CC BY
25
23. Papez. J., 2001. Panovec. Obcina Nova Gorica in Zavod za gozdove, Tolmin, Nova Gori-ca, 199 pp.
24. Prabhu, R., Colfer, C.J.P., Dudley, R.G., 1999. Guidelines for Developing Criteria and Indicators for Sustainable Forest Management. Center for International Forestry Research, Jakarta, Indonesia, 187 pp.
25. Rauscher, H.M., 1999. Ecosystem management decision support for federal forests in the United States: A review. Forest Ecology and Management 114 (1999) 173-197.
26. Republic of Slovenia Forest Act, 1995. Ministry of Agriculture, Forestry and Food, Ljubljana, 47 pp.
27. Saaty, T.L., 1994. Fundamentals of Decision Making and Priority Theory. Pittsburgh, RWS Publications, 527 pp.
28. Schmoldt, D.L., Kangas, J., Mendoza, G.A., 2001. Basic Principles of Decision Making in Natural Resources and the Environment. In: The Analytic Hierarchy Process in Natural Resource and Environmental Decision Making, Schmoldt, D.L. et al. (eds.), Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, 1-13.
29. Shields, D.J., Martin, I.M., Martin, W.E., Haefele, M.A., 2002. Survey Results of the American Public's Values, Objectives, and Attitudes Regarding Forests. USDA Forest Service, Fort Collins, Co, 111 pp.
30. Sleavin, K.E. and Camenson, D.M., 1994. Spectrum. In: Management Systems for Global Economy with Global Resource Concerns, Sessions, J. and Brodie, D.J. (eds.), Asilomar Conference Center, Pacific Grove, CA, 73-77.
31. Sleavin, K.E., 1996. SPECTRUM. USDA Forest Service, Fort Collins, 232 pp.
32. Sessions, J. and Sessions, B., 1994. Scheduling and Network Analysis Program (SNAP II). Oregon State University, Corvallis, 130 pp.
33. Winston, W.L., 1994. Operations Research: Applications and Algorithms. Duxbury Press, Belmont, CA, 1318 pp.
34. Zadnik Stirn, L., 1990. Adaptive Dynamic Model for Optimal Forest Management. Forest Ecology and Management, 31. Elsevier Pub., 167-188.
35. Zadnik Stirn, L., 1993. Multiobjective Decision Making in Forest Management. In: Operations Research 92, Karmann, A. (eds.), GMOEOR, Physica Verlag, Heildelberg, 49-51.
36. Zadnik Stirn, L., 2002. A framework for generating development project alternatives, MEDMONT WP9.1. University of Ljubljana, Ljubljana 62 pp.
37. Zadnik Stirn, L., 2004. A framework for measuring social preferences of investment projects, MEDMONT WP 9.2, University of Ljubljana, Ljubljana, 237 pp.
38. Zimmermann, H.J., 1987. Fuzzy Sets, Decision Making and Expert Systems. Kluwer, Boston, 335 pp.
УДК303.725.004.942.316.276:504.03 Магктрант В.О. Зубач;
доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ДОСЛ1ДЖЕННЯ УПОДОБАНЬ НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ПОСЛУГ М1СЬКИХ ПАРК1В I ЗЕЛЕНИХ ЗОН У КОНТЕКСТ М1СЬКОГО
Л1С1ВНИЦТВА
Розглянуто генезис i сутшсть концепцп мюького лiсiвництва, проаналiзовано значення зелених зон у формуванш природного i культурного довкшля мют. Для дослщження уподобань населення щодо штегрованого багатоцшьового використан-ня ресурав i послуг мюьких природних систем застосовано метод концептуально-змютовного когштивного картування на прикладi Регюнального ландшафтного парку "Знесшня".
Ключов1 слова: мюьке лiсiвництво, метод концептуально-змютовного когштивного картування, уподобання, мюью зелеш зони.
