CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 262-273.
УДК 349.41: 502.63(477)+341.24
Слькш С.В.
ЗАСТОСУВАННЯ ЛАНДШАФТНОГО П1ДХОДУ ДО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ В1ДНОСИН В УМОВАХ АДАПТАЦИ ПРАВОВОТ СИСТЕМИ УКРА1НИ ДО ACQUIS COMMUNAUTAIRE.
Стаття присвячена аналiзу деяких acneKTÍB застосування ландшафтного пщходу до регулювання земельних вщносин в умовах адаптацй' правово1' системи Украши до законодавства GC та розробки пропозицiй щодо розв'язання проблем, яю виникають пщ час дослщження, як на м1жнародному рiвнi, так i на державному та мюцевому.
Ключовi слова: ландшафт, ландшафтне планування використання земель, земельнi правовщносини, зонування земель, адаптацiя земельного законодавства, законодавство Свропейського Союзу.
... Believing that the landscape is a key element of individual and social well-being and that its protection, management and planning entail rights and responsibilities for everyone. (European Landscape Convention. Florence, 20.X2000.Preamble)[1].
У сучасних умовах характер i змют земельних вщносин суттево змшюеться. Так, у процеа взаемодп людини iз землею остання виконуе рiзнi функцп: екологiчну, соцiальну, полiтичну, економiчну тощо. Правова регламентацiя суспiльних вiдносин, пов'язаних iз виконанням землею зазначених функцш, здiйснюеться нормами рiзних галузей законодавства. Земельно-правове регулювання певною мiрою здшснюеться i щодо вщносин, якi виникають у зв'язку з виконанням землею еколопчно1 функцп. У цьому випадку мова йде про землю як природний об'ект, який функцiонуе незалежно вщ волi та свiцомостi людини i потребуе належно1 охорони.
Небезпека втрати земельними ресурсами краши свое1 екологiчноï функцiï не тiльки усвщомлена вузьким колом учених i фаивщв-практиюв, а й вщображена в постановi Верховноï Ради Украïни «Про Основш напрями державноï полiтики Украïни в галузi охорони довкiлля, використання природних ресурсiв i забезпечення екологiчноï безпеки»[2], у якiй визнана необхiднiсть внесення кардинальних змiн у державну полпику щодо охорони i використання земельних ресуршв Украши та стверджено, що без ефективних заходiв з боку держави процес деграцацiï ландшафтiв стане незворотним.
Посилення вимог до охорони навколишнього природного середовища в цшому, охорони та рацiонального використання окремих природних ресурсiв, у тому чист земельних, обумовлюють потребу в оновленш земельного законодавства.
Цього вимагають i гармонiзацiйнi процеси, ключовим елементом яких виступае адаптащя правово! системи Укра!ни до законодавства держав Свропейського Союзу (далi - €С). Сама адаптацiя земельного законодавства Укра!ни також потребуе об'ективно! оцшки сучасного стану укра!нського правотворення та правозастосування у сферi земельних вщносин.
У наш час в Укра!т iснуе чимало проблем застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин, i всi вони е складними. Тому ми спробуемо розглянути лише окреми !х аспекти. Таким чином, метою дослщження е аналiз деяких аспектiв застосування ландшафтного подходу до регулювання земельних вщносин в умовах адаптаци правово! системи Укра!ни до законодавства €С та розробка пропозицш щодо розв'язання проблем, якi виникають пiд час дослщження, як на м1жнародному рiвнi, так i на державному та мюцевому.
Актуальнiсть теми пщкреслюе те, що «чинне земельне, природоресурсове т а екологiчне законодавст во Укра!ни залишает ься не узгодж еним як iз Конст ит ущею Укра!ни, т ак i мiж окремими законами, кодексами в част иш заст осування ландшафт ного пiдходу до регулювання сустльних вiдносин у сферi використ ання природних об'ект iв права власност i укра!нського народу» [3, с. 165].
На нашу думку, одшею з причин и-норування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин в Укра!т е недостатня дослщженють ще! проблеми в юридичнiй лггератур1 Необхiдно вказати на те, що в ретроспективному огщщ радянський учений-юрист О.А. Забелишенський уже порушував питання правового забезпечення ландшафтного подходу до оргашзаци використання земель [4].
Зазначимо, що ця проблема розглядалася i вiтчизняними науковцями, але в деяких аспектах. Так, П.Ф. Кулиничем ще в 1993 р. було обгрунтовано постановку питання про доцiльнiсть видшення агроландшафтiв (поряд iз грунтами та !х родючiстю) в окремий об'ект правово! охорони земель сшьськогосподарського призначення [5]. Аналiзуючи стан законодавства Укра!ни про охорону агроландшафтiв, В.1. Андрейцев ще в 1999 р. звернув увагу на таку прогалину в земельному законодавст, як вiдсутнiсть спещальних норм, якi б визначали особливосп правового режиму агроландшафтiв, i запропонував усунути цей недолiк шляхом прийняття закону про екологiчну безпеку [6]. У свою чергу, М.В. Кривов пропонуе шляхи розв'язання проблем вдосконалення охорони грунпв як основи екологобезпечного землекористування, розглядае формування агроландшафтiв, системи захисту агроландшафтiв, проектування та впровадження еколого-ландшафтних систем землеробства, екологiчнi аспекти стабшзацп агроландшафтiв [7].
