CC BY
28
УДК338.246.02:504 Acnip. Т.М. Романюк15 -Луцький ДТУ
ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НСТРУМЕНТ1В ЕКОЛОГ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО
РИНКУ
Змши господарського MexaHi3My в Укрщш вплинули i на взаемовщносини в сферi природокористування. З переходом до ринку зростае роль екож^чних iH-струмен^в забезпечення екологiчно стшкого розвитку регiону.
Ключовi слова: плата, податок, акциз, мито, штраф, субсидш, дотацш, грант, кредит, вiдшкодування, прискорена амортизацiя, цiновi шструменти, сприяння/обме-ження на ринку, премiя.
Doctorate T.M. Romaniuk - STU of Luc'k
Using economical instruments of the ecological control in the conditions of the transform to the market
Changing of the economical mechanism in Ukraine influenced on the relationship in the sphere of utilization of nature. With the transform to the market enlarges the role of economical instruments of the security of the ecological firm development of the region.
Keywords: payment, tax, excise tax, customs, fine, subsidy, grant, credit, refund, amortization, pricing, promotion/restriction at a market, bonus.
Ринкова трансформащя украшсько1 економши вплинула на pi3Hi сто-рони державного регулювання i стратеги розвитку репошв, що враховують ïx економ1чне, сощальне i еколопчне благополуччя. Для суб'ектав регюнально1 економши в умовах переходу в1д командно-адмЫстративно1 системи госпо-дарювання до економши ринкового типу необхвдним е використання даевих важел1в управлшня i стимулювання для забезпечення стшкого розвитку те-ритор1альних утворень, серед яких необх1дно видшити шструменти регулювання еколопчно1 складово1 як найважлишшо1 умови досягнення ще1 мети.
Еколопчно стшкий розвиток регюну передбачае створення такого ме-хашзму, який дозволяв би вдосконалювати макро- i м1кроеконом1чш показ-ники, створювати еколого-економ1чний мехашзм шновацшно1 д1яльност1 i формувати систему економ1чного впливу на еколопзащю виробництва, а та-кож розробляти i узгоджувати взаемовщносини впливу на навколишне при-родне середовище i стимулювати розвиток ринку еколопчних послуг, продукций технологш з урахуванням чиннитв еколопчного ризику [1].
На даний час в теори i практищ кнуе велика кшьккть певних важел1в впливу на штереси господарюючих суб'ектав.
Необх1дно вщзначити, що на р1зних кторичних етапах роль тих чи шших регуляторш природокористування неоднакова. Особливу щкавкть во-на викликае на стади переходу в1д централ1зовано1 планово1 економши до ринково! Якщо в централ1зованш економщ основу управлшня складали ад-мшктративш методи регулювання, а економ1чш ввдгравали суто допом1жну роль, то стад1я вказаного переходу характеризуеться розвитком економ1чних методав управлшня при скороченш адмшктративних i мае свою специфшу.
15 кафедра економши та тдприемництва, Луцький державний техшчний унгверситет
2. Економ1чн1 проблеми сучасно'1 економ1ки та ïx вiдображення в економ1чнш теорп
155
До економiчних важел1в вiдносять таю, якi безпосередньо впливають на витрати i доходи альтернативних варiантiв поведiнки суб'eктiв економiч-но1 дiяльностi i тим самим створюють стимул до змiни 1х поведiнки в еколо-гiчно безпечному напрямку [3].
Усi еколого-економiчнi шструменти рiзняться за рядом ознак: метою впровадження, механiзмом реатзаци, природою впливу на iнтереси суб'екта, методологiчними шдходами до встановлення ставок, критерiальною базою розрахунку ставок, вихiдними принципами впливу на групи економiчних су-б'екпв, потенцiалом щодо забезпечення надходження кошпв до бюджету та iнше [2, 3].