Post graduate student V.O. Zubach; Dr. L.D. Zahvoyska - NFTUU
Identification of Stakeholders' Preferences regarding Natural Systems Services in Context of Urban Forestry
Genesis and essence of urban forestry concept, role of green areas in cultural and natural environment shaping is considered. Case study of elicitation preferences regarding regional landscape park "Znesinnya" from integrated multiple-use management perspectives is considered using concept content cognitive method.
Keywords: urban forestry, concept content cognitive method, respondents, preferences, urban green areas.
Актуальшсть проблеми. CipÍMKe розгортання процеЫв урбашзацп (за прогнозом A. Runge-Metzger частка мюького населення зросте вщ 43 % у 1960 р. до 60 % у 2025 [13]), яке вщбуваеться на rai зростання чисельност населення Земл^ породжуе низку проблем, m^i набувають особливо1' гос-троти в умовах, коли обсяги споживання послуг i ресурЫв екосистем уже впродовж кшькох десятирiч перевищують потенцшну емнiсть глобально:' екосистеми [14]. Населення мiст першим вщчувае непомiрнiсть тягаря проблем посилення антропогенного навантаження на довкшля, а вщтак чiткiше усвiдомлюе неможливють замiни природного капiталу рукотворним.
Постановка проблеми. За таких умов, коли яюсть довкшля, а особливо мют та 1'хтх околиць, невпинно попршуеться, а потреби населення щодо шд-вищення рiвня життя постiйно зростають, менеджмент мiських паркiв i зеле-них зон повинен бути ефективним та науково обгрунтованим. З огляду на те, що порушенi природш системи вiдновлюються повiльно, рiшення щодо вико-ристання потенцiалу ïхнiх ресуршв i послуг потрiбно схвалювати з урахуван-ням iнтересiв усiх сторш, зацiкавлених в отриманнi цих послуг i ресуршв. Провали ринку i невиявлешсть уподобань населення щодо якост довкiлля породжуе необхiднiсть застосування софютичних методiв iдентифiкацiï уподобань з метою ïхнього подальшого врахування в менеджмент мiських зеле-них зон i парюв, а також стратеги розвитку мют. Адже саме такий шдхщ вщ-повiдатиме вимогам сталого розвитку - основного принципу схвалення рь шень у постБрундтландiвському свт.
Мета статтi - проаналiзувати сучасш пiдходи до використання ресурЫв i послуг мiських паркiв i зелених зон, а також розглянути напрацьований свгговий i в^чизняний досвщ iнтегрування уподобань населення у практику планування розвитку мют.
Мiськi зелеш зони i парки формують здорове i привабливе середови-ще як для проживання людей, так i для ïхньоï дiяльностi. Дерева в мютах пе-решкоджають поширенню пилових i газових забруднень, так само, як i люи, вони враховаш у моделях, як описують процеси зв'язування вуглецю та глобального потеплшня [10]. Вони захищають грунт, пом'якшують жорсткий клiмат мiст, стримують повенi та iн. Рiвень бiорiзноманiття мiських зелених зон часто, як це не дивно, досить високий [12].
Дуже важливо, що доступ населення до зелених насаджень мют широкий. За ощнками менеджерiв мунщипальних лiсiв м. Вупперталя (Шмеччи-на), вартiсть одного вiдвiдання зелено!" зони оцiнюеться близько одного евро,
що менше, нiж для iнших видiв рекреацiйного вiдпочинку. Соцiальнi та еко-логiчнi послуги, такi як забезпечення вщпочинку та вiдновлення сил, ство-рення здорового середовища для проживання i шдприемництва, мають стати прюритетними в стратегiчних планах розвитку мют. Хоча площа мiських зелених зон i паркiв невелика, !хш послуги критично важливi. Зараз у мютах все частiше реалiзують проекти, в яких естетика довк1лля мае велике значення.
Для забезпечення стшкого, збалансованого розвитку мiст необхiдно вивчити ставлення рiзних груп мiського населення до використання мюьких природних систем i надати особам, якi виршують, вiдповiдну iнформацiю для надежного менеджменту цих систем. Якщо свiтовi школи екологiчно! економiки та економiки довкшля вже довший час займаються дослщженнями iнтегрованого планування та менеджменту ресурЫв зелених зон i паркiв мют i мiстечок, то в Укра!ш сьогоднi здiйснюються тiльки першi кроки в цьому напрямку.