Однак, на жаль, у вггчизнянш юридичнiй лiтературi немае комплексних досл1джень правових проблем застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин. Сьогодш досить невелика юлькють вiтчизняних правник1в придiляе увагу проблемам регулювання земельних вщносин в умовах адаптаци правово! системи Укра!ни до законодавства €С, iнодi розглядаючи !х лише фрагментарно. Концепцiя «визнання ландшафту об'ектом правового регулювання» в земельно-правовш науцi тiльки почала обговорюватися. У працях фахiвцiв доктрини земельного права термш «ландшафт» [8, с. 18] пояснюеться за допомогою рiзних точок зору.
263
На думку В.В. Носша, в юридичному значенш земля (як об'ект права власносп Укра!нського народу) - це «розт ашований над надрами, т ерит орiально обмеж ений кордонами Укра!ни, щлюний, нерухомий поверхневий шар земно! кори, який е основою ландшафт у.» [9; 3, с. 496-497].
Власний погляд пропонуе М.В. Шульга. На його думку, землю необхщно розглядати «як складову част ину бюсфери, яка включае грунт и т а iншi природш елемент и ландшафт у, що органiчно пов'язанi мiж собою i забезпечуют ь належ нi юнування флори i фауни та ж ит т едiяльнiст ь людини» [10, с. 9]. Або як «найваж лившу складову част ину навколишнього природного середовища, що е част иною поверхш земно! кори, яка е прост оровою основою ландшафт у...» [11, с. 96].
У свою чергу В.1. Андрейцев стверджуе, що «нацюнальна цiннiст ь земл полягае в невичерпност i !! власт ивост ей для задоволення мат ерiальних, духовних, ест ет ичних, тзнавальних, оздоровчо-л1кувальних, рекреащйних, iст орико-культ урних т а iнших пот реб, формування природних т а природно-ант ропогенних ландшафт iв...» [12, с. 156176].
Заслуговуе на увагу також дослщження П.Ф. Кулинича, який пропонуе розглядати агроландшафт «не лише як земельний ресурс, а як т ерит орда земель альськогосподарського призначення з наявною на нiй сукупнiст ю природних i шт учно ст ворених компонент iв, яку ст ановлят ь едине цiле, знаходят ься мiж собою в опт имальному юльюсному спiввiдношеннi, що визначено законодавст вом, а т акож нову еколопчну i виробничу яюст ь»[13, с. 142-146].
У ретроспективному огщщ в теорп земельного та еколопчного права в Латвiйськiй СРСР ще в 1983 р. була зроблена перша спроба розкрити юридичний змiст «ландшафту». Так, I.A. Бршьке, дослщжуючи сутнiсть правового режиму ландшафту, зупинялася на юридичному поняттi, загальнш характеристицi правового режиму, органiзацiйно-правових форм ландшафта, що потребують особливо! охорони [14].
Наведеш точки зору вищевказаних авторiв щодо визначення ландшафту в цшому не розкривають його юридичних ознак, подiбно до того, як це було зроблено у свш час у вщповщному державному стандарта «Охрана природы. Ландшафты. Термины и определения» [15]. Зпдно з цим стандартом поняття «ландшафт» визначалось як «т ер-рит ориальная сист ема сост оящая из взаимодейст вующих природных или природных и ант ропогенных компонент ов и комплексов более низкого т аксономет рического ранга» [15,с.2]. Стандартом були встановлеш також поняття природного й антропогенного ландшафта, останнi, у свою чергу, подшяються на таю основнi види: мiськi, сiльськогосподарськi, лiсогосподарськi, водогосподарсью, промислов^ селiтебнi та рекреацiйнi. Зазначеним стандартом для кожного поняття встановлений один стандартизований термш i вказано на неприпустимють уживання терминiв-сiнонимiв. Так, термш «антропогенний ландшафт», який включае антропогенш i природнi компоненти та формуеться пiд впливом дiяльностi людини, виключае застосування iнших словосполучень.
Таке тлумачення ландшафту вважаемо набто загальним, оскшьки воно не розкривае нi його юридично! структури, нi юридично значимих рис [16; 17].
З огляду на те, що поняття «ландшафту» в правовому значенш - це закршлеш в законi фiзичнi та юридичш ознаки ландшафту, а також правомочносп суб'екту права
264
щодо ландшафту, де фiзичнi ознаки будуть об'ективними чинниками, що безпосередньо вплинуть на визначення специфiки правового режиму ландшафту, вщсутнють яких не дае можливостi сформулювати визначення ландшафту як правово! категорп.
Таким чином, принциповим питанням при формуваннi ландшафтного пщходу до регулювання земельних вщносин в умовах адаптаци правово! системи Укра!ни до законодавства €С е визначення поняття «ландшафт» як правово! категорп. З метою встановлення юридично значимих рис ландшафту як об'екта правово! охорони доцiльно використати положення не тiльки прикладних аспектiв ландшафтознавства, геоекологi! та iнших природних наук, а також розглянути «гармошзацшну складову» цього питання.
