CC BY
20
3. Kirillova LA. [Diagnosis, prevention and treatment of galvanosis in patients with fixed metal dentures] Avtoref. thesis. 2004;16. Russian.
4. Dolgikh VT. [Clinical Pathophysiology for the dentist] M. Med. kniga, Nizhnii Novgorod. NGMA, 2000;200. Russian.
5. Pinegin BV, Khaitov RM. [The immunological diagnosis of diseases associated with immune disorders].
Hematolohyya and transfuzyolohyya. 1997;42(2):40-3.
6. Bilhan H., Bural C., Geckili O. Titanium hyper-sensitivity. A hidden threat for dental implant patients? N.Y. State Dent J. 2013;79(4):38-43.
7. Chaturvedi T. Allergy related to dental implant and its clinical significance. Clin Cosmet Investig Dent. 2013;19(5):57-61.
♦
УДК 616.12-008:616.126.422:612.17:796.015.6
О.Б. Неханееич, ЗАСТОСУВАННЯ ЕХОКАРДЮГРАФ11
M.A. Кузнецова 3 Ф13ИЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ ДЛЯ
Д1АГНОСТИКИ СКОРОЧУВАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ МЮКАРДА Л1ВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ СПОРТСМЕН1В
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти» кафедра фгзичног реабытаци, спортивно! медицины та валеологи (зав. - к. мед. н. О.Б. Неханееич)
вул. Дзержинсъкого, 9, Днтропетровськ, 49044, Украта SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine" department of physical rehabilitation, sports medicine and valeology Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: olegmed@inbox.ru
Ключов! слова: спортсмени, мтральна недостаттсть, cmpec-exoкapдioгpaфiя, скорочувалънийрезерв мюкарда
Key words: athletes, mitral failure, stress-echocardiography, myocardial contractile reserve
Реферат. Применение эхокардиографии с физической нагрузкой для диагностики сократительного резерва миокарда левого желудочка сердца спортсменов. Неханевич О. Б., Кузнецова М.А. Целью работы было изучение сократительного резерва миокарда левого желудочка сердца и характера нарушений кардио-гемодинамики под влиянием физических нагрузок у спортсменов с функциональной недостаточностью митрального клапана по данным стресс-эхокардиографии. Нами было проведено обследование 72 спортсменов в возрасте от 9 до 40 лет с функциональной недостаточностью митрального клапана и сохраненной систолической функцией сердца в состоянии покоя по данным эхокардиографии. В работе доказана возможность использования стресс-эхокардиографии с физической нагрузкой для диагностики снижения сократительного резерва миокарда левого желудочка сердца. Установлено, что повышение гемодинамической нагрузки во время физических тренировок приводит к срыву адаптации и проявлению систолической дисфункции у спортсменов с I и II степенями регургитации на митральном клапане, что ведет к снижению физической работоспособности. Это необходимо учитывать при построении тренировочно-соревновательных нагрузок у спортсменов в аспекте профилактики острого физического перенапряжения.
Abstract. Usage of echocardiography with physical loads for diagnosis of myocardial contractile reserve of the left ventricle in athletes Nekhanevich O.B., Kuznetsova M.A. The work purpose was studying of myocardial contractile reserve of the left ventricle and cardiohemodynamics infringements character under the influence of physical loads in athletes with functional insufficiency of mitral valve according to stress-echocardiography. We examined 72 athletes the aged 9 to 40 years with functional mitral valve insufficiency and normal systolic function of
the heart at rest by echo ECG data. Possibility of stress echocardiography with physical loads usage to diagnose decrease of myocardial contractile reserve of the heart left ventricle was proved. It was found that increase in hemodynamic load during physical exercise leads to the disruption of adaptation and manifestation of systolic dysfunction in athletes with I and II degrees of mitral valve regurgitation. This should be considered when constructing training-competitive loads among athletes in terms ofprevention of acute physical overloading.