Дослщження природоландшафтного потенцiаду економiчних районiв Украши, виконане Л. Шостак (цит. за [1]), показують, що бшьше половини те-ритори Львiвщини (56,6 %) мае помiрну здатнiсть до утилiзацil техногенних вiдходiв, i тiльки 16,3 % - високу. Тому менеджмент мюьких природних ком-пдексiв, якi зазнають найбшьшого навантаження, i вiд яких чекають як-найбшьшо! вiддачi, мае бути еколопчно виваженим, орiентованим на тривалу перспективу i враховувати потреби в посиленш !х асимiляцiйного потенщалу.
Сьогоднi економiчна дiяльнiсть суспiльства користуеться тшьки де-якими досягненнями еколопчно! науки. Далеко не вс члени суспшьства свь домо погоджуються з вибором на користь якост довкшля, що знаходить пос-тiйне вщображення в !хнш економiчнiй дiяльностi. Домшуючою стае тенден-цiя збiльшення прибутюв коштом пропорцiйного погiршення екологiчного стану довкшля у великих мютах. Розумне сшввщношення економiчно! виго-ди та стану довкшля спостер^аеться переважно в мютах з населенням до 10 тис. чол. [5]. Тшьки тепер у деяких розвинутих крашах ця тенденщя змь нюеться на краще.
1нша тенденцiя - неузгодженiсть штереЫв економiки та екологи -випливае з того факту, що економiчний ефект, отже i доцiльнiсть певно! еко-номiчно! дiяльностi, визначаеться тшьки у контекст ринкових трансакцiй, а "товари i послуги" екосистем (повггря, лiси, рiки, озера, океани), як забезпе-чують виробництво, i самi е споживчими вартостями, не мають ринково! щ-ни, бо не належать до ринкових щнностей. Сучасна економжа мае тенденцiю безоплатно поглинати таку "безкоштовну" споживчу вартiсть, i користатися доходами вiд привласнення такого роду суспшьних благ, оскiльки споживач усвщомлюе i цiнуе iмплiцитну вартють послуг природних систем.
Таке споживацьке ставлення людини до природи зумовлюе конфлж-тну ситуащю, характерну для юторп всiх цивiлiзацiй, однак сьогодш вона на-бувае ознак системно! кризи. Загострення екологiчних проблем, зумовлене дедалi iнтенсивнiшим використанням природних ресурЫв i надмiрним заб-рудненням довкшля, негативно впливае на здоров'я i працездатнiсть людей. Урбанiзацiя, як одна з головних рушшних сил, призвела до посилення цього
негативного впливу. У вщповщь на загострення цих проблем у лiсiвництвi сформувався новий шновацшний менеджмент природних ресурЫв у мюько-му середовищi (urban forestry), який R. Miller описуе як "мистецтво, науку i технiку менеджування дерев i лiсових ресурсiв в екосистемах мюьких громад та 1х околицях для отримання фiзiологiчних, соцiальних та економiчних ви-гiд, як дають суспiльству цi дерева" [11]. Його метою е штегроване плану-вання i менеджмент усiх ресурЫв паркiв i зелених зон мют i мiстечок.
Не можна оминути роль урбашзаци в трансформуваннi лiсiвництва. У 60-х рр. минулого сторiччя в Пiвнiчнiй Америцi сформувалася шновацшна кон-цепцiя менеджменту природних ресуршв у мiському середовищi, яка базувалася на збалансованому екосистемному пiдходi до багатоцшьового використання де-ревних ресуршв мiст i мiстечок. Термiн "urban forestry" (мюьке лiсiвництво) вперше було використано у Швшчнш Америцi як назва дисциплши в 1965 р., а сьогодш, за оцiнками експерта. Бiльше нiж 30 бакалаврських програм цього континенту включають вивчення мюького лiсiвництва [11], iнтенсивнi дослщ-ження в цш сферi ведуть ушверситети, федеральнi та державнi дослiднi шститу-ти. Незважаючи на те, що для повного сприйняття ще! концепцй потрiбно було чимало часу, сьогодш вона мае в^утну полiтичну тдтримку.