Згщно з Угодою про партнерство та сшвробгтництво м1ж Укра!ною i Свропейськими Спiвтовариствами та !х державами-членами вщ 14 червня 1994 р. Укра!на прийняла зобов'язання гармошзувати нацiональне законодавство з законодавством €С в галузi охорони навколишнього природного середовища [18]. Вщповщно до згадано! Угоди на Укра!ну було покладено обов'язок забезпечити вiдповiднiсть нормативно-правових акпв Укра!ни нормам i стандартам, яю були прийнятi в державах-членах €С, а також !х гармонiйнiсть законодавству Сшвтовариства.
Законодавчi засади адаптацi! визначеш Законом Укра!ни «Про Загальнодержавну програму адаптацi! законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу» [19]. Роздш II згаданого Закону визначае адаптацiю законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу як процес розробки та прийняття нормативно-правових актiв i створення умов для !х належного виконання з метою досягнення вiдповiдностi правово! системи Укра!ни acquis communautairе - правово! системи Свропейського Союзу, яка включае акти законодавства СС.
Як частину цiе! iнтеграцi! необхiдно розглядати приеднання Укра!ни до Всеевропейсько! стратеги збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiтгя, схвалену конференцiею Мiнiстрiв охорони довкшля 55 кра!н Свропи, що взяли участь у конференцп (Соф1я, 23-25 жовтня 1995 р.). Вiдповiдно до не! кра!ни Свропейського спiвтовариства взяли на себе зобов'язання шсля заюнчення 20 рокiв суттево зменшити загрозу бiологiчнiй i ландшафтнiй рiзноманiтностi у Сврот, частиною яко! е й Укра!на. Серед основних напрямюв стратепчно! дiяльностi загальноевропейських намагань в процеа здiйснення Стратегi! виокремлюють формування Загальноевропейсько! екологiчно! мереж та збереження ландшафта [20].
Тенденц1я збереження ландшафтiв на рiвнi м1жнародного законодавства знайшла подальше вщображення у Свропейськiй ландшафтнiй конвенцп [21]. Вщповщно до згаданого документа Укра!на зобов'язана: а) визнавати ландшафти в законi як суттевий компонент оточення людей, як вираження рiзноманiтностi !хньо! спiльно! культурно! та природно! спадщини, та як основу !х iдентичностi; b) встановлювати та впроваджувати ландшафтну полiтику, спрямовану на охорону, регулювання й планування ландшафту шляхом прийняття конкретних заходiв, викладених у статп; с) встановлювати порядок учасп широкого загалу, мiсцевих i репональних органiв влади та iнших сторш, зацiкавлених у визначеннi та впровадженш ландшафтно! полiтики,
265
згадано! в пунктi Ь вище; d) включати ландшафт до власно! регюнально! i мюько! планово! политики та до !! культурно!, еколоНчно!, сiльськогосподарсько!, соцiально! та економiчно! полiтики, а також до будь-яко! iншо! полiтики, що може безпосередньо або опосередковано впливати на ландшафт.
Щд «ландшафтом» згщно з Конвенщею розумiють територiю, як !! сприймають люди, характер яко!, е результатом дп та взаeмодi! природних та/або людських чиннiкiв, а пщ «охороною ландшафту» - дiяльнiсть щодо збереження та пщтримання важливих або характерних рис ландшафту, яка виправдовуеться його спадковою цiннiстю, зумовленою природною конфiгурацiею та/або дiяльнiстю людей. Варто наголосити, що ця Конвенцiя застосовуеться щодо всiе! територi! Сторiн й охоплюе природнi, сiльськi, мiськi та примюью територi!, разом iз землями, внутршшми водами та морськими акваторiями. Це стосуеться ландшафтiв, якi можна вважати винятковими, а також звичайних або занедбаних.
У рамках реалiзацi! концептуальних положень Свропейсько! ландшафтно! конвенцп Укра!на прийняла низку нормативно-правових акта, спрямованих на вико-нання ще! стратегi!, серед яких можна видшити Закони Укра!ни «Про Загальнодержав-ну програму формування нацiонально! екологiчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 роки» [22], «Про еколопчну мережу Укра!ни» [23], распорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Концепщя нацiонально! екологiчно! полiтики Укра!ни на перюд до 2020 року» [24].
Проте, звернемо увагу на те, що на нащональному законодавчому рiвнi йдеться вже не про ландшафти, а про бiльш вузьке поняття - «природнi ландшафти». Чинне нацiональне законодательство видiляе природний ландшафт як невщ'емну частину екологiчно! мережi Укра!ни. У свою чергу в Закош Укра!ни «Про Загальнодержавну програму формування нащонально! екологiчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 роки» природний ландшафт визначено, як цшсний природно-територiальний комплекс iз ге-нетично однорщними, однотиповими природними умовами мiсцевостей, якi сформу-валися в результатi взаемодi! компонента геолопчного середовища, рельефу, гiдрологiчного режиму, грунта i бiоценозiв [25].
Аналiз динамiки термiнологi!, з'ясування загальних рис i вiдмiнностей смислових функцiй термшу «ландшафт», що використовуеться в законодавств СС i термiну «природний ландшафт», який застосовуеться на законодавчому рiвнi Укра!ни, дае можливiсть розрiзняти природнi й антропогеннi ландшафти, яю виступають об'ектамi заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища.
