CC BY
17
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС1
УДК303.725.004:504.03 Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук;
магктр В. О. Савчин - НЛТУ Украти
П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗЕЛЕНИХ ЗОН ЛЬВОВА У КОНТЕКСТ1 ВИМОГ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ
Використовуючи метод концептуально-змiстовного когштивного картування та апарат непараметричного статистичного аналiзу, дослiджено уподобання рiзних груп населення щодо ресурсiв мiських зелених зон на прикладi РЛП "Знесшня" для форму-вання стратеги менеджменту зелених зон мют у контекст вимог сталого розвитку.
Ключов1 слова: зелеш зони мiст, регiональний ландшафтний парк "Знесiння", концептуально-змiстовне когнiтивне картування, когштивна карта, непараметричний статистичний аналiз, ко-менеджмент.
Doc. L.D. Zahvoyska; master's degree V.O. Savchyn - NUFWTof Ukraine
Approaches to Shaping Strategy for Urban Green Areas Management in the Context of Sustainable Development
Preferences and perceptions regarding management of resources and services of Regional Landscape Park "Znesinnya" are elicited and examined using conceptual content cognitive mapping technique and non-parametric statistics methods for the sake of shaping urban park management strategy according to the needs of sustainable development.
Keywords: urban green areas, Regional Landscape Park "Znesinnya", cognitive map, conceptual content cognitive mapping, non-parametric statistical analysis, and co-management.
Актуальшсть проблеми. У сучасному високоурбашзованому сусшль-ста поступово, але невпинно зменшуються можливост сшлкування мюького населення з природою, однак потреба у такому спшкуванш, у самих ресурсах i послугах зелених зон мют постшно зростае. Населення мют значною мiрою задовольняе ïx завдяки ресурсам i послугам зелених зон, однак попит на таю неоцшет ринком ресурси i послуги залишаеться невиявленим з огляду на особливост споживання сусшльних благ, якими е мюью парки i зелеш зони.
Дилема невиявленост уподобань породжуе неадекватшсть управлшсь-ких ршень щодо менеджменту згаданих ресурсiв, до ефективност та страте-гiчноï' спрямованост якого висуваються особливi вимоги, позаяк дослщжуваш
природнi системи шертт, вiдновлюються вони повiльно, а потреби спожива-чiв 1'хшх ресурЫв рiзноманiтнi, динамiчнi, подекуди навiть взаемовиключш.
Вимоги сталого розвитку щодо менеджменту таких систем передбача-ють урахування потреб i уподобань мiсцевого населення у процес прийняття рiшень щодо використання природних ресуршв. Тому, щентифжащя уподобань i визначення прюрите^в рiзних соцiальних груп щодо ресурЫв i послуг мiських зелених зон надасть важливу шформащю для вироблення стратеги збалансованого розвитку мiста у довгостроковш перспективi.
Постановка проблеми
Гармоншне спiвiснування природи i (пост) iндустрiального суспшь-ства стае можливим тшьки за умови досягнення науково обгрунтованого ком-промiсу мiж природними та економiчними системами, який досягаеться на тдгрунл iдей сталого розвитку. Менеджмент цих систем мае грунтуватися на врахуванш потреб та уподобань уЫх споживачiв ресурсiв цих систем. Та-кий ко-менеджмент потребуе вiдповiдного шформацшного забезпечення, кого розумiння прюршепв i цiнностей тих зацiкавлених сторш i груп населення, штереЫв яких торкатимуться пропонованi заходи.
Вщповщно до постулатiв неокласично! економiки ринок - единий зашб ефективного розмщення ресурсiв, безвiдносно до 1хньо! природи. Проте, як слушно зауважують економюти-екологи та економiсти-енвайроменталiсти, сус-пiльнi блага, тобто товари i послуги, як споживаються шляхом простого прив-ласнення, е неринковими товарами, для них не юнуе ринюв, а тому попит на них не може бути дослщжений традицшними методами ринково! економiки.