Повiльно сприймали цей термiн i експерти лiсового господарства европейських кра1н. I хоча Свропа може похвалитися давньою традицiею мiського зеленого просторового планування, дизайну та менеджменту, тшьки на початку 90-х роюв стала домшуючою концепцiя, яка наголошуе на важли-востi економiчноl вартостi лiсiв, насамперед соцю-культурно! i довкшьно!, порiвняно з ринковою вартiстю деревини.
Одна з проблем, з якою з^кнулися европейськ експерти, пов'язана з тлумаченням термшв "лiс" i "мiський лю". "Лiс" у межах мiста набувае шшого значення, вiдмiнного вiд традицшного. Поняття "мiського лiсу" включае перелюки, парки i сади з площею та/або кронами дерев меншими, нiж це характерно для люу. Головно проблемою було визначення територiй, якi мають бути класифжоваш як "мiськi лiси". Проте перспектива люового господарства, еле-ментом якого е мюью лiси, мае ушкальне значення, особливо сьогоднi, коли конфлжтш ситуаци мiж "промисловим" i "суспшьним" використанням лiсiв помiтно наростають, мюью спiльноти (громади) нав'язують околицям мют та !хшм лiсовим масивам власш вартостi, ще!, сприйняття i споЫб життя [8].
J. Kennedy концептуалiзував змiну парадигми лiсового господарства, перехщ вiд так звано! "мехашчно!" до оргашчно! моделi [7]. У новш, оргашч-нiй моделi робиться наголос на комплексност лiсових екосистем, !хш чис-леннi, взаемопов,язанi i взаемозалежнi пiдсистеми, в центрi уваги опиняються !хш функци та процеси, яю вiдбуваються в цих системах. Такий шдхщ вима-гае нових шститу^в - гнучких, динамiчних, вщкритих i для нових досягнень науки, i для спiвпрацi з численними учасниками процесу управлшня.
Ця нова парадигма наголошуе на важливост сощально-культурно! та еколопчно! ролi лiсiв, у доповнення до економiчноl (фшансово! чи комер-цшно!), яка традицiйно була прюритетною. Замiсть менеджменту заготiвлi (сталих обсягiв лiсозаготiвель) та оброблення деревини формуеться управлш-
ня комплексними лiсовими масивами, тобто вщбуваеться перехiд до збалан-сованого, самошдтримуючого розвитку, важливою складовою якого е враху-вання уподобань усiх стейкхолдерiв, тобто тих, хто впливае або зазнае впли-ву вiд прийнятих ршень щодо менеджменту природних ресурЫв. Щ уподо-бання часто невиявлеш, динамiчнi i подекуди навiть взаемовиключш.
Ринковий механiзм дае змогу визначити попит на звичайш (ринково-оцшет) товари, якi е конкурентними i винятковими у споживанш. ïхня вар-тiсть визначаеться численними ринковими трансакщями. Цiнностi довкiлля ж неможливо виразити в грошах. Найбшьше, що у цьому напрямку можна зро-бити, - це усвщомити унiкальнiсть i неоцшимють ресурсiв i послуг природних систем, а грошовi ощнки 1хньо1 вартостi, отриманi за допомогою прямих i непрямих методiв, використовувати як шструмент скерування процесу прийняття ршень у правильному напрямку [4].
Тому дослщження уподобань мiського населення щодо послуг довкшля загалом, i мюьких паркiв зокрема, проводять методами, як уникають гро-шово! оцiнки. Одним iз таких пiдходiв е метод концептуально-змiстовного когнiтивного картування (Conceptual Content Cognitive Mapping,) [9].
