CC BY
7
Summary
PHARMACOGENETIC TESTING IN OVERCOMING EPILEPSY PHARMACORESISTANCE
Tantsura E.A., Nikolenko Ye.Yu., Sokruto O.V., Kratenko A.S., Vovk K.V., Grigorieva L.V., Aleksandrova N.K., Kandyba V.P., Laricheva L.V. Key words: epilepsy, pharmacoresistance, genetic testing, cytochrome P-450.
Epilepsy is an extremely common chronic disease of the nervous system, occurring in 1-1.3% of the general population. Despite significant progress in the diagnosis of epilepsy, the synthesis of new, more effective and safe antiepileptic drugs (AEDs), the introduction of evidence-based therapeutic programs into clinical practice, approximately 30% of patients with epilepsy never reach remission. Pharmacogenetic aspects of the development of pharmacoresistant epilepsy are the least studied and require further careful investigations that can be considered as one of the ways to overcome resistance. According to the results of preliminary studies we conducted, 50% of patients with true pharmacoresistant epilepsies demonstrated a decrease in the activity of CYP2C9 * 2, CYP2C9 * 3, CYP2C9 * 2, CYP2C19 * 2 isotopes of the cytochrome P-450 system that may be considered as the main factor in the ineffectiveness of antiepileptic therapy. The changes revealed enable us to predict the pharmacological response to various AEDs and, as a consequence, to increasing the efficacy and safety of the treatment. In cases where epilepsy is refractory, it is advisable to involve clinical pharmacists to adequately select antiepileptic drugs and optimize the treatment. We plan to continue further studying the polymorphism of the genes of the cytochrome P-450 system in patients with pharmacovirus-resistant epilepsies.
УДК 616.61 - 008.9 - 08 Талаш В.В.
ЗАСТОСУВАННЯ 1НГ1Б1ТОРУ АКТИВАЦП ЯДЕРНОГО ФАКТОРА кВ МЕТФОРМ1НУ Г1ДРОХЛОРИДУ У КОМПЛЕКСН1Й ТЕРАПП ПАЦ16НТ1В З ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК ЗА УМОВ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Робота присвячена вивченню ефективностi диферен^йованого використання iнгiбiтору активацУУ NF-кB - метформiну г/'дрохлориду у склад/ комплексноУ терап'УУ пацieнтiв з захворюванням нирок, без порушення Ух функцУУ за умов метабол'чного синдрому. Проаналiзованi дан'! св'дчать, що застосу-вання метформiну г/'дрохлориду у склад/ комплексноУ терап'УУ па^ент'т досл'дно'У групи супроводжу-еться суттевим покращенням кл/'н/'чноУ картини за суб'ективними та об'ективними ознаками, по-зитивним впливом на вуглеводний, лiпiдний обмн та процеси гемокоагуляцУУ. Перспективними шляхами запобгання i корекцУУ метабол'чних та гемокоагулолог'чних розладв у пацieнтiв з патолог/ею ниро, без порушення Ух функцп за умов метабол'чного синдрому може вважатися застосу-вання метформiну г/'дрохлориду у склад/ комплексноУ терап 'УУ. Ключов1 слова: метабол1чний синдром, вуглеводний та л1гпдний обмш, гемокоагуляц1я.
Дана робота е фрагментом плановоУ науковоУ роботи кафедри внутрiшньоi' медицини №1 Вищого державного навчального закладу УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» МОЗ УкраУни «Розробка нових методiв профлактики, лку-вання та реабттацп захворювань органiв травлення у хворих з полiморбiдною патологieю на пiдставi вивчення патогене-тичних ланок формування синтропп» (№ держреестрацУУ - 0111Ш04881).
Вступ
Метаболiчний синдром (МС) - це комплекс метаболiчних, гормональних i кл^чних пору-шень, як е предикторами розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) та цукрового дiа-бету (ЦД) 2-го типу, в основi патогенезу яких знаходиться первинна шсулшорезистентнють (1Р) i компенсаторна системна гiперiнсулiнемiя [2,3,4,6,8].