1нтенсиф1кацк ф1зичних i психоемоцшних на-вантажень у сучасному cnopTi потребуе вщ ор-гатзму спортсмена максимально! мобЫзаци Bcix адаптацшних можливостей. Великий штерес фах1вщв викликають питания гострих та вщ-далених мехатзм1в адаптаци серцево-судиино! системи, а також регуляци 11 дшльност1 пщ час тренувальних та змагальних иавантажеиь. Свое-часие виявлення ознак дезадаптаци допоможе запоб1гти гострому ф1зичному переиапружеиню серцево-судиино1 системи.
В остант часи в практику кттчно! медицини увшшли HOBi методи оцшки гемодинам1чних зрушень [8]. Найбшьшого поширення серед них набула ехокардюграф1я (ЕхоКГ), яка стала ос-новним методом нешвазивно! в1зуатзаци в кар-дюлоги. Найважлившими та найбшьш частими завданнями ЕхоКГ е кшьюсна та яюсна оцшка стану порожнин серця, клапатв, мюкарда та особливостей кардюгемодинамши. Однак стан-дартне дослщження стану серця та крупних су-дин за допомогою ЕхоКГ в бiльшocтi випадюв проводиться у стан1 вщносного спокою i не може надати вщповщь щодо гострих зрушень у д1яль-ност1 серцево-судинно! системи пщ час ви-конання спортсменами штенсивних ф1зичних навантажень [8]. Для виршення цих завдань у практику увшшла стрес-ехокардюграф1я. Найбшьшого поширення та визнання вона знайшла при д1агностищ imeMi4H0i хвороби серця [3, 5, 10]. Зустр1чаються поодиною роботи, що свщ-чать про можливкть використання стрес-ехо-кардюграфи для оцшки д1яльност1 клапанних структур [9, 12, 14]. Вона дозволяе виявити при-хован1 порушення скоротливога л1вого шлу-ночка (ЛШ) у безсимптомних хворих з мираль-ною недостаттстю [2], аортальним стенозом [13] при задовшьнш скоротливога ЛШ в споко1.
1нтерес спещал1ст1в щодо мехатзм1в та шля-xiB адаптаци серця пащент1в з функцюнальною регурптащею на моральному клапат (МК) в умовах пщвищеного гемодинам1чного наванта-ження, тобто пщ час спортивних тренувань, став основою для проведения цього дослщження.
Метою роботи було вивчення скорочуваль-ного резерву мюкарда л1вого шлуночка серця та характеру порушень кардюгемодинамши пщ впливом ф1зичних навантажень у спортсметв з функцюнальною недостаттстю мирального клапана за даними стрес-ехокардюграфи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами було проведено обстеження 72 спортсметв bíkom вщ 9 до 40 pokíb (середнш bík ста-новив 22,6±0,8 року), яю займались у спещал1зо-ваних ДЮСШ м. Дншропетровська та Дншро-петровсько! обласп i мали спортивну кват-фкащю вщ 2 дорослого розряду до майстра спорту. Структура за видами спорту складалась на 54,2% з представниюв irpoBHX вид1в спорту (волейбол, футбол та баскетбол), на 20,8% -складнокоординацшних вид1в з переважним роз-витком гнучкосп (спортивна та художня riM-настика), на 12,5% - силових вид1в, на 8,3% - з единоборств та на 4,2% - з циктчних вид1в спорту. На момент початку обстеження спортс-мени мали спортивний стаж 7,8±0,8 року. Се-редня триватсть тренувальних занять на тиж-день становила 10,2±0,9 години. Комплексне обстеження проводили на загальнопщготовчому eTani базового мезоциклу pÍ4Hoi' пщготовки спортсметв.
Вивчення р1вня напруження мехатзм1в адап-тацй' орган1зму до ф1зичних навантажень проводилось за допомогою комп'ютерно! методики анатзу вар1абельност1 серцевого ритму (ВСР) з розрахунком шдексу напруження регуляторних систем (IH, %/сек2), який вщображае стутнь напруженост1 компенсаторно-пристосувальних процес1в у систем! кровообпу i централ1заци процес1в регуляцй', запропоновано1 P.M. Баевсь-ким, за формулою [1]:
IH = АМо / (2 х D х Мо), де Амо - амплиуда моди (%), D - розмах вар1аци кардюциктв (сек.), Мо - мода (сек.).