Цей метод не пропонуе респондентам дати грошову ощнку неринко-вих товарiв, навпаки, вiн дае змогу описати сво! погляди вербально, у простiй i зрозумiлiй формi висловити власнi уподобання. Описуючи власш мiркуван-ня, респонденти вказують ri цiнностi, якi пов,язанi з дослщжуваним ресурсом, i якi вщповщають власним уявленням, вiдчуттям i прюритетам опитува-них. Крiм цього, респондентам пропонують висловити сво! мiркування про уподобання шших груп населення щодо даного ресурсу.
Етапи реалiзацiï методу концептуально-змютовного когнiтивного картування (рис. 1):
• тдготовка - роз'яснення респондентам 1х прав та обов'язшв щодо правиль-ност1 надання шформацп;
• в1зуал1зац1ю використовують для спонукання учаснишв висловити своï' уподобання щодо дослщжуваних ресурЫв;
• щентифшащя власних уподобань щодо досл1джуваного ресурсу - формулю-вання респондентами своïх уподобань;
• групування власних уподобань - об'еднання учасниками сво1х уподобань у групи;
• визначення прюритет1в груп власних уподобань - встановлення прюритепв серед утворених учасниками груп особистих уподобань;
• щентифшащя та ранжування уподобань групи стейкхолдер1в, яку представ-ляе респондент, - розмщення у порядку важливост висловлених учасником опитування згрупованих уподобань, як1, на його думку, характеры для т1е1 групи населення, до яко1 вш належить;
• визначення прюритет1в груп уподобань шших стейкхолдер1в - респонденти висловлюють i розмщують у порядку спадання важливост уподобання ш-ших учаснишв (стейкхолдер1в), уявляючи себе на 1хньому мшщ;
• висновки - проводиться узагальнення результатов, складання карт уподобань (узагальнена таблиця-матриця виявлених уподобань защкавлених груп респондентов), шльюсний анал1з отриманих даних з використанням метод1в не-параметричного статистичного аналтзу.
Рис. 1. Формалiзацiя методу концептуально-зм^товного когштивного
картування
1нформащя, отримана з використанням методу концептуально-змю-товного когнiтивного картування, дае змогу зробити якiсний, а вщтак i кшь-кiсний аналiз уподобань, використовуючи апарат непараметричного статис-тичного анашзу [9].
Як i кожний метод виявлення уподобань, метод концептуально-змю-товного когштивного картування мае сво! переваги та недолжи. На думку S. Kant i S. Lee, як використали цей метод для дослщження уподобань стейкхолдерiв Швшчно-Захщного Онтарiо щодо менеджменту лiсового гос-подарства, представленi у табл. 1.
Метод дае змогу зiбрати iнформацiю про уподобання щодо послуг природних систем. 1дентифжащя власних уподобань, а також розумшня прь оритетiв iнших груп - це важливий крок у схваленш ршення та вирiшеннi проблеми. Дружш стосунки та iнформативнi карти уподобань забезпечують потенцшно корисний шструмент для розумiння iндивiдуальних цiнностей кожно!" окремо!" особи, групи i сусшльства загалом.
Першi дослiдження уподобання населення щодо послуг мюьких зелених зон в Укршт було проведено Л. Загвойською та А. Беляковою для вив-чення уподобань рiзних груп львiв,ян (пiдприемцiв, освiтян, науковщв, мюце-вих жителiв) на прикладi регiонально ландшафтного парку мЗнесiнням.
Табл. 1. Переваги та недолши методу концептуально-зм^товного
когштивного картування [9]
Сильний 6îr Слабкий 6îr
швидка орган1зац1я 1нформац11 та ефективне поввдомлення учасникам не надае пропозиц1й для досягнення ц1лей
в1дсутн1сть потреби спещальних навичок у респондент1в складно опитати велику кшьшсть респондент1в у кожн1й груп1
висловлення учасниками тих ц1нностей та уподобань, яш важлив1 для них шнуе можлив1сть приховування особистих уподобань
ввдмова в1д варт1сних оц1нок можлившть впливати на в1дпов1д1 респондента
Парк е улюбленим мюцем вщпочинку львiв,ян. Вш мае велику рiзно-маштшсть природних, культурних, iсторичних, археологiчних пам'яток, а тому е важливим природозаповiдним, навчальним i рекреацiйним об'ектом мю-та, вiдiграе важливу роль у формуванш культурного i природного середови-ща мiста. Це ушкальний природний ландшафт, який зберiгся в самому цен^ великого мiста, i впродовж сторiч формуе його стшкий логотип. Парк мае чи-малий освiтньо-виховний потенцiал, а тому вш вiдкривае можливiсть повер-нення до теми еколопчно1' освiти, необхiдноï для забезпечення збалансовано-го, екологiчно виправданого природокористування [3].
