Оцгнка якостг життя хворих пгсля нейрохгрурггчного лгкування з приводу спгналъног патологгг
55
нижче piBHfl травми. До оперативного лшування 1МЧ склав Biä 71,5 % до 93,5 % Biä максимально! суми 6aëiB у дослщжуваних хворих.
Результати та ïx обговорення. Як результат проведеного лшування було визначено динамшу не-вролопчного статусу, щодо вiдновлення провщнико-во1 функцiï спинного мозку — вщновлення чутливо! та рухово! aктивностi, регрес больового синдрому. За даними розрахунку шкали 1ндексу Моторики та Чутливосл пiсля опеpaцiï вiдсотковий показник збшьшивсь i склав 81 % — 98,5 %.
Висновки. Ми вважаемо, що застосування шкали 1МЧ при тpaвмi спиннорго мозку дае можлившть детально оцiнити в кожному шд^дуальному випад-ку чутливу та рухову функцп, дослiдити динaмiку, визначити результат та адекватно встановити про-гностичш критерп якостi життя хворих шсля ХСМТ та стaбiлiзaцiï хребтового стовбуру транспедикуляр-ною системою Х1А фipми «Stryker».
в незнaчнiй мipi (вщ 1 до 10 бaлiв за шкалою ASIA), в середньому — 8,2 ± 1,1 бала. Больовi синдроми методом електростимуляцп вдалось купувати 8 (72,7 %) хворим з 11. Функщя сечового мiхуpa покращилась у 12 (52,1 %) хворих. Покращення якостi життя вщ-мiчено у 16 (69,6 %) хворих групи А.
В груш В рухи з'явились у 20 (83,3 %) хворих, бшь регресував у 5 (83,3 %) хворих з 6, функщя сечового мiхуpa покращилась у 14 (70 %) хворих. Покращення якосл життя шсля операцп в середньому на 14±1,3 вiдмiчено у 21 хворого.
В груш С покращення pухiв в середньому на 19,7±2,5 бaлiв (за шкалою ASIA) було у вых хворих. Також вс1 хвоpi вiдмiтили покращення якостi життя в середньому на 28±2,8 бали.
Висновки. Ешдуральна електpостимуляцiя е дiевим способом покращення якостi життя у хворих з наслщками травматичного ушкодження спинного мозку.
Застосування методу епiдуральноï електростимуляцп спинного мозку для покращення якост життя хворих з наслiдками травматичного ушкодження спинного мозку
Цимбалюк В. I., Ямгнсъкий Ю. Я.
1нститут нейрохгрургИ iM. А. П. Ромоданова АМН Укрални, Кигв, 04050, вул. Мануглъсъкого, 32, тел. 044 483-12-53, yaminski@ukr. net
Ешдуральна електростимулящя широко застосо-вуеться в наш час для корекцп piзномaнiтних больо-вих синдpомiв. Ми застосували даний метод лшуван-ня не лише для корекцп болю але й для покращення pухiв, чутливосл та функцп сечового мiхуpa.
Методи i матерiали. Ми застосували метод еш-дурально! електростимуляцп у 73 хворих з наслщ-ками травматичного ушкодження спинного мозку. В свое дослщження ми включали хворих, оперо-ваних лише в шзнш перюд травматично! хвороби спинного мозку (3-и i бшьше мiсяцiв шсля травми). Хворих з ушкодженнями шийних сегменлв спинного мозку було — 28 (38,3 %), грудних — 16 (21,9 %), поперекового потовщення спинного мозку — 29 (39,8 %). Оцшку невpологiчного дефiциту проводили за шкалами ASIA та Frankel. Оцшку якосл життя проводили за створеною нами шкалою, що включала оцшку pухiв (здатшсть виконувати тi чи iншi вправи), болю, функцп сечового мiхуpa, нaявнiсть тpофiчних порушень. Максимальна юльюсть бaлiв для хворих з ушкодженням шийних сегментiв спинного мозку — 78, для хворих з пошкодженням грудних i поперекових сегменлв — 46. За шкалою Frankel хвоpi розподшились таким чином: група А — 34 хворих; В — 24 хворих; С — 12 хворих; Д — 3 хворих. Операцш встановлення електpодiв для електростимуляцп проводили в термши вщ 3 м^яц^в до 12 pокiв шсля травми спинного мозку (в середньому — 2,4 роки).
Результати. Результати електростимуляцп оцшювали в термши вщ 9 до 15 мшящв шсля хipуp-гiчних втручань. У жодного з пaцiентiв не вiдмiчено погipшення невpологiчноï симптоматики. В груш А результати вщновлення pухiв були найпршими. У 23 (82,1 %) хворих ще! групи вiдновлення pухiв не було, у 5 (17,9 %) — вони вщновились лише
Качество жизни больных, оперированных в связи с грыжей поясничного межпозвонкового диска
Юлдашев Р. М., Сабуренко Ю. Ф.
Республиканский Научный Центр Нейрохирургии МЗ РУз и кафедра нейрохирургии Ташкентской Медицинской Академии, 100000, г. Ташкент, ул. Каблукова, 5, [email protected]оm.uz
Боли в спине часто оказывают влияние на качество жизни больного, во многих случаях ведут к его снижению. Цель исследования: оценить качество жизни больных с грыжей поясничных межпозвонковых дисков до и после операции.
Материалы и методы: на примере 562 больных было изучено, насколько хирургическое лечение улучшает состояние больных с остеохондрозом поясничного отдела позвоночника. Материал собран в Республиканском Научном нейрохирургическом центре МЗ РУз. Все больные прошли полное обследование, оперированы и находились под диспансерным наблюдением. Качество жизни оценивалось до операции, в ранний послеоперационный период и через 6 месяцев после операции при помощи опросника RMQ (Rolland-Morris Questionnaire) и шкалы боли Denis.
Результаты и обсуждение. Из полученных данных выявлено, что до операции ответы на опросник составили в среднем 21 балл, уровень боли — Р4. Наибольшие трудности до операции больные имели с ходьбой, поворотами в кровати и при вставании с кресла. В раннем послеоперационном периоде ответы на опросник RMQ составили 8 баллов, уровень боли — Р2. Из проблем — больные должны были держаться за перила при подъеме по лестнице, имели затруднения при надевании носков. В отдаленном периоде ответы на опросник составили 3 балла. Самые большие изменения коснулись интенсивности боли, у 92 % больных уровень боли — Р1. Из наиболее частых проблем - больные старались избегать тяжелой домашней работы.
Вывод: проведенный анализ подтвердил положение, что оперативное лечение больных с остеохондрозом в значительной мере улучшает качество их жизни.