Дослщження та оцшка показниюв ВСР вико-нувались вщповщно до м1жнародних стандарта та методичних рекомендацш МОЗ Украши [4, 15] з використанням автоматизованого д1агно-стичного комплексу «Кардю+» НПП «Метекол», м. №жин, який мае державну реестращю за № 775/99 вщ 14.06.99 р.
ЕхоКГ проводили у стат ф1зюлопчного спокою та теля ф1зичного навантаження на ультра-звуковш систем! LOGIQ P5/A5 з використанням трансторакального датчика з частотою 2 МГц, у положент пащента лежачи на л1вому бощ. Вим1рювання виконували за короткою та довгою осями з парастернального доступу та в двох- i чотирьохкамернш позищях з аткального у М- та В-режимах. Визначались швидкога кровотоку та
град1енти тиску на клапанах серця (моральному (ШМК та ГМК), аортальному (ШАК та ГАК), трикустдальному (ШТК та ГТК) та клапат легенево! артери (ШЛА та ГЛА) вщповщно), кшцево-д1астол1чний розм1р та об'ем ЛШ серця (КДР та КДО вщповщно), кшцево-систол1чний розм1р та об'ем ЛШ серця (КСР та КСО вщ-повщно), ударний об'ем (УО), фракщю систо-л1чного вкорочення ЛШ (ФСВ), фракщю вики-дання ЛШ (ФВ), товщини м1жшлуночково! перегородки (ТМП) та маси мюкарда ЛШ (ММЛШ), кшцево-д1астол1чний розм1р правого шлуночка (КДРПШ), визначали наявтсть анома-лш у будов1 серця. Д1астол1чна функщя серця оцшювалась за особливостями трансмирального кровотоку: стввщношенням максимально! швид-коеп ранньод1астол1чного потоку (Е) до потоку, зумовленого систолою передсердь (А) [11].
Шсля цього пащенти виконували наванта-ження на вертикальному велоергометр1 «Кейег XI". Початкове навантаження тдбиралось з ура-хуванням ваги пащента й дор1внювало 0,5 Вт/кг. Навантаження на кожному ступет збшьшу-валось на 0,5 Вт/кг 1 тривало 2 хвилини. Частота педалювання становила 60 оберт1в за хвилину. Критер1ями припинення навантаження було до-сягнення кттчних, функцюнальних чи електро-кардюграф1чних ознак порогу толерантности Звичайно це вщбувалось при досягнент субмаксимально! ЧСС: 85%*(220-вк) [6, 10].
Повторне визначення показниюв ЕхоКГ проводили одразу теля припинення навантаження впродовж 90 с.
Статистичну обробку отриманих результата здшснювали за допомогою пакета лщензшних прикладних програм 8ТАТ18Т1СА (6.1, сершний номер АвАЯ909Е415 822БА) [7]. Анатзували вид розподшу показниюв за допомогою W-кpи-тер1ю Шатро-Ушка. Визначали достов1рност1 вщмшностей м1ж показниками з урахуванням типу розподшу за допомогою t-кpитepiю Стью-дента, и-критер1ю Манна-Уггт та критер1ю х1-квадрат Шрсона. Для визначення впливу факто-р1в, що дослщжувались, на групи обстеження ви-користовували дисперсшний анал1з
АКОУА/МАКОУА. Пороговим р1внем статистично! значущосп отриманих результата було взято р<0,05.