Численнi методи дослiдження поведшки споживачiв, розробленi еко-номiстами впродовж декшькох останнiх десятирiч для визначення загально! економiчноl вартостi, мають щлу низку проблем методологiчного i статис-тичного характеру i за своею суттю е спробою оцiнити у грошовому виразi свiт iмплiцитних, далеко не взаемозамшних людських уподобань i цiнностей [3], що в разi успiху якраз i довело б повну взаемозамшшсть рiзноманiтних потреб i бажань.
Для провадження ефективного i науково обгрунтованого менеджменту мюьких зелених зон, паркiв i скверiв на засадах сталого розвитку необхщ-но дослiдити систему вподобань i цiнностей, якi асоцiюють рiзнi сощальш групи населення з дослiджуваними об'ектами, вiдтак дослiдити прiоритети цих уподобань методами непараметричного статистичного аналiзу, аби отри-мати достовiрну i науково обгрунтовану карту уподобань, яка б надавала адекватну i вичерпну шформащю про штереси рiзних груп мюького населення для 1хнього подальшого iнтегрування в управлiнськi рiшення.
Мета статт - дослiдити вподобання рiзних груп населення щодо ресурЫв мiських паркiв i зелених зон i на основi отриманих результат запро-понувати пiдходи до формування стратеги менеджменту цих зон на засадах сталого розвитку.
Результати дослщжень. Зростання потреб людства у зникаючих природних ресурсах призводить до конкуренци i конфлiктiв. Якщо ж ми прагнемо задовольняти сво! потреби на умовах сталого розвитку, то потрiбно вирiшува-
ти щ конфлжти i знаходити ефективнiшi та ощадливiшi шляхи використання природних багатств [6].
Чимало еколопчних проблем спричинено iгноруванням вартостi ресурЫв i послуг довкiлля. Вплив рiшень на довкiлля часто залишаеться поза увагою економiстiв, оскiльки бюлопчш, хiмiчнi та фiзичнi наслiдки не е предметом розгляду фшансового аналiзу iнвестицiйних проектiв [4]. Внасль док цього реалiзуються проекти, якi, як троянський кiнь, за комерцiйною привабливютю приховують деструктивнi впливи на довкшля. За таких умов надзвичайно важливо враховувати загальну економiчну вартiсть ресурЫв i послуг довкiлля, але ринковi цiни не вiдображають справжньо! вартост i де-фiцитностi природних ресурЫв, а запропоноваш економютами-енвайромен-талiстами методи визначення загально! економiчноI вартостi не враховують уЫх II складових [3]. Тому не дивно, що отримаш грошовi оцiнки викликають гарячi дискуси. У цьому контекстi виникае потреба вивчити уподобання населення, послуговуючись вербальними ощнками та описами зокрема.
З метою проведення дослщження уподобань львiв,ян щодо ресурсiв i послуг парку "ЗнеЫння" ми використали метод концептуально-змютовного когнiтивного картування, який уникае суперечливих грошових ощнок [9]. Сут-нiсть цього методу i приклади його використання для дослщження уподобань населення США i Канади щодо менеджменту люового господарства ми роз-глянули у статтях [1, 2, 5]. Для вивчення уподобань ми видшили 5 груп мюько-го населення: бiзнес-структури, заклади освгги, мiсцевi жителi, екологiчнi не-урядовi органiзацiI та державнi установи. У ходi дослiдження було опитано приблизно 30 представниюв вiд кожно! групи. Тiльки три особи (2 %) вщмови-лися брати участь в опитуванш. Респонденти обиралися з рiзних iерархiчних рiвнiв у межах кожно! групи. Розподiл учасникiв кожно! групи був нацшений на те, щоб урiзноманiтнити цiнностi та уподобання, не спотворюючи при цьому вибiрку. Респонденпв було вiдiбрано навмання з кожно! групи. Опиту-вання проводилося одшею людиною, яка шукала респондентiв самостшно. Проводилися як iндивiдуальнi, так i груповi опитування.
Учасникiв просили висловити, насамперед, особист вподобання, якi пов'язаш з ресурсами i послугами парку, а вщтак згрупувати !х, дати назву кожнш групi i проранжувати !х у порядку спадання важливость Аналогiчно вони описували вподобання власно! групи, а потiм i уподобання шших груп. Зазвичай, ця процедура тривала вiд 25 хвилин до 1 години. Результати опитування, згруповаш у вшм тем, показано у табл. 1.