Разом iз тим труднощ^ пов'язанi з використанням чинного законодавства Укра!ни стосовно застосування ландшафтного пщходу щодо регулювання земельних вщносин, виникають iз того часу, коли ми звертаемося до вибору його правово! форми. Вказаш законодавчi акти визначають цi форми вдаючись до формування еколопчно! мережа Проте, враховуючи характер й мету формування екомереж^ пщ охорону цiе! правово! форми пщпадае тiльки природний ландшафт.
На нашу думку, значною мiрою вщображаючи бажання вийти за вузью рамки ще!,формування екомережi та забезпечити застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин у бшьш широкому значенш ландшафту як елементу навколишнього середовища, що знаходиться в межах досяжносп будь-яко! людини,
266
тобто, ландшафту, постшно перетворюваного господарською дiяльностю людини, на Bcix територiях i за умов будь-яко! дiяльностi людини, зупинимося на охорош будь-яких ландшафтiв i3 метою збереження ïx ресурсiв i середовщтворюючих властивостей.
Одшею i3 правових форм виршения вказаноï проблеми е ландшафтне планування використання земель.
У суспiльнiй дiяльностi ландшафт виступае як ресурсовiдтворююча й збергаюча генетичний фонд система [8,c.11], як один з головних об'екпв рацiонального використання природних ресуршв i охорони навколишнього середовища [26, с. 333]. У зв'язку з цим, ландшафт е одним i3 головних об'екпв рацюнального використання природних ресуршв i охорони навколишнього природного середовища. Цей факт воображений у низю нормативних актiв GC, згщно з якими, ландшафт розглядаеться з позици вико-нання ним, перш за все, соцiально-економiчниx функцiй. У процес взаемодiï суспiльства i природи соцiально-економiчнi функцiï ландшафту визначаються суспшьними цiлями, виконання яких покладаеться на ландшафт або в реашзацда яких включаеться ландшафт. Уявлення про сощально-екожмчш функцiï ландшафту е клю-човими при проектуванш та здiйсненнi функцюнального зонування територiï яке, згiдно ст. 180 Земельного Кодексу Украши е рiзновiдом теритс^ального планування використання земель на мюцевому рiвнi, здiйснюеться в межах населених пунктiв, встановлюе вимоги щодо допустимих видiв забудови й шшого використання земельних дiлянок у межах зон, визначених планом зонування [27]. Зокрема, на планi зонування встановлюеться подiл територiï населеного пункту на зони з допустимими та переваж-ними видами функцюнального використання земельних дшянок.
Натомють вбачаеться, що законодавче закршлення зонування як правово1' форми та водночас перспективного методу застосування ландшафтного пщходу до регулювання земельних вщносин на мюцевому рiвнi змшюе сутнiсть i юридичне значення цiльового використання земельних дiлянок i подшу земель на категорiï з рiзним правовим режимом, що у свою чергу, е одним iз основних принципiв побудови нацюнального земельного законодавства.
Варто зазначити, що останшм часом науковцi у своïx дослщженнях усе частiше звертають увагу на цю проблему. Так, Р.1. Марусенко, справедливо вказуе, що запро-вадження зонування земель можливе, але тшьки системно, шляхом замiни iснуючоï системи, адже значна кiлькiсть земельно-правових нормативних акпв буквально «пронизана» принципом цшьового використання земель, на змшу якому може претендувати зонування [28]. Крiм того, земельне законодавство тюно пов'язане з iншими правовими галузями, такими як мiстобудiвна, природоохоронна тощо. В iнструментарiï цих галу-зей також широко застосовуеться принцип цшьового використання земель, на яких пе-ребувають вiдповiднi об'екти правово1' регламентацп та охорони.
Тобто в сучасних умовах визначення «цiльового призначення» земельних дшянок повинно бути замiнено видшенням однорiдниx за сво1'м режимом зон, де по^бш види землекористування запроводжуються або шляхом прямих заборон чи припиав, або за-провадженням пщвищених ставок податку чи iншиx заxодiв стимулювання [29, с. 220]. Зонiнговi правила можуть установлювати вимоги щодо площi земельно1' дiлянки, ïï фронтального розмiру (протяжностi вздовж вулицi), вщстушв забудови (вiд меж земельно!' дшянки або червоних лiнiй), обмежувати висоту забудови, кiлькiсть поверxiв,
267
розмiри будинкiв, вiдсоток забудови дшянки, розмiри дворiв та шших вiдкритих npocTopiB, регламентувати розмiщення i використання споруд i землi для pi3HOMamTH^ цiлей (житла, виробництва, тоpгiвлi та îh.) [30, с. 15, 51-52]. Тобто, згiдно з функцюнальним призначенням землi та з метою застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин, правила повинт перешкоджати утворенню земельних дiлянок, яю б не можна було використовувати вщповщно до закруплених в них вимог (насамперед щодо планувальних паpаметpiв - pозмipiв, вiдступiв, конфiгуpацiï тощо).
За кордоном набуто досвщ так званого «гнучкого зонування», який враховуе природний контур мiсцевостi. Методами такого зонування е «плаваючi зони» i «планова забудова» (що передбачае порядок ущшьнення забудови земельноï дшянки та iншi ви-моги щодо контролю за подpiбненням земель) [31, с. 9]. 1ноземш фахiвцi вщмовились вщ жорсткого планування i встановлення правового режиму на всiй територп адмiнiстpативноï одиницi на користь бшьш гнучкого пщходу, який полягае у встановленш правового режиму стосовно кожноï конкpетноï дiлянки [31, с. 145].