Робота проводилась з дотриманням норма-тивних документа комки з медично! етики, розроблених з урахуванням положень Конвенци Ради Свропи «Про захист прав гщносп людини в аспекп бюмедицини» (1997 р.) та Хельсшксько! деклараци Всесвггньо! медично! асощаци (2008 р.).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Для анатзу було вадбрано 72 пащенти з систол1чним шумом в обласп проекци верх1вки серця на переднш стшщ трудно! клггки в п'ятому м1жребер'!, що було встановлено тд час аус-культаци при диспансерному огляд1 спортсметв. За величиною зворотного току кров1 тд час систоли у л1ве передсердя у стат вщносного спокою за даними ЕхоКГ спортсмени розпо-дшялись на групи. У першу групу включили 28 (38,9%) спортсметв, як1 мали регургггащю в межах стулок МК (0 стутнь), другу групу склали 28 (38,9%) пащента з регургггащею I ступеня (у межах ф1брозного кшьця МК), третю - 16 (22,2%) пащента з II ступеней регургггаци (до 1/3 л1вого передсердя). Пащенти в групах по-р1вняння не мали статистично значущих вщмшностей за в1ком (р>0,05), також за даними ЕхоКГ у них не було ознак оргатчно! патологи серця. При анатз1 розподшу в групах пор1вняння за статевою належтстю вщзначалась бiльшa кшьюсть жшок з II ступеней регургггаци, що склала 75% вщ загально! кшькосп ос1б в цш грут, натом1сть статистично значущо бшьша кшьюсть чоловтв переважала у грут з регургггащею в межах стулок МК (64,3%, хьквад-рат Шрсона 6,66, р=0,04).
Ощнка морфометричних та кардюгемодина-м1чних иоказниюв у стат спокою вказала на збшьшення швидкосп кровотоку на МК в грут з II ступеней мирально! регургггаци. Також у цш грут вщзначалось збшьшення величини УО, ФСВ, ФВ, ТМП та ММЛШ, при цьому знижу-вались КСО, що вказуе на компенсаторну адап-тащю серцевого м'яза до гемодинам1чно! не-достатносп МК (табл. 1).
За шшими показниками статистично значущих вщмшностей при ЕхоКГ у стат спокою встановлено не було (р>0,05).
Дат таблищ 1 вказують на достатнш р1вень функщонування серця у стат вщносного спокою в III грут пор1вняння, який компенсуе об'ем зворотного току кров1 на МК за рахунок збшь-шення УО, ФСВ та ФВ пор1вняно з I групою.
Проанал1зувавши дан1 р1вня адаптаци сер-цево-судинно! системи за 1Н, було встановлено статистично значуще його зб1льшення в1дпов1дно до ступеня регурптаци (р<0,05). Так, у груп1 з1 зворотною теч1ею кров1 в межах стулок МК 1Н становив 55,9±5,4 %/с2, у межах ф1брозного кшьця 63,0±7,8 %/с2 та при регургггаци до 1/3 л1-вого передсердя вш становив 77,7±8,7 %/с2. Це свщчить про бiльшe напруження регуляторних систем для п1дтримання достатнього р1вня кровооб1гу.
Таблиця 1
Кардшгемодннам1чш показники за даними ЕхоКГ у сташ спокою
Показник
Групи пор1вняння (М±ш)
I (n=28) II (n=28) III (n=16)
Статистична значущкть (Р)
ШМК, см/с ФСВ, % ТМП, см УО, мл ФВ, % ММЛШ, гр
91,5±5,1 34,3±0,8 0,90±0,03 61,8±3,2 63,3±1,0 152,2±4,0
101,7±3,1 36,7±1,09 0,88±0,02 68,0±2,9 66,0±1,4 154,0±5,6
109,8±5,2 37,8±0,9 0,99±0,02 69,6±5,2 67,8±1,1 162,6±5,4
0,03 0,04 0,03 0,049 0,048 0,049
Шсля виконання стандартного ф1зичного на-вантаження стввщношення ступетв регургггаци в трупах пор1вняння змшилось (табл. 2). Так, зменшилась кшьюсть oci6 з регурптащею в
стулках МК, натом1сть збшьшились групп з I та II ступенями зворотно! течи кров1 через МК та з'явилась трупа з III ступеней недостатносп МК (з регурптащею до 1/2 л1вого передсердя).