Говорячи про рiзнi форми еколого-економiчних iнструментiв, необ-хiдно вданачити деяку умовнiсть можливо1 1х класифшацп, що зумовлена рядом обставин. По-перше, бiльшiсть форм еколого-економiчних шструмен-пв е варiацiями двох основних видав впливу на економiчнi iнтереси господ-дарюючих суб'ектiв: податково1 i дотащйно1. По-друге, часто вiдмiнностi в назвi iнструменту визначаються не стшьки його змктом як прийнятою тер-мшолопею певно1 краши. По-трете, вiднесення шструменту до тiеí чи iншоí форми пов'язано не стшьки з видом вилучення чи передачi доходу, скшьки з органiзацiйною процедурою здiйснення таких дай. [2]
Тому в межах ще1 статп обмежимося тальки з'ясуванням основних ха-рактерних рис рiзноманiтних еколого-економiчних iнструментiв i можливих сфер 1х застосування (табл. 1).
Як видно з проведеного аналiзу системи еколого-економiчних шстру-ментав, на сучасному етапi не iснуе единого ушверсального i досконалого важеля впливу на поведанку суб'ектiв господарювання. Вибiр того чи шшого з них у конкретних умовах зумовлений природою i причинами екологiчного збитку. Разом з тим, необидно наголосити, що краши, ят орiентуються на розвиток ринку, мають запроваджувати такi iнструменти, ят найбiльш до нього пристосованi. З огляду на представлений перелiк економiчних метод1в охорони навколишнього природного середовища, можна стверджувати, що вiтчизняна модель господарювання е досить повною, складною i комплексною. Проте, як переконуе практика, вона не е адаптованою до вимог ринко-вого реформування.
Використовувана сьогодш схема екологiчних зборiв фактично е гiб-ридом адмiнiстративно-командних i економiчних iнструментiв екологiчноí полiтики. Ввдповщно до радянсько!' iнтерпретацií принципу "забруднювач платить" розроблено двор1вневу схему, за якою забруднення та споживання ресурав под1ляються на двi частини - нормативну i понаднормативну. Регу-люючi документи дозволяють вiдносити нормативнi еколопчш платежi на собiвартiсть продукцií, тобто фактично фшансова вiдповiдальнiсть перекла-даеться з виробника на споживача, що ктотно знижуе ефективнiсть викорис-тання цього податку. Вiдмiнною е ситуащя з використанням таких платежiв в зарубiжнiй практицi, так як хх не можна компенсувати ростом щн, що пояс-нюеться розвитком конкуренцц. Недолiком вiтчизняного механiзму е також багатократшсть оподаткування.
156
Сучасна економiчна теорiя та проблеми 11 застосування
Табл. 1. Форми еколого-економгчних Ыструменпйв
Вид iнструменту Особливосп використання
Податки в тому числг. — плата, платежу збори — еколопчний податок на ресурси чи продук-цiю — акциз — мито Найбiльш пiдходять до тих ситуацш, де iснуe проста за-лежнiсть мiж процесом забруднення та шкiдливим впли-вом на довюлля. Вiдмiнною рисою е нащлення на специ-фiчну проблему. Ефективтсть використання податкiв за-лежить вщ можливостi визначити задовiльну базу оподат-кування; засоби, акумульованi таким чином, надходять на бюджет-нi рахунки вщповщного рiвня i повиннi використовува-тись на фiнансування екологiчних проблем, що мають за-гальне для даного рiвня значения; iснуе прямий зв'язок з штересами споживачiв, збирання податкiв потребуе порiвняно незначних кошпв; впливае на цiни пiдакцизних товарiв, що сприяе 1'х рацiо-нальному використанню; адаптований до iнтересiв держави на мiжнародному ринку.
Пiльги в оподаткуван-Н1, в тому числк прискорена амортиза-цiя Пiльговий режим е гнучким i диференцiйованим до пото-чних еколого-економiчних змiн, передбачае наявнiсть вщповщного мехатзму контролю за розподшом та викорис-танням доходiв суб'екпв господарювання; сприяе довготермiновим iнвестицiям в основш фонди, швидка окупнiсть швестицшних витрат зменшуе ризики.
Субсидп, дотацп, гран-ти Зазвичай вид^ються на безповоротнiй основi, при цьому обов'язковим е дотримання умов витрат засобiв
Кредити Передбачають вiдкладення строку сплати податкових платежiв i податковi знижки. Дощльтше застосовувати для стимулювання придбання активiв з коротким термь ном служби.
Авансово-компенсацш-на схема або система депонування Може застосовуватись тшьки до наявних видiв забрудню-вачiв в тому випадку, коли джерело забруднення, тобто продукщю, можна взагалi переробляти.