Однак, останшми роками парк став привабливим мюцем для приватного житлового будiвництва, що спричиняе зменшення цiнностi парку, а вщ-так i конфлiкт штереЫв стейкхолдерiв. Також варто звернути увагу на штен-сивний негативний вплив антропогенного чинника:
• створення насаджень, як1 не в1дпов1дають кор1нним типам деревних пор1д;
• прокладання транспортних та шших шженерних комун1кац1й;
• невпорядковане ведення 1ндив1дуального господарства;
• кар'ерне i др1бне видобування тску;
• знищення зелених насаджень (вирубування дерев, випалювання трави).
Як показують першi результати наших дослiджень, львiв,яни цiнують парк насамперед за його рекреацшш послуги, на друге мюце всi респонденти поставили естетичнi цшност територiï, далi думки рiзних груп роздшилися (рис. 2). Але отримаш результати дають пiдстави стверджувати про недоцшь-нiсть використання територiï РЛП "Знесшня" пiд забудову та в господарсь-ких цiлях [2].
1-ш 1-S Q. О
К X X
га ч га с
о
S? ч к
.
о
О) J
о
4
3
2
1
0
■ Рекреацмш ■ Послуги довкiлля □ Естетичнi
■ 1сторико-культурн □ OcBiTHi ■ EKOHOMi4Hi
Рис. 2. Графiчна штерпретащя карти уподобань
Описаш вище результати дослщження не дають змоги повною мiрою ощнити уподобання стейкхолдерiв та зробити статистично обгрунтоваш вис-новки, оскiльки самi дослiдження мали пiлотний характер, B^ipra респон-дентiв були нерепрезентативними. Для отримання репрезентативних вибipок i виконання статистичного аналiзу отриманих даних подальшi дослiдження будуть пpодовженi та поглиблеш.
Висновки. Мiськi парки i зелеш зони вiдiгpають вельми важливу роль у формуванш i пiдтpиманнi здорового середовища для життя i ведення госпо-дарсько! дiяльностi. Хоча частка 1х у територи мiст поpiвняно невелика (в мiстах Центрально! i Пiвнiчно! Свропи - 1 %, в урбашзованш Захiднiй Свро-m - дещо вища [8]), !хш послуги i ресурси становлять велику щнтсть, i не тiльки для населення мют. Iнновацiйний напрям лiсiвництва, який сформу-вався у 60-х роках як "urban forestry", мае за мету комплексне використання послуг i ресурЫв мюьких зелених зон, в яких домшують дерева, для забезпе-чення якiсного довкiлля i сталого розвитку мiст. Для досягнення окреслено! мети необхiднi знання про уподобання piзних груп мiського населення щодо менеджменту дослiджуваного об'екта. Таку шформащю можна отримати методом концептуально-змютовного когнiтивного картування, який уникае не-адекватних ринкових алегоpiй. Пшотш дослiдження уподобань львiв,ян щодо використання територй парку "Знесiння" дали змогу окреслити головш тен-денцi! у карт уподобань та вказують на важливу роль рекреацшних послуг i послуг природних систем, яку щнують усi категоpi! опитаних. I хоча викона-нi дослiдження мали пшотний характер, вони дають адмiнiстpацi! парку та органам мюцево! влади корисну шформащю для планування та розвитку мю-та вщповщно до вимог сталого розвитку.
Лггература
1. Бадрак О. Еколого-економ1чна ефективнють природного вщтворення техногенно по-рушених ландшафт1в// Економша Укра!ни. - 2003, № 8. - С. 71-76.