Таблиця 2
Розподш пащент!в за ступенями митрально!' регурптацн в npoueci дослщження (n=72)
Ступ1нь регургггаци на МК
До навантаження
Шсля навантаження
0
I
II
III
28 (38,9%) 28 (38,9%) 16 (22,2%) 0
14 (19,4%)* 32 (44,4%) 20 (27,8%) 6 (8,4%)*
Прим1тка . * - р<0,05.
У процес1 анал1зу даних ми дослщили пе-рерозподш пащент1в у трупах пор1вняння теля виконання ф1зичного навантаження (табл. 3). Так, з 28 пащент1в з нульовим ступеней регургггаци на МК у стат спокою 57% перейшли до групи з I ступеней регургггаци теля ф1зичного
навантаження. У 42,9% пащеит1в друго! групи теля навантаження спостер1галась регургггащя II ступеня та у 7,1% III ступеня, у 25% пащеит1в 3 групи теля навантаження вщзначалось збшьшения регургггаци до III ступеня.
Таблиця 3
Дннамжа розподшу пащентгв у трупах пор1вняння за ступенем мгтрально!' регурптацн в npoueci дослщження
Ступ1нь регургггаци на МК до навантаження Стутнь регургггацп на МК теля ф1зичного навантаження
0 I II III
0 12 (42,9%) 16 (57,1%) 0 0
I 0 14 (50,0%) 12 (42,9%) 2 (7,1%)
II 0 2 (12,5%) 10 (62,5%) 4 (25,0%)
Для оцшки вщмшностей кардюгемодииа- дозоване ф1зичне навантаження ми провели од-м1чних зм1н у трупах пор1вняння у вщповщь на нофакторний дисперсшний аиатз, де критер1ем
групово! належносп було обрано стутнь регургггаци на моральному клаиат, а залежними показниками стали морфометричт та гемоди-нам1чн1 иоказники серця, що отримат теля та до навантаження за даними ЕхоКГ.
Прискорення кровотоку тд час стрес-тесту вимагае вщ оргатзму функцюнально! иере-будови задля забезиечення тканинних потреб у кист та живильних речовииах. В умовах зворотного скидання кров1 через МК, що збшьшувалось тд час ф1зичного навантаження, мехатзми адаи-таци серця статистично значущо вщр!знялись (табл. 4). При збшьшент ступеня регургггаци на МК вщзначалось зниження КДР та КДО. Це иризвело до зниження показниюв, що характе-ризують глобальну систол1чиу функщю ЛШ серця, 3i збшьшенням ступеня регургггаци в ироцес! дослщження. Так, у II rpyni р1зниця приросту УО теля навантаження становила 2,52±1,79 мл, що на 5 мл менше, тж у I rpyni, при цьому в oci6 III
групи УО взагат зменшився на 7,53±5,49 мл. Така сама динамша вщзначалась за показниками ФВ та ФСВ (табл. 4). Зниження систол1чно1 функци л1вого шлуночка у пащенОв з тдви-щеною регургггащею на МК призвело до функ-щонального перенавантаження правих вiддiлiв серця. Зокрема в них статистично значущо збшьшились ШЛА та ГЛА i зменшився КДРПШ. Тому, незважаючи на задовшьний р1вень по-казниюв систол1чио1 функци л1вого шлуночка у стан1 вщносного спокою, зниження i'x приросту у представниюв III групи пор1вняиня у вщповщь на ф1зичне навантаження евщчить про недостат-н1сть скорочувального резерву та може служити иочатковим критер1ем систол1чно1 дисфункцй' мюкарда, що необхщно враховувати при по-будов1 тренувальио-змагальних навантажень в аспект! пpoфiлaктики гострого ф1зичного перенавантаження.