Торпвля дозволами Переваги: юнуе впевненiсть, що еколопчт цiлi будуть до-сягнутi, схема досить гнучка для забезпечення росту про-мисловостi i нечутлива до шфляцп. Застосовуеться тiльки до певних видiв забруднювачiв i в тому випадку, коли кь лькiсть викидiв кожного пiдприемства можна легко пщра-хувати.
Цiновi iнструменти 1снуе два напрямки 1х використання: методи прямого ре-гулювання використовують, коли iснуе можливiсть адмь нiстративного впливу на цiни, i непрямого — тобто вплив через iншi iнструменти.
Сприяння обмеження на ринку Надання додаткових економiчних переваг екологiчно орь ентованим суб'ектам вщбуваеться, як правило, без прямого фшансового впливу на 1'х iнтереси (вилучення доходу чи субсидування)
Екологiчне страхуван-ня Стимулюе вiдмову вiд потенцiйно небезпечних виробництв. 1снують гарантп вiдшкодування еколопчного збитку.
Штрафи, виплати Не вiдiграють стимулюючо!' рол^ а е компенсацiею запо-дiяноí шкоди.
Премп, нагороди, призи Як правило, мають небагаторазовий характер.
2. Економпчш проблеми сучасно'1 економiки та 1х вщображення в економпчнш теорй
157
Серед системи шльг екологiчного характеру в УкраМ найменш чисе-льними е и, що сприяють впровадженню природоохоронних заходав суб'ек-тами господарювання, тодi як найбшьшу частку становлять пiльги юридич-ним i фiзичним особам, ят постраждали внаслiдок Чорнобильсько! катаст-рофи. А це свдаить про незначний внесок системи податкових шльг у про-цес стимулювання товаровиробнишв до впровадження природоохоронних методов господарювання. Крш того, мае мiсце нерацiональне використання пiльг, що зумовлено вiдсутнiстю ввдповщного механiзму контролю за розпо-дшом i використанням доходiв суб'ектiв шдприемницько! дiяльностi, джере-лом отримання яких е податковi шльги.
Малодiевим у сучасних умовах господарювання виявилося також використання таких еколого-економiчних шструментш як гранти, субсидií. Щодо еколопчного кредитування та страхування, то щ iнститути в нашiй державi поки-що не набули свого належного розвитку.
Шдводячи пiдсумок сказаного, вiдзначимо, що кнуючий нинi в Укра-'ш економiчний механiзм регулювання природокористування включае групу таких регуляторов екологiчноí поведшки товаровиробнишв, якi переважно не значною мiрою стимулюють дотримання ними еколопчних стандартов та зниження техногенних навантажень на довюлля. Сьогоднi використання еко-лого-економiчних iнструментiв в нашiй кра'ш скорiше е засобом нагромад-ження фiнансових ресурсiв у владних структурах. Така тактика стосовно природокористування забезпечуе й надалi стратегда виправлення вже вчине-ного забруднення довкiлля, а не реалiзацiю превентативних заходав, спрямо-ваних на досягнення еколого-економiчноí збалансованосп.
Тому, прiоритетним напрямком державно! еколопчно! полiтики на перспективу мае бути стимулювання природоохоронно! дiяльностi, що 1рун-туеться на вже iснуючiй методолопчнш базi, апробованiй вiтчизняною практикою, а також враховуе явш досягнення в цш галузi, нагромадженi в шших кра'нах, якi можуть слугувати основою для розробки комплексу еколого-економiчних регуляторiв в Украíнi.
Лггература
1. Региональная экономика/ Тяглов С. Г., Черныш Е. А. и др./ Под ред. Н. Г. Кузнецова, С. Г. Тяглова. Серия "Учебники и учебные пособия". Ростов н/Д: Феникс, 2001. -320 с.
2. Мельник Л. Г. Экологическая экономика: Учебник. - Сумы: Издательство "Университетская книга", 2001. - 350 с.
3. О. Врублевська. Принципи класифжацп важел1в екопол^ики. - Регюнальна економка. - 2000, № 1. - С. 111-115.
158
Сучасна економiчна теорiя та проблеми и застосування