На нашу думку, в сучасних умовах обмеженя землекористування, мають бути зумовлеш природними особливостями окремих земельних дшянок. Особливо важли-вою в цьому питанш е м1ждисциплинарна ощнка впливу проекту землекористування на збереження ландшафту, формуванню яко1' сприяе еколопчна експертиза [31, с. 10], а об'ектом яко1' повинен стати мехашзм застосування ландшафтного пiдходу при регулюванш земельних вщносин.
Так, вважаемо доцшьним погодитись з думкою Р.1.Марусенко, який вважае пер-спективним запровадження механiзмiв екологiчного, сiльськогосподаpського та уpбанiстичного зонування земель [28]. Необхщнють розробки проекту Закону «Про зонування земель» на сьогодш пщтверджена й самим законодавцем [32; 33]. Правилами зонування, вщповщно до усталено1' практики ïх застосування, мають визначатись межi використання конкретно!' земельно!' дшянки з урахуванням ïï мiсця розташування та умов можливого використання земельного масиву, в межах якого вона розмщена - об-меження просторових характеристик, допустимiсть забудови та шших вцщв використання, поверховють та просторове планування тощо. Зонування в такому розумшш не застосовувалося в pадянськiй системi земельно-правового регулювання. Незважаючи на це, практика Росйсь^ Федерацп, яка вже запровадила окpемi види зонування [34], свщчить про пеpспективнiсть та ефективнiсть цього напряму змiни pадянськоï системи подшу земельного фонду на категоpiï земель. У зв'язку з цим очевидно, що цей напрям прийнятний i для Украши.
Треба погодитись з Р.1. Марусенко, який запропонував, що доцшьно пов'язати порядок встановлення та змши цiльового призначення з якюними характеристиками земель [28; 35]. До того ж ст. 26 Закону Украши «Про охорону земель» [36] прямо вказуе, що основою подшу земель на категорп е районування (зонування) земель, як процедура подшу ïх на групи за природними характеристиками, порядок здшснення якого визначае Кабшет Мiнiстpiв Украши [37].
Також вбачаеться позитивним дослщження В.В. Носша, який вказуе на те, що змша правових форм i методiв регулювання земельних вщносин у сучасних умовах не означае повноï вщмови вщ подiлу земель на вщповщш категорп. Така класифшащя зе-
268
мель може бути прийнятною для ведення державного земельного кадастру i створення необxiдноï земельно-iнформацiйноï системи [3, с. 175-176]. Однак правовий режим використання земель мае здшснюватися на основi застосування ландшафтного пiдxоду шляхом планування територп з урахуванням вимог чинного законодавства Украши, пов'язаного з формуванням екологiчноï мережi та в перспективi з урахуванням законо-давства щодо охорони ландшафту.
Виходячи iз згаданих вище положень, можна зробити наступнi висновки.
1. Аиашз норм земельного законодавства засвщчив, що воно не мiстить чггкого та несуперечливого правового меxанiзму стосовно застосування ландшафтного пщходу до регулювання земельних вщносин в Украшг Закладеш в чинне законодавство Украши зобов'язання гармонiзувати нацiональне законодавство з законодавством €С шляхом iмпламентацiï Gвропейськоï ландшафтноï конвенцiï також поки не дали результата.
Свропейське законодавство лише частково мютить правовий меxанiзм застосування ландшафтного пщходу до регулювання земельних вщносин, оскшьки передбачае збереження ландшафта у рамках формуровання екологiчноï мережi [38]. Варто наголо-сити, що щея формування екомережi е штегральнолю в справi збереження та оптишзаци ландшафтiв. Але на цей час положення законодавства про екологiчну мережу Украши практично не реатзуеться, незважаючи на ïxnrn надзвичайно великий потенщал для справи охорони природних комплекшв та екологiчниx систем й ландшафта, у том чист i в аспекп евроiнтеграцiï.
2. В умовах значних змiн ландшафтiв пщ дiею господарськоï дiяльностi людини охорош пщлягае будь який ландшафт - як природний, так i антропогенний [39]. Уяв-лення про ландшафт виступае як iнтегруюче «ядро» системи правових, фiзико-географiчниx i багатьох галузей природознавства.
3. У наш час досить невелика кшьюсть впчизняних правниюв придiляе увагу проблемам регулювання земельних вщносин в умовах адаптаци правовоï системи Украши до законодавства acquis communautaire, iнодi розглядаючи ïx лише фрагментарно. Сама ж концепщя «визнання ландшафту об'ектом правового регулювання» в земельно-правовоï наущ в теперiшнiй час тiльки почала обговорюватися.
4. Розглядаючи ландшафт як складну природно-теритс^альну систему, структура якоï значною мiрою залежить вiд характеру ïï використання, право визначае мiру належноï та можливоï поведiнки людей стосовно ландшафта i наслщки, що наступають при вiдxиленнi вiд встановлених правил. Для збереження типових i ушкальних ландшафтiв законодавством повиннi встановлюватися певш органiзацiйно-правовi форми. Змiст яких, повинен включати: 1) законодавче визначення та класифiкацiю ландшафтiв, що охороняються; 2) права й обов'язки рiзниx органiзацiй, пщприемств, установ i ошб щодо збереження, вщновлення i полшшення вказаних ландшафтiв i дот-риманням вимог охорони; 3) юридичну вщповщальнють за порушення режиму ландшафтiв.