Таблиця 4
Динамжа приросту кардшгемодинам1чних покачните у трупах пор1вняння в npoueci доелвдження за даними ЕхоКГ
Р1зниця м1ж показниками до та теля навантаження
Показник в трупах iiopiBiiiiiimi (M±m) Статистична значущкть (р)
I (n=28) II (n=28) III (n=16)
КДР, см 0,06±0,05 -0,07±0,02 -0,26±0,12 0,004
ИКДР, см/см2 0,05±0,02 -0,08±0,02 -0,17±0,07 0,0007
КДО, мл 3,48±2,57 -3,74±1,57 -11,7±5,8 0,006
ИКДО, мл/см2 2,18±1,14 -3,78±1,18 -6,99±3,61 0,002
ФСВ, % 4,01±1,11 3,88±1,10 0,20±0,66 0,04
УО, мл 7,48±2,62 2,52±1,78 -7,53±5,46 0,007
ФВ, % 5,13±1,42 4,84±1,30 0,25±1,04 0,049
ШЛА, см/с 8,4±4,0 24,9±5,3 27,8±6,2 0,02
ГЛА, мм.рт.ст 0,73±0,34 2,29±0,46 2,34±0,57 0,01
КДРПШ, см 0,05±0,03 0,04±0,05 -0,16±0,04 0,007
KpiM того, нами анал1зувався р1вень ф1зично1 працездатносп спортсметв залежно вщ ступеня регургггацп на МК. Було встановлено, що nopir толерантнога до ф1зичиого навантаження в rpyni з регургггащею у стулках МК в середньому до-сягався на piBHi 2,34±0,35 Вт/кг, при регургггаци до ф1брозного кшьця на piBHi 2,04±0,22 Вт/кг та при величии! зворотного току кров1 до 1/3 л1вого передсердя - 1,71±0,20 Вт/кг (р<0,05).
висновки
1. Пщтримка глобально! систол1чно! функцй' у стат спокою в rpyni спортсметв з функщональ-иою регургггащею I та II ступетв на мгграль-ному клапан! досягаеться за рахунок перенапру-ження регулюючих серцево-судиину систему ме-хан!зм!в. Зб!льшення величин ударного об'ему, фракцй викидання та фракцй систол!чного
вкорочення у стат спокою в цш rpyni не свщчить про бшьшу фуикцюнальиу адаптащю.
2. Зниження приросту показниюв систол1чно1 функци л1вого шлуночка у вщповщь на ф1зичие навантаження та вщповщие зниження показниюв толерантност1 до ф1зичиого навантаження у спортсметв з I та II ступенями регургггаци на
моральному клапат свщчить про недостаттсть скорочувального резерву мюкарда та може слу-жити початковим критер1ем систол1чно1 дис-функци л1вого шлуночка серця, що необхщно враховувати при побудов1 тренувально-зма-гальиих навантажень в аспект! профшактики гострого ф1зичного перенавантаження.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Баевский P.M. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / P.M. Баевский, Г.Г. Иванов -М.: Москва, 2000. - 60 с.
2. Болезни сердца и сосудов / Ш. Ахенбах, И. Акин, T.A. Акснес [и др.]; под ред. А. Д. Кэмм, Т.Ф. Люшер, П. В. Серруис [пер. с англ. под ред. Е.В. Шляхто]. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 2289 с.
3. Диагностика сердечной недостаточности с помощью стресс-эхокардиографии / К.С. Шуленин, Г.Г. Хубулава, А.Л. Бобров [и др.] // Вестник Рос. воен.-мед. акад. - 2010. - № 3 (31). - С. 21-25.
4. Дослщження вapiaбeльнocтi серцевого ритму у кардюлопчнш практищ : метод. рекомендаци / В.О. Бобров, В.М. Чубучний, О.И. Жapiнoв [та iH.]. -К.: Укpмeдпaтeнтiнфopм, 1999. - 26 с.
5. Жарикова М.В. Методы комбинированной стресс-эхокардиографии в диагостике стенозирующе-го атеросклероза коронарных артерий / М.В. Жарикова, H.H. Михеев // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. - 2005. - Т. 4. № 3. - С. 51-55.