Дослщження останшх рош пщтверджують наявнють певного патогенетичного зв'язку як з традицшними компонентами МС (артерiальною гiпертензiею (АГ), 1Р, ожиршням, дислiпiдемiею, хроычним субкл^чним запаленням), так iз по-рушеннями системи гемостазу, що стало основою для видтення метаболiчного синдрому як окремоТ патологи [1,2,3,5,6,7,8].
Прим^но, що у мiжнароднiй класифкаци хвороб (МКХ) 10-го перегляду МС як нозолопчна
одиниця вщсутня. У той же час, у США вш вже визнаний як окреме захворювання з щентифка-цшним номером та кодом - ICD-9-CM, 277.7 [14].
За даними Kuopio Ischaemic Heart Disease Risk Factors Study, серед хворих на МС ризик розвитку iшемiчноT хвороби серця (1ХС) виявив-ся вищим у 2,9 - 4,2 рази, смертнють вщ 1ХС - в 2,6 - 3,0 рази та смертнють вщ уах причин - в 1,9 - 2,1 рази, порiвняно з патентами без мета-болiчних порушень.
У проспективному дослщженш (ARIC study) було показано, що в оаб з МС (23% популяцп) випадки розвитку iшемiчного шсульту спостерн галися в 2 рази часпше (у чоловшв ризик стано-вив 1,9; у жшок - 1,52), у порiвняннi з контрольною групою.
У лiтературi широко дискутуеться питання щодо пiдходiв до дiагностики МС. европейськ рекомендацп з профтактики ССЗ 2003 р. пропо-нують використовувати для дiагностики МС кри-
терм, запропонован Нацюнальною осв^ньою програмою з холестеролу США у 2001 р. (АТР Ill, National Cholesterol Education Program Adult Treatment Panel III) [14]. Згщно з ними, дiагноз МС повинен бути встановленим за наявност 3-х i бтьше з 5-ти ознак [4,6,10,12]:
- збтьшення обхвату тали (ОТ) (>102 см у чоловшв та >88 см у жшок);
- пщвищення рiвня триглiцериди (ТГ) (>1,7 ммоль/л);
- зниження рiвня лтопротеТ'ыв високоТ щть-ностi (ЛПВЩ) (<1 ммоль/л у чоловшв та <1,3 ммоль/л у жшок);
- пщвищення рiвня артерiального тиску (АТ) >130/85 мм рт.ст.);
- пiдвищення рiвня глкемп (>6,1 ммоль/л).
У 2005 р. Всесв^ньою федерацieю цукрового дiабету (IDF) та Американською серцевою асо-^а^ею спiльно з Нацiональним iнститутом сер-ця, легень i кровi (АНА/NHLBI) була представлена нова редак^я критерiТв визначення МС [15].
Принципово новою пози^ею у визначеннi критерпв МС було затвердження абдомшально-го ожиршня (обхват талiТ >94 см для чоловшв i >80 см для жшок) як основноТ ознаки при дiагно-стицi МС. Окрiм того, згiдно з рекомендацiями IDF, постановка дiагнозу МС вимагае наявност 2-х або бiльше критерiТв з шших 4-х:
- ТАГ >1,7 ммоль/л;
- ХС ЛПВЩ <1,0 для чоловшв та <1,3 ммоль/л для жшок або гiполiпiдемiчна тератя;
- АГ >130/85 мм рт.ст. (або антиппертензивна терашя);
- гiперглiкемiя натще >5,6 ммоль/л (або по-рушення толерантностi до глюкози, чи ЦД 2-го типу).
Цi шституцп включили до компонентiв МС, окрiм абдомiнального ожирiння, IP, гiперглiкемiТ, дислтщемп i артерiальноТ гiпертензiТ (АГ), також порушення системи гемостазу та наявнють мар-керiв хронiчного субклiнiчного запалення.
Згщно з результатами дослщження EUROASPIRE поширенють МС, за критерiями АТР Ill та IDF, становить вщповщно 56,0% та 72,0% у жшок i 40,0% та 59,0% у чоловтв. За частотою виявлення ознак було отримано таю дат: абдомшальне ожиршня - 100% (обов'язковий критерш), АГ - 89,4%, пперглке-мiя - 83,9%, гiпертриацилглiцеролемiя - 59,2 %, зниження рiвня ХС ЛПВЩ - 52,2 % [13,14].