5. Правовий режим використання землi як основи ландшафту повинен здшснюватися на основi ландшафтного планування територп з урахуванням вимог чинного законодавства Украши щодо формування нацiональноï екологiчноï мереж та в перспективi з урахуванням ландшафтного законодавства. А основою подшу земель на категорп мае бути «функцюнальне» замють «цiльового» призначення.
269
6. 1снукта npaBOBi мехашзми щодо використання земель, не враховують того, що таю землi, у свою чергу, е частиною певного природного або антропогенного ландшафту. Початковим положенням е те, що ландшафти, багатофункцюнальш та виконують не тшьки соцiальнi й економiчнi функцп. У свою чергу, ландшафт одночасно виступае як природний об'ект, що е генетично однородною дiлянкою ландшафтно! сфери з единим геологiчним фундаментом, однотипним рельефом, гiдроклiматiчним режимом, взаемозв'язком грунту та бюценозов; вiдкрита геосистема, що функцюнуе та розвиваеться пщ впливом процесiв, обумовлених дiею сонячно! енергiï, територiальна система, що створена взаемопов'язаними природними й антропогенними, техногенними елементами.
7. Ухвалення Закону Украши «Про зонування земель» не розв'яже проблем застосування ландшафтного тдходу щодо регулювання земельних вщносин. ïx розв'язнення нам бачиться в розробщ законопроекту «Про ландшафт», у якому були б вщображеш правовi вимоги до мiстобудiвноï, господарськоï та iншоï дiяльностi на них iз урахуван-ням стану ландшафтiв (мюьких, курортно-рекреацiйниx та iн.). Але, розробка принцишв та особливостей зонування земель i мехашзму впровадження цiеï системи i замши нею юнуючо1' (повнютю або частково), при надежному обгрунтуванш, може стати перспективним напрямом реформування одного з визначальних принципiв побу-дови земельного законодавства - подшу земель на категорп шляхом «функщонального зонування земель як основи ландшафту».
8. Пщсумуючи це дослiдження також треба зупинитися на тому, що Конститущя Украши наголошуе, що найбшьш важливi екологiчнi вщносини, зокрема, засади використання природних або частково змшеним станом ландшафтiв, повиннi регулюватися виключно законами. Зазначенi принциповi положення цього дослщження, мають знай-ти свое закршлення на законодавчому рiвнi шляхом прийняття спецiадьного Закону Украши «Про ландшафти»[40].
Автор усвщомлюе, що питання, пов'язаш зi застосуванням ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин в умовах адаптаци правово1' системi Украши до acquis communautaire, е достатньо складними та багатогранними, для того, щоб вони були повнютю розглянутi у цiеï статтi. У зв'язку з цим автор упевнений, що ця тематика знайде свое гiдне продовження в подальших розробках фаxiвцiв земельного права.
Список використаних джерел та лггература:
1. ... Вваж аючи, що ландшафт е ключовим елемент ом добробут у людини i сустльст ва, i що його охорона, регулювання i планування призводит ь до виникнення прав i обов'язкв для кожжи людини... (Свропейська ландшафтна конвенщя. Флоренция. Преамбула). Переклад оф1ц1йний // Текст розмщений на оф1ц1йному веб-сайп Свропейського Союзу http://conventions.coe. int/Treaty/EN/Treaties/Html/176. htm.
2. Ввдомосл Верxовноï Ради.- 1998.- N 38-39.- Ст. 248.
3. Носж В.В. Право власносл на землю Украшського народу: Монограф1я. - Юр1нком 1нтер, 2006. - 544 с.
4. Забелышенский, А. А. Правовое обеспечение ландшафтного подхода к организации использования земель // Развитие правового регулирования природоохранных и сельскохозяйственных отношений: Межвуз. сб. науч. тр. / Свердлов. юрид. ин-т им. Р. А. Руденко; [Редкол.: А. Ф. Козлов, В. Ф. Горбовой (отв. редакторы) и др.] - Свердловск, 1998. -С.46-56.; Забелышенский, А. А. Правовая охрана земель как составной части природного комплекса: Учебное пособие / Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. Свердловский юридический институт. -Свердловск: Изд-во УрГУ,1979. -81 с.
270
5. Кулинич П.Ф. Правовые проблемы использования и охраны земель сельскохозяйственного назначения // Правовое регулирование развития АПК Украины. - К.: Урожай 1993. - С. 3-59.
6. Андрейцев В.1. Правовi засади земельно! реформи i приватизацн землi в Укра!ш: Навч.-практ. посiб. - К.: 1стина - 1999. - с.71.
7. Кривов В.М. Грунтово- еколопчш основи формування стiйких агроландшафтiв Правобережного Люостепу Укра!ни: Дис...канд. с.-г. наук: 06.01.3 / УААН; 1нститут грунтознавства та агрохiмп iм. О.Н.Соколовського. — Х., 1995. — 210 л.; Кривов В.М. Еколопчно безпечне землекористування Лiсостепу Укра!ни. Проблема охорони грунлв. — 2-ге вид., доп. — К.: Урожай, 2008. — 299с.