6. Кардиология / Б. Гриффин, Э. Тополь, М. Хук [и др.]; под ред. Б. Гриффина и Э. Тополя [пер. с англ. А.Н. Охотина]. - М.: Практика, 2008. - 1248 с.
7. Халафян A.A. STATISTICA 6. Статистический анализ данных / A.A. Халафян- М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. - 512 с.
8. Шляхто Е.В. Соременные методы оценки прогноза при сердечной недостаточности / Е.В. Шляхто, М.Ю. Ситникова // Журнал сердечная недостаточность. - 2010. - Т. 10, № 6. - С. 322-335.
9. Echocardiography in heart failure: applications, utility, and new horizons / J.N. Kirkpatrick, M.A. Van-
nan, J. Narula [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2007. -Vol. 50. - P. 381-396.
10. European Association of Echocardiography. Stress echocardiography expert consensus statement: European Association of Echocardiography (EAE) (a registered branch of the ESC) / R. Sicari, P. Nihoyan-nopoulos, A. Evangelista [et al.] // Eur. J. Echocardiogr. -2008. - Vol. 9. - P. 415-437.
11. European Association of Echocardiography. European Association of Echocardiography recommendations for standardization of performance, digital storage and reporting of echocardiographic studies / A. Evangelista, F. Flachskampf, P. Lancellotti [et al.] // Eur. J. Echocardiogr. - 2008. - Vol. 9. - P. 438-448.
12. Ischemic mitral regurgitation: long-term outcome and prognostic implications with quantitative Doppler assessment / F. Grigioni, M. Enriquez-Sarano, K.J.Zehr [et al.] // Circulation. - 2001. - Vol. 103. - P. 1759-1764.
13. Prognostic importance of quantitative exercise Dopper echocardiography in asymptomatic valvular aortic stenosis / P. Lancellotti, F. Lebois, M. Simon [et al.] // Circulation. - 2005. - Vol. 112, N 9. - P. 1377-1382.
14. Quantitative determinants of the outcome of asymptomatic mitral regurgitation / M. Enriquez-Sarano, J.F. Avierinos, D. Messika-Zeitoun [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2005. - Vol. 352. - P. 875-883.
15. Task Force of the European Society of Cardiology the North American Society of Pacing Electro-physiology. Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use // Circulation. - 1996. - Vol. 93. - P. 1043-1065.
REFERENCES
1. Baevskiy RM, Ivanov GG, editors. [Heart rate variability: theoretical aspects and possibilities of clinical using]. Moscow. Moskva. 2000;60. Russian.
2. Akhenbakh S, Akin I, Aksnes T [The heart and vessels diseases]. Kemm AD, Lyusher TF, Serruis PV, editors. Moscow: "GEOTAR-MEDIA" PUBLISHING GROUP. 2011;2289. Russian.
3. Shulenin KS, Khubulava GG, Bobrov AL, Man-chenko IV, Ulanova VI. [Stress-echocardiography in heart failure detection]. Vestnik Rossiyskoy voenno-medi-tsinskoy akademii. 2010;3(31):21-25. Russian.
4. Bobrov VO, Chubuchnyj VM, Zharinov OJ, editors. [Investigation of heart rate variability in cardiology]. Kiev. Ukrmedpatentinform. 1999;26. Ukrainian.
5. Zharikova MV, Mikheev NN. [The combination methods of stress-echocardiography in diagnostic of coronary artery atherosclerotic stenosis]. Regionarnoe krovoob-rashchenie i mikrotsirkulyatsiya. 2005;4(3):51-55. Russian.
6. Griffin E, Topol M, editors. [Cardiology]. Moscow. «Praktika». 2008;1248. Russian.
7. Khalafyan AA. [STATISTICA 6. Statistic analysis]. Moscow. «Binom-Press». 2007;512. Russian.
8. Shlyakhto EV, Sitnikova MY. [Modern methods of prognosis assessment in heart failure]. Zhurnal ser-dechnaya nedostatochnost'. 2010;10(6):322-35. Russian.