Роль МС у патогенезi атеросклерозу, 1ХС та ЦД 2-го типу, в наш час, е загальновизнаною, проте у визначенн тактики лкування вона практично не враховуеться. Певною мiрою це пов'я-зано з рiзною динамiкою розвитку окремих компонент МС: вони досягають ктычноТ виразнос-тi в рiзний час, а «повний» МС, при якому поед-нуються ва його складовi, спостерiгаеться вщ-носно рщко [2,7].
Поряд з загальною тератею при лiкуваннi хворих з ознаками МС застосовують протидiабе-тичний лкарський засiб - метформiну гщрохпо-
рид, який належить до групи похщних бiгуанiдiв. Цей препарат у концентрацп 100-1000 мкмоль/л пiдвищуe фосфорилювання АМФ-активованоГ Ki-нази за участю та пригнiчуe активацiю NF-kB, запоб^аючи розвитку 1Р, лiпотоксичностi, систе-мно'Г запальноГ вiдповiдi, ЦД 2 типу i атеросклерозу [6,8,9,11].
Мета дослщження
Вивчення ефективност диференцiйованого використання шпбтору активацп NF-kB - метфо-рмiну гiдрохлориду у складi комплексно!' терапп пацieнтiв з захворюванням нирок, без порушення ïx функцп за умов метаболiчного синдрому.
Матерiали i методи дослiдження
Обстежено 40 хворих Центру нефрологи i ге-модiалiзу ПОКЛ з патологieю нирок та проявами МС, у яких рiвень креатиншу в сироватцi кровi не перевищував 109 мкмоль/л.
У дослщженш взяли участь чоловiки (100%). Середнш вiк хворих 50,7±0,89 рош.
Хворi були роздiленi на 2 групи.
В дослщжувану групу включено 20 хворих, яким до традицшного лкування додавали мет-формiну прохпорид. Доза препарату пщбира-лась з урахуванням даних глюкозного профiлю патента. Пiдтримуюча доза становила в серед-ньому - 2000 мг/добу, в 2 або 3 прийоми.
Контрольну групу склали 20 хворих, яким призначались препарати згщно стандарт лку-вання основного захворювання.
Наявнють у хворих критерпв метаболiчного синдрому було встановлено за змшою клшко-лабораторних показникiв: збiльшення ОТ (>102 см у чоловшв), пщвищення рiвня АТ (>130/85 мм рт.ст.), пщвищення рiвня ТГ (>1,7 ммоль/л), зниження рiвня ХС ЛПВЩ (<1ммоль/л), пiдвищення рiвня глiкемiï (>6,1 ммоль/л).
Оцiнка ктычно1 ефективностi диференцшо-ваного використання метформiну гiдроxлориду у складi комплексно!' терапiï досягнута шляхом використання кл^чних, бiоxiмiчниx i коагулолопч-них методiв дослiдження.
Дослщжували об'ем вiсцерального жиру за змшою показниш обхвату талiï, здiйснювали контроль АТ, аналiзували показники вуглеводного (глюкоза сироватки кровО, лiпiдного (холестерин (ХЛ) загальний, ТГ, ЛПВЩ, лтопротеши низькоï щiльностi (ЛПНЩ)) обмiнiв та показники коагу-ляцiйного гемостазу ^бриноген, протромбшо-вий час, активований частковий тромбопласти-новий час (АЧТЧ).
Отриман данi пiддавали статистичнiй оброб-
Ц [7].
Данi до та пiсля лiкування порiвнювали iз ви-користанням суми ранпв за Вiлкоксоном. Порiв-няння даних пiсля лiкування проводили iз вико-ристанням тесту Манна-У^нк
Статистичнi розрахунки проводили з викори-станням програм "Microsoft Excel 2007" та "StatisticSoft 6,0".
Результати дослщжень та 1х обговорення методiв обстеження пацieнтiв наведенi в таблицi
Результати спе^альних клiнiко-лабораторних 1.