8. «Ландшафт» е широкорозповсюдженим мiжнародним термiном (нем. Land - земля, schaft -суфiкс, що виражае взаемозв'язок, взаемозалежшсть) / Охрана ландшафтов. Толковый словарь. // Академия наук СССР, Болгарская академия наук, Словацкая Академия наук, Чехославацкая Академия наук, Академия наук ГДР, Польская Академия наук.- М.: Прогресс, 1982.- 310 с.
9. Носж В. В. Земля як об'ект права власност // Вюник Ки!вського нацюнального ушверситету iмеm Тараса Шевченка. Серiя Юридичнi науки. 2000. Вип. 38.- С 34.
10. Шульга М.В. // Земельний кодекс Укра!ни: Науково-практичний коментар. Видання четверте, доповнене - Х.: Одiссей, 2008. - 624 с.
11. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях.- Х.: Консум, 1998. -224 с.
12. Андрейцев В.1. Земельне право i законодавство суверенно! Укра!ни: Актуальш проблеми практично! теори. Монографiя - 2-ге вид. - К.: Знання, 2007. - 445 с.
13. Кулинич П.Ф. Агроландшафт як об'ект правово! охорони // Проблеми законности Респ. мiжвiдом. наук. зб. / Вда. ред. В.Я. Тащй. - Х.: Нац. юрид. акад. Укра!ни, 2008. - Вип. 95. -224 c.
14. Бриньке И.А. Правовая охрана ланшафта в Латвийской ССР: Дисс....канд.юрид.наук. 12.00.06.-Рига.,1983.-С.211.
15. Див.: ГОСТ 17.8.1.02-88 Охрана природы. Ландшафты. Термины и определения. - М., 1988. -10 с.
16. Так, О.С.Колбасов застереджуе, що «целесообразно более осторожно подходить к стандартизации понятий. Единообразное определение понятий является до известной степени полезным делом. Но стандартизация понятий таит в себе и негативные последствия. Определения понятий, которым придана сила стандартов, могут оказаться не самыми правильными. И, самое главное, является неоправданным установление стандартов на юридические понятия, смысл которых определен в законах. Появление таких стандартов может привести к искаженному толкованию законов вопреки воле законодателя» / Колбасов О.С. Стандартизация в охране окружающей среды. // Окружающая среда под охраной закона.-М., 1982,. - С .68.
17. Справедливо вказуе М.1.Краснов, «биологические, экологические и другие естественнонаучные характеристики природних обьектов и соответствующие им понятия не могут быть автоматически восприняты юриспруденцией для применения в законодателсьве. Право не является простым слепком с экологии (как, впрочем, и с экономики), и потому правове отношения не представляют собой юридические копии экологических связей»./ Див.: Краснов Н.И. Новое советское лесное законодательство // Сов.государство и право. 1978. № 7. - С. 40.
18. Угоду ратифжовано Законом N 237/94-ВР ввд 10.11.94 р. // Ввдомост Верховно! Ради.- 1994.-N 46.- Ст.415). http://zakon1 .rada. gov.ua/cgibin/ laws/mam.cgi?nreg=998_ 012&p=1191393590526633.
19. Ввдомост Верховно! Ради .- 2004.-N 29.- Ст.367.
20. Текст розмщено в мережi Интернет на офщшному веб-сайт Верховно! Ради Укра!ни http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_711&c=1#Current.
21. Закон Укра!ни «Про ратифжащю Свропейсько! ландшафтно! конвенцп » вiд 7 вересня 2005 року N 2831-IV // Ввдомост Верховно! Ради Укра!ни.- 2005.- N 51.- Ст.547.
22. Ввдомост Верховно! Ради. - 2000.- N 47.- Ст.405.
23. Ввдомост Верховно! Ради. - 2004.- N 45.- Ст.502.
24. Офщшний вiсник Укра!ни вiд 29.10.2007 - 2007 р., № 79.
25. Ввдомост Верховно! Ради.- 2000.-N 47.-Ст.405.
271
26. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины / Гл. ред. А.Ф. Трёшников; Ред.кол.: Э.Б.Алаев, П.М. Алампиев, А.Г.Воронов и др. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. -432 с.
27. Ввдомосл Верховно! Ради.- 2002.- N 3-4.- Ст.27.
28. Марусенко Р.1. Деяю аспекти принципу використання земель за цшьовим призначенням // Текст розмщено в мереж! 1нтернет на сайп Журналу «Земельне право Укра!ни: теор1я i практика»
http://www.zempravo.kiev.ua/index.php?subaction=showfuU&id=1187366350&archive=&start_fro m=&ucat=&.
29. М1рошниченко А.М. Земельне право: Навчальний поабник.- К.: 1нститут законодавства Верховно! Ради, 2007. - 432с. - («Ыблютека Укра!нсько! школи законотворчосл»).
30. Гусаков В., Валетта У., Нудельман В., Вашкулат О. Регулювання використання i забудови територш населених пункттв (зоншг). Дов1дник. - Ки!в, 1996. - 111 c.
31. Робинсон Николас А. Правовое регулирование природопользования и охраны окружающей среды в США. Пер. с англ. под ред. О. С. Колбасова и А. С. Тимошенко: Послесл. О. С. Колбасова. - М.: Прогресс, 1990. - 222c.