Яюсний i кiлькiсний аналiз уподобань проводився з використанням методiв непараметрично! статистики, що дало змогу дослщити подiбностi i вiдмiнностi в уподобаннях у кожно! защкавлено! групи, а також особливос^ мiжгрупових уподобань [8].
Статистичну значушдсть виявлених уподобань ми перевiряли за допо-могою непараметричного критерiю Фрщмана [8]. Отриманi результати для вЫх груп представлено в табл. 2. З наведених даних можна зробити висновок, що розрахунковi значення Б-статистики Фрщмана для кожно! защкавлено! групи ютотно вищi критичних, а це дае шдстави з iмовiрнiстю р = 0,95 гово-рити про високу однорщшсть iндивiдуальних уподобань у самих групах.
Табл. 1. Ушверсум уподобань львiв'ян щодоресурЫв i послуг Регюнального _ландшафтного парку "Знестня "_
Теми Елементи
Рекреацшт: - ввдпочинок, прогулянки - мшце зустр1чей - мшький туризм - атракцштсть 1 доступтсть
Естетичт: - мальовнич1 краевиди, окраса мшта - логотип мшта - панорама мшта - чистота 1 доглянупсть територи
1сторичт, культурт та мистецькг - побут населення Захвдно! Украши, звича! 1 традици краю - арх1тектура сш 1 мштечок краю - автентичтсть нашого коршня - подорож у чаш
Економ1чн1: - ршт зайнятост1 населення - д1лов1 можливост!, розгортання малого б1знесу - дохвд для мшцевого бюджету - можливост для шдив1дуально1 забудови
Послуги довкшля: - "легет мшта" - спшкування з природою - генетична спадщина - природний кругообп - б1ор1зноман1ття
Освггт: - освгга - наука - хоб1, п1знання природного довкшля - культурно-осв1тт заходи
Спортивно-оздоровчг - шдив1дуальт заняття спортом - проведення змагань - реабштащя населення - можлившть збирання лшарських рослин
Емоцшт: - спокш, безтурботтсть, усам1тнення - наснага до пращ, розвиток творчо! думки - урочистшть, святковшть - романтичтсть атмосфери
Табл. 2. Оцтка статистично'1 значущостi iндивiдуальнихуподобань представнишв рЬних груп населення за критерieм Фрiдмана (29учаснишв, 8 тем;
Iидивiдуальиi уподобання пред-ставниюв рiзиих груп населення Бiзиес структу-ри Заклади освiти Мшце-вi жи-телi Екологiчиi иеурядовi оргатзаци Держав-иi установи
Значення Б-статистики Фрiдмаиа 746,157 773,320 712,700 707,981 677,049
Примггка: *Критичне значения Б-статистики Фрщмана з К-1 степенями свободи (К - кшьюсть тем) та iмовiриiстю 95 % стаиовить х2 к=7 = 14,1273.
Якщо статистика Фрщмана дае узагальнену шформащю про статис-тичиу значушдсть уподобань всередиш груп, то критерш знаюв дае змогу дослщити вщмшност уподобань у межах кожно! защкавлено! групи 1 визна-чити 1хш прюритети для кожно! групи. Прюритетшсть залежить вщ результат перев1рки знаюв р1зниць спостережень для кожно! защкавлено! групи. Отримана карта уподобань (система прюршелв) вщображена у табл. 3.
Табл. 3. Когштивна карта iндивiдуальнихуподобань представнишв _р'иних груп населення_
Теми Групи Послуги довкшля Рек-реа-цшт 1сторичт, культурт, мистецьш Есте-тичт Еко-но-м1чт Освгга Спортив-но-оздо-ровч1 Емо-цшт
Ызнес-структури 1 2 3 4 4 5 5 6
Заклади освгги 1 2 4 4 6 5 5 6
М1сцев1 жител1 1 2 2 3 5 4 6 5
Еколопчт неуря-дов1 оргатзаци 1 2 3 4 6 5 6 5
Державт установи 1 1 2 3 5 4 6 4
Наступним кроком анашзу результат опитування е вивчення прюри-те^в групових уподобань, який ми робимо також з використанням критерда знаюв. Данi результати вiдображено у табл. 4.