Таблиця 1
Змни показниюв клiнiко-лабораmорних показниюв у хворих досл'джуваноТ' та контрольноТ груп (М+т, п=40)
Показники До лкування Пiсля лiкування
Контрольна група (п=20) Дослiджувана груп (п=20) Контрольна група (п=20) Дослiджувана група (п=20)
Обхват тали, см 107,4±0,37 106,4±0,23 106,8±0,15* 105±0,17**/***
Систстчний АТ, мм.рт.ст. 195±1,62 192±1,71 154±2,34* 134±2,45**/***
Дiастолiчний АТ, мм.рт.ст. 106,4±0,77 108,03±1,52 101,03±1,87* 90,4±0,98**/***
Глюкоза сироватки кров^ ммоль/л 6,92±0,16 7,54±0,16 6,32±0,16* 5,69±0,24**/***
ХЛ загальний, ммоль/л 7,43±0,60 6,745±0,43 6,95±0,16 6,24±0,26
ТГ, ммоль/л 3,78±0,11 3,62±0,08 3,44±0,04 3,32±0,07**
ЛПВЩ, ммоль/л 0,74±0,02 0,77±0,02 0,91±0,02* 1,03±0,02**/***
ЛПНЩ, ммоль/л 6,8±0,30 6,64±0,18 5,34±0,06* 5,06±0,06**/***
Фiбриноген, г/л 5,7±0,04 5,46±0,05 5,53±0,07 5,18±0,08
Протромбшовий час, с 10,2±0,27 9,8±0,27 12,4±0,23* 16,8±0,27**/***
АЧТЧ, с 22,4±0,37 22,8±0,49 26,2±0,57* 32,8±0,47**/***
Примimка: * - р<0,05 у порiвняннi з даними контрольноТ групи до лкування. **- р<0,05 у порiвняннi з даними до^дноТгрупи до лкування. *** - р<0,05 у порiвняннi даних пюля лкування мiж собою
Як видно з таблиц 1, МС у хворих супрово-джуеться суттевими розладами вуглеводного та лтщного метаболiзму, що виявляються розвит-ком абдомшального ожиршня, артерiальноT ппер-тензи, пперглшемп, дислтопротешеми, ппертри-ацилглiцеролемiT та розвитком пперкоагуляци.
Проведений аналiз отриманих даних свщчить про тенденцiю до зменшення величини обхвату талiT у па^етчв пiсля лiкування. Так, у хворих дослщноТ' групи ОТ зменшуеться до 105±0,17 см, у хворих контрольноT групи - до 106,8±0,15 см, тобто на 1,3% (р<0,05) та на 0,56% (р<0,05), вщповщно, у порiвняннi з даними тих же груп до лн кування. При порiвняннi показникiв дослiдноT i контрольноT груп хворих мiж собою пюля лку-вання встановлено, що у хворих дослiджуваноT групи ОТ вiрогiдно виявився меншим ОТ хворих контрольноT групи - на 1,69% (р<0,05), що свщ-чить про бтьш швидкий темп зменшення маси абдомшального жиру у цих па^ен^в.
Нами виявлено, що показники систолiчного (САТ) i дiастолiчного (ДАТ) серед пацiентiв дос-лiдноT та контрольноT груп пiсля лiкування мають тенденцш до зниження. Так, САТ у па^етчв до-слiдноT групи пюля лкування вiрогiдно знизився до 134± 2,45 мм.рт.ст., а у хворих контрольноT групи - до 154±2,34 мм.рт.ст., тобто на 29,74% (р<0,05) i - на 21,03% (р<0,05) вiдповiдно, у порн вняннi з даними тих же груп до лкування. ДАТ у па^етчв дослiдноT групи знизився до 90,4±0,98 мм.рт.ст., а у хворих контрольноГ групи - до 101,03±1,87 мм.рт.ст., тобто на 16,57% (р<0,05) i на 5,05% (р<0,05), вщповщно, у порiвняннi з даними тих же груп до лкування. Нами встановлено, що застосування метформшу гщрохлориду у складi комплексноT терапiT пацiентiв дослщжува-ноT групи сприяе бтьш ефективному зниженню АТ у хворих: на 12,99% (р<0,05) - САС i на 10,52% (р<0,05) - ДАТ, у порiвняннi з показни-ками контрольноT групи хворих пюля лкування.