32. Див.: Постанову Верховно! Ради Укра!ни Про Рекомендацп парламентських слухань "Сучасний стан та перспективи розвитку земельних в1дносин в Укра!ш" вщ 22.09.2005 р. № 2897-IV // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2005. - № 48. - ст.494.
33. З метою виконання вимог частини третьо! статп 21 Закону Укра!ни "Про засади державно! регуляторно! полижи у сфер1 господарсько! д1яльносл" проект Закону Укра!ни "Про зонування земель" розмщено в мереж1 1нтернет на офщшному веб-сайп Державного комитету Укра!ни 1з земельних ресурав: http://www.dkzr.gov.ua/terra
34. Зонирование как способ правового регулирования земельных отношений в США. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Галятин М.Ю. - М., 1984. - 198 c.; Теоретические основы правового режима земель поселений в Российской Федерации. Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.06 / Анисимов А.П. - Саратов, 2004. - 409 c.; Правовое регулирование государственного и муниципального управления землями городов. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Носков Е.А. - М., 2003. - 198 c.; Гусаков В., Валетта У., Нудельман В., Вашкулат О. Регулювання використання i забудови територш населених пункттв (зоншг). Дов1дник. — Ки!в, 1996. - С. 11.; Лисина Н.Л. Правовой режим земель поселений: Учеб.-практ. пособие. - М.: Дело, 2004. - С. 159 i далг
35. Див., наприклад: Постанову Верховно! Ради Укра!ни «Про Рекомендацп парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних в1дносин в Укра!ш» вщ 22.09.2005 р. № 2897-IV // Ввдомосл Верховно! Ради Укра!ни. - 2005.- № 48. -Ст.494.
36. Ввдомосл Верховно! Ради. - 2003.- N 39.- Ст.349.
37. Докладтше див.: постанову Кабшету Мшстр1в Укра!ни вщ 26 травня 2004 р. N 681 «Про затвердження Порядку здшснення природно-сшьськогосподарського, еколого-економ1чного, протиерозшного та шших вид1в районування (зонування) земель» // Урядовий кур'ер вщ 30.06.2004 - № 120.
38. Докладтше див.: Всеевропейска стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномашття - К., 1998.; Олещенко В., Мовчан Я., Парчук Г. Нормативно-правов1 п1дстави для розбудови екомереж1 Укра!ни // Розбудова екомереж1 Укра!ни. - К., 1999.; Стейн Ж. Всеевропейска еколопчна мережа // Збереження i мон1торинг б1олог1чного та ландшафтного р1зноматття в Укра!н1. - К., 2000.; Стеценко М., Домашл1нець В. Природа Укра!ни в контекст1 екопол1тики // Збереження i мон1торинг б1олог1чного та ландшафтного р1зноманлтя в Укра!н1. - К., 2000.; Шеляг-Сосонко Ю.Р. Головш риси екомереж1 Укра!ни // Розбудова екомереж1 Укра!ни. - К., 1999.
39. У спещальнш л1тератур1 виказана думка, що "охрана природ^1 есть, по существу, охрана ландшафтов, или, лучше сказать, ландшафтной оболочки земли. С этой точки зрения все природоохранительные мероприятия в той или иной мере служат охране ландшафтов // Охрана природы. Учебник для студентов биологических специальностей педагогических институтов. - М.: 1981.- с. 205.
40. Розроблення проекту Закону «Про ландшафти» внесено до Плану природоохоронних заход1в за бюджетною програмою 24010040 "Прикладт науков1 та науково-техн1чн1 розробки, виконання робгт за державними п1льовими програмами i державним замовленням у сфер1 природоохоронно! д1яльност1 та г1дрометеоролог1!, фшансова п1дтримка п1дготовки наукових
272
кадрiв" на 2007 рж. Мшприроди в 2007 р. проведено тендер на закушвлю послуг щодо розробки даного законопроекту. Договiр з розроблення проекту Закону Укра1ни "Про ландшафти" виконуеться УкрНДШП. // За матерiалами офiцiйного веб-сайту Державного департаменту з питань адаптаци законодавства Мiнiстерства юстицл Укра1ни http://www. sdla. gov.ua/ atachs/ analytical_table_31_10.doc.
Елькин С.В. Применение ландшафтного подхода к регулированию земельных отношений в условиях адаптации правовой системы Украины к acquis communautaire.
Статья посвящена анализу некоторых аспектов применения ландшафтного подхода к регулированию земельных отношений в условиях адаптации правовой системы Украины к законодательству ЕС и обоснованию пропозиций по разрешению проблем, возникающих во время исследования, как на международном уровне, так и на государственном и местном.
Ключевые слова: ландшафт, ландшафтное планирование, земельные правоотношения, зонирование земель, адаптация земельного законодательства, законодательство Европейского Союза.
El'kin S.V. Some aspects of landscape approach application to the regulation of land reform policy in the condition of adaptation of Ukrainian legislation system to acquis communautaire.
This article is devoted to the analysis of some aspects of landscape approach application to the regulation of land reform policy in the condition of adaptation of Ukrainian legislation system to acquis communautaire. Apart from, there are some explanations of recommendations existing on National level, State level and local level during research.
Key words: landscape, landscape planning, landscape regulations, zoning, adaptation of the landed legislation, acquis communautaire.
Надшшла до редакцл 18.11.2008 p.
273