_Табл. 4. Когштивна карта уподобань груп населення_
Теми Групи Послуги довкшля Рек-реа-цшт 1сторичт, культурт, мистецьш Есте-тичт Еко-но-м1чт Освгга Спортив-но-оздо-ровч1 Емо-цшт
Ызнес-структури 5 4 4 2 1 6 6 5
Заклади освгги 5 5 2 3 6 1 3 5
М1сцев1 жител1 2 1 3 2 6 5 3 5
Еколопчт неуря-дов1 оргатзаци 1 2 5 3 6 4 5 5
Державт установи 6 3 5 5 1 3 5 5
Як бачимо, когштивна карта уподобань груп населення далеко не така гомогенна, як карта шдив^альних уподобань. У нш надто багато шдстав для конфл^у штереЫв. Бшьше того, шд^дуальт уподобання представниюв ок-ремих груп не вщповщають висловленим ними ж штереЫв власних груп.
На пiдставi опрацьованих результатiв можна стверджувати: по-перше, кожна група мае власш прiоритети, !х диференцiацiя статистично значуща; по-друге, iндивiдуальнi уподобання представникiв окремих груп вiдрiзняють-ся вiд уподобань !хньо! ж групи; по-трете, кожна защкавлена група вщзначи-ла вс вiсiм цiнностей (тем). Також варто зазначити, що хоча всi групи щн-ностей були iдентифiкованi та проранжоваш зацiкавленими групами, але !х елементи могли бути рiзними для певно! теми, мали рiзне змютовне напов-нення. Зазвичай, у багатьох учасниюв елементи повторювалися, так ус учас-ники вiдзначили такi елементи, як вщпочинок, краса, звича! та арх^ектура краю, "легеш мюта", освгга, спокiй i безтурботнiсть.
Як шдтверджують проведенi дослiдження, мешканцi Львова вважа-ють, що таку багату культурну i природну спадщину, як РЛП "Знесшня", не-обхiдно охороняти i примножувати для майбутнiх поколiнь. Для цього необ-хiдно розробити дiеву стратегiю менеджменту ще! зелено! зони мюта, роз-важливо i дбайливо використовувати !! потенцiал для задоволення рекре-ацiйних, культурних та освггшх потреб львiв'ян як у короткостроковш, так i у довгостроковiй перспективi [7] (рис.).
Стратег1я менеджменту: Парк - територiя чистого i привабливого довктля, яка задовольняе потреби освiти, культури, туризму та рекреацп
I
Тактичш цш
П
покращення якост1 довк1лля парку, забезпечення його еколопчно! стабшьносп, розвиток 1 диверсифжащя послуг довкшля;
розвиток 1 посилення рекреацшного потенщалу парку;
тдтримка осв1тнього 1 культурного потенщалу парку;
примноження юторично! спадщини Львова;
розвиток туристично! 1 вщпочинково! шфраструктури;
розширення можливостей оздоровлення населення на територп парку
Рис. Схема формування стратеги менеджменту зеленое зони м. Львова (на прикладь РЛП "Знестня ". Допрацьовано за [7]
Сформована з урахуванням отриманих результат стратепя менеджменту зелено! зони мюта Львова, зробить парк привабливим для мешканщв мюта, дасть змогу уникнути конфл1клв штереЫв р1зних груп 1 проводити дь яльшсть, яка узгоджуеться з принципами сталого розвитку.
Висновки
Важливою умовою збереження якост довкшля е розумшня рол! мю-цевого населення в менеджмент! ресуршв природних систем, адже, сшлку-ючись уподовж втв з мюцевою природою, воно краще 1 глибше розум1е И, оскшьки його добробут значною м1рою визначаеться станом цих систем. Зав-дяки усталеному (традицшному) природокористуванню збер1гаються вразли-в1 1 рщюст екосистеми, тож немае шдстав для виникнення конфл1клв. Тому, зпдно з вимогами сталого розвитку мюцеве населення мае бути р1вноправ-ним партнером у плануванш \ впровадженш природоохоронно! стратеги розвитку природних об'екпв, у тому числ1 \ мюьких.