Нами виявлено, що призначене лкування хворим дослiджуваноT групи знижуе вмiст глке-
ми до 5,69±0,24 ммоль/л, а хворим контрольноГ групи - до 6,32±0,16 ммоль/л, тобто на 26,73% (р<0,05) i на 8,67% (р<0,05), вщповщно, у порiв-няннi з даними цiеT ж групи до лкування. При порiвняннi показникiв дослiдноT i контрольноT груп хворих мiж собою встановлено, що ппогт-кемiчний ефект пiсля лiкування достовiрно виявився вищим у хворих дослiджуваноT групи - на 9,97% (р<0,05).
При оцiнцi показникiв лiпiдного спектру сиро-ватки кровi виявлено, що лкування хворих дос-лiджуваноT i контрольноT груп хворих вiрогiдно не вщображаеться на концентрацiT загального холестерину в сироватц кровi хворих як до, так i пiсля лкування (таблиця 1).
Звертае на себе увагу, що у хворих дослн джуваноT групи пiд впливом лкування достовiр-но знижуються в сироватц кровi показники ТГ -до 3,32 ммоль/л i концентрацiя ЛПНЩ - до 5,06±0,06 ммоль/л., тобто на 7,94% (р<0,05) та на 23,24% (р<0,05), вiдповiдно, у порiвняннi з ць ею ж групою до лiкування. При цьому, показники вмюту ЛПВЩ вiрогiдно пiдвищуються до 1,03 ммоль/л., тобто на 35,14% (р<0,05), у порiвняннi з результатом цiеT ж групи до лкування.
Нами встановлено, що у хворих контрольноT групи прояви дислiпопротеTнемiT пщ впливом ль кування зменшуються за рахунок достовiрного пiдвищення рiвня ЛПВЩ - до 0,91 ±0,02 ммоль/л та зниження вмюту ЛПНЩ - до 5,34± 0,06 ммоль/л, тобто на 22,97% (р<0,05) i на 21,47% (р<0,05), вiдповiдно, без ютотного впливу на рь вень холестерину, ТГ, у порiвняннi з даними тiеT ж групи до лкування (таблиця 1).
Порiвнюючи показники дослiдноT i контроль-ноT груп хворих пюля лкування, встановлено, що у хворих дослiджуваноT групи спостерiгаеться бтьш виражене обмеження проявiв диспротеT-немп. Так, за здатнiстю пiдвищувати ЛПВЩ та знижувати концентрацiю ЛПНЩ ефект метформшу гщрохлориду у складi комплексноT терапп
па^енпв переважае дш 3aco6iB традицшного лн кування на 13,19% (p<0,05) i на 5,24% (p<0,05), вщповщно.
Нами виявлено, що МС супроводжуеться ро-звитком гiперкоагуляцiï за зовшшшм i внутрiшнiм шляхами коагуляцiï. При цьому, суттево скоро-чуеться протромбшовий час (характеризуе зов-нiшнiй шлях згортання кровО - до 10,2±0,27 с, активований парцiальний тромбопластиновий час (АЧТЧ) (характеризуе внутршнш шлях коа-гуляцГ|) - до 22,4±0,37 с.
При оцшц показникiв гемокоагуляцiï в сиро-ватцi кровi виявлено, що лкування хворих дос-лiдноï i контрольно!' груп хворих вiрогiдно не вн дображаеться на концентрацiï фiбриногену в си-роватцi кровi хворих як до, так i пюля лкування (таблиця 1). Проте, показники протромбшового часу пiд впливом лкування вiрогiдно подовжу-ються у хворих дослщно!' групи i контрольно!' групи - до 16,8±0,27 с i - до 12,4±0,23 с, тобто на 68,63% (p<0,05) i - на 21,57% (p<0,05), вщповщно, у порiвняннi з результатом ^е!' ж групи до лiкування. При цьому, достовiрно подовжуються i показники АЧТЧ. Так, у хворих дослщжувано!' групи показники АЧТЧ збтьшуються до -32,8±0,47 с, а у хворих контрольно!' групи - до 26,2±0,57 с, тобто на 44,64% (p<0,05) i на 16,96% (p<0,05), вiдповiдно, у порiвняннi з да-ними цiеï ж групи до лкування.
При порiвняннi показникiв дослщно!' i контрольно! груп хворих пюля лкування, встановлено, що у хворих дослщжувано!' групи виявляеться бтьш iстотне обмеження процесу пперкоагуля-цп, за рахунок подовження протромбiнового та АЧТЧ - на 35,48% (p<0,05) i на 25,19% (р<0,05), вiдповiдно.