2. Белякова А.В., Загвойська Л.Д. Застосування методу понятшно-когштивного карту-вання у соцю-економ1чних дослщженнях// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Льв1в: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.2. - С. 130-133.
3. Завадович О. Регюнальний ландшафтний парк "Знесшня" як модель мюько'1 зелено'1 зони// Зелеш мiськi зони - вщ проблем до розв'язкiв: Матер. конференци. - Льв1в: Друкарськi куншти, 2005. - 238 с.
4. Загвойська Л., Лазор О. Економ1чне пщгрунтя менеджменту природних ресурав на засадах сталого розвитку// Економша Украши. - 2005, № 8. - С. 75-80.
5. Кравщв В. Репональш програми пщтримки еколопчно'1 полынки// Еколопчна ситу-ащя. Тенденцп розвитку. Перспективи. - 2004, № 9. - С. 30-33.
6. Перспективний розвиток Регионального ландшафтного парку "Знесшня", проект ДУ "ЛП", 2003. - 346 с.
7. Kennedy, J.J., Dombeck, M.P., Koch, N.E., Values, Beliefs and Management of Public Forests in the Western World at the Close of the Twentieth Century// Unasylva. - 1998. - 49 (192). - Р.16-26.
8. Konijnendijk, C. A Decade of Urban Forestry in Europe// Forest policy and Economics. -2003, № 5. - Р. 173-186.
9. Lee, S., Kant, S. Forest Values, Perceptions, and Co-management in Northwestern Ontario. - Toronto: Toronto university, Sustainable Forest Management Network Research Communication, April 2003.
10. McPherson, E.G., Simpson, J.R. Carbon dioxide Reductions through Urban Forestry: Guidelines, for Professional and Volunteer Tree Planters. General Technical Report PSW-171. US-DA Forest Service, Pacific Southwest Research Station, Albany, CA. 1999. - 462 с.
11. Miller, R.W. Urban Forestry: Planning and Managing Urban Green Spaces. Second ed. Prentice Hall, New Jersey, 1997.
12. Milligan Raedeke, D.A., Raedeke, K.J. Wildlife Habitat Design in Urban Forest Landscapes. In: Bradley, G.A. (Ed.), Urban Forest Landscape: Integrating Multidisciplinary Perspectives. - Seattle: University of Washington Press, 1995. - P. 139-149.
13. Runge-Metzger, A. Closing the Cycle: Obstacles to Efficient Management for Improved Global Food Security. In: H. Tiessen (ed.) Phosphorus in the Global Environment. Transfers, Cycles and Management. - Chichester: Wiley & Sons Ltd., 1995. Scope 54, pp. 27-42.
14. Wackernagel, M. and Rees, W.E. Our ecological footprint: Reducing human impact on the Earth. - Philadelphia: New Society Publishers, 1996._
УДК504.06:336.777.7 Доц. 1.М. Сотник, канд. екон. наук;
студент О.М. Сотник - Сумський державний ушверситет
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОПТИМВАЦП ДИСКОНТНИХ СТАВОК 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В У СФЕР1 ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто еколопчш обмеження сучасного економiчного розвитку. Обгрунто-вано необхщшсть оптимiзацiï дисконтних ставок швестицшних проекпв як чинника забезпечення сталого природокористування. Проаналiзовано основш проблеми, пов'язаш з незбалансовашстю дисконтних ставок швестицшних проекпв у сферi природокористування. Розроблено методичш тдходи до вдосконалення бази розра-хунку ставок дисконтування.
Ключов1 слова: швестицшний проект, дисконтна ставка, стале природокористування, природш ресурси.
Doc. I.N. Sotnyk; student O.N. Sotnyk - Sumy State University
Methodical approaches to the optimization of discount rates of investment projects in nature management sphere
Ecological restrictions of modern economic development are considered. The necessity of investment projects' discount rates optimization as a factor of sustainable nature management is substantiated. Main problems, which result from imbalance of discount rates
1. Eкoлoгo-eкoнoмiчнe мoдeлювaння
61