9. Kirkpatrick JN, Vannan MA, Narula J, Lang RM. Echocardiography in heart failure: applications, utility, and new horizons. J. Am. Coll. Cardiol. 2007;50(5):381-96.
10. Sicari R, Nihoyannopoulos P, Evangelista A, Kasprzak J, Lancellotti P, Poldermans D. European Association of Echocardiography. Stress echocardiography expert consensus statement: European Association of Echocardiography (a registered branch of the ESC). Eur. J. Echocard. 2008;9(4):415-37.
11. Evangelista A, Flachskampf F, Lancellotti P, Ba-dano L, Aguilar R, Monaghan M. European Association of Echocardiography. European Association of Echo-cardiography recommendations for standardization of performance, digital storage and reporting of echocardio-graphic studies. Eur. J. Echocardiogr. 2008;9(4):438-48.
12. Grigioni F, Enriquez-Sarano M, Zehr KJ, Bailey KR, Tajik AJ. Ischemic mitral regurgitation: long-term
outcome and prognostic implications with quantitative Doppler assessment. Circulation. 2001;103(13):1759-64.
13. Lancellotti P, Lebois F, Simon M, Tombeux C, Chauvel C, Pierard A. Prognostic importance of quantitative exercise Dopper echocardiography in asymptomatic valvular aortic stenosis. Circulation. 2005;112(9):1377-82.
14. Enriquez-Sarano M, Avierinos JF, Messika-Zei-toun D, Detaint D, Capps M, Nkomo V, et al. Quantitative determinants of the outcome of asymptomatic mitral regurgitation. N. Engl. J. Med. 2005;352(9):875-83.
15. Task Force of the European Society of Cardiology the North American Society of Pacing Electrophysiology. Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Circulation. 1996;93(5):1043-65.
♦
УДК 616.31-083:616.314.17-002-037-053.81
М.В. Макаренко СТАН Г1Г1€НИ ПОРОЖНИНИ РОТА ТА
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА В ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ
ДЗ "Днтропетровська медична академгя МОЗ Украти " кафедра дитячоЧ стоматологп (зав. — д.мед.н., проф. I.B. Ковач)
пр. Газети «Правда», 42, Днтропетровськ, 49000, Украта SE "Dnipropetrovskmédical academy of Health Ministry of Ukraine" Department of Pediatric Dentistry
Nespaper "Pravda" avenue, 42, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua
Ключов1 слова: гшсна порожними рота, хротчний катаралъний zimieim, молодий eiK, фактори ризику запалення ясен
Key words: oral cavity hygiene, chronic catarrhal gingivitis, young age, risk factors of gum inflammation
Реферат. Состояние гигиены полости рта и определение основных факторов риска возникновения воспалительных заболеваний тканей пародонта у лиц молодого возраста. Макаренко М.В. Высокий процент распространенности воспалительных заболеваний пародонта в молодом возрасте обусловливает актуальность проблемы лечения и профилактики воспалительных заболеваний тканей пародонта в молодом возрасте. Поэтому целью данного исследования стало изучение гигиенического состояния и определение основных факторов риска возникновения гингивита у пациентов 18-30 лет. В проведённом исследовании наблюдали всего 286 человек в возрасте от 18 до 30 лет. Для оценки гигиенического состояния полости рта и определения толщины зубного налета использовали индексы OHI-S (упрощенный индекс гигиены полости рта Грин-Вермильйона) и Silness Loe. Исследования гигиенического состояния полости рта свидетельствуют о том, что у пациентов с различными этиологическими факторами воспаления тканей пародонта гигиеническое состояние полости рта колебалось от "удовлетворительного" до "плохого". Поэтому результаты изучения гигиенических и пародонтальных индексов и проб объективно подтвердили наличие нерезко выраженного воспалительного процесса в области десен у больных хроническим катаральным гингивитом лиц молодого возраста. Наиболее часто воспалительные процессы в деснах, а именно хронический катаральный