Висновок
Таким чином, пiдбиваючи пщсумки дослщжен-ня, вивчено, що застосування метформшу гщро-хлориду у складi комплексно!' терапи' пацiентiв дослщно!' групи супроводжуеться суттевим пок-ращенням шычно!' картини за суб'ективними та об'ективними ознаками, позитивним впливом на вуглеводний, лтщний обмiн та процеси гемокоа-гуляци': сприяе зменшенню обхвату тали' i норма-лiзацiï артерiального тиску, обмежуе пперглке-мiю, знижуе прояви дислтопроте'шеми', за рахунок пщвищення вмiсту лтопроте'^в високо!' щiльностi, зменшення вмiсту лтопроте'^в низь-ко!' щшьносл i триглiцеридiв, обмежуе процес п-перкоагуляци' за зовнiшнiм i внутршым шляхами.
Одержанi результати свiдчать, що перспек-тивними шляхами запобiгання i корекцп метабо-лiчних та гемокоагулолопчних розладiв у па^ен-
"пв з патолопею нирок без порушення !'х функцi!' за умов метаболiчного синдрому може вважати-ся застосування метформшу гщрохлориду у складi комплексно!' терапи.
Перспективи подальших дослiджень
Одержанi результати обфунтовують доцть-нiсть клiнiчного дослщження ефективност застосування iнгiбiтору активацп NF-kB - метфор-мiну гщрохлориду, як ангюпротектора, здатного попереджувати втьнорадикальы ушкодження артерiй за умов метаболiчного синдрому.
Лiтература
1. Берковская М.А. Метаболический синдром как протромбоген-ное и провоспалительное состояние: влияние терапевтических мероприятий / М.А. Берковская, С.А. Бутрова // Ожирение и метаболизм. - 2009. - № 4. - С. 3-7.
2. Братусь В.В. Метаболический синдром: природа и механизмы развития / В.В. Братусь, В.А. Шумаков, Т.В. Талаева // Журн. АМН Укра'ни. - 2004. - Т.10, № 4. - С. 646-670.
3. Братусь В.В. Ожирение, инсулинорезистентность, метаболический синдром: фундаментальные и клинические аспекты / В.В. Братусь, Т.В. Талаева, В.А. Шумаков. - К. : Четверта хвиля, 2009. - 416 с.
4. Пдзинська 1.М. Метаболiчний синдром та серцево-судинний ризик: сучасний погляд на проблему / 1.М. Пдзинська, Г.З. Мороз, Т.С. Ласиця, М.В. Безугла // Артериальная гипертензия. - 2012. - №2. - С. 111-117.
5. Идрисова Е.М. Показатели системы гемостаза и их взаимосвязи с основными компонентами метаболического синдрома / Е.М. Идрисова, Э.А. Бушкова, Н.М. Краснова [и др.] // Сибирский мед. журн. - 2007. - Т. 22, № 4. - С. 106-112.
6. Кайдашев И.П. Активация ядерного фактора кВ как молекулярной основы патогенеза метаболического синдрома / И.П. Кай-дашев // Патол. физиол. и эксперим. тер. - 2013. - № 3. - С. 65-72.
7. Кайдашев И.П. Роль NFkB в функционировании отдельных тканей, развитии и синтропии заболеваний основных систем организма / И.П. Кайдашев // Журн. НАМН Укра'ни. - 2012. - Т. 18, № 2. - С. 186-198.
8. Кайдашев И.П. NF-кВ-сигнализация как основа развития системного воспаления, инсулинорезистентности, липотоксичнос-ти, сахарного диабета 2-го типа и атеросклероза / И.П. Кайда-шев // Мiжнар. ендокринол. журн. — 2011. - № 3. - С. 35-45.
9. Костенко В.О. Вплив iнгiбiторiв активацп ядерного фактора кВ на метаболiзм i гемокоагуляцто за умов вщтворення метаболн чного синдрому / В.О. Костенко // Фармаколопя та лкарська то-ксиколопя. - 2015. - № 2. - С. 83-89.
10. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - М.: МедиаСфера, 2002. - 312 с.