Дослщження уподобань льв1в'ян щодо ресурЫв \ послуг РЛП "Знесш-ня", проведене методом концептуально-змютовного когштивного картуван-ня, показало, що респонденти мають низку чггко диференцшованих уподобань щодо ресурЫв { послуг парку. Домшуючими темами уподобань, як були вщзначеш вЫма групами учасниюв, е рекреацшш, естетичш, довкшьш та економ!чш послуги. Побудоваш карти уподобань як шдив1дуальш, так { гру-пов1, дають важливу шформацда для щентифжацп можливих зон конфл!клв у прийнятл ршень { можливих шлях1в !хнього усунення. Цю шформацда можна використати, щоб допомогти кер1вним органам парку у впровадженш розроблено! стратег!! менеджменту зелених зон мюта.
Л1тература
1. Белякова А.В., Загвойська Л.Д. Застосування методу понятiйно-когнiтивного карту-вання у соцiо-економiчних дослiдженнях// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Львiв: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.2. - С. 130-133.
2. Белякова А.В., Загвойська Л.Д. Соцiо-економiчнi методи виявлення уподобань населення щодо якостi довкшля// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.7. - С. 151-154.
3. Загвойська Л., Лазор О. Економiчне пщгрунтя менеджменту природних ресурав на засадах сталого розвитку// Економiка Украши, № 8. - 2005. - С. 75-80.
4. Загвойська Л.Д., Маселко Т.С., Якуба М.М. Економiчний аналiз iнвестицiйних проектiв: Навч. поабник. - Львiв: Афiша, 2006. - 320 с.
5. Зубач В.О., Загвойська Л.Д. Використання методу когштивного картування для дос-лiдження уподобань стейкхолдерiв у контекстi сталого менеджменту мюьких екосистем// Екологiзацiя економiки як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Матер. М1жнар. наук.-практ. конф. - Львiв: ЗУКЦ, 2005. - С. 61-63.
6. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении/ Сост.: М. Китинг. - Женева: Центр "За наше общее будущее", 1993. - 70 с.
7. Р1шення виконкому Львiвськоï мюько'1 ради вщ 9 грудня 2005 року № 1307 "Про стратегию збереження i регульованого використання парюв та шших зелених зон м. Львова".
8. Турчин В.М. Математична статистика: Поабник. - К.: Академiя, 1999. - 235 с.
9. Lee, S., Kant, S. Forest Values, Perceptions, and Co-management in Northwestern Ontario. Sustainable Forest Management Network Research Communication, April 2003. - 49 р.
УДК 331.2 Асист С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
студ. Н.В. Кузьменко - Львiвська КА
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАРОБГГНО1 ПЛАТИ
Розглянуто основш методи регулювання державою зароб^но'1 плати. Проаналь зовано досвщ шших краш та Украши щодо регулювання зарплати.
Assist. S.S. Hrynkevych; stud. N. V. Kuz'menko - Commercial Academy of Lviv
State wage control
The present work highlights the main methods of state wage control; experience of another countries and Ukraine are analyzed herein.
Понад 90 % зайнятого працездатного населення е найманими пращвни-ками, основним джерелом доход1в для яких е зароб^на плата, яка являе собою економ1чну категорда, що вщображае стосунки м1ж власником шдприемства i найманим пращвником з приводу розподшу новоствореноi вартостi.
Актуальним е i залишатиметься розмiр та державне регулювання заро-6iтноi плати. В умовах ринковоi економiки розвиток заробiтноi плати полягае у подальшш ii диференцiацii та iндивiдуалiзацii на основi повного врахуван-ня як шдивщуальних результатiв працi, так i особистих дiлових якостей, включаючи квалiфiкацiю, вiдповiдальнiсть, творчу iнiцiативу, якiсть роботи, досконалють рiшень. Ринкове регулювання заробггно1" плати, особливо для осi6, попит на працю яких зменшуеться, а також для пращвниюв з низькою результатившстю дiяльностi мае вирiвнюватися державним втручанням у со-цiальнi процеси. Проте, як свщчить досвiд зарубiжних держав, це втручання повинно мати непрямий, соцiально-орiентований характер.
