суть питання, 4 % респондентв це пи-тання не турбуе, решта, тобто 6 %, розподшились мiж вiдповiдями типу: "У мене немае на це грошей", "Це питання повинно виршуватись на державному piвнi", "Лю масово винищують для власних потреб", "Шдприемства дос-татньо сплачують податки, щоб держава видшяла кошти з державного бюджету на збереження послуг люових екосистем", "Не вipю в ращональне використання природних ресурЫв", "Занадто низький piвень мiсячного доходу, щоб пожертвувати його на збереження послуг люових екосистем".
Висновок. Вщповщно до парадигми еколопчно! економiки, створена людиною економiчна визначаеться потугою глобально! екосистеми Земл^ тому !! зростання обмежене [12]. I чим швидше людство усвщомить цю щею, тим швидше воно стане на шлях сталого розвитку. Економiчне зростання будь-яко! держави, яке побудоване на нехтуванш природним капiталом, при-речене на поразку. Основним орiентиром XXI ст. мае бути збалансований со-цiо-еколого-економiчний розвиток. Ця стратегiя дае змогу всебiчно врахову-вати цш суспiльного розвитку, за наслiдки яких не доведеться розплачувати-ся наступним поколшням, оскiльки розглядае примноження природного каш-талу як передумову яюсного економiчного зростання.
Отриманi нами результати - це шонерш спроби визначення вартост i цiнностi послуг довкшля, зокрема люових екосистем, зробленi з метою обгрунтування хоча б наближеного врахування загально! економiчноi вартос-т цих послуг у практицi економiчноi дiяльностi. Це маленький крок на дов-гому шляху до сталого розвитку, але синергетична сукупнiсть таких маленьких кроюв призведе в майбутньому до парадигмальних зрушень, котрi е неминучими, незалежно вщ того, чи розумiе це сьогодш людство, чи нi.
Л1тература
1. Загвойська Л., Лазор О. Економ1чне тдгрунтя менеджменту природних ресурав на засадах сталого розвитку// Економша Укра!ни. - 2005, № 8. - С. 75-80.
2. Загвойська Л.Д., Лазор О.Я., Лазор О.Д. Шдходи i методи оцшки вплив1в на довкшля// Економка Укра!ни. - 2007, № 3. - С. 80-89.
3. Загвойська Л.Д., Маселко Т.С., Якуба М.М. Економ1чний анашз швестицшних проекпв: Навч. пос. - Льв1в: Аф1ша, 2007. - 315 с.
4. Копач Н.1., Загвойська Л.Д. Пщходи i методи визначення вартосп i цшносп послуг люових екосистем у контекст сталого ведення люового господарства// Наук. в1сник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2007, вип. 16.7. - С. 231-237.
5. Леонтьев Н.Л. Техника статистических вычислений. Изд. 2-ое, испр. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 250 с.
6. Лук'яненко 1.Г., Красшкова Л.1. Економетрика: П1дручник. - К.: Знання, 1998. -
493 с.
7. Соцюлопя: Курс лекц1й/ За ред. В.М. П1ч1. Друге видання, виправлене i доповнене: Навч. пос. - Льв1в: Новий св1т, 2000. - 312 с.
8. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Л1сознавство: П1дручник. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.
9. Arrow, K., Solow, R., Edward, P., Howard, R. Report of the NOAA Panel on Contingent Valuation. - 1993. - 62 p.
10. Bengt, K. Valuing Environmental Benefits using the Contingent Valuation Method. An Econometric Analysis. - Umee: Univ. of Umee, 1990. - 169 p.
11. Bishop, R., Romano, D. Environmental Resources Valuation: Applications of the Contingent Valuation Method in Italy. - Boston: Kluwer Academic Publishers, 1998. - 286 p.
12. Daly, H. and Farley, J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington: Island Press, 2004. - 454 p.
13. Dubgaard, A. Economic Valuation of Recreation Benefits from Danish Forests. In: The Economics of Landscape and Wildlife Conservation. - CABINTERNATIONAL, 1998. - 286 p.
14. FAO Forestry Paper 106. Economic Assessment of Forestry Project Impacts. Prepared by Gregersen, H.M. and Contreras, A.H. - Rome: FAO of the United Nations, 1992. - 133 p.