11. Талаш В.В. Роль NO- ТА NF-кЬ-залежних процеЫв у патогенезi у патогенезi експериментального метаболiчного синдрому: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04 "Патолопчна фiзiологiя" / В.В. Талаш. - Харюв, 2016. -26 с.
12. Alberti K.G. Harmonizing the metabolic syndrome / K.G. Alberti, R.H. Eckel, S.M. Grundy [et al.] A Joint Interim Statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International Association for the Study of Obesity // Circulation. - 2009. - V. 120. - Р. 1640-1645.
13. Alberti K.G. IDF Epidemiology Task Force Consensus Group. The metabolic syndrome - a new worldwide definition / K.G. Alberti, P. Zimmet, J. Shaw // Lancet. - 2005. - V.366, №9491. - P. 1059-62.
14. European guidelines on cardiovascular diseases prevention in clinical practice: executive summary. Fourth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and other Societies on Cardiovascular diseases prevention in Clinical Practice (Constituted by representatives of nine societies and by invited experts) // Eur Heart J. - 2007. - V.28. - P. 2375-2414.
15. ICD-9-CM Coordination and Maintenance Committee Meeting. [Electronic resource] - 2000, May 11. - Access mode: http://www.cdc.gov/ nchs/data/icd9/icdp0500.pdf.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ ИНГИБИТОРА АКТИВАЦИИ ЯДЕРНОГО ФАКТОРА кВ МЕТФОРМИНА ГИДРОХЛОРИДА В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ПАЦИЕНТОВ С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПОЧЕК В УСЛОВИЯХ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА Талаш В.В.
Ключевые слова: метаболический синдром, углеводный и липидный обмен, гемокоагуляция.
Работа посвящена изучению эффективности дифференцированного использования ингибитора активации NF-кВ - метформина гидрохлорида в составе комплексной терапии пациентов с заболеванием почек без нарушения их функции в условиях метаболического синдрома. Проанализированные данные свидетельствуют, что применение метформина гидрохлорида в составе комплексной терапии пациентов опытной группы сопровождается существенным улучшением клинической картины по субъективным и объективным признакам, положительным влиянием на углеводный, липидный обмены, процессы гемокоагуляции: способствует уменьшению обхвата талии и нормализации артериального давления, ограничивает гипергликемию, снижает проявления дислипопротеинемии за счет повышения содержания липопротеинов высокой плотности, уменьшения содержания липопротеинов низкой плотности и триглицеридов, ограничивает процесс гиперкоагуляции по внешнему и внутреннему пути. Перспективными путями предотвращения и коррекции метаболических и гемокоагулологи-ческих расстройств у пациентов с патологией почек без нарушения их функции в условиях метаболического синдрома может считаться применение метформина гидрохлорида в составе комплексной терапии.
Summary
USE OF METFORMIN HYDROCHLORIDE AS AN INHIBITOR OF THE NUCLEAR FACTOR KB ACTIVATION IN ITNEGRATED THERAPY OF PATIENTS WITH COMORBID KIDNEY DISEASES AND METABOLIC SYNDROME Talash V.V.
Key words: metabolic syndrome, carbohydrate and lipid metabolism, hemocoagulation.
The work is devoted to studying the effectiveness of differentiated use of metformin hydrochloride as an inhibitor of NF-kB activation in the integrated therapy of patients with concomitant kidney disease without functioning impairment and underlying metabolic syndrome. The data analyzed suggest the administration of metformin hydrochloride as a part of integrated therapy of the patients in the test group lead to significant improvement of clinical course. This suggestion is supported by subjective and objective findings, positive effect produced by the treatment on carbohydrate and lipid metabolism, processes of hemocoagulation. The treatment by metformin promotes reduction of waist circumference and normalizes arterial pressure, limits hyperglycemia, lowers manifestations of dyslipoproteinemia due to the increase in high density lipoproteins concentration and decrease in low density lipoprotein and triglycerides concentration. This therapy also reduces the coagulation process by external and internal pathway. Thus, the administration of metformin hydrochloride as a part of complex therapy can be regarded as a promising ways to prevent and correct metabolic and hemocoagulation disorders in patients with kidney pathology and metabolic syndrome.